2.5. Ў¬»ƒ ≤—“№ ќЅ≤√” √–ќЎ≈…
Ўвидк≥сть об≥гу грошей характеризуЇ частоту, з ¤кою кожна одиниц¤ на¤вних в
оборот≥ грошей (гривн¤, долар тощо) використовуЇтьс¤ в середньому дл¤
реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг за певний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с¤ць).
¬иход¤чи з в≥домого р≥вн¤нн¤ обм≥ну ≤. ‘≥шера, величину швидкост≥ об≥гу грошей
можна визначити за формулою:
мал. 6
де V - швидк≥сть об≥гу грошей;
– - середн≥й р≥вень ц≥н на товари та послуги;
Q - ф≥зичний обс¤г товар≥в та
послуг, що реал≥зован≥ в даному пер≥од≥;
M - середн¤ маса грошей, що
перебуваЇ в оборот≥ за даний пер≥од.
« наведеноњ формули випливаЇ, що величина швидкост≥ об≥гу грошей пр¤мо пропорц≥йно
пов'¤зана з ном≥нальним обс¤гом виготовленого нац≥онального продукту (–*Q) й
обернено пропорц≥йно - з обс¤гом маси грошей, що Ї в оборот≥.
ѕ р и к л а д ¬ ”крањн≥ обс¤г ¬¬ѕ у 1998 р. становив 103,9 млрд грн. Ќа початок
року в оборот≥ перебувало (за агрегатом ћ«) 12,5 млрд грн. ≥ на к≥нець року -
15,7 млрд грн., середньор≥чний обс¤г - 14,1 млрд грн. —ередн¤ швидк≥сть об≥гу
гривн≥ (V) за 1998 р. становила 7,3 раз≥в (103,9/14,1), середн¤ тривал≥сть
одного обороту гривн≥ - 49,3 дн≥в (360/7,3)
¬изначений таким способом показник V характеризуЇ насамперед ≥нтенсивн≥сть
використанн¤ запасу грошей в оборот≥ (ћ) дл¤ оплати товар≥в та послуг, що
реал≥зуютьс¤, тобто цей показник пов'¤заний переважно з грошовим об≥гом. “ому
величина V залежить передус≥м в≥д частоти й обс¤г≥в товарних трансакц≥й кожним
суб'Їктом грошового обороту. ѕроте й ≥нш≥ - нетоварн≥ - платеж≥
(ф≥скально-бюджетн≥, кредитн≥) теж впливають на показник швидкост≥ об≥гу.
ќсобливо пом≥тний цей вплив у показнику середньоњ тривалост≥ одного обороту
гривн≥. ¬она складаЇтьс¤ з тривалост≥ збер≥ганн¤ грошей у розпор¤дженн≥
безпосередн≥х покупц≥в на ринках продукт≥в, а також з тривалост≥ перебуванн¤ њх
у розпор¤дженн≥ ф≥скально-бюджетних установ, банк≥в та ≥нших
ф≥нансово-кредитних ≥нститут≥в, через ¤к≥ розпод≥л¤Їтьс¤ ≥ перерозпод≥л¤Їтьс¤
частина нац≥онального доходу ¤к головного джерела формуванн¤ плат≥жного попиту
на ринках. якщо ц¤ друга група суб'Їкт≥в обороту затримуЇ грош≥ у своЇму
розпор¤дженн≥, несвоЇчасно зд≥йснюЇ платеж≥ за своњми зобов'¤занн¤ми, то
зб≥льшуватиметьс¤ тривал≥сть ц≥Їњ частини обороту грошей ≥ зменшуватиметьс¤ вс¤
швидк≥сть њх об≥гу.
ѕоказник швидкост≥ об≥гу грошей можна визначати ≥ за ≥ншими критер≥¤ми, зокрема
за середньою частотою використанн¤ грошовоњ одиниц≥ в оплат≥ доход≥в населенн¤,
тобто у формуванн≥ нац≥онального доходу; за середньою частотою використанн¤
грошовоњ одиниц≥ у зд≥йсненн≥ вс≥х вид≥в платеж≥в, тобто у формуванн≥ всього
грошового обороту; за частотою проходженн¤ гот≥вки через каси банк≥в. ѕерший ≥з
цих показник≥в може бути ви-
значений д≥ленн¤м обс¤гу нац≥онального доходу на масу грошей в оборот≥.
≥льк≥сно в≥н майже зб≥гатиметьс¤ з показником V, визначеним за ¬¬ѕ. ƒругий з
них може визначатис¤ д≥ленн¤м загального обс¤гу грошового обороту на ћ. ÷ей
показник ≥стотно в≥др≥зн¤тиметьс¤ в≥д показника V, визначеного за ¬¬ѕ, бо в
ньому будуть врахован≥ вс≥ нетоварн≥ платеж≥ (ф≥скально-бюджетн≥, кредитн≥,
спекул¤тивн≥ тощо). ќск≥льки оф≥ц≥йна статистика загальний обс¤г грошового
обороту не визначаЇ, розрахувати цей показник V практично неможливо. “рет≥й
показник може визначатис¤ д≥ленн¤м загального обс¤гу касових оборот≥в ус≥х
комерц≥йних банк≥в за р≥к на середньор≥чну суму гот≥вки в оборот≥.
Ўвидк≥сть об≥гу грошей перебуваЇ п≥д впливом багатьох чинник≥в з
р≥знонапр¤мленим характером д≥њ. ”с≥ њх можна под≥лити на дв≥ групи - т≥, що
д≥ють на боц≥ платоспроможного попиту, ≥ т≥, що д≥ють на боц≥ пропозиц≥њ. —еред
чинник≥в першоњ групи головними Ї зм≥на попиту на грош≥, розвиток структури
споживанн¤, культурних потреб населенн¤ тощо. ќсновн≥ чинники другоњ групи -
розвиток сусп≥льного виробництва, ринкових в≥дносин, ≥нфраструктури ринку тощо.
«м≥на попиту на грош≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в зм≥н≥ бажанн¤ економ≥чних суб'Їкт≥в мати у
своЇму розпор¤дженн≥ певний запас грошей ¤к високол≥кв≥дних актив≥в. якщо таке
бажанн¤ зб≥льшуЇтьс¤, то витрачанн¤ грошей буде менш ≥нтенсивним, н≥ж њх
надходженн¤, ≥ грошовий об≥г упов≥льнитьс¤. ≤ навпаки, ¤кщо попит на грош≥
зменшуЇтьс¤, то витрачанн¤ њх буде ≥нтенсивн≥шим за надходженн¤ ≥ грошовий об≥г
прискоритьс¤. “ому швидк≥сть об≥гу грошей та попит на грош≥ можна розгл¤дати ¤к
два взаЇмозв'¤зан≥ показники з оберненою залежн≥стю.
¬плив на швидк≥сть об≥гу грошей з боку товарноњ пропозиц≥њ визначаЇтьс¤
головним чином ≥нтенсивн≥стю тих економ≥чних процес≥в, ¤к≥ в≥н обслуговуЇ:
зм≥нами обс¤гу, структури й ефективност≥ сусп≥льного виробництва, величини ≥
швидкост≥ товарних поток≥в на стад≥њ обм≥ну, розвитком ринкових зв'¤зк≥в,
збалансован≥стю ринку та ≥н. „им глибший под≥л сусп≥льноњ прац≥, вища њњ
продуктивн≥сть, тим част≥ше ≥ б≥льше кожний виробник "викидатиме"
товар≥в у сферу об≥гу, част≥ше продаватиме й купуватиме њх, зумовлюючи
прискоренн¤ об≥гу грошей. јле дл¤ цього потр≥бна належна збалансован≥сть попиту
≥ пропозиц≥њ на ринку, висока орган≥зован≥сть ринкових в≥дносин, коли виробник
знаЇ свого покупц¤ ще до виходу з товаром на ринок. ¬елику роль тут в≥д≥граЇ
розвиток маркетингу, що забезпечуЇ максимальне прискоренн¤ товарних метаморфоз,
а отже, й об≥гу грошей.
«ростанн¤ ефективност≥ сусп≥льного виробництва скорочуЇ пер≥од нагромадженн¤
вартост≥ дл¤ ц≥лей в≥дтворенн¤, прискорюючи поверненн¤ в об≥г грошей, що
обслуговують ц≥л≥ нагромадженн¤ в межах окремих ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в.
¬елике значенн¤ у подоланн≥ стримуючого впливу грошових нагромаджень на об≥г
грошей маЇ розвиток кредитних в≥дносин ≥ банк≥вськоњ системи. «авд¤ки йому
нав≥ть незначн≥ за обс¤гами нагромадженн¤ грошей знову спр¤мовуютьс¤ у сферу
об≥гу, прискорюючи св≥й рух у межах обороту всього сусп≥льного кап≥талу.
ѕевний вплив на швидк≥сть грошового об≥гу справл¤Ї розвиток економ≥чноњ
≥нфраструктури: транспорту, торг≥вл≥ (оптовоњ ≥ роздр≥бноњ), банк≥вськоњ справи
(зокрема автоматизац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в), ринку ц≥нних папер≥в тощо.
ѕол≥пшенн¤ справ на кожному з цих напр¤м≥в спри¤Ї прискоренню доставки товар≥в
в≥д продавц¤ до покупц¤ ≥ передач≥ грошей в≥д платника до њх одержувача.
«ауважимо, що зм≥на швидкост≥ грошового об≥гу не Ї дзеркальним в≥дображенн¤м
зм≥ни ≥нтенсивност≥ процесу сусп≥льного в≥дтворенн¤. ѕри зниженн≥ останньоњ
спов≥льненн¤ об≥гу грошей в≥дбуваЇтьс¤ лише до певноњ меж≥, поки його суб'Їкти
не в≥дчують загрози знец≥ненн¤ грошей. «а ц≥Їю межею починають д≥¤ти чинники,
що прискорюють об≥г грошей. ¬ умовах в≥льного ц≥ноутворенн¤ споживач≥ починають
прискорювати куп≥влю, щоб об≥гнати зростанн¤ ц≥н й уникнути втрат в≥д
знец≥ненн¤ грошей. ѕочинаЇтьс¤ куп≥вл¤ товар≥в "на вс¤кий випадок".
оли знец≥ненн¤ грошей дос¤гаЇ значних розм≥р≥в, виникаЇ аж≥отажний попит,
"втеча" в≥д грошей до товар≥в, що ще б≥льше прискорюЇ њх об≥г ≥
зумовлюЇ подальше знец≥ненн¤.
Ўвидк≥сть об≥гу грошей, ¤к ≥ њх маса, впливаЇ на економ≥чн≥ процеси не своЇю
абсолютною величиною, а њњ зм≥ною прот¤гом певного пер≥оду - прискоренн¤м чи
упов≥льненн¤м.
«м≥на швидкост≥ об≥гу грошей маЇ ≥стотн≥ економ≥чн≥ насл≥дки: зб≥льшуЇ чи
зменшуЇ пропозиц≥ю грошей в об≥гу ≥ цим впливаЇ на платоспроможний попит ≥ на
витрати об≥гу; ускладнюЇ чи полегшуЇ регулюванн¤ грошового об≥гу; даЇ
узагальнююче в≥дображенн¤ зм≥ни ≥нтенсивност≥ економ≥чних процес≥в, що
становл¤ть основу грошового об≥гу. “ому спостереженн¤ й анал≥з њњ показник≥в Ї
важливими дл¤ визначенн¤ напр¤м≥в ≥ метод≥в регулюванн¤ грошового обороту.
«м≥на швидкост≥ об≥гу грошей впливаЇ на платоспроможний попит пр¤мо
пропорц≥йно: при њњ зб≥льшенн≥ за умови сталост≥ товарообороту платоспроможний
попит в≥дносно зб≥льшуЇтьс¤, ≥ навпаки. ѕрискоренн¤ об≥гу грошей компенсуЇ њх
масу, що може мати позитивне значенн¤ в умовах зб≥льшенн¤ обс¤г≥в
товарообороту, коли зростаюча потреба в грошах задовольн¤тиметьс¤ без
додаткового њх випуску. ѕроте за умови розбалансованост≥ економ≥ки, коли
платоспроможний попит випереджаЇ товарну пропозиц≥ю, прискоренн¤ грошового
об≥гу стаЇ додатковим ≥нфл¤ц≥йним фактором.
”пов≥льненн¤ грошового об≥гу розширюЇ м≥стк≥сть його сфери, тобто зб≥льшуЇ
попит на грош≥ ≥ зменшуЇ платоспроможний попит, що позитивно впливаЇ на його
стан нав≥ть при незм≥нност≥ обс¤гу товарообороту. “ому заходи щодо спов≥льненн¤
грошового об≥гу завжди вход¤ть до анти≥нфл¤ц≥йних програм ¤к њх складова, а
економ≥чна ситуац≥¤, що характеризуЇтьс¤ упов≥льненн¤м об≥гу грошей, Ї
найспри¤тлив≥шою дл¤ реформуванн¤ грошовоњ системи крањни.
Ўвидк≥сть об≥гу грошей - ¤вище об'Їктивне, надзвичайно складне, його важко
прогнозувати та регулювати. “ому практика не виробила д≥йових ≥нструмент≥в
оперативного регулюванн¤ швидкост≥ об≥гу грошей дл¤ впливу на кон'юнктуру
ринку. Ќе випадково, представники к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей тривалий час
намагалис¤ абстрагуватис¤ в≥д цього чинника впливу на економ≥ку, вважаючи
швидк≥сть об≥гу грошей незм≥нною. Ћише ƒж. ћ. ейнс дов≥в безп≥дставн≥сть цього
припущенн¤ ≥ визнав, що швидк≥сть об≥гу може ≥стотно зм≥нюватис¤ ≥ в≥дчутно
впливати на економ≥ку. “ому абстрагуванн¤ в≥д цього чинника в економ≥чних
розрахунках, особливо в короткостроков≥й перспектив≥, недопустиме. Ѕудучи пов'¤заною
оберненою залежн≥стю з попитом на грош≥, швидк≥сть об≥гу грошей так само
чутлива до зм≥ни процента, ¤к ≥ попит на грош≥. ќск≥льки ж р≥вень процента
пост≥йно й ≥стотно коливаЇтьс¤, швидк≥сть об≥гу грошей, за ейнсом, теж
пост≥йно ≥ непрогнозовано зм≥нюЇтьс¤. Ќа ц≥й п≥дстав≥ ейнс узагал≥ поставив
п≥д сумн≥в реальн≥сть к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей та можлив≥сть проведенн¤
ефективноњ монетарноњ пол≥тики ≥ спр¤мував своњ пошуки д≥йових ≥нструмент≥в
регулюванн¤ економ≥ки у ф≥скально-бюджетну сферу.
ћ. ‘р≥дман - засновник сучасноњ монетаристськоњ теор≥њ - сл≥дом за ейнсом
визнав здатн≥сть швидкост≥ об≥гу грошей до коливанн¤. ѕроте в≥н не погодивс¤ з
ейнсом щодо неможливост≥ њх прогнозувати, що дало йому п≥дстави в≥дновити
пр≥оритетну роль монетарноњ пол≥тики в державному регулюванн≥ економ≥ки.
ѕередбаченн¤ зм≥ни V даЇ можлив≥сть нейтрал≥зувати њњ вплив на економ≥ку шл¤хом
адекватноњ зм≥ни маси грошей в оборот≥. Ќаприклад, ¤кщо V упов≥льнюЇтьс¤, то
нейтрал≥зувати його вплив на ринок можна зб≥льшенн¤м пропозиц≥њ грошей, а ¤кщо
прискорюЇтьс¤ - то зменшенн¤м. «авд¤ки цьому вплив на масу грошей стаЇ
ефективним регул¤тивним заходом грошово-кредитноњ пол≥тики.
