3.7.
«јќўјƒ∆≈ЌЌя “ј ≤Ќ¬≈—“»÷≤ѓ ¬ ћ≈’јЌ≤«ћ≤ √–ќЎќ¬ќ√ќ –»Ќ ”
¬ажливу роль у збалансуванн≥ грошового обороту, а також попиту ≥ пропозиц≥њ на
грошовому ринку в≥д≥грають заощадженн¤ та ≥нвестиц≥њ. ÷е обумовлюЇ необх≥дн≥сть
б≥льш докладно розгл¤нути њх сутн≥сть та взаЇмозв'¤зок.
як видно з модел≥ грошового обороту, наведеноњ на рис. 2.1, заощадженн¤
с≥мейних господарств у закрит≥й економ≥ц≥ Ї Їдиним джерелом надходженн¤ кошт≥в
на грошовий ринок. “≥льки за рахунок цього джерела сектор "ф≥рми"
може зб≥льшити своњ чист≥ ≥нвестиц≥њ, а сектор "ур¤д" - зб≥льшити
своњ закуп≥вл≥ понад доходи в≥д податк≥в, тобто проф≥нансувати бюджетний
деф≥цит. «в≥дси можна зробити к≥лька загальних висновк≥в щодо взаЇмозв'¤зку
заощаджень та ≥нвестиц≥й.
1. «аощадженн¤ с≥мейних господарств Ї Їдиним джерелом чистих ≥нвестиц≥й у
закрит≥й економ≥чн≥й систем≥.
якщо формуванн¤ заощаджень упов≥льнюЇтьс¤ чи зовс≥м зупин¤Їтьс¤, починаютьс¤
скороченн¤ ≥нвестиц≥й та "проњданн¤" ран≥ше нагромадженого кап≥талу.
“ака ситуац≥¤ звичайно виникаЇ в умовах тривалоњ ≥нфл¤ц≥њ, коли населенн¤
перестаЇ робити нов≥ заощадженн¤ ≥ нав≥ть витрачаЇ попередн≥ п≥д загрозою
втрати њх через ≥нфл¤ц≥ю. ѕот≥к 5 (див. рис. 2.1) набуваЇ зворотноњ
спр¤мованост≥, а витрати на споживанн¤ (пот≥к 3) перевищать нац≥ональний дох≥д.
«а таких умов зростанн¤ ≥нвестиц≥й у сектор≥ "ф≥рми" припин¤Їтьс¤, що
п≥дриваЇ основу дл¤ розвитку економ≥ки в майбутньому.
÷≥ процеси ч≥тко про¤вл¤лис¤ в економ≥ц≥ ”крањни в 1992- 1994рр., коли
внасл≥док г≥пер≥нфл¤ц≥њ попередн≥ заощадженн¤ населенн¤ повн≥стю знец≥нилис¤, а
нов≥ заощадженн¤ в нац≥ональних грошах не створювалис¤. ≤нвестуванн¤ в розвиток
виробництва в цей пер≥од фактично припинилос¤, за вин¤тком незначних вкладень
за рахунок централ≥зованих кошт≥в державного бюджету.
2. «ростанн¤ обс¤гу заощаджень створюЇ верхню межу нарощуванн¤ ≥нвестиц≥й у
сектор≥ "ф≥рми".
ѕроте зростанн¤ обс¤гу ≥нвестиц≥й, ¤к правило, не дос¤гаЇ ц≥Їњ верхньоњ меж≥.
„астину кошт≥в, що над≥йшли на грошовий ринок за потоком заощаджень, моб≥л≥зуЇ
ур¤д дл¤ державних закуп≥вель та ≥нших витрат. ” конкурентн≥й боротьб≥ за
ресурси на грошовому ринку ур¤д звичайно маЇ переваги над ф≥рмами у зв'¤зку з
вищим р≥внем гарант≥й за його зобов'¤занн¤ми (ц≥нними паперами) пор≥вн¤но ≥з
зобов'¤занн¤ми ф≥рм та ф≥нансових посередник≥в, через ¤ких заощадженн¤
трансформуютьс¤ в ≥нвестиц≥њ. “≥льки скороченн¤ бюджетного деф≥циту даЇ
можлив≥сть максимально наблизити фактичний обс¤г ≥нвестиц≥й до його верхньоњ
меж≥ та нав≥ть перевищити њњ за рахунок ≥нших джерел.
ѕевна частина кошт≥в, що надход¤ть на грошовий ринок по каналу "заощадженн¤",
використовуЇтьс¤ дл¤ поповненн¤ запасу грошей (зб≥льшенн¤ обов'¤зкових резерв≥в
банк≥в, поточноњ каси економ≥чних суб'Їкт≥в) ≥ не спр¤мовуЇтьс¤ в ≥нвестиц≥њ.
÷¤ частина функц≥онуЇ ¤к грош≥ ≥ трансформуЇтьс¤ через сектор "ринок
грошей". –ешта заощаджень використовуЇтьс¤ ¤к кап≥тал ≥ трансформуЇтьс¤ в
≥нвестиц≥њ через сектор "ринок кап≥тал≥в". ѕроте дл¤ власника
заощаджень цей факт не маЇ значенн¤, ≥ всю розм≥щену њх суму на ринку в≥н
розгл¤даЇ ¤к дох≥дний актив, ¤к ≥нвестиц≥ю. “ому у своЇму подальшому анал≥з≥ ми
абстрагуЇмос¤ в≥д ос≥данн¤ частини заощаджень у грошових запасах.
3. «аощадженн¤ населенн¤, що над≥йшли на грошовий ринок ≥ не моб≥л≥зован≥
ур¤дом дл¤ своњх потреб та не ос≥ли в грошових запасах, мають бути позичен≥
сектором "ф≥рми" дл¤ ≥нвестуванн¤.
≤накше на грошовому ринку виникне надлишок кошт≥в, а на товарних ринках (на
ринку продукт≥в передус≥м) - в≥дсутн≥сть попиту на товари. Ќе≥нвестован≥
заощадженн¤ неминуче викличуть кризу збуту, скороченн¤ виробництва, зниженн¤
доход≥в ≥ заощаджень у сектор≥ "с≥мейн≥ господарства". ”
нереал≥зованих товарних запасах будуть "заморожен≥" значн≥ кап≥тали.
Ќа п≥дстав≥ наведених трьох висновк≥в можна формал≥зувати зв'¤зок м≥ж
≥нвестиц≥¤ми та заощадженн¤ми в такому вигл¤д≥:
мал. 25
де ≤р - ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, що надход¤ть у розпор¤дженн¤ ф≥рм;
« - загальна маса заощаджень, що над≥йшла на грошовий ринок;
ƒ, - сума приросту державних позик, розм≥щених на грошовому ринку.
ƒотриманн¤ ц≥Їњ р≥вност≥ Ї необх≥дною передумовою збереженн¤ р≥вноваги на
грошовому ринку, а отже - передумовою нормального функц≥онуванн¤ банк≥в та
≥нших ф≥нансових посередник≥в, оск≥льки формуванн¤ кредитних ресурс≥в буде
в≥дпов≥дати попиту на кредит.
” проблем≥ "заощадженн¤ - ≥нвестиц≥њ" важливе значенн¤ маЇ не т≥льки
нагромадженн¤ достатнього обс¤гу збережень у с≥мейному сектор≥, а й повна
трансформац≥¤ цих збережень в ≥нвестиц≥њ. √рошовий ринок покликаний створити
ефективний механ≥зм такоњ трансформац≥њ.
ѕроте чи в змоз≥ грошовий ринок справитис¤ з цим завданн¤м? ќднозначноњ
в≥дпов≥д≥ на це питанн¤ не дала н≥ зах≥дна, н≥ в≥тчизн¤на економ≥чна наука.
ѕредставники р≥зних економ≥чних шк≥л дають р≥зн≥ в≥дпов≥д≥: монетаристи
в≥дпов≥дають "так", а кейнс≥анц≥ - "н≥".
якщо визнати правоту монетарист≥в, треба погодитис¤ з тим, що ринкова система
маЇ внутр≥шн≥й механ≥зм саморегулюванн¤, здатний в≥двернути економ≥чн≥ кризи.
якщо ж визнати правоту кейнс≥анц≥в, то сл≥д погодитис¤ з тим, що ринкова
економ≥ка не здатна до саморегулюванн¤ ≥ внутр≥шньо нестала, потребуЇ
пост≥йного регул¤тивного втручанн¤ ззовн≥.
ћонетаристи виход¤ть з того, що грошовий ринок маЇ механ≥зм, ¤кий одночасно
впливаЇ на п≥дприЇмц≥в (ф≥рми) та на с≥мейн≥ господарства (ф≥зичних ос≥б),
стимулюючи перших ≥ других ≥нвестувати та заощаджувати р≥вновелик≥ маси
грошових кошт≥в. “аким механ≥змом Ї динам≥ка процентноњ ставки ¤к плати за
використанн¤ грошових заощаджень.
«м≥на процентноњ ставки одночасно впливаЇ ¤к на заощадженн¤ (пропозиц≥ю), так ≥
на ≥нвестиц≥њ (попит), т≥льки в протилежних напр¤мках. якщо ставка процента
зростаЇ, посилюЇтьс¤ стимулюванн¤ заощаджень та розм≥щенн¤ њх на ринку, тому що
на кожну заощаджену грошову одиницю власник одержить додатковий дох≥д ќдночасно
послаблюЇтьс¤ стимулюванн¤ ≤нвестиц≥й, бо зростуть витрати на кожну одиницю
≥нвестиц≥й. –озгл¤немо ц≥ залежност≥ на граф≥ку кривих ≥нвестиц≥й та заощаджень
(рис. 3.10).
мал. 26
як видно з наведеного граф≥ка, зростанн¤ ставки процента (з 6 до 8%) одночасно
викликаЇ зм≥щенн¤ точки ј в позиц≥ю ј2 по крив≥й заощаджень (33), що в≥дпов≥даЇ
зростанню суми заощаджень з 300 млн до 400 млн грн., ≥ в позиц≥ю ј3 по крив≥й
≤нвестиц≥й, що в≥дпов≥даЇ скороченню обс¤гу ≥нвестиц≥й з 300 до 200 млн грн.
ќдночасно виникне надлишок пропозиц≥њ грошей у розм≥р≥ 200 млн грн., ¤кий
призведе до зростанн¤ втрат с≥мейних господарств та банк≥в в≥д бездох≥дного
утриманн¤ зайвих заощаджень та депозит≥в. “ому вс≥ суб'Їкти ринку (ф≥рми,
с≥мейн≥ господарства та банки) будуть за≥нтересован≥ в зниженн≥ ставки процента
до попереднього р≥вноважного р≥вн¤ - позиц≥¤ ј, ¤к≥й в≥дпов≥даЇ ставка 6%, а
також обс¤ги заощаджень та ≥нвестиц≥й на суму 300 млн грн. ќтже, ринок самост≥йно
в≥дновлюЇ попередню р≥вновагу попиту ≥ пропозиц≥њ.
якщо з ¤кихось причин обс¤г заощаджень зросте незалежно в≥д зм≥ни процентноњ
ставки з 300 млн до 350 млн грн., крива заощаджень зм≥ститьс¤ в позиц≥ю «1«1 ,
а м≥сце њњ перетину з кривою ≥нвестиц≥й зм≥ститьс¤ вправо ≥ вниз (ј1). ¬иникне
надлишок пропозиц≥њ грошей в розм≥р≥ 50 млн грн., ¤кий при збереженн≥
попередньоњ ставки (6%) призведе до порушенн¤ р≥вноваги економ≥чноњ системи: на
грошовому ринку посилитьс¤ тиск у напр¤мку зниженн¤ процентноњ ставки, на
товарних ринках зменшитьс¤ попит ≥ з'¤витьс¤ надлишок товар≥в, посилитьс¤ тиск
у б≥к зниженн¤ ц≥н.
ѕроте процес розбалансуванн¤ системи буде продовжуватис¤ недовго. ƒеф≥цит
попиту на грошов≥ кошти примусить продавц≥в (с≥мейн≥ господарства та банки) знизити
процентн≥ ставки до нового р≥вн¤ - 5%, що в≥дпов≥даЇ новому м≥сцю перетину
кривих попиту ≥ пропозиц≥њ - ј1. ѕри такому р≥вн≥ процентноњ ставки
≥нвестиц≥йний попит зросте до р≥вн¤ пропозиц≥њ, тобто до 350 млн грн. ƒодатков≥
≥нвестиц≥йн≥ ресурси (50 млн грн.) будуть спр¤мован≥ на ринок продукт≥в, де теж
зросте попит ≥ в≥дновитьс¤ р≥вновага на попередньому р≥вн≥ товарних ц≥н. ќтже,
у випадку непроцент-ного порушенн¤ р≥вноваги м≥ж збереженн¤ми та ≥нвестиц≥¤ми
механ≥зм грошового ринку теж здатний самост≥йно њњ в≥дновити.
ѕредставники кейнс≥анськоњ школи заперечують можлив≥сть автоматичного
вир≥внюванн¤ заощаджень та ≥нвестиц≥й на т≥й п≥дстав≥, що не т≥льки процентна
ставка впливаЇ на њх рух, а й сама ставка процента зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливом не
лише попиту на ≥нвестиц≥њ та пропозиц≥њ заощаджень.
лючовий аргумент кейнс≥анц≥в пол¤гаЇ в тому, що р≥шенн¤ про заощадженн¤ ≥ про
≥нвестиц≥њ приймають р≥зн≥ економ≥чн≥ суб'Їкти, ¤к≥ керуютьс¤ р≥зними ц≥л¤ми ≥
м≥ркуванн¤ми.
–≥шенн¤ про зм≥ну заощаджень приймають м≥льйони с≥мейних господарств, кожне з
¤ких керуЇтьс¤ своњми власними ≥нтересами, ¤к≥ можуть бути зовс≥м не
пов'¤заними з рухом процентноњ ставки. « ≥ншого боку, р≥шенн¤ про ≥нвестуванн¤
приймають м≥льйони п≥дприЇмц≥в (ф≥рм), кожний з ¤ких керуЇтьс¤ насамперед можлив≥стю
одержати прибуток. —тавка процента ≥нтересуЇ ≥нвестора лише у зв'¤зку з
визначенн¤м затрат на реал≥зац≥ю ≥нвести-
ц≥йного проекту. «м≥на заощаджень населенн¤ њх може зовс≥м не ц≥кавити.
Ѕ≥льше того, кейнс≥анц≥ вважають, що заощадженн¤ населенн¤ - не Їдине джерело
≥нвестиц≥йних ресурс≥в. Ќими можуть бути грош≥ "поточноњ каси"
населенн¤, позички кредитних установ, нагромадженн¤ самих ф≥рм ≥ нав≥ть ресурси
ур¤ду. ¬икористанн¤ цих джерел розширюЇ обс¤ги ≥нвестиц≥й за меж≥ заощаджень
с≥мейних господарств.
Ќезважаючи на лог≥чн≥сть цих доказ≥в кейнс≥анц≥в, в ц≥лому њх позиц≥¤ маЇ
≥стотн≥ вади.
ѕо-перше, не правом≥рна вимога кейнс≥анц≥в, щоб на грошовому ринку на боц≥
попиту ≥ на боц≥ пропозиц≥њ виступали одн≥ ≥ т≥ ж сам≥ суб'Їкти ≥ щоб вони
керувалис¤ однаковими м≥ркуванн¤ми у своњх економ≥чних р≥шенн¤х. ѕод≥бного
зб≥гу немаЇ на жодному ≥ншому ринку, у тому числ≥ й на товарних. ѕроте
економ≥чна наука визнаЇ, що "невидима рука" ринкового механ≥зму
вир≥внюЇ попит ≥ пропозиц≥ю на цих ринках.
ѕо-друге, не можна погодитис¤ з твердженн¤м кейнс≥анц≥в, що м≥ж суб'Їктами
заощаджень та суб'Їктами ≥нвестиц≥й немаЇ зв'¤зку, що це принципово р≥зн≥
економ≥чн≥ групи. ” ринков≥й систем≥ переважаЇ приватна власн≥сть, отже
власниками ф≥рм ¤к суб'Їкт≥в ≥нвестиц≥й Ї, зрештою, ф≥зичн≥ особи - суб'Їкти
с≥мейних господарств, що формують заощадженн¤.
ѕо-третЇ, ретельн≥шого анал≥зу потребуЇ посиланн¤ кейнс≥анц≥в на те, що
≥нвестиц≥њ ф≥нансуютьс¤ не т≥льки ≥з заощаджень, а й з ≥нших джерел. ѕередус≥м
сл≥д уточнити, ¤кий зм≥ст вкладаЇтьс¤ в пон¤тт¤ ≥нвестиц≥й та заощаджень у
контекст≥ даного анал≥зу.
ѕ≥д ≥нвестиц≥¤ми мають на уваз≥ чист≥ ≥нвестиц≥њ, тобто без частини,
проф≥нансованоњ за рахунок амортизац≥йних кошт≥в.
ѕ≥д заощадженн¤ми розум≥ють ту частину поточних доход≥в, ¤ка не використана на
сплату податк≥в та на поточн≥ потреби с≥мейних господарств. «аощадженн¤ в
такому розум≥нн≥ могли бути ≥ в сектор≥ "ф≥рми", проте ми њх умовно
переключили в сектор "с≥мейн≥ господарства", ¤к≥ Ї власниками ф≥рм.
ѕод≥бн≥ збереженн¤ могли бути ≥ в сектор≥ "ур¤д", ¤кби доходи бюджету
перевищували його витрати. јле це означало б, що через податки у с≥мейних
господарств допущен≥ надм≥рн≥ вилученн¤ доход≥в, що зменшило пот≥к заощаджень.
“ому лог≥чно суму заощаджень с≥мейних господарств при з≥ставленн≥ њњ з ≥нвестиц≥¤ми
зб≥льшити на суму бюджетних заощаджень, ¤кщо вони мають м≥сце. ѕроте на¤вн≥сть
таких заощаджень - скор≥ше вин¤ток з правила, ≥ в≥д них можна абстрагуватис¤
при анал≥з≥ зв'¤зку заощаджень та ≥нвестиц≥й у реальн≥й д≥йсност≥.
¬икликаЇ сумн≥в ≥ посиланн¤ кейнс≥анц≥в на поточну касу ¤к можливе джерело
розбалансуванн¤ ≥нвестиц≥й та заощаджень. јдже поточна каса теж формуЇтьс¤ ¤к
перевищенн¤ поточних доход≥в над витратами ≥ повинна враховуватис¤ у сум≥
заощаджень у прийн¤тому њх трактуванн≥.
ќтже, ≥нвестиц≥њ в чистому вигл¤д≥ ≥ сукупн≥ заощадженн¤ (за вин¤тком залучених
через державн≥ позики) - ¤вища пор≥вн¤нн≥.
ейнс≥анц≥ посилаютьс¤ також на втручанн¤ банк≥в у пот≥к "заощадженн¤ -
≥нвестиц≥њ", ¤ке н≥би-то порушуЇ њх р≥вновагу, бо заощадженн¤ можуть спр¤мовувати
на погашенн¤ ран≥ше одержаних банк≥вських позичок чи банки можуть ф≥нансувати
≥нвестиц≥њ за рахунок ем≥с≥њ. ѕроте й у цьому твердженн≥ Ї слабк≥ м≥сц¤.
—аме по соб≥ втручанн¤ банк≥в у пот≥к "заощадженн¤ - ≥нвестиц≥њ" на
грошовому ринку не вносить у нього суттЇвих зм≥н, бо банки тут - лише
посередники: ск≥льки заощаджень моб≥л≥зували в депозити, ст≥льки й видали
≥нвестиц≥йних ресурс≥в.
Ќе зм≥нюЇ цього положенн¤ використанн¤ частини заощаджень дл¤ погашенн¤
позичок, адже процеси видач≥ ≥ погашенн¤ позичок зд≥йснюютьс¤ одночасно ≥
безперервно. “ому погашенн¤ позички лише вив≥льн¤Ї у банк≥в кошти дл¤ нових
≥нвестиц≥й. „асов≥ розб≥жност≥ тут можуть бути короткостроковими та незначними,
≥ в≥д них можна абстрагуватис¤.
Ѕ≥льш складним Ї втручанн¤ банк≥в у пот≥к "заощадженн¤ - ≥нвестиц≥њ"
через ем≥с≥йну д≥¤льн≥сть.
якщо видача позичок та ≥нвестиц≥йн≥ вкладенн¤ банк≥в за рахунок ем≥с≥њ
зд≥йснюютьс¤ в незначних розм≥рах, то порушенн¤ р≥вноваги в цьому потоц≥ буде
незначним ≥ вона може в≥дновитис¤ самост≥йно. ƒодатковий прир≥ст ≥нвестиц≥й
актив≥зуЇ попит та виробництво, що спричинить прир≥ст нац≥онального продукту та
заощаджень. ѕрир≥ст останн≥х послугуЇ джерелом погашенн¤ ем≥с≥йних позичок ≥
в≥дновленн¤ р≥вноваги ≥нвестиц≥й та заощаджень.
Ќадм≥рне використанн¤ банками ем≥с≥йного джерела кредитуванн¤ та ≥нвестуванн¤
неминуче призведе до тривалого ≥ в≥дчутного порушенн¤ р≥вноваги грошового
ринку. ¬≥дбудетьс¤ шокове п≥двищенн¤ попиту на товарних ринках, за ¤ким не
зможе встигнути зростанн¤ пропозиц≥њ. ѕрир≥ст ¬Ќѕ, доход≥в ≥ заощаджень не буде
достатн≥м, щоб забезпечити погашенн¤ ем≥с≥йних кредит≥в. ¬ оборот≥ залишатьс¤
надлишков≥ грош≥, ¤к≥ будуть провокувати ≥нфл¤ц≥ю.
ќтже, можливост≥ ем≥с≥йного втручанн¤ банк≥в у пот≥к "заощадженн¤ -
≥нвестиц≥њ" надто обмежен≥ њх ≥нфл¤ц≥йними насл≥дками ≥ тому не можуть
слугувати вагомим аргументом дл¤ запереченн¤ здатност≥ грошового ринку до
саморегулюванн¤.
¬изначенн¤ взаЇмозв'¤зку поток≥в ≥нвестиц≥й та заощаджень маЇ не т≥льки
теоретичне, а й практичне значенн¤ ≥ повинно враховуватис¤ при розробленн≥ та
реал≥зац≥њ вс≥х напр¤м≥в економ≥чноњ пол≥тики держави.
ѕо-перше, банк≥вська система у своњй грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥ маЇ виходити з
того, що економ≥чн≥ меж≥ њњ кредитно-≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ визначаютьс¤
нац≥ональними заощадженн¤ми, до ¤ких, кр≥м с≥мейних заощаджень, включаютьс¤
заощадженн¤ ф≥рм та бюджетноњ системи. ѕорушенн¤ ц≥Їњ меж≥ загрожуЇ порушенн¤м
економ≥чноњ р≥вноваги та ≥нфл¤ц≥Їю.
ѕо-друге, у своњй економ≥чн≥й ≥ соц≥альн≥й пол≥тиц≥ держава повинна виходити з
того, що таке важливе завданн¤, ¤к -нарощуванн¤ ≥нвестиц≥й, маЇ вир≥шуватис¤ в
нерозривн≥й Їдност≥ з нарощуванн¤м заощаджень. ўоб ≥нвестиц≥йний процес в
економ≥ц≥ крањни розвивавс¤ усп≥шно, так само активно й усп≥шно повинн≥
формуватис¤ заощадженн¤. ѕол≥тика спри¤нн¤ заощадженн¤м стаЇ одним ≥з
пр≥оритетних напр¤м≥в економ≥чноњ пол≥тики в ц≥лому ≥ пол≥тики доход≥в зокрема.
ѕо-третЇ, взаЇмозв'¤зок "≥нвестиц≥њ - заощадженн¤" повинен
враховуватис¤ в бюджетно-ф≥скальн≥й пол≥тиц≥ держави. ѕри розпод≥л≥
нац≥онального доходу вилученн¤ податк≥в передуЇ формуванню заощаджень, тому
зм≥ни в оподаткуванн≥ викликають зрушенн¤ в заощадженн¤х, а отже - впливають на
≥нвестиц≥њ.
Ѕюджетний деф≥цит впливаЇ на процес "заощадженн¤-≥нвестиц≥њ" через
механ≥зм монетизац≥њ деф≥циту. ”р¤дов≥ позики дл¤ покритт¤ деф≥циту зменшують
масу заощаджень, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на ≥нвестиц≥њ. ÷ей процес д≥став назву
"ефект вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й". √раф≥чно в≥н показаний на рис. 3.11.
« огл¤ду на те, що обс¤ги нац≥онального продукту ≥ його частини, ¤ка використовуЇтьс¤
на споживанн¤, ф≥ксован≥, обс¤г ≥нвестиц≥й зменшитьс¤ р≥вно наст≥льки (-2),
наск≥льки зб≥льшитьс¤ обс¤г державних закуп≥вель (+2), ¤кщо останн≥й не маЇ
≥нвестиц≥йних елемент≥в.
мал. 27
ѕ р и к л а д ”проект≥ бюджету ”крањни на 1996 р. передбачалос¤ моб≥л≥зувати на
грошовому ринку 160,0 трлн. крб дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту. Ќа початок
1996 р. ус≥ ресурси банк≥в ”крањни становили приблизно 570,0 трлн. крб. ѕри
затвердженн≥ ¬ерховною –адою бюджету в запропонованому вигл¤д≥ б≥льше чверт≥
вс≥х ресурс≥в банк≥вськоњ системи було б моб≥л≥зовано на потреби бюджету, що
остаточно п≥д≥рвало б базу кредитно-≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ банк≥в. ÷е стало
одн≥Їю з причин поверненн¤ проекту бюджету на доопрацюванн¤.
¬исновки:
1. √рошовий ринок - це особливий сектор ринку, на ¤кому зд≥йснюютьс¤ куп≥вл¤ та
продаж грошей ¤к специф≥чного товару, формуютьс¤ попит, пропозиц≥¤ ≥ ц≥на на
цей товар. ¬изначальний вплив зм≥ни попиту та пропозиц≥њ грошей на ставку
процента ¤к њх ц≥ну Ї св≥дченн¤м п≥дпор¤дкованост≥ грошового ринку загальним
законом≥рност¤м функц≥онуванн¤ ринку взагал≥.
2. ћехан≥зм грошового ринку маЇ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д механ≥зму звичайного
товарного ринку: продаж грошей виступаЇ у форм≥ наданн¤ позичок чи куп≥вл≥
особливих ф≥нансових ≥нструмент≥в; куп≥вл¤ грошей - у форм≥ одержанн¤ позичок
чи продажу таких ф≥нансових ≥нструмент≥в; попит на грош≥ - у форм≥ бажанн¤
економ≥чних суб'Їкт≥в мати у своЇму розпор¤дженн≥ певну масу грошей на
визначену дату; пропозиц≥¤ грошей - у форм≥ запасу грошей, ¤кий економ≥чн≥
суб'Їкти готов≥ передати у тимчасове користуванн¤; ц≥на грошей - у форм≥
процента.
3. ¬ ≥нституц≥йн≥й модел≥ грошового ринку виокремлюютьс¤ два сектори з р≥зним
характером руху грошей - сектор пр¤мого ф≥нансуванн¤ ≥ сектор опосередкованого
ф≥нансуванн¤. ѕеревагою першого сектора Ї те, що безпосередн≥й характер
взаЇмов≥дносин м≥ж продавц¤ми (кредиторами) ≥ покупц¤ми (позичальниками)
≥стотно знижуЇ њх витрати на зд≥йсненн¤ операц≥й. ѕеревагою другого сектора Ї
те, що участь у взаЇмов≥дносинах м≥ж кредиторами ≥ позичальниками ф≥нансових
посередник≥в ≥стотно знижуЇ ризики, пов'¤зан≥ з розм≥щенн¤м грошових кошт≥в.
4. —кладний механ≥зм грошового ринку даЇ можлив≥сть класиф≥кувати його за
р≥зними критер≥¤ми. ќсновними з них Ї: види ≤нструмент≥в, з допомогою ¤ких
грош≥ перем≥щуютьс¤ в≥д продавц≥в до покупц≥в; ≥нституц≥йн≥ ознаки грошових
поток≥в; економ≥чне призначенн¤ куп≥вл≥ грошей. «а першим критер≥Їм грошо-
вий ринок под≥л¤Їтьс¤ на: ринок позичкових зобов'¤зань, ринок ц≥нних папер≥в,
валютний ринок; за другим критер≥Їм - на фондовий ринок, ринок банк≥вських
кредит≥в, ринок послуг небанк≥вських ф≥нансово-кредитних установ; за трет≥м
критер≥Їм - на ринок грошей ≥ ринок кап≥тал≥в. ÷ентральне м≥сце в структур≥
грошового ринку займаЇ ринок грошей.
5. ¬изначальну роль у механ≥зм≥ ринку грошей в≥д≥граЇ попит на грош≥, п≥д ¤ким
сл≥д розум≥ти бажанн¤ економ≥чних суб'Їкт≥в мати у своЇму розпор¤дженн≥ певний
запас грошей на певний момент. ÷е ¤вище залишку ≥ маЇ об'Їктивний характер,
оск≥льки визначаЇтьс¤ п≥д впливом фактор≥в, що д≥ють у реальн≥й економ≥ц≥ -
зм≥ни обс¤гу ¬Ќѕ, р≥вн¤ ц≥н, швидкост≥ об≥гу грошей, р≥вн¤ процента тощо.
6. ѕропозиц≥¤ грошей пол¤гаЇ в тому запас≥ грошей, ¤кий економ≥чн≥ суб'Їкти
готов≥ надати в тимчасове користуванн¤ позичальникам. ÷е б≥льш екзогенне ¤вище,
н≥ж попит на грош≥. ¬она формуЇтьс¤ на баз≥ на¤вноњ маси грошей в оборот≥ й
ем≥с≥йноњ д≥¤льност≥ банк≥в. “ому банки, регулюючи пропозиц≥ю грошей, повинн≥
ор≥Їнтуватис¤ на зм≥ну попиту на грош≥, а не навпаки.
7. «р≥вноваженн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку грошей визначаЇ об'Їктивний
р≥вень ставки процента, за ¤кого дос¤гаЇтьс¤ стаб≥л≥зац≥¤ кон'юнктури цього
ринку. ¬заЇмозв'¤зок м≥ж попитом, пропозиц≥Їю ≥ ц≥ною грошей на цьому ринку
реал≥зуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до загальних законом≥рностей функц≥онуванн¤ ринку:
попит на грош≥ впливаЇ на р≥вень процента пр¤мо пропорц≥йно, а пропозиц≥¤
грошей - обернено пропорц≥йно.
«апитанн¤
дл¤ самоконтролю:
1. ўо таке грошовий ринок? „ому його називають умовним ринком?
2. „им в≥др≥зн¤ютьс¤ операц≥њ куп≥вл≥-продажу на грошовому ≥ на товарному
ринках?
3. ўо Ї ≥нструментом куп≥вл≥-продажу на грошовому та на товарному ринках? як≥
види ≥нструмент≥в використовуютьс¤ на грошовому ринку?
4. ўо таке боргов≥ ≥ неборгов≥ ≥нструменти грошового ринку?
5. „им ц≥на на грошовому ринку в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ц≥ни на товарному ринку?
6. ўо Ї сп≥льного м≥ж грошовим ≥ товарним ринками?
7. ’то Ї суб'Їктами грошового ринку? ћ≥ж ким забезпечують зв'¤зки на грошовому
ринку ф≥нансов≥ посередники?
8. Ќазв≥ть основн≥ групи ф≥нансових посередник≥в?
9. „им характерн≥ потоки грошей у сектор≥ пр¤мого ф≥нансуванн¤ грошового ринку?
10. „им характерн≥ потоки грошей у сектор≥ опосередкованого ф≥нансуванн¤?
11. „и можуть банки працювати в сектор≥ пр¤мого ф≥нансуванн¤ грошового ринку?
12. „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ грошовий ринок в≥д ринку грошей, а ринок грошей - в≥д
ринку кап≥тал≥в?
13. ўо таке попит на грош≥? ÷е ¤вище залишку чи потоку ≥ чому? „им
в≥др≥зн¤Їтьс¤ попит на грош≥ в≥д попиту на товари?
14. „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ попит на грош≥ в≥д попиту на доходи? „и обов'¤зково
зб≥льшувати доходи, щоб задовольнити новий попит на грош≥?
15. ўо таке альтернативн≥ грошам дох≥дн≥ активи?
16. ўо таке альтернативна варт≥сть збер≥ганн¤ грошей? ¬≥д чого вона залежить?
яка њњ роль у формуванн≥ попиту на грош≥.
17. як пов'¤заний попит на грош≥ з≥ швидк≥стю об≥гу грошей?
18. Ќа ¤к≥ ц≥л≥, на ¬ашу думку, економ≥чн≥ суб'Їкти накопичують запас грошей?
як≥ три мотиви накопиченн¤ грошей визнаютьс¤ в економ≥чн≥й л≥тератур≥?
19. „им в≥др≥зн¤ютьс¤ погл¤ди ƒж. ћ. ейнса ≥ ћ. ‘р≥дмана щодо мотив≥в
накопиченн¤ грошей?
20. як залежить попит на грош≥ в≥д середнього р≥вн¤ ц≥н, ф≥зичного обс¤гу
валового продукту та норми процента?
21. як≥ ще чинники впливають на попит на грош≥, кр≥м трьох традиц≥йних?
22. Ќакресл≥ть граф≥к кривоњ попиту на грош≥ в систем≥ координат та њњ зм≥щенн¤
у випадку зб≥льшенн¤ обс¤гу ном≥нального валового продукту.
23. Ќазв≥ть три особливост≥ формуванн¤ попиту на грош≥ в ”крањн≥ в сучасний пер≥од.
24. ” чому пол¤гаЇ сутн≥сть пропозиц≥њ грошей? „ому пропозиц≥¤ грошей
вважаЇтьс¤ екзогенним ¤вищем?
25. як впливаЇ грошова ем≥с≥¤ банк≥в на пропозиц≥ю грошей?
26. як≥ чинники можуть зм≥нити р≥вень грошово-кредитного мультипл≥катора ¤к
фактор впливу на пропозиц≥ю грошей?
27. як впливаЇ процес т≥н≥зац≥њ економ≥ки на пропозиц≥ю грошей? ѕо¤сн≥ть
механ≥зм цього впливу.
28. Ќакресл≥ть граф≥к кривоњ пропозиц≥њ грошей за умови, що центральний банк
маЇ нам≥р заф≥ксувати масу грошей в оборот≥.
29. Ќакресл≥ть граф≥чну модель ринку грошей ≥ по¤сн≥ть механ≥зм впливу на точку
р≥вноваги зм≥ни в пропозиц≥њ грошей.
