–ќ«ƒ≤Ћ
4. √–ќЎќ¬≤ —»—“≈ћ».
4.1. —”“Ќ≤—“№, ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя “ј —“–” “”–ј √–ќЎќ¬ќѓ —»—“≈ћ»
√рошова система - це форма орган≥зац≥њ грошового обороту в крањн≥, установлена
загальнодержавними законами. ÷≥ закони визначають основн≥ принципи, правила,
нормативи та ≥нш≥ вимоги, що регламентують в≥дносини м≥ж суб'Їктами грошового
обороту. ¬раховуючи надзвичайно важливу роль грошових в≥дносин в економ≥чному
житт≥ сусп≥льства, в ус≥х крањнах, незалежно в≥д њх устрою, формуванн¤ грошових
систем зд≥йснюють центральн≥ органи влади. ћ≥сцев≥ органи влади, нав≥ть у
крањнах з федеративним устроЇм, по сут≥ усунен≥ не т≥льки в≥д формуванн¤
грошових систем, а й в≥д контролю за функц≥онуванн¤м њх окремих елемент≥в.
« огл¤ду на те, що орган≥зац≥¤ грошового обороту зд≥йснюЇтьс¤ за участ≥ банк≥в,
а забезпеченн¤ нормального функц≥онуванн¤ кредитних грошей Ї одним з основних
завдань банк≥вськоњ системи, грошова система формуЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ на баз≥
банк≥вськоњ системи ≥ може розгл¤датис¤ ¤к складова останньоњ. “ому в багатьох
крањнах правов≥ норми, що формують грошову систему, визначаютьс¤ безпосередньо
в банк≥вському законодавств≥, насамперед у законах, що регламентують д≥¤льн≥сть
центральних банк≥в. Ѕ≥льше того, в≥дпов≥дно до цих закон≥в центральним банкам
надаютьс¤ широк≥ повноваженн¤ з регулюванн¤ грошового обороту. “ому Ї вс≥
п≥дстави вважати центральний банк ≥нституц≥йним центром грошовоњ системи. …ому
належить вир≥шальна роль у забезпеченн≥ ефективного функц≥онуванн¤ грошовоњ
системи крањни.
«а сферою охопленн¤ економ≥чних в≥дносин грошова система - ¤вище надзвичайно
широке, адекватне всьому грошовому обороту. ”с≥ грошов≥ потоки, незалежно в≥д
сфери економ≥ки, ¤ку вони обслуговують, та форми, в ¤к≥й зд≥йснюютьс¤, Ї
об'Їктами регул¤тивного впливу грошовоњ системи. “ому Ї п≥дстави дл¤ вид≥ленн¤
в склад≥ грошовоњ системи окремих, в≥дносно самост≥йних п≥дсистем:
- системи безгот≥вкових розрахунк≥в;
- валютноњ системи;
- системи гот≥вкового об≥гу.
ожна ≥з названих п≥дсистем маЇ св≥й особливий об'Їкт регул¤тивного впливу,
¤кий обмежуЇтьс¤ певною формою чи сферою грошового обороту.
ќск≥льки грошова система кожноњ крањни визначаЇтьс¤ њњ внутр≥шн≥м
законодавством, саме ¤вище грошовоњ системи постаЇ на поверхн≥ ¤к суто
нац≥ональне. ожна держава формуЇ свою власну грошову систему, намагаючись
надати њй повну незалежн≥сть та здатн≥сть протисто¤ти зовн≥шн≥м впливам, коли
вони загрожують ≥нтересам нац≥ональноњ економ≥ки. Ќа¤вн≥сть такоњ суверенноњ грошовоњ
системи Ї одн≥Їю з ключових ознак пол≥тичноњ та економ≥чноњ самост≥йност≥
держави.
ќсобливо переконливо нац≥онально-державна обумовлен≥сть грошових систем
про¤вилас¤ в пер≥од становленн¤ незалежних крањн, що виникли на терен≥
колишнього —–—–. ожна з них, проголосивши свою пол≥тичну незалежн≥сть, по
сут≥, одночасно за¤вила про вих≥д з Їдиного рублевого простору, ¤кий
регулювавс¤ ≥ншою державою - –ос≥йською ‘едерац≥Їю, та про створенн¤ власних
грошей та грошовоњ системи. ќдн≥Їю з перших серед цих крањн стала на шл¤х
побудови власноњ грошовоњ системи ”крањна.
Ќац≥онально-державна обумовлен≥сть та призначенн¤ грошовоњ системи повинн≥
враховуватис¤ ур¤дами крањн, коли вони приймають р≥шенн¤ про реконструкц≥ю
своњх грошових систем у напр¤м≥ њх об'Їднанн¤. “аке об'Їднанн¤ неминуче означаЇ
втрату ≥стотного захисного механ≥зму дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки, ¤ким Ї грошова
система. ¬≥дмова в≥д такого механ≥зму економ≥чно можлива лише за умови, що ц≥
крањни мають однаков≥ за р≥внем розвитку ≥ структурою економ≥ки та високодемократичн≥
пол≥тичн≥ устроњ. ≤накше виникне загроза втрат ¤к дл¤ економ≥чно слабких, так ≥
економ≥чно сильних крањн, що об'Їднуютьс¤. ѕро це переконливо св≥дчать велик≥
труднощ≥, з ¤кими з≥ткнулис¤ крањни - члени ™— у спроб≥ об'Їднати своњ грошов≥ системи
в одну з Їдиною валютою - Ївро. ”св≥домивши значн≥ загрози в≥д об'Їднанн¤
грошових систем крањн з р≥зним р≥внем економ≥чного розвитку та неможлив≥сть у
визначен≥ строки (1999 р.) л≥кв≥дувати ц≥ в≥дм≥нност≥, кер≥вництво ™— вир≥шило,
що допустити до об'Їднаноњ грошовоњ системи можна т≥льки де¤к≥ крањни-члени,
котр≥ мають найменш≥ в≥дм≥нност≥ в економ≥чному та ф≥нансовому становищ≥.
«агальнонац≥ональне призначенн¤ та особлива м≥с≥¤ грошовоњ системи у
функц≥онуванн≥ держави зумовлюють важливу роль ≥сторичного чинника, традиц≥й,
нац≥ональних особливостей, економ≥чного розвитку крањни в њњ формуванн≥. ÷е
про¤вл¤Їтьс¤ не т≥льки в зовн≥шньому вигл¤д≥ грошових знак≥в та монет, а й у
б≥льш складних ≥ в≥дпов≥дальних елементах грошовоњ системи, таких ¤к масштаб ц≥н,
купюрн≥сть грошових знак≥в, орган≥зац≥¤ розрахунк≥в тощо. «авд¤ки цьому грошова
система кожноњ крањни маЇ своњ специф≥чн≥ ознаки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють њњ в≥д
грошових систем ≥нших крањн, забезпечують њм ≥мун≥тет проти зовн≥шнього
втручанн¤.
–азом з тим у грошових системах р≥зних крањн Ї багато сп≥льного. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤
насамперед у однотипност≥ метод≥в регулюванн¤ грошових поток≥в та маси грошей в
об≥гу, ≥дентичност≥ ≥нструмент≥в регулюванн¤ грошового ринку тощо. ÷¤
сп≥льн≥сть де¤ких рис грошових систем р≥зних крањн зумовлена однотипн≥стю њх
економ≥чних систем, побудованих на ринкових засадах. оли економ≥чний розвиток
забезпечив достатн≥ умови дл¤ демонетизац≥њ золота, крањни з ринковою
економ≥кою досить одностайно в≥дмовилис¤ в≥д системи золотого монометал≥зму ≥
запровадили грошов≥ системи, що базуютьс¤ на кредитних грошах. Ќин≥ ц≥ крањни
так само дружно запроваджують у своњх грошових системах об≥г електронних грошей
у вигл¤д≥ платеж≥в на основ≥ сучасних електронних технолог≥й.
ѕри нормативно-правовому п≥дход≥ до грошовоњ системи в њњ склад≥ можна вид≥лити
к≥лька окремих елемент≥в, кожний з ¤ких законодавче заф≥ксований. ” цьому
зв'¤зку в грошов≥й систем≥ ”крањни можна вид≥лити так≥ елементи:
- найменуванн¤ грошовоњ одиниц≥;
- масштаб ц≥н;
- види та купюрн≥сть грошових знак≥в, ¤к≥ мають статус законного плат≥жного
засобу;
- регламентац≥¤ безгот≥вкових грошових розрахунк≥в;
- регламентац≥¤ гот≥вкового грошового обороту;
- регламентац≥¤ режиму валютного курсу та операц≥й з валютними ц≥нност¤ми;
- регламентац≥¤ режиму банк≥вського процесу;
- державн≥ органи, ¤к≥ зд≥йснюють регулюванн¤ грошового обороту та контроль за
дотриманн¤м чинного законодавства.
Ќайменуванн¤ грошовоњ одиниц≥, ¤к правило, пов'¤зуЇтьс¤ з ≥стор≥Їю крањни. оли
молод≥ держави створюють нов≥ грошов≥ системи, назви дл¤ своњх грошових одиниць
(нац≥ональних валют) вони шукають у своњй ≥стор≥њ чи в ≥стор≥њ кор≥нноњ нац≥њ
в≥дпов≥дноњ крањни. “ак, зокрема, учинила й ”крањна. Ќову нац≥ональну валюту
р≥шенн¤м ¬ерховноњ –ади ”крањни названо гривн¤. “аку назву мала грошова одиниц¤
ињвськоњ –ус≥ - високорозвинутоњ держави, ¤ка ≥снувала на територ≥њ сучасноњ
”крањни в X-XI ст. “им самим проведена своЇр≥дна л≥н≥¤ зв'¤зку м≥ж сучасною ≥
колишньою украњнськими державами, що п≥дтверджуЇ законом≥рний характер в≥дновленн¤
держави ”крањна.
ћасштаб ц≥н ¤вл¤Ї собою величину грошовоњ одиниц≥ даноњ крањни. ¬ епоху, коли
грош≥ мали натурально-речову форму, зокрема золота та ср≥бла, масштаб ц≥н
установлювавс¤ державою шл¤хом визначенн¤ вагового вм≥сту металу в грошов≥й одиниц≥.
¬изначена таким чином величина грошовоњ одиниц≥ була важливим елементом системи
ц≥ноутворенн¤. јдже куп≥вельна спроможн≥сть таких грошей не могла ≥стотно
в≥дхил¤тис¤ в≥д вартост≥ њх оф≥ц≥йного металевого вм≥сту. “ому, зм≥нюючи
величину останнього, держава могла зм≥нювати загальний р≥вень ц≥н.
” сучасних умовах, коли в об≥гу перебувають нерозм≥нн≥ на золото кредитн≥
грош≥, ф≥ксац≥¤ державою металевого вм≥сту грошовоњ одиниц≥ втратила сенс ≥
скасована в ус≥х крањнах. ј масштаб ц≥н утратив форму вагового вм≥сту металу в
грошов≥й одиниц≥. јле чи збер≥гс¤ взагал≥ масштаб ц≥н ¤к елемент грошовоњ
системи? ≤ ¤кщо збер≥гс¤, то в ¤к≥й форм≥ ≥ ¤к держава формуЇ ≥ використовуЇ
його ¤к елемент грошовоњ системи?
ѕро на¤вн≥сть масштабу ц≥н ≥ сьогодн≥ св≥дчать ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х ц≥н
на одн≥ й т≥ сам≥ товари, виражен≥ в грошових одиниц¤х р≥зних крањн. ÷е Ї
пр¤мим св≥дченн¤м того, що ц≥ни визначен≥ в р≥зних масштабах, тобто в грошових
одиниц¤х р≥зноњ величини. Ѕ≥льше того, ц≥ни в одн≥й ≥ т≥й сам≥й грошов≥й одиниц≥
можуть ≥стотно зм≥нюватис¤, ¤кщо останн¤ знец≥нюЇтьс¤, тобто зменшуЇтьс¤ њњ
величина ¤к масштаб ц≥н.
” б≥льшост≥ випадк≥в масштаб ц≥н у сучасних умовах зм≥нюЇтьс¤ стих≥йно,
незалежно в≥д вол≥ держави, п≥д впливом ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в економ≥ц≥. “обто
м≥сце ≥ роль масштабу ц≥н у процес≥ ц≥ноутворенн¤ ≥стотно зм≥нилис¤. ”же не
держава св≥домо зм≥нюЇ масштаб ц≥н з метою впливу на њх р≥вень, а стих≥йн≥
процеси в ц≥ноутворенн≥ зм≥нюють масштаб ц≥н, новий р≥вень ¤кого в подальшому
впливаЇ на ц≥ноутворенн¤.
ќск≥льки ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси стали хрон≥чним ¤вищем, виникла загроза пост≥йного
зменшенн¤ масштабу ц≥н, що негативно впливаЇ на функц≥онуванн¤ грошей ¤к м≥ри
вартост≥ та ƒ≥йов≥сть системи ц≥н. “ому в довгостроковому план≥ п≥дтримуванн¤
масштабу ц≥н на певному, в≥дносно сталому р≥вн≥ Ї важливим завданн¤м кожноњ
держави.
¬ир≥шенню цього завданн¤ спри¤ють насамперед державн≥ заходи анти≥нфл¤ц≥йноњ
пол≥тики. ѕроте ц≥ заходи, пригн≥чуючи ≥нфл¤ц≥ю, можуть т≥льки зупинити
подальше скороченн¤ масштабу ц≥н, але не можуть в≥дновити його попереднього -
до≥нфл¤ц≥йного - р≥вн¤. ÷≥ни втрачають пор≥вн¤нн≥сть у час≥, здатн≥сть
правильно виражати динам≥ку економ≥чних процес≥в. ѕослабити ц≥ недол≥ки можна
шл¤хом в≥дновленн¤ попереднього масштабу ц≥н, що зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом деном≥нац≥њ,
¤ка проводитьс¤ ¤к елемент грошовоњ реформи. ќтже, проблема масштабу ц≥н нин≥
стала складовою б≥льш загальноњ проблеми забезпеченн¤ сталост≥ грошей ≥
вир≥шуЇтьс¤ одночасно з нею.
Ќаведен≥ положенн¤ щодо природи масштабу ц≥н у сучасних умовах п≥дтверджуютьс¤
практикою украњнськоњ економ≥ки 1991-1996 pp. ѕ≥д д≥Їю р≥зних ≥нфл¤ц≥йних
чинник≥в прот¤гом 1991-1993 pp. оптов≥ та роздр≥бн≥ ц≥ни в ”крањн≥ зросли
приблизно в 9-10 тис. раз≥в, точн≥ше - роздр≥бн≥ ц≥ни на споживч≥ товари - у
8435,7 разу, а оптов≥ ц≥ни промисловост≥ - у 10701,6 разу (пор≥вн¤но з 1990
p.). “акою ж м≥рою зменшилас¤ величина грошовоњ одиниц≥ - украњнського
карбованц¤. ¬она стала м≥кроскоп≥чне малою, через що з об≥гу зникли не т≥льки
монети, а й вс≥ купюри ном≥налом менше за 10 000 крб. ¬ об≥гу широко
використовувалис¤ купюри в 100 000 крб. ≥ нав≥ть в 1 млн крб., бо ¤краз такий
ном≥нал був адекватний новому масштабу ц≥н.
ѕочинаючи з 1994 р. ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ п≥шла на спад. ѕрот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в
1995 p., а особливо в 1996 p., ≥ндекс ц≥н залишавс¤ незм≥нним. ѕроте р≥вень
ус≥х ц≥н був так само високим, ¤к ≥ ран≥ше, - на найпрост≥ш≥ товари ц≥ни
виражалис¤ дес¤тками ≥ сотн¤ми тис¤ч карбованц≥в. ÷¤ обставина сама по соб≥
≥стотно ускладнювала грошов≥ в≥дносини, пог≥ршувала розрахунково-касове
обслуговуванн¤ господарюючих суб'Їкт≥в, п≥дтримувала недов≥ру до
грошово-кредитноњ пол≥тики держави, п≥дсилювала ≥нформац≥йн≥ оч≥куванн¤.
”сунути ц≥ недол≥ки можна було шл¤хом укрупненн¤ грошовоњ одиниц≥ (зб≥льшенн¤
масштабу ц≥н). ÷е завданн¤ було одним ≥з ключових при проведенн≥ грошовоњ
реформи у вересн≥ 1996 р. –озв'¤зали його шл¤хом деном≥нац≥њ (зменшенн¤) у 100
тис. раз≥в ус≥х грошових показник≥в, включаючи масу гот≥вки в об≥гу.
—туп≥нь укрупненн¤ масштабу ц≥н (100 000 раз≥в) був вибраний не випадково.
«давалос¤, що, запроваджуючи принципово нову грошову одиницю, ”крањна могла
вибрати будь-¤кий масштаб ц≥н, не ор≥Їнтуючись на той, ¤кий був за час≥в
входженн¤ њњ до складу —–—–. јдже св≥това практика св≥дчить, що усп≥шно можуть
функц≥онувати грошов≥ системи з в≥дносно малим масштабом ц≥н (наприклад, в
япон≥њ та ≤тал≥њ) та з в≥дносно великим (наприклад у ¬еликобритан≥њ, анад≥,
јвстрал≥њ).
” ход≥ п≥дготовки грошовоњ реформи в ”крањн≥ активно дискутувалос¤ питанн¤,
¤кий масштаб ц≥н вибрати. Ѕули пропозиц≥њ запровадити малий масштаб ц≥н,
зд≥йснивши деном≥нац≥ю в 10,0 тис. раз≥в. ѕропонувалось також установити
величину гривн≥ на р≥вн≥ долара —Ўј, а це означало, що ступ≥нь деном≥нац≥њ мав
би бути значно б≥льшим. јле обидв≥ пропозиц≥њ не враховували ≥сторичноњ
обумовленост≥ формуванн¤ масштабу ц≥н ≥ тому не були прийн¤т≥.
Ќайб≥льш повно в≥дпов≥дав ц≥й вимоз≥ масштаб ц≥н, що складавс¤ при деном≥нац≥њ
ц≥н у 100 тис. раз≥в. ќск≥льки обвальне зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ почалос¤ з 1991 p.,
то масштаб ц≥н 1990 р. можна було вважати к≥нцевою точкою в його ≥сторичному
рус≥, перерваною смугою г≥пер≥нфл¤ц≥њ. “ому лог≥ка ≥сторичного п≥дходу вимагала
визначенн¤ розм≥ру гривн≥ на р≥вн≥ масштабу ц≥н 1990 р. « огл¤ду на те, що
≥ндекс споживчих ц≥н на початок 1996 р. зр≥с пор≥вн¤но з 1990 р. приблизно в
126 тис. раз≥в, а ≥ндекс оптових ц≥н промисловост≥ - у 87 тис. раз≥в,
деном≥нац≥¤ в 100 тис. раз≥в, по сут≥, в≥дновлювала той р≥вень масштабу ц≥н,
¤ким в≥н був у 1990р.
ѕроте поверненн¤ до перед≥нфл¤ц≥йного масштабу ц≥н не означаЇ в≥дновленн¤
поточного р≥вн¤ ц≥н на окрем≥ товари. ¬ ”крањн≥ склалас¤ зовс≥м ≥нша система
ц≥н ≥ зовс≥м ≥нший механ≥зм ц≥ноутворенн¤, внасл≥док чого сп≥вв≥дношенн¤
окремих ц≥н ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д того, ¤ким воно було до ≥нфл¤ц≥њ.
” проведен≥й в ”крањн≥ робот≥ ¤краз ≥ ви¤вилась активна роль держави у
формуванн≥ масштабу ц≥н в умовах функц≥онуванн¤ нерозм≥нних на золото кредитних
грошей.
ƒл¤ зручност≥ користуванн¤ грошова одиниц¤ под≥л¤Їтьс¤ на певну к≥льк≥сть
частин, ¤к правило, на 100. «акон визначаЇ м≥ру точного под≥лу та назву кожноњ
частини. “ак, гривн¤ ”крањни д≥литьс¤ на 100 частин, ¤к≥ називаютьс¤ коп≥йками.
¬иди та купюрн≥сть грошових знак≥в визначаЇ вищий законодавчий орган, ¤кий
надаЇ њм статус законного плат≥жного засобу, тобто покладаЇ на державу
в≥дпов≥дальн≥сть за њх забезпеченн¤. ”с≥ ≥нш≥ плат≥жн≥ засоби такого статусу не
мають. ќргани державного контролю ретельно стежать за тим, щоб не допустити
використанн¤ грошових сурогат≥в чи фальшивих грошових знак≥в. «аборон¤Їтьс¤
також використанн¤ у межах крањни ≥ноземних грошових знак≥в ¤к плат≥жних
засоб≥в, оск≥льки це ускладнюЇ забезпеченн¤ нац≥ональних грошей.
якщо ж чинне законодавство дозвол¤Ї об≥г небанк≥вських плат≥жних засоб≥в,
наприклад вексел≥в, чек≥в, то воно визначаЇ умови њх об≥гу, в≥дпов≥дальн≥сть
ем≥тент≥в цих засоб≥в та механ≥зм реал≥зац≥њ такоњ в≥дпов≥дальност≥. ƒержава не
несе в≥дпов≥дальност≥ за њх забезпеченн¤.
ѕраво ем≥с≥њ грошових знак≥в та в≥дпов≥дальн≥сть за њх забезпеченн¤ закон
покладаЇ на певний державний орган. “аким органом, ¤к правило, Ї центральний
банк крањни. «а цих умов грошов≥ знаки мають вид банк≥вських б≥лет≥в (банкнот).
¬ окремих, вин¤ткових випадках ем≥с≥¤ грошових знак≥в може доручатис¤
м≥н≥стерству ф≥нанс≥в (його скарбниц≥). ” такому раз≥ грошов≥ знаки називаютьс¤
скарбничими б≥летами. —уттЇва в≥дм≥нн≥сть м≥ж зазначеними видами грошових
знак≥в пол¤гаЇ у р≥зних механ≥змах њх ем≥с≥њ - пор¤дку випуску в об≥г та
вилученн¤ з об≥гу.
≈м≥с≥¤ скарбничих б≥лет≥в використовуЇтьс¤ безпосередньо дл¤ покритт¤ бюджетних
витрат ≥ допускаЇтьс¤, ¤к правило, в умовах глибокоњ кризи державних ф≥нанс≥в.
ўоб зн¤ти будь-¤к≥ перепони щодо своЇчасного та повного покритт¤ бюджетних
витрат, ем≥с≥йне право надаЇтьс¤ безпосередньо державн≥й скарбниц≥, ¤ка в≥льно
використовуЇ це право в межах затвердженого бюджетного деф≥циту. ” цьому
пол¤гаЇ перевага механ≥зму скарбничоњ ем≥с≥њ ¤к виду грошових знак≥в.
ѕроте за ц≥Їю њх перевагою криЇтьс¤ велика загроза дл¤ вс≥Їњ грошовоњ системи.
ѕо-перше, в≥льне розпор¤дженн¤ ем≥с≥йним доходом провокуЇ ур¤дов≥ структури на
нарощуванн¤ бюджетних витрат. ѕо-друге, скарбнича ем≥с≥¤ не маЇ в соб≥
передумов дл¤ вилученн¤ з об≥гу випущених грошових знак≥в, оск≥льки бюджетн≥
витрати зд≥йснюютьс¤ безповоротно ≥ неекв≥валентно. “ому така ем≥с≥¤ рано чи
п≥зно неминуче призводить до г≥пер≥нфл¤ц≥њ.
≈м≥с≥¤ банк≥вських б≥лет≥в використовуЇтьс¤ дл¤ кредитуванн¤ центральним банком
комерц≥йних банк≥в та ур¤дових структур. ” першому випадку ем≥тован≥ банкноти
спр¤мовуютьс¤ в реальний економ≥чний оборот, що створюЇ передумови дл¤ њх
поверненн¤ до ем≥тента через погашенн¤ позичок та запоб≥гаЇ зайвому накопиченню
банкнот в об≥гу. ” другому випадку ем≥тован≥ банкноти використовуютьс¤ дл¤
покритт¤ бюджетних витрат. јле оск≥льки ур¤дов≥ структури одержали њх в≥д
центрального банку на кредитних засадах, вони повинн≥ так вести своЇ ф≥нансове
господарство, щоб повернути одержан≥ кредити ≥ не допустити ос≥данн¤ зайвоњ
маси грошових знак≥в в об≥гу та њх знец≥ненн¤. ќднак цей механ≥зм працюватиме
усп≥шно лише за умови, що ур¤д насправд≥ повертатиме центральному банку
одержан≥ позички. якщо цього не буде, то ем≥тован≥ центральним банком банкноти
перетвор¤тьс¤, по сут≥ у звичайн≥ скарбнич≥ б≥лети ≥ неминуче знец≥н¤тьс¤. ѕро
це св≥дчить ем≥с≥йний досв≥д Ќац≥онального банку ”крањни в 1992-1993 pp. ’оч
ем≥с≥йне право збер≥галос¤ виключно за ЌЅ” ≥ в≥н ем≥тував карбованц≥ формально
на кредитн≥й основ≥, проте переважна частина його ем≥с≥њ спр¤мовувалас¤
безпосередньо на покритт¤ бюджетного деф≥циту, назад не поверталас¤ ≥
списувалас¤ на зб≥льшенн¤ державного боргу. як насл≥док, ем≥тован≥ ЌЅ” грошов≥
знаки зазнали безпрецедентного дл¤ мирних умов знец≥ненн¤ - понад 10 000% лише
за один 1993 р. ѕочинаючи з 1994 р. в ”крањн≥ проводитьс¤ велика коп≥тка робота
з переведенн¤ ем≥с≥њ банк≥вських б≥лет≥в ЌЅ” виключно на кредитну основу.
ќсобливе м≥сце в грошов≥й гот≥вц≥ займаЇ розм≥нна монета. «а характером ем≥с≥њ
вона звичайно належить, до того самого виду грошових знак≥в, що й основна
валюта. ¬она в≥д≥граЇ допом≥жну роль в≥дносно основноњ валюти - забезпечуЇ платеж≥
на суми, менш≥ в≥д розм≥ру прийн¤тоњ в крањн≥ грошовоњ одиниц≥. якщо величина
грошовоњ одиниц≥ дуже мала, то потреба в розм≥нн≥й монет≥ знижуЇтьс¤ чи взагал≥
в≥дпадаЇ. “аке сталос¤ в ”крањн≥ в 1993 p., коли у зв'¤зку з г≥первисоким
знец≥ненн¤м карбованц¤ др≥бн≥ платеж≥ стали виконуватис¤ паперовими купюрами ≥
монета зникла з об≥гу. ѕотреба в монет≥ з'¤вилас¤ лише п≥сл¤ зб≥льшенн¤
масштабу ц≥н в 100 тис. раз≥в п≥д час грошовоњ реформи 1996 р. якщо в крањн≥
встановлена велика грошова одиниц¤, то потреба в монет≥ зростаЇ, оск≥льки
зб≥льшуЇтьс¤ питома вага платеж≥в на суми, менш≥ в≥д розм≥ру грошовоњ одиниц≥.
” цих крањнах б≥льша частка
монети в загальн≥й сум≥ гот≥вки, що робить њх системи б≥льш економ≥чними, адже
монети зношуютьс¤ пов≥льн≥ше, н≥ж паперов≥ банкноти. « ц≥Їњ причини пер≥одично
випускаютьс¤ монети в одну чи к≥лька грошових одиниць, ¤к≥, по сут≥, не Ї
розм≥нними, а зам≥щають паперов≥ купюри в≥дпов≥дного ном≥налу.
р≥м вид≥в грошових знак≥в, законодавство держави визначаЇ також њх купюрн≥сть.
ѕравильно встановлена розм≥рн≥сть ном≥нал≥в банкнот та розм≥нноњ монети
насамперед створюЇ значн≥ зручност≥ учасникам плат≥жного обороту. ¬одночас
висока частка великих купюр забезпечуЇ економ≥ю на друкуванн≥ грошових знак≥в.
ѕроте на¤вн≥сть великих купюр робить гот≥вку вразлив≥шою дл¤ фальшуванн¤,
зручн≥шою дл¤ обслуговуванн¤ незаконних, т≥ньових операц≥й. якраз з ц≥Їњ
причини держави уникають випуску купюр надто великих ном≥нал≥в.
¬ ”крањн≥ п≥сл¤ грошовоњ реформи 1996 р. в об≥г випускаютьс¤ банк≥вськ≥ б≥лети ном≥налом
1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень, а також розм≥нна монета 1, 2, 5, 10, 25, 50
коп≥йок.
—учасн≥ висококомп'ютеризован≥ банк≥вськ≥ технолог≥њ в≥дкрили можлив≥сть надати
переважн≥й частин≥ грошовоњ маси депозитну форму й обслуговувати грошовий оборот
переважно у форм≥ безгот≥вкових розрахунк≥в. “ому в грошових системах все
б≥льшого значенн¤ набуваЇ державне регулюванн¤ безгот≥вкового грошового
обороту. Ѕезгот≥вковий оборот грошей зд≥йснюЇтьс¤ по банк≥вських рахунках ≥ не
виходить за меж≥ банк≥вськоњ системи. ÷е полегшуЇ регулюванн¤ ≥ контроль за
законн≥стю плат≥жних операц≥й, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ захисту
загальносусп≥льних ≥нтерес≥в та ≥нтерес≥в учасник≥в грошового обороту.
–азом з тим депозитна форма не захищаЇ грош≥ в≥д знец≥ненн¤. јдже безпосередньо
в≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ депозитних грошей несе той банк, в ¤кому
в≥дкрит≥ рахунки. ј банки, ¤к в≥домо, мають схильн≥сть до банкрутства, що
призводить до повноњ чи частковоњ втрати вкладниками своњх кошт≥в. Ќав≥ть у
високорозвинутих крањнах щор≥чно банкрутують дес¤тки банк≥в, не кажучи вже про
молод≥ крањни, в ¤ких банк≥вськ≥ системи т≥льки формуютьс¤.
ƒепозитн≥ грош≥ привод¤тьс¤ в рух командами, ¤к≥ надход¤ть у банки ззовн≥ у
паперов≥й чи електронн≥й форм≥. ÷е в≥дкриваЇ можливост≥ дл¤ несанкц≥онованого
втручанн¤ у використанн¤ депозитних грошей ¤к з боку прац≥вник≥в банк≥в, так ≥
трет≥х ос≥б. —в≥това банк≥вська практика знаЇ приклади втручанн¤ посторонн≥х у
комп'ютерн≥ мереж≥, коли були викраден≥ величезн≥ кошти. ороткий за терм≥ном
досв≥д молодих незалежних крањн, зокрема –ос≥њ та ”крањни, св≥дчить про широк≥
можливост≥ розкраданн¤ депозитних грошей за допомогою фальшивих паперових
нос≥њв банк≥вськоњ ≥нформац≥њ (фальшивих ав≥зо, чек≥в), а також про
несанкц≥оноване використанн¤ самими банками депозитних кошт≥в до того, ¤к вони
над≥йдуть на рахунки њх власник≥в (так зване "прокручуванн¤ грошей").
“ому дл¤ власник≥в депозитних грошей та банк≥в потенц≥йно ≥снуЇ не менша
загроза њх втрати, н≥ж дл¤ власник≥в гот≥вки. Ќейтрал≥зувати цю загрозу можливо
шл¤хом законодавчого урегулюванн¤ вс≥х цих питань на р≥вн≥ грошовоњ системи.
«окрема законодавством держави та нормативними актами центрального банку
вир≥шуютьс¤ так≥ питанн¤ формуванн¤ та використанн¤ депозитних грошей:
- створенн¤ системи страхуванн¤ банк≥вських вклад≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;
- запровадженн¤ збер≥ганн¤ комерц≥йними банками своњх резерв≥в на рахунках у
центральному банку з нормуванн¤м залишку кошт≥в на цих рахунках;
- створенн¤ системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, що п≥дл¤гаЇ контролю з боку
центрального банку;
- регламентац≥¤ принцип≥в орган≥зац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в м≥ж
економ≥чними суб'Їктами;
- визначенн¤ режиму використанн¤ грошових кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ на
банк≥вських рахунках (на повний розсуд власника; за певною чергов≥стю -
хронолог≥чною чи визначеною державою тощо);
- визначенн¤ форм розрахунк≥в, стандарт≥в документ≥в та пор¤дку документооб≥гу;
- визначенн¤ режиму в≥дпов≥дальност≥ стор≥н за порушенн¤ плат≥жних зобов'¤зань;
- установленн¤ нормативного строку дл¤ виконанн¤ банками операц≥й за рахунком
кл≥Їнт≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ банк≥в за порушенн¤ цих норм;
- механ≥зм захисту банк≥вських комп'ютерних мереж в≥д несанкц≥онованого
втручанн¤ тощо.
якщо вс≥ ц≥ питанн¤ в крањн≥ законодавче врегульован≥ та практично вир≥шен≥,
депозитн≥ грош≥ та безгот≥вков≥ розрахунки будуть з найб≥льшою ефективн≥стю
обслуговувати ≥нтереси сусп≥льства в ц≥лому та окремих економ≥чних суб'Їкт≥в.
” гот≥вковому грошовому оборот≥ теж Ї багато питань, ¤к≥ не вир≥шуютьс¤ в межах
розгл¤нутих вище елемент≥в грошовоњ системи (найменуванн¤ грошовоњ одиниц≥,
види та купюрн≥сть гро-
шових знак≥в). « огл¤ду на те, що гот≥вка обертаЇтьс¤ поза банками, це робить
њњ дуже зручною дл¤ обслуговуванн¤ незаконних, антисусп≥льних операц≥й та вид≥в
д≥¤льност≥. ћова йде про обслуговуванн¤ наркоб≥знесу, грального б≥знесу,
сексб≥знесу, ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, контрабанду тощо. ¬ ус≥х цих
випадках грош≥ використовуютьс¤ т≥льки в гот≥вков≥й форм≥. √рошов≥ знаки
п≥ддаютьс¤ також п≥дробц≥. ‘альшуванн¤ сьогодн≥ загрожуЇ багатьом валютам
св≥ту, стало чи не найприбутков≥шим видом п≥дп≥льного б≥знесу, що т≥сно
перепл≥таЇтьс¤ з ≥ншими його сферами ≥ набуваЇ м≥жнародного характеру.
«важаючи на вказан≥ обставини, держави не обмежуютьс¤ техн≥чними заходами щодо
посиленн¤ захисту купюр в≥д п≥дробки чи боротьби з фальшивомонетниками, а
вдаютьс¤ до регламентац≥њ ≥ контролю операц≥й з гот≥вкою. ’оч ц≥ заходи певною
м≥рою обмежують право власност≥ особи на њњ грошов≥ кошти, законодавство
змушене йти на так≥ обмеженн¤. ¬ ”крањн≥, зокрема, зараз д≥ють так≥
регламентуюч≥ вимоги щодо операц≥й з гот≥вкою:
- суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ можуть зд≥йснювати платеж≥ гот≥вкою на
невелик≥ суми, пов'¤зан≥ переважно з формуванн¤м та витрачанн¤м грошових
доход≥в населенн¤;
- ус≥ кл≥Їнти банк≥в - юридичн≥ особи можуть тримати у своњх касах гот≥вку лише
в межах л≥м≥ту, установленого банком в≥дпов≥дно до визначених ЌЅ” правил;
- суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зобов'¤зан≥ здавати одержану гот≥вкову
виручку на своњ рахунки в банках; на власн≥ потреби можуть витрачати частину
виручки в межах л≥м≥ту, установленого обслуговуючим банком в≥дпов≥дно до
правил, визначених ЌЅ”;
- при одержанн≥ гот≥вкових кошт≥в з≥ своњх рахунк≥в у банках юридичн≥ особи
повинн≥ вказувати, на ¤к≥ ц≥л≥ вони њх одержують та зазначати суми по кожн≥й
ц≥л≥;
- витрачати одержану в банку гот≥вку юридичн≥ особи зобов'¤зан≥ в≥дпов≥дно до
вказаних ц≥лей та обс¤г≥в;
- ус≥ кл≥Їнти банк≥в - юридичн≥ особи зобов'¤зан≥ розробл¤ти прогнози своњх
касових оборот≥в ≥ подавати њх у банки дл¤ розробленн¤ таких прогноз≥в по
рег≥онах ≥ по крањн≥ в ц≥лому.
¬ ”крањн≥ ведетьс¤ активна боротьба з фальшуванн¤м грошових знак≥в. ”крањнська
валюта маЇ високий р≥вень захисту. асов≥ центри банк≥в забезпечуютьс¤
пристро¤ми дл¤ визначенн¤ фальшивих знак≥в, ведетьс¤ в≥дпов≥дна п≥дготовка
касових прац≥вник≥в. јктив≥зуютьс¤ зусилл¤ щодо розкритт¤ злочинних груп, ¤к≥
займаютьс¤ п≥дробленн¤м грошових знак≥в. “ак молода грошова система ”крањни
формуЇ вс≥ засоби захисту своњх нац≥ональних грошей.
–егламентац≥¤ режиму валютного курсу та операц≥й з валютними ц≥нност¤ми -
надзвичайно важливий ≥ ефективний елемент грошовоњ системи. ¬ ус≥х крањнах в≥н
активно використовуЇтьс¤ дл¤ захисту ≥ забезпеченн¤ сталост≥ нац≥ональноњ
валюти. Ѕ≥льш детально цей елемент буде розгл¤нуто в розд≥л≥ 6 цього
п≥дручника.
¬ажливим ≥нструментом грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку Ї
регламентац≥¤ режиму банк≥вського процента. ¬она забезпечуЇ регулюванн¤ ц≥ни
грошей на грошовому ринку з метою впливу на њх масу в оборот≥, а отже - на
стал≥сть грошей.
ќрган≥зац≥¤ обороту грошей звичайно покладаЇтьс¤ чинним законодавством на
банки. ÷е одна з важливих функц≥й банк≥в, ¤ку вони виконують у процес≥
розрахунково-касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в. ѕроте важлива роль грошового
обороту, переплет≥нн¤ в ньому ≥нтерес≥в окремих економ≥чних суб'Їкт≥в та
сусп≥льства в ц≥лому вимагають державного нагл¤ду ≥ контролю за виконанн¤м
банками вказаноњ функц≥њ. ожна держава покладаЇ це завданн¤ на спец≥альн≥
органи регулюванн¤ грошового обороту та контролю за дотриманн¤м законодавства з
монетарних питань. ¬ ”крањн≥ таким органом Ї Ќац≥ональний банк ”крањни, що
передбачено онституц≥Їю та «аконом "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни".
ћехан≥зм виконанн¤ ЌЅ” цього завданн¤ буде розгл¤нуто в розд≥л≥ 11.
≤нш≥ органи державного управл≥нн¤ економ≥кою - аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стерство
економ≥ки, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, реал≥зуючи своњ заходи економ≥чноњ та
ф≥нансовоњ пол≥тики, теж впливають на грошовий оборот. ѕроте своњ регул¤тивн≥
д≥њ в монетарн≥й сфер≥ вони повинн≥ координувати з ЌЅ”.
√рошова система забезпечуЇ правову та орган≥зац≥йну базу дл¤ розробленн¤ та
реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ (монетарноњ) пол≥тики в крањн≥. « цього погл¤ду
монетарну пол≥тику можна розгл¤дати ¤к продукт функц≥онуванн¤ грошовоњ системи.
“ому усп≥шна реал≥зац≥¤ ц≥лей монетарноњ пол≥тики Ї одночасно св≥дченн¤м
ефективного функц≥онуванн¤ грошовоњ системи. ≤ навпаки, не можна вважати
ефективною грошову систему, ¤кщо в крањн≥ проводитьс¤ не досить виважена
монетарна пол≥тика, що не забезпечуЇ над≥йного регулюванн¤ грошовоњ маси
(пропозиц≥њ грошей) ≥ належноњ стаб≥льност≥ грошей (б≥льш детально монетарна
пол≥тика буде розгл¤нута в розд≥л≥ 4.5).
