6.2. ¬јЋё“Ќ»… –»Ќќ . ¬»ƒ» ќѕ≈–ј÷≤… Ќј ¬јЋё“Ќќћ” –»Ќ ”
”сп≥шний розвиток валютних в≥дносин можливий за умови ≥снуванн¤ особливого
ринку, на ¤кому можна в≥льно продати та купити валюту. Ѕез такоњ можливост≥
економ≥чн≥ контрагенти просто не змогли б реал≥зувати своњ валютн≥ в≥дносини -
не мали б ≥ноземноњ валюти дл¤ зд≥йсненн¤ своњх зовн≥шн≥х зобов'¤зань, не могли
б перетворити одержану ≥нвалютну виручку в нац≥ональн≥ грош≥ дл¤ виконанн¤
своњх внутр≥шн≥х зобов'¤зань. “акий ринок заведено називати валютним.
ѕроте на валютному ринку купують ≥ продають валюту не т≥льки дл¤ зд≥йсненн¤
платеж≥в, а й дл¤ ≥нших ц≥лей: дл¤ спекул¤тивних операц≥й, операц≥й хеджуванн¤
валютних ризик≥в тощо. ѕричому ц≥ операц≥њ набувають все ширшого розмаху, що
виводить валютний ринок за меж≥ простого придатка до м≥жнародних
розрахунково-плат≥жних в≥дносин ≥ надаЇ йому статусу в≥дносно самост≥йноњ
економ≥чноњ структури.
«а своњм економ≥чним зм≥стом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на
¤кому ур≥вноважуютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на такий специф≥чний товар, ¤к валюта.
«а своњм призначенн¤м ≥ орган≥зац≥йною формою валютний ринок - це сукупн≥сть
спец≥альних ≥нститут≥в та механ≥зм≥в, ¤к≥ у взаЇмод≥њ забезпечують можлив≥сть
в≥льно продати-купити нац≥ональну та ≥ноземну валюту на основ≥ попиту та
пропозиц≥њ.
¬алютний ринок маЇ вс≥ атрибути звичайного ринку: об'Їкти ≥ суб'Їкти, попит ≥
пропозиц≥ю, ц≥ну, особливу ≥нфраструктуру та комун≥кац≥њ тощо.
ќб'Їктом куп≥вл≥-продажу на цьому ринку Ї валютн≥ ц≥нност≥, ≥ноземн≥ - дл¤
резидент≥в, коли вони купують чи продають њх за нац≥ональну валюту, та
нац≥ональн≥ - дл¤ нерезидент≥в, коли вони купують чи продають ц≥ ц≥нност≥ за
≥ноземну валюту. ќск≥льки на ринку одночасно зд≥йснюють операц≥њ обох цих
вид≥в, то об'Їктом куп≥вл≥-продажу водночас виступають нац≥ональн≥ та ≥ноземн≥
валютн≥ ц≥нност≥.
—уб'Їктами валютного ринку можуть бути будь-¤к≥ економ≥чн≥ агенти (юридичн≥ та
ф≥зичн≥ особи, резиденти ≥ нерезиденти) та посередники, насамперед банки,
брокерськ≥ компан≥њ, валютн≥ б≥рж≥, ¤к≥ "звод¤ть" продавц≥в ≥
покупц≥в валюти та орган≥зац≥йно забезпечують операц≥њ куп≥вл≥-продажу.
—п≥льним дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в валютного ринку Ї бажанн¤ одержати прибуток в≥д
своњх операц≥й. ќдн≥ з них одержують прибуток (або збиток) безпосередньо п≥сл¤
завершенн¤ в≥дпов≥дноњ операц≥њ, наприклад спекул¤нти; ≥нш≥ прибуток одержують
згодом, п≥сл¤ завершенн¤ подальших господарських операц≥й, оплачених купленою
на ринку валютою, наприклад п≥дприЇмц≥.
«а характером виконуваних операц≥й ≥ ступенем њх ризику суб'Їктами валютного
ринку Ї:
- п≥дприЇмц≥, ¤к≥ купують ≥ продають валюту дл¤ забезпеченн¤ своЇњ комерц≥йноњ
д≥¤льност≥ (≥мпортери, експортери);
- ≥нвестори, ¤к≥ вкладають св≥й чи позичений кап≥тал у валютн≥ ц≥нност≥ з метою
одержанн¤ процентного доходу;
- спекул¤нти, ¤к≥ пост≥йно купують-продають валюту задл¤ одержанн¤ доходу в≥д
р≥зниц≥ в њњ курс≥; профес≥йними спекул¤нтами Ї валютн≥ дилери. Ќими можуть
бути юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи;
- хеджери, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ на валютному ринку дл¤ захисту в≥д
неспри¤тливоњ зм≥ни валютного курсу;
- посередники: банки, брокерськ≥ контори, б≥рж≥ тощо.
ѕров≥дне м≥сце серед посередник≥в валютного ризику займають банки. ќск≥льки
вони ведуть рахунки (нац≥ональн≥ й ≥нвалютн≥) та мають розвинут≥ системи
телекомун≥кац≥й, њм дуже зручно виконувати дорученн¤ кл≥Їнт≥в з куп≥вл≥-продажу
валюти. “ому банки пост≥йно торгують валютою всередин≥ крањни ≥ за њњ межами ¤к
безпосередньо один з одним, так ≥ через валютн≥ б≥рж≥. “орг≥влю вони, ведуть за
своњ кошти ≥ за кошти кл≥Їнт≥в. ƒл¤ цього банки повинн≥ одержати л≥ценз≥ю в≥д
свого центрального банку.
ѕопит ≥ пропозиц≥¤ на валютному ринку мають ту особлив≥сть, що об'Їктом та
≥нструментом куп≥вл≥-продажу тут Ї грош≥ р≥зноњ нац≥ональноњ належност≥. “ому
попит на ≥ноземну валюту одночасно Ї пропозиц≥Їю нац≥ональноњ валюти, а
пропозиц≥¤ ≥ноземноњ валюти Ї одночасно попитом на нац≥ональну валюту. ѕроте
коли мова йде про нац≥ональн≥ валютн≥ ринки, то п≥д попитом маЇтьс¤ на уваз≥ попит
на ≥ноземну валюту ¤к бажанн¤ купити певну њњ суму, а п≥д пропозиц≥Їю -
пропозиц≥¤ ≥ноземноњ валюти ¤к бажанн¤ продати певну њњ суму.
÷≥ною на валютному ринку Ї валютний курс. ¬≥н ¤вл¤Ї собою ц≥ну грошовоњ одиниц≥
даноњ валюти в грошових одиниц¤х ≥ншоњ валюти. Ѕ≥льш детально питанн¤ валютного
курсу розгл¤даютьс¤ в п≥дрозд≥л≥ 6.3.
¬алютний ринок маЇ власну ≥нфраструктуру ≥ широко розвинуту систему сучасних
комун≥кац≥й, що забезпечують оперативний зв'¤зок м≥ж ус≥ма суб'Їктами ринку не
т≥льки в межах окремих крањн, а й у св≥товому масштаб≥. «алежно в≥д орган≥зац≥њ
торг≥вл≥ валютний ринок под≥л¤Їтьс¤ на б≥ржовий ≥ позаб≥ржовий. Ќа б≥ржовому
ринку торг≥вл¤ валютою зд≥йснюЇтьс¤ орган≥зовано на спец≥альному
"майданчику", ¤кий називаЇтьс¤ валютною б≥ржею. ’оч б≥рж≥ звичайно не
Ї комерц≥йними п≥дприЇмствами, проте за своњ послуги вони ст¤гують вагом≥
ком≥с≥йн≥. “ому суб'Їкти валютного ринку все менше звертаютьс¤ до послуг
традиц≥йних б≥рж, ≥ вони поступово згортають свою д≥¤льн≥сть.
ѕрискорено розвиваЇтьс¤ позаб≥ржова валютна торг≥вл¤, коли продавц≥ ≥ покупц≥
валюти вступають у пр¤м≥ зв'¤зки м≥ж собою. —учасн≥ засоби зв'¤зку й електронн≥
≥нформац≥йн≥ технолог≥њ дають змогу зробити це значно швидше й дешевше, н≥ж
через б≥ржу. ÷≥ тенденц≥њ захопили вже й ”крањну. « початку 2000 р. перестала
зд≥йснювати операц≥њ з торг≥вл≥ валютою ”крањнська м≥жбанк≥всь-ка валютна
б≥ржа. ”с¤ торг≥вл¤ зд≥йснюЇтьс¤ через м≥жбанк≥всь-кий валютний ринок, на ¤кому
комерц≥йн≥ банки безпосередньо один в одного купують ≥ продають валюту за св≥й
рахунок чи за дорученн¤ми кл≥Їнт≥в, ¤к≥ в цьому раз≥ Ї к≥нцевими покупц¤ми ≥
продавц¤ми валюти. як св≥дчить св≥това практика, на сектор≥ б≥ржового ринку
поступово зосереджуЇтьс¤ переважно окрем≥ валютн≥ операц≥њ, технолог≥¤
зд≥йсненн¤ ¤ких передбачаЇ централ≥зоване виконанн¤ через б≥ржу (ф'ючерсн≥,
опц≥онн≥ та ≥н.).
¬алютний ринок маЇ свою структуру, ¤ка включаЇ нац≥ональн≥ (м≥сцев≥) ринки,
м≥жнародн≥ ринки та св≥товий ринок. ¬они розр≥зн¤ютьс¤ за масштабами ≥
характером валютних операц≥й, к≥льк≥стю валют, що продаютьс¤-купуютьс¤, р≥внем
правового регулюванн¤ тощо.
Ќац≥ональн≥ валютн≥ ринки ≥снують у б≥льшост≥ крањн св≥ту, вони обмежуютьс¤
економ≥чним простором конкретноњ крањни ≥ регулюютьс¤ њњ нац≥ональним валютним
законодавством.
ћ≥жнародн≥ валютн≥ ринки сформувалис¤ у крањнах, в ¤ких до м≥н≥муму зведен≥
обмеженн¤ на валютн≥ операц≥њ (валютн≥ обмеженн¤). “ак≥ ринки регулюютьс¤
скор≥ше за все м≥ждержавними угодами, домовленост¤ми самих учасник≥в цих
ринк≥в, традиц≥¤ми. –озм≥щуютьс¤ вони переважно у м≥стах ≥з вдалим географ≥чним
положенн¤м та з великою концентрац≥Їю транснац≥ональних банк≥в, небанк≥вських
ф≥нансових структур, комерц≥йних компан≥й, ¤ким потр≥бно зд≥йснювати платеж≥ на
широких просторах св≥тового ринку. ÷е, зокрема, Ћондон, Ќью-…орк, ѕариж, ÷юр≥х,
‘ранкфурт-на-ћайн≥, —ан-‘ранциско, “оронто, “ок≥о, —≥нгапур, √онконг та ≥н.
–озвиток нов≥тн≥х засоб≥в телекомун≥кац≥й та ≥нформац≥йних технолог≥й даЇ
можлив≥сть поЇднати окрем≥ м≥жнародн≥ ринки в Їдиний св≥товий валютний ринок,
¤кий здатний функц≥онувати практично ц≥лодобово. ÷е забезпечуЇтьс¤ географ≥чним
розм≥щенн¤м окремих ринк≥в: з початком доби в≥дкриваютьс¤ аз≥атськ≥ ринки
“ок≥о, √онконгу, —≥нгапура, п≥сл¤ њх закритт¤ починають працювати ринки
Ївропейськ≥ - ‘ранкфурта, ѕарижа, Ћондона, а п≥д к≥нець њх роботи в≥дкриваютьс¤
ринки американського континенту - Ќью-…орка, Ћос-јнджелеса тощо. «авд¤ки цьому
будь-¤кий суб'Їкт валютного ринку може в будь-¤кий час доби купити-продати
валюту, оперативно зв'¤завшись з в≥дпов≥дним м≥жнародним центром валютноњ торг≥вл≥.
ўоденн≥ обороти св≥тового валютного ринку перевищують дек≥лька трильйон≥в
долар≥в —Ўј ≥ швидко зб≥льшуютьс¤, що св≥дчить про величезн≥ розмахи валютних
поток≥в на св≥товому ринку.
¬алютний ринок можна класиф≥кувати ≥ за ≥ншими критер≥¤ми:
- за характером операц≥й: ринок конверс≥йних операц≥й; ринок
депозитно-кредитних операц≥й;
- за територ≥альним розм≥щенн¤м: Ївропейський, п≥вн≥чноамериканський,
аз≥атський та ≥н.;
- за видами конверс≥йних операц≥й: ринок ф'ючерс≥в, ринок опц≥он≥в тощо;
- за формою валюти, ¤кою торгують: ринок безгот≥вкових операц≥й, ринок гот≥вки.
–инок конверс≥йних операц≥й Ї найтипов≥шим дл¤ валютного ринку взагал≥, його
ключовим елементом. Ќа цьому ринку куп≥вл¤-продаж зд≥йснюЇтьс¤ в традиц≥йн≥й
форм≥, переважно на екв≥валентних засадах шл¤хом обм≥ну р≥вновеликих ц≥нностей,
представлених р≥зними валютами. якраз на цьому ринку складаютьс¤ умови дл¤
формуванн¤ зовн≥шньоњ ц≥ни грошей - њх валютного курсу.
–инок депозитно-кредитних операц≥й - це досить специф≥чний сектор валютного ринку,
на ¤кому куп≥вл¤-продаж валюти маЇ умовний характер, що про¤вл¤Їтьс¤ в
залученн≥ банками ≥нвалюти на депозитн≥ вклади на узгоджен≥ строки та в наданн≥
банками ≥нвалютних позичок на р≥зн≥ строки. Ќа в≥дм≥ну в≥д ринку конверс≥йних
операц≥й на цьому ринку ц≥на валюти формуЇтьс¤ у вигл¤д≥ процента.
‘ункц≥њ та операц≥њ валютного ринку. ¬алютний ринок виконуЇ певн≥ функц≥њ, в
¤ких ви¤вл¤Їтьс¤ його призначенн¤ й економ≥чна роль. ќсновними його функц≥¤ми
Ї:
- забезпеченн¤ умов та механ≥зм≥в дл¤ реал≥зац≥њ валютноњ пол≥тики держави;
- створенн¤ суб'Їктам валютних в≥дносин передумов дл¤ своЇчасного зд≥йсненн¤
м≥жнародних платеж≥в за поточними ≥ кап≥тальними розрахунками та спри¤нн¤
завд¤ки цьому розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥;
- забезпеченн¤ прибутку учасникам валютних в≥дносин;
- формуванн¤ та ур≥вноваженн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ валюти ≥ регулюванн¤
валютного курсу;
- страхуванн¤ валютних ризик≥в;
- диверсиф≥кац≥¤ валютних резерв≥в.
Ќазван≥ функц≥њ реал≥зуютьс¤ через виконанн¤ суб'Їктами ринку широкого кола
валютних операц≥й. ѕ≥д валютними операц≥¤ми звичайно розум≥ють будь-¤к≥
платеж≥, пов'¤зан≥ з перем≥щенн¤м валютних ц≥нностей м≥ж суб'Їктами валютного
ринку.
÷≥ операц≥њ класиф≥куютьс¤ за к≥лькома критер≥¤ми.
1. «а терм≥ном зд≥йсненн¤ платежу з куп≥вл≥-продажу валюти:
- касов≥, або операц≥њ з негайною поставкою;
- строков≥.
2. «а механ≥змом зд≥йсненн¤ операц≥й:
- операц≥њ спот;
- форвардн≥ операц≥њ;
- ф 'ючерсн≥ операц≥њ;
- опц≥онн≥ операц≥њ.
3. «а ц≥льовим призначенн¤м:
- операц≥њ з метою одержанн¤ валюти дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в за м≥жнародними
розрахунками;
- операц≥њ з метою страхуванн¤ в≥д валютних ризик≥в (операц≥њ хеджуванн¤);
- операц≥њ з метою одержанн¤ прибутку або спекул¤тивн≥ операц≥њ.
4. «а формою зд≥йсненн¤:
- безгот≥вков≥;
- гот≥вков≥.
5. «а масштабами операц≥й:
- оптов≥ (зд≥йснюютьс¤ м≥ж банками);
- роздр≥бн≥ (зд≥йснюютьс¤ м≥ж банками та њх кл≥Їнтами). —хема класиф≥кац≥њ
операц≥й валютного ринку наведена на
рис. 6.1.
асов≥ операц≥њ пол¤гають у куп≥вл≥-продажу валюти на умовах поставки њњ не
п≥зн≥ше другого робочого дн¤ з дн¤ укладанн¤ угоди за курсом, узгодженим у
момент њњ п≥дписанн¤. “ак≥ угоди можуть передбачати поставку валюти в той же
день, на наступний робочий день, проте найчаст≥ше - на другий робочий день. ÷¤
останн¤ угода називаЇтьс¤ "спот", а касов≥ операц≥њ на ц≥й умов≥ -
"операц≥њ спот". ќперац≥њ спот дають можлив≥сть њх учасникам
оперативно задовольнити своњ потреби у валют≥ на виг≥дних умовах.
”часники касових операц≥й мають можлив≥сть:
- терм≥ново одержати валюту дл¤ погашенн¤ своњх зовн≥шньоеконом≥чних
зобов'¤зань;
- уникнути втрат в≥д зм≥ни валютних курс≥в: ≥мпортер негайною куп≥влею ≥нвалюти
страхуЇ себе в≥д можливих втрат унасл≥док п≥двищенн¤ њњ курсу, а експортер
негайним продажем ≥нвалюти страхуЇтьс¤ в≥д втрат, пов'¤заних з пад≥нн¤м њњ
курсу;
мал. 41
- оперативно диверсиф≥кувати своњ валютн≥ запаси, а банкам - ще й оперативно
в≥дрегулювати свою валютну позиц≥ю.
—троков≥ валютн≥ операц≥њ пол¤гають у куп≥вл≥-продажу валютних ц≥нностей з
в≥дстрочкою поставки њх на терм≥н, що перевищуЇ два робоч≥ дн≥. ÷≥ операц≥њ, у
свою чергу, п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на к≥лька вид≥в залежно в≥д механ≥зму њх
зд≥йсненн¤: форвардн≥, ф'ючерсн≥, опц≥онн≥ та њх пох≥дн≥.
’арактерною особлив≥стю строкових операц≥й Ї те, що вони оформл¤ютьс¤
стандартизованими документами (контрактами), ¤к≥ мають юридичну силу прот¤гом
певного часу (в≥д п≥дписанн¤ до оплати) ≥ сам≥ стають об'Їктом куп≥вл≥-продажу
на валютних ринках. ÷≥ документи називаютьс¤ валютними деривативами. ƒо них
належать передус≥м форвардн≥ та ф'ючерсн≥ контракти, опц≥они.
—троков≥ операц≥њ на валютних ринках з'¤вилис¤ в≥дносно недавно (в 70-80-т≥
роки XX ст.) ≥ розвиваютьс¤ дуже швидко. ÷е обумовлено насамперед частими ≥
значними коливанн¤ми валютних курс≥в ≥ пов'¤заними з ними суттЇвими валютними
ризиками. —троков≥ операц≥њ дають можлив≥сть, з одного боку, застрахуватис¤ в≥д
валютних ризик≥в, а з ≥ншого - одержати додатковий дох≥д спекул¤тивними д≥¤ми.
‘орвардн≥ операц≥њ- це р≥зновид строкових операц≥й, що пол¤гаЇ в
куп≥вл≥-продажу валюти м≥ж двома суб'Їктами з наступною передачею валюти в
обумовлений строк ≥ за курсом, визначеним у момент укладанн¤ контракту. ”
форвардних контрактах строки передач≥ валюти звичайно визначаютьс¤ в 1, 2, 3, 6
та 12 м≥с¤ц≥в. ѕри њх п≥дписанн≥ н≥¤к≥ аванси, задатки тощо не допускаютьс¤.
Ќайскладн≥шим моментом такого контракту Ї визначенн¤ курсу майбутнього платежу,
тобто форвардного курсу. ÷ей курс складаЇтьс¤ з курсу спот, тобто фактично д≥ючого
на момент укладанн¤ контракту, ≥ надбавок чи знижок, пов'¤заних з р≥зницею в
банк≥вських процентних ставках у крањнах, валюти ¤ких обм≥нюютьс¤. ÷¤ р≥зниц¤
називаЇтьс¤ форвардною маржею, ≥ пов'¤зана вона з тим, що ¤кби учасники
контракту поклали в≥дпов≥дн≥ суми валюти у своњ банки, то до моменту
використанн¤ њх дл¤ платежу за контрактом вони одержали б р≥зн≥ суми доход≥в.
ўоб вир≥вн¤ти умови дл¤ кожного учасника форвардного контракту, валюта крањни з
вищим р≥внем процента буде продаватис¤ за форвардним курсом, нижчим в≥д курсу
спот (продаж з дисконтом), а валюта з нижчим р≥внем процента - за вищим в≥д
курсу спот (продаж з прем≥Їю).
¬≥дмова в≥д виконанн¤ форвардних контракт≥в не допускаЇтьс¤. ÷≥ операц≥њ широко
використовуютьс¤ насамперед дл¤ страхуванн¤ валютних ризик≥в. ’арактерними
рисами цих операц≥й Ї те, що вони зд≥йснюютьс¤ на м≥жбанк≥вському
(позаб≥ржовому) ринку, умови форвардного контракту не Ї строго формал≥зованими
≥ визначаютьс¤ сторонами досить дов≥льно. “ому ц≥ умови й особливо ц≥ни таких контракт≥в
не Ї "прозорими" дл¤ ≥нших учасник≥в ринку.
ф'ючерсн≥ операц≥њ - це теж р≥зновид строкових операц≥й, в ¤ких два контрагенти
зобов'¤зуютьс¤ купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом,
установленим у момент укладанн¤ угоди (куп≥вл≥-продажу ф'ючерсного контракту).
¬≥дм≥нност≥ њх в≥д форвардних операц≥й звод¤тьс¤ до такого: вони зд≥йснюютьс¤
т≥льки на б≥ржах, п≥д њх контролем, а форма ≥ умови контракт≥в ч≥тко
ун≥ф≥кован≥ (б≥ржа строго визначаЇ вид валюти, що продаЇтьс¤, обс¤г операц≥њ, строк
оплати, курс). –озрахунки щодо куп≥вл≥-продажу ф'ючерсних контракт≥в
зд≥йснюютьс¤ через розрахункову палату б≥рж≥, ¤ка гарантуЇ своЇчасн≥сть ≥
повноту платеж≥в. ƒо остаточноњ оплати ф'ючерсного контракту в≥н може
перепродаватис¤ на б≥рж≥, тобто сам Ї об'Їктом валютних операц≥й. « кожним
наступним продажем ц≥на його буде уточн¤тис¤ ≥ наближатис¤ до реальноњ ц≥ни, за
¤кою продаватиметьс¤ дана валюта в момент погашенн¤ ф'ючерсу. «авд¤ки цим
особливост¤м ц≥на та ≥нш≥ умови ф'ючерсних контракт≥в Ї прозорими дл¤ вс≥х
учасник≥в ринку. ожна б≥ржа встановлюЇ св≥й перел≥к валют, ¤к≥
продаютьс¤-купуютьс¤, ≥ стандартн≥ суми контракт≥в, ¤к≥ визначаютьс¤ дес¤тками
≥ сотн¤ми тис¤ч, а то й м≥льйонами одиниць в≥дпов≥дноњ валюти. “ому в торг≥вл≥
валютними ф'ючерсами звичайно беруть участь велик≥ банки, ≥нш≥ потужн≥
ф≥нансов≥ структури.
÷≥на валютного ф'ючерсу визначаЇтьс¤ за т≥Їю ж схемою, що й ц≥на форвардного
контракту, тобто з урахуванн¤м р≥зниц≥ в процентних ставках двох валют, що
обм≥нюютьс¤. ‘'ючерсн≥ операц≥њ широко застосовуютьс¤ з метою страхуванн¤ в≥д
валютних ризик≥в, тобто дл¤ хеджуванн¤, а також з метою одержанн¤ додаткового
прибутку, тобто дл¤ спекул¤ц≥њ. упуючи валютний ф'ючерс, учасники попередньо
сплачують ком≥с≥йн≥ брокеру та робл¤ть у розрахунков≥й палат≥ б≥рж≥ ф≥ксований
внесок на депозит за кожний контракт.
ќпц≥онн≥ операц≥њ - це р≥зновид строкових операц≥й, за ¤ких м≥ж учасниками
укладаЇтьс¤ особлива угода, що надаЇ одному з них право (але не обов'¤зок)
купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк (чи прот¤гом
певного строку) ≥ за узгодженим сторонами курсом. “ака угода називаЇтьс¤
опц≥он.
” ц≥й операц≥њ важливо розр≥зн¤ти продавц¤ опц≥ону ≥ покупц¤ (власника),
оск≥льки останньому належить право реал≥зац≥њ опц≥ону. якщо при настанн≥ строку
опц≥ону власнику буде виг≥дно його реал≥зувати, то в≥н вимагатиме в≥д продавц¤
опц≥ону купити чи продати в≥дпов≥дну суму валюти , ≥ останн≥й зобов'¤заний це
зробити. якщо власников≥ опц≥ону не виг≥дно його реал≥зувати(наприклад поточний
курс спот на ринку вищий в≥д передбаченого в опц≥он≥ "пут"), то в≥н
в≥дмовитьс¤ в≥д реал≥зац≥њ опц≥ону, про що повинен пов≥домити продавц¤, ≥
останн≥й зобов'¤заний погодитис¤ з цим р≥шенн¤м.
ѕри куп≥вл≥ опц≥она покупець (власник) сплачуЇ продавцю прем≥ю (варт≥сть опц≥ону),
¤ка визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н у в≥дсотках до суми угоди чи в
абсолютн≥й сум≥. ÷¤ прем≥¤ Ї гарантованим доходом дл¤ продавц¤ опц≥ону, ¤кий
в≥н одержуЇ незалежно в≥д того, буде реал≥зований опц≥он чи н≥. ƒл¤ покупц¤
прем≥¤ Ї чистою витратою, ¤ку в≥н може в≥дшкодувати, ¤кщо реал≥зуЇ згодом
опц≥он з вигодою. якщо ж в≥н в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д реал≥зац≥њ опц≥ону, то сплачена
прем≥¤ стаЇ дл¤ нього чистою втратою. ќпц≥онн≥ операц≥њ широко застосовуютьс¤
дл¤ хеджуванн¤ ризик≥в та одержанн¤ спекул¤тивного доходу.
р≥м цих операц≥й, на практиц≥ застосовуЇтьс¤ ц≥лий р¤д пох≥дних в≥д них
валютних операц≥й. ƒо таких операц≥й можна в≥днести валютн≥ свопи, арб≥тражн≥
операц≥њ та ≥н.
¬алютний своп - це комб≥нац≥¤ двох конверс≥йних операц≥й з валютами на умовах спот
≥ форвард, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ одночасно ≥ розрахован≥ на одну ≥ ту ж валюту.
Ќаприклад, на умовах спот долари —Ўј негайно продаютьс¤, а на умовах форварду у
того ж контрагента долари купуютьс¤ з поставкою через певний строк ≥ за
домовленим курсом. ¬алютний своп забезпечуЇ зворотний рух валютного потоку, що
даЇ можлив≥сть ефективно використовувати його в спекул¤тивних ц≥л¤х, дл¤
хеджуванн¤ валютними ризиками та управл≥нн¤ валютною позиц≥Їю банку.
¬алютний арб≥траж - це комб≥нац≥¤ з к≥лькох операц≥й з куп≥вл≥ та продажу двох
чи к≥лькох валют за р≥зними курсами з метою одержанн¤ додаткового доходу. ÷е
типова спекул¤тивна операц≥¤, що розрахована на дох≥д завд¤ки р≥зниц≥ в курсах
на одному ≥ тому ж ринку, але в р≥зн≥ строки (часовий арб≥траж), або в один ≥ той
же час, але на р≥зних ринках (просторовий арб≥траж). ” м≥ру розвитку сучасних
систем телекомун≥кац≥й створюютьс¤ передумови дл¤ вир≥внюванн¤ курс≥в валют на
р≥зних м≥жнародних ринках, завд¤ки чому зменшуютьс¤ можливост≥ дл¤ просторового
арб≥тражу. «ате перех≥д б≥льшост≥ крањн до плаваючих валютних курс≥в, ¤к≥ часто
зм≥нюютьс¤ в час≥, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку часового арб≥тражу.1
Ўирокий асортимент валютних операц≥й, високе технолог≥чне й орган≥зац≥йне
забезпеченн¤ њх виконанн¤ створюють ус≥м суб'Їктам валютного ринку спри¤тлив≥
умови дл¤ дос¤гненн¤ таких ц≥лей - забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥, прибутковост≥ ≥
керованост≥ валютними ризиками. “ому прискорений розвиток валютного ринку -
одне з актуальних завдань крањн з перех≥дними економ≥ками, у тому числ≥ й
”крањни. ѕроте в ”крањн≥ валютний ринок формуЇтьс¤ надто пов≥льно, асортимент
валютних операц≥й на ньому обмежений переважно касовими операц≥¤ми. ѕ≥сл¤
припиненн¤ в 2000р. д≥¤льност≥ ”крањнськоњ м≥жбанк≥вськоњ валютноњ б≥рж≥
розвиток б≥льшост≥ строкових валютних операц≥й втратив поки що перспективу.
„инники, що визначають кон'юнктуру валютного ринку. —тан кон'юнктури валютного
ринку ви¤вл¤Їтьс¤ у зм≥н≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю окремих
валют, що, у свою чергу, Ї ключовим чинником впливу на валютний курс. “ому
чинники, що визначають кон'юнктуру валютного ринку, одночасно Ї ≥ чинниками
зм≥ни валютного курсу.
як св≥дчить св≥товий та в≥тчизн¤ний досв≥д, на стан та динам≥ку попиту ≥
пропозиц≥њ на валютному ринку впливаЇ велика к≥льк≥сть (дес¤тки) чинник≥в
економ≥чного, пол≥тичного, правового, психолог≥чного характеру. ”с≥ њх можна
розд≥лити на три так≥ групи:
1. урсоутворююч≥ чинники:
- стан плат≥жного балансу крањни;
- обс¤ги ¬Ќѕ, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ в крањн≥;
- внутр≥шн¤ ≥ зовн≥шн¤ пропозиц≥¤ грошей;
- процентн≥ ставки в крањнах, валюти ¤ких пор≥внюютьс¤;
- сп≥вв≥дношенн¤ внутр≥шн≥х ц≥н крањни з зовн≥шн≥ми.
÷≥ чинники можна назвати базовими, тобто такими, що визначають такий стан
сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на валютному ринку, ¤кий схильний до
стаб≥льност≥ чи поступовоњ, внутр≥шньо зумовленоњ та передбачуваноњ зм≥ни.
¬плив стану плат≥жного балансу на кон'юнктуру валютного ринку ви¤вл¤Їтьс¤ в
тому, що надходженн¤ валюти в крањну за поточними ≥ кап≥тальними статт¤ми
балансу зб≥льшуЇ пропозиц≥ю, а валютн≥ платеж≥ за кордоном зб≥льшують попит на
валютному ринку. “ому збалансован≥ валютн≥ надходженн¤ ≥ платеж≥ за названими
статт¤ми балансу створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ вр≥вноважуванн¤ попиту ≥
пропозиц≥њ на валютному ринку ≥ стаб≥л≥зац≥њ його кон'юнктури.
¬плив на валютний ринок обс¤гу ¬Ќѕ, що виробл¤Їтьс¤ в крањн≥, базуЇтьс¤ на
тому, що його зм≥на впливаЇ на динам≥ку експорту ≥ ≥мпорту. якщо обс¤г ¬Ќѕ,
зростаЇ, це створюЇ передумови дл¤ зб≥льшенн¤ експорту ≥ зменшенн¤ ≥мпорту, що
спри¤Ї формуванню активного сальдо плат≥жного балансу ≥ пол≥пшенню кон'юнктури
ринку. ≤ навпаки, ¤кщо обс¤г ¬Ќѕ скорочуЇтьс¤, це спричин¤тиме пад≥нн¤ експорту
≥ зростанн¤ ≥мпорту, формуванн¤ в≥д'Їмного сальдо плат≥жного балансу ≥
пог≥ршанн¤ кон'юнктури ринку.
¬плив внутр≥шньоњ пропозиц≥њ нац≥ональних грошей базуЇтьс¤ на т≥сному зв'¤зку
валютного ринку з ≥ншими сегментами грошового ринку. якщо пропозиц≥¤ грошей на
ринку банк≥вських кредит≥в чи ринку ц≥нних папер≥в зросте, це може пог≥ршити
кон'юнктуру на цих ринках, внасл≥док чого частина пропозиц≥њ грошей зв≥дти
перейде на валютний ринок, де кон'юнктура залишилась незм≥нною. јле ¤кщо таке
перем≥щенн¤ грошей буде значним, то попит на валюту почне зростати
випереджаючими темпами ≥ р≥вновагу буде порушено ≥ там. якщо пропозиц≥¤ грошей
зростатиме безпосередньо на валютному ринку (зовн≥шн¤ пропозиц≥¤), наприклад, у
ц≥л¤х валютноњ ≥нтервенц≥њ, то це негайно вплине на його кон'юнктуру ≥ вона
пог≥ршаЇ дл¤ нац≥ональноњ валюти.
¬плив сп≥вв≥дношенн¤ процентних ставок у двох крањнах пол¤гаЇ в тому, що вищ≥
процентн≥ ставки стимулюють приплив у в≥дпов≥дну крањну в≥льних грошових
кап≥тал≥в з крањн, де процентн≥ ставки низьк≥. ÷е спри¤тиме формуванню
активного сальдо плат≥жного балансу за статт¤ми кап≥тальних операц≥й та
пол≥пшенню кон'юнктури валютного ринку. ” крањн≥ з низькими процентними
ставками ситуац≥¤ розвиватиметьс¤ в протилежному напр¤мку.
¬плив сп≥вв≥дношенн¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ц≥н базуЇтьс¤ на тому, що в крањнах
з низькими внутр≥шн≥ми ц≥нами створюютьс¤ додатков≥ стимули дл¤ нарощуванн¤
експорту й стримуванн¤ ≥мпорту, що спри¤Ї формуванню активного сальдо
плат≥жного балансу.
2. –егулююч≥ чинники;
- заходи пр¤мого державного регулюванн¤ (ф≥нансово-бюджетна пол≥тика,
квотуванн¤ та л≥цензуванн¤, грошово-кредитна пол≥тика, регулюванн¤ ц≥н,
≥нтервенц≥йна пол≥тика, розпод≥л валюти тощо);
- структурн≥ чинники.
÷≥ чинники впливають на кон'юнктуру ринку через зм≥ну кур-соутворюючих
чинник≥в. ¬они ввод¤тьс¤ в д≥ю державою св≥домо дл¤ дос¤гненн¤ певних ц≥лей в
њњ економ≥чн≥й пол≥тиц≥ ≥ можуть давати значний ефект в умовах, коли економ≥ка
крањни перебуваЇ у стан≥ тривалоњ р≥вноваги.
3. „инники кризового характеру:
- деф≥цит державного бюджету;
- безконтрольна ем≥с≥¤ та ≥нфл¤ц≥¤;
- штучне ≥ надм≥рне регулюванн¤ ц≥н;
- висока монопол≥зац≥¤ виробництва.
÷≥ чинники виникають при порушенн≥ динам≥чноњ р≥вноваги економ≥ки, послабл¤ють
д≥ю курсоутворюючих чинник≥в та знижують результативн≥сть регул¤тивних заход≥в
держави.
” вс≥й ц≥й сукупност≥ чинник≥в вир≥шальною (базовою) Ї перша група (курсоутворююча).
” свою чергу, у базов≥й груп≥ ключове м≥сце займаЇ плат≥жний баланс, його стан
та динам≥ка. ¬≥н маЇ комплексний характер ≥ акумулюЇ в соб≥ певною м≥рою д≥ю
вс≥х ≥нших чинник≥в.
