–ќ«ƒ≤Ћ
8. Ќ≈ќЅ’≤ƒЌ≤—“№ “ј —”“Ќ≤—“№ –≈ƒ»“”.
8.1. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕ≈–≈ƒ”ћќ¬» “ј ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ „»ЌЌ» » Ќ≈ќЅ’≤ƒЌќ—“≤ –≈ƒ»“”
редит ≥снував не завжди. ¬≥н виник на певному етап≥ розвитку людського
сусп≥льства. …ого винайденн¤ вважають одним з найген≥альн≥ших в≥дкритт≥в
людства пор¤д ≥з винайденн¤м грошей. ѕричини його виникненн¤ сл≥д шукати
насамперед не у сфер≥ виробництва, а у сфер≥ обм≥ну, де продавц≥ товар≥в
протисто¤ть один одному ¤к власники, ¤к юридичне самост≥йн≥ особи.
оли товарно-грошов≥ в≥дносини почали ставати б≥льш-менш регул¤рними,
взаЇмов≥дносини м≥ж товаровиробниками ≥нод≥ набували особливого характеру:
продавцев≥ потр≥бно було продати товар, а в покупц¤ не було грошей, щоб його
купити (тому що в≥н ще не виготовив св≥й товар або виготовив, але не продав
його з тих чи ≥нших причин). «а таких умов акт куп≥вл≥-продажу товару не м≥г
в≥дбутись. ≤ тут випадково, ¤к ≥ багато ≥нших винаход≥в людства, був в≥дкритий
кредит - за на¤вност≥ дов≥ри продавц¤ до покупц¤ товар був проданий з
в≥дстрочкою платежу, у кредит. “аким чином, кредит виник ≥ розвинувс¤ на основ≥
функц≥њ грошей ¤к засобу об≥гу. « його виникненн¤м грош≥, окр≥м функц≥њ м≥ри
вартост≥ ≥ засобу об≥гу, стали виконувати й функц≥ю засобу платежу, одн≥Їю з
ознак ¤коњ Ї розрив у час≥ м≥ж передачею товару ≥ грошей ≥з рук у руки. ќтже,
кредит полегшував реал≥зац≥ю товар≥в. —аме в цьому й пол¤гаЇ найб≥льш поширена
причина необх≥дност≥ кредиту. јле п≥зн≥ше кредит розвивавс¤, ≥ необх≥дн≥сть у
ньому стала обумовлюватис¤ не т≥льки потребами сфери обм≥ну, а й ≥нших сфер
сусп≥льного в≥дтворенн¤ - виробництва, споживанн¤.
¬ умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального
характеру, стан економ≥чних зв'¤зк≥в не т≥льки в межах одн≥Їњ крањни, а й в
усьому св≥т≥ дуже ускладнивс¤. «а таких умов його нав≥ть неможливо соб≥ у¤вити
без кредиту. јдже внасл≥док спец≥ал≥зац≥њ виробник≥в на виготовленн≥ певних
товар≥в ≥ викликаного нею кооперуванн¤ сусп≥льне виробництво перетворилось у
свого роду величезний замкнутий ланцюг т≥сно пов'¤заних м≥ж собою
товарно-грошовими в≥дносинами ланок - товаровиробник≥в, продавц≥в, споживач≥в.
≤ щонайменше порушенн¤ у будь-¤к≥й ≥з цих ланок може призвести до того, що вона
не розрахуЇтьс¤ за своњми зобов'¤занн¤ми з ≥ншими його ланками. як насл≥док,
може бути порушений нормальний обм≥н товарами м≥ж окремими учасниками
товарно-грошових в≥дносин, тобто цей ланцюг може "роз≥рватись". —аме
в цьому пол¤гаЇ абстрактно-теоретична можлив≥сть кризи збуту товар≥в у сусп≥льств≥,
котра стаЇ реальною, ¤кщо под≥бн≥ порушенн¤ набувають масового характеру. ¬се
це досить негативно може вплинути на ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть ц≥лого
р¤ду учасник≥в сусп≥льного в≥дтворенн¤. “ому сусп≥льство повинно мати у своЇму
розпор¤дженн≥ так≥ економ≥чн≥ ≥нструменти, з допомогою ¤ких можна було б
запоб≥гати перебо¤м у сфер≥ сусп≥льного виробництва, загалом сусп≥льного
в≥дтворенн¤. ќдним ≥з найважлив≥ших таких ≥нструмент≥в ≥ став кредит. «в≥дси
≥снуванн¤ товарного виробництва ≥ пов'¤заного з ним товарного об≥гу Ї найб≥льш
загальною економ≥чною причиною необх≥дност≥ кредиту.
≤сторична наука стверджуЇ, що кредит був в≥домий не менш, н≥ж 3000 рок≥в тому в
јссир≥њ, ¬авилон≥, ™гипт≥. ѕочинаючи з XII ст. д≥¤ла комплексна система
торгового кредиту в ™вроп≥. « одного боку, купц≥ продавали своњ товари в
кредит, а з ≥ншого - надавали аванси товаровиробникам п≥д майбутню поставку
товар≥в. јктивне застосуванн¤ кредиту було властиве ≥ середньов≥чн≥й торг≥вл≥
на територ≥њ сучасноњ ”крањни.
як показало вивченн¤ вченими Ћьв≥вськоњ м≥ськоњ книги за 1382- 1389 pp., у
Ћьвов≥ (напевне, й в ≥нших руських м≥стах) були досить розвинут≥ кредитн≥
в≥дносини. √рош≥ позичались п≥д заставу з≥ сплатою в≥дсотк≥в. ќкр≥м цього,
наданн¤ кредиту було пов'¤зане й з торг≥влею, зокрема з так званим складським
правом, коли непроданий прот¤гом в≥дведеного купцев≥ часу товар залишавс¤ в
кредит (при абсолютному складському прав≥ купець не мав права њхати з≥ своњм
товаром дал≥).
” тому ж таки XIV ст. був удосконалений переказний вексель ≥ розширилось
наданн¤ комерц≥йного кредиту. ўоправда, середньов≥чн≥ вексел≥ р≥дко
дисконтувались чи переводились з допомогою ≥ндосаменту. редит мав бути
забезпечений кап≥талом, про що вказувалось у вексел≥. ќплачуватись вексель мав
золотими або ср≥бними монетами. ’оч карбуванн¤ монет на територ≥њ сучасноњ
”крањни почалос¤ ще в X ст., через в≥дсутн≥сть власного золота ≥ ср≥бла обс¤ги
карбуванн¤ своњх монет (монетн≥ двори розташовувались у иЇв≥ ≥ Ћьвов≥) були
незначн≥, тому доводилось користуватись чеськими ≥ татарськими монетами. —р≥бло
на льв≥вський монетний дв≥р завозилось ≥з —емиградд¤, що в ”горщин≥ [ отл¤р Ќ.
‘. ладоискательство й нумизматика. - .: Ќаук, думка, 1974. -—. 50 -63].
ѕерел≥чен≥ причини, а також потреба розширити виробництво в умовах, коли бракуЇ
нагромаджених дл¤ цього власних кошт≥в, безперечно, св≥дчить про те, що кредит
необх≥дний уже функц≥онуючому товаровиробников≥. ќднак ще б≥льш в≥н потр≥бний
тому, хто лише бажаЇ орган≥зувати власне виробництво чи розпочати ¤кусь ≥ншу
п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, але ще не зм≥г накопичити дл¤ цього власний кап≥тал.
ѕриблизно така ж ситуац≥¤ виникаЇ й у сфер≥ споживанн¤. «азвичай у молодих
людей потреби перевищують њх доходи, тому часто у них виникаЇ необх≥дн≥сть
одержати кредит. ѕод≥бна ситуац≥¤ нер≥дко виникаЇ й у держави в ц≥лому, що
також зумовлюЇ потребу в кредит≥. ќтже, без кредиту нормальне функц≥онуванн¤
товарного виробництва, товарного об≥гу та споживанн¤ у сучасному сусп≥льств≥
взагал≥ неможливе. ¬≥н стаЇ обов'¤зковим атрибутом господарюванн¤. " упуй зараз,
плати пот≥м", - такий принцип кредитного господарства, ¤к називають
сьогодн≥шню економ≥ку, котра вс¤ пронизана кредитними в≥дносинами.
ѕроте, окр≥м цих загальних причин необх≥дност≥ кредиту, Ї р¤д специф≥чних
чинник≥в, ¤к≥ њњ детал≥зують. «окрема, кредит можливий лише за певних
передумов. ќдн≥Їю з них, ≥ напевне першою, стало майнове розшаруванн¤
сусп≥льства у пер≥од розпаду перв≥снообщинного ладу, коли б≥дний мусив
звертатис¤ за позичкою до багатшого. ” сучасних умовах така законом≥рн≥сть не Ї
обов'¤зковою. „ерез р≥зн≥ причини тимчасово в≥льна варт≥сть у грошов≥й чи
натуральн≥й форм≥ може бути в одних юридичних чи ф≥зичних ос≥б, а потреба в њх
запозиченн≥ виникаЇ в ≥нших. “ому необх≥дн≥сть акумул¤ц≥њ тимчасово в≥льноњ
вартост≥ дл¤ наданн¤ њњ в позичку Ї одн≥Їю з основних передумов кредитних
в≥дносин.
јле дл¤ виникненн¤ кредитних в≥дносин насамперед потр≥бно, щоб той, хто надаЇ
кредит, дов≥р¤в тому, хто хоче його отримати. јдже саме слово
"кредит" походить в≥д латинського credere - дов≥р¤ти, або в≥дпов≥дно
credo - в≥рю. ƒов≥ра - фундамент кредитних в≥дносин, одна з найважлив≥ших
передумов њх виникненн¤. ѕроте нин≥ ц¤ передумова часто в≥дступаЇ на другий
план. ƒл¤ виникненн¤ кредитних в≥дносин ≥ укладенн¤ кредитноњ угоди самоњ
дов≥ри зараз замало, бо майже завжди ≥снуЇ ризик несвоЇчасного чи неповного
поверненн¤ кредиту. ј тому кредиторов≥, ¤к правило, потр≥бн≥ певн≥ гарант≥њ
його поверненн¤, отриман≥ чи в≥д самого позичальника (наприклад, у вигл¤д≥
застави), чи в≥д того, хто маЇ певний кап≥тал або майно, чи в≥д страховоњ
компан≥њ тощо.
ќкр≥м дов≥ри, обов'¤зковою передумовою виникненн¤ кредитних в≥дносин Ї зб≥г
економ≥чних ≥нтерес≥в кредитора ≥ позичальника. ¬≥н дос¤гаЇтьс¤ через
переговори м≥ж ними щодо основних параметр≥в кредитноњ угоди - розм≥р ≥ терм≥н
позички, величина позичкового процента та пор¤док його сплати тощо. “аким
чином, забезпеченн¤ ≥нтерес≥в стор≥н кредитноњ угоди Ї результатом дос¤гнутого
ними компром≥су.
«а своЇю природою кредитна угода, в основ≥ ¤коњ лежить тимчасове запозиченн¤
чужоњ власност≥, обумовлюЇ необх≥дн≥сть матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ њњ
учасник≥в за виконанн¤ вз¤тих на себе зобов'¤зань. “ому ц≥ учасники мають бути
юридичне самост≥йними особами. ‘≥зичн≥ ж особи можуть стати суб'Їктами
кредитних в≥дносин за умови њх д≥Їздатност≥ з правового погл¤ду. ÷е також Ї
одн≥Їю з передумов виникненн¤ кредитних в≥дносин.
ўе одн≥Їю передумовою цих в≥дносин Ї отриманн¤ позичальником регул¤рних
доход≥в, за рахунок ¤ких в≥н зможе погасити кредит. Ќими можуть бути виручка
в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, отримуван≥ зароб≥тна плата, пенс≥¤ тощо, надходженн¤
податк≥в та ≥н. як правило, за в≥дсутност≥ ц≥Їњ передумови кредит не надаЇтьс¤.
Ќаприклад, в≥н не може надаватись орган≥зац≥¤м, закладам ≥ установам, ¤к≥
повн≥стю перебувають на бюджетному ф≥нансуванн≥. јле в окремих випадках, коли Ї
над≥йна гарант≥¤ вид≥ленн¤ бюджетних асигнувань у недалекому майбутньому, њм
також може бути надано кредит.
ƒл¤ юридичних ос≥б - суб'Їкт≥в господарюванн¤ ще одн≥Їю неодм≥нною економ≥чною
передумовою, ≥снуванн¤ кредиту, ¤ка випливаЇ з попередньоњ, Ї њх функц≥онуванн¤
на засадах комерц≥йного чи господарського розрахунку. ” першому випадку
д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницькоњ структури зд≥йснюЇтьс¤, ¤к кажуть, на св≥й страх ≥
ризик. ” другому випадку (д≥¤льн≥сть на засадах госпрозрахунку) Ї можлив≥сть у
раз≥ необх≥дност≥ отримати допомогу в≥д вищоњ орган≥зац≥њ (м≥н≥стерства,
в≥домства тощо).
¬ умовах д≥¤льност≥ на засадах комерц≥йного чи господарського розрахунку
авансований суб'Їктом господарюванн¤ кап≥тал (√) зд≥йснюЇ кругооб≥г, ¤кий можна
зобразити формулою:
мал. 57
” верхн≥й частин≥ наведеноњ формули зображено кругооб≥г основного кап≥талу
прот¤гом одного циклу виробництва ≥ реал≥зац≥њ товару. ѕри цьому засоби прац≥
(“), до ¤ких належать буд≥вл≥, споруди, устаткуванн¤, машини, механ≥зми тощо, у
процес≥ виробництва (¬) перенос¤ть на виготовлений товар лише частину своЇњ
вартост≥ у вигл¤д≥ амортизац≥йних в≥драхувань (m), ¤к≥ надход¤ть товаровиробников≥
у склад≥ виручки в≥д реал≥зац≥њ товару в сум≥ (г). ÷≥ амортизац≥йн≥
в≥драхуванн¤ на тривалий час ос≥дають (тобто Ї тимчасово в≥льними) в
амортизац≥йному фонд≥ товаровиробника ≥ слугують джерелом в≥дшкодуванн¤
зношених засоб≥в прац≥ на нов≥й чи попередн≥й техн≥чн≥й основ≥. ѕовн≥стю
кап≥тал, авансований товаровиробником в основн≥ засоби, повертатиметьс¤
останньому прот¤гом тривалого часу, ¤кий визначаЇтьс¤ нормативним строком
служби цих засоб≥в. ƒо зам≥ни зношених основних засоб≥в новими кошти амортизац≥йного
фонду можуть збер≥гатись на депозит≥ у ф≥нансових посередник≥в, ≥нвестуватись у
ц≥нн≥ папери чи тимчасово використовуватись самим товаровиробником дл¤
розширенн¤ масштаб≥в виробництва.
” нижн≥й частин≥ формули зображено кругооб≥г оборотного кап≥талу, ¤кий
авансований на придбанн¤ предмет≥в прац≥ (сировини, основних ≥ допом≥жних
матер≥ал≥в, палива, тари, залишк≥в незавершеного виробництва тощо) та
формуванн¤ засоб≥в об≥гу (готовоњ продукц≥њ, товар≥в у процес≥ реал≥зац≥њ,
грошових кошт≥в). ” ц≥й частин≥ формули delta√ ≥ delta√ означають додаткову
варт≥сть, створену робочою силою у процес≥ виробництва. ” ц≥лому ц¤ формула
показуЇ, що амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ належать до основного, а не оборотного
кап≥талу.
¬≥домо, що п≥д впливом р≥зних чинник≥в потреба п≥дприЇмств у оборотному
кап≥тал≥ коливаЇтьс¤ ¤к прот¤гом одного циклу, так ≥ (особливо) в р≥зних циклах
кругооб≥гу. ÷≥ коливанн¤ бувають двох вид≥в - сезонн≥ та пост≥йн≥. —езонн≥
коливанн¤ переважно викликан≥ природними чинниками, а пост≥йн≥ - в основному
р≥зними
випадковими причинами. « метою забезпеченн¤ безперервност≥ ≥ндив≥дуального
кругооб≥гу кап≥талу обидва види цих коливань зумовлюють необх≥дн≥сть кредиту.
«а характером та обс¤гами ц≥ коливанн¤ ≥стотно р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою (рис. 8.1 та
8.2).
мал. 58
мал. 59
Ќа рис. 8.1 зображен≥ коливанн¤ потреби в оборотному кап≥тал≥ у п≥дприЇмства з
сезонним характером виробництва - цукрового заводу, ¤кий працюЇ лише на
в≥тчизн¤н≥й сировин≥. ” першому квартал≥, коли вже зак≥нчилось переробленн¤
цукрових бур¤к≥в, витрачен≥ допом≥жн≥ матер≥али (кам≥нь-вапн¤к дл¤ в≥дб≥люванн¤
цукру), м≥шкотара, паливо дл¤ “≈÷, зак≥нчуЇтьс¤ в≥двантаженн¤ виготовленоњ
продукц≥њ покупц¤м, тобто почавс¤ пер≥од сезонного простою, потреба в
оборотному кап≥тал≥ зменшуЇтьс¤ до м≥н≥муму, ¤кий у таких галуз¤х визначаЇтьс¤
нормативом власного оборотного кап≥талу.
јле вже десь з другоњ половини II кварталу потреба в оборотному кап≥тал≥ у
зв'¤зку з п≥дготовкою до нового сезону цукровар≥нн¤ (зд≥йсненн¤ ремонтних
роб≥т, створенн¤ запас≥в палива, тари, вапн¤ку тощо) починаЇ зростати. ќтже,
потреба в оборотному кап≥тал≥ поступово п≥двищуЇтьс¤. ќсобливо швидко вона
зростаЇ в к≥нц≥ Ќ≤ кварталу - у вересн≥, коли починаЇтьс¤ загот≥вл¤ цукрових
бур¤к≥в. јле своЇњ максимальноњ величини ц¤ потреба дос¤гаЇ приблизно в
середин≥ IV кварталу, коли в основному зак≥нчуЇтьс¤ перевищенн¤ обс¤г≥в
загот≥вл≥ сировини над обс¤гами њњ переробленн¤. ƒал≥ потреба в оборотному
кап≥тал≥ стр≥мко знижуЇтьс¤. ¬≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤ й потреба в кредит≥. ”
наступному роц≥ такий цикл повторюЇтьс¤.
«вичайно, потреба в оборотному кап≥тал≥, що перевищуЇ його норматив, ¤кий на
п≥дприЇмствах ≥з сезонним характером виробництва визначаЇтьс¤ потребою в тому
квартал≥, коли вона найменша, могла б покриватис¤ власними коштами. јле дл¤
цього п≥дприЇмство мусило б нагромадити власн≥ кошти у розм≥р≥ максимальноњ
потреби в них, ¤ка в нашому приклад≥ виникаЇ у четвертому квартал≥. ѕроте в
≥нш≥ пер≥оди року значна частина цих кошт≥в була б в≥льною.
јле досв≥д роботи п≥дприЇмств св≥дчить, що коли Ї в≥льн≥ кошти, у них, ¤к в
аналог≥чних ситуац≥¤х в окремих людей, виникаЇ спокуса њх витратити, причому
часто без особливоњ потреби. ÷им порушуЇтьс¤ режим економ≥њ ¤к один ≥з важливих
принцип≥в рац≥онального господарюванн¤. ошти б≥льшою м≥рою використовуютьс¤
по-господарському, коли п≥дприЇмство перебуваЇ на "голодному ф≥нансовому
пайку". “ому йому недоц≥льно нагромаджувати власн≥ оборотн≥ кошти у
розм≥р≥ найб≥льшоњ прот¤гом року потреби в них. ѕ≥дприЇмству досить мати ц≥
кошти у розм≥р≥ м≥н≥мальноњ потреби - нормативу, а потреби понад норматив у
раз≥ њх виникненн¤ можна покривати за рахунок нормальноњ кредиторськоњ
заборгованост≥, ≥нших джерел кошт≥в (в≥льних кошт≥в фонд≥в ц≥льового
призначенн¤, отриманого, але ще не перерахованого до бюджету прибутку,
невиплачених див≥денд≥в тощо). якщо таких джерел недостатньо, п≥дприЇмство
мусить позичати кошти або в ≥нших п≥дприЇмств, або у ф≥нансових посередник≥в.
≤ндив≥дуальний кругооб≥г ≥ оборот кап≥талу окремих суб'Їкт≥в господарюванн¤
т≥сно взаЇмопов'¤заний ≥ перепл≥таЇтьс¤ в масштабах усього процесу сусп≥льного
в≥дтворенн¤ з кругооб≥гом ≥ оборотом кап≥тал≥в ≥нших суб'Їкт≥в. оли в одних ≥з
них виникаЇ необх≥дн≥сть у кредит≥, в ≥нших у цей час кошти вив≥льн¤ютьс¤. “ак,
¤кщо вз¤ти наш приклад, то тод≥, коли виникаЇ потреба цукрового заводу в
кредит≥, в≥льн≥ кошти з'¤вл¤ютьс¤ у с≥льськогосподарських товаровиробник≥в, ¤к≥
њх отримали за продан≥ цукров≥ бур¤ки. ѕ≥сл¤ реал≥зац≥њ цукру в≥льн≥ кошти маЇ
цукровий завод, а потреба в кредит≥ виникаЇ у покупц≥в цукру (п≥дприЇмств
торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤, кондитерськоњ промисловост≥ та ≥н.).
“имчасово в≥льними можуть бути заощадженн¤ населенн¤, нагромадженн¤ держави та
кошти на рахунках бюджетних орган≥зац≥й, власн≥ кошти р≥зних ф≥нансових
посередник≥в. —аме це даЇ можлив≥сть перерозпод≥л¤ти кошти в сусп≥льств≥ на
засадах поверненн¤ з допомогою кредиту.
ѕередбачити потребу в запозичених коштах на п≥дприЇмствах ≥з сезонним
характером виробництва, до ¤ких належать с≥льськогосподарськ≥, торфодобувн≥
п≥дприЇмства, п≥дприЇмства з вирощуванн¤ ≥ вилову риби, загот≥вл≥ л≥су,
загот≥вл≥ та переробленн¤ с≥льськогосподарськоњ сировини тощо, не дуже важко.
јдже в≥домо, коли ≥ ¤ка пора року зм≥нюЇ ≥ншу, ¤к≥ процеси в той чи той пер≥од
в≥дбуваютьс¤ в дан≥й галуз≥ економ≥ки. «вичайно, точний обс¤г потреби у
запозичених коштах наперед визначити складно, але суттЇвого значенн¤ це не маЇ.
√оловне, що п≥дприЇмство знаЇ, в ¤к≥ саме пер≥оди ≥ в ¤ких приблизно обс¤гах у
нього виникаЇ необх≥дн≥сть залученн¤ кредиту. ¬одночас на ≥нших п≥дприЇмствах у
ц≥ пер≥оди з'¤вл¤ютьс¤ тимчасово в≥льн≥ кошти, котр≥ можуть бути надан≥ в
кредит ними безпосередньо або банками, де ц≥ в≥льн≥ кошти збер≥гаютьс¤.
≤накше в≥дбуваЇтьс¤ процес кругооб≥гу оборотного кап≥талу на п≥дприЇмствах з
несезонним характером виробництва. ÷е, ¤к правило, п≥дприЇмства г≥рничоњ,
металург≥йноњ, х≥м≥чноњ, машино-≥ приладобуд≥вноњ промисловост≥, б≥льш≥сть
п≥дприЇмств легкоњ промисловост≥ та промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в та ≥н.
њм не властив≥ н≥ сезонне зростанн¤ потреби в оборотному кап≥тал≥, н≥ пер≥оди
сезонного простою. ќднак ≥ на цих п≥дприЇмствах потреба в оборотному кап≥тал≥
прот¤гом року пост≥йно коливаЇтьс¤. ÷е пов'¤зано з нер≥вном≥рним надходженн¤м ≥
витрачанн¤м товарно-матер≥альних ц≥нностей (сировини, основних ≥ допом≥жних
матер≥ал≥в, палива, тари тощо), наростанн¤м витрат на незавершене виробництво,
випуском ≥ реал≥зац≥Їю готовоњ продукц≥њ та ≥ншими чинниками. “ак≥ коливанн¤,
¤к показано на рис. 8.2, мають значно меншу ≥ завчасно непередбачувану
ампл≥туду.
Ќорматив власного оборотного кап≥талу на п≥дприЇмствах з несезонним характером виробництва
також установлюЇтьс¤ не за найб≥льшою потребою в коштах, але й не за найменшою.
Ќормативом тут Ї середн¤ потреба в оборотному кап≥тал≥, ¤ка визначаЇтьс¤ на
п≥дстав≥ середн≥х величин (середн≥й ≥нтервал та величина поставки
товарно-матер≥альних ц≥нностей, середн≥ витрати часу на розвантаженн¤,
маркуванн¤ ≥ складуванн¤ тощо), а середн¤ ≥з середн≥х ≥ Ї середн¤ величина.
‘актична ж потреба в оборотних коштах на таких п≥дприЇмствах пост≥йно
в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д нормативу в обидва боки.
¬≥дхиленн¤ в≥д нормативу вниз викликаЇ вив≥льненн¤, а вверх - ƒодаткову потребу
в оборотному кап≥тал≥. якщо у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства немаЇ в≥дпов≥дних
джерел кошт≥в, то у нього виникаЇ необх≥дн≥сть використанн¤ кредиту. «вичайно,
вона дуже короткочасна, але виникаЇ досить часто. “ому механ≥зм задоволенн¤
такоњ потреби маЇ бути ≥ншим, б≥льш гнучким, н≥ж дл¤ п≥дприЇмств ≥з сезонним
характером виробництва.
јле в ц≥лому можна зробити висновок, що коливанн¤ потреби в оборотному кап≥тал≥
Ї одн≥Їю з причин необх≥дност≥ кредиту. ÷¤ причина визнаЇтьс¤ майже ус≥ма
економ≥стами, проте у б≥льшост≥ випадк≥в поза њх увагою залишаЇтьс¤
необх≥дн≥сть кредиту, ¤ка випливаЇ ≥з коливань структури джерел формуванн¤
оборотного кап≥талу. ўоб це довести, розгл¤немо умовний приклад, наведений у табл.
8.1, в ¤кому застосовано метод абстракц≥њ, ¤кий часто використовуЇтьс¤ в
економ≥чн≥й науц≥. ѕрипустимо, що у п≥дприЇмства ≥деально однакова потреба в
оборотному кап≥тал≥ на вс≥ дати, але обс¤г окремих джерел покритт¤ ц≥Їњ потреби
пост≥йно зм≥нюЇтьс¤.
мал. 60
« даних таблиц≥ видно, що на т≥ дати (на 1.01 та 1.04), на ¤к≥ п≥дприЇмство не
мало у своЇму розпор¤дженн≥ достатньо кошт≥в дл¤ покритт¤ загальноњ потреби в
них, у нього виникла потреба в кредит≥. Ќа решту дат воно обходитьс¤ тими
коштами, ¤к≥ в нього Ї, а тому потреби в кредит≥ не маЇ. “аким чином, кредит Ї
балансуючим джерелом, за рахунок ¤кого покриваЇтьс¤ р≥зниц¤ м≥ж загальною
потребою п≥дприЇмства в оборотному кап≥тал≥ та обс¤гом кошт≥в, ¤к≥ воно маЇ у
своЇму розпор¤дженн≥ на конкретну дату.
Ќа¤вн≥стю коливань потреби в коштах ≥ джерелах њх формуванн¤ викликаЇтьс¤ також
необх≥дн≥сть кредиту на кап≥тальн≥ вкладенн¤ п≥дприЇмств. ¬ умовах ринковоњ
економ≥ки ≥ належност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ переважно до приватноњ або
колективноњ форм власност≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ ¤к складова њх
основного кап≥талу (див. наведену вище формулу кругооб≥гу авансованих
п≥дприЇмством кошт≥в) у них не вилучаютьс¤, а перебувають у њх розпор¤дженн≥
дл¤ самоф≥нансуванн¤ в≥дновленн¤ об'Їкт≥в основного кап≥талу шл¤хом њх ремонту,
техн≥чного переозброЇнн¤ чи реконструкц≥њ. ¬ окремих випадках (наприклад, коли
введен≥ в д≥ю засоби прац≥ дуже швидко морально застар≥ли) на п≥дприЇмств≥ може
виникнути необх≥дн≥сть у залученн≥ кредиту. «араз у багатьох п≥дприЇмств
накопичен≥ ними дл¤ кап≥тальних вкладень кошти знец≥нились внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ,
¤ка стала основною причиною ≥нвестиц≥йноњ кризи в ”крањн≥. “ому майже ус≥
п≥дприЇмства в≥дчувають гостру потребу в залученн≥ з≥ сторони ≥нвестиц≥й або
кредит≥в.
ќсобливо цю потребу в≥дчувають п≥дприЇмства, ¤к≥ перед запровадженн¤м ринкових
умов господарюванн¤, тобто ще за час≥в ≥снуванн¤ –ад¤нського —оюзу, залишились
з дуже зношеним виробничим апаратом. јдже кошти, призначен≥ дл¤ ф≥нансуванн¤
кап≥тальних вкладень, у них вилучались у безповоротному пор¤дку дл¤
ф≥нансуванн¤ ≥нших п≥дприЇмств. ј черга на вид≥ленн¤ њм централ≥зованих джерел
ф≥нансуванн¤ цих вкладень так ≥ не п≥д≥йшла. ѕерех≥дного ж етапу в≥д
адм≥н≥стративно-командноњ до ринковоњ економ≥ки, по сут≥, не було. «вичайно,
так≥ п≥дприЇмства опинились у дуже скрутному становищ≥, з ¤кого без державноњ
допомоги, зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й чи кредиту на кап≥тальн≥ вкладенн¤ вибратись не
зможуть.
ƒл¤ розширенн¤ д≥ючого чи орган≥зац≥њ нового виробництва кредит необх≥дний не
лише на в≥дновленн¤ об'Їкт≥в основного кап≥талу, а й на буд≥вництво чи
придбанн¤ нових. јдже власних кошт≥в дл¤ цього суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ майже не мають. ÷≥ потреби в кредит≥ на ц≥л≥ нагромадженн¤ Ї нав≥ть
б≥льш об'Їктивними, н≥ж на в≥дновленн¤ зношених об'Їкт≥в основного кап≥талу.
ƒжерелом њх погашенн¤ буде майбутн≥й прибуток в≥д експлуатац≥њ придбаних за
рахунок кредиту основних засоб≥в.
«начн≥ коливанн¤ доход≥в та видатк≥в населенн¤ також зумовлюють необх≥дн≥сть
кредиту. ¬ умовах нормального розвитку економ≥ки у молодих людей потреби часто
перевищують њхн≥ доходи. јдже часто необх≥дно платити за отриманн¤ осв≥ти,
купувати житло, мебл≥, побутову техн≥ку, автомоб≥ль тощо. јле доход≥в вони або
зовс≥м не мають, або ц≥ доходи ще незначн≥. ¬одночас у людей похилого в≥ку в
нормальних умовах розвитку економ≥ки часто Ї в≥льн≥ кошти, ¤к≥ вони збер≥гають
у ф≥нансово-кредитних установах. ÷е створюЇ передумови дл¤ наданн¤ кредиту.
ќтже, можна зробити висновок, що необх≥дн≥сть кредиту викликана ≥снуванн¤м
товарно-грошових в≥дносин. …ого передумовою Ї на¤вн≥сть поточних або майбутн≥х
доход≥в у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необх≥дн≥сть
кредиту, - коливанн¤ потреби в коштах та джерелах њх формуванн¤ ¤к у юридичних,
так ≥ у ф≥зичних ос≥б. оли в одних ≥з них кошти вив≥льн¤ютьс¤, ≥ншим њх не
вистачаЇ. ÷¤ суперечн≥сть розв'¤зуЇтьс¤ за допомогою кредиту, котрий необх≥дний
позичальнику дл¤ розширенн¤ виробництва або дл¤ повн≥шого задоволенн¤ власних
потреб.
