9.2. ’ј–ј “≈–»—“» ј ќ—Ќќ¬Ќ»’ ¬»ƒ≤¬ –≈ƒ»“”
Ѕуло б неправильно вважати, що прот¤гом багатьох стол≥ть чи тис¤чол≥ть
р≥зновиди кредиту були т≥ ж сам≥, що й сьогодн≥. јле й неправильно думати, що
активне використанн¤ складних ≥ р≥зноман≥тних р≥зновид≥в кредиту - це ознака
лише сучасноњ доби. ожна ≥сторична епоха використовувала кредит наст≥льки
повно, наск≥льки це було њй потр≥бно. “ому не може бути Їдиноњ класиф≥кац≥њ
кредиту дл¤ вс≥х сусп≥льно-економ≥чних формац≥й, а тим б≥льше не може бути однаковоњ
характеристики кожного виду кредиту дл¤ ус≥х цих формац≥й. јдже кредит -
категор≥¤ ≥сторична. ¬≥н розвивавс¤ водночас ≥з поступом сусп≥льного
виробництва. –азом з ним розвивались ≥ його ≥нструменти - вексел≥, чеки,
банк≥вськ≥ депозити, кредитн≥ картки тощо. јле дл¤ кожного з ≥сторичних
пер≥од≥в була характерна лише притаманна йому сукупн≥сть р≥зновид≥в кредиту.
¬ умовах високорозвинутоњ ринковоњ економ≥ки, ¤к уже зазначалос¤ в попередньому
параграф≥, основними видами кредиту, ¤к≥ набули широкого застосуванн¤ в
економ≥чн≥й практиц≥, Ї: м≥жгосподарський кредит, банк≥вський кредит,
державний, споживчий, м≥жнародний.
ћ≥жгосподарський кредит - це кредит, ¤кий ≥снуЇ м≥ж функц≥онуючими суб'Їктами
господарюванн¤. …ого видами Ї комерц≥йний кредит, деб≥торсько-кредиторська
заборгован≥сть, аванси покупц≥в, тимчасова ф≥нансова допомога, л≥зинг. ћеж≥
м≥жгосподарського кредиту визначаютьс¤ розм≥ром резервних кап≥тал≥в, ¤к≥ Ї у
розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ - кредитор≥в, а також регул¤рн≥стю
припливу грошового кап≥талу за рахунок реал≥зац≥њ товар≥в ≥ можливост≥
трансформац≥њ наданого м≥жгосподарського кредиту в банк≥вський або отриманий
м≥жгосподарський. ѕричому погашенн¤ цих кредит≥в у визначений строк передбачаЇ
своЇчасне надходженн¤ платеж≥в в≥д покупц≥в. ” ц≥лому ≥снуванн¤
м≥жгосподарського кредиту значною м≥рою пов'¤зане з недостатн≥м розвитком
банк≥вського кредиту.
” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою в умовах, коли в≥дбуваЇтьс¤
зрощуванн¤ промислового кап≥талу з банк≥вським, б≥льш швидкими темпами пор≥вн¤но
з м≥жгосподарським зростаЇ банк≥вський кредит. ¬одночас у зв'¤зку з пануванн¤м
у св≥тов≥й економ≥ц≥ транснац≥ональних корпорац≥й широкого розвитку набув
внутр≥шньокорпорац≥йний кредит ¤к вид м≥жгосподарського кредиту. –≥зновидами
внутр≥шньокорпорац≥йного кредиту можуть бути товарн≥ поставки м≥ж учасниками
корпорац≥њ, що зд≥йснюютьс¤ в кредит (наприклад, переданн¤ морально застар≥лого
устаткуванн¤ ф≥л≥алам), а також наданн¤ кредиту у грошов≥й форм≥. „асто
внутр≥шньокорпорац≥йний кредит перепл≥таЇтьс¤ з банк≥вським, оск≥льки до складу
транснац≥ональних компан≥й вход¤ть ≥ банки.
омерц≥йний кредит - це форма руху безпосередньо промислового кап≥талу ≥ спос≥б
перетворенн¤ товарного кап≥талу у грошовий шл¤хом продажу товар≥в з
в≥дстроченн¤м платежу та з поверненн¤м боргу грошима. ќтже, комерц≥йний кредит
Ї р≥зновидом грошового кредиту. « одного боку, в≥н прискорюЇ реал≥зац≥ю товар≥в
продавц¤м, а з ≥ншого - надаЇ можлив≥сть покупцев≥ користуватись товаром до
отриманн¤ кошт≥в в≥д реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ. “аким чином, комерц≥йний
кредит спри¤Ї прискоренню кругооб≥гу кап≥талу у грошов≥й форм≥ ¤к на окремих
п≥дприЇмствах, так ≥ в ц≥лому у сусп≥льств≥. омерц≥йний кредит виникаЇ за
побажанн¤м ≥ згодою стор≥н - продавц¤ ≥ покупц¤ - ≥ маЇ строго визначений напр¤м
≥ меж≥.
редитор може надати кредит лише своЇму покупцев≥, а його меж≥ т≥ ж сам≥, що й
м≥жгосподарського кредиту взагал≥. як правило, комерц≥йний кредит Ї
короткостроковим, бо обслуговуЇ т≥льки процес реал≥зац≥њ товар≥в, стимулюючи ≥
прискорюючи њх збут ≥ зменшуючи час перебуванн¤ авансованого кап≥талу в
товарн≥й форм≥. “ерм≥ни та розм≥р його залежать в≥д р¤ду фактор≥в: ступен¤
деф≥цитност≥ товару на ринку, ф≥нансового стану контрагент≥в, на¤вност≥ дов≥ри
продавц¤ до покупц¤, розвитку ринку кредит≥в тощо.
ѕередача товару в кредит може оформл¤тись або не оформл¤тись векселем. ¬алюта
вексел¤ ¤к ц≥нного паперу складаЇтьс¤ з ц≥ни товару ≥ позичкового процента за
пер≥од користуванн¤ кредитом, ставка ¤кого визначаЇтьс¤ ≥снуючою нормою
процента на ринку позичкових кап≥тал≥в, але, ¤к правило, дещо нижча в≥д
ринковоњ. јдже при наданн≥ комерц≥йного кредиту мають на мет≥ не отриманн¤
прибутку, а реал≥зац≥ю товару. ‘ормал≥зуючи в≥дносини м≥ж боржником ≥
кредитором, вексель Ї певною гарант≥Їю погашенн¤ боргу та може бути п≥дставою
дл¤ кредитуванн¤ кредитора банком. «а допомогою ≥ндосаменту векселедержатель
може розрахуватись векселем з≥ своњм контрагентом. ” раз≥ несвоЇчасного платежу
за векселем або в≥дмови боржника в≥д платежу векселедержатель маЇ право на
протест вексел¤.
оли ж передача товару в кредит продавцем покупцев≥ зд≥йснюЇтьс¤ без оформленн¤
векселем, то покупець не сплачуЇ проценти продавцев≥, але в такому раз≥ в≥н
може сплатити за товар ц≥ну вищу в≥д звичайноњ. ќсобливо це доводитьс¤ робити в
”крањн≥, оск≥льки п≥дприЇмства не мають права надавати кредити, окр≥м продажу
товар≥в у кредит з оформленн¤м вексел¤ми. ¬одночас в≥дпуск товару без
оформленн¤ векселем Ї б≥льш ризикованим дл¤ продавц¤, бо зат¤гуЇ процес
погашенн¤ заборгованост≥ покупцем у раз≥ виникненн¤ в нього ф≥нансових
труднощ≥в ≥ в≥дсутност≥ бажанн¤ розрахуватись за своњми зобов'¤занн¤ми.
–озвиток комерц≥йного кредиту маЇ своњ законом≥рност≥. –ух комерц≥йного кредиту
зб≥гаЇтьс¤ з рухом промислового кап≥талу: з≥ зростанн¤м обс¤г≥в промислового
виробництва цей кредит розширюЇтьс¤, а з≥ зменшенн¤м - звужуЇтьс¤. ќсобливо
обс¤ги комерц≥йного кредиту падають п≥д час економ≥чноњ, а ще б≥льше -
плат≥жноњ кризи, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ в ”крањн≥.
ƒеб≥торсько-кредиторська заборгован≥сть багато в чому под≥бна до комерц≥йного
кредиту, але в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д нього тим,
що виникаЇ всупереч побажанн¤м ≥ вол≥ стор≥н. ѕричиною њњ виникненн¤ Ї розрив у
час≥ м≥ж рухом натуральноњ ≥ варт≥сноњ форм товару. ѕевною м≥роњр вона стих≥йно
зм≥нюЇ обс¤ги грошового кап≥талу у розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤.
ќсобливо негативний вплив на економ≥ку маЇ найг≥рший р≥зновид м≥жгосподарського
кредиту - прострочена деб≥торсько-кредиторська заборгован≥сть. ¬она виникаЇ
внасл≥док чинник≥в макро- ≥ м≥кро-економ≥чного характеру. Ќа обс¤г неплатеж≥в
впливають також р≥вень догов≥рноњ дисципл≥ни та податк≥в у крањн≥,
збалансован≥сть грошовоњ ≥ товарноњ маси, розвиток кредитних в≥дносин та ≥нш≥
чинники. “ак, масов≥ неплатеж≥ в ”крањн≥ були зумовлен≥ економ≥чною кризою, а
њх р≥зке зростанн¤, назване плат≥жною кризою, було викликане одномоментним
значним зменшенн¤м грошовоњ маси в об≥гу в середин≥ листопада 1993 р. Ќа
м≥крор≥вн≥ причинами неплатеж≥в Ї неефективна д≥¤льн≥сть окремих суб'Їкт≥в
господарюванн¤, порушенн¤ з вини п≥дприЇмств чи через незалежн≥ в≥д них
обставини нормального кругооб≥гу кап≥талу, недотриманн¤ ними догов≥рноњ ≥
плат≥жноњ дисципл≥ни тощо.
јванс - грошова сума, надана в рахунок майбутн≥х платеж≥в за
товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥, роботи та послуги з метою забезпеченн¤ гарант≥њ
њх отриманн¤ покупцем чи з метою гарантуванн¤ њх куп≥вл≥. як вид
м≥жгосподарського кредиту аванс Ї одним ≥з джерел формуванн¤ оборотного
кап≥талу п≥дприЇмства, що його отримало. «а користуванн¤ авансом проценти
зазвичай не сплачуютьс¤, ¤кщо ≥нше не передбачено договором м≥ж сторонами.
“имчасова ф≥нансова допомога надаЇтьс¤ окремим суб'Їктам господарюванн¤, ¤к≥
опинились у скрутному ф≥нансовому становищ≥, њх вищесто¤щими орган≥зац≥¤ми
(м≥н≥стерствами, в≥домствами тощо) та партнерами на засадах поверненн¤ ≥, ¤к
правило, без сплати процента. ” господарських центрах з метою наданн¤ такоњ
допомоги можуть створюватис¤ спец≥альн≥ резерви.
Ћ≥зинг - п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, ¤ка спр¤мована на ≥нвестуванн¤ власних чи
залучених кошт≥в ≥ пол¤гаЇ в наданн≥ л≥зин-годавцем у виключне використанн¤
л≥зингоотримувачу майна, що Ї власн≥стю л≥зингодавц¤, або набуваЇтьс¤ ним у
власн≥сть за дорученн¤м ≥ погодженн¤м з л≥зингоодержувачем у в≥дпов≥дного
продавц¤ майна, за умови сплати л≥зингоодержувачем пер≥одичних л≥зингових
платеж≥в. ћ≥жгосподарським кредитом л≥зинг можна вважати лише умовно, у зв'¤зку
з тим, що з економ≥чного погл¤ду в≥н маЇ з кредитом низку сп≥льних ознак -
на¤вн≥сть дов≥ри м≥ж сторонами л≥зинговоњ угоди, передача вартост≥ у тимчасове
користуванн¤ та за плату. ќб'Їктом л≥зингу Ї будь-¤ке майно, що належить до
основних фонд≥в, не заборонене до в≥льного об≥гу на ринку ≥ в≥дносно ¤кого
немаЇ обмежень щодо передаванн¤ його в л≥зинг. ќб'Їкт л≥зингу переходить у
власн≥сть л≥-зингоодержувача п≥сл¤ повного погашенн¤ кредиту. якщо в крањнах з
розвинутою ринковою економ≥кою л≥зинг став одним ≥з поширених способ≥в продажу
засоб≥в прац≥, то в ”крањн≥ в≥н поки що перебуваЇ на сам≥й початков≥й стад≥њ
розвитку.
« подоланн¤м економ≥чноњ, а головне - плат≥жноњ, кризи в ”крањн≥ та в≥дновленн¤м
прав суб'Їкт≥в господарюванн¤ на наданн¤ кредиту м≥жгосподарський кредит в
ц≥лому набуде б≥льшого поширенн¤. ќсобливо зростатимуть обс¤ги комерц≥йного
кредиту та л≥зингових операц≥й. ¬одночас мають р≥зко зменшитись обс¤ги
деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥, ¤ка за умов плат≥жноњ кризи набула
г≥пертрофованих розм≥р≥в.
–озширенн¤ комерц≥йного кредиту з оформленн¤м вексел¤ми, ¤кий ≥манентний
ринков≥й економ≥ц≥, приведе до зб≥льшенн¤ в господарському оборот≥ засоб≥в
об≥гу, спри¤тиме прискоренню розрахунк≥в ≥ б≥льш оперативному маневруванню
кап≥талами з боку суб'Їкт≥в господарюванн¤, зробить д≥йов≥шим взаЇмоконтроль ≥
взаЇмозалежн≥сть м≥ж ними. ќсобливо велике значенн¤ це матиме дл¤ зм≥цненн¤
ст≥йкост≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, бо через механ≥зм реф≥нансуванн¤
комерц≥йних банк≥в центральним банком п≥д вексел≥ встановитьс¤ б≥льш т≥сний
зв'¤зок грошовоњ маси з товарною, ¤кий в умовах комерц≥ал≥зац≥њ банк≥в був
значно втрачений. јдже ¤кщо за рад¤нських час≥в основним принципом банк≥вського
кредитуванн¤ було забезпеченн¤ кредиту товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми ≥
витратами виробництва, то в сучасних умовах - забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту
позичальником.
Ѕанк≥вський кредит маЇ м≥сце тод≥, коли одн≥Їю з≥ стор≥н кредитноњ угоди Ї
банк. ” сучасних умовах банк≥вський кредит - пров≥дна форма кредиту, хоч у
крањнах ≥з розвинутою ринковою економ≥кою останн≥м часом в≥н почав поступатись
перед банк≥рським кредитом, ¤кий надають кредитн≥ установи небан-к≥вського
типу. …ого об'Їктом Ї грошовий кап≥тал, ¤кий в≥докремивс¤ в≥д промислового
кап≥талу, а тому в≥н надаЇтьс¤ т≥льки у грошов≥й форм≥. ”года позички тут
в≥докремлена в≥д акту куп≥вл≥-продажу. ѕри цьому банк в його функц≥њ
посередника в кредит≥ може бути ¤к позичальником (у раз≥ залученн¤ вклад≥в та
депозит≥в, отриманн≥ позик ≥ м≥жбанк≥вських кредит≥в), так ≥ кредитором (при
наданн≥ р≥зних вид≥в кредиту своњм кл≥Їнтам).
Ѕанк≥вський кредит спри¤Ї не т≥льки безпереб≥йному кругооб≥гу ≥ обороту
кап≥талу, а й його нагромадженню. “ому з позиц≥й в≥дтворенн¤ сусп≥льного
кап≥талу в≥н умовно под≥л¤Їтьс¤ на позичку кап≥талу ≥ позичку грошей, що
залежить в≥д характеру використанн¤ кредиту позичальником ≥ його впливу на
обс¤ги функц≥онуючого кап≥талу. ѕозичка кап≥талу - це позичка, в результат≥
¤коњ зб≥льшуЇтьс¤ д≥йсний кап≥тал, а позичка грошей - це позичка, внасл≥док
¤коњ лише забезпечуЇтьс¤ рух грошей ¤к плат≥жного засобу, ¤кий не
супроводжуЇтьс¤ розширенн¤м виробництва. ÷ей под≥л Ї важливим дл¤ розум≥нн¤
рол≥ банк≥вського кредиту в процес≥ в≥дтворенн¤ ¤к ≥ндив≥дуального, так ≥
всього сусп≥льного кап≥талу.
—фера використанн¤ банк≥вського кредиту значно ширша в≥д сфери застосуванн¤
комерц≥йного кредиту. Ѕанк≥вський кредит виходить за меж≥ комерц≥йного кредиту,
бо з його допомогою може зд≥йснюватись передача вартост≥ не т≥льки м≥ж двома
пов'¤заними м≥ж собою д≥ловими стосунками суб'Їктами господарюванн¤, а й м≥ж
б≥льшим числом таких суб'Їкт≥в. ѕричому позичальнику часто виг≥дн≥ше
скористатись банк≥вським кредитом, бо, на в≥дм≥ну в≥д комерц≥йного, в≥н надаЇ
йому можлив≥сть вибору постачальника товар≥в. Ѕанк≥вський кредит не обмежуЇтьс¤
лише в≥льними грошовими коштами, адже завд¤ки йому створюютьс¤ додатков≥ грош≥
дл¤ об≥гу. ¬≥н також не обмежений ≥ за напр¤мами кредитуванн¤: з його допомогою
грошов≥ кап≥тали, ¤к≥ вив≥льнились в одн≥й галуз≥ економ≥ки чи рег≥он≥,
спр¤мовуютьс¤ у будь-¤ку ≥ншу галузь або рег≥он. –≥зна також динам≥ка
комерц≥йного ≥ банк≥вського кредит≥в. якщо п≥д час спаду виробництва та
економ≥чноњ кризи комерц≥йний кредит скорочуЇтьс¤, то попит на банк≥вський кредит
дл¤ сплати борг≥в зростаЇ. ѕод≥бне ¤вище спостер≥гаЇтьс¤ й тод≥, коли в крањн≥
з певних причин запроваджуЇтьс¤ обмеженн¤ на видачу комерц≥йного кредиту.
редитн≥ в≥дносини, що виникають при банк≥вському кредит≥, характеризуютьс¤
надзвичайно великою розмањт≥стю. Ќасамперед вони под≥л¤ютьс¤ на дв≥ велик≥
групи. ѕерша з них - це кредити, ¤к≥ отримуЇ сам банк дл¤ формуванн¤ своњх
ресурс≥в ≥ ¤к≥ в≥н маЇ нам≥р вкладати у р≥зн≥ види актив≥в (у кредити, ц≥нн≥
папери, ≥ноземну валюту, нерухоме майно). ÷≥ кредити под≥л¤ютьс¤ на залучен≥
вклади ≥ депозити, позики, отриман≥ шл¤хом випуску та розм≥щенн¤ банками
власних обл≥гац≥й ≥ вексел≥в, м≥жбанк≥вськ≥ кредити. ƒругу групу становл¤ть
кредити, ¤к≥ надаЇ банк своњм кл≥Їнтам, њх можна класиф≥кувати за багатьма ознаками.
«а укрупненими об'Їктами кредитуванн¤ банк≥вський кредит под≥л¤Їтьс¤ на три
групи:
1) кредит в основний кап≥тал (на техн≥чне переозброЇнн¤, реконструкц≥ю ≥
розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств, буд≥вництво нових п≥дприЇмств, у тому числ≥
шл¤хом проведенн¤ самим банком л≥зингових операц≥й);
2) кредит в оборотний кап≥тал (на придбанн¤ предмет≥в прац≥ - сировини,
матер≥ал≥в, палива, тари тощо, на покритт¤ витрат виробництва та об≥гу, на
покритт¤ деф≥циту кошт≥в дл¤ розрахунк≥в);
3) на споживч≥ потреби (на ≥ндив≥дуальне ≥ кооперативне житлове буд≥вництво та
придбанн¤ житла, буд≥вництво дачних будинк≥в, гараж≥в дл¤ легкових автомоб≥л≥в,
на нев≥дкладн≥ потреби населенн¤ тощо).
ошти, необх≥дн≥ дл¤ погашенн¤ цих кредит≥в, формуютьс¤ по-р≥зному. “ак,
кредити в основний ≥ оборотний кап≥тал погашаютьс¤ з грошей, ¤к≥ вив≥льнилис¤ з
процесу кругооб≥гу кап≥талу (надходженн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ) чи
завершенн¤ окремих стад≥й цього кругооб≥гу. “ому цей кредит може погашатис¤
частинами або в≥дразу його повна сума.
ƒжерелом погашенн¤ кредиту на в≥дшкодуванн¤ зношених об'Їкт≥в основного
кап≥талу Ї амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ щом≥с¤чно прот¤гом
усього терм≥ну служби засоб≥в прац≥. ј тому погашатись такий кредит може
частинами прот¤гом тривалого часу. ƒжерелом погашенн¤ кредиту на накопиченн¤
засоб≥в прац≥ (на розширенн¤ д≥ючих ≥ буд≥вництво нових п≥дприЇмств) Ї прибуток
у т≥й частин≥, ¤ка спр¤мовуЇтьс¤ у фонд нагромадженн¤. “ому й погашатись цей
кредит маЇ в м≥ру отриманн¤ прибутку в≥д прокредитованих кап≥тальних вкладень.
ƒжерелами погашенн¤ кредит≥в на споживч≥ потреби Ї доходи позичальник≥в, через
що погашенн¤ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ у м≥ру њх формуванн¤.
” взаЇмозв'¤зку з джерелами погашенн¤ за характером поверненн¤ розр≥зн¤ють
кредити: 1) з одноразовим поверненн¤м, коли заборгован≥сть за позичкою,
погашаЇтьс¤ у визначений у кредитн≥й угод≥ день або достроково на вимогу банку
чи за бажанн¤м самого позичальника; 2) з погашенн¤м у розстрочку, тобто
окремими платежами прот¤гом установленого кредитним договором терм≥ну
(наприклад, кредити на кап≥тальн≥ вкладенн¤) або у м≥ру надходженн¤ виручки в≥д
реал≥зац≥њ продукц≥њ на позичковий рахунок п≥сл¤ завершенн¤ кожного циклу
кругооб≥гу кап≥талу; 3) з регрес≥Їю платеж≥в, коли кредити були видан≥ п≥д
гарант≥ю, поручительство чи ≥нше боргове зобов'¤занн¤ третьоњ особи.
«а терм≥нами користуванн¤ банк≥вський кредит под≥л¤Їтьс¤ на короткостроковий
(умовно до одного року), середньостроковий (в≥д одного до трьох рок≥в) ≥
довгостроковий (понад три роки). ¬ ≥нших крањнах ц≥ терм≥ни можуть бути ≥ншими.
Ќа формуванн¤ оборотного кап≥талу переважно використовуЇтьс¤ короткостроковий
кредит, а на кап≥тальн≥ вкладенн¤ - довгостроковий. ћасштаби наданн¤ банками
середньо- ≥ довгострокових кредит≥в залежать в≥д попиту на них та в≥д на¤вност≥
кредитних ресурс≥в, залучених на так≥ сам≥ строки.
«а сферами сусп≥льного в≥дтворенн¤ розр≥зн¤ють кредити у сферу виробництва, у
сферу об≥гу та у сферу споживанн¤. ¬≥дпов≥дно вони спри¤ють розвитку т≥Їњ чи
≥ншоњ сфери. ƒл¤ сучасних украњнських умов досить актуальною проблемою Ї
необх≥дн≥сть зб≥льшенн¤ кредит≥в, котр≥ б спр¤мовувались у сфери виробництва та
споживанн¤.
«а пор¤дком наданн¤ кредит под≥л¤Їтьс¤ на пр¤мий ≥ непр¤мий. Ќепр¤мим Ї кредит,
коли м≥ж кредитором ≥ позичальником Ї ¤кийсь посередник. Ќаприклад, продавець
продав товар покупцев≥ в кредит з оформленн¤м операц≥њ векселем. ј оск≥льки
продавцю дл¤ продовженн¤ своЇњ д≥¤льност≥ потр≥бн≥ кошти, то п≥д цей вексель
в≥н може отримати кредит у банку. ” цьому раз≥ к≥нцевим позичальником буде покупець
товару, а к≥нцевим кредитором - банк. ѕродавець у такому випадку Ї
посередником.
«а методом наданн¤ розр≥зн¤ють кредити, ¤к≥ позичальники отримують одноразово,
перманентне або гарантовано. ќдноразов≥ кредити видаютьс¤ на п≥дстав≥
документ≥в, ¤к≥ позичальник подаЇ банку дл¤ розгл¤ду щоразу, коли в нього
виникаЇ потреба в позичц≥. «окрема, банки у такий спос≥б надають кредити
кл≥Їнтам, поточн≥ рахунки ¤ких перебувають в ≥ншому банку. ѕерманентн≥ позички
переважно надаютьс¤ кл≥Їнтам, ¤к≥ мають пост≥йн≥ кредитн≥ в≥дносини з банком. ”
цьому раз≥ з позичкового рахунку оплачуютьс¤ розрахунков≥ документи (плат≥жн≥
дорученн¤, плат≥жн≥ вимоги-дорученн¤, чеки тощо) в межах установленого
кредитним договором л≥м≥ту кредитуванн¤ без погодженн¤ з банком розм≥ру кожноњ
позички ≥ без оформленн¤ њњ спец≥альними документами. √арант≥йний кредит
надаЇтьс¤ тод≥, коли банк вз¤в на себе догов≥рн≥ зобов'¤занн¤ надати кл≥Їнту в
раз≥ потреби позичку прот¤гом певного пер≥оду у визначеному розм≥р≥. “акий
кредит може бути обумовлений конкретною датою або настанн¤м певноњ причини, ¤ка
викликаЇ потребу в кредит≥ (наприклад в≥дсутн≥сть у кл≥Їнта власних кошт≥в дл¤
оплати за гарантованим акредитивом).
«а схемою наданн¤ розр≥зн¤ють кредити, що надаютьс¤ в≥дпов≥дно до кредитноњ
л≥н≥њ, револьверн≥, контокорентн≥ та овердрафт. редитна л≥н≥¤ даЇ змогу
позичальнику використовувати кредит поступово в межах обумовленоњ кредитним
договором суми та терм≥ну. –евольверн≥ - це кредити, ¤к≥ автоматично
поновлюютьс¤ в межах обумовленого кредитним договором розм≥ру. ѕри
контокорентному кредит≥ банк в≥дкриваЇ кл≥Їнту контокорентний рахунок, з ¤кого
зд≥йснюютьс¤ ус≥ платеж≥ кл≥Їнта, в тому числ≥ за рахунок кредиту в межах
установленого л≥м≥ту, та зараховуютьс¤ ус≥ надходженн¤ кл≥Їнту, в тому числ≥ в
рахунок погашенн¤ кредиту. ÷е зручно ¤к кл≥Їнтов≥, так ≥ банку. ѕерший маЇ
можлив≥сть безпереб≥йно ≥ без оформленн¤ спец≥альних документ≥в отримувати
кредит саме на ту суму, ¤ка йому потр≥бна, а значить, не переплачувати
проценти. ƒл¤ банку спрощуЇтьс¤ процес кредитуванн¤. Ѕанк ≥ кл≥Їнт у будь-¤кий
момент бачать, чи Ї на рахунку в≥льн≥ кошти, чи числитьс¤ заборгован≥сть за
позичкою. „ерез техн≥чн≥ причини украњнськими банками контокорентн≥ рахунки не
в≥дкриваютьс¤. ќвердрафт вважають р≥зновидом контокоренту. ќкр≥м поточного
рахунку, у раз≥ потреби банк в≥дкриваЇ кл≥Їнтов≥ позичковий рахунок, з ¤кого
оплачуютьс¤ розрахунков≥ документи. –озм≥р кредиту обмежуЇтьс¤ л≥м≥том,
величина ¤кого ≥ строк користуванн¤ кредитом за овердрафтом визначаютьс¤
кредитним договором.
«а формою залученн¤ кредитор≥в до кредитних операц≥й банк≥вський кредит буваЇ
двосторонн≥й, консорц≥умний (синдикатний), паралельний (багатосторонн≥й). ”
двосторонньому кредит≥ беруть участь банк ≥ позичальник. «а консорц≥умного
кредиту дл¤ кредитуванн¤ кл≥Їнта з метою зменшенн¤ ризику чи неможливост≥
наданн¤ кредиту одним банком (за недостатност≥ кредитних ресурс≥в або
необх≥дност≥ дотриманн¤ економ≥чних норматив≥в, установлених центральним
банком) створюЇтьс¤ банк≥вський консорц≥ум. ѕри цьому один банк виступаЇ в рол≥
банку-менед-жера, ¤кий укладаЇ з позичальником кредитну угоду ≥ надаЇ кредит, а
також ст¤гуЇ заборгован≥сть за позичкою ≥ процентами та розпод≥л¤Ї њх м≥ж
членами консорц≥уму. «а виконанн¤ таких функц≥й банк-менеджер отримуЇ в≥д ≥нших
учасник≥в консорц≥уму ком≥с≥йну винагороду. ѕри паралельному кредит≥ кожен з
банк≥в на свою частку в загальн≥й сум≥ кредиту, ¤кий надаЇтьс¤ одному
позичальнику, укладаЇ з останн≥м кредитний догов≥р. ” де¤ких крањнах (наприклад
у —Ўј) застосовуЇтьс¤ так званий сп≥льний кредит, коли його надаЇ банк разом з
кредитною установою не-банк≥вського типу (страховою компан≥Їю, пенс≥йним фондом
тощо) на досить тривалий строк. ѕри цьому в перш≥ роки, ¤к правило, погашаЇтьс¤
заборгован≥сть перед банком, а вже пот≥м - перед ≥ншими кредиторами.
«а забезпечен≥стю поверненн¤ кредити бувають забезпечен≥ та незабезпечен≥
(бланков≥). «абезпеченн¤м кредиту може бути нерухоме та рухоме майно, ц≥нн≥
папери, гарант≥¤ чи поручительство третьоњ особи, страховий пол≥с,
перев≥дступленн¤ на користь банку деб≥торськоњ заборгованост≥ позичальника
тощо. «окрема, до забезпечених кредит≥в в≥днос¤ть ≥потечн≥ кредити, ¤к≥
надаютьс¤ п≥д заставу нерухомого майна. Ќезабезпечен≥ кредити банки надають
р≥дко, переважно досить над≥йним пост≥йним кл≥Їнтам. “ак≥ кредити можуть також
надаватись в обмежених нормативними актами розм≥рах ≥нсайдерам - особам, т≥сно
пов'¤заним з банком певними ≥нтересами.
«а ступенем ризику кредити под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи - стандартн≥ та з
п≥двищеним ризиком. ѕерш≥ надаютьс¤ позичальникам, що ран≥ше своЇчасно
розраховувалис¤ з банком за позичками ≥ процентами та мають належну ф≥нансову
ст≥йк≥сть, ¤ка забезпечить погашенн¤ кредиту в майбутньому. ƒо других належать
бланков≥ кредити та кредити, надан≥ кл≥Їнтам з нест≥йким ф≥нансовим становищем
або ¤к≥ допускали прострочен≥ платеж≥ банков≥ у минулому.
«а строками поверненн¤ розр≥зн¤ють кредити строков≥, до запитанн¤, в≥дстрочен≥
(пролонгован≥) та прострочен≥. —троков≥ - це кредити, строк погашенн¤ ¤ких ще
не настав. редити до запитанн¤ видаютьс¤ банком на невизначений терм≥н.
ѕогашаютьс¤ вони в м≥ру по¤ви дл¤ цього можливостей у кл≥Їнта. јле позичальник
маЇ погасити так≥ кредити за першою вимогою банку. ¬≥дстроченими Ї кредити,
погашенн¤ ¤ких на проханн¤ кл≥Їнта банк перен≥с на п≥зн≥ший терм≥н.
ѕростроченими вважаютьс¤ кредити, ¤к≥ не погашен≥ кл≥Їнтом у передбачений
кредитним договором терм≥н.
™ ще р¤д ≥нших р≥зновид≥в кредиту. ѕричому ¤коњсь Їдиноњ њх класиф≥кац≥њ поки
що не ≥снуЇ.
«вичайно, при кредитуванн≥ банки повинн≥ враховувати особливост≥ кожного з
перел≥чених р≥зновид≥в кредиту. јле обов'¤зково банк≥вський кредит надаЇтьс¤ з
дотриманн¤м загальновизнаних принцип≥в: ц≥льовий характер кредиту, забезпеченн¤
поверненн¤ кредиту, наданн¤ кредиту на певний строк, платн≥сть кредиту.
÷≥ принципи можуть з часом зм≥нюватись, але вони становл¤ть основу орган≥зац≥њ
банк≥вського кредитуванн¤.
ƒержавний кредит - це кредит, одним ≥з учасник≥в ¤кого (позичальником чи
кредитором) Ї держава. …ого призначенн¤ - вир≥шувати загальнодержавн≥ проблеми
(покритт¤ деф≥циту державного бюджету, наданн¤ кредитноњ допомоги окремим
суб'Їктам господарюванн¤ чи категор≥¤м населенн¤). ƒетально в≥н вивчаЇтьс¤ в
курсах "‘≥нанси" та "Ѕюджетна система".
—поживчий кредит - кредит, ¤кий надаЇтьс¤ юридичним чи ф≥зичним особам на
споживч≥ ц≥л≥. ¬≥н може надаватись ¤к банками (про що йшлос¤ вище при
характеристиц≥ банк≥вського кредиту), та кредитними установами небанк≥вського
типу, а також юридичними ≥ ф≥зичними особами. ¬ ”крањн≥ кредитними установами
небанк≥вського типу, що надають споживчий кредит, Ї ломбарди (надають кредит
п≥д рухоме майно - дорогоц≥нност≥, антиквар≥ат, од¤г тощо), кредитн≥ сп≥лки,
п≥дприЇмства зв'¤зку (телеграми ≥ телефонн≥ розмови в кредит), торговельн≥
орган≥зац≥њ (продаж товар≥в з розстрочкою платежу). редити своњм прац≥вникам
можуть надавати суб'Їкти господарюванн¤ за рахунок спец≥альних фонд≥в, ¤к≥ вони
створюють у результат≥ розпод≥лу прибутку, що залишаЇтьс¤ в њх розпор¤дженн≥.
‘≥зичн≥ особи також можуть надавати кредит на споживч≥ ц≥л≥ одна одн≥й.
—п≥рним серед економ≥ст≥в Ї питанн¤ щодо наданн¤ споживчого кредиту юридичним
особам. Ќа думку автора, юридичн≥ особи можуть отримувати споживчий кредит.
јдже за рад¤нських час≥в п≥дприЇмства у раз≥ браку кошт≥в фонду
соц≥ально-культурних заход≥в ≥ житлового буд≥вництва могли отримувати
банк≥вський кредит на буд≥вництво дл¤ своњх прац≥вник≥в житлових будинк≥в, баз
в≥дпочинку, клуб≥в, заклад≥в охорони здоров'¤, стад≥он≥в тощо. ÷е об'Їкти
споживчого (не виробничого) призначенн¤, св≥дченн¤м чого Ї те, що на них нав≥ть
не нараховувались амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на реновац≥ю (на повне
в≥дновленн¤). ” багатьох крањнах з ринковою економ≥кою п≥дприЇмства також
забезпечують своњх прац≥вник≥в житлом та об'Їктами соц≥ально-культурного
призначенн¤. Ќав≥ть за умов економ≥чноњ кризи в ”крањн≥ де¤к≥ п≥дприЇмства
зд≥йснюють буд≥вництво таких об'Їкт≥в, особливо житлових будинк≥в. ƒл¤ њх
буд≥вництва вони можуть отримувати кредит.
ќкр≥м забезпеченн¤ соц≥альних потреб населенн¤, споживчий кредит в≥д≥граЇ
значну роль у формуванн≥ платоспроможного попиту населенн¤, ¤кий, у свою чергу,
впливаЇ на розвиток економ≥ки крањни, полегшуючи процес реал≥зац≥њ продукц≥њ,
прискорюючи отриманн¤ прибутку ≥ доход≥в державного бюджету. ¬изначенн¤
державою умов наданн¤ споживчого кредиту допомагаЇ регулювати грошовий об≥г у
крањн≥.
ћ≥жнародний кредит - це перем≥щенн¤ позичкового кап≥талу з одн≥Їњ крањни в
≥ншу. …ого суб'Їкти т≥ ж сам≥, що й при нац≥ональному (внутр≥шньоеконом≥чному)
кредит≥ - банки, п≥дприЇмства, держава, населенн¤. ѕроте ознакою цього кредиту
Ї належн≥сть кредитора ≥ позичальника до р≥зних крањн.
ћ≥жнародний кредит функц≥онуЇ у р≥зних формах. “ак, залежно в≥д того, хто Ї
кредитором, розр≥зн¤ють ф≥рмовий, банк≥вський та ур¤довий кредити.
‘≥рмовий кредит - це, власне, комерц≥йний кредит на м≥жнародному р≥вн≥, коли
≥ноземний експортер продаЇ товар в≥тчизн¤ному ≥мпортеров≥ в кредит. ÷ей кредит
Ї ризикованим дл¤ експортера, а тому в≥н вимагаЇ належних гарант≥й його
погашенн¤, що робить кредит дорогим. ≤мпортер, ¤кби в нього були в≥льн≥ ресурси,
може й зм≥г би купити товар на виг≥дн≥ших умовах, але через в≥дсутн≥сть кошт≥в
змушений його купувати в т≥Їњ ф≥рми, ¤ка продаЇ товар з в≥дстрочкою платежу.
Ѕ≥льш гнучким у м≥жнародних в≥дносинах Ї банк≥вський кредит, коли одн≥Їю з≥
стор≥н кредитних в≥дносин Ї банк. ¬ ”крањн≥ м≥жнародн≥ банк≥вськ≥ кредити в
основному отримують комерц≥йн≥ банки та сп≥льн≥ з ≥ноземним ≥нвестором
п≥дприЇмства. « по¤вою дов≥ри ≥ноземних банк≥в до украњнських п≥дприЇмств
можливе отриманн¤ останн≥ми таких кредит≥в.
”р¤довий кредит може надаватись ур¤дом одн≥Їњ крањни ур¤ду ≥ншоњ крањни в межах
укладеноњ м≥ж ними угоди, а також щл¤хом розм≥щенн¤ ур¤дом своњх ц≥нних папер≥в
на заруб≥жних ф≥нансових ринках. ƒо м≥жнародних можна в≥днести й кредити, ¤к≥
надаютьс¤ крањнам м≥жнародними валютно-ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми - ћ≥жнародним
валютним фондом, ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та розвитку, ™вропейським
банком реконструкц≥њ та розвитку та ≥ншими под≥бними орган≥зац≥¤ми. «окрема, њх
кредитами широко користуЇтьс¤ ”крањна на потреби свого економ≥чного розвитку та
дл¤ п≥дтримки стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти.
ћ≥жнародний кредит також под≥л¤Їтьс¤ на ф≥нансовий, ¤кий надаЇтьс¤ у грошов≥й
(валютн≥й) форм≥, та комерц≥йний, що надаЇтьс¤ в товарн≥й форм≥.
