9.5. –ќЋ№ –≈ƒ»“” ¬ –ќ«¬»“ ” ≈ ќЌќћ≤ »
¬иконанн¤ кредитом певних функц≥й, ¤к≥ Ї про¤вом його сутност≥, даЇ змогу йому в≥д≥гравати надзвичайно велику роль у розвитку економ≥ки ≥ сусп≥льства в ц≥лому. « часом ц¤ роль зм≥нювалась. ўе у пер≥од перв≥снообщинного ладу з по¤вою с≥м'њ та майнового розшаруванн¤ сусп≥льства кредит спри¤в розпаду цього ладу ≥ зародженню рабовласницького. јдже той, хто не зм≥г повернути борг за отриманою позичкою, ставав рабом свого кредитора. редит розор¤в рабовласника ≥ феодала, ¤к≥ отримували кредит на непродуктивн≥ ц≥л≥ - веденн¤ в≥йн, придбанн¤ предмет≥в розкош≥ тощо, а пот≥м не могли його повернути. редит спри¤в становленню кап≥тал≥стичного ладу, допомагаючи створювати нов≥ виробництва, спри¤ючи концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ кап≥талу. «начною м≥рою кредит спри¤в зм≥н≥ "обличч¤" самого кап≥тал≥стичного ладу, допомагаючи пол≥пшити житт¤ широким верствам населенн¤, розбудов≥ сусп≥льства соц≥альноњ справедливост≥.
” своњй перерозпод≥льн≥й функц≥њ кредит, ¤кий характеризуЇтьс¤ високою
моб≥льн≥стю, активно впливаЇ на вс≥ процеси сусп≥льного в≥дтворенн¤. Ќасамперед
кредит в≥д≥граЇ значну роль в орган≥зац≥њ грошових розрахунк≥в - гот≥вкових ≥
безгот≥вкових. ¬≥н також допомагаЇ суб'Їктам господарюванн¤ зб≥льшувати обс¤ги
виробництва, забезпечувати безпереб≥йн≥сть кругооб≥гу основного й оборотного
кап≥талу та уникати кризових ¤вищ. ќсобливо значна роль кредиту в задоволенн≥
тимчасовоњ потреби в коштах, обумовленоњ сезонн≥стю виробництва та реал≥зац≥њ
продукц≥њ.
редит спри¤Ї розширенню виробництва та реструктуризац≥њ економ≥ки, спр¤мованоњ
на зменшенн¤ частки п≥дприЇмств в≥йськово-промислового комплексу ≥ розвиток
виробництва товар≥в народного споживанн¤, гострий деф≥цит ¤ких пост≥йно
в≥дчувавс¤ в –ад¤нському —оюз≥. ¬ умовах тривалоњ економ≥чноњ, особливо
≥нвестиц≥йноњ, кризи в ”крањн≥ кредит в≥д≥граЇ значну роль у в≥дновленн≥
д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, ¤к≥ тривалий час простоювали, допомагаЇ њм зм≥нити
асортимент продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, та пол≥пшити њњ ¤к≥сть, зробити цю
продукц≥ю конкурентоспроможною на внутр≥шньому ≥ св≥товому ринках. «а рахунок
кредиту орган≥зовуЇтьс¤ виробництво новоњ продукц≥њ, багато з ¤коњ ран≥ше не
випускалось в ”крањн≥, створюютьс¤ п≥дприЇмства сфери послуг населенню.
ќсобливо велику роль кредит в≥д≥граЇ у насиченн≥ споживчого ринку товарами, у
тому числ≥ ≥мпортними.
редит спри¤Ї розвитку реформованого с≥льського господарства ”крањни, спри¤ючи
цим не т≥льки забезпеченню њњ населенн¤ високо¤к≥сними продуктами харчуванн¤, а
промисловост≥ сировиною, а й перетворенню нашоњ крањни з њњ багатющими
чорноземами ≥ спри¤тливим дл¤ веденн¤ с≥льського господарства кл≥матом у
крупного експортера с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ѕри цьому значне м≥сце
в≥дводитьс¤ ≥потечному кредиту.
ƒедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ кредит у забезпеченн≥ населенн¤ ¤к≥сним
житлом, побутовою техн≥кою, створенн≥ можливостей дл¤ отриманн¤ осв≥ти та
задоволенн¤ ≥нших соц≥альних потреб. јле поки в≥н тут використовуЇтьс¤ вкрай
недостатньо.
«начну роль в≥д≥граЇ кредит в економ≥њ витрат об≥гу. « його допомогою вдаЇтьс¤
скорочувати витрати на виготовленн¤, випуск в об≥г, перевезенн¤, обл≥к,
збер≥ганн¤ грошових знак≥в, бо значна њх частина взагал≥ не потр≥бна. «
допомогою кредиту також прискорюЇтьс¤ об≥г засоб≥в об≥гу, особливо при
застосуванн≥ сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й. ≈коном≥¤ витрат об≥гу
дос¤гаЇтьс¤ й за рахунок того, що при розвинутих кредитних в≥дносинах
зменшуЇтьс¤ потреба створювати резервн≥ фонди на р≥вн≥ господарюючих суб'Їкт≥в
≥ держави.
ѕроте на сучасному етап≥ роль кредиту в його перерозпод≥ль-н≥й функц≥њ поки що
недостатн¤. ѕо¤снюЇтьс¤ це насамперед деф≥цитом позичкового кап≥талу в крањн≥.
јгрегований банк≥вський кап≥тал ”крањни на початок 2000 р. становив лише 4,6%
в≥д ¬¬ѕ, тод≥ ¤к у крањнах з перех≥дною економ≥кою ÷ентральноњ та —х≥дноњ
™вропи - в середньому 40%, у крањнах ќ≈—– - понад 80%. ѕричиною цього Ї низьк≥
доходи населенн¤ в умовах економ≥чноњ кризи, що негативно впливаЇ на його
платоспроможн≥сть, а ще б≥льше - на обс¤ги його заощаджень, ¤к≥ в крањнах з
розвинутою ринковою економ≥кою Ї основним джерелом кредитних ресурс≥в. якщо у
–еспубл≥ц≥ ѕольща, не найбагатш≥й крањн≥, банк≥вськ≥ депозити на душу населенн¤
на початок 2000 р. становили 1300 дол. —Ўј, то в ”крањн≥ - трохи б≥льше 50 дол.
ўе одн≥Їю з основних причин деф≥циту позичкового кап≥талу Ї його
"втеча" за кордон, а також функц≥онуванн¤ значних кошт≥в, у тому
числ≥ в ≥ноземн≥й валют≥, поза банками, у "т≥ньов≥й" економ≥ц≥.
”крањна маЇ значний науково-техн≥чний потенц≥ал, про що св≥дчать њњ дос¤гненн¤
у ракето-, л≥тако- ≥ суднобудуванн≥, ≥нших галуз¤х промисловост≥. —аме тому
поставлено завданн¤ реал≥зувати прот¤гом 2000-2004 pp. програму
промислово-≥нновац≥йного розвитку украњнськоњ економ≥ки. ” цьому надзвичайно
важливу роль маЇ в≥д≥грати кредит. јдже своњх ≥нвестиц≥йних кошт≥в п≥дприЇмства
не мають, а механ≥зм безповоротного вид≥ленн¤ бюджетних чи в≥домчих кошт≥в на
кап≥тальн≥ вкладенн¤ в≥д≥йшов у минуле. ќсобливе значенн¤ в цьому набуваЇ
венчурний (ризикований) кредит, ¤кий у багатьох крањнах функц≥онуЇ переважно з
державною допомогою.
ѕозитивну роль у вир≥шенн≥ цього завданн¤ можуть в≥д≥грати кредитн≥ установи
небанк≥вського типу (пенс≥йн≥, страхов≥, ≥нвестиц≥йн≥, профсп≥лков≥, поштов≥,
благод≥йн≥ та ≥нш≥ фонди), ¤к≥ волод≥ють значними коштами, њх можна не т≥льки
≥нвестувати в економ≥ку через ринок ц≥нних папер≥в, а й надавати безпосередньо
у довгостроковий кредит, ¤кщо зн¤ти заборону на веденн¤ цими установами
кредитноњ д≥¤льност≥. јдже в багатьох крањнах саме ц≥ ф≥нансов≥ посередники
стають основними кредиторами, особливо з наданн¤ довгострокового кредиту.
–озвитку ф≥нансово-кредитних установ небанк≥вського типу спри¤тиме ухвалена у
червн≥ 2000 р. ѕрограма державноњ п≥дтримки небанк≥вського ф≥нансового сектора
економ≥ки в ”крањн≥ на 2000-2002 р.
„ерез деф≥цит власного кап≥талу дл¤ ”крањни на сучасному етап≥ маЇ велике
значенн¤ розвиток кредиту у м≥жнародн≥й сфер≥, зокрема кредитн≥ в≥дносини з
ћ≥жнародним валютним фондом, ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та розвитку,
™вропейським банком реконструкц≥њ та розвитку, ≥ншими м≥жнародними
ф≥нансово-кредитними ≥нституц≥¤ми. ”же зараз р¤д украњнських банк≥в ≥ суб'Їкт≥в
господарюванн¤ т≥сно сп≥впрацюють з багатьма банками заруб≥жних крањн. «авд¤ки
своЇму геоцентричному положенню в ”крањн≥ за певних умов та при в≥дпов≥дних
зусилл¤х м≥г би сформуватись один ≥з потужних св≥тових ф≥нансових центр≥в.
” ринкових умовах знижуЇтьс¤ роль контрольноњ функц≥њ банк≥в, ¤к≥ значно менше
використовуютьс¤ державою дл¤ контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю
п≥дприЇмств. ѕроте зростаЇ роль кредиту в його контрольн≥й функц≥њ. јдже
несвоЇчасне поверненн¤ кредиту т¤гне за собою "штрафн≥" проценти, а
його неповерненн¤ може призвести до банкрутства п≥дприЇмства. ÷е спонукаЇ
позичальника досить обережно ставитис¤ до залученн¤ кредиту у св≥й
господарський оборот, а ¤кщо кредит отримано, то так господарювати, щоб
своЇчасно його повернути.
” антиципац≥йн≥й (ем≥с≥йн≥й) функц≥њ кредит на сучасному етап≥ розвитку
економ≥ки передус≥м повинен в≥д≥гравати анти≥н-фл¤ц≥йну роль. ƒл¤ цього
монетарна пол≥тика маЇ бути досить виваженою.
Ѕезумовно, з розвитком ринкових в≥дносин в ”крањн≥ роль кредиту у сусп≥льств≥
п≥двищуватиметьс¤. « виходом економ≥ки з економ≥чноњ кризи зростатимуть доходи
населенн¤ - основного суб'Їкта формуванн¤ кредитних ресурс≥в, пол≥пшитьс¤
ф≥нансовий стан господарюючих суб'Їкт≥в та конкурентоспроможн≥сть њх продукц≥њ
на внутр≥шньому ≥ св≥товому ринку, зм≥цн≥ють украњнськ≥ банки, зросте дов≥ра до
”крањни з боку ≥ноземних кредитор≥в та ≥нвестор≥в тощо. ¬се це спри¤тиме
прискоренню розвитку ”крањни ≥ скор≥шому входженню њњ у Ївропейський ≥ св≥товий
прост≥р.
