11.4.
—“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ÷≈Ќ“–јЋ№Ќќ√ќ ЅјЌ ” ¬ ” –јѓЌ≤
÷ентральний банк ”крањни - Ќац≥ональний банк - було утворено у 1991 р. зг≥дно з
законом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть". «аконом було
закладено основи класичноњ двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи, ¤ка включаЇ, з
одного боку, центральний банк, ¤к головний банк≥вський ≥нститут держави, ¤кий Ї
ем≥с≥йним центром ≥ в≥дпов≥даЇ за збереженн¤ монетарноњ стаб≥льност≥, а з
≥ншого - банк≥вську систему, представлену мережею комерц≥йних банк≥в.
ќснови правового статусу ЌЅ” ¤к центрального банку крањни визначено
онституц≥Їю ”крањни. «г≥дно з ќсновним «аконом держави Ќац≥ональному банку
надано право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи у ¬ерховн≥й –ад≥, що св≥дчить про його
особливу роль у систем≥ орган≥в державного управл≥нн¤.
—тр≥мкий розвиток банк≥вськоњ системи, необх≥дн≥сть посиленн¤ незалежност≥
центрального банку крањни в≥д владних структур у проведенн≥ монетарноњ пол≥тики
≥ водночас необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ центрального банку,за
забезпеченн¤ монетарноњ стаб≥льност≥ обумовили необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ у 1999р.
окремого «акону "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни". «г≥дно з законом
Ќац≥ональний банк Ї особливим центральним органом державного управл≥нн¤,
основним завданн¤м (функц≥Їю) ¤кого Ї забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ
грошовоњ одиниц≥ - гривн≥. ¬иконуючи своЇ основне завданн¤, Ќац≥ональний банк
спри¤Ї забезпеченню стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи, а також, у межах своњх
повноважень, ≥ ц≥новоњ стаб≥льност≥.
Ќац≥ональний банк Ї юридичною особою, маЇ в≥докремлене майно, що Ї об'Їктом
державноњ власност≥ та перебуваЇ у його повному господарському в≥данн≥.
—татутний кап≥тал банку Ї державною власн≥стю ≥ слугуЇ дл¤ забезпеченн¤
зобов'¤зань банку.
«г≥дно з чинним законодавством передбачена така система (структура)
Ќац≥онального банку: центральний апарат, територ≥-
альн≥ управл≥нн¤ в област¤х ≥ римськ≥й автономн≥й республ≥ц≥, розрахунков≥
палати, Ѕанкнотно-монетний дв≥р, ‘абрика банкнотного паперу, ƒержавна
скарбниц¤, ÷ентральне сховище грошей, спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства та установи,
необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ д≥¤льност≥ банку.
«акон передбачаЇ двор≥вневу систему управл≥нн¤ центральним банком - –ада ЌЅ” ≥
ѕравл≥нн¤ ЌЅ”, що загалом в≥дпов≥даЇ св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥.
–ада ЌЅ” складаЇтьс¤ ≥з 15 ос≥б, с≥м член≥в –ади призначаютьс¤ ¬ерховною –адою,
а с≥м - ѕрезидентом ”крањни строком на 7 рок≥в. √олова ЌЅ” входить до складу
–ади за посадою. ƒо компетенц≥њ –ади належить:
* розробленн¤ ќсновних засад грошово-кредитноњ пол≥тики та зд≥йсненн¤ контролю
за њх виконанн¤м;
* розробленн¤ рекомендац≥й ѕравл≥нню банку щодо метод≥в та ≥нструмент≥в
грошово-кредитного регулюванн¤;
* затвердженн¤ кошторису доход≥в ≥ витрат банку;
* затвердженн¤ бухгалтерського балансу банку;
* право застосуванн¤ в≥дкладального вето щодо окремих р≥шень ѕравл≥нн¤ банку;
* ≥нш≥ повноваженн¤.
ѕравл≥нн¤ ЌЅ” - це другий кер≥вний орган банку. ƒо його компетенц≥њ належить
забезпеченн¤ реал≥зац≥њ монетарноњ пол≥тики через в≥дпов≥дн≥ монетарн≥
≥нструменти, орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ банку та ≥нш≥ повноваженн¤, ¤к≥ випливають
≥з функц≥й банку, передбачених у «акон≥. ≥льк≥сний та персональний склад
ѕравл≥нн¤ формуЇтьс¤ √оловою ЌЅ” ≥ затверджуЇтьс¤ –адою ЌЅ”.
√олову ЌЅ” призначаЇ ¬ерховна –ада строком на п'¤ть рок≥в за поданн¤м
ѕрезидента ”крањни. √олова ЌЅ” керуЇ д≥¤льн≥стю банку й одноособове несе за нењ
в≥дпов≥дальн≥сть. √олова ЌЅ” не Ї одночасно головою –ади ЌЅ”, ¤кий обираЇтьс¤
членами –ади строком на три роки. ” крањнах св≥ту, де ≥снуЇ двор≥внева система
кер≥вних орган≥в центрального банку, голова (президент банку) очолюЇ ¤к орган,
що визначаЇ монетарну пол≥тику, так ≥ виконавчий орган.
ќсновн≥ принципи функц≥онуванн¤ Ќац≥онального банку, передбачен≥ законом:
* принцип незалежност≥ банку;
* принцип президентського та парламентського контролю за д≥¤льн≥стю банку;
* принцип економ≥чноњ самост≥йност≥ банку;
* принцип централ≥зац≥њ системи банку;
* принцип Їдност≥ системи банку;
* принцип вертикальноњ структури управл≥нн¤ банком.
ѕершочерговою проблемою банк≥вського законодавства Ї визначенн¤ статусу
центрального банку, р≥вн¤ його залежност≥ (чи незалежност≥) в≥д орган≥в
державноњ влади. «г≥дно з законом "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни"
органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади не мають права втручатись у виконанн¤
банком функц≥й, передбачених на законодавчому р≥вн≥. р≥м того, ЌЅ” надано
право п≥дтримувати економ≥чну пол≥тику ур¤ду доти, доки вона не суперечить
забезпеченню стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.
≤стотне значенн¤ дл¤ посиленн¤ незалежного статусу ЌЅ” маЇ положенн¤ «акону,
¤ке заборон¤Ї банку надавати пр¤м≥ кредити ур¤ду на ф≥нансуванн¤ витрат
державного бюджету. «д≥йснювати операц≥њ з державними ц≥нними паперми ЌЅ”
дозволено лише на вторинному ринку, що також спр¤мовано на обмеженн¤ тиску на
банк з боку ур¤ду, ¤кий прагне вир≥шувати проблеми з покритт¤м деф≥циту
державного бюджету за рахунок ем≥с≥йних кошт≥в ЌЅ”.
Ќац≥ональний банк п≥дзв≥тний ѕрезиденту та ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни, ¤к≥ над≥лен≥
повноваженн¤ми стосовно призначенн¤ на посаду ≥ зв≥льненн¤ з посади √олови
Ѕанку та формуванн¤ –ади банку. √олова ЌЅ” ≥нформуЇ ѕрезидента та ¬ерховну –аду
про д≥¤льн≥сть банку та стан грошового ринку в крањн≥. «г≥дно з «аконом –ада
ЌЅ” щор≥чно вносить ¬ерховн≥й –ад≥ основн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики
дл¤ ≥нформуванн¤. –ахункова палата ¬ерховноњ –ади зд≥йснюЇ перев≥рки ЌЅ” в
частин≥ руху кошт≥в ƒержавного бюджету та виконанн¤ кошторису.
Ќац≥ональний банк Ї економ≥чно самост≥йним органом, ¤кий зд≥йснюЇ видатки за
рахунок власних доход≥в у межах кошторису, затвердженого –адою ЌЅ”. ” раз≥
перевищенн¤ доход≥в над витратами р≥зниц¤ вноситьс¤ до державного бюджету, а
перевищенн¤ витрат над доходами покриваЇтьс¤ за рахунок державного бюджету,
наступного за зв≥тним роком. ошторис доход≥в ≥ витрат повинен забезпечувати
можлив≥сть виконанн¤ банком його функц≥й. ќдержанн¤ прибутку не Ї метою
д≥¤льност≥ банку.
ѕринцип централ≥зац≥њ системи ЌЅ” означаЇ, що система орган≥зована таким чином,
щоб забезпечити реал≥зац≥ю Їдиноњ державноњ монетарноњ пол≥тики в ус≥х рег≥онах
”крањни п≥д загальним централ≥зованим кер≥вництвом. “еритор≥альн≥ управл≥нн¤ Ї
структурними п≥дрозд≥лами ЌЅ” без статусу юридичноњ особи ≥ в≥д його ≥мен≥
зд≥йснюють функц≥њ на визначен≥й територ≥њ. ƒ≥¤льн≥сть ус≥х структурних
п≥дрозд≥л≥в та установ, що вход¤ть до
системи ЌЅ”, контролюЇтьс¤ ≥ напр¤мл¤Їтьс¤ ≥з Їдиного центру, ¤кий очолюЇ
√олова ЌЅ”.
ѕринцип Їдност≥ системи ЌЅ” передбачаЇ, що вс≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли та
установи системи об'Їднан≥ сп≥льн≥стю ц≥лей ≥ завдань, що сто¤ть перед ЌЅ”. ”с≥
вони керуютьс¤ Їдиними правовими нормами, що закр≥плен≥ в законах ”крањни,
указах ѕрезидента, постановах ур¤ду, нормативних актах ЌЅ”.
ѕринцип вертикальноњ структури управл≥нн¤ системою ЌЅ” означаЇ, що призначенн¤
посадових ос≥б та њх п≥дпор¤дкован≥сть зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки по вертикал≥. “ак,
начальники територ≥альних управл≥нь ЌЅ” призначаютьс¤ на посаду зг≥дно ≥з
наказами √олови ЌЅ”, ¤к≥ видаютьс¤ на п≥дстав≥ постанов ѕравл≥нн¤ ЌЅ”.
—труктури нижчого р≥вн¤ та п≥дрозд≥ли системи ЌЅ” п≥дпор¤дковуютьс¤ вищесто¤щим
органам ЌЅ”, не маючи н≥¤ких горизонтальних зв'¤зк≥в п≥дпор¤дкуванн¤ м≥сцевим
органам влади й управл≥нн¤.
«акон ”крањни "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни" визначаЇ функц≥њ банку.
ЌЅ” ¤к ем≥с≥йний центр гот≥вкового об≥гу започаткував ем≥с≥ю украњнського
карбованц¤ у 1992р., коли ”крањна вийшла ≥з сп≥вдружност≥ держав, ¤к≥
використовували у грошовому об≥гу рубль, ≥ почала проведенн¤ грошовоњ реформи.
ѕо завершенн≥ грошовоњ реформи у 1996 р. ЌЅ” зд≥йснюЇ ем≥с≥ю нац≥ональноњ
валюти - гривн≥ ≥ коп≥йок.
ƒл¤ виготовленн¤ грошей в ”крањн≥ створен≥ Ѕанкнотно-монетний дв≥р ≥ ‘абрика
банкнотного паперу. ЌЅ” розробл¤Ї дизайн грошових знак≥в, установлюЇ ном≥нали,
визначаЇ систему захисту, плат≥жн≥ ознаки. як ем≥с≥йний центр крањни в≥н маЇ
повноваженн¤ щодо орган≥зац≥њ ≥ регулюванн¤ гот≥вкового грошового об≥гу на
територ≥њ ”крањни. ЌЅ” прогнозуЇ гот≥вковий об≥г, установлюЇ правила випуску в
об≥г, збер≥ганн¤, перевезенн¤, ≥нкасац≥њ та вилученн¤ гот≥вки з об≥гу, визначаЇ
пор¤док веденн¤ касових операц≥й дл¤ банк≥в, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.
“енденц≥њ розвитку гот≥вкового грошового об≥гу в≥дбивають економ≥чн≥ процеси,
що мають м≥сце в ”крањн≥ (табл. 11.4).
” пер≥од зростанн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в (1992-1993 pp.) гот≥вкова маса зростала
високими темпами. « початком стаб≥л≥зац≥йних процес≥в ≥ зниженн¤м темп≥в
≥нфл¤ц≥њ нам≥тилась позитивна тенденц≥¤, зокрема скороченн¤ темп≥в зростанн¤
гот≥вки, проте њњ частка у загальн≥й грошов≥й мас≥ все ще залишаЇтьс¤ високою.
Ќа початок 2000 р. вона становила 43%, що значно перевищуЇ цей показник у
крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою (5-10%).
мал. 71
ѕерспективи скороченн¤ гот≥вковоњ грошовоњ маси пов'¤зан≥ з≥:
* стаб≥л≥зац≥Їю економ≥ки;
* удосконаленн¤м системи оподаткуванн¤;
* скороченн¤м т≥ньового сектора економ≥ки;
* п≥двищенн¤м р≥вн¤ над≥йност≥ банк≥в ≥ зростанн¤м дов≥ри до них;
* запровадженн¤м високоефективних банк≥вських технолог≥й у сфер≥ розрахунк≥в,
зокрема Ќац≥ональноњ системи масових електронних платеж≥в, розробленоњ ЌЅ”.
¬иконуючи функц≥ю банку банк≥в, ЌЅ” забезпечуЇ комерц≥йн≥ банки на њх
замовленн¤ гот≥вкою через свою мережу територ≥альних управл≥нь, зд≥йснюЇ
розрахункове ≥ кредитне обслуговуванн¤ комерц≥йних банк≥в.
–еформуванн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни наприк≥нц≥ 80-х рок≥в зумовило
необх≥дн≥сть розробленн¤ новоњ системи м≥жбан-к≥вських розрахунк≥в, ¤ка б
в≥дпов≥дала потребам двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи. ” 1993 р. ЌЅ”
запропонував систему електронних платеж≥в (—≈ѕ), що наближаЇтьс¤ до р≥вн¤
в≥дпов≥дних систем розвинутих крањн ™вропи ≥ св≥ту.
—≈ѕ - це загальнодержавна плат≥жна система, що забезпечуЇ зд≥йсненн¤
розрахунк≥в м≥ж банк≥вськими установами, органами державного казначейства на
вс≥й територ≥њ ”крањни. ” межах ц≥Їњ системи м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки
зд≥йснюютьс¤ таким чином:
* через рахунки, в≥дкрит≥ банк≥вським установам у ЌЅ”;
* ≥з застосуванн¤м електронних засоб≥в прийманн¤, обробленн¤, передаванн¤ та
захисту ≥нформац≥њ;
* за кожним плат≥жним документом (трансакц≥Їю) окремо, тобто це система валових
розрахунк≥в (система брутто);
* з ≥н≥ц≥ативи платника - банку, ¤кий дебетуЇ св≥й рахунок;
* у межах на¤вних кошт≥в на рахунку банку-платника, тобто система не передбачаЇ
наданн¤ кредиту-овердрафту дл¤ урегулюванн¤ розрахунк≥в.
ѕроведенн¤ кошт≥в через —≈ѕ за кожним пакетом плат≥жних документ≥в
в≥дображаЇтьс¤ на рахунках учасник≥в розрахунк≥в у режим≥ реального часу.
ѕринципов≥ здобутки, пов'¤зан≥ з упровадженн¤м —≈ѕ:
* прискоренн¤ розрахунк≥в та об≥гу грошових кошт≥в;
* зменшенн¤ документооб≥гу та зд≥йсненн¤ переходу до без-паперовоњ технолог≥њ;
* зменшенн¤ в≥рог≥дност≥ фальсиф≥кац≥њ м≥жбанк≥вських плат≥жних документ≥в ≥ п≥двищенн¤
р≥вн¤ безпеки розрахунк≥в;
* м≥н≥м≥зац≥¤ банк≥вських ризик≥в (усуненн¤ кредитного ризику, зниженн¤ ризику
л≥кв≥дност≥ та обмеженн¤ системного ризику);
* п≥двищенн¤ можливостей ЌЅ” щодо регулюванн¤ грошового ринку.
ЌЅ” ¤к кредитор комерц≥йних банк≥в поступово освоюЇ методи кредитуванн¤, що Ї
загальноприйн¤тими у св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥. ѕрот¤гом 1991-1993 pp. ЌЅ”
за завданн¤м ур¤ду розпод≥л¤в своњ кредити головним чином серед колишн≥х
державних банк≥в ≥ спр¤мовував њх на п≥дтримку переважно державного сектора
економ≥ки, тобто проводив селективну пол≥тику адресного реф≥нансуванн¤
комерц≥йних банк≥в.
ѕочинаючи з 1994 р. з метою забезпеченн¤ р≥вного доступу дл¤ ус≥х банк≥в до
кредит≥в центрального банку ЌЅ” запровадив проведенн¤ кредитних аукц≥он≥в -
ц≥нових, за американською моделлю. –озвиток ринку державних ц≥нних папер≥в дав
змогу ЌЅ” запровадити, починаючи з 1996 p., ломбардне кредитуванн¤ комерц≥йних
банк≥в п≥д заставу обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики. ’арактерною
особлив≥стю ломбардних кредит≥в Ї наданн¤ њх банкам переважно дл¤
короткостроковоњ п≥дтримки њх л≥кв≥дност≥ - до 10 дн≥в. ” 1997 р. Ќац≥ональний
банк запропонував ще один спос≥б реф≥нансуванн¤ - операц≥њ з ц≥нними паперами
на умовах угоди –≈ѕќ, ¤к≥ стали додатковим джерелом п≥дтримки л≥кв≥дност≥
комерц≥йних банк≥в.
≤снуюча в ”крањн≥ система реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в спр¤мована
переважно на управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю грошового ринку. ўо стосуЇтьс¤ п≥дтримки
центральним банком ресурсноњ бази комерц≥йних банк≥в з урахуванн¤м попиту на
середньо- та довгострокове ф≥нансуванн¤ потреб реального сектора економ≥ки, то
ц¤ проблема в ”крањн≥ не вир≥шуЇтьс¤. Ѕ≥льшу частину грошей (плат≥жних кошт≥в)
ЌЅ” ем≥туЇ в об≥г шл¤хом проведенн¤ операц≥й з державними ц≥нними паперами
(ќ¬ƒѕ), тобто кредитуючи ур¤д з метою вир≥шенн¤ бюджетних проблем. “ак, за
пер≥од з 1992 по 1999р. вимоги ЌЅ” до ур¤ду зросли з 17,5 до 19,7 млрд грн., а
вимоги до комерц≥йних банк≥в - з 18,7 млн грн. до 1,7 млрд грн.
ƒл¤ переор≥Їнтац≥њ ем≥с≥йного механ≥зму ЌЅ” на кредитуванн¤ реального сектора
економ≥ки необх≥дно в≥дмовитись в≥д ем≥с≥йного ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету ≥,
кр≥м того, доц≥льно скористатис¤ схемами реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в, що
запровадив Ќ≥мецький ‘едеральний банк (Ѕундесбанк).
ЌЅ” зг≥дно з «аконом "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни" виконуЇ функц≥ю
банк≥вського регулюванн¤ та нагл¤ду. «начну роль у виконанн≥ ц≥Їњ функц≥њ
в≥д≥граЇ служба банк≥вського нагл¤ду, що функц≥онуЇ ¤к Їдиний механ≥зм у склад≥
центрального апарату та територ≥альних управл≥нь ЌЅ”. Ќа р≥вн≥ центрального
апарату ц¤ служба представлена:
* ом≥с≥Їю з питань нагл¤ду та регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥;
* ƒепартаментом пруденц≥йного нагл¤ду;
* ”правл≥нн¤м реЇстрац≥њ ≥ л≥цензуванн¤ банк≥в; * ”правл≥нн¤м нагл¤ду за
великими банками;
* ”правл≥нн¤м нагл¤ду за проблемними банками. —пираючись на св≥товий
банк≥вський досв≥д, ЌЅ” використовуЇ
р≥зн≥ форми ≥ методи банк≥вського регулюванн¤ та нагл¤ду, а саме:
- визначаЇ пор¤док ≥ зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю банк≥в та видачу њм л≥ценз≥й на
зд≥йсненн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥;
- визначаЇ положенн¤, що регламентують р≥зн≥ аспекти д≥¤льност≥ банк≥в,
принципи та стандарти бухгалтерського обл≥ку, правила складанн¤ зв≥тност≥;
- установлюЇ дл¤ банк≥в обов'¤зков≥ економ≥чн≥ нормативи ≥ л≥м≥ти, що
регламентують достатн≥сть кап≥талу, л≥кв≥дну позиц≥ю банк≥в, кредитний ризик,
ризик ≥нвестуванн¤ ≥ ризик в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ, ≥ контролюЇ дотриманн¤
цих норматив≥в;
- зд≥йснюЇ нагл¤д за д≥¤льн≥стю банк≥в у форм≥ безвињзного нагл¤ду ≥ вињзного
≥нспектуванн¤ банк≥в. «а результатами ≥нспекц≥йноњ перев≥рки ЌЅ” визначаЇ
рейтингову оц≥нку д≥¤льност≥ банку за системою CAMEL;
- визначаЇ пор¤док формуванн¤ резерв≥в на покритт¤ ризик≥в. «д≥йснюЇ контроль
за формуванн¤м резерв≥в дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат в≥д кредитноњ д≥¤льност≥,
операц≥й з ц≥нними паперами ≥ деб≥торськоњ заборгованост≥;
- визначаЇ пор¤док гарантуванн¤ банк≥вських депозит≥в ф≥зичних ос≥б;
- застосовуЇ до банк≥в певн≥ заходи впливу з метою реагуванн¤ на проблеми ≥
недол≥ки, ви¤влен≥ в д≥¤льност≥ банк≥в, аж до реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ
банк≥в.
«а пер≥од з 1992 по 1999 р. к≥льк≥сть банк≥в, зареЇстрованих ЌЅ”, зросла з 133
до 203. «а цей же пер≥од 69 банк≥в було л≥кв≥довано у зв'¤зку з порушенн¤м
банк≥вського законодавства та з ≥нших причин.
ЌЅ” ¤к банк≥р ур¤ду ≥ пров≥дник монетарноњ пол≥тики проводить консультац≥њ з
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в з питань монетарноњ пол≥тики, валютноњ, ф≥скальноњ та ≥нших
напр¤м≥в загальноеконом≥чноњ пол≥тики держави.
ЌЅ” зд≥йснюЇ розрахунково-касове обслуговуванн¤ ур¤ду. « 1997 р. в ”крањн≥ з
метою створенн¤ умов дл¤ б≥льш ефективного управл≥нн¤ коштами державного
бюджету поступово запроваджуЇтьс¤ казначейська система касового виконанн¤
бюджету. ¬она передбачаЇ консол≥дац≥ю рахунк≥в орган≥в ƒержавного казначейства
в ЌЅ”. ” перспектив≥ азначейство, враховуючи св≥товий досв≥д, передбачаЇ
розм≥щенн¤ тимчасово в≥льних бюджетних кошт≥в на депозитних рахунках у
комерц≥йних банках.
ЌЅ” Ї кредитором ур¤ду. ƒо 1996 р. ЌЅ” надавав ур¤ду пр¤м≥ кредити на покритт¤
деф≥циту державного бюджету, а з 1996р. в≥н кредитуЇ ур¤д шл¤хом куп≥вл≥
державних боргових зобов'¤зань (обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики). «акон
"ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни", ¤к уже зазначалос¤, обмежуЇ операц≥њ
банку з державними ц≥нними паперами т≥льки вторинним ринком, тобто дозвол¤Ї њх
зд≥йснювати т≥льки з метою регулюванн¤ грошового ринку.
ЌЅ” виконуЇ функц≥ю генерального агента ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в з обслуговуванн¤
розм≥щенн¤ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики та проведенн¤ платеж≥в за
ними. ¬≥н орган≥зуЇ продаж обл≥гац≥й на первинному ринку шл¤хом проведенн¤
аукц≥онних торг≥в або шл¤хом продажу за ф≥ксованими ц≥нами, зд≥йснюЇ розрахунки
за результатами розм≥щенн¤ обл≥гац≥й, сплачуЇ дох≥д за ними та погашаЇ
обл≥гац≥њ за рахунок бюджетних кошт≥в. ƒл¤ обслуговуванн¤ об≥гу обл≥гац≥й ЌЅ”
створив спец≥ал≥зований електронний депозитар≥й.
ЌЅ” виконуЇ функц≥њ плат≥жного агента ур¤ду стосовно обслуговуванн¤ зовн≥шнього
боргу. Ѕанк Ї розпор¤дником кредит≥в, отриманих в≥д ћ¬‘, на нього покладена
в≥дпов≥дальн≥сть за складанн¤ плат≥жного балансу та зв≥тност≥ про загальний
довгостроковий зовн≥шн≥й борг ”крањни, ¤ка надаЇтьс¤ —в≥товому Ѕанку.
ЌЅ” ¤к центральний банк крањни Ї пров≥дником монетарноњ пол≥тики. ўор≥чно ЌЅ”
розробл¤Ї ќсновн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики, що Ї складовою загальноеконом≥чноњ
пол≥тики держави. ¬они зор≥Їнтован≥ на реал≥зац≥ю њњ основних ц≥лей ≥ завдань
та спр¤мован≥ на забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, ц≥новоњ
стаб≥льност≥ ≥ на п≥двищенн¤ ефективност≥ функц≥онуванн¤ банк≥вськоњ системи
крањни. ќсновн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики ірунтуютьс¤ на
макроеко-ном≥чних показниках розвитку економ≥ки ”крањни, ¤к≥ визначаЇ ур¤д, а
саме:
* реальний та ном≥нальний обс¤г внутр≥шнього валового продукту (¬¬ѕ);
* обс¤г деф≥циту державного бюджету та джерела його ф≥нансуванн¤ (або проф≥циту
бюджету);
* р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.
ќсновн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики - це комплекс заход≥в та монетарних
≥нструмент≥в, за допомогою ¤ких ЌЅ” передбачаЇ зд≥йснювати управл≥нн¤ грошовим
об≥гом, забезпечуючи економ≥чну та ф≥нансову стаб≥льн≥сть, ¤к≥ Ї основою
стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти.
ЌЅ” в≥дпов≥дно до макроеконом≥чних показник≥в загальноеконом≥чноњ пол≥тики
держави встановлюЇ ц≥льов≥ ор≥Їнтири монетарноњ пол≥тики:
* зм≥на грошовоњ бази;
* зм≥на грошовоњ маси.
ƒос¤гненн¤ встановлених ор≥Їнтир≥в ЌЅ” забезпечуЇ шл¤хом регулюванн¤ грошового
ринку за допомогою монетарних ≥нструмент≥в ¤к ринкового, так ≥
адм≥н≥стративного характеру.
ѕрот¤гом 1991-1993 pp. ЌЅ” не мав можливост≥ проводити незалежну ефективну
монетарну пол≥тику. « дозволу ¬ерховноњ –ади ур¤д за рахунок пр¤мих ем≥с≥йних
кредит≥в ЌЅ” практично повн≥стю ф≥нансував деф≥цит державного бюджету. р≥м
того, за завданн¤м ур¤ду ЌЅ” надавав кредити комерц≥йним банкам дл¤ п≥дтримки
в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, б≥льш≥сть з ¤ких були потенц≥йними банкрутами. редити
надавались за п≥льговою процентною ставкою, що була нижчою в≥д оф≥ц≥йноњ ставки
ЌЅ”, а тим паче нижчою в≥д р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. Ќасл≥дком експанс≥йноњ пол≥тики ЌЅ”
стали г≥пер≥нфл¤ц≥¤ та катастроф≥чний спад виробництва. ѕрот¤гом 1993 р.
грошова маса зросла у 19 раз≥в, ц≥ни б≥льше ¤к у 100 раз≥в. –еальний обс¤г ¬¬ѕ
скоротивс¤ у 1993 р. майже на 14%, а у 1994 р. ще б≥льше - на 23% (табл. 11.5).
мал. 72
« 1994 р. ЌЅ” вз¤в курс на гальмуванн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ
банк≥вськоњ системи ≥ проведенн¤ грошовоњ реформи. ѕер≥од 1994-1997рр.
характеризувавс¤ введенн¤м у д≥ю ринкових ≥нструмент≥в грошово-кредитного
регулюванн¤ ≥ поступовою в≥дмовою в≥д ≥нструмент≥в адм≥н≥стративного характеру
(селективноњ пол≥тики адресного реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в, установленн¤
дл¤ банк≥в "кредитних стель", що обмежують њх кредитн≥ можливост≥,
регулюванн¤ процентноњ пол≥тики комерц≥йних банк≥в тощо). ” кредитн≥ в≥дносини
з комерц≥йними банками ЌЅ” запроваджуЇ кредитн≥ аукц≥они, ломбардн≥ кредити,
операц≥њ з ц≥нними паперами на умовах угоди –≈ѕќ. ѕочинаючи з 1994р. ЌЅ”
встановлюЇ оф≥ц≥йну процентну ставку на позитивному р≥вн≥ в≥дносно темп≥в
≥нфл¤ц≥њ. —ередньозважена р≥чна процентна ставка ЌЅ” у 1994 р. дор≥внювала 226%
≥ була найвищою за вс≥ роки ≥снуванн¤ банку. Ќорма обов'¤зкових резерв≥в у
цьому ж роц≥ була установлена на р≥вн≥ 15% в≥д суми залучених банками кошт≥в.
¬одночас з метою п≥дтриманн¤ украњнськоњ валюти, п≥двищенн¤ привабливост≥
заощаджень у нац≥ональн≥й валют≥ ЌЅ” поступово вводить обов'¤зкове резервуванн¤
кошт≥в, залучених банками в ≥ноземн≥й валют≥. Ќаприк≥нц≥ 1994р. були в≥дновлен≥
торги на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥ й оф≥ц≥йний курс
украњнського карбованц¤ став визначатис¤ за результатами торг≥в на б≥рж≥.
ѕровод¤чи пол≥тику керовано-плаваючого курсу, ЌЅ” шл¤хом валютних ≥нтервенц≥й
п≥дтримував в≥дносну стаб≥льн≥сть обм≥нного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.
” 1995 р. ур¤д запровадив ем≥с≥ю державних ц≥нних папер≥в дл¤ покритт¤ деф≥циту
державного бюджету. ѕоступово зм≥нювалась структура джерел ф≥нансуванн¤
бюджетного деф≥циту - зменшувалась частка кредит≥в ЌЅ”. ¬исоку дох≥дн≥сть
державних ц≥нних папер≥в (ќ¬ƒѕ) стимулював у 1996 ≥ перш≥й половин≥ 1997рр.
приплив кап≥талу нерезидент≥в на грошовий ринок.
Ќасл≥дком загальноеконом≥чноњ пол≥тики держави, зокрема рестрикц≥йноњ пол≥тики
ЌЅ”, зваженоњ курсовоњ пол≥тики, позитивних зм≥н у сфер≥ державних ф≥нанс≥в ≥
вдало проведеноњ грошовоњ реформи стало в≥дчутне зниженн¤ темп≥в зростанн¤
грошовоњ маси та ≥нфл¤ц≥њ. ѕрот¤гом 1997 р. грошова маса зросла на 34%, ц≥ни -
на 10%. «низились темпи пад≥нн¤ реального обс¤гу ¬¬ѕ. ” 1997 р. реальний обс¤г
¬¬ѕ скоротивс¤ на 3%. урс гривн≥ знизивс¤ лише на 0,6%.
” 1998р. ситуац≥¤ на грошовому ринку ”крањни р≥зко пог≥ршилась, що поставило
п≥д загрозу стаб≥льн≥сть гривн≥. « виникненн¤м восени 1997 р. св≥товоњ
ф≥нансовоњ кризи почавс¤ в≥дплив кап≥тал≥в з ринк≥в, що розвиваютьс¤, у тому
числ≥ й з украњнського. ” 1998 р. цей процес прискоривс¤ п≥д впливом ¤к
економ≥чних (в≥дсутн≥сть джерел зовн≥шнього ф≥нансуванн¤), так ≥ пол≥тичних
чинник≥в (вибори до ¬ерховноњ –ади, парламентська криза). ÷е спричинило пад≥нн¤
курсу гривн≥ на початку 1998р., розширенн¤ меж валютного коридору, посиленн¤
≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань. ЌЅ” дл¤ п≥дтримки обм≥нного курсу активно проводив
валютн≥ ≥нтервенц≥њ, що призвело до стр≥мкого скороченн¤ валютних резерв≥в.
ќф≥ц≥йну процентну ставку ЌЅ” п≥двищував к≥лька раз≥в, у результат≥ чого вона
зросла до 82%.
Ќегативн≥ тенденц≥њ на грошовому ринку зумовила також недостатньо виважена
пол≥тика ур¤ду стосовно розвитку ринку державних ц≥нних папер≥в. ≈м≥с≥¤
короткострокових ќ¬ƒѕ спричинила зростанн¤ внутр≥шнього державного боргу ≥
скороченн¤ строк≥в погашенн¤ обл≥гац≥й, унасл≥док чого ќ¬ƒѕ з ≥нструменту
ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету перетворились в ≥нструмент зростанн¤
деф≥циту, в ≥нструмент, провокуючий ф≥нансову кризу.
ƒл¤ того щоб вир≥шити бюджетн≥ проблеми, ур¤д наприк≥нц≥ 1998р. ≥ на початку
1999р. пров≥в конверс≥ю короткострокових ќ¬ƒѕ у довгостроков≥ ≥ перегл¤нув меж≥
валютного коридору. ќдночасно була розроблена антикризова ур¤дова програма,
спр¤мована на утриманн¤ курсу гривн≥ в межах нового валютного коридору, ¤ка
передбачила обмеженн¤ в≥льноњ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти
на ринку. р≥м того, ЌЅ” п≥двищив норму обов'¤зкових резерв≥в до 16,5% ≥
призупинив реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в.
—итуац≥¤ на грошовому ринку позначилась на макроеконом≥ч-них показниках. ”
1998р. реальний обс¤г ¬¬ѕ скоротивс¤ на 1,9%, хоча планувалось його зростанн¤
на 0,5%. ÷≥ни зросли на 20% зам≥сть прогнозованих 10%. урс гривн≥ знизивс¤ на
80,5%.
” 1999 р. стан грошового ринку визначавс¤ такими чинниками:
* ринок державних ц≥нних папер≥в (ќ¬ƒѕ) практично не функц≥онував, ≥ тому ЌЅ”
змушений був ф≥нансувати деф≥цит державного бюджету шл¤хом куп≥вл≥ ќ¬ƒѕ,
зб≥льшуючи таким чином грошову масу в об≥гу;
* гривн¤ продовжувала знец≥нюватись ≥ на початку 1999 р. були встановлен≥ меж≥
нового валютного коридору.
ƒл¤ регулюванн¤ грошовоњ маси в об≥гу ЌЅ” застосовував так≥ ≥нструменти:
* п≥двищенн¤ норм обов'¤зкових резерв≥в до 17% ≥ посиленн¤ контролю за
дотриманн¤м норми комерц≥йними банками;
* введенн¤ моратор≥ю на реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в;
* розм≥щенн¤ серед комерц≥йних банк≥в депозитних сертиф≥кат≥в ЌЅ” з метою
вилученн¤ надлишковоњ л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи.
¬алютна пол≥тика ЌЅ” у 1999 р. була спр¤мована на послабленн¤, а пот≥м ≥
скасуванн¤ валютних обмежень ≥ визначалась головним чином спод≥ванн¤ми на
отриманн¤ кредит≥в в≥д ћ¬‘. ќдн≥Їю з умов кредитуванн¤ була л≥берал≥зац≥¤
валютного ринку.
јнал≥з монетарноњ пол≥тики, ¤ку ЌЅ” проводив прот¤гом 1991- 1999рр., даЇ
п≥дстави дл¤ висновку, що забезпечити р≥вном≥рне економ≥чне зростанн¤,
стаб≥л≥зац≥ю зайн¤тост≥ ≥ ц≥н заходами т≥льки монетарноњ пол≥тики неможливо.
ƒл¤ вир≥шенн¤ таких макроеконом≥чних завдань держава насамперед повинна
забезпечити:
* прискоренн¤ реструктуризац≥њ реальноњ економ≥ки;
* реал≥стичний державний бюджет на бездеф≥цитн≥й основ≥.
” свою чергу, д≥¤льн≥сть ЌЅ” ¤к центрального банку крањни маЇ бути спр¤мована
на:
* забезпеченн¤ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ стаб≥льност≥ гривн≥, ¤к необх≥дноњ
(але не Їдиноњ ≥ недостатньоњ) умови дл¤ макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ ≥
зростанн¤ реальних доход≥в населенн¤;
* забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банк≥вськоњ системи;
* стимулюванн¤ кредитно-≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, з тим щоб
вони б≥льш ≥нтенсивно п≥дтримували реальну економ≥ку.
