12.6. –ќ«–ј’”Ќ ќ¬ќ- ј—ќ¬≈ ќЅ—Ћ”√ќ¬”¬јЌЌя Ћ≤™Ќ“≤¬
√рошов≥ розрахунки в ”крањн≥ зд≥йснюютьс¤ з допомогою гот≥вки та в безгот≥вков≥й форм≥.
–озрахунки гот≥вкою застосовуютьс¤ головним чином у
процес≥ взаЇмов≥дносин п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й з населенн¤м, а
також м≥ж людьми, тобто вони обслуговують рух грошових доход≥в та видатк≥в
населенн¤, хоча гот≥вка може використовуватис¤ ≥ при розрахунках м≥ж юридичними
особами. ” розрахунках м≥ж юридичними особами переважна б≥льш≥сть платеж≥в
зд≥йснюЇтьс¤ в безгот≥вковому пор¤дку. Ѕезгот≥вкове перерахуванн¤ кошт≥в може
опосередковувати ≥ рух грошових доход≥в ≥ видатк≥в населенн¤, але його обс¤г
незначний. ќсновне м≥сце в м≥жгосподарських безгот≥вкових розрахунках займають
платеж≥ за товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ ≥ послуги, а також ф≥нансов≥
перерахуванн¤ кл≥Їнт≥в.
ќрган≥зац≥¤ безгот≥вкових розрахунк≥в повинна спри¤ти процесу в≥дтворенн¤,
в≥дпов≥дати конкретним вимогам, ¤к≥ обумовлен≥ ≥нтересами розвитку економ≥ки.
√оловна з них - забезпечувати своЇчасне отриманн¤ кожним п≥дприЇмством грошових
кошт≥в за поставлену ним продукц≥ю та наданн¤ послуг, тим самим спри¤ти
прискоренню об≥гу оборотних кошт≥в у розрахунках.
р≥м того, орган≥зац≥¤ розрахунк≥в повинна передбачати створенн¤ в≥дпов≥дних
умов дл¤ взаЇмного контролю постачальника та покупц¤ за дотриманн¤
господарських угод ≥ грошових зобов'¤зань. ќдним з актуальних завдань в
орган≥зац≥њ розрахунк≥в Ї недопущенн¤ виникненн¤ простроченоњ взаЇмноњ
заборгованост≥.
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ через банк≥вськ≥ установи, де юридичн≥ та
ф≥зичн≥ особи збер≥гають своњ грошов≥ кошти ≥ мають в≥дпов≥дн≥ рахунки
(поточн≥, бюджетн≥ тощо). ƒе¤к≥ безгот≥вков≥ платеж≥, ¤к правило др≥бн≥,
п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ зд≥йснюють з допомогою поштово-телеграфних
переказ≥в через установи зв'¤зку.
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ на основ≥ письмових розрахунково-грошових
документ≥в: плат≥жних доручень, чек≥в, акредитив≥в, вимог-доручень, плат≥жних
вимог, ≥нкасових доручень, вексел≥в. ‘орми розрахунк≥в м≥ж продавцем та
покупцем визначаютьс¤ угодами м≥ж ними.
ƒл¤ кожного розрахункового документа характерна Їдина в масштабах крањни форма,
сувора стандартизац≥¤, кодиф≥кац≥¤ рекв≥зит≥в. —истема оформленн¤, використанн¤
та руху розрахункових документ≥в називаЇтьс¤ документооб≥гом.
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки розр≥зн¤ютьс¤ за способом платеж≥в та формами
розрахункових документ≥в. «а дорученн¤м своњх кл≥Їнт≥в банки зд≥йснюють
гот≥вков≥ й безгот≥вков≥ платеж≥ ¤к за рахунок кошт≥в кл≥Їнта, так ≥ на
кредитн≥й основ≥. Ѕезгот≥вковий плат≥жний об≥г зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою
переказ≥в та ≥нкасо.
ѕлатеж≥ за допомогою переказ≥в зд≥йснюютьс¤ банками шл¤хом списанн¤ кошт≥в з
рахунка платника ≥ зарахуванн¤ њх на рахунок вказаноњ ним особи. якщо платник ≥
його партнер мають поточн≥ рахунки в одному комерц≥йному банку, операц≥¤
зводитьс¤ до дебетуванн¤ одного рахунку ≥ кредитуванн¤ ≥ншого. якщо рахунки
в≥дкрит≥ в р≥зних банках, провод¤тьс¤ додатково м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки за
допомогою системи кореспондентських зв'¤зк≥в. “ак≥ зв'¤зки будуютьс¤ ¤к
безпосередньо м≥ж двома банками, так ≥ за участ≥ центрального банку, через ¤кий
зд≥йснюЇтьс¤ основний обс¤г м≥жбанк≥вських платеж≥в. ќтже, у плат≥жному об≥гу
д≥ють не т≥льки поточн≥ рахунки платника ≥ одержувача кошт≥в, а й рахунки
банк≥в, що њх обслуговують.
Ќадходженн¤ та списанн¤ кошт≥в з м≥жбанк≥вських операц≥й сальдуютьс¤, а
розрахунки м≥ж банками зд≥йснюютьс¤ на баз≥ взаЇмного зал≥ку надходжень та
вимог (кл≥рингу).
≤нкасо Ї поширеним видом послуг комерц≥йних банк≥в тим кл≥Їнтам, ¤к≥ в
розрахунках застосовують вексел≥ ≥ чеки. ≤нкасуванн¤ вексел≥в проводитьс¤
банком за дорученн¤м кл≥Їнта до настанн¤ строку виплати за векселем (його
погашенн¤). ¬оно оформл¤Їтьс¤ ≥нкасовим ≥ндосаментом, надписом на вексел≥, ¤кий
м≥стить дорученн¤ власника вексел¤ банку одержати оплату. «г≥дно з≥ строком
погашенн¤ банк одержуЇ в≥д боржника потр≥бну суму, перераховуЇ грош≥ на рахунок
кл≥Їнта ≥ гасить вексель (передаЇ його платнику).
≤нкасуванн¤ чек≥в означаЇ прийн¤тт¤ банком в≥д свого кл≥Їнта чек≥в, що Ї
розпор¤дженн¤м на списанн¤ кошт≥в з рахунка кл≥Їнта дл¤ оплати за товар або
послуги. ѕри ≥нкасуванн≥ чек≥в банк списуЇ кошти з рахунка чекодавц¤, ¤кщо його
поточний рахунок в≥дкритий у тому ж самому банку, де й рахунок одержувача, ≥
зараховуЇ њх на поточний рахунок останнього. якщо поточний рахунок чекодавц¤
в≥дкритий в ≥нш≥й установ≥ банку, чек в≥дсилаЇтьс¤ у банк платника ≥ там
зд≥йснюЇтьс¤ оплата ≥з застосуванн¤м системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в.
” практиц≥ розрахунк≥в використовуютьс¤ ≥ так≥ документи, ¤к плат≥жн≥ вимоги,
вимога-дорученн¤ та акредитив. ѕлат≥жна вимога застосовуЇтьс¤ при примусовому
ст¤гненн≥ кошт≥в у передбачених чинними нормативними актами випадках.
¬имога-дорученн¤ застосовуЇтьс¤ при акцепт≥ товару. —уть розрахунк≥в пол¤гаЇ в
тому, що названий документ, в ¤кому заповнена одна частина (вимога), разом з
товаром в≥дправл¤Їтьс¤ постачальником покупцю, котрий у раз≥ згоди платити за
товар (акцепту товару) заповнюЇ другу частину документа (дорученн¤) власними
рекв≥зитами, стверджуЇ њх п≥дписом та печаткою ≥ здаЇ до свого банку дл¤
оплати.
јкредитив ¤вл¤Ї собою дорученн¤ банку покупц¤ банку постачальника оплачувати
рахунки останнього за в≥двантажен≥ ц≥нност≥ на умовах, передбачених в
акредитивн≥й за¤в≥ покупц¤. ¬≥дкритт¤ акредитива проводитьс¤ або за рахунок
власних кошт≥в покупц¤, або банк≥вськоњ гарант≥њ та супроводжуЇтьс¤ (у першому
випадку) депонуванн¤м кошт≥в.
ѕлатеж≥ за рахунками п≥дприЇмств виконуютьс¤ в черговост≥, ¤ка встановлюЇтьс¤
його кер≥вництвом, ¤кщо ≥нше не передбачене законодавством.
«а домовлен≥стю м≥ж п≥дприЇмствами можуть проводитись зал≥ки взаЇмноњ
заборгованост≥ без участ≥ банк≥в, але з в≥дображенн¤м у бухгалтерському обл≥ку
п≥дприЇмств.
ѕретенз≥њ, ¤к≥ виникають за розрахунками м≥ж платником та покупцем,
розгл¤даютьс¤ сторонами в арб≥тражному чи судовому пор¤дку без участ≥
банк≥вських установ.
«а несвоЇчасне (п≥зн≥ше наступного дн¤ п≥сл¤ отриманн¤ в≥дпов≥дного документа)
чи помилкове списанн¤ кошт≥в з рахунка, а також за несвоЇчасне або помилкове
зарахуванн¤ банком сум, ¤к≥ належать кл≥Їнту, останн≥й маЇ право вимагати в≥д
банку сплати штрафу в розм≥р≥ 0,3% в≥д несвоЇчасно чи помилково зарахованоњ
(списаноњ) суми за кожний день затримки, ¤кщо ≥нше не передбачене угодою м≥ж
банком ≥ п≥дприЇмством.
«а зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й банки ст¤гують з кл≥Їнт≥в плату у форм≥
ком≥с≥њ, розм≥р ¤коњ передбачаЇтьс¤ у в≥дпов≥дному договор≥ м≥ж сторонами.
асове обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в пол¤гаЇ в тому, що комерц≥йн≥ банки приймають
в≥д них гот≥вков≥ кошти та зараховують њх на в≥дпов≥дн≥ рахунки, видають ≥з цих
рахунк≥в гот≥вков≥ кошти кл≥Їнтам за њх вимогою на в≥дпов≥дн≥ ц≥л≥.
Ѕанки зд≥йснюють касов≥ операц≥њ з обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в на основ≥ Їдиних
правил, установлених Ќац≥ональним банком ”крањни. ÷≥ правила визначають пор¤док
прийн¤тт¤, видач≥, упакуванн¤, збер≥ганн¤ та обл≥ку гот≥вки.
ƒл¤ прийн¤тт¤ та видач≥ гот≥вки в установах банк≥в орган≥зуютьс¤ прибутков≥ та
видатков≥ каси. ¬ установах банк≥в з невеликим обс¤гом касових операц≥й можуть
орган≥зовуватись Їдин≥ каси, ¤к≥ зд≥йснюють весь комплекс касових операц≥й.
ѕрибутков≥ каси приймають в≥д кл≥Їнт≥в гот≥вков≥ кошти за стандартними
документами: оголошенн¤ на внесенн¤ гот≥вки, прибутковий касовий ордер. ”
документах, ¤к правило, зазначаЇтьс¤ характер внесенн¤ - торговельна виручка,
виручка транспортних п≥дприЇмств та ≥н. Ќа прийн¤ту в≥д кл≥Їнта суму гот≥вкових
кошт≥в банк виписуЇ квитанц≥ю. √от≥вков≥ кошти, що над≥йшли до каси банку до
зак≥нченн¤ операц≥йного дн¤, у той самий день повинн≥ бути оприбуткован≥ банком
та зарахован≥ на рахунки кл≥Їнт≥в.
¬ установах банк≥в, що приймають в≥д ≥нкасатор≥в гот≥вку у спец≥альних сумках,
орган≥зуютьс¤ каси, в ¤ких перераховуютьс¤ грош≥, що Ї в ≥нкасаторських сумках
(каси перерахуванн¤).
¬идатков≥ каси, що працюють прот¤гом операц≥йного дн¤, видають гот≥вку кл≥Їнтам
з њхн≥х рахунк≥в за грошовими видатковими документами - грошовими чеками,
видатковими касовими ордерами. ” цих документах кл≥Їнти, ¤к правило, повинн≥
зазначити, на ¤к≥ ц≥л≥ вони отримують гот≥вку (зароб≥тна плата, витрати на
в≥др¤дженн¤ та ≥н.).
”станови комерц≥йних банк≥в задовольн¤ють потреби своњх кл≥Їнт≥в у гот≥вц≥
передус≥м за рахунок гот≥вки, що надходить у касу в≥д кл≥Їнт≥в. јле може бути,
що поточних надходжень гот≥вки недостатньо дл¤ забезпеченн¤ оперативноњ потреби
в грошах. ожна установа банку повинна прогнозувати свою забезпечен≥сть
гот≥вковими коштами. ƒл¤ цього складають розрахунок майбутн≥х надходжень (за
2-3 дн≥) до кас банку та необх≥дних виплат виход¤чи з прогнозного розрахунку
касових оборот≥в, особливостей розпод≥лу його показник≥в по дн¤х м≥с¤ц¤ ≥
фактичних касових оборот≥в. ” цьому розрахунку враховуютьс¤ майбутн≥
надходженн¤ з ус≥х джерел та майбутн≥ виплати у встановлен≥ строки (виплати
зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й та ≥н.). –озрахунок показуЇ, чи зможе
установа банку забезпечити майбутн≥ виплати за рахунок поточних надходжень ≥
зменшенн¤ залишку гот≥вки в кас≥ банку. якщо з розрахунку видно, що установа
банку не в змоз≥ забезпечити потребу кл≥Їнт≥в у гот≥вц≥, вона складаЇ за¤вку на
п≥дкр≥пленн¤ каси та надсилаЇ њњ до рег≥онального управл≥нн¤ Ќац≥онального
банку. –ег≥ональне управл≥нн¤, отримавши за¤вку, повинно розгл¤нути њњ
обгрунтован≥сть, щоб не допустити ем≥с≥њ грошових кошт≥в понад запланован≥
суми. ѕри позитивному вир≥шенн≥ питанн¤ про п≥дкр≥пленн¤ операц≥йноњ каси банку
гот≥вкою воно (п≥дкр≥пленн¤) зд≥йснюЇтьс¤ або шл¤хом куп≥вл≥ гот≥вки у
рег≥ональному управл≥нн≥ Ќац≥онального банку, або в ≥ншоњ установи комерц≥йного
банку.
”станови комерц≥йного банку, що мають надлишок гот≥вкових кошт≥в у кас≥, можуть
продати його установ≥ ЌЅ” або ≥ншим банкам, у ¤ких виникла потреба в
п≥дкр≥пленн≥ каси. ѕродаж гот≥вки може зд≥йснюватись т≥льки при узгодженн≥
цього питанн¤ з рег≥ональними управл≥нн¤ми ЌЅ”.
омерц≥йн≥ банки ст¤гують з кл≥Їнт≥в плату за касов≥ послуги, розм≥р ¤коњ
визначаЇтьс¤ угодою.
