–ќ«ƒ≤Ћ 2. √–ќЎќ¬»… ќЅќ–ќ“ ≤ √–ќЎќ¬ј ћј—ј, ўќ …ќ√ќ
ќЅ—Ћ”√ќ¬”™.
2.1. —”“Ќ≤—“№ “ј ≈ ќЌќћ≤„Ќј ќ—Ќќ¬ј √–ќЎќ¬ќ√ќ ќЅќ–ќ“”
—еред пон¤ть, що характеризують грошов≥ в≥дносини в сусп≥льств≥, пров≥дне м≥сце
займають грошовий оборот, грошовий об≥г, ф≥нанси, кредит, маса грошей, швидк≥сть
об≥гу грошей. якщо останн≥ чотири з них знайшли в л≥тератур≥ досить повне й
однозначне тлумаченн¤, то пон¤тт¤ грошового обороту ≥ грошового об≥гу дос≥
залишаютьс¤ дискус≥йними. ƒискус≥њ ведутьс¤ щодо сутност≥ цих пон¤ть, њх
взаЇмозв'¤зку, сфер використанн¤ тощо.
” багатьох виданн¤х грошовий оборот трактуЇтьс¤ ¤к сукупн≥сть ус≥х грошових
платеж≥в у народному господарств≥. “аке визначенн¤ маЇ той ≥стотний недол≥к, що
ф≥ксуЇ лише к≥льк≥сний б≥к грошового обороту, його результативний аспект.
—утн≥сть же його ¤к руху грошей у процес≥ в≥дтворенн¤ залишаЇтьс¤ поза увагою.
÷ей недол≥к спричин¤Ї формальний п≥дх≥д ≥ до визначенн¤ пон¤тт¤ грошового
об≥гу, ¤кий трактуЇтьс¤ лише ¤к гот≥вкова сфера грошового обороту.
”перше визначенн¤ грошового обороту ≥ грошового об≥гу з в≥дтворювальних позиц≥й
було дано в першому виданн≥ цього п≥дручника, що був опубл≥кований у 1992р.
“акий п≥дх≥д п≥дтримали автори фундаментального рос≥йського п≥дручника
"ƒеньги, кредит, банки", виданого за редакц≥Їю ќ. ≤. Ћаврушина в 1998р.
ѕроте в≥дтворювальна позиц≥¤ у трактуванн≥ грошового обороту в п≥дручнику
рос≥йських автор≥в не була посл≥довною, й у визначенн≥ грошового об≥гу автори
повернулис¤ до формальних ознак, зв≥вши його лише до обороту гот≥вки на т≥й
п≥дстав≥, що лише гот≥вка зд≥йснюЇ об≥г поза банками. Ќасправд≥ рух грошей при
реал≥зац≥њ ц≥нностей однаково зд≥йснюють ¤к гот≥вков≥, так ≥ безгот≥вков≥
грош≥, переход¤чи в≥д одного учасника сфери об≥гу до ≥ншого. ¬≥дм≥нн≥сть лише в
тому, що гот≥вка перем≥щуЇтьс¤ з рук платника в руки одержувача, а безгот≥вков≥
грош≥ перем≥щуютьс¤ з рахунку платника на рахунок одержувача. јле ц¤
в≥дм≥нн≥сть не зм≥нюЇ сутност≥ ¤вища грошового об≥гу, що обслуговуЇ реал≥зац≥ю
реальних благ (детальн≥ше це питанн¤ буде розгл¤нуто в розд≥л≥ 2.3).
” ринков≥й економ≥ц≥ сусп≥льне виробництво маЇ товарну форму, що зумовлюЇ
дво¤кий вираз руху валового сукупного продукту - натурально-речовий та
грошовий. ” процес≥ в≥дтворенн¤ рух вартост≥ в цих двох виразах про¤вл¤Їтьс¤ ¤к
два самост≥йн≥ процеси - ¤к рух продукт≥в ≥ ¤к рух грошей чи грошових доход≥в.
ѕроте вони нерозривно пов'¤зан≥, у них сп≥льна субстанц≥¤ - варт≥сть сукупного
продукту. √рош≥ базуютьс¤ на ц≥й вартост≥, вона визначаЇ реальну ц≥нн≥сть маси
грошей, що перебуваЇ в оборот≥, незалежно в≥д њњ ном≥нальноњ величини. ¬одночас
рух грошей обслуговуЇ перем≥щенн¤ ц≥Їњ вартост≥ в процес≥ в≥дтворенн¤, окрем≥
грошов≥ операц≥њ суб'Їкт≥в економ≥чних в≥дносин спричинюють в≥дпов≥дне
перем≥щенн¤ м≥ж ними реальноњ вартост≥, тобто мають реальний економ≥чний зм≥ст.
ѕроцес сусп≥льного в≥дтворенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ безперервно, тому безперервним Ї ≥
рух грошей, що його обслуговуЇ. ¬з¤тий сам по соб≥ цей процес безперервного
руху грошей м≥ж суб'Їктами економ≥чних в≥дносин у сусп≥льному в≥дтворенн≥ ¤вл¤Ї
собою грошовий оборот.
√рошовий оборот - ¤вище макроеконом≥чного пор¤дку. ¬≥н обслуговуЇ кругооборот
усього сукупного кап≥талу сусп≥льства на вс≥х стад≥¤х сусп≥льного в≥дтворенн¤:
у виробництв≥, розпод≥л≥, обм≥н≥ ≥ споживанн≥. “ому нер≥дко його називають
сукупним грошовим оборотом.
„ерез авансуванн¤ грошей на придбанн¤ засоб≥в виробництва ≥ оплату робочоњ сили
кап≥тал спр¤мовуЇтьс¤ у сферу виробництва ≥ забезпечуЇ виготовленн¤ валового
нац≥онального продукту. „ерез оплату виготовленоњ продукц≥њ та послуг грош≥
обслуговують реал≥зац≥ю нац≥онального продукту ≥ вив≥льненн¤ сусп≥льного
кап≥талу в грошов≥й форм≥. ” процес≥ використанн¤ грошовоњ виручки в≥д
реал≥зац≥њ продукц≥њ та послуг зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л вартост≥ нац≥онального
продукту м≥ж власниками фактор≥в виробництва (кредиторами, акц≥онерами,
найманими прац≥вниками) та державою, ¤к≥й належать установлен≥ податки. ¬ ус≥х
економ≥чних суб'Їкт≥в формуютьс¤ грошов≥ доходи, за рахунок ¤ких вони
спр¤мовують кап≥тал у сферу споживанн¤ - виробничого та особистого. “им самим
забезпечуЇтьс¤ новий цикл сусп≥льного в≥дтворенн¤.
√рошовий оборот ¤к макроеконом≥чне ¤вище сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д обороту грошей у
межах кругообороту окремого ≥ндив≥дуального кап≥талу, тобто на м≥крор≥вн≥. ¬
останньому випадку грош≥ Ї одн≥Їю з функц≥ональних форм кап≥талу, його складовою
та елементом багатства, ¤ким волод≥Ї власник цього ≥ндив≥дуального кап≥талу. ”
цьому випадку грош≥ ¤вл¤ють собою кап≥тал, вони вимагають дл¤ себе в≥дпов≥дноњ
норми прибутку (доходу) под≥бно до ≥нших форм кап≥талу. „им б≥льшою масою
грошей волод≥Ї даний ≥ндив≥дуальний власник, тим в≥н багатший, тим б≥льш≥ його
можливост≥ "заробити" прибуток чи дох≥д.
«овс≥м ≥ншу роль в≥д≥грають грош≥ в сукупному грошовому оборот≥. “ут вони
функц≥онують виключно ¤к грош≥ ≥ не Ї функц≥ональною формою кап≥талу. “ому њх
масу в оборот≥ не можна вважати частиною багатства крањни, тобто њњ зростанн¤
не зб≥льшуЇ сукупного кап≥талу сусп≥льства под≥бно до кап≥талу окремого
≥ндив≥да. якби грошова маса, що перебуваЇ в оборот≥, раптово зб≥льшилас¤
вдв≥ч≥, то загальний обс¤г багатства крањни не т≥льки не зб≥льшивс¤, а м≥г би
нав≥ть зменшитис¤ у зв'¤зку з≥ зростанн¤м витрат на виготовленн¤ додаткових
грошей чи провокуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ њх випуском в оборот.
÷ього положенн¤ не зм≥нюЇ той факт, що значна частина маси грошей, ¤ка
обслуговуЇ сукупний оборот, кап≥тал≥зуЇтьс¤ ≥ перетворюЇтьс¤ в позичковий
кап≥тал. ап≥тал≥зац≥¤ частини грошовоњ маси спри¤Ї прискоренню реал≥зац≥њ
сукупного валового продукту, а отже - зб≥льшенню його обс¤гу, тобто зростанню
сусп≥льного багатства, але сам≥ грош≥ на макрор≥вн≥ в таке багатство не
перетворюютьс¤. «авд¤ки кап≥тал≥зац≥њ грош≥ в межах на¤вноњ маси швидше
передаютьс¤ в≥д одного економ≥чного суб'Їкта до ≥ншого, н≥би швидше
"тасуютьс¤", але ¤к≥сно вони не зм≥нюютьс¤, залишаючись лише
в≥ддзеркаленн¤м реального багатства. ƒетальн≥ше роль позичкового кап≥талу буде
розгл¤нута в розд≥л≥ 9.
—укупний грошовий оборот ≥ оборот грошей у межах ≥ндив≥дуального кап≥талу
≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ також механ≥змами формуванн¤ грошовоњ маси, необх≥дноњ
дл¤ њх обслуговуванн¤.
√рошов≥ кошти, необх≥дн≥ дл¤ обслуговуванн¤ кругообороту ≥ндив≥дуального
кап≥талу, значною м≥рою вже Ї в розпор¤дженн≥ в≥дпов≥дного власника, тобто це
його власн≥ кошти. якщо ж њх недостатньо, то додатков≥ кошти моб≥л≥зуютьс¤ на
грошовому ринку. √рошовий ринок займаЇ важливе м≥сце в кругооборот≥
≥ндив≥дуального кап≥талу, з нього починаЇтьс¤ оборот грошей, що обслуговуЇ
≥ндив≥дуальний кап≥тал, на ньому й завершуЇтьс¤ кожний окремий цикл його
кругообороту. „астина грошового доходу кожного економ≥чного суб'Їкта спр¤мовуЇтьс¤
на погашенн¤ борг≥в ≥ повертаЇтьс¤ на грошовий ринок. ≤нша частина, що
становить тимчасово в≥льн≥ кошти, спр¤мовуЇтьс¤ на грошовий ринок ¤к ресурс дл¤
кредитуванн¤ ≥нших суб'Їкт≥в.
—укупний грошовий оборот обслуговуЇтьс¤ переважно теж за рахунок на¤вноњ в
оборот≥ грошовоњ маси, тобто тих грошей, ¤к≥ Ї в розпор¤дженн≥ окремих
економ≥чних суб'Їкт≥в. √рошовий ринок перетворюЇтьс¤ у внутр≥шн≥й елемент цього
обороту ≥ забезпечуЇ перерозпод≥л на¤вноњ грошовоњ маси з метою прискоренн¤ њњ
об≥гу ≥ найповн≥шого забезпеченн¤ потреб обороту в грошах у межах на¤вноњ њх
маси. «авд¤ки грошовому ринку значно посилюЇтьс¤ еластичн≥сть грошового
обороту, зростаЇ здатн≥сть даноњ маси грошей обслужити зростаюч≥ обс¤ги
обороту.
ѕроте вказан≥ можливост≥ грошового ринку не безмежн≥, ≥ неминуче виникають
потреби в поповненн≥ обороту додатковою масою грошей. Ќа в≥дм≥ну в≥д
кругообороту ≥ндив≥дуального кап≥талу, ц≥ потреби можуть бути задоволен≥ лише
за рахунок додатковоњ ем≥с≥њ грошей.
ѕотреби в додатков≥й ем≥с≥њ можуть бути зумовлен≥ к≥лькома факторами:
* зростанн¤м обс¤г≥в валового нац≥онального продукту, дл¤ реал≥зац≥њ ¤ких
банк≥вська система повинна розширювати кредитуванн¤ суб'Їкт≥в обороту;
o зростанн¤м чистого ≥мпорту (перевищенн¤м ≥мпорту над експортом);
* зниженн¤м перерозпод≥льноњ функц≥њ грошового ринку, внасл≥док чого на¤вна
грошова маса буде пов≥льн≥ше обертатис¤ ≥ не зможе забезпечити вс≥ потреби
обороту;
* ≥ншими чинниками, що можуть упов≥льнити швидк≥сть руху грошей по каналах
обороту.
¬ ус≥х цих випадках додатково випущен≥ грош≥ надход¤ть у сукупний оборот через
грошовий ринок, що в≥дпов≥даЇ њх кредитн≥й природ≥ та забезпечуЇ в≥дпов≥дн≥сть
ем≥с≥њ потребам обороту.
« усього сказаного випливаЇ висновок, що сукупний грошовий оборот не Ї
механ≥чною сумою оборот≥в грошей у межах ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в, а ¤вл¤Ї
собою самост≥йне економ≥чне ¤вище, безпосередньо пов'¤зане з процесом
сусп≥льного в≥дтворенн¤ в ц≥лому. ÷е одне з найб≥льш широких, абстрактних ≥
узагальнених ¤вищ економ≥чного житт¤ сусп≥льства.
—уб'Їктами грошового обороту Ї вс≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ беруть участь
у виробництв≥, розпод≥л≥, обм≥н≥ та споживанн≥ валового сусп≥льного продукту.
÷е вс≥ п≥дприЇмства (промисловост≥, с≥льського господарства, транспорту,
зв'¤зку, буд≥вництва, торг≥вл≥, комунального господарства тощо), ус≥ державн≥,
громадськ≥, комерц≥йн≥ установи та орган≥зац≥њ, банки та ≥нш≥
ф≥нансово-кредитн≥ установи, все населенн¤, що самост≥йно одержуЇ та витрачаЇ
грошов≥ кошти. ”с≥ вони на певних п≥дставах одержують грошов≥ доходи, витрачають
чи збер≥гають њх ≥ цим впливають на економ≥чн≥ процеси та стають економ≥чними
суб'Їктами сусп≥льства.
якщо абстрагуватис¤ в≥д в≥дтворювального аспекту, то грошовий оборот можна
у¤вити просто ¤к безперервний процес перем≥щенн¤ грошей у функц≥¤х засоб≥в
об≥гу ≥ платежу м≥ж окремими його суб'Їктами. ÷е, зокрема, перем≥щенн¤ грошей
м≥ж:
* окремими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми;
* п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми ≥ населенн¤м;
* окремими ф≥зичними особами;
* комерц≥йними банками ≥ п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми;
* комерц≥йними банками ≥ населенн¤м;
* окремими комерц≥йними банками;
* комерц≥йними банками ≥ центральним банком;
* небанк≥вськими ф≥нансово-кредитними установами р≥зного призначенн¤, з одного
боку, ≥ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та установами - з ≥ншого;
* небанк≥вськими ф≥нансово-кредитними установами р≥зного призначенн¤ ≥ банками;
* окремими небанк≥вськими ф≥нансово-кредитними установами р≥зного призначенн¤.
Ќа кожн≥й ≥з цих д≥л¤нок можуть мати м≥сце зустр≥чн≥ грошов≥ вимоги м≥ж
суб'Їктами обороту, що створюЇ можлив≥сть њх взаЇмного погашенн¤ (зал≥ку).
«ал≥к зменшуЇ обс¤г грошового обороту ≥ потребу в реальних грошах дл¤ його
обслуговуванн¤.
≈коном≥чною основою грошового обороту Ї процес сусп≥льного в≥дтворенн¤.
—уб'Їкти цього процесу пост≥йно одержують грошов≥ доходи в≥д реал≥зац≥њ
належних њм ресурс≥в чи виготовлених ними продукт≥в, що спричинюЇ в≥дпов≥дн≥
грошов≥ потоки. ¬одночас потоки руху грошей Ї не т≥льки результатом
в≥дтворювального процесу, а й важливою передумовою його усп≥шного зд≥йсненн¤.
Ќадм≥рн≥ затримки в рус≥ грошей неминуче викликають гальмуванн¤ товарних
поток≥в, пог≥ршенн¤ кон'юнктури ринк≥в, посиленн¤ стагнац≥њ виробництва.
¬нутр≥шн¤ обумовлен≥сть грошового обороту процесом сусп≥льного в≥дтворенн¤
визначаЇ його сутн≥сну Їдн≥сть ≥ безперервн≥сть, ¤к≥ можна назвати
конституц≥йними ознаками грошового обороту. ÷е положенн¤ маЇ важливе значенн¤
дл¤ практики управл≥нн¤ ≥ використанн¤ грошового обороту. ” н≥й не повинно
допускатис¤ зведенн¤ непереборних перепон на шл¤ху грошових поток≥в, ¤к ≥
непрох≥дних меж м≥ж окремими потоками грошей.
