–озд≥л X.
«агальна характеристика господарських договор≥в
І 1. ѕравова основа, пон¤тт¤ та особлив≥ ознаки господарського договору
ѕраво ”крањни регулюЇ майнов≥ господарськ≥ та ≥нш≥ в≥дносини господарських
суб'Їкт≥в з њх контрагентами завд¤ки застосуванню двох основних
нормативно-правових категор≥й: догов≥р та господарський догов≥р. ÷е майнов≥
договори.
ѕерша категор≥¤ - майновий догов≥р - Ї загальною. «аконодавче майнов≥ договори
ус≥х вид≥в врегульовано ÷ив≥льним кодексом (статт≥ 151-160).
” господарському прав≥ категор≥¤ догов≥р використовуЇтьс¤ у загальному ≥
спец≥альному значенн¤х. ƒогов≥р, ¤кий регулюЇ ст. 153 ÷ив≥льного кодексу, у
господарському прав≥ означаЇ будь-¤ку майнову угоду м≥ж двома або б≥льше
суб'Їктами господарського права. јле з точки зору статутноњ д≥¤льност≥ господарського
суб'Їкта майнов≥ договори р≥зн≥. Ќаприклад, догов≥р поставки п≥дприЇмством
продукц≥њ чи догов≥р п≥др¤ду на кап≥тальне буд≥вництво, з одного боку; догов≥р
куп≥вл≥-продажу п≥дприЇмством мебл≥в дл¤ оф≥су, канцел¤рських товар≥в тощо - з
≥ншого. ÷≥ договори р≥зн≥, оск≥льки одн≥ регулюють основну статутну д≥¤льн≥сть
господарюючих суб'Їкт≥в, ≥нш≥ - обслуговуючу. “ому законодавець визначаЇ ≥
регулюЇ договори про основну господарську д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в окремою
юридичною категор≥Їю - категор≥Їю господарського договору.
“ерм≥н "господарський догов≥р" у право ”крањни введено јрб≥тражним
процесуальним кодексом ”крањни, ¤кий регулюЇ пор¤док розгл¤ду ≥ вир≥шенн¤
господарських спор≥в, тобто спор≥в м≥ж п≥дприЇмствами, установами та
орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ виникають при укладенн≥ та виконанн≥ господарських договор≥в
(ст. 1 јѕ ).
ќтже, категор≥њ догов≥р ≥ господарський догов≥р сп≥вв≥днос¤тьс¤ ¤к загальне ≥
особливе. як особлива категор≥¤ господарського
законодавства ≥ права ”крањни господарський догов≥р маЇ певну
правову основу.
√осподарськ≥ договори в ”крањн≥ (за в≥дсутност≥ √осподарського кодексу)
регулюютьс¤:
а) загальними статт¤ми ÷ив≥льного кодексу про зобов'¤занн¤, догов≥р,
зобов'¤занн¤, що випливають з договор≥в;
б) спец≥альними статт¤ми ÷ив≥льного кодексу про майнов≥ в≥дносини м≥ж
суб'Їктами (п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми). ÷е, зокрема, в≥дносини:
стосовно поставок продукц≥њ (товар≥в); закуп≥вл≥ с≥льськогосподарськоњ
продукц≥њ у товаровиробник≥в; кап≥тального буд≥вництва; перевезенн¤ вантаж≥в та
≥н.
р≥м того, ц≥ договори регулюютьс¤ загальними законами про господарююч≥
суб'Їкти. «окрема, зг≥дно з≥ ст. 21 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" господарськ≥ в≥дносини (а це предмет господарського договору)
п≥дприЇмства з ≥ншими п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми в ус≥х сферах
господарськоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюютьс¤ на основ≥ договор≥в. …детьс¤ про
господарськ≥ договори. √осподарськ≥ договори регулюютьс¤ також законами ”крањни
про окрем≥ види господарськоњ д≥¤льност≥: ≥нвестиц≥йну, зовн≥шньоеконом≥чну,
транспортну тощо.
ѕевну групу становл¤ть нормативн≥ акти колишнього —оюзу –—–, ¤к≥ регулюють т≥
господарськ≥ договори, ¤к≥ повн≥стю або частково не врегульован≥ законодавством
”крањни. «окрема, це договори поставки продукц≥њ виробничо-техн≥чного
призначенн¤ та товар≥в народного споживанн¤; договори перевезенн¤ вантаж≥в
внутр≥шн≥м водним транспортом; частково - п≥др¤дн≥ в≥дносини в кап≥тальному
буд≥вництв≥.
јрб≥тражний процесуальний кодекс ”крањни визначаЇ загальний пор¤док
врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при укладанн≥ господарських договор≥в
(ст. 10) та при њх зм≥н≥ ≥ роз≥рванн≥ (ст. 11), а також регулюЇ процесуальн≥
в≥дносини щодо порушенн¤ позовного провадженн¤ з господарських спор≥в та њх
вир≥шенн¤.
ќтже, у визначенн≥ пон¤тт¤ господарського договору сл≥д враховувати ≥ загальн≥
ознаки категор≥њ майнового договору, ≥ особлив≥ його ознаки, в≥дображен≥ у
господарському законодавств≥.
≤з загальноправовоњ точки зору господарський догов≥р становить собою
господарськ≥ правов≥дносини м≥ж двома або б≥льше суб'Їктами, зм≥стом ¤ких Ї
њхн≥ догов≥рн≥ майнов≥ зобов'¤занн¤ ƒ≥¤ти певним чином: передати ≥ прийн¤ти
майно, виконати роботу, надати послуги ≥ т. ≥н. √осподарський догов≥р - це
регул¤тор конкретних (одиничних) господарських в≥дносин (зв'¤зк≥в) м≥ж
суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, умови д≥њ ¤кого встановлюють сам≥
суб'Їкти.
як спец≥альна законодавчо-правова категор≥¤ господарський догов≥р маЇ особлив≥
ознаки.
ѕо-перше, господарське законодавство регулюЇ цей догов≥р ¤к таку угоду, ¤ка маЇ
визначену економ≥чну ≥ правову мету. √осподарський догов≥р завжди укладаЇтьс¤ з
господарською (комерц≥йною) метою дл¤ дос¤гненн¤ необх≥дних господарських ≥
комерц≥йних результат≥в. ÷е виробництво ≥ реал≥зац≥¤ за плату продукц≥њ,
виконанн¤ роб≥т ≥ оплата њх результат≥в, наданн¤ платних послуг. «в≥дси
господарськ≥ договори - це майнов≥ договори, що обслуговують безпосередньо
виробництво та господарський (комерц≥йний) об≥г. «а критер≥Їм мети господарськ≥
договори в≥дмежовуютьс¤ в≥д ≥нших договор≥в п≥дприЇмств, установ та
орган≥зац≥й, ¤к≥ не обслуговують виробництво й об≥г, ≥ Ї допом≥жними.
ѕо-друге, стосовно господарських договор≥в д≥ють окрем≥ правила щодо п≥дстав њх
укладанн¤ ≥ зм≥сту господарських догов≥рних зобов'¤зань. «аконодавством про
господарськ≥ договори встановлено, що т≥ з них, ¤к≥ спр¤мован≥ на забезпеченн¤
пр≥оритетних потреб ”крањни в продукц≥њ, роботах та послугах, укладаютьс¤ на
п≥дстав≥ в≥дпов≥дних державних замовлень. ёридичною особлив≥стю в такому раз≥ Ї
те, що зм≥ст господарського договору, ¤кий укладаЇтьс¤ на п≥дстав≥ державного
замовленн¤ (державний контракт), обов'¤зково маЇ в≥дпов≥дати цьому замовленню
(ст. 152 ÷ив≥льного кодексу, ст. 20 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥"). ¬ теор≥њ так≥ договори визначаютьс¤ ¤к планован≥.
јле не вс≥ господарськ≥ договори укладаютьс¤ на п≥дстав≥ державного замовленн¤.
ќтже, ц¤ ознака господарського договору не Ї абсолютною.
«м≥ст господарських договор≥в, ¤к≥ укладаютьс¤ без державного замовленн¤, маЇ
в≥дпов≥дати господарським нам≥рам ≥ юридичне виражен≥й згод≥ стор≥н. ” теор≥њ
так≥ договори називають регульованими, тобто такими, що регулюютьс¤ самими
сторонами.
ѕо-третЇ, закон обмежуЇ коло суб'Їкт≥в, ¤к≥ можуть бути суб'Їктами
господарських договор≥в. «г≥дно з≥ ст. « ÷ив≥льного кодексу та ст. 1
јрб≥тражного процесуального кодексу суб'Їктами господарських договор≥в Ї
орган≥зац≥њ - юридичн≥ особи (п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), у тому
числ≥ колективн≥ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, фермерськ≥ господарства,
≥ндив≥дуальн≥, приватн≥, сп≥льн≥ п≥дприЇмства тощо, а також громад¤ни-п≥дприЇмц≥.
ќтже, господарський догов≥р - це майнова угода господарюючого суб'Їкта з
контрагентом, ¤ка встановлюЇ (зм≥нюЇ, припин¤Ї) зобов'¤занн¤ стор≥н у сфер≥
господарськоњ ≥ комерц≥йноњ д≥-
¤льност≥, при виробництв≥ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн≥ роб≥т,
наданн≥ послуг.
√осподарський догов≥р зг≥дно ≥з законом сп≥вв≥дноситьс¤ з юридичною категор≥Їю
господарського зобов'¤занн¤. √осподарське зобов'¤занн¤ - це врегульоване правом
господарське в≥дношенн¤, внасл≥док ¤кого одна сторона управнена (уповноважена)
вимагати в≥д ≥ншоњ зд≥йсненн¤ господарських функц≥й - передач≥ майна, виконанн¤
роботи, наданн¤ послуг тощо, а ≥нша сторона зобов'¤зана виконати вимоги щодо
предмета зобов'¤занн¤ ≥ маЇ право вимагати за це зустр≥чну винагороду (сплату
грошей, зустр≥чн≥ послуги тощо).
атегор≥¤ господарського зобов'¤занн¤ водночас Ї ≥ загальною (широкою), ≥
частковою (вужчою) стосовно господарського договору. «агальною вона Ї тому, що
господарськ≥ зобов'¤занн¤ виникають з р¤ду п≥дстав, а саме: з державного замовленн¤;
з ≥ншого акта органу управл≥нн¤; з господарського договору, укладеного на
п≥дстав≥ держзамовленн¤ чи ≥ншого управл≥нського правового акта; з
господарського договору, укладеного за простою згодою стор≥н; з ≥нших п≥дстав,
що не суперечать закону (з конкурсу, тендеру, ≥ншого публ≥чного торгу).
“аким чином, з одного боку, господарський догов≥р Ї лише частковою п≥дставою
виникненн¤ господарських зобов'¤зань. ” цьому розум≥нн≥ категор≥¤
господарського зобов'¤занн¤ узагальнюЇ догов≥рн≥ господарськ≥ зобов'¤занн¤,
основан≥ на договор≥. « ≥ншого боку, зм≥ст господарського договору - це
сукупн≥сть господарських зобов'¤зань стор≥н, тобто њх взаЇмних прав та
обов'¤зк≥в, що виникають саме з такого договору. “обто категор≥¤ господарського
договору Ї узагальненою щодо догов≥рних господарських зобов'¤зань.
√осподарський догов≥р - це юридичне джерело догов≥рних господарських
зобов'¤зань.
І 2. ласиф≥кац≥¤ ≥ система господарських договор≥в за законодавством
”крањни
–≥зноман≥тн≥сть господарськоњ д≥¤льност≥ обумовлюЇ широке коло господарських
договор≥в. ожному господарському договоров≥ властив≥ ≥ загальн≥ риси ц≥Їњ
правовоњ категор≥њ, ≥ ознаки, притаманн≥ саме цьому виду господарських
договор≥в. “ому дл¤ њх (договор≥в) розмежуванн¤ застосовують доктринальну ≥
нормативну класиф≥кац≥њ господарських договор≥в, основною ¤ких Ї њхн≥ юридичн≥
(внутр≥шн≥) властивост≥.
“еор≥¤ зобов'¤зального права класиф≥куЇ господарськ≥ договори за к≥лькома
критер≥¤ми.
«а суб'Їктним складом розр≥зн¤ють дво- ≥ багатосторонн≥ договори. ѕрикладом
першого Ї поставка продукц≥њ (сторони - поставщик ≥ покупець; ст. 245
÷ив≥льного кодексу). ѕрикладом другого договору Ї перевезенн¤ вантаж≥в: у ньому
беруть участь перев≥зник, вантажов≥дправник ≥ вантажоодержувач - особа,
уповноважена одержати вантаж (ст. 358 ÷ив≥льного кодексу).
«алежно в≥д юридичноњ п≥дстави укладенн¤ договору розр≥зн¤ють два р≥зновиди
господарських договор≥в:
- господарськ≥ договори, ¤к≥ укладаютьс¤ на п≥дстав≥ державних замовлень ≥
зм≥ст ¤ких маЇ в≥дпов≥дати цим замовленн¤м. ÷≥ господарськ≥ договори визначен≥
≥ регулюютьс¤ ¤к державн≥ контракти. ÷е договори поставки продукц≥њ, виконанн¤
роб≥т, наданн¤ послуг тим споживачам, потреби ¤ких ф≥нансуютьс¤ за рахунок
держави ≥ замовниками у ¤ких виступають центральн≥ державн≥ органи
(м≥н≥стерства, в≥домства). ƒержконтракти поЇднують у соб≥ юридичн≥ властивост≥
держзамовлень (акт≥в централ≥зованого плануванн¤) ≥ власне господарських
договор≥в. ќсобливою њхньою ознакою Ї те, що держава гарантуЇ оплату продукц≥њ,
роб≥т, послуг за державними контрактами, а також те, що держава може надавати
економ≥чн≥ п≥льги виконавц¤м цих договор≥в. ¬иконавц≥ державного контракту
забезпечують себе матер≥ально-техн≥чними ресурсами самост≥йно шл¤хом укладанн¤
пр¤мих договор≥в з п≥дприЇмствами-поставщиками, державними постачальницько-збутовими
та ≥ншими посередницькими орган≥зац≥¤ми. ¬ин¤ток становл¤ть окрем≥ види
ресурс≥в, виробництво ≥ споживанн¤ ¤ких контролюЇ ≥ централ≥зовано розпод≥л¤Ї
державна (див. «акон ”крањни "ѕро поставки продукц≥њ дл¤ державних потреб"
в≥д 22 грудн¤ 1995 р.);
- господарськ≥ договори, ¤к≥ укладаютьс¤ на поставку продукц≥њ, виконанн¤
роб≥т, наданн¤ послуг на п≥дстав≥ господарських нам≥р≥в стор≥н, юридичне
виражених ≥стотними умовами договор≥в (регульован≥ договори).
«алежно в≥д способу виникненн¤ розр≥зн¤ють формальн≥, реальн≥ ≥ консенсуальн≥
господарськ≥ договори. ƒл¤ укладанн¤ формального господарського договору
необх≥дн≥ два моменти: узгодженн¤ волеви¤вленн¤ стор≥н (консенсус) та вираженн¤
вол≥ у певн≥й (загалом визначен≥й законом) форм≥. ‘орма господарських договор≥в
письмова, причому здеб≥льшого регулюЇтьс¤ ≥мперативними нормами. ÷е њх ≥стотна
ознака. ƒл¤ укладанн¤ реального господарського договору необх≥дн≥ не т≥льки
узгодженн¤ вол≥ стор≥н, а й передача реч≥ - об'Їкта договору. онсенсуальн≥ договори
- це так≥ господарськ≥ договори, ¤к≥ виникають у мо-
мент реальних нам≥р≥в стор≥н, недвозначно виражених словами або конклюдентними
д≥¤ми. онсенсуальн≥ господарськ≥ договори повинн≥ мати письмову форму. «а
способом оферти ≥ визначенн¤ зм≥сту розр≥зн¤ють:
- договори приЇднанн¤. ÷е господарськ≥ договори, у ¤ких одна сторона наперед
визначаЇ ≥стотн≥ умови майбутнього договору. ≤нш≥й сторон≥ залишаЇтьс¤ або
прийн¤ти њх, або не вступати в догов≥р (перевезенн¤ вантаж≥в, страхуванн¤
тощо);
- договори, зм≥ст ¤ких сторони визначають при њх укладанн≥. «а зм≥стом ≥стотних
умов розр≥зн¤ють прост≥ ≥ складн≥ господарськ≥ договори. ѕрост≥ договори мають
у своЇму текст≥ майнов≥ елементи лише одного виду договору: поставки, м≥ни,
перевезенн¤ ≥ т. ≥н. ” складних господарських договорах поЇднуютьс¤ майнов≥
елементи двох ≥ б≥льше договор≥в. Ќаприклад, у договор≥ п≥др¤ду на кап≥тальне
буд≥вництво - поставка, п≥др¤д, майновий найом.
«а регул¤тивними функц≥¤ми розр≥зн¤ють:
- попередн≥ й основн≥ господарськ≥ договори. ѕопередн≥й догов≥р визначаЇ умови,
на ¤ких сторони зобов'¤зуютьс¤ у певний строк укласти господарський догов≥р
("догов≥р про догов≥р"). “акий догов≥р Ї необх≥дним щодо тих
господарських в≥дносин, у ¤ких дл¤ укладанн¤ основного договору треба зд≥йснити
р¤д д≥й, без ¤ких його неможливо укласти (п≥др¤д на кап≥тальне буд≥вництво
складного об'Їкта);
- генеральн≥ ≥ поточн≥ господарськ≥ договори. ѕерший укладаЇтьс¤ на весь пер≥од
д≥¤льност≥, ¤ка регулюЇтьс¤. √енеральний догов≥р визначаЇ ≥стотн≥ умови
сп≥вроб≥тництва стор≥н прот¤гом усього пер≥оду зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дноњ
д≥¤льност≥. ѕоточн≥ (разов≥) договори укладають на п≥дстав≥ генерального
договору ¤к так≥, що розрахован≥ на певн≥ (коротк≥) пром≥жки часу. ѕоточн≥
договори, ¤к правило, не включають умов, не передбачених генеральним договором,
≥накше це був би новий (окремий) догов≥р.
Ќормативна класиф≥кац≥¤ господарських договор≥в зд≥йснюЇтьс¤ за предметною
ознакою, тобто залежно в≥д вид≥в майнових в≥дносин, ¤к≥ Ї предметом в≥дпов≥дних
договор≥в.
њх систему даЇ ÷ив≥льний кодекс ¤к основний закон про господарськ≥ договори
(п≥дрозд≥л II "ќкрем≥ види зобов'¤зань" розд≥лу III
"«обов'¤зальне право"). ÷ив≥льний кодекс систематизуЇ господарськ≥
договори разом ≥з цив≥льними.
«а предметною ознакою закон розр≥зн¤Ї господарськ≥ договори на передачу майна у
власн≥сть (повне господарське в≥данн¤, оперативне управл≥нн¤), на передачу
майна у строкове сплатне користуванн¤, на виконанн¤ роб≥т, на перевезенн¤
вантаж≥в (транспортн≥ господарськ≥ договори) та наданн¤ ≥нших господарських
послуг.
І 3. ‘ункц≥њ господарського договору
√осподарський догов≥р, ¤к ≥ будь-¤кий ≥нший, виконуЇ в економ≥ц≥ р¤д функц≥й.
‘ункц≥њ господарського договору - це передбачен≥ або санкц≥онован≥ законом
регул¤тивн≥ властивост≥ його ¤к юридичного акта, завд¤ки ¤ким врегульовуютьс¤
в≥дпов≥дн≥ господарськ≥ в≥дносини.
√осподарському договору властив≥ загальн≥ догов≥рн≥ ≥ специф≥чн≥, тобто
господарсько-догов≥рн≥, функц≥њ.
«агальними функц≥¤ми договору Ї:
o ≥н≥ц≥ативна (догов≥р ¤к акт ви¤ву ≥н≥ц≥ативи ≥ узгодженоњ вол≥ стор≥н
врегулювати певн≥ в≥дносини);
o програмно-координац≥йна (догов≥р ¤к програма повед≥нки стор≥н щодо зд≥йсненн¤
господарських в≥дносин ≥ зас≥б узгодженн¤, координац≥њ њхн≥х д≥й в≥дпов≥дно до
економ≥чних ≥нтерес≥в ≥ нам≥р≥в);
o ≥нформац≥йна (догов≥р завд¤ки формальн≥й визначеност≥ його умов включаЇ в
себе ≥нформац≥ю про правове становище стор≥н у договор≥, ¤ка необх≥дна
сторонам, у в≥дпов≥дних випадках - юрисдикц≥йним органам, трет≥м особам);
o гарант≥йна (лише завд¤ки договору включаютьс¤ в д≥ю так≥ правов≥ гарант≥њ
виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань, ¤к неустойка, завдаток, застава тощо);
o правозахисна (догов≥р Ї правовою формою в≥дносин, тобто формою, в межах ¤коњ
забезпечуЇтьс¤ примусове виконанн¤ зобов'¤зань стор≥н шл¤хом використанн¤
майнових санкц≥й, засоб≥в оперативного впливу).
—пециф≥чними, властивими господарському договору, Ї так≥ функц≥њ:
o правового забезпеченн¤ економ≥чних потреб стосовно тих споживач≥в, потреби
¤ких централ≥зовано враховуютьс¤ державою ≥ ф≥нансуютьс¤ за рахунок державного
бюджету. ÷ю функц≥ю виконуЇ такий особливий господарський догов≥р, ¤к державний
контракт;
o правового засобу реал≥зац≥њ державних замовлень. ƒержавн≥ замовленн¤ - це
обов'¤зков≥ дл¤ виконавц≥в юридичн≥ акти централ≥зованого плануванн¤
виробництва. ” форм≥ держзамовлень плануютьс¤: виробництво деф≥цитноњ
продукц≥њ; заходи щодо розвитку пр≥оритетних галузей народного господарства;
виконанн¤ м≥ждержавних економ≥чних угод; експортно-≥мпортна д≥¤льн≥сть;
розв'¤занн¤ соц≥альних проблем тощо. ƒержавне замовленн¤ реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом
укладанн¤ господарських договор≥в (державних контракт≥в) м≥ж його виконавц¤ми ≥
споживачами продукц≥њ, послуг, замовниками роб≥т. ≤накше кажучи, господар-
ський догов≥р у цьому раз≥ Ї функц≥ональним правовим засобом реал≥зац≥њ
державного замовленн¤;
o правового ≥нструмента (засобу) децентрал≥зованого плануванн¤ господарськоњ
д≥¤льност≥. ƒетально ц¤ функц≥¤ врегульована ст. 20 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмства в ”крањн≥". ¬она пол¤гаЇ в тому, що:
а) юридичними актами плануванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств Ї њхн≥ плани виробничого
≥ соц≥ального розвитку (затверджуютьс¤ ¤к локальн≥ правов≥ акти). ѕлани на
перспективу розробл¤ють п≥дприЇмства, виход¤чи з попиту на продукц≥ю, роботи,
послуги;
б) попит визначаЇтьс¤ двома правовими формами: державним замовленн¤м та
господарськими договорами, ¤к≥ п≥дприЇмства укладають ≥з споживачами та
постачальниками матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в.
“аким чином, ≥стотн≥ умови господарських договор≥в Ї обов'¤зковою економ≥чною
≥нформац≥Їю дл¤ складанн¤ план≥в п≥дприЇмств.
І 4. ‘орма господарського договору
ўодо господарського договору д≥Ї загальне правило, за ¤ким в≥н маЇ бути
укладений у письмов≥й форм≥. ÷е правило встановлено ст. 44 ÷ив≥льного кодексу,
¤ка називаЇтьс¤ "ѕисьмов≥ угоди". «акон вимагаЇ, щоб господарськ≥
договори укладалис¤ письмово ≥ були п≥дписан≥ уповноваженими особами.
–азом з тим ст. 154 ÷ив≥льного кодексу даЇ змогу сторонам обирати певну
письмову форму господарського договору. «окрема, так≥ господарськ≥ договори, ¤к
догов≥р поставки, м≥ни, куп≥в-л≥-продажу, можуть укладатис¤ у форм≥ одного
письмового документа, що його п≥дписують сторони. ÷е так звана повна письмова
форма. р≥м того, догов≥рн≥ в≥дносини м≥ж сторонами можуть бути встановлен≥ у
так зван≥й скорочен≥й письмов≥й форм≥ - шл¤хом обм≥ну листами, телетайпограмами,
рад≥ограмами, телеграмами ≥ т. ≥н. ѕисьмовою формою договору поставки
визнаЇтьс¤ також замовленн¤ покупц¤, прийн¤те до виконанн¤. ћаЇтьс¤ на уваз≥,
що поставка продукц≥њ, ¤ка не розпод≥л¤Їтьс¤ у централ≥зованому пор¤дку,
зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо на замовленн¤ покупц≥в, ¤к≥ не в≥дхилен≥
постачальниками прот¤гом 20 дн≥в п≥сл¤ њх одержанн¤, ¤кщо в зазначених
замовленн¤х Ї дан≥ щодо к≥лькост≥, розгорнутоњ номенклатури, ¤кост≥ продукц≥њ,
строк≥в поставки, ц≥ни, ≥нших необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ поставки даних.
—тосовно окремих вид≥в догов≥рних господарських в≥дносин догов≥рна документац≥¤
Ї типовою (“иповий догов≥р на постачанн¤ природного газу, “иповий догов≥р на
транспортуванн¤ природного газу, “иповий догов≥р оренди державного майна тощо).
ѕри укладанн≥ р¤ду господарських договор≥в застосовують не дов≥льн≥, а
ун≥ф≥кован≥ (стандартн≥) форми догов≥рних документ≥в, щодо ¤ких д≥ють
спец≥альн≥ правила њх складанн¤ ≥ ¤к≥ мають точно визначен≥ оф≥ц≥йн≥ назви.
«окрема, це стосуЇтьс¤ форми договор≥в перевезенн¤ вантаж≥в.
“ак, зг≥дно з≥ ст. 6 —татуту зал≥зниць ”крањни накладна Ї основним перев≥зним
документом встановленоњ форми, оформленим в≥дпов≥дно до —татуту та ѕравил
перевезенн¤ вантаж≥в ≥ наданим зал≥зниц≥ в≥дправником разом з вантажем.
Ќакладна Ї обов'¤зковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезенн¤
вантажу, ¤ка укладаЇтьс¤ м≥ж в≥дправником та зал≥зницею на користь третьоњ
сторони - одержувача. Ќакладна одночасно Ї договором на заставу вантажу дл¤
забезпеченн¤ гарант≥њ внесенн¤ належноњ пров≥зноњ плати та ≥нших платеж≥в за
перевезенн¤. Ќакладна супроводжуЇ вантаж на всьому шл¤ху перевезенн¤ до станц≥њ
призначенн¤.
¬иконанн¤ пов≥тр¤них перевезень вантажу зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ договору
пов≥тр¤ного перевезенн¤. ‘орми документ≥в, ¤к≥ посв≥дчують цей догов≥р, та
правила њх застосуванн¤ затверджуЇ ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни.
јналог≥чно регулюють форму договору перевезенн¤ вантаж≥в ≥нш≥ транспортн≥
статути ≥ кодекси.
Ќа автомоб≥льному транспорт≥ формою договору Ї товарно-транспортна накладна, на
внутр≥шньому водному - накладна. Ќа морському транспорт≥ накладною оформл¤ють
малокаботажн≥ перевезенн¤ вантаж≥в. ƒл¤ ≥нших договор≥в морських перевезень
вантаж≥в застосовують так≥ форми, ¤к рейсовий чартер ≥ коносамент (ст. 134
одексу торговельного мореплавства).
Ќедодержанн¤ встановленоњ законом форми господарського договору не т¤гне за
собою його нед≥йсност≥, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством. «окрема,
нед≥йсними внасл≥док недодержанн¤ простоњ письмовоњ форми Ї угоди про неустойку
≥ поруку (статт≥ 180 ≥ 191 ÷ ), заставу (ст. 13 «акону ”крањни "ѕро
заставу").
І 5. ѕор¤док укладанн¤ господарських договор≥в
”кладанн¤ господарського договору - це зустр≥чн≥ догов≥рно-процедурн≥ д≥њ двох
або б≥льше господарюючих суб'Їкт≥в щодо виробленн¤ умов договору, ¤к≥
в≥дпов≥дають њх реальним нам≥рам та економ≥чним ≥нтересам, а також юридичне
оформленн¤ договору (наданн¤ цим умовам певноњ форми) ¤к правового акта.
ќсоблив≥стю господарських договор≥в Ї те, що при њх укладанн≥ застосовуютьс¤
певн≥ техн≥ко-юридичн≥ процедури, тобто
пор¤док висловленн¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р (оферти) та прийн¤тт¤ њњ
(акцепту) значною м≥рою формал≥зований.
«аконодавством ”крањни (статт≥ 153-158 ÷ ) встановлено загальний пор¤док
укладанн¤ будь-¤ких цив≥льних договор≥в (незалежно в≥д њх вид≥в), ¤кий стосовно
господарських договор≥в д≥Ї тод≥, коли сторони в≥льно укладають господарськ≥
договори: на б≥ржових торгах, ¤рмарках, аукц≥онах тощо. ѕри цьому пропозиц≥¤
укласти догов≥р маЇ бути ч≥тко висловлена ≥ виражати справжн≥й нам≥р господарюючого
суб'Їкта вступити в догов≥р. ѕропозиц≥¤ вважаЇтьс¤ достатньо визначеною, коли в
н≥й зазначено вс≥ ≥стотн≥ умови договору або пор¤док њх визначенн¤.
ƒогов≥р визнаЇтьс¤ укладеним, ¤кщо м≥ж сторонами дос¤гнуто згоди щодо його
≥стотних умов (тобто тих, ¤к≥ визнан≥ такими за законом або необх≥дн≥ дл¤
договор≥в такого виду), а також вс≥х умов, щодо ¤ких за за¤вою одн≥Їњ з≥ стор≥н
маЇ бути дос¤гнуто згоди. оли пропозиц≥ю укласти догов≥р зроблено ≥з
зазначенн¤м строку дл¤ в≥дпов≥д≥, догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним, ¤кщо особа, ¤ка
зробила пропозиц≥ю, одержала в≥д ≥ншоњ сторони в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤
пропозиц≥њ прот¤гом цього строку.
ƒругою особлив≥стю укладанн¤ господарських договор≥в Ї до-арб≥тражне
врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при цьому. “ак≥ розб≥жност≥ м≥ж
п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми розгл¤дають кер≥вники чи заступники кер≥вник≥в
п≥дприЇмств та орган≥зац≥й або за њх уповноваженн¤м ≥нш≥ особи.
«а на¤вност≥ заперечень щодо умов договору п≥дприЇмство чи орган≥зац≥¤, ¤к≥
одержали проект договору, складають протокол розб≥жностей, про що робитьс¤
застереженн¤ у договор≥, та в 20-денний строк надсилають ≥нш≥й сторон≥ два
прим≥рники протоколу розб≥жностей разом з п≥дписаним договором. ѕ≥дприЇмство,
орган≥зац≥¤, ¤к≥ одержали протокол розб≥жностей, зобов'¤зан≥ прот¤гом 20 дн≥в
розгл¤нути його, вжити заход≥в до врегулюванн¤ розб≥жностей з другою стороною,
включити до договору вс≥ прийн¤т≥ пропозиц≥њ, а т≥ розб≥жност≥, що залишились
неврегу-льованими, передати в цей же строк на вир≥шенн¤ арб≥тражного суду.
якщо п≥дприЇмство чи орган≥зац≥¤, ¤к≥ одержали протокол розб≥жностей щодо умов
договору, заснованого на державному замовленн≥, не передадуть розб≥жностей, що
залишились неврегульованими, на вир≥шенн¤ арб≥тражного суду в зазначений строк,
то пропозиц≥њ другоњ сторони вважаютьс¤ прийн¤тими. ¬ ≥нших випадках догов≥р
вважаЇтьс¤ неукладеним.
ќписаний пор¤док доарб≥тражного врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при
укладанн≥ господарських договор≥в, визначений ст. 10 јрб≥тражного
процесуального кодексу ”крањни. ¬≥н Ї загальним ≥ п≥дд¤гаЇ додержанню
сторонами, ¤кщо ≥нший(спец≥альний) пор¤док не встановлено чинним на територ≥њ
”крањни законодавством, ¤ке регулюЇ конкретний вид господарських в≥дносин (ст.
5 јѕ ”крањни).
ќтже, третьою особлив≥стю укладанн¤ господарських договор≥в Ї те, що
законодавство передбачаЇ спец≥альн≥ пор¤дки укладанн¤ господарських договор≥в
окремих вид≥в. —уть њх пол¤гаЇ в тому, що форми, строки укладанн¤ таких
договор≥в та ≥н. регулюютьс¤ нормами кодекс≥в, статут≥в, правил та положень про
конкретн≥ види господарських договор≥в.
І 6. ¬иконанн¤ господарських договор≥в
«агальн≥ принципи ≥ умови виконанн¤ договор≥в, у тому числ≥ господарських,
врегульовано главою 15 "¬иконанн¤ зобов'¤зань" ÷ив≥льного кодексу
(статт≥ 161-177). ўодо господарських договор≥в д≥ють ≥ спец≥альн≥ умови
виконанн¤, передбачен≥ нормативними актами про окрем≥ види договор≥в.
Ќа господарськ≥ договори поширюютьс¤ так≥ ≥нститути ≥ категор≥њ загального
зобов'¤зального права, ¤к загальн≥ умови виконанн¤ зобов'¤зань (ст. 161 ÷ ), забезпеченн¤
виконанн¤ зобов'¤зань (статт≥ 178-196 ÷ ), в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤
зобов'¤зань (статт≥ 203-215 ÷ ), умови про строк (статт≥ 165 ≥ 166 ÷ ) та м≥сце
виконанн¤ зобов'¤зань (ст. 167 ÷ ). ќсоблив≥сть виконанн¤ господарських
договор≥в пол¤гаЇ лише в тому, що ц≥ категор≥њ та ≥нститути значною м≥рою
детал≥зуютьс¤ ще й господарським законодавством про окрем≥ види договор≥в.
ѕринципи виконанн¤ господарських договор≥в. ÷≥ принципи Ї загальнодогов≥рними
(ст. 161 ÷ ). оротко њхню суть можна визначити формулою: "виконанн¤
господарських договор≥в маЇ бути ч≥тким ≥ точним".
ќсновним принципом Ї принцип належного виконанн¤ господарського договору. ÷е,
зокрема, означаЇ виконанн¤ його належним суб'Їктом (боржником) в≥дпов≥дно до
предмета виконанн¤, визначеного у договор≥, у належному м≥сц≥, в≥дпов≥дним
способом ≥ т. ≥н.
« цього основного принципу випливаЇ другий принцип - реального виконанн¤
господарського договору. ¬≥н закр≥плений у ст. 208 ÷ив≥льного кодексу, зг≥дно з
¤кою зобов'¤занн¤ повинно бути виконано в натур≥. ÷е означаЇ, що боржник маЇ
вчин¤ти д≥њ, ¤к≥ передбачен≥ господарським договором, а саме: передати майно,
виконати роботу, надати послугу тощо. «ам≥нювати ц≥ д≥њ ≥ншими можна лише за
згодою кредитора, але це вже буде ≥нший догов≥р.
Ќевиконанн¤ господарського договору реально, в натур≥, породжуЇ право кредитора
вимагати цього примусово (зокрема, ви-
магати в≥д≥бранн¤ майна - об'Їкта договору майнового найму ≥ передач≥ його
кредиторов≥).
« принципу належного виконанн¤ випливаЇ ≥ трет≥й принцип - виконанн¤
господарського договору у встановлений строк. ўодо вс≥х господарських договор≥в
строк Ї, ¤к правило, њхньою ≥стотною умовою. “ому пор¤док включенн¤ ц≥Їњ умови
до договору досить детально регулюЇтьс¤ господарським законодавством
(наприклад, ѕоложенн¤м про поставки продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤
та ѕоложенн¤м про поставки товар≥в народного споживанн¤ - щодо в≥дносин
поставки).
Ќаступний принцип виконанн¤ господарських договор≥в - в≥дпов≥дн≥сть виконанн¤
вказ≥вкам закону. атегор≥ю вказ≥вки закону сл≥д тлумачити розширено, а не
буквально. ѕо-перше, це вказ≥вки закону в пр¤мому розум≥нн≥: господарськ≥
договори повинн≥ виконуватис¤ в≥дпов≥дно до статей 20-22 ≥ 24 та ≥нших «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", правил ÷ив≥льного кодексу та
≥нших законодавчих акт≥в. ѕо-друге, вказ≥вками закону у такому раз≥ Ї норми
положень про поставки, транспортних статут≥в, в≥дпов≥дних правил перевезенн¤
вантаж≥в, прийн¤тих зг≥дно з ними, тощо. ѕо-третЇ, це ≥ норми в≥домчих
нормативних акт≥в: положень, ≥нструкц≥й, наказ≥в, нормативно-техн≥чних
документ≥в. ўодо так званих планованих договор≥в д≥Ї принцип виконанн¤ њх
зг≥дно з актами плануванн¤.
√осподарськ≥ договори, щодо ¤ких не ≥снуЇ будь-¤ких "вказ≥вок",
виконуютьс¤ "в≥дпов≥дно до вимог, що звичайно ставл¤тьс¤" (ст. 161
÷ ).
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ўо становить правову основу господарських договор≥в?
2. Ќазв≥ть особлив≥ ознаки господарського договору.
3. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ господарського договору.
4. ўо таке господарське зобов'¤занн¤?
5. як можна класиф≥кувати господарськ≥ договори залежно в≥д юридичноњ п≥дстави?
6. Ќазв≥ть загальн≥ функц≥њ договору.
7. як≥ специф≥чн≥ функц≥њ виконуЇ господарський догов≥р?
8. ” чому пол¤гають особливост≥ укладанн¤ господарських договор≥в?
9. –озкрийте зм≥ст доарб≥тражного врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при
укладанн≥ договор≥в.
10. Ќазв≥ть основн≥ принципи виконанн¤ господарських договор≥в та розкрийте
њхн≥й зм≥ст.
