¬исновки:
1. √рошовий оборот - це процес безперервного руху грошей в ус≥х њх
формах м≥ж суб'Їктами економ≥чних в≥дносин. ¬≥н обслуговуЇ потоки продукт≥в та
доход≥в у сусп≥льному в≥дтворенн≥.
2. √рошовий оборот складаЇтьс¤ з безл≥ч≥ р≥зноман≥тних грошових поток≥в, ¤к≥
м≥ж собою т≥сно пов'¤зан≥, пост≥йно переход¤ть один в ≥нший,
взаЇмобалансуючись. ÷е надаЇ грошовому обороту характер замкнутого, Їдиного,
збалансованого процесу, незалежно в≥д того, у ¤к≥й форм≥ грош≥ виступають та
¤кими способами вони привод¤тьс¤ в рух.
3. «а економ≥чним призначенн¤м окремих грошових поток≥в сукупний грошовий
оборот под≥л¤Їтьс¤ на три сектори: грошовий об≥г, ¤кий обслуговуЇ створенн¤, реал≥зац≥ю,
обм≥н ≥ споживанн¤ матер≥альних ц≥нностей та послуг; кредитний оборот, що
обслуговуЇ перем≥щенн¤ вартост≥ м≥ж економ≥чними суб'Їктами на зворотних,
екв≥валентних та платних засадах; ф≥скально-бюджетний оборот, ¤кий обслуговуЇ
розпод≥льн≥ в≥дносини м≥ж економ≥чними суб'Їктами.
4. √рошова маса Ї ключовим ≥ндикатором грошового обороту, а регулюванн¤ њњ
обс¤гу - вир≥шальний спос≥б дос¤гненн¤ ц≥лей грошово-кредитноњ пол≥тики. “ому
правильне визначенн¤ обс¤гу, структури та засоб≥в зм≥ни грошовоњ маси набуваЇ
важливого теоретичного ≥ практичного значенн¤. —учасна практика визначаЇ масу
грошей (ћ) на таких засадах:
* вим≥рюванн¤ грошовоњ маси зд≥йснюЇтьс¤ з двох бок≥в: 1) з боку центрального
банку ¤к ем≥с≥йного центру крањни (в≥дпов≥дний показник грошовоњ маси
називаЇтьс¤ грошовою базою); 2) з боку економ≥чних суб'Їкт≥в - власник≥в
на¤вних в оборот≥ запас≥в грошей (в≥дпов≥дн≥ показники грошовоњ маси (ћ)
називаютьс¤ грошовими агрегатами);
* в обс¤г ћ включаютьс¤ вс≥ запаси грошей, ¤к≥ Ї в розпор¤дженн≥ економ≥чних
суб'Їкт≥в (кр≥м банк≥в), незалежно в≥д њх форми, призначенн¤, терм≥н≥в
збер≥ганн¤;
* грошов≥ агрегати диференц≥юютьс¤ залежно в≥д в≥дм≥нностей у р≥вн¤х
л≥кв≥дност≥ окремих вид≥в грошових запас≥в; оск≥льки ц≥ в≥дм≥нност≥ пом≥тно
р≥зн¤тьс¤ по окремих крањнах, то в кожн≥й з них установлюЇтьс¤ св≥й наб≥р ≥
зм≥ст грошових агрегат≥в. ¬ ”крањн≥ визначаютьс¤ чотири агрегати - M0, Ml, M2,
ћ«.
5. Ўвидк≥сть об≥гу грошей характеризуЇ частоту њх переходу в≥д одного суб'Їкта
грошового обороту до ≥ншого. «м≥на швидкост≥ об≥гу грошей маЇ в≥дчутн≥
економ≥чн≥ насл≥дки - передус≥м впливаЇ на формуванн¤ платоспроможного попиту ≥
р≥вн¤ ц≥н, на кон'юнктуру грошового ринку, а отже - на р≥вень процента ≥
валютного курсу. ќтже, фактор швидкост≥ грошей ≥стотно деформуЇ зв'¤зок м≥ж
масою грошей в оборот≥ ≥ ц≥нами, що св≥дчить про неточн≥сть постулат≥в
к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей. ƒж. ћ. ейнс вважав неможливим наперед визначити д≥ю
цього фактора ≥ тому поставив п≥д сумн≥в практичне значенн¤ постулат≥в
к≥льк≥сноњ теор≥њ, передус≥м на коротких в≥др≥зках часу. ћ. ‘р≥дман вважав за
можливе прогнозувати зм≥ну швидкост≥ грошей ≥ враховувати цей фактор при
регулюванн≥ впливу ћ на ц≥ни на коротких часових в≥др≥зках. Ќа довгих в≥др≥зках
часу зм≥ни швидкост≥ грошей незначн≥ ≥ тому вважаЇтьс¤ за можливе
абстрагуватис¤ в≥д цього фактора в грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥.
6. «м≥на маси грошей в оборот≥ - основний фактор впливу грошей на реальну
економ≥ку. « огл¤ду на це важливого значенн¤ набуваЇ створенн¤ ефективного
механ≥зму зм≥ни маси грошей в оборот≥. Ќайб≥льш ефективним може бути механ≥зм
ем≥с≥њ грошей на кредитн≥й основ≥. ” цьому механ≥зм≥ беруть участь ¤к
центральний, так ≥ комерц≥йн≥ банки. ÷ентральний банк ем≥туЇ на монопольних
засадах гот≥вков≥ грош≥ в оборот ≥ вилучаЇ њх з обороту, а також бере участь в
ем≥туванн≥ безгот≥вкових грошей. омерц≥йн≥ банки зд≥йснюють ем≥с≥ю т≥льки
безгот≥вкових грошей через механ≥зм грошово-кредитного мультипл≥катора.
«апитанн¤
дл¤ самоконтролю:
1. ¬изначте сутн≥сть та основн≥ риси грошового обороту. як≥ дискус≥њ Ї в
л≥тератур≥ з цього приводу?
2. Ќазв≥ть основн≥ потоки грошей, по ¤ких вони рухаютьс¤ в процес≥ обороту. ўо
таке потоки втрат ≥ потоки ≥н'Їкц≥й? „и зб≥гаютьс¤ обс¤ги цих двох груп
поток≥в?
3. як≥ два потоки в грошовому оборот≥ р≥внозначн≥ ≥ повинн≥ балансуватись?
4. Ќазв≥ть вх≥дн≥ ≥ вих≥дн≥ потоки у групи суб'Їкт≥в "с≥мейн≥
господарства" ≥ по¤сн≥ть, ¤к вони балансуютьс¤.
5. ѕо¤сн≥ть, чому у в≥дкрит≥й економ≥ц≥ на¤вн≥сть чистого ≥мпорту спричин¤Ї
необх≥дн≥сть припливу кап≥талу, а чистого експорту - в≥дпливу кап≥талу з
крањни?
6. Ќа ¤к≥ три сектори можна розд≥лити грошовий оборот за економ≥чним зм≥стом
його поток≥в?
7. який з названих запас≥в грошей найповн≥ше характеризуЇ обс¤г маси грошей в
оборот≥:
- гот≥вка, що перебуваЇ поза банками;
- ус¤ гот≥вка, ем≥тована центральним банком;
- грош≥, що перебувають на поточних рахунках у банках;
- грош≥, що перебувають у розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в грошового обороту?
8. „ому ≥снують два п≥дходи до вим≥ру маси грошей - через грошову базу ≥ через
грошов≥ агрегати?
9. „ому в р≥зних крањнах застосовуЇтьс¤ св≥й наб≥р грошових агрегат≥в ≥ р≥зне
наповненн¤ кожного з них?
10. „и можна вважати нормальними сп≥вв≥дношенн¤ грошових агрегат≥в ћ0 ≥ ћ« в
”крањн≥? якщо н≥, то чому ≥ чим таке сп≥вв≥дношенн¤ спричинене?
11. який з украњнських грошових агрегат≥в виражаЇ:
- запас найл≥кв≥дн≥ших грошей;
- запас грошей з ус≥м спектром л≥кв≥дност≥, що фактично склавс¤;
- найвужч≥ грош≥;
- найширш≥ грош≥.
12. „и входить до агрегату ћ0 запас гот≥вки в касах комерц≥йних банк≥в?
ќбгрунтуйте свою в≥дпов≥дь.
13. „и входить до агрегату ћ« запас грошей, ¤кий збер≥гають комерц≥йн≥ банки на
своњх коррахунках у центральному банку? ќбірунтуйте свою в≥дпов≥дь.
14. „и Ї зм≥на швидкост≥ об≥гу грошей самост≥йним фактором впливу на ринкову
кон'юнктуру чи це лише механ≥чний насл≥док зм≥ни маси грошей, коли при
зб≥льшенн≥ маси швидк≥сть зменшуЇтьс¤, а при зменшенн≥ - зб≥льшуЇтьс¤?
15. оли можливо абстрагуватис¤ в≥д зм≥ни швидкост≥ об≥гу грошей при визначенн≥
завдань грошово-кредитноњ пол≥тики, а коли не можливо?
16. оли зростанн¤ швидкост≥ грошей можна розц≥нювати ¤к позитивне ¤вище, а
коли ¤к негативне?
17. ѕо¤сн≥ть, чому при наданн≥ банками позичок виникаЇ грошово-кредитна
мультипл≥кац≥¤?
18. ¬изначте, на ¤ку суму зростуть за тиждень пасиви комерц≥йного банку ј за
таких умов:
- у понед≥лок торговельна орган≥зац≥¤ внесла на св≥й рахунок 150,0 тис. грн.;
- за рахунок ≥ в обс¤з≥ в≥льного резерву, що виник, банк у в≥второк надав
кредит приладобуд≥вному заводу;
- у середу завод за рахунок одержаноњ позички розрахувавс¤ з метало-базою, що
також Ї кл≥Їнтом банку ј;
- у п'¤тницю банк за рахунок нового в≥льного резерву ≥ в повн≥й його сум≥ надав
кредит автотранспортному п≥дприЇмству ≥ переказав на його поточний рахунок. ƒо
к≥нц¤ робочого дн¤ це п≥дприЇмство не використало наданоњ позички;
- норма обов'¤зкового резервуванн¤ на цьому тижн≥ становила 20%.
