3.5. ѕ–ќѕќ«»÷≤я √–ќЎ≈…
ѕон¤тт¤ пропозиц≥њ грошей. ѕропозиц≥¤ грошей - друга сила, що у взаЇмод≥њ з
попитом визначаЇ кон'юнктуру грошового ринку. як ≥ попит на грош≥, пропозиц≥¤
њх Ї ¤вищем залишку. —уть пропозиц≥њ грошей пол¤гаЇ в тому, що економ≥чн≥
суб'Їкти в будь-¤кий момент мають у своЇму розпор¤дженн≥ певний запас грошей,
¤к≥ вони можуть за спри¤тливих обставин спр¤мувати в оборот.
Ќа р≥вн≥ окремого економ≥чного суб'Їкта пропозиц≥¤ грошей взаЇмод≥Ї з попитом
на грош≥ ¤к його альтернатива. якщо фактичний запас грошей окремого ≥ндив≥да
перевищуЇ його попит на грош≥, а це можливо при зростанн≥ альтернативноњ
вартост≥ збер≥ганн¤ грошей, то цей ≥ндив≥д пропонуватиме частину свого запасу
грошей на ринок до продажу. ≤ навпаки, при перевищенн≥ попиту над на¤вним
запасом ≥ндив≥д буде купувати њх на ринку чи ≥ншими способами задовольн¤ти
попит. “ому на цьому р≥вн≥ пропозиц≥¤ ≥ попит пост≥йно чергуютьс¤ - при
зростанн≥ р≥вн¤ процента економ≥чний суб'Їкт виступатиме на ринку з пропозиц≥Їю
грошей, а при зниженн≥ - з попитом на грош≥.
Ќа макроеконом≥чному р≥вн≥ пропозиц≥¤ грошей формуЇтьс¤ дещо по-≥ншому.
¬важаЇтьс¤, що вс≥ економ≥чн≥ суб'Їкти одночасно не можуть запропонувати на ринку
грошей б≥льше в≥д на¤вного у них запасу грошей. “обто фактична маса грошей в
оборот≥ Ї природною межею пропозиц≥њ грошей. Ќ≥¤к≥ стимулююч≥ фактори,
наприклад зростанн¤ процента, не можуть зб≥льшити пропозиц≥ю грошей понад цю
межу. якщо ж виникаЇ потреба зб≥льшити пропозиц≥ю понад цю межу, що можливо при
зростанн≥ сукупного попиту на грош≥, то це можна зробити т≥льки додатковою
ем≥с≥Їю
грошей в оборот. “ому будь-¤ка ем≥с≥¤ грошей розгл¤даЇтьс¤ ¤к зростанн¤
пропозиц≥њ грошей на грошовому ринку, а вилученн¤ грошей з обороту - ¤к
скороченн¤ пропозиц≥њ грошей.
¬изнанн¤ ем≥с≥њ грошей вир≥шальним чинником зм≥ни пропозиц≥њ грошей надаЇ
останн≥й характеру екзогенного ¤вища, рух ¤кого визначаЇтьс¤ не
внутр≥шньоеконом≥чними процесами чи мотивац≥Їю самих економ≥чних суб'Їкт≥в, а
зовн≥шн≥ми чинниками, що лежать у сфер≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ѕосилаючись на
екзогенн≥сть пропозиц≥њ грошей, окрем≥ автори робл¤ть спроби в≥д≥рвати рух
пропозиц≥њ грошей в≥д руху попиту, надати йому самост≥йного значенн¤. ѕод≥бний
п≥дх≥д загрожуЇ розривом двох складових грошового ринку - попиту ≥ пропозиц≥њ,
втратою об'Їктивних меж зм≥ни пропозиц≥њ грошей, переходом на позиц≥њ
суб'Їктив≥зму ≥ волюнтаризму в грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥.
«важаючи на викладене, дуже важливо правильно визначити сп≥вв≥дношенн¤
пропозиц≥њ ≥ попиту ¤к двох складових грошового ринку: ¤ка з них Ї первинною, а
¤ка - вторинною. Ѕез правильноњ в≥дпов≥д≥ на це питанн¤ неможливо правильно
визначити об'Їктивн≥ меж≥ пропозиц≥њ грошей, а отже ≥ ем≥с≥њ грошей.
ќск≥льки з двох сил грошового ринку попит на грош≥ зм≥нюЇтьс¤ насамперед п≥д
впливом об'Їктивних чинник≥в, що формуютьс¤ всередин≥ сектора реальноњ
економ≥ки, а пропозиц≥¤ грошей маЇ переважно екзогенний характер, то т≥льки
попит на грош≥ може бути первинним чинником у взаЇмод≥њ з пропозиц≥Їю грошей.
ќстанн¤ повинна у своњй динам≥ц≥ пост≥йно ор≥Їнтуватис¤ ≥ прилаштовуватис¤ до
зм≥ни попиту на грош≥. “≥льки за ц≥Їњ умови вплив суб'Їктивного фактора на
кон'юнктуру грошового ринку буде м≥н≥м≥зованим, а зм≥ни ключових ≥ндикатор≥в
ринку (маса грошей, р≥вень процента, р≥вень ≥нфл¤ц≥њ тощо) будуть об'Їктивними
≥ не матимуть руйн≥вних насл≥дк≥в.
ќтже, Ї п≥дстави вважати, що т≥ чинники, ¤к≥ визначають зм≥ну попиту на грош≥,
у к≥нцевому п≥дсумку визначають меж≥ зм≥ни пропозиц≥њ грошей. —пробу знайти
¤к≥сь ≥нш≥ чинники, що визначають обс¤г пропозиц≥њ грошей, не зач≥паючи попиту
на грош≥, в≥дкривають шл¤х до вольових р≥шень у монетарн≥й пол≥тиц≥. јдже
будь-¤к≥ ем≥с≥йн≥ вливанн¤ (зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей) можуть бути
виправдан≥ необх≥дн≥стю ф≥нансове забезпечити певн≥ "гостр≥" потреби
сусп≥льства, виробничого ≥нвестуванн¤, п≥дтриманн¤ пр≥оритетних виробництв
тощо. ѕри цьому потреби самого обороту, тобто попит на грош≥, будуть
про≥гнорован≥ ≥ стаб≥льн≥сть грошей буде п≥д≥рвана.
‘ормуванн¤ пропозиц≥њ грошей ≥ його чинники. ¬изнанн¤ попиту на грош≥
об'Їктивною межею дл¤ пропозиц≥њ грошей, а самоњ пропозиц≥њ - результатом
д≥¤льност≥ банк≥в може створити враженн¤, що завданн¤м монетарноњ пол≥тики
банк≥вськоњ системи Ї суто техн≥чне "п≥дт¤гуванн¤" грошовоњ маси до
попиту на грош≥ при зм≥н≥ його обс¤гу. ѕроте це лише поверхове, загальне
враженн¤. «а ним криЇтьс¤ надзвичайно складний процес зростанн¤ маси грошей
(грошовоњ пропозиц≥њ), на ¤кий, кр≥м р≥шень центрального банку, впливаЇ значна
к≥льк≥сть ≥нших чинник≥в, що можуть деформувати пропозиц≥ю грошей пор≥вн¤но з
визначеними ц≥л¤ми, в≥дхил¤ючи њњ в≥д попиту на грош≥. “ому кожний ≥з цих
чинник≥в можна розгл¤дати ¤к самост≥йний фактор впливу на обс¤г пропозиц≥њ
грошей.
ўоб спростити анал≥з цих чинник≥в, запишемо пропозиц≥ю грошей у вигл¤д≥ такоњ
формули:
ћ=mћб,
де ћ1 - пропозиц≥¤ грошей у вигл¤д≥ гот≥вки поза банками та депозит≥в на
поточних рахунках;
m - коеф≥ц≥Їнт грошово-кредитного мультипл≥катора;
ћб - грошова база.
«м≥на пропозиц≥њ грошей (ћ1) може бути викликана д≥Їю чинник≥в, ¤к≥ впливають
на обс¤г грошовоњ бази та на коеф≥ц≥Їнт мультипл≥катора.
ќск≥льки грошова база (ћб) перебуваЇ п≥д повним контролем центрального банку,
то обс¤г њњ може зм≥нюватис¤ внасл≥док певних операц≥й цього банку - операц≥й
на в≥дкритому ринку, реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в, валютноњ ≥нтервенц≥њ.
”с≥ вони зд≥йснюютьс¤ за його р≥шенн¤ми, тому й зм≥на пропозиц≥њ грошей у
розм≥рах, адекватних зм≥н≥ грошовоњ бази, Ї функц≥Їю центрального банку.
«м≥на коеф≥ц≥Їнта мультипл≥катора визначаЇтьс¤ не т≥льки р≥шенн¤ми центрального
банку, а й багатьма ≥ншими чинниками, що д≥ють незалежно в≥д його вол≥, ≥
можуть самост≥йно впливати на обс¤г пропозиц≥њ грошей. “акими чинниками можуть
бути зм≥ни:
- норми обов'¤зкових резерв≥в;
- обл≥ковоњ ставки;
- типовоњ ринковоњ процентноњ ставки;
- процентноњ ставки за депозитами до запитанн¤;
- обс¤гу багатства економ≥чних суб'Їкт≥в;
- т≥н≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
- стану дов≥ри до банк≥в, банк≥вськоњ пан≥ки.
–озгл¤немо механ≥зм впливу кожного з цих фактор≥в на пропозиц≥ю грошей.
«м≥на норми обов'¤зкового резервуванн¤ викликаЇ протилежну за напр¤мом зм≥ну
коеф≥ц≥Їнта (m) мультипл≥кац≥њ грошовоњ маси, оск≥льки в≥н визначаЇтьс¤ за
формулою т =1/r, де r - нор-
ма обов'¤зкового резервуванн¤. “ому чим нижчою буде норма (r), тим вищим буде
коеф≥ц≥Їнт мультипликац≥њ, а отже б≥льшим загальний обс¤г грошовоњ пропозиц≥њ,
≥ навпаки.
«м≥на обл≥ковоњ ставки впливаЇ на грошову базу. ѕри п≥двищенн≥ обл≥ковоњ ставки
зменшуЇтьс¤ попит комерц≥йних банк≥в на позички реф≥нансуванн¤, внасл≥док чого
зменшуютьс¤ залишки кошт≥в на њх коррахунках у центральному банку, тобто
грошова база, скорот¤тьс¤ також надлишков≥ резерви банк≥в та њхн≥ можливост≥
надавати позички, а отже ≥ р≥вень мультипл≥катора.
«м≥ни типовоњ ринковоњ процентноњ ставки впливають на пропозиц≥ю грошей у
к≥лькох напр¤мах. «окрема, при зростанн≥ процентноњ ставки за позичками ≥
обл≥гац≥¤ми у комерц≥йних банк≥в розширюютьс¤ можливост≥ одержувати позички
реф≥нансуванн¤ нав≥ть при зростанн≥ обл≥ковоњ ставки, унасл≥док чого зростають
грошова база, банк≥вськ≥ резерви ≥ коеф≥ц≥Їнт мультипл≥кац≥њ, що спри¤Ї
розширенню пропозиц≥њ грошей. ¬одночас у ц≥й ситуац≥њ можуть зменшуватис¤ попит
на банк≥вськ≥ позички, зростати надлишков≥ резерви ≥ скорочуватис¤ мультипл≥кац≥¤
депозитних грошей.
«м≥на багатства призводить до зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж депозитною ≥ гот≥вковою
складовими грошовоњ маси: чим б≥дн≥ш≥ економ≥чн≥ суб'Їкти, тим б≥льшу частину
своњх грошей вони тримають у форм≥ гот≥вки, ≥ навпаки. јле оск≥льки депозитна
складова зумовлюЇ мультипл≥кативний процес, а гот≥вкова - н≥, то зм≥на њх
сп≥вв≥дношенн¤ приводить до зм≥ни загального обс¤гу пропозиц≥њ грошей. “ак, при
зростанн≥ багатства депозитна складова грошовоњ маси зросте швидше н≥ж
гот≥вкова, що посилить мультипл≥кац≥йний ефект ≥ зб≥льшить пропозиц≥ю грошей.
«меншенн¤ багатства матиме протилежний вплив на пропозиц≥ю грошей.
“≥н≥зац≥¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зумовлюЇ зм≥ну структури грошових запас≥в
на користь гот≥вки. ÷е послаблюЇ мульти-пл≥кативне зб≥льшенн¤ депозит≥в,
оск≥льки гот≥вка виходить з банк≥вського обороту ≥ не використовуЇтьс¤ дл¤
ц≥лей кредитуванн¤. ѕад≥нн¤ р≥вн¤ мультипл≥кац≥њ зменшуЇ пропозиц≥ю грошей ”
депозитн≥й форм≥ значно б≥льше, н≥ж зростаЇ гот≥вкова маса. “ому загальна грошова
пропозиц≥¤ скорочуЇтьс¤ в м≥ру зростанн¤ т≥н≥зац≥њ економ≥ки.
Ќизький стан дов≥ри до банк≥в, банк≥вська пан≥ка теж негативно впливають на
процес мультипл≥кативного зб≥льшенн¤ депозит≥в, бо спричин¤ють вилученн¤ грошей
з депозит≥в чи стримують њх зростанн¤. «б≥льшенн¤ гот≥вковоњ складовоњ грошовоњ
маси не компенсуЇ втрат депозитноњ складовоњ, оск≥льки через мультипл≥кативний
ефект вони значно перевищують суми гот≥вкових вилучень.
¬ умовах посиленн¤ недов≥ри до банк≥в р≥вень мультипл≥кац≥њ може знижуватис¤ ≥
тому, що банки змушен≥ зб≥льшувати своњ надлишков≥ резерви ≥ скорочувати
кредитуванн¤, з тим щоб посилити свою л≥кв≥дн≥сть на випадок в≥дпливу вклад≥в.
ќтже, загальний обс¤г пропозиц≥њ грошей скорочуЇтьс¤ пропорц≥йно пад≥нню дов≥ри
до банк≥в, а в пер≥од банк≥вських пан≥к таке скороченн¤ стаЇ лавинопод≥бним,
здатним парал≥зувати всю плат≥жну систему крањни.
«ростанн¤ процентних ставок за депозитами до запитанн¤ спри¤Ї залученню банками
гот≥вки на поточн≥ вклади ≥ розширенню процесу мультипл≥кац≥њ депозит≥в,
унасл≥док чого зростаЇ пропозиц≥¤ грошей. ” принцип≥ за депозитами до запитанн¤
банки можуть не виплачувати процентного доходу, оск≥льки це "коротк≥"
грош≥, використанн¤ ¤ких приносить банкам незначн≥ доходи. ѕроте сучасна
банк≥вська практика довела доц≥льн≥сть виплат доходу ≥ за такими депозитами,
дл¤ чого в≥дкриваютьс¤ особлив≥ депозитн≥ рахунки типу нау-рахунки,
супер-нау-рахунки, рахунки з автоматичним "очищенн¤м" тощо.
«м≥ну пропозиц≥њ грошей через коливанн¤ коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ можуть
викликати й ≥нш≥ чинники, зокрема сезонн≥ зростанн¤ потреби населенн¤ в
гот≥вц≥, що призводить до зменшенн¤ поточних депозит≥в ≥ зниженн¤ процесу
мультипл≥кац≥њ, а отже - зменшенн¤ пропозиц≥њ грошей. ” цьому ж напр¤м≥ д≥Ї
зб≥льшенн¤ банками надлишкових резерв≥в напередодн≥ сезонного чи будь-¤кого
≥ншого оч≥куваного зростанн¤ в≥дпливу вклад≥в дл¤ забезпеченн¤ своЇњ
л≥кв≥дност≥.
јнал≥з фактор≥в впливу на пропозиц≥ю грошей св≥дчить, що остаточний обс¤г
пропозиц≥њ грошей формуЇтьс¤ зусилл¤ми чотирьох груп суб'Їкт≥в: центрального
банку, комерц≥йних банк≥в, а також банк≥вських вкладник≥в та позичальник≥в. ÷е
робить управл≥нн¤ пропозиц≥Їю грошей досить складним завданн¤м. ўоб вивести
пропозиц≥ю грошей на запланований р≥вень, не досить в≥дпов≥дно в≥дрегулювати
грошову базу. ƒл¤ цього треба ще й
забезпечити в≥дпов≥дне мультипл≥кативне зростанн¤ депозит≥в п≥д впливом ус≥х
перел≥чених вище чинник≥в.
√раф≥чне зображенн¤ пропозиц≥њ грошей. ќск≥льки пропозиц≥¤ грошей ¤к ¤вище
екзогенне формуЇтьс¤ насамперед банк≥вською системою, граф≥чне зображенн¤
кривоњ пропозиц≥њ в систем≥ координат буде залежати в≥д тактичних ц≥лей
грошово-кредитноњ пол≥тики. якщо тактичною ц≥ллю ц≥Їњ пол≥тики Ї п≥дтриманн¤ на
незм≥нному р≥вн≥ маси грошей в оборот≥ при в≥льному рус≥ процентноњ ставки, то
крива пропозиц≥њ грошей матиме такий вигл¤д (рис. 3.5).
мал. 20
ѕр¤ма вертикальна л≥н≥¤, проведена з точки 4,0, св≥дчить про те, що фактична
пропозиц≥¤ грошей склалас¤ на р≥вн≥ 4,0 млрд грн. ≥ банк≥вська система плануЇ
п≥дтримувати њњ на цьому р≥вн≥ незалежно в≥д зм≥ни процентноњ ставки. якщо буде
прийн¤то р≥шенн¤ за тих же умов зб≥льшити пропозиц≥ю грошей до 5,0 млрд грн.,
то крива пропозиц≥њ зм≥ститьс¤ вправо в точку, адекватну 5,0 млрд грн., але
залишитьс¤ у вертикальному положенн≥, що св≥дчить про њњ незалежн≥сть в≥д зм≥ни
процентноњ ставки.
якщо грошово-кредитна пол≥тика визнаЇ за тактичну ц≥ль утриманн¤ на незм≥нному
р≥вн≥ процентноњ ставки при в≥льному рус≥ грошовоњ маси, то крива пропозиц≥њ
набуде такого вигл¤ду (рис. 3.6).
мал. 21
√оризонтальна л≥н≥¤ ћ1 проведена з точки 8, св≥дчить про те, що пропозиц≥¤
грошей (точка ј) повинна зм≥нювати своЇ положенн¤ вл≥во чи вправо на
горизонтальн≥й пр¤м≥й ћ1 (залежно в≥д зм≥ни попиту на грош≥) так, щоб
утримувати процентну ставку на р≥вн≥ 8%. якщо ж ¤к ц≥ль монетарноњ пол≥тики
буде встановлено п≥дтриманн¤ процентноњ ставки на р≥вн≥ 10%, то л≥н≥¤
пропозиц≥њ грошей перем≥ститьс¤ вверх у точку 10, але збереже горизонтальне
положенн¤.
«м≥щенн¤ пропозиц≥њ грошей (точка ј) на обох р≥вн¤х у напр¤мку, потр≥бному дл¤
утриманн¤ ставки процента на незм≥нному р≥вн≥ (8% чи 10%), центральний банк
може забезпечити продажем ц≥нних папер≥в на в≥дкритому ринку (пропозиц≥¤ грошей
зменшитьс¤) чи куп≥влею њх (пропозиц≥¤ грошей зб≥льшитьс¤).
рива пропозиц≥њ грошей може набути вигл¤ду нахиленоњ л≥н≥њ, ¤кщо
грошово-кредитна пол≥тика передбачаЇ зб≥льшенн¤ маси грошей, проте меншою
м≥рою, н≥ж це потр≥бно дл¤ збереженн¤ стаб≥льного р≥вн¤ процента. ” такому раз≥
одночасно зм≥нюЇтьс¤ ≥ маса грошей, ≥ норма процента, а крива пропозиц≥њ грошей
займе положенн¤, показане на рис. 3.7.
¬иб≥р тактичноњ ц≥л≥ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ в≥дпов≥дноњ њй кривоњ
пропозиц≥њ грошей залежить в≥д конкретноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ та тих
чинник≥в, ¤к≥ обумовили зм≥ну попиту на гро-
мал. 22
ш≥, в≥дпов≥дно до ¤коњ банк≥вська система повинна в≥дкоригувати пропозиц≥ю
грошей. оли, наприклад, зростанн¤ попиту на грош≥ викликано зростанн¤м ц≥н,
то, щоб не спровокувати розвиток ≥нфл¤ц≥йного процесу, доц≥льно заф≥ксувати
масу грошей на р≥вн≥, що склавс¤, ≥ в≥дпустити у "в≥льне плаванн¤"
процентну ставку. ” цьому випадку крив≥й пропозиц≥њ грошей доц≥льно надати
однозначно вертикальне положенн¤ (рис. 3.6). якщо попит на грош≥ знижуЇтьс¤ п≥д
впливом, наприклад, прискоренн¤ об≥гу грошей унасл≥док удосконаленн¤ технолог≥й
м≥жбанк≥вського перем≥щенн¤ грошей, то, щоб захистити реальну економ≥ку в≥д
небажаного впливу зм≥ни процентних ставок, њх р≥вень доц≥льно заф≥ксувати, а
масу грошей в≥дпустити "у в≥льне плаванн¤". ÷≥й ситуац≥њ в≥дпов≥датиме
горизонтальна крива пропозиц≥њ грошей (див. рис. 3.6).
√либше у¤снити механ≥зм цих зв'¤зк≥в можна на повн≥й граф≥чн≥й модел≥ грошового
ринку, ¤ка включаЇ криву попиту ≥ криву пропозиц≥њ грошей.
