6.3. ¬јЋё“Ќ»… ”–—
—утн≥сть валютного курсу. «овн≥шньоеконом≥чн≥ операц≥њ у б≥льшост≥ випадк≥в
пов'¤зан≥ з обм≥ном одн≥Їњ нац≥ональноњ валюти на ≥ншу. ” цьому зв'¤зку виникаЇ
необх≥дн≥сть у встановленн≥ сп≥вв≥дношенн¤ обм≥ну м≥ж валютами - валютного
курсу.
¬алютний курс - це сп≥вв≥дношенн¤, за ¤ким одна валюта обм≥нюЇтьс¤ на ≥ншу, або
"ц≥на" грошовоњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни, що визначена в грошов≥й
одиниц≥ ≥ншоњ крањни.
”становленн¤ курсу називаЇтьс¤ котируванн¤м валюти. ¬алютний курс в≥дбиваЇ
взаЇмод≥ю сфер нац≥ональноњ та св≥товоњ економ≥к. якщо основн≥ характеристики кожноњ
валюти формуютьс¤ у межах нац≥ональних господарств, то њх к≥льк≥сне пор≥вн¤нн¤
в≥дбуваЇтьс¤ у зовн≥шньоеконом≥чних операц≥¤х. ¬алютний курс пор≥внюЇ
нац≥ональн≥ вартост≥ не пр¤мо, а опосередковано - через њх в≥дносну куп≥вельну
спроможн≥сть. ÷е забезпечуЇ на¤вн≥сть варт≥сних критер≥њв при проведенн≥
м≥жнародних розрахунк≥в, даЇ змогу вим≥рювати ефективн≥сть зовн≥шньоеконом≥чних
операц≥й.
¬алютний курс необх≥дний дл¤
- обм≥ну валютами при торг≥вл≥ товарами, послугами, при рус≥ кап≥тал≥в та
кредит≥в;
- пор≥вн¤нн¤ ц≥н св≥тових та нац≥ональних ринк≥в, а також варт≥сних показник≥в
р≥зних крањн, виражених у нац≥ональних або ≥ноземних валютах;
- пер≥одичноњ переоц≥нки рахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ ф≥рм та банк≥в.
¬алютний курс учасники обм≥ну розгл¤дають ¤к коеф≥ц≥Їнт перерахунку одн≥Їњ
валюти в ≥ншу, ¤кий визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м попиту та пропозиц≥њ на
валютному ринку. ќднак варт≥сною основою валютного курсу Ї паритет куп≥вельних
спроможностей валют, ¤кий виражаЇ сп≥вв≥дношенн¤ середн≥х р≥вн≥в нац≥ональних
ц≥н на товари, послуги, ≥нвестиц≥њ. ÷¤ економ≥чна (варт≥сна) категор≥¤ Ї
атрибутом товарного виробництва ≥ в≥дображаЇ виробнич≥ в≥дносини м≥ж
товаровиробниками та св≥товим ринком. ѕ≥д час продажу товар≥в на св≥товому
ринку продукт нац≥ональноњ прац≥ д≥стаЇ сусп≥льне визнанн¤ на основ≥
≥нтернац≥ональноњ м≥ри вартост≥. ќтже, валютний курс опосередковуЇ абсолютну
обм≥нюван≥сть товар≥в у межах св≥тового господарства. ¬арт≥сна основа валютного
курсу обумовлена тим, що в к≥нцевому п≥дсумку ≥нтернац≥ональна ц≥на виробництва
¤к база св≥тових ц≥н будуЇтьс¤ на нац≥ональних ц≥нах виробництва в крањнах, що
Ї головними постачальниками товар≥в на св≥товий ринок.
‘актори, ¤к≥ впливають на валютний курс...як будь-¤ка ц≥на, валютний курс
в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д варт≥сноњ основи - паритету куп≥вельноњ спроможност≥ валют -
п≥д впливом попиту та пропозиц≥њ валюти. —п≥вв≥дношенн¤ такого попиту та
пропозиц≥њ залежить в≥д багатьох чинник≥в, ¤к≥ в≥дображають зв'¤зок валютного
курсу з ≥ншими економ≥чними категор≥¤ми - варт≥стю, ц≥ною, грошима, процентом,
плат≥жним балансом та ≥н.
–озр≥зн¤ють кон'юнктурн≥ та структурн≥ (довгостроков≥) чинники, ¤к≥ впливають
на валютний курс.
он'юнктурн≥ чинники пов'¤зан≥ з коливанн¤ми д≥ловоњ активност≥, пол≥тичноњ та
в≥йськово-пол≥тичноњ обстановки, з чутками (≥нод≥ аж≥отажними), здогадками та
прогнозами.
ѕор¤д з кон'юнктурними чинниками, вплив ¤ких важко передбачити, на попит та
пропозиц≥ю валюти, тобто на динам≥ку њњ курсу, впливають ≥ в≥дносно
довгостроков≥ тенденц≥њ, ¤к≥ визначають стан т≥Їњ чи ≥ншоњ нац≥ональноњ
грошовоњ одиниц≥ у валютн≥й ≥Їрарх≥њ. —еред цих чинник≥в можна назвати так≥:
1. «ростанн¤ нац≥онального доходу. ÷ей чинник зумовлюЇ п≥двищений попит на
≥ноземн≥ товари, водночас товарний ≥мпорт може зб≥льшувати в≥дплив ≥ноземноњ
валюти.
2. “емпи ≥нфл¤ц≥њ. —п≥вв≥дношенн¤ валют за њх куп≥вельною спроможн≥стю (паритет
куп≥вельноњ спроможност≥) Ї своЇр≥дною в≥ссю валютного курсу, тому на валютний
курс впливають темпи ≥нфл¤ц≥њ. „им вищ≥ темпи- ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥, тим нижчий
курс њњ валюти, ¤кщо не протид≥ють ≥нш≥ фактори. “аку тенденц≥ю звичайно можна
простежити в середньо- та довгостроковому план≥. ¬ир≥внюванн¤ валютного курсу,
приведенн¤ його у в≥дпов≥дн≥сть з паритетом куп≥вельноњ спроможност≥
в≥дбуваютьс¤ в середньому прот¤гом двох рок≥в.
3. —тан плат≥жного балансу. јктивний плат≥жний баланс спри¤Ї п≥двищенню курсу
нац≥ональноњ валюти, бо при цьому зб≥льшуЇтьс¤ попит на нењ з боку зовн≥шн≥х
боржник≥в. ѕасивний плат≥жний баланс породжуЇ тенденц≥ю до зниженн¤ курсу
нац≥ональноњ валюти, тому що боржники продають њњ на ≥ноземну валюту дл¤
погашенн¤ своњх зовн≥шн≥х зобов'¤зань. ” сучасних умовах зр≥с вплив
м≥жнародного руху кап≥тал≥в на плат≥жний баланс ≥ в≥дпов≥дно на валютний курс,
оск≥льки конкурентом валютного ринку Ї ринок ц≥нних папер≥в - акц≥й, обл≥гац≥й,
вексел≥в, короткострокових депозит≥в.
” крањнах, що розвиваютьс¤, ринок ц≥нних папер≥в може гальмувати зростанн¤
курсу ≥ноземноњ валюти, в≥двол≥каючи в≥льну грошову гот≥вку в≥д обм≥ну на ¬ ¬.
4. –≥зниц¤ процентних ставок у р≥зних крањнах. ¬плив цього фактора на валютний
курс зумовлюЇтьс¤ двома основними обставинами. ѕо-перше, зм≥на процентних
ставок у крањн≥ впливаЇ за ≥нших р≥вних умов на м≥жнародний рух кап≥тал≥в,
насамперед короткострокових. ѕ≥двищенн¤ процентноњ ставки стимулюЇ приплив
≥ноземних кап≥тал≥в, а њњ зниженн¤ заохочуЇ в≥дплив кап≥тал≥в, у тому числ≥ ≥
нац≥ональних, за кордон. ѕо-друге, процентн≥ ставки впливають на операц≥њ
валютних ринк≥в та ринк≥в позичкових кап≥тал≥в.
5. ƒ≥¤льн≥сть валютних ринк≥в та спекул¤тивн≥ валютн≥ операц≥њ. якщо курс
¤коњ-небудь валюти маЇ тенденц≥њ до зниженн¤, то ф≥рми та банки завчасно
продають њњ на б≥льш ст≥йк≥ валюти, що пог≥ршуЇ позиц≥њ ослабленоњ валюти.
¬алютн≥ ринки швидко реагують на зм≥ни в економ≥ц≥ та пол≥тиц≥, на коливанн¤
курсових сп≥вв≥дношень. “им самим вони розширюють можливост≥ валютноњ
спекул¤ц≥њ та стих≥йного руху "гар¤чих" грошей.
6. —туп≥нь використанн¤ певноњ валюти на Ївроринку ≥ в м≥жнародних розрахунках.
Ќаприклад, той факт, що 60-70% операц≥й Ївробанк≥в виконуЇтьс¤ в доларах,
визначаЇ масштаби попиту на цю валюту та њњ пропозиц≥ю. Ќа курс валюти впливаЇ
≥ ступ≥нь њњ використанн¤ в м≥жнародних розрахунках.
7. —туп≥нь дов≥ри до валюти на нац≥ональному та св≥товому ринках. ¬она
визначаЇтьс¤ станом економ≥ки та пол≥тичною обстановкою в крањн≥, а також
розгл¤нутими вище чинниками^ ¤к≥ впливають на валютний курс, причому дилери
враховують не лише темпи економ≥чного зростанн¤, ≥нфл¤ц≥њ, р≥вень куп≥вельноњ
спроможност≥ валюти, сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ валюти, а й
перспективи њх динам≥ки.
8. ¬алютна пол≥тика. —п≥вв≥дношенн¤ ринкового та державного регулюванн¤
валютного курсу впливаЇ на його динам≥ку. ‘ормуванн¤ валютного курсу на
валютних ринках через механ≥зм попиту та пропозиц≥њ валюти, ¤к правило,
супроводжуЇтьс¤ р≥зкими коливанн¤ми курсових сп≥вв≥дношень. Ќа ринку
складаЇтьс¤ реальний валютний курс - показник стану економ≥ки, грошового об≥гу,
ф≥нанс≥в, кредиту та ступен¤ дов≥ри до певноњ валюти. ƒержавне регулюванн¤
валютного курсу спр¤моване на його п≥двищенн¤ або зниженн¤ виход¤чи з завдань
валютно-економ≥чноњ пол≥тики.
9. —туп≥нь розвитку фондового ринку, ¤кий Ї конкурентом валютному ринку.
‘ондовий ринок може залучати ≥ноземну валюту безпосередньо, а також
"в≥дт¤гувати" кошти в нац≥ональн≥й валют≥, ¤к≥ могли б бути
використан≥ на валютному ринку дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти.
¬плив валютного курсу на м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини. оливанн¤ валютного
курсу впливають на сп≥вв≥дношенн¤ експортних та ≥мпортних ц≥н,
конкурентоспроможн≥сть ф≥рм, прибуток п≥дприЇмств. –≥зк≥ коливанн¤ валютного
курсу посилюють нестаб≥льн≥сть м≥жнародних економ≥чних, зокрема
валютно-кредитних та ф≥нансових, в≥дносин, викликають негативн≥
соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки, втрати одних та виграш≥ ≥нших крањн.
ѕри зниженн≥ курсу нац≥ональноњ валюти, ¤кщо не протид≥ють ≥нш≥ чинники,
експортери або отримують експортну прем≥ю при обм≥н≥ вирученоњ ≥ноземноњ
валюти, ¤ка подорожчала, на нац≥ональну валюту, ¤ка подешевшала, або мають
можлив≥сть продавати товари за ц≥нами, нижчими в≥д середньосв≥тових. јле
одночасно зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти впливаЇ на подорожчанн¤ ≥мпорту,
що стимулюЇ зростанн¤ ц≥н у крањн≥, скороченн¤ ввезенн¤ товар≥в та споживанн¤
або розвиток нац≥онального виробництва товар≥в зам≥сть ≥мпортних. «ниженн¤
валютного курсу скорочуЇ реальну заборгован≥сть у нац≥ональн≥й валют≥ та
зб≥льшуЇ т¤гар зовн≥шн≥х борг≥в, виражених в ≥ноземн≥й валют≥. Ќевиг≥дним стаЇ
вивезенн¤ прибутк≥в, процент≥в, див≥денд≥в, ¤к≥ одержують ≥ноземн≥ ≥нвестори у
валют≥ крањн перебуванн¤. ÷≥ прибутки ре≥нвестуютьс¤ або використовуютьс¤ дл¤
закуп≥вл≥ товар≥в за внутр≥шн≥ми ц≥нами ≥ наступного њх експорту.
ѕри п≥двищенн≥ курсу" нац≥ональноњ валюти внутр≥шн≥ ц≥ни стають менш
конкурентоспроможними, ефективн≥сть експорту знижуЇтьс¤, що може призвести до
стагнац≥њ експортних галузей нац≥онального виробництва. ≤мпорт, навпаки,
розширюЇтьс¤. —тимулюЇтьс¤ приплив у крањну ≥ноземних та нац≥ональних
кап≥тал≥в, зб≥льшуЇтьс¤ вивезенн¤ прибутк≥в на ≥ноземн≥ кап≥таловкла-
денн¤. «меншуЇтьс¤ реальна сума зовн≥шнього боргу, вираженого в обезц≥нен≥й
≥ноземн≥й валют≥.
–озходженн¤ динам≥ки курсу та куп≥вельноњ спроможност≥ валюти впливаЇ на
розвиток м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. якщо внутр≥шнЇ ≥нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤
грошей випереджаЇ зниженн¤ курсу валюти, то за ≥нших р≥вних умов заохочуЇтьс¤ ≥мпорт
товар≥в з метою њх продажу на нац≥ональному ринку за високими ц≥нами. якщо
зовн≥шнЇ знец≥ненн¤ валюти випереджаЇ внутр≥шнЇ, ¤ке викликаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю, то
виникають умови дл¤ валютного демп≥нгу - масового експорту товар≥в за ц≥нами,
нижчими в≥д середньосв≥тових з метою вит≥сненн¤ конкурент≥в на зовн≥шн≥х
ринках.
“аким чином, зм≥ни курсу валют впливають на перерозпод≥л м≥ж крањнами частини
сукупного сусп≥льного продукту, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ на зовн≥шн≥х ринках. «а
п≥драхунками, зниженн¤ на 20% курсу валюти крањни, що маЇ експортну квоту 25%,
викликаЇ п≥двищенн¤ ц≥н товар≥в, ¤к≥ експортуютьс¤, на 16% ≥ внасл≥док цього
зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н у крањн≥ на 4-6%.
¬ умовах плаваючих валютних курс≥в посиливс¤ вплив њх зм≥н на рух кап≥тал≥в,
особливо короткострокових, що позначаЇтьс¤ на валютно-економ≥чному стан≥
окремих держав. ” результат≥ приплив спекул¤тивних ≥ноземних кап≥тал≥в у
крањну, курс валюти ¤коњ п≥двищуЇтьс¤, може тимчасово п≥двищити обс¤г
позичкових кап≥тал≥в та кап≥таловкладень, що використовуЇтьс¤ дл¤ розвитку
економ≥ки та покритт¤ деф≥циту державного бюджету. ¬≥дплив кап≥тал≥в з крањни
призводить до њх нестач≥, зменшенн¤ ≥нвестиц≥й, зростанн¤ безроб≥тт¤.
Ќасл≥дки коливань валютного курсу залежать в≥д валютно-економ≥чного потенц≥алу
крањни, њњ експортноњ квоти, позиц≥њ в м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах.
¬алютний курс Ї об'Їктом боротьби м≥ж крањнами, нац≥ональними експортерами та
≥мпортерами, джерелом м≥ждержавних незгод.
≈коном≥чн≥ основи валютних курс≥в. ѕри золотому стандарт≥ в основ≥ валютного
курсу лежав золотий паритет - в≥дношенн¤ ваговоњ к≥лькост≥ чистого золота, що
м≥стилос¤ в двох грошових одиниц¤х, ¤к≥ обм≥нювалис¤ одна на одну. ¬алютний
курс, ¤к правило, не зб≥гавс¤ з валютним паритетом, бо в≥н залежить в≥д попиту
та пропозиц≥њ ≥нвалюти, ¤к≥ визначаютьс¤ станом плат≥жного балансу крањни. якщо
плат≥жний баланс пасивний, попит на ≥нвалюту б≥льший, н≥ж њњ пропозиц≥¤, курс
нац≥ональноњ валюти буде нижчим за паритет. ѕротилежне ¤вище виникне у випадку,
коли крањна маЇ активний плат≥жний баланс.
¬ умовах золотого стандарту в≥дхиленн¤ валютного курсу в≥д валютного паритету
не могло бути значним. ¬оно обмежувалос¤ витратами, пов'¤заними ≥з
транспортуванн¤м золота за кордон з метою обм≥ну його на необх≥дну валюту або
зд≥йсненн¤ пр¤мих платеж≥в. ÷е в≥дхиленн¤ фактично не перевищувало 1% в≥д
паритету у кожний б≥к. ћеж≥ такого в≥дхиленн¤ називаютьс¤ золотими точками.
Ќижча межа в≥дхиленн¤ валютного курсу в≥д валютного паритету дор≥внювала
валютному паритету м≥нус витрати на перевезенн¤ золота. ¬она в≥дпов≥дала
м≥н≥мальному курсу валюти ≥ називалас¤ нижньою золотою точкою.
ѕри зниженн≥ курсу валюти даноњ крањни до њњ нижчоњ точки починавс¤ вив≥з
(експорт) золота. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що попит на ≥нвалюту перевищував
пропозиц≥ю, ≥ в≥н не м≥г бути повн≥стю задоволеним нав≥ть за м≥н≥мального
курсу. „астина платеж≥в, ¤ка в≥дпов≥дала незадоволеному при такому курс≥ попиту
на ≥нвалюту, могла бути зд≥йснена золотом. ѕлатникам за кордоном ставало
виг≥дн≥шим купити у своњй крањн≥ золото за цгною паритету, вивезти його дл¤
платеж≥в за зобов'¤занн¤ми, н≥ж переплачувати на куп≥вл≥ ≥нвалюти. Ќижн¤ золота
точка називалас¤ ще експортною.
¬ерхн¤ межа в≥дхиленн¤ валютного курсу в≥д валютного паритету дор≥внювала
валютному паритету плюс витрати на перевезенн¤ золота. ¬она в≥дпов≥дала
максимальному курсу валюти ≥ називалас¤ верхньою золотою точкою.
ѕри п≥двищенн≥ курсу валюти до верхньоњ золотоњ точки починавс¤ вв≥з (≥мпорт)
золота до крањни. ” зв'¤зку з цим верхн¤ золота точка називалас¤ ще ≥мпортною.
«а цих умов валютний курс характеризувавс¤ в≥дносною стал≥стю, ¤ка
гарантувалас¤ в≥льним обм≥ном банкнот на золото та можлив≥стю в≥льного вивозу
золота з одн≥Їњ крањни до ≥ншоњ.
Ѕазою валютного курсу до середини 70-х рок≥в був оф≥ц≥йний золотий паритет
валют. ”насл≥док ямайськоњ валютноњ реформи 1976- 1978рр. юридичне була
оформлена в≥дмова крањн в≥д золотих паритет≥в ¤к основи валютних курс≥в. «
1975р. ћ≥жнародний валютний фонд не публ≥куЇ даних про золотий вм≥ст валют. ÷е
пов'¤зано з тим, що оф≥ц≥йний золотий паритет утратив реальне економ≥чне
значенн¤. Ќин≥ основою визначенн¤ валютних курс≥в Ї сп≥вв≥дношенн¤ куп≥вельних
спроможностей нац≥ональних валют.
уп≥вельна спроможн≥сть валюти - це сума товар≥в та послуг за њх ц≥нами, ¤к≥
можна придбати за нац≥ональну грошову одиницю. —п≥вв≥дношенн¤ куп≥вельноњ сили
валют визначаЇтьс¤ стосовно певноњ групи товар≥в та послуг у двох крањнах.
«м≥на валютного
курсу в≥дпов≥даЇ динам≥ц≥ р≥вн≥в ц≥н у р≥зних крањнах. ѕри зростанн≥ курсу
нац≥ональноњ валюти товари, ¤к≥ експортован≥ з ц≥Їњ крањни, стають дорожчими за
кордоном, а ≥мпортован≥ товари - дешевшими. ≤ навпаки.
–ежими валютних курс≥в. —учасн≥ типи режим≥в валютних курс≥в у св≥тов≥й
валютн≥й систем≥ включають ф≥ксований та плаваючий режими. ѕри ф≥ксованому
режим≥ (fixed rate) валютний курс ф≥ксуЇтьс¤ до одн≥Їњ валюти або
"кошика" валют. ѕлаваюч≥ курси (floating rate) зм≥нюютьс¤ залежно в≥д
попиту та пропозиц≥њ на валютному ринку.
ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в≥дпов≥дно до Ѕреттон-вудськоњ угоди було введено
режим ф≥ксованих золотих паритет≥в та курс≥в. ÷ентральн≥ банки були зобов'¤зан≥
п≥дтримувати курс нац≥ональноњ валюти до долара в межах 1% в≥д паритету за
допомогою валютноњ ≥нтервенц≥њ та дисконтноњ пол≥тики. якщо при цьому бракувало
золотовалютних резерв≥в, проводилас¤ девальвац≥¤ валюти.
”насл≥док краху Ѕреттон-вудськоњ валютноњ системи золот≥ паритети та ф≥ксован≥
на них валютн≥ курси були скасован≥ та встановлено режим гнучких курс≥в валют.
мал. 42
” сучасних умовах за ф≥ксованого курсу центральний банк п≥дтримуЇ валютний курс
у визначених межах до одн≥Їњ валюти або до "кошика" валют. «м≥ни
сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ноземноњ валюти впливають на обс¤г
золотовалютних резерв≥в крањни, та в≥дпов≥дно й на грошову базу (корекц≥¤
плат≥жного балансу зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом зм≥н у р≥вн≥ золотовалютних резерв≥в).
–ежим в≥льного плаванн¤ передбачаЇ встановленн¤ валютних курс≥в т≥льки на
п≥дстав≥ сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на ≥ноземну валюту. ” м≥ру зм≥ни
цього сп≥вв≥дношенн¤ зм≥нюЇтьс¤ валютний курс, що спри¤Ї автоматичному
вир≥внюванню плат≥жного балансу, ≥ немаЇ потреби витрачати золотовалютн≥
резерви.
ѕлаваючий курс даЇ змогу н≥велювати (певний час) зовн≥шн≥й вплив та оперативно дос¤гти
р≥вноваги плат≥жного балансу, забезпечити автономн≥сть монетарноњ пол≥тики, але
не обмежуЇ ≥нфл¤ц≥ю. –ежим "плаванн¤" зн≥маЇ з ур¤ду в≥дпов≥дальн≥сть
за регулюванн¤ валютного курсу, але водночас не залишаЇ можливост≥ п≥дтриманн¤
окремих галузей нац≥ональноњ економ≥ки.
ћ≥ж вказаними режимами валютних курс≥в Ї й ≥нш≥ в≥дм≥нност≥. «окрема,
дестаб≥л≥зуюча спекул¤ц≥¤ валютою ймов≥рн≥ша у випадку плаваючих, а не
ф≥ксованих валютних курс≥в. ѕлаваюч≥ валютн≥ курси послабл¤ють
"дисципл≥ну" ц≥н ≥ посилюють ≥нфл¤ц≥ю, а ф≥ксований курс позбавлений
цих вад. ¬одночас при деф≥цит≥ плат≥жного балансу найб≥льша свобода маневру
збер≥гаЇтьс¤ за плаваючого курсу.
—имптоматичною Ї пом≥чена останн≥м часом тенденц≥¤ до в≥дмови в≥д застосуванн¤
ф≥ксованих режим≥в валютних курс≥в ≥ переходу до б≥льш гнучких њњ вар≥ант≥в.
ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ крањн ≥з перех≥дною економ≥кою, зокрема держав, ¤к≥
спод≥ваютьс¤ у майбутньому приЇднатис¤ до ™вропейського економ≥чного ≥
валютного —оюзу („ех≥¤, ѕольща, ”горщина). ѕлаваюч≥ обм≥нн≥ курси дають змогу
долати насл≥дки кризи, пов'¤заноњ ≥з зовн≥шньою заборгован≥стю, та протид≥¤ти
зовн≥шн≥м "шокам".
—татутом ћ¬‘ передбачено, що в сучасних умовах "валютний режим може
включати п≥дтримку державою-членом вартост≥ своЇњ валюти у —ƒ– або, за вибором
держави-члена, в ≥ншому еталон≥ вартост≥, кр≥м золота; або сп≥льн≥ заходи
регулюванн¤ вартост≥ своњх валют в≥дносно вартост≥ одн≥Їњ валюти або валют
≥нших держав-член≥в; або ≥нш≥ валютн≥ режими за вибором держави-члена"
(—татт¤ IV, розд≥л 2 (в)).
«а станом на к≥нець вересн¤ 1998 р. 47 держав мали валютний курс
"ф≥ксований" в≥дносно одн≥Їњ валюти, 4 - в≥дносно —ѕ«, 13 - в≥дносно
≥нших "кошик≥в валют". –ешта крањн користуЇтьс¤ гнучкими валютними
курсами. ” 56 крањн - керован≥ плаваюч≥ курси, у 45 - незалежно (в≥льно)
плаваюч≥ курси.
”крањна, ¤к ≥ б≥льш≥сть держав —Ќƒ, входить до групи крањн ≥з керованими
плаваючими курсами. –ежим керованого плаванн¤ означаЇ, що ур¤д виходить на
ринки ≥ноземноњ валюти, щоб вплинути на валютний курс, але не зобов'¤зуЇтьс¤ п≥дтримувати
його на стаб≥льному,-(незм≥нному) р≥вн≥. ѕрикладом може бути так званий
"валютний коридор", запроваджений в ”крањн≥ з 1 вересн¤ 1997 р.
"¬алютний коридор" - це такий режим курсу нац≥ональноњ валюти, коли
на визначений терм≥н установлюютьс¤ м≥н≥мальна та максимальна меж≥ оф≥ц≥йного
курсу валюти, а центральний банк бере на себе зобов'¤занн¤ п≥дтримувати курс у
встановлених межах.
–егулюванн¤ валютних курс≥в. —тиранн¤ об'Їктивних меж коливань валютних курс≥в
не означаЇ, що в≥дпала потреба утримувати њх на певному р≥вн≥. « крахом
золотого стандарту була л≥кв≥дована основа, на ¤к≥й грунтувалас¤ свобода
валютного обм≥ну, стал≥сть валютних курс≥в. –≥зк≥ коливанн¤ валютних курс≥в у
нових умовах робл¤ть б≥льш ризиковими зовн≥шньоеконом≥чн≥ та кредитн≥ операц≥њ.
Ќегативний вплив коливанн¤ валютних курс≥в на розвиток зовн≥шньоеконом≥чних
зв'¤зк≥в викликаЇ необх≥дн≥сть втручанн¤ державних орган≥в у сферу м≥жнародних
валютних в≥дносин з метою обмежити ц≥ коливанн¤ через операц≥њ центральних
банк≥в.
√оловними методами регулюванн¤ валютного курсу Ї валютна ≥нтервенц≥¤ та
дисконтна пол≥тика.
¬алютна ≥нтервенц≥¤ - це пр¤ме втручанн¤ центрального банку або казначейства у
валютний ринок. ¬она зводитьс¤ до куп≥вл≥ та продажу центральним банком або
казначейством ≥нвалюти. ÷ентральний банк купуЇ ≥нвалюту, коли њњ пропозиц≥¤
надм≥рна та курс низький, ≥ продаЇ, коли курс ≥нвалюти високий. “аким способом
обмежуютьс¤ коливанн¤ курсу нац≥ональноњ валюти.
«д≥йсненн¤ валютноњ ≥нтервенц≥њ можливе за умови, що невр≥вноважен≥сть плат≥жного
балансу Ї незначною та характеризуЇтьс¤ поступовою зм≥ною пасивного сальдо на
активне, ≥ навпаки. јдже резерви ≥нвалюти дл¤ ≥нтервенц≥њ обмежен≥, ≥ продаж
повинен поЇднуватис¤ з куп≥влею.
„асто валютна ≥нтервенц≥¤ використовуЇтьс¤ дл¤ п≥дтриманн¤ курсу нац≥ональноњ
валюти на зниженому р≥вн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ валютного демп≥нгу - знец≥нюванн¤
нац≥ональноњ валюти з метою нарощуванн¤ експорту товар≥в за ц≥нами, нижчими за
св≥тов≥. ¬алютний демп≥нг слугуЇ засобом боротьби за ринки збуту. √оловною
умовою тут Ї зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти у б≥льших розм≥рах, н≥ж пад≥нн¤
њњ куп≥вельноњ спроможност≥ на внутр≥шньому ринку.
ƒл¤ валютного демп≥нгу характерне:
1) експортер, купуючи товари на внутр≥шньому ринку за нац≥ональну валюту,
куплену за поточним курсом, продаЇ њх на зовн≥шньому ринку за ≥ноземну валюту
за ц≥нами, нижчими за серед-ньосв≥тов≥;
2) джерелом зниженн¤ експортних ц≥н Ї курсова р≥зниц¤, ¤ка виникаЇ при обм≥н≥
вирученоњ ≥ноземноњ валюти на нац≥ональну за курсом, ¤кий за цей час зросте;
3) вив≥з товар≥в у масовому масштаб≥ забезпечуЇ надприбутки експортер≥в.
ƒемп≥нгова ц≥на може бути нав≥ть нижчою за ц≥ну виробництва або соб≥вартост≥.
ќднак експортерам невиг≥дна дуже занижена ц≥на, оск≥льки може виникнути
конкуренц≥¤ з нац≥ональними товарами в результат≥ њх реекспорту ≥ноземними
контрагентами.
—уть дисконтноњ пол≥тики зводитьс¤ до п≥двищенн¤ або зниженн¤ дисконтноњ ставки
центрального ем≥с≥йного банку з метою вплинути на рух заруб≥жних
короткострокових кап≥тал≥в. ѕ≥двищуючи дисконтну ставку у пер≥оди пог≥ршенн¤
стану плат≥жного балансу, центральний банк стимулюЇ приплив кап≥тал≥в з крањн,
де дисконтна ставка нижча, тобто спри¤Ї пол≥пшенню стану плат≥жного балансу.
Ќаприклад, у перш≥й половин≥ 80-х рок≥в адм≥н≥страц≥¤ —Ўј проводила пол≥тику
високих процентних ставок та курсу долара, що спри¤ло припливу у крањну з 1980
до 1984р. 417 млрд. дол. —Ўј. ÷е викликало ланцюгову реакц≥ю у вигл¤д≥
п≥двищенн¤ процентних ставок у «ах≥дн≥й ™вроп≥, тому що в цих крањнах
зменшилис¤ кап≥таловкладенн¤ та зросло безроб≥тт¤. јле цей спос≥б може бути
ефективним лише за умови, що рух кап≥тал≥в м≥ж крањнами зумовлений пошуками
б≥льш прибуткового њх розм≥щенн¤, а не невпевнен≥стю у збереженн≥ кап≥тал≥в у
крањн≥. “ому п≥двищенн¤ дисконтноњ ставки не завжди Ї ефективним методом. ƒо
того ж це веде до подорожчанн¤ кредиту всередин≥ крањни.
ћетодами валютного регулюванн¤, що використовуютьс¤ традиц≥йно, Ї девальвац≥¤
та ревальвац≥¤ - зниженн¤ та п≥двищенн¤ валютного курсу. ѕричинами њх Ї
≥нфл¤ц≥¤ та невр≥вноважен≥сть плат≥жного балансу, розрив м≥ж куп≥вельною
спроможн≥стю грошових одиниць.
ћета девальвац≥њ - зниженн¤ оф≥ц≥йного курсу дл¤ стимулюванн¤ експорту та
стримуванн¤ ≥мпорту. Ќаприклад, девальвац≥њ 30-х рок≥в були спр¤мован≥ не на
стаб≥л≥зац≥ю валют, а на њх знец≥нюванн¤ з метою створенн¤ умов дл¤ валютного
демп≥нгу. ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни прот¤гом 1946-1973 pp. було проведено
понад 500 девальвац≥й ≥ т≥льки 10 ревальвац≥й. ѕрактикуютьс¤ також масов≥
девальвац≥њ валют, що були, наприклад, у 1949 p., наприк≥нц≥ 60-х - початку
70-х рок≥в.
ƒо скасуванн¤ ф≥ксованого вм≥сту золота у валютах девальвац≥¤ супроводжувалас¤
зниженн¤м метал≥чного вм≥сту валюти, а ревальвац≥¤ - п≥двищенн¤м. «а умов
"плаваючих" валютних курс≥в девальвац≥¤ та ревальвац≥¤ в≥дбуваютьс¤
стих≥йно на валютному ринку. “ому терм≥н "девальвац≥¤" у сучасному
розум≥нн≥ означаЇ також в≥дносно тривале зниженн¤ ринкового курсу валюти. ”
межах ™¬— з початку 80-х рок≥в 11 раз≥в оф≥ц≥йно проводилис¤ девальвац≥њ
(французького франка, ≥тал≥йськоњ л≥ри) ≥ ревальвац≥њ (марки ‘–Ќ, голландського
гульдена та ≥н.).
” сучасних умовах девальвац≥¤ та ревальвац≥¤ не Ї засобами стаб≥л≥зац≥њ
валютного курсу. ¬они ¤вл¤ють собою лише метод приведенн¤ оф≥ц≥йного курсу у
тимчасову в≥дпов≥дн≥сть з д≥йсним, що склавс¤ на ринку.
–ежим валютного курсу в ”крањн≥. урсова пол≥тика Ї нев≥д'Їмною складовою
ур¤довоњ програми економ≥чного розвитку держави ≥ маЇ враховувати весь комплекс
≥нструмент≥в та реальн≥ можливост≥ щодо њњ реал≥зац≥њ. «г≥дно з ƒекретом
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного
контролю" в≥д 17 лютого 1993р. установленн¤ валютного курсу нац≥ональноњ
валюти належить до сп≥льноњ компетенц≥њ ЌЅ” та абм≥ну.
ѕитанн¤ про визначенн¤ режиму валютного курсу Ї складними та дискус≥йними, бо
валютному курсу належить основне м≥сце у всьому комплекс≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ
економ≥чних зв'¤зк≥в. « його допомогою р≥вн≥ нац≥ональних товарних ц≥н, оплати
прац≥, а також багато ≥нших варт≥сних показник≥в з≥ставл¤ютьс¤ з аналог≥чними
показниками заруб≥жних крањн. Ќа ц≥й основ≥ визначаютьс¤ ефективн≥сть
експортно-≥мпортних операц≥й, доц≥льн≥сть виробництва тих чи ≥нших товар≥в та
≥н.
”крањна використовувала к≥лька режим≥в валютного курсу - в≥д плаваючого до
ф≥ксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу.
«г≥дно з ƒекретом, прийн¤тим аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в у грудн≥ 1992 p., було
визначено ринковий (плаваючий) режим валютного курсу украњнського карбованц¤.
Ќа практиц≥ така система означала фактичне введенн¤ режиму конвертованост≥
валюти без попереднього забезпеченн¤ в≥дпов≥дних економ≥чних умов:
конкурентоспроможноњ структури економ≥ки, гнучкоњ системи ц≥н, розвинутоњ
банк≥вськоњ ≥нфраструктури та ≥н. –езультатом такого п≥дходу стала хрон≥чна
нер≥вновага на валютному ринку (деф≥цит пропозиц≥њ), доларизац≥¤ внутр≥шнього
обороту та бартеризац≥¤ зовн≥шньоторговельного обороту.
” 1993 р. ур¤д напол≥г на прийн¤тт≥ ЌЅ” адм≥н≥стративне ф≥ксованого курсу
карбованц¤, ¤кий призв≥в до зниженн¤ ефективност≥ експорту, зб≥льшенн¤ частки
бартерних операц≥й, зменшенн¤ надходжень ≥ноземноњ валюти на внутр≥шн≥й ринок,
зростанн¤ зовн≥шнього боргу, "втеч≥" кап≥тал≥в за кордон.
« часом все б≥льше уваги стали прид≥л¤ти ринковим методам стаб≥л≥зац≥њ
валютного курсу, ≥ ф≥ксований валютний курс було зам≥нено на так званий
регульований (плаваючий ). « 1994 р. було запроваджено ринковий механ≥зм
визначенн¤ курсу на основ≥ попиту ≥ пропозиц≥њ. ” наступн≥ роки динам≥ка курсу
гривн≥ визначалас¤ коливанн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ на валютному ринку, що
зумовлювало поступове пад≥нн¤ курсу гривн≥. ѕрот¤гом 1996 та першоњ половини
1997р. ЌЅ” п≥дтримував плаваючий (ринковий) курс на в≥дносно стаб≥льному р≥вн≥
в межах установленого валютного коридору.
Ќаприк≥нц≥ 1997р. зм≥нилас¤ м≥жнародна кон'юнктура, почавс¤ в≥дплив
короткострокових кап≥тал≥в ≥з нових ринк≥в, до ¤ких належить ≥ ”крањна.
Ќерезиденти ”крањни стали активно продавати ќ¬ƒѕ. ÷е значно зменшило пропозиц≥ю
≥ водночас зб≥льшило попит на валюту. “ак, ¤кщо прот¤гом 1997р. приплив
портфельних ≥нвестиц≥й (в ќ¬ƒѕ, обл≥гац≥њ м≥сцевих позик та де¤к≥ ≥н.) становив
понад 30% в≥д загальноњ пропозиц≥њ ≥ноземноњ валюти на внутр≥шньому ринку
”крањни, то починаючи з к≥нц¤ 1997р. та впродовж 1998 р. на цей обс¤г -
екв≥валентний припливу кошт≥в у попередн≥ роки плюс нарахован≥ проценти - зр≥с
сукупний попит. р≥м того, у 1998 р. в≥д'Їмне сальдо зовн≥шньоњ торг≥вл≥
товарами та послугами становило 1207 млн дол., на 25% зросло ф≥нансуванн¤
зовн≥шнього державного боргу, а сукупна пропозиц≥¤ зменшилась приблизно на 40%.
—итуац≥ю дещо виправили кредити ћ¬‘, —в≥тового банку та р¤д м≥ждержавних позик
ур¤ду. ƒл¤ утриманн¤ стаб≥льност≥ курсу гривн≥ ЌЅ” був змушений використати
власн≥ резерви, накопичен≥ ран≥ше, неодноразово перегл¤далис¤ меж≥ валютного
коридору з 1,7-1,9грн./дол. до к≥нц¤ 1997 р. до 3,3-3,6 грн. / дол. прот¤гом
1999 р. « листопада 1999 р. ЌЅ” в≥дмовивс¤ в≥д валютного коридору та проголосив
про перех≥д до гнучкого валютного курсу при збереженн≥ де¤ких адм≥н≥стративних
обмежень ринку, що визначалос¤ умовами, ¤к≥ склалис¤ на ринку п≥сл¤ ф≥нансовоњ
кризи 1998 р.
« огл¤ду на них з 19 березн¤ 1999 р. в ”крањн≥ було зд≥йснено л≥берал≥зац≥ю
валютного ринку, а саме: в≥дновлено операц≥њ на м≥жбанк≥вському ринку,
скасовано обмеженн¤ на граничн≥ в≥дхиленн¤ в≥д оф≥ц≥йного курсу, введено нов≥
правила встановленн¤ оф≥ц≥йного валютного, курсу та ≥н.
ЌЅ” установлюЇ оф≥ц≥йний валютний курс за двома групами валют: перша група - це
переважно в≥льно конвертован≥ валюти. ÷≥ валюти присутн≥ у м≥жнародних
розрахунках, котируютьс¤ на м≥жнародних ринках або щоденно використовуютьс¤ у
розрахунках м≥ж центральними банками крањн —Ќƒ. «а цими валютами курс
установлюЇтьс¤ щоденно. ƒруга група - це валюти, за ¤кими торговельн≥ операц≥њ
та неторговельн≥ розрахунки в≥дбуваютьс¤ р≥дше. «а цими валютами курс
установлюЇтьс¤ раз на м≥с¤ць.
ќф≥ц≥йний валютний курс гривн≥ до ≥ноземних валют використовуЇтьс¤ у
розрахункових операц≥¤х; дл¤ анал≥зу зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
бухгалтерського обл≥ку операц≥й. « 1994р. в ”крањн≥ оф≥ц≥йний валютний курс до
долара —≤Ћј встановлювавс¤ за результатами торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й
валютн≥й б≥рж≥. « 19 березн¤ 1999р. ЌЅ” встановлюЇ оф≥ц≥йний обм≥нний курс
гривн≥ в≥дносно долара —≤Ћј ¤к середньозважений м≥ж курсами за операц≥¤ми
уповноважених комерц≥йних банк≥в на м≥жбанк≥вському валютному ринку. ” межах
своЇњ загальноњ в≥дпов≥дальност≥ за забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ
валюти ЌЅ” впливаЇ на формуванн¤ оф≥ц≥йного обм≥нного курсу шл¤хом
куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти на валютному ринку.
”становлюючи оф≥ц≥йний курс ≥нших св≥тових в≥льно конвертованих валют до
гривн≥, ЌЅ” використовуЇ котируванн¤ ‘ранкфуртськоњ б≥рж≥ - одн≥Їњ з
найпотужн≥ших у ™вроп≥ - за курсами цих валют до н≥мецькоњ марки. ѕри
встановленн≥ оф≥ц≥йного курсу валют крањн —Ќƒ та Ѕалт≥њ до гривн≥ ЌЅ”
використовуЇ ≥нформац≥ю, ¤ку в≥н отримуЇ в≥д центральних банк≥в крањн —Ќƒ (курс
њх нац≥ональних валют до долара). ѕри встановленн≥ оф≥ц≥йного курсу валют
другоњ групи ЌЅ” використовуЇ котируванн¤, що публ≥куЇ газета "Financial
Times".
Ћ≥берал≥зац≥¤ валютного ринку призвела до того, що гривн¤ втратила 21% своЇњ
вартост≥. ќднак девальвац≥¤ оф≥ц≥йного курсу й була, власне, визнанн¤м
фактичного р≥вн¤ вартост≥ гривн≥. ќф≥ц≥йно встановлений валютний курс повинен
кореспондувати з його реальним значенн¤м. Ќев≥дпов≥дн≥сть може призвести до подальшого
накопиченн¤ диспропорц≥й в економ≥ц≥ та позбавить монетарну пол≥тику
адекватного показника стану грошово-кредитноњ сфери. ” цьому зв'¤зку курсовий
.режим ¤к такий не Ї визначальним чинником динам≥ки курсу. Ќим Ї ефективн≥сть
та адекватн≥сть економ≥чноњ ≥ валютноњ пол≥тики.
