6.7. ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≤ –»Ќ » √–ќЎ≈… “ј јѕ≤“јЋ≤¬
—учасний св≥товий грошовий ринок характеризуЇтьс¤ стр≥мким розвитком процес≥в глобал≥зац≥њ, ≥нтеграц≥њ та ун≥версал≥зац≥њ, поширенн¤м сек'юритизац≥њ (тобто зам≥щенн¤ традиц≥йних банк≥вських кредит≥в ем≥с≥Їю ц≥нних папер≥в), ф≥нансових нововведень (нов≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти - валютн≥, процентн≥, ф≥нансов≥ ф'ючерси та опц≥они, операц≥њ —¬ќѕ та ≥н.). ÷е привело до створенн¤ великого моб≥льного св≥тового грошового ринку, де поступово втрачаЇтьс¤ колишн¤ ч≥тк≥сть розмежуванн¤ м≥ж його окремими сегментами. —укупна величина чистих м≥жнародних зобов'¤зань становила на к≥нець 1993 р. 5,2 трлн. дол. —Ўј.
—кладовими св≥тового грошового ринку Ї м≥жнародн≥ ринки грошей та кап≥тал≥в.
ритер≥Їм њх розмежуванн¤ можуть бути строки кредит≥в та њх ц≥льова
спр¤мован≥сть. ошти, що надаютьс¤ на тривалий строк, належать до ринку
кап≥тал≥в, а короткостроков≥ кошти - до ринку грошей.
” процес≥ поглибленн¤ м≥жнародного под≥лу прац≥ та економ≥чних зв'¤зк≥в
в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтеграц≥¤ нац≥ональних ринк≥в грошей та кап≥тал≥в. ѕост≥йне
прагненн¤ грошового кап≥талу до самозростанн¤ виводить його за нац≥ональн≥
меж≥. ¬ умовах повноњ конвертованост≥ валют унасл≥док переплет≥нн¤ р≥зних
нац≥ональних грошових ринк≥в створюютьс¤ м≥жнародн≥ ринки грошей та кап≥тал≥в,
що п≥двищуЇ моб≥льн≥сть грошового кап≥талу.
”часть нац≥ональних ринк≥в грошей та кап≥тал≥в в операц≥¤х св≥тового ринку
визначаЇтьс¤ такими чинниками:
* на¤вн≥стю розвинутоњ кредитноњ системи та фондовоњ б≥рж≥;
* м≥сцем крањни у св≥тов≥й економ≥чн≥й систем≥ господарства та њњ
валютно-економ≥чним станом;
* пом≥рн≥стю податкового тиску;
* п≥льговим валютним законодавством, що в≥дкриваЇ ≥ноземним позичальникам
доступ на нац≥ональний ринок грошей та кап≥тал≥в та ≥ноземним ц≥нним паперам -
до б≥ржового котируванн¤;
* вдалим географ≥чним положенн¤м;
* в≥дносною стаб≥льн≥стю пол≥тичного режиму.
÷≥ чинники обмежують коло нац≥ональних ринк≥в грошей та кап≥тал≥в, ¤к≥
виконують м≥жнародн≥ операц≥њ. ”насл≥док конкуренц≥њ склалис¤ св≥тов≥ ф≥нансов≥
центри - Ќью-…орк, Ћондон, ÷юр≥х, Ћюксембург, ‘ранкфурт-на-ћайн≥, —≥нгапур та
≥н.
ƒо ѕершоњ св≥товоњ в≥йни найв≥дом≥шим ф≥нансовим центром був Ћондон. ÷е
визначалос¤ високим р≥внем розвитку кап≥тал≥зму у ¬еликобритан≥њ, њњ широкими
торговельними зв'¤зками з ≥ншими крањнами, в≥дносною стал≥стю фунта стерл≥нг≥в,
розвинутою кредитною системою крањни.
ѕ≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни пров≥дний св≥товий ф≥нансовий центр перем≥стивс¤ до
—Ўј. ” «ах≥дн≥й ™вроп≥ активно зд≥йснюють м≥жнародн≥ кредитн≥ операц≥њ
Ўвейцар≥¤ ≥ Ћюксембург. „астка останнього становить близько 1/4 вс≥х
Ївровалютних кредит≥в. Ќовим св≥товим ф≥нансовим центром став “ок≥о внасл≥док
посиленн¤ позиц≥й япон≥њ на св≥тових ринках, створенн¤ потужноњ закордонноњ
банк≥вськоњ мереж≥, скасуванн¤ валютних обмежень. ќстанн≥м часом з'¤вилис¤ нов≥
ф≥нансов≥ центри, так≥ ¤к Ѕагамськ≥ острови, —≥нгапур, √онконг, Ѕахрейн та ≥н.,
що пов'¤зано з п≥льговим податковим законодавством та незначними операц≥йними
видатками в цих крањнах.
‘ормуванн¤ сучасного св≥тового ринку позичкових кап≥тал≥в в≥дбулос¤ на початку
60-х рок≥в XX ст. ƒо цього в умовах св≥товоњ економ≥чноњ кризи, валютних
обмежень ринок кап≥тал≥в був парал≥зований. « к≥нц¤ 50-х рок≥в почали
зд≥йснюватис¤ короткостроков≥ ф≥нансов≥ операц≥њ, водночас зростав попит на
довгостроков≥ позички. Ќаприк≥нц≥ 60-х рок≥в розвиток св≥тового ринку
позичкових кап≥тал≥в актив≥зувавс¤, а в 70-80-т≥ роки його масштаби значно
зб≥льшились.
ѕотоки св≥тового кап≥талу, що з кожним роком зростають, посилюють ф≥нансову
конкуренц≥ю м≥ж крањнами. ÷¤ тенденц≥¤ тисне на ур¤ди окремих крањн, що спри¤Ї
зменшенню втручанн¤ держави у д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в на внутр≥шньому ринку та
л≥берал≥зац≥њ м≥жнародного руху кап≥тал≥в. “ак, масштаби ф≥нансових ринк≥в
¬еликобритан≥њ значно зросли п≥сл¤ скасуванн¤ у 1979 р. контролю над рухом
кап≥талу та зд≥йсненн¤ реформи ринку акц≥й ("великий шок") у жовтн≥
1986р. ѕочинаючи з 1980р. япон≥¤ розпочала л≥берал≥зац≥ю ринку ≥ноземноњ валюти
та внутр≥шнього ф≥нансового ринку. «начно зросли ¤понський ринок ≥ноземних
обл≥гац≥й та грошов≥ ринки.
« ≥нституц≥йноњ точки зору м≥жнародний ринок кап≥тал≥в та грошей - це сукупн≥сть
кредитно-ф≥нансових установ, через ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ рух позичкового кап≥талу у
сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ƒо таких установ належать: приватн≥
ф≥рми, банки, насамперед “Ќ та “ЌЅ, фондов≥ б≥рж≥, державн≥ та мун≥ципальн≥
органи, м≥жнародн≥ та рег≥ональн≥ валютно-кредитн≥ та ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ,
рег≥ональн≥ банки розвитку та ≥н.
ћ≥жнародний ринок грошей - це сектор ф≥нансового ринку, на ¤кому купуютьс¤ та
продаютьс¤ короткостроков≥ боргов≥ ≥нструменти (строк погашенн¤ ¤ких менший н≥ж
один р≥к).
÷≥нн≥ папери на ринку грошей звичайно купуютьс¤ та продаютьс¤ част≥ше, н≥ж
довгостроков≥ папери, ≥ тому цей ринок л≥кв≥дн≥ший. р≥м того, короткостроков≥
ц≥нн≥ папери характеризуютьс¤ меншим коливанн¤м ц≥н, н≥ж довгостроков≥, що
робить њх безпечн≥шими дл¤ ≥нвестиц≥й. як насл≥док, корпорац≥њ ≥ банки
активн≥ше використовують цей ринок дл¤ одержанн¤ процент≥в на надлишков≥ кошти.
≤нструментами м≥жнародного ринку грошей Ї: вексел≥ державноњ скарбниц≥, об≥гов≥
сертиф≥кати банк≥вських депозит≥в, комерц≥йн≥ папери, банк≥вськ≥ акцепти, угоди
про зворотний викуп, федеральн≥ резервн≥ фонди, Ївродолари та ≥н.
ћ≥жнародн≥ ринки грошей розр≥зн¤ютьс¤ за територ≥альною та валютною ознаками. ”
першому випадку мова йде про нац≥ональн≥ грошов≥ ринки. ѕокупц¤ми та продавц¤ми
на них Ї представники з ≥нших крањн. “ак≥ м≥жнародн≥ грошов≥ ринки функц≥онують
у Ќью-…орку, Ћондон≥, ѕариж≥, ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥, ÷юр≥ху. «д≥йсненн¤ операц≥й
на них регулюЇтьс¤ нац≥ональним
законодавством, а м≥жнародний характер њх ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що ¤к м≥н≥мум
одна з≥ стор≥н проводить операц≥њ в ≥ноземн≥й валют≥. јле це не
"чист≥" м≥жнародн≥ ринки. ¬они Ї пров≥дними нац≥ональними грошовими
ринками. “ак≥ ринки можуть отримати м≥жнародне значенн¤ лише внасл≥док
адекватноњ пол≥тики центрального банку. ” другому випадку мова йде про
"чист≥" м≥жнародн≥ грошов≥ ринки, де попит на грошов≥ кредити дл¤
внутр≥шньонац≥ональних заход≥в задовольн¤Їтьс¤ за допомогою ≥ноземноњ валюти -
долар≥в —Ўј, фунт≥в стерл≥нг≥в, н≥мецькоњ марки, швейцарського франка та ≥н. Ќа
њх основ≥ створилис¤ самост≥йн≥ грошов≥ ринки.
ћ≥жнародний ринок кап≥тал≥в - це такий ринок, на ¤кому купуютьс¤ та продаютьс¤
довгостроков≥ (строк погашенн¤ ¤ких б≥льше одного року) боргов≥ зобов'¤занн¤ та
акц≥њ. ≤нструменти ринку кап≥тал≥в: акц≥њ, заставн≥, обл≥гац≥њ, ц≥нн≥ папери
ур¤дових установ, споживч≥ та банк≥вськ≥ комерц≥йн≥ позички.
“радиц≥йний ≥нструмент на м≥жнародному ринку кап≥тал≥в - ≥ноземн≥ обл≥гац≥њ. ÷≥
обл≥гац≥њ продаютьс¤ у заруб≥жн≥й крањн≥ ≥ ном≥нован≥ у валют≥ ц≥Їњ крањни.
≤ноземн≥ обл≥гац≥њ були важливим ≥нструментом на м≥жнародному ринку кап≥тал≥в
прот¤гом багатьох стол≥ть. ¬ласне, значний в≥дсоток зал≥зниць —Ўј, що збудован≥
у XIX ст., ф≥нансувавс¤ продажем закордонних обл≥гац≥й у Ѕритан≥њ.
Ќовац≥Їю Ї Їврообл≥гац≥¤, тобто обл≥гац≥¤, що ном≥нована в ≥нш≥й валют≥, н≥ж
валюта крањни, в ¤к≥й вона продаЇтьс¤. Ќаприклад, обл≥гац≥¤, що ном≥нована в
доларах —Ўј, продаЇтьс¤ у Ћондон≥. Ќин≥ понад 80% нових випуск≥в на
м≥жнародному ринку обл≥гац≥й - це Їврообл≥гац≥њ, ≥ ринок цих ц≥нних папер≥в зростаЇ
дуже швидко. ÷е - головний ц≥нний пап≥р на м≥жнародному ринку кап≥тал≥в.
Ќайпотужн≥ший ринок кап≥тал≥в у св≥т≥ мають —Ўј. Ќью-…орк - центр ринку
кап≥талу —Ўј. Ќин≥ вс≥ ≥нвестиц≥йн≥ банки, так≥ ¤к Salomon Brothers, Merrill
Lynch, Goldman Sachs, ведуть операц≥њ саме у Ќью-…орку.
Ќайб≥льшим м≥жнародним ринком грошей та ринком кап≥тал≥в Ї Ївроринок, або
Ївродоларовий, Ївровалютний ринок. “ерм≥н "Ївроринок" застосовуЇтьс¤
також ≥ до аналог≥чних ринк≥в ≥нших рег≥он≥в. ћ≥н≥мальна сума д≥ловоњ операц≥й
- 1 млн дол.
Ќародженн¤ ринку Ївродолар≥в пов'¤зано ≥з –ад¤нським —оюзом. Ќа початку 50-х
рок≥в —–—– мав величезн≥ доларов≥ залишки в банках —Ўј. ќск≥льки рад¤нський
ур¤д бо¤вс¤, що ур¤д —Ўј може заморозити ц≥ активи, то прагнули перем≥стити
вклади до ™вропи, де вони були б захищен≥ в≥д експропр≥ац≥њ. ѕереведенн¤
депозит≥в у доларах у Ївропейськ≥ банки породило ринки Ївродолар≥в. ¬они
створюютьс¤ тод≥, коли вклади на рахунках у —получених Ўтатах переказуютьс¤ в
банк поза межами крањни.
™вровалюта - це строковий депозит, що перебуваЇ в банку за межами
крањни-ем≥тента валюти. ѕонад 90% Ївродоларових депозит≥в Ї строковими
вкладами, причому б≥льше половини з них - сертиф≥кати депозит≥в з≥ строками
тридц¤ть дн≥в або б≥льше. «агальна сума непогашених Ївродолар≥в перевищуЇ 2
трлн дол., що робить ринок Ївродолар≥в одним з найважлив≥ших ф≥нансових ринк≥в
у св≥тов≥й економ≥ц≥.
√оловним центром ринку Ївродолар≥в Ї Ћондон. ™вродолари також можуть вкладатис¤
поза межами ™вропи, особливо в м≥сц¤х, ¤к≥ надають цим депозитам статусу
офшорних - √онконг, —≥нгапур, Ѕагамськ≥ та айманов≥ острови.
ќфшорн≥ банк≥вськ≥ центри под≥л¤ютьс¤ на "паперов≥" та функц≥ональн≥.
"ѕаперов≥" центри збер≥гають документац≥ю, банк≥вськ≥ операц≥њ вони
виконують у незначних розм≥рах або не провод¤ть взагал≥. ‘ункц≥ональн≥ центри,
навпаки, зд≥йснюють депозитн≥ операц≥њ та надають кредити. ќбидва типи центр≥в
допомагають перем≥щувати кошти з потужних м≥жнародних ф≥нансових центр≥в, таких
¤к Ћондон, Ќью-…орк, к≥нцевим позичальникам. Ѕанки використовують "паперов≥"
центри, так≥ ¤к Ѕагамськ≥ та айманов≥ острови, дл¤ того щоб м≥н≥м≥зувати
податки та виключити регулюванн¤ своЇњ д≥¤льност≥.
™вроринки не п≥дпор¤дкован≥ нац≥ональним правилам, зокрема щодо резервних вимог
та ≥н., тому банки можуть працювати на них б≥льш ефективно та з меншими
витратами. ”насл≥док конкуренц≥њ на цих ринках з'¤вл¤Їтьс¤ взаЇмозв'¤зок м≥ж
процентними ставками на Ївроринках та на внутр≥шн≥х грошових ринках. Ќаприклад,
¤кщо в≥дсоток за внутр≥шн≥ми депозитними сертиф≥катами в —Ўј вищий, н≥ж за
Ївродепозитними, банки —Ўј намагатимутьс¤ отримувати позики на евроринках через
своњ ф≥л≥њ за кордоном.
ћ≥ж традиц≥йними м≥жнародними ф≥нансовими ринками та Ївроринками ≥снуЇ певний
зв'¤зок. якщо м≥жнародний позичальник бажаЇ отримати велику позику, ¤ка не може
бути надана одним кредитором, в≥н може одержати синдиц≥йован≥ позики на
Ївроринках. ™вроринки та офшорн≥ ринки т≥сно пов'¤зан≥. ¬они обслуговуютьс¤
одн≥Їю групою банк≥в. ќбидва види ринк≥в моб≥л≥зують л≥кв≥дн≥ кошти, виконують
посередницьк≥ функц≥њ та майже не п≥дкор¤ютьс¤ внутр≥шньому регулюванню.
™вровалют-
н≥ ринки Ї ринками позик та депозит≥в, м≥жнародн≥ валютн≥ ринки забезпечують
базов≥ засоби платежу.
—ерцевиною ринку Їврокап≥тал≥в Ї Ївропозики, ¤к≥ надаютьс¤ через випуск
Їврообл≥гац≥й, тобто обл≥гац≥й у Ївровалют≥. ќсновна валюта Їврообл≥гац≥й -
долар —Ўј.™врообл≥гац≥йна позика характеризуЇтьс¤ такими особливост¤ми:
розм≥щуЇтьс¤ одночасно на ринках р¤ду крањн на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йних
≥ноземних обл≥гац≥йних позик, ¤к≥ випускалис¤ на одному ринку крањни-кредитора;
валюта Ївропозики, ¤к правило, Ї ≥ноземною дл¤ кредитор≥в та позичальник≥в
(наприклад, позика у доларах —Ўј розм≥щуЇтьс¤ в япон≥њ, Ќ≥меччин≥ та ≥н.);
ем≥с≥¤ Їврообл≥гац≥й не п≥дпадаЇ п≥д нац≥ональн≥ правила проведенн¤ операц≥й з
ц≥нними паперами крањни, валюта ¤коњ Ї валютою позики, тощо. ≈м≥с≥¤
Їврообл≥гац≥й зд≥йснюЇтьс¤ консорц≥умом (синдикатом) банк≥в, в ¤ких беруть
участь в≥д 2 до 30-40 кредитних ≥нституц≥й р≥зних крањн.
ћ≥жнародн≥ консорц≥уми (синдикати) банк≥в - це угоди м≥ж банками з метою
сп≥льного проведенн¤ великих м≥жнародних операц≥й та розпод≥лу ризику серед
учасник≥в в≥дпов≥дно до њх частки в угод≥. онсорц≥ум включаЇ
банк-л≥д-менеджер, ¤кий формуЇ групу банк≥в-гарант≥в (коменеджер≥в), або
банк≥в, ¤к≥ безпосередньо продають обл≥гац≥њ. Ѕанк-менеджер зобов'¤зуЇтьс¤
надати 10-20% Їврокредиту, а ≥нш≥ учасники - не менше, н≥ж 1 млн дол. „астка
кредит≥в банк≥вських консорц≥ум≥в пост≥йно зростаЇ.
¬арт≥сть кредиту на св≥товому ринку грошей та кап≥тал≥в включаЇ зм≥нну частину
Ћ≤Ѕќ–1 та пост≥йну - "спред", тобто прем≥ю за банк≥вськ≥ послуги
(маржу). ћаржа коливаЇтьс¤ в≥д 0,75 до 3% та залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ попиту
на кредит та його пропозиц≥ю, терм≥ну позики, кредитоспроможност≥ кл≥Їнта,
кредитного ризику. Ќезважаючи на в≥дносну самост≥йн≥сть ставок Ївроринку,
збер≥гаЇтьс¤ њх функц≥ональна залежн≥сть в≥д ставок нац≥ональних ринк≥в. –азом
з цим ≥снуЇ ≥ зворотний зв'¤зок.
