¬исновки:
1. ≥льк≥сна теор≥¤ грошей - це не ¤кась окрема концепц≥¤, а
загальнометодолог≥чний п≥дх≥д в економ≥чн≥й теор≥њ, зг≥дно з ¤ким грош≥
впливають на економ≥ку лише своЇю к≥льк≥стю ≥ тому функц≥онуванн¤ економ≥чних
систем вивчаЇтьс¤ у взаЇмозв'¤зку з≥ зм≥ною маси грошей в оборот≥ (к≥льк≥сним
фактором).
2. «алежно в≥д того, ¤к приб≥чники к≥льк≥сноњ теор≥њ по¤снюють механ≥зм впливу
маси грошей на сферу реальноњ економ≥ки, вид≥л¤Їтьс¤ к≥лька њњ напр¤м≥в:
* класична к≥льк≥сна теор≥¤;
* неокласична к≥льк≥сна теор≥¤;
* кейнс≥анський напр¤м;
* сучасний монетаризм;
* кейнс≥ансько-монетаристський синтез.
3. ласична к≥льк≥сна теор≥¤ грошей зм≥ну ц≥н по¤снюЇ лише зм≥ною к≥лькост≥
грошей в об≥гу. ѕри цьому вплив к≥лькост≥ грошей на ц≥ни Ї безпосередн≥м, пр¤мо
пропорц≥йним ≥ загальним, тобто однаково д≥йсним дл¤ вс≥х товар≥в. —ам механ≥зм
впливу к≥лькост≥ грошей на ц≥ни та насл≥дки зм≥ни ц≥н у сфер≥ виробництва ц¤
теор≥¤ не вивчаЇ.
4. —утн≥сть неокласичноњ к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей пол¤гаЇ в тому, що вона,
вивчаючи механ≥зм впливу к≥лькост≥ грошей на ÷≥ни, а ц≥н - на виробництво,
визнаЇ, що цей вплив не Ї пр¤мо пропорц≥йним, що в≥н не однаковий на р≥зних
часових ≥нтервалах, що залежить в≥н в≥д багатьох чинник≥в, ¤к≥ повинн≥
враховуватис¤ при розробленн≥ рекомендац≥й дл¤ практики грошово-кредитного
регулюванн¤.
5. ейнс≥анський напр¤м у к≥льк≥сн≥й теор≥њ грошей маЇ ту особлив≥сть, що, не
заперечуючи принципово значенн¤ к≥льк≥сного чинника впливу на ц≥ни ≥ реальну
економ≥ку, зовс≥м по-≥ншому трактуЇ механ≥зм цього впливу ≥ його значенн¤. ƒж.
ћ. ейнс виходив з того, що ринков≥й економ≥ц≥ внутр≥шньо властива
розба-лансован≥сть та нер≥вном≥рн≥сть (цикл≥чн≥сть) в≥дтворювального процесу,
¤кий зумовлюЇ низьку ефективн≥сть монетарних фактор≥в економ≥чного регулюванн¤,
особливо на коротких часових ≥нтервалах, ≥ вимагаЇ б≥льш пр¤мого ≥ потужного
втручанн¤ держави в економ≥чн≥ процеси, зокрема через механ≥зм
ф≥скально-бюджетноњ пол≥тики. ” самому механ≥зм≥ впливу к≥льк≥сного фактора на
економ≥ку ейнс на перше м≥сце ставив не зм≥ну ц≥н, а динам≥ку процентноњ
ставки та пов'¤заний з нею ≥нвестиц≥йний процес.
6. ѕредставники сучасного монетаризму в≥дновили ключову ≥дею класичноњ теор≥њ
про здатн≥сть ринковоњ економ≥ки до саморегулюванн¤ ≥ на ц≥й п≥дстав≥ в центр
уваги знову поставили к≥льк≥сний чинник ≥ монетарну пол≥тику. ”
"передатному механ≥зм≥" впливу грошей на економ≥ку вони повернулись
до пр¤мого зв'¤зку м≥ж к≥льк≥стю грошей ≥ ц≥нами й ≥стотно конкретизували
механ≥зм цього зв'¤зку через зм≥ну попиту ≥ пропозиц≥њ на грош≥ та зм≥ну
структури актив≥в. ѕрактичн≥ рекомендац≥њ представник≥в сучасного монетаризму
звод¤тьс¤ насамперед до
* проведенн¤ жорсткоњ монетарноњ пол≥тики, в основу ¤коњ сл≥д брати
сформульоване ћ. ‘р≥дманом "грошове правило";
* максимального обмеженн¤ пр¤мого, адм≥н≥стративного втручанн¤ держави у процеси
сусп≥льного в≥дтворенн¤, л≥берал≥зац≥њ ринку, ц≥н, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
тощо.
7. «агальноеконом≥чна та грошово-кредитна пол≥тика, що проводилась в ”крањн≥ в
перех≥дний пер≥од, поступово трансформувалас¤ в≥д суто кейнс≥анського
спр¤муванн¤ до монетаристського та кейн-с≥ансько-монетаристського синтезу. Ќа
першому етап≥ (1991- 1994 pp.) у н≥й переважали настроњ недооц≥нки сталост≥
грошей та монетарноњ пол≥тики, пр≥оритетност≥ пр¤мого державного регулюванн¤
економ≥ки, переб≥льшенн¤ значенн¤ ф≥скально-бюджетноњ пол≥тики тощо. Ќа другому
етап≥ (1994-2000 pp.) був проголошений курс на прискорене формуванн¤ ринкового
механ≥зму, проведенн¤ жорсткоњ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, стимулюванн¤ розвитку
п≥дприЇмництва, посиленн¤ стимулюючих ¤костей податкового механ≥зму та на
п≥двищенн¤ рол≥ монетарноњ пол≥тики в систем≥ економ≥чного регулюванн¤. ѕод≥бна
переор≥Їнтац≥¤ адекватна ≥де¤м сучасного монетаризму. ѕроте б≥льш-менш
посл≥довно ≥ повно вона була реал≥зована лише у сфер≥ монетарноњ пол≥тики.
«апитанн¤
дл¤ самоконтролю:
1. як≥ основн≥ положенн¤ монетаристськоњ теор≥њ грошей, у чому њњ в≥дм≥нн≥сть
в≥д абстрактноњ теор≥њ грошей?
2. ” чому пол¤гаЇ сутн≥сть к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей та њњ внутр≥шн¤ Їдн≥сть з
ном≥нал≥стичною теор≥Їю? як≥ напр¤ми в к≥льк≥сн≥й теор≥њ грошей ¬и запам'¤тали?
3. як≥ соц≥ально-економ≥чн≥ под≥њ в ≥стор≥њ ™вропи послугували базою дл¤
формуванн¤ ≥дењ к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей?
4. ” чому пол¤гають основн≥ постулати класичноњ к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей?
5. ” чому пол¤гаЇ сутн≥сть "р≥вн¤нн¤ обм≥ну" ≥ хто його сформулював?
„ому воно вважаЇтьс¤ найб≥льш виразним ви¤вом к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей?
6. ƒо ¤кого з напр¤м≥в к≥льк≥сноњ теор≥њ можна в≥днести американського
економ≥ста ≤. ‘≥шера ≥ чому?
7. ўо нового вн≥с у к≥льк≥сну теор≥ю украњнський економ≥ст ћ. “уган-Ѕарановський?
8. який новий напр¤м у монетаристськ≥й теор≥њ започаткував ћ.
“уган-Ѕарановський? як назвав в≥н свою теор≥ю грошей?
9. „им в≥др≥зн¤вс¤ п≥дх≥д "кембриджськоњ школи" до анал≥зу
к≥льк≥сного фактора в≥д класичноњ к≥льк≥сноњ теор≥њ ≤. ‘≥шера?
10. ” чому пол¤гали принципов≥ в≥дм≥нност≥ кейнс≥анського п≥дходу до вивченн¤
монетарного механ≥зму економ≥чного регулюванн¤ в≥д п≥дход≥в представник≥в
класичноњ школи?
11. як можна формал≥зувати "передатний механ≥зм" впливу грошей на
реальну економ≥ку в кейнс≥анському трактуванн≥, в чому його новизна та
недол≥ки?
12. „ому кейнс≥анська доктрина маЇ внутр≥шню ≥нфл¤ц≥йну спр¤мован≥сть?
13. як≥ под≥њ в соц≥ально-економ≥чному житт≥ ™вропи спри¤ли по¤в≥ кейнс≥анства
≥ ¤к≥ - його послабленню?
14. ” чому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть п≥дход≥в до економ≥чного регулюванн¤
представник≥в сучасного монетаризму в≥д п≥дход≥в кейнс≥анц≥в?
15. ўо таке "грошове правило" ћ. ‘р≥дмана?
16. ўо спричинило по¤ву доктрини "сучасного монетаризму"?
17. ” чому ви¤вл¤Їтьс¤ зближенн¤ позиц≥й монетарист≥в ≥ кейнс≥анц≥в та чи
можливий њх синтез з позиц≥й практики економ≥чного регулюванн¤?
18. Ќа ¤кому етап≥ перех≥дного пер≥оду економ≥чна та монетарна пол≥тики в
”крањн≥ б≥льше в≥дпов≥дали канонам кейнс≥анськоњ концепц≥њ ≥ на ¤кому - канонам
монетаристськоњ концепц≥њ? ” чому ц¤ в≥дпов≥дн≥сть про¤вл¤лась?
