1.7.
–ќЋ№ √–ќЎ≈… ” –ќ«¬»“ ” ≈ ќЌќћ≤ »
–оль грошей т≥сно пов'¤зана з њх функц≥¤ми. якщо функц≥¤ грошей - це њх
конкретна "робота" щодо обслуговуванн¤ руху вартост≥ на певному етап≥
процесу в≥дтворенн¤, то роль грошей - к≥нцевий результат ц≥Їњ "роботи",
њњ насл≥док дл¤ сусп≥льства.
–оль грошей визначаЇтьс¤ р≥внем розвитку товарного виробництва та адекватних
йому сусп≥льних в≥дносин. ¬она не може бути реал≥зована там, де дл¤ цього немаЇ
в≥дпов≥дних умов. Ќе могла бути значною роль грошей у докап≥тал≥стичних
формац≥¤х, оск≥льки саме господарство тод≥ мало переважно натуральний характер.
«а допомогою грошей там набувала сусп≥льного визнанн¤ лише незначна частка
вироблюваноњ продукц≥њ. “ому не було залежност≥ товаровиробника в≥д ринку, а
вплив грошей на його економ≥чне становище ≥ через нього - на розвиток
виробництва був мало в≥дчутним.
ѕод≥бне становище мало м≥сце ≥ в умовах командно-адм≥н≥стративноњ економ≥ки в
колишньому —–—– та ≥нших крањнах —х≥дноњ ™вропи. ’оч головна сфера економ≥чних
в≥дносин тут мала грошову форму, сама суть цих в≥дносин була неекв≥валентною,
нетоварною, що робило використанн¤ грошей формальним, а роль њх - обмеженою,
швидше за все обл≥ково-розпод≥льною. ѕроте ≥ така роль мала певний позитивний
вплив на розвиток сусп≥льного виробництва.
Ќайспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ реал≥зац≥њ рол≥ грошей у розширеному в≥дтворенн≥ були
створен≥ за кап≥тал≥зму, коли товар став загальною формою продукт≥в
виробництва, а економ≥чн≥ в≥дносини в сусп≥льств≥ були переведен≥ на
екв≥валентн≥, ринков≥ засади. ќсобливе значенн¤ мало те, що сама робоча сила
стала товаром, об'Їктом куп≥вл≥-продажу за грош≥.
«авд¤ки поширенню грошових в≥дносин на вс≥ фактори сусп≥льного виробництва -
засоби прац≥, предмети прац≥ ≥ робочу силу - просте товарне виробництво
перетворилось у кап≥тал≥стичне, а сам≥ грош≥ набули принципово новоњ ¤кост≥ -
стали нос≥Їм кап≥талу, в≥дкрили можлив≥сть кожному, хто маЇ в≥льну варт≥сть,
легко ≥ швидко њњ кап≥тал≥зувати.
Ќасамперед грошового виразу у форм≥ прибутку набула мета кап≥тал≥стичного
виробництва. ÷е дало можлив≥сть зн¤ти ус≥л¤к≥ обмеженн¤ з його розвитку,
оск≥льки нагромадженн¤ грошей (прибутку) не маЇ будь-¤ких внутр≥шн≥х обмежень,
нагромаджувати њх можна неск≥нченно.
«авд¤ки тому, що кап≥тал≥стичн≥ п≥дприЇмства все виробл¤ють дл¤ продажу ≥ вс≥
елементи виробництва купують на ринку, створюЇтьс¤ особливий ринковий механ≥зм
стимулюванн¤ ≥ регулюванн¤ сусп≥льного виробництва, в центр≥ ¤кого перебувають
грош≥. Ќа ринку розвиваЇтьс¤ конкуренц≥¤ ¤к загальносусп≥льне ¤вище -
конкуренц≥¤ за покупц¤, за робоче м≥сце, за виг≥дне замовленн¤ тощо. ѕо сут≥, в
ус≥х цих випадках ведетьс¤ боротьба за отриманн¤ б≥льшоњ суми грошових доход≥в.
ќск≥льки перемагаЇ той, хто спроможний одержати найкращ≥ результати в такому
змаганн≥, конкуренц≥¤, а значить ≥ грош≥, стають руш≥йною силою
науково-техн≥чного прогресу, зростанн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥,
≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва, забезпеченн¤ високоњ ¤кост≥ продукц≥њ та ≥н. “им
самим створюютьс¤ могутн≥ стимули дл¤ розвитку кап≥тал≥стичного виробництва.
” проблем≥ рол≥ грошей у розвитку економ≥ки можна розр≥зн¤ти ¤к≥сний ≥
к≥льк≥сний аспекти.
¬ ¤к≥сному аспект≥ роль грошей ви¤вл¤Їтьс¤ у тому, що сама њх на¤вн≥сть, саме
грошове середовище, в ¤кому д≥ють економ≥чн≥ агенти, позитивно впливаЇ на
розвиток сусп≥льного виробництва.
ѕо-перше, зн≥маютьс¤ ф≥зичн≥ меж≥ виробництва, що визначаютьс¤ особистими
потребами самих виробник≥в. ¬иробл¤ти можна ст≥льки, ск≥льки вдастьс¤
реал≥зувати, а надлишок вартост≥ можна збер≥гати в грошов≥й форм≥ чи
перетворити в позичковий кап≥тал.
ѕо-друге, реал≥зац≥¤ вироблених продукт≥в за грош≥, зам≥сть бартеру, значно
спрощуЇ, прискорюЇ ≥ здешевлюЇ доведенн¤ њх до споживач≥в. —усп≥льство одержуЇ
значну економ≥ю на реал≥за-ц≥йних витратах, скорочуютьс¤ потреби в об≥говому
кап≥тал≥, краще задовольн¤ютьс¤ потреби споживач≥в.
ѕо-третЇ, завд¤ки грошам ринок набуваЇ загального характеру, його механ≥зм стаЇ
могутн≥м важелем економ≥чного прогресу, передус≥м завд¤ки конкуренц≥њ,
стимулюванню ефективного виробництва та економного споживанн¤ - виробничого,
державного, особистого.
«датн≥сть грошей приносити своњм власникам в умовах ринковоњ економ≥ки
додаткову варт≥сть значно посилила њх стимулюючий вплив на кожного суб'Їкта
економ≥чних в≥дносин: ≥ на виробника (прац≥вника), ≥ на споживача. як виробник,
або прац≥вник, кожний з них прагне краще ≥ б≥льше працювати, щоб вивести своњ
грошов≥ доходи за меж≥ виробничих чи споживчих потреб ≥, кап≥тал≥зувавши
надлишок доходу, мати можлив≥сть одержувати додаткову варт≥сть. « ц≥Їю ж метою
в≥н ¤к споживач прагне еконо-мно використовувати своњ грошов≥ кошти, оск≥льки
кап≥тал≥зац≥¤ њх залишк≥в даЇ можлив≥сть одержувати додатков≥ доходи понад т≥,
що приносить жива прац¤.
√рош≥ в умовах ринковоњ економ≥ки стають нос≥Їм позичкового кап≥талу. „ерез
механ≥зм його руху, зокрема через банки та ринок ц≥нних папер≥в, формуванн¤
¤кого зумовлюЇтьс¤ перетворенн¤м грошей у кап≥тал, в≥дкриваютьс¤ можливост≥
узгодити ≥ндив≥дуальн≥ та колективн≥ ≥нтереси виробник≥в, дещо згладити
суперечност≥ м≥ж соц≥альними класами та групами сусп≥льства, забезпечити б≥льшу
р≥вном≥рн≥сть ≥ збалансован≥сть процесу розширеного в≥дтворенн¤.
¬себ≥чне охопленн¤ грошовою формою економ≥чних в≥дносин всередин≥ крањн та м≥ж
ними, а також пост≥йне вдосконаленн¤ самого грошового механ≥зму створили
спри¤тлив≥ умови дл¤ формуванн¤ м≥жнародних ринк≥в ≥ т≥сних взаЇмовиг≥дних
зв'¤зк≥в м≥ж крањнами, м≥жнародного переливу в≥льних кап≥тал≥в у м≥сц¤
найефективн≥шого њх використанн¤ тощо.
√либоке проникненн¤ грошовоњ форми в ус≥ "кл≥тини" сусп≥льних
в≥дносин в≥дкриваЇ широк≥ можливост≥ дл¤ регулюванн¤ за допомогою грошових
≥нструмент≥в процесу розширеного в≥дтворенн¤. ћова йде передус≥м про так≥
≥нструменти, ¤к податки, позичковий процент, ц≥ни, орендна плата, бюджетне
ф≥нансуванн¤ та ≥н. „ерез них держава маЇ можлив≥сть регулювати основн≥
економ≥чн≥ процеси на м≥кро- та макрор≥вн¤х ≥ в ц≥лому на економ≥чне становище
в крањн≥ в≥дпов≥дно до попередньо визначених ц≥лей.
≥льк≥сний аспект рол≥ грошей пол¤гаЇ в тому, що через зм≥ну к≥лькост≥ грошей в
оборот≥ можна активно впливати на економ≥чн≥ процеси, зокрема на результати
д≥¤льност≥ економ≥чних агент≥в ¤к виробник≥в ≥ ¤к споживач≥в. ÷ю можлив≥сть
широко використовують ус≥ держави з ринковою економ≥кою дл¤ регулюванн¤
економ≥чного житт¤ в крањн≥. «б≥льшуючи чи зменшуючи масу грошей в оборот≥,
центральн≥ банки, ¤к≥ д≥ють в≥д ≥мен≥ своњх держав, забезпечують зм≥ну таких
економ≥чних ≥нструмент≥в, ¤к платоспроможний попит, ц≥ни, процент, валютний
курс, курс ц≥нних папер≥в тощо. «авд¤ки цьому забезпечуЇтьс¤ вплив на так≥
вир≥шальн≥ економ≥чн≥ процеси, ¤к ≥нвестиц≥њ, зростанн¤ виробництва,
зайн¤т≥сть, розвиток експорту й ≥мпорту та њх збалансуванн¤ тощо.
≈волюц≥¤ рол≥ грошей в економ≥ц≥ ”крањни. ” м≥ру поглибленн¤ ринковоњ
трансформац≥њ економ≥ки ”крањни пом≥тно зростаЇ роль грошей в њњ розвитку.
ѕоступово украњнська гривн¤ перетворилась у справд≥ загальний екв≥валент, у
"головну д≥ючу особу" на ринку. ожний, хто маЇ грош≥, може в≥льно
купити будь-¤кий потр≥бний товар на внутр≥шньому ринку. ÷е ≥стотно п≥двищило
за≥нтересован≥сть економ≥чних суб'Їкт≥в у тому, щоб б≥льше заробл¤ти грошей ≥
економн≥ше њх витрачати. —тало значно легше кап≥тал≥зувати грош≥, вклавши њх у
ц≥нн≥ папери та банк≥вськ≥ депозити. «апровадженн¤ частковоњ конвертованост≥
гривн≥ ≥стотно п≥двищило роль грошей у розвитку зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин,
в ≥нтеграц≥њ економ≥ки ”крањни у св≥тову економ≥ку. √рошово-кредитна пол≥тика
зайн¤ла ключове м≥сце в механ≥зм≥ державного регулюванн¤ економ≥ки. ƒинам≥ка
ц≥н стала в≥дчутно реагувати на регулююч≥ заходи Ќац≥онального банку ”крањни в
грошов≥й сфер≥.
ѕроте ц≥ позитивн≥ зрушенн¤ в п≥двищенн≥ рол≥ грошей поки що не дали в≥дчутних
результат≥в у розвитку сусп≥льного виробництва, ¤ке близько 10 рок≥в перебуваЇ
у стан≥ хрон≥чноњ кризи. ÷е зумовлено передус≥м упов≥льнен≥стю, непосл≥довн≥стю
переведенн¤ економ≥ки на ринков≥ засади, адм≥н≥стративним втручанн¤м держави в
економ≥чне житт¤, а також слабк≥стю самого грошового механ≥зму, зокрема
банк≥вськоњ системи, все ще високою ≥нфл¤ц≥Їю. “ому економ≥чн≥ суб'Їкти
недостатньо результативно
реагують на стимулююч≥ ≥мпульси, ¤к≥ надход¤ть з боку грошей, не ви¤вл¤ють
належноњ за≥нтересованост≥ в ≥нвестуванн≥ виробництва, у кап≥тал≥зац≥њ доход≥в,
у розвитку товарно-грошових в≥дносин. ¬они нер≥дко в≥ддають перевагу
натуральним формам економ≥чних в≥дносин (бартеру), "т≥ньовим" методам
господарюванн¤, переведенню в≥льного ф≥нансового кап≥талу за кордон,
конвертац≥њ його в ≥ноземну валюту тощо. ÷≥ процеси ≥стотно стримують
позитивний вплив ринкових перетворень та грошей на розвиток економ≥ки.
ƒосв≥д крањн з розвинутою ринковою економ≥кою не т≥льки св≥дчить про величезну
роль грошей, а й показуЇ основн≥ напр¤ми усп≥шного використанн¤ њх у
трансформац≥йн≥й економ≥ц≥ нашоњ крањни.
ѕо-перше, це максимальне переведенн¤ на ринков≥ засади вс≥х сфер економ≥чних
в≥дносин. √рошова форма повинна реально опосередковувати вс≥ процеси
розширеного в≥дтворенн¤, забезпечувати зд≥йсненн¤ њх на екв≥валентн≥й основ≥.
Ќа принципах екв≥валентност≥, самоф≥нансуванн¤, самодостатност≥ повинна
ірунтуватис¤ д≥¤льн≥сть не т≥льки виробничих п≥дприЇмств, а й економ≥чних
суб'Їкт≥в сфери науки, осв≥ти, охорони здоров'¤ тощо.
ѕо-друге, переор≥Їнтац≥¤ ц≥лей економ≥чноњ, у тому числ≥ грошовоњ, пол≥тики ≥з
забезпеченн¤ ≥нтерес≥в центру на ≥нтереси безпосереднього виробника, окремих
колектив≥в, рег≥он≥в тощо. “≥льки за ц≥Їњ умови можна буде ефективно
використати грошов≥ ≥нструменти дл¤ стимулюванн¤ сусп≥льного виробництва, а
отже ≥ дл¤ забезпеченн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в центру.
ѕо-третЇ, забезпеченн¤ в≥льноњ, гарантованоњ кап≥тал≥зац≥њ грошових доход≥в
ус≥х суб'Їкт≥в економ≥чних в≥дносин ус≥ма методами, сум≥сними з нашими
соц≥альними пр≥оритетами. ÷е спри¤тиме зростанню ≥нвестиц≥й, згортанню т≥ньовоњ
економ≥ки, зм≥цненню банк≥вськоњ системи.
ѕо-четверте, оздоровленн¤ грошового об≥гу, забезпеченн¤ високоњ, сталоњ
вартост≥ грошовоњ одиниц≥. Ѕез цього неможливо в≥дновити роль грошей у м≥новому
процес≥, вит≥снити бартерн≥ операц≥њ з ринку, а отже, забезпечити њх належну
роль у розвитку економ≥ки в ц≥лому.
” м≥ру подальшоњ трансформац≥њ економ≥ки ”крањни в ринковому напр¤мку, розвитку
банк≥вськоњ системи, формуванн¤ ринк≥в ц≥нних папер≥в, кредитного та валютного
ринк≥в, оздоровленн¤ державних ф≥нанс≥в ≥ нац≥ональних грошей, послабленн¤
кризових ¤вищ в економ≥ц≥ роль грошей в економ≥чному житт≥ ”крањни неухильно
зростатиме.
