12.4. ѕј—»¬Ќ≤ ќѕ≈–ј÷≤ѓ ЅјЌ ≤¬
ѕасивн≥ операц≥њ - це операц≥њ, за допомогою ¤ких банки формують своњ грошов≥
ресурси дл¤ проведенн¤ кредитних, ≥нвестиц≥йних та ≥нших активних операц≥й.
–есурси комерц≥йних банк≥в - це сукупн≥сть грошових кошт≥в, що перебувають у
його розпор¤дженн≥ ≥ використовуютьс¤ дл¤ виконанн¤ певних операц≥й, њх
под≥л¤ють на власн≥, залучен≥ ≥ позичен≥. ¬ласний кап≥тал становить майже
третину ус≥х ресурс≥в, залучен≥ ≥ позичен≥ - близько 70%.
ƒо власних ресурс≥в, або до банк≥вського кап≥талу, належать статутний,
резервний та ≥нш≥ фонди, ¤к≥ створюютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ сталост≥,
комерц≥йноњ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥ банку, а також нерозпод≥лений прибуток
поточного ≥ минулого рок≥в. ¬ласний кап≥тал комерц≥йного банку виконуЇ в
основному захисну функц≥ю - страхуванн¤ ≥нтерес≥в вкладник≥в ≥ кредитор≥в, а
також покритт¤ поточних збитк≥в в≥д банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ‘ункц≥¤ ж
забезпеченн¤ оперативноњ д≥¤льност≥ дл¤ власного кап≥талу Ї другор¤дною, њњ
забезпечують головним чином залучен≥ ≥ позичен≥ кошти.
¬ласний кап≥тал комерц≥йного банку под≥л¤Їтьс¤ на основний ≥ додатковий. ƒо
основного кап≥талу в≥днос¤ть статутний ≥ резервний фонди, а також
нерозпод≥лений прибуток минулих рок≥в. ƒодатковий кап≥тал складаЇтьс¤ ≥з
загальних резерв≥в за активними операц≥¤ми ≥ поточних доход≥в.
ѕор¤док формуванн¤ статутного фонду залежить в≥д форми орган≥зац≥њ банку. якщо
комерц≥йний банк утворюЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства (AT) в≥дкритого
типу, то статутний фонд формуЇтьс¤ шл¤хом в≥дкритоњ передплати на акц≥њ, а ¤кщо
у форм≥ AT закритого типу - через перерозпод≥л ус≥х акц≥й серед засновник≥в
банку зг≥дно з розм≥ром њхньоњ частки у статутному фонд≥. ѕри утворенн≥ банку
¤к товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю статутний фонд под≥л¤Їтьс¤ на
частки, розм≥р ¤ких ф≥ксуЇтьс¤ в засновницьких документах, а учасники банку
несуть в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми у межах своЇњ частки.
—татутний фонд комерц≥йного банку у форм≥ AT створюЇтьс¤ шл¤хом випуску та
продажу двох вид≥в ≥менних акц≥й - звичайних та прив≥лейованих. ¬ласники
звичайних акц≥й беруть участь в управл≥нн≥ банку ≥ под≥л¤ють з ним ус≥ його
доходи, збитки та ризики. якщо комерц≥йний банк не заробл¤Ї прибутку, власники
звичайних акц≥й не отримують див≥денд≥в, њм н≥чого не гарантуЇтьс¤ у випадку
л≥кв≥дац≥њ банку. ќднак збитки власник≥в звичайних акц≥й не можуть бути
б≥льшими, н≥ж перв≥сна варт≥сть њхн≥х ≥нвестиц≥й, а дох≥д, у раз≥ прибутковоњ
д≥¤льност≥ банку, вони можуть отримувати значний, тому що розпод≥л залишку
прибутку в≥дбуваЇтьс¤ т≥льки м≥ж власниками простих (звичайних) акц≥й.
¬ласники звичайних акц≥й вкладають св≥й кап≥тал на весь час функц≥онуванн¤
комерц≥йного банку. ¬они, ¤к правило, не можуть продати њх назад
банку-ем≥тенту. ” вин¤ткових випадках, ¤кщо збори акц≥онер≥в приймуть р≥шенн¤
про скороченн¤ числа учасник≥в банку, частка простих акц≥й може бути викуплена
бан-ком-ем≥тентом. «вичайн≥ акц≥њ в≥льно купуютьс¤ та продаютьс¤ ! на
вторинному ринку ц≥нних папер≥в (фондов≥й б≥рж≥).
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ дають право њх власникам на отриманн¤ ф≥ксованого розм≥ру
див≥денд≥в, ¤кий не залежить в≥д отриманого банком прибутку. ¬ласники
прив≥лейованих акц≥й, у випадку л≥кв≥дац≥њ комерц≥йного банку та розпод≥лу його
майна, мають переваги пор≥вн¤но з власниками звичайних акц≥й, њм повертаЇтьс¤
варт≥сть цих акц≥й. ќднак при л≥кв≥дац≥њ комерц≥йного банку власникам
прив≥лейованих акц≥й повертаЇтьс¤ њх варт≥сть п≥сл¤ того, ≥ ¤к будуть
задоволен≥ грошов≥ вимоги кредитор≥в банку.
¬ласники прив≥лейованих акц≥й не беруть участ≥ в управл≥нн≥ комерц≥йним банком.
« розвитком операц≥й комерц≥йних банк≥в, а також необх≥дн≥стю задоволенн¤ вимог
ЌЅ” щодо м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду, у комерц≥йного банку виникаЇ
проблема в зб≥льшенн≥ розм≥ру цього фонду. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом проведенн¤
додатковоњ ем≥с≥њ акц≥й. як правило, банк прагне при додаткових ем≥с≥¤х
випускати в першу чергу прив≥лейован≥ акц≥њ, з тим щоб запоб≥гти розширенню
кола власник≥в звичайних акц≥й та ускладненню процесу управл≥нн¤ банком.
ѕерший випуск акц≥й банку повинен повн≥стю складатис¤ ≥з звичайних акц≥й.
–еЇстрац≥¤ та продаж банком-ем≥тентом першого випуску акц≥й зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д
оподаткуванн¤ податком на операц≥њ з ц≥нними паперами.
”с≥ випуски ц≥нних папер≥в банками типу в≥дкритого AT, незалежно в≥д розм≥ру
випуску та к≥лькост≥ ≥нвестор≥в, п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ у ћ≥н≥стерств≥
ф≥нанс≥в ”крањни. ћета ц≥Їњ процедури - п≥двищити в≥дпов≥дальн≥сть
банк≥в-ем≥тент≥в перед покупц¤ми ц≥нних папер≥в та знизити ризики, що пов'¤зан≥
з ф≥нансовими зловживанн¤ми та мах≥нац≥¤ми. ўоб отримати право додатковоњ
ем≥с≥њ акц≥й, банк не повинен бути збитковим, мати прострочен≥ борги перед
бюджетом та кредиторами.
ƒл¤ реЇстрац≥њ випуску акц≥й банк-ем≥тент складаЇ "проспект" ем≥с≥њ.
"ѕроспект" ем≥с≥њ готуЇтьс¤ засновниками банку (при перш≥й ем≥с≥њ) та
ѕравл≥нн¤м банку (при наступних ем≥с≥¤х). ” проспект≥ ем≥с≥њ пов≥домл¤Їтьс¤ про
банк, його ф≥нансове становище, вм≥щуютьс¤ в≥домост≥ про майбутн≥й випуск
ц≥нних папер≥в. ѕроспект ем≥с≥њ повинен бути зав≥рений незалежною аудиторською
ф≥рмою.
≈м≥с≥¤ акц≥й ¤к форма створенн¤ та наповненн¤ статутного фонду комерц≥йного
банку регулюЇтьс¤ «аконами ”крањни: "ѕро господарськ≥ товариства"
(в≥д 19 вересн¤ 1991 р.) та "ѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржу" (в≥д
24 червн¤ 1991 p.).
–езервний фонд комерц≥йного банку призначений дл¤ покритт¤ можливих збитк≥в в≥д
банк≥вськоњ д≥¤льност≥, а також дл¤ сплати див≥денд≥в за прив≥лейованими
акц≥¤ми, коли дл¤ цього недостатньо прибутку. Ќа¤вн≥сть кошт≥в у резервному
фонд≥ забезпечуЇ ст≥йк≥сть комерц≥йного банку, зменшуЇ в≥рог≥дн≥сть його
банкрутства.
–езервний фонд комерц≥йного банку створюЇтьс¤ у пор¤дку, визначеному зборами
акц≥онер≥в, а його розм≥р установлюЇтьс¤, ¤к правило, на р≥вн≥ 50% в≥д розм≥ру
статутного фонду. ¬≥н формуЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань з прибутку, ¤к≥ повинн≥
дор≥внювати щор≥чно не менше ¤к 5% в≥д суми отриманого прибутку.
р≥м резервного фонду, в комерц≥йних банках створюютьс¤ спец≥альн≥ фонди,
призначен≥ дл¤ покритт¤ збитк≥в в≥д активних операц≥й та дл¤ виробничого ≥
соц≥ального розвитку банку, њх формуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок прибутку.
ѕрибуток Ї ресурсом внутр≥шнього походженн¤. ¬≥н ≥снуЇ у вигл¤д≥ залишку прибутку
п≥сл¤ сплати податк≥в та в≥драхуванн¤ до фонд≥в банку. «а його рахунок
сплачуютьс¤ див≥денди акц≥онерам. якщо п≥сл¤ сплати див≥денд≥в за ставкою, що
встановлена зборами акц≥онер≥в, виникне залишок прибутку, то ц¤ сума може бути
спр¤мована на поповненн¤ статутного фонду банку. “ака операц≥¤ (поповненн¤
статутного фонду) може бути зд≥йснена ≥ без сплати див≥денд≥в акц≥онерам, але
також за р≥шенн¤м, що приймаЇтьс¤ загальними зборами акц≥онер≥в.
«алучен≥ кошти банку - це сукупн≥сть кошт≥в на поточних, депозитних та ≥нших
рахунках банк≥вських кл≥Їнт≥в (юридичних та ф≥зичних ос≥б), на рахунках
громадських орган≥зац≥й, р≥зноман≥тних сусп≥льних фонд≥в, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ в
активи з метою отриманн¤ прибутку чи забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ банку. ќсновну
суму залучених кошт≥в становл¤ть тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кап≥тали, що
виникають на основ≥ кругообороту промислового ≥ торгового кап≥талу, грошов≥
накопиченн¤ держави, особист≥ грошов≥ накопиченн¤ населенн¤.
«алучен≥ кошти формують переважну частину ресурс≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤
виконанн¤ активних операц≥й банк≥в. як основний елемент грошовоњ маси залучен≥
кошти банк≥в в≥д≥грають важливу роль в економ≥ц≥, тому вони Ї об'Їктом
державного регулюванн¤, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ у формах обмеженн¤ виплачува-
ноњ винагороди (процент≥в), установленн¤ норм обов'¤зкового резервуванн¤ ≥
де¤ких норматив≥в регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (платоспроможност≥,
л≥кв≥дност≥ тощо). «алучен≥ кошти банк≥в под≥л¤ютьс¤ на депозитн≥ й
недепозитн≥.
Ѕанки залучають в≥льн≥ грошов≥ кошти головним чином шл¤хом виконанн¤ депозитних
операц≥й, у процес≥ ¤ких використовуютьс¤ р≥зн≥ види банк≥вських рахунк≥в.
ƒепозити бувають до запитанн¤ ≥ строков≥. ƒепозити до запитанн¤ розм≥щуютьс¤ у
банку на поточному рахунку кл≥Їнта. ¬они використовуютьс¤ власниками дл¤
зд≥йсненн¤ поточних розрахунк≥в з њх господарськими партнерами. «а вимогою
кл≥Їнта кошти з його поточного рахунку у будь-¤кий час можуть вилучатис¤ шл¤хом
видач≥ гот≥вки, виконанн¤ плат≥жного дорученн¤, оплати чек≥в або вексел≥в.
¬клади до запитанн¤ Ї нестаб≥льними, що обмежуЇ можлив≥сть њх використанн¤
банком дл¤ позичкових та ≥нвестиц≥йних операц≥й. ¬ умовах в≥дсутност≥ (¤к
правило) плати за депозити до запитанн¤ банки намагаютьс¤ залучити кл≥Їнт≥в ≥
стимулювати прир≥ст поточних внеск≥в за рахунок наданн¤ њм додаткових послуг та
п≥двищенн¤ ¤кост≥ обслуговуванн¤. ÷е, зокрема, кредитуванн¤ з поточного
рахунку, п≥льги вкладникам в одержанн≥ кредиту, використанн¤ зручних дл¤
кл≥Їнта форм розрахунк≥в: застосуванн¤ кредитних карток, чек≥в, розрахунково-консультативне
обслуговуванн¤ тощо. ƒо вклад≥в до запитанн¤ належать також кредитов≥ залишки
за контокорентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом. ƒл¤ покритт¤
операц≥йних витрат, пов'¤заних ≥з веденн¤м поточних рахунк≥в, банк ст¤гуЇ з
кл≥Їнта ком≥с≥йну винагороду. ом≥с≥¤ може утримуватис¤ з депозитного процента.
ƒе¤к≥ банки не ст¤гують ком≥с≥њ за веденн¤ поточних рахунк≥в за умови
збер≥ганн¤ на них стаб≥льного залишку не нижче в≥д установленого р≥вн¤.
—троков≥ депозити (вклади) - це кошти, ¤к≥ розм≥щен≥ у банку на певний строк не
менше в≥д одного м≥с¤ц¤ ≥ можуть бути зн¤тими п≥сл¤ зак≥нченн¤ цього терм≥ну
або п≥сл¤ попереднього пов≥домленн¤ банку. ¬илученн¤ строкових вклад≥в
в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом переказуванн¤ грошей на розрахунковий (поточний) рахунок
або гот≥вкою з каси банку. —троков≥ вклади Ї дл¤ банк≥в кращим видом депозит≥в,
оск≥льки вони стаб≥льн≥ ≥ зручн≥ в банк≥вському плануванн≥. «а ними сплачуЇтьс¤
високий депозитний процент, р≥вень ¤кого диференц≥юЇтьс¤ залежно в≥д терм≥ну,
виду внеску, пер≥оду пов≥домленн¤ про вилученн¤ загальноњ динам≥ки ставок
грошового ринку та ≥нших умов. —троков≥ вклади Ї джерелом одержанн¤ прибутк≥в
њх власниками, вони оформл¤ютьс¤ угодою м≥ж вкладником ≥ банком. —троков≥
вклади не використовуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ поточних платеж≥в. якщо вкладник
бажаЇ зм≥нити суму внеску - зменшити або зб≥льшити, то в≥н може роз≥рвати
депозитну угоду ≥ переоформити св≥й строковий вклад на нових умовах. ѕри
достроковому вилученн≥ кошт≥в з такого депозиту власник, ¤к правило, позбавл¤Їтьс¤
передбачених угодою процент≥в. ” цьому випадку проценти знижуютьс¤ до р≥вн¤,
передбаченого по вкладах до запитанн¤.
ќдн≥Їю з форм строкових вклад≥в Ї сертиф≥кати. —ертиф≥кати бувають депозитн≥ та
ощадн≥. ƒепозитн≥ сертиф≥кати надаютьс¤ юридичним, а ощадн≥ - ф≥зичним особам.
—ертиф≥кат - це ц≥нний пап≥р, що може використовуватис¤ його власником ¤к
плат≥жний зас≥б ≥ мати об≥г на фондовому ринку. —ертиф≥кати мають суттЇву
перевагу над строковими вкладами, що оформлен≥ депозитними договорами. «авд¤ки
вторинному ринку ц≥нних папер≥в сертиф≥кат (кр≥м ≥менного) може бути достроково
проданий власником ≥нш≥й особ≥ з одержанн¤м де¤кого прибутку за час збер≥ганн¤
≥ без зм≥ни при цьому обс¤гу ресурс≥в банку, тод≥ ¤к дострокове вилученн¤
власником строкового вкладу означаЇ дл¤ нього втрату прибутку, а дл¤ банку -
втрату частини ресурс≥в.
омерц≥йн≥ банки можуть залучати в≥льн≥ кошти юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б за
допомогою банк≥вського вексел¤. Ѕанк≥вський вексель маЇ депозитну природу, ≥
цим в≥н схожий на сертиф≥кат. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д сертиф≥ката, банк≥вський
вексель може бути використаний його власником ¤к плат≥жний зас≥б за товари ≥
послуги, причому новий власник вексел¤ може передавати його трет≥й особ≥ шл¤хом
≥ндосаменту. ўоб придбати банк≥вський вексель, покупець маЇ перерахувати грош≥
на рахунок банку-продавц¤, п≥сл¤ чого останн≥й виписуЇ банк≥вський вексель на
≥м'¤ покупц¤ ≥ позначаЇ дату зарахуванн¤ грошей. ѕогашенн¤ банк≥вських вексел≥в
в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом њх викупу п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну обертанн¤ або ж дострокового
викупу. ” банк≥вських вексел¤х указуЇтьс¤ величина прибутку у вигл¤д≥ процента
до ном≥налу, що одержуЇ власник вексел¤. ÷е означаЇ, що продаютьс¤ вексел≥ за
ном≥налом, а викуповуютьс¤ банком за ц≥ною продажу.
Ќедепозитн≥ залучен≥ (позичен≥) кошти банку - це головним чином позики на
грошовому ринку, ¤к≥ залучаютьс¤ у форм≥ м≥ж-банк≥вських кредит≥в ≥ кредит≥в
центрального банку (ЌЅ”), операц≥й з ц≥нними паперами на вторинному фондовому
ринку, а також позик на ринку Ївродолар≥в. ÷≥ кошти мають суттЇве значенн¤ дл¤
п≥дтримки поточноњ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ ≥ тому активно використовуютьс¤
комерц≥йними банками ”крањни.
ошти, отриман≥ комерц≥йним банком за допомогою обл≥гац≥й, не можуть вважатис¤
власним кап≥талом, тому що обл≥гац≥њ випускаютьс¤ на певний строк, п≥сл¤
зак≥нченн¤ ¤кого ц≥ кошти повертаютьс¤ ≥нвесторам. ¬они св≥дчать про наданн¤
власниками обл≥гац≥й зазначених кошт≥в у розпор¤дженн¤ ем≥тента у форм≥
довгостроковоњ позики.
якщо комерц≥йний банк ≥ надал≥ хоче утримувати у своЇму оборот≥ кошти, залучен≥
за допомогою обл≥гац≥й, в≥н вдаЇтьс¤ до реф≥нансуванн¤ попередн≥х випуск≥в. ÷е
зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом викупу ран≥ше випущених обл≥гац≥й за рахунок кошт≥в,
отриманих в≥д випуску нових незабезпечених боргових зобов'¤зань. ќбл≥гац≥њ,
¤кщо це передбачено умовами ем≥с≥њ, можуть бути конвертован≥ в прост≥ акц≥њ.
“од≥ залучен≥ з њх допомогою кошти переход¤ть у власний кап≥тал комерц≥йного
банку. онвертован≥сть обл≥гац≥й даЇ змогу п≥двищити њх приваблив≥сть у кол≥
покупц≥в, оск≥льки останн≥ можуть придбати акц≥њ банку в найб≥льш виг≥дний
момент. ¬ласники обл≥гац≥й ризикують менше, н≥ж власники акц≥й, бо у раз≥
банкрутства комерц≥йного банку кредиторам кошти повертаютьс¤ ран≥ше, н≥ж
звичайним акц≥онерам. Ќеобх≥дно в≥др≥зн¤ти кошти, що моб≥л≥зован≥ комерц≥йним
банком за допомогою обл≥гац≥й, в≥д внеск≥в ≥ депозит≥в. якщо перш≥ називаютьс¤
в банк≥вськ≥й практиц≥ позиковими або позиченими, то друг≥ - залученими. ѕри
випуску обл≥гац≥й банк в≥д≥граЇ активну роль, ≥н≥ц≥атива випуску належить йому,
тод≥ ¤к при залученн≥ внеск≥в роль банку пасивна.
ƒо акц≥онерних банк≥в, що випускають обл≥гац≥њ, застосовуютьс¤ так≥ ж сам≥
вимоги, ¤к ≥ при випуску акц≥й. ≈м≥с≥¤ обл≥гац≥й регламентуЇтьс¤ законами
”крањни в≥д 10 вересн¤ 1991 р. "ѕро господарськ≥ товариства" ≥ в≥д 24
червн¤ 1991 р. "ѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржу", тобто тими самими
законодавчими актами, що й випуск акц≥й.
омерц≥йний банк може випускати обл≥гац≥њ дл¤ залученн¤ позикових кошт≥в лише
за умови повноњ реал≥зац≥њ ус≥х випущених ним акц≥й. –еал≥зац≥¤ обл≥гац≥й може
в≥дбуватис¤ або на основ≥ њх продажу за договорами з покупц¤ми, або шл¤хом
обм≥ну на ран≥ше випущен≥ обл≥гац≥њ та ц≥нн≥ папери. ѕогашаютьс¤ обл≥гац≥йн≥
позики комерц≥йними банками п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну об≥гу обл≥гац≥й за њх
ном≥нальною варт≥стю. Ѕанк≥вськ≥ обл≥гац≥њ в ”крањн≥ не набули розвитку.
ѕричинами такого становища Ї њх незабезпечен≥сть, нездатн≥сть нових банк≥в
довести статутн≥ кап≥тали до розм≥р≥в м≥н≥мальних вимог ЌЅ”, ф≥нансов≥
труднощ≥, ўо виникли в б≥льшост≥ банк≥в останн≥м часом, а також фактична
в≥дсутн≥сть вторинного ринку ц≥нних папер≥в.
ќдним ≥з джерел поповненн¤ ресурс≥в комерц≥йного банку Ї м≥жбанк≥вський кредит.
редитними ресурсами торгують ф≥нансове ст≥йк≥ комерц≥йн≥ банки, в ¤ких завжди
Ї надлишок ресурс≥в. ÷≥ банки дл¤ одержанн¤ прибутку прагнуть розм≥стити в≥льн≥
ресурси в ≥нших банках. р≥м ф≥нансовоњ вигоди, банки-кредитори одержують
можлив≥сть установленн¤ д≥лових партнерських стосунк≥в.
” принцип≥ банкам виг≥дно розм≥щувати кредитн≥ ресурси в ≥нших банках пор≥вн¤но
з кредитуванн¤м суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, оск≥льки перш≥
в≥др≥зн¤ютьс¤, ¤к правило, б≥льш високою над≥йн≥стю. ѕроте в ”крањн≥ з другоњ
половини 1994 р. у банк≥вськ≥й систем≥ склалас¤ кризова ситуац≥¤, одн≥Їю з
причин ¤коњ було неповерненн¤ окремими банками м≥жбанк≥вських кредит≥в. “ому
нин≥ комерц≥йн≥ банки дуже обережно п≥дход¤ть до вир≥шенн¤ питань про видачу
м≥жбанк≥вських кредит≥в.
“ерм≥ни м≥жбанк≥вських кредит≥в можуть бути р≥зними- в≥д одного дн¤ до
трьох-шести м≥с¤ц≥в. ѕроцентна ставка за м≥ж-банк≥вськими кредитами, ¤к
правило, нижча н≥ж за кредитами, наданими господарникам, ≥ пов'¤зана з
обл≥ковою ставкою ЌЅ”.
Ѕанки-позичальники залучають м≥жбанк≥вський кредит дл¤ розширенн¤ своЇњ
кредитноњ д≥¤льност≥ з кл≥Їнтами, а також у зв'¤зку з необх≥дн≥стю регулюванн¤
банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥. ¬ ”крањн≥, у зв'¤зку з упровадженн¤м електронних
розрахунк≥в, м≥жбанк≥вське кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом пр¤мих контакт≥в
м≥ж банком-кредитором ≥ банком-позичальником. редитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на
догов≥рних умовах на ч≥тко визначений терм≥н. ƒосить активно використовуютьс¤
м≥жбанк≥вськ≥ кредити терм≥ном на один день, мета ¤ких пол¤гаЇ у п≥дтримц≥
поточноњ л≥кв≥дност≥ банку.
” договор≥ на м≥жбанк≥вське кредитуванн¤, кр≥м терм≥ну, обумовлюЇтьс¤ сума
кредиту, р≥вень процентноњ ставки, пор¤док погашенн¤. «вичайно при порушенн≥
терм≥ну погашенн¤ м≥жбан-к≥вського кредиту банк-кредитор передбачаЇ своЇ право
на без-сп≥рне списанн¤ боргу. якщо банк, що позичив кредитн≥ ресурси, не може
њх повернути в установлений терм≥н, то в≥н купуЇ грош≥ в ≥ншому банку.
ѕри укладанн≥ договору на м≥жбанк≥вський кредит банк-позичальник повинен
пов≥домити банку-кредитору значенн¤ своњх економ≥чних норматив≥в
(платоспроможност≥, л≥кв≥дност≥).
упувати ≥ продавати кредитн≥ ресурси можуть не т≥льки комерц≥йн≥ банки, а й њх
в≥дд≥ленн¤ та ф≥л≥њ. ѕроте це право реал≥зуЇтьс¤ т≥льки в систем≥ одного банку,
що маЇ ф≥л≥йну мережу.
ЌЅ” застосовуЇ механ≥зм реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в через операц≥њ –≈ѕќ
та ломбардне кредитуванн¤, а також наданн¤ кредит≥в п≥д заставу конверс≥йних
обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики ( ќ¬ƒѕ) та стаб≥л≥зац≥йних кредит≥в.
ќсновною формою реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в Ї ломбардне кредитуванн¤ та
операц≥њ –≈ѕќ. њх частка в загальних кредитах ЌЅ” комерц≥йним банкам становить
б≥льш ¤к 76%, у тому числ≥ на операц≥њ –≈ѕќ припадаЇ понад 54%, а на ломбардне
кредитуванн¤ - понад 21%. Ќа ≥нш≥ механ≥зми реф≥нансуванн¤ (кредити п≥д заставу
ќ¬ƒѕ та стаб≥л≥зац≥йн≥) припадаЇ близько 24%.
Ћомбардний кредит надаЇтьс¤ на строк до 30 дн≥в у межах л≥м≥т≥в, установлених
на квартал ЌЅ” дл¤ своњх рег≥ональних управл≥нь.
” зв'¤зку з ф≥нансовою кризою, що мала м≥сце в ”крањн≥ у вересн≥ 1998р., ур¤д
змушений був зд≥йснити конверс≥ю ќ¬ƒѕ, тобто перенести строки погашенн¤ своњх
зобов'¤зань за ран≥ше випущеними ќ¬ƒѕ на п≥зн≥ший терм≥н. ” зв'¤зку з цим були
випущен≥ конверс≥йн≥ обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики ( ќ¬ƒѕ).
омерц≥йн≥ банки, ¤к≥ беруть участь у процес≥ конверс≥њ ќ¬ƒѕ в ќ¬ƒѕ, можуть
звертатис¤ до ЌЅ” дл¤ п≥дкр≥пленн¤ своЇњ поточноњ л≥кв≥дност≥ за
реф≥нансуванн¤м п≥д забезпеченн¤ ќ¬ƒѕ. ÷е реф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в
розм≥рах до 50% обс¤гу зам≥нених ќ¬ƒѕ. —трок кредитуванн¤ - до 60 дн≥в,
процентна ставка - на р≥вн≥ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ.
ќперац≥њ –≈ѕќ - це операц≥њ з ц≥нними паперами, ¤к≥ складаютьс¤ з двох частин.
ƒл¤ њх зд≥йсненн¤ укладаЇтьс¤ Їдина генеральна угода м≥ж учасниками ринку (ЌЅ”
≥ комерц≥йними банками) про продаж-куп≥влю державних ц≥нних папер≥в на певний
строк ≥з зобов'¤занн¤м зворотного продажу-куп≥вл≥ у визначений терм≥н або на
вимогу одн≥Їњ з≥ стор≥н за заздалег≥дь обумовленою ц≥ною.
¬икористанн¤ ЌЅ” державних ц≥нних папер≥в дл¤ операц≥й –≈ѕќ зд≥йснюЇтьс¤ через
"пр¤ме –≈ѕќ" - куп≥влю у комерц≥йного банку державних ц≥нних папер≥в
та "зворотне –≈ѕќ" - обов'¤зковий продаж державних ц≥нних папер≥в. ”
ситуац≥њ, коли в межах визначених основних монетарних параметр≥в ≥снуЇ потреба
п≥двищенн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в, ЌЅ” зд≥йснюЇ операц≥њ "пр¤мого
–≈ѕќ" ≥ на п≥дстав≥ генеральноњ угоди купуЇ у комерц≥йного банку державн≥
ц≥нн≥ папери на в≥дпов≥дний пер≥од з обов'¤зковою умовою зворотного њх викупу
цим комерц≥йним банком у встановлений строк. ” раз≥ накопиченн¤ надлишковоњ
л≥кв≥дност≥ в банк≥вськ≥й систем≥, зростанн¤ грошовоњ маси значно вищими
темпами, н≥ж передбачалос¤, ЌЅ” може продати комерц≥йним банкам через механ≥зм
"зворотного –≈ѕќ" державн≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ Ї в його портфел≥, на
певний пер≥од, за умови викупу њх у комерц≥йного банку в установлений строк.
Ќац≥ональний банк може зд≥йснювати операц≥њ –≈ѕќ куп≥вл≥-продажу державних
ц≥нних папер≥в ¤к через безпосередню домовлен≥сть ≥з комерц≥йними банками, так
≥ проведенн¤м тендера за¤вок комерц≥йних банк≥в на участь в операц≥¤х –≈ѕќ. ”
раз≥ проведенн¤ тендера Ќац≥ональний банк через своњ рег≥ональн≥ управл≥нн¤ не п≥зн≥ш
¤к за тиждень надсилаЇ пов≥домленн¤ про проведенн¤ такого тендера з зазначенн¤м
терм≥ну-операц≥й –≈ѕќ та умов його проведенн¤.
