12.9. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ≤ –ќ«¬»“ ” ќћ≈–÷≤…Ќ»’ ЅјЌ ≤¬ ¬ ” –јѓЌ≤
—творенн¤ нац≥ональноњ двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи незалежноњ ”крањни почалос¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ у березн≥ 1991 р. «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть".
÷им законом визначено, що перший р≥вень банк≥вськоњ системи представл¤Ї
Ќац≥ональний банк (ЌЅ”), а другий - комерц≥йн≥ банки р≥зних форм власност≥. «а
ЌЅ” закр≥плено статус центрального банку держави, що пор¤д з ≥ншими функц≥¤ми
передбачаЇ реЇстрац≥ю ≥ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.
« часу оголошенн¤ незалежност≥ ”крањни реЇстрац≥¤ новост-ворених комерц≥йних
банк≥в почала зд≥йснюватис¤ Ќац≥ональним банком держави, хоча певна к≥льк≥сть
таких банк≥в в ”крањн≥ народилас¤ за р≥шенн¤м колишнього ƒержавного банку —–—–.
«а перший р≥к незалежност≥ (1992) в ”крањн≥ було зареЇстровано 60 комерц≥йних
банк≥в ≥ на к≥нець цього року њх загальна к≥льк≥сть становила 133 одиниц≥.
Ќайб≥льша к≥льк≥сть комерц≥йних банк≥в була зареЇстрована у 1993 р. (84), а з
1995 р. к≥льк≥сть щор≥чно зареЇстрованих банк≥в зменшилась у середньому до
шести.
Ќа початок 2000 р. к≥льк≥сть банк≥в за реЇстром становила 203, хоча л≥ценз≥ю на
зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й мають трохи б≥льше за 80% зареЇстрованих
банк≥в. ” 1999р. функц≥онуючих було 164 банки.
ѕереважна к≥льк≥сть комерц≥йних банк≥в - це акц≥онерн≥ товариства (85,2%), з
¤ких 72% - в≥дкрит≥ ≥ 28% - закрит≥. “овариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю
становл¤ть лише 14% в≥д загальноњ к≥лькост≥ зареЇстрованих банк≥в.
« 1994 р. в ”крањн≥ почали з'¤вл¤тис¤ комерц≥йн≥ банки з участю ≥ноземного
кап≥талу, њх к≥льк≥сть до початку 2000 р. дос¤гла 30, у тому числ≥ з≥
100-процентним ≥ноземним кап≥талом - 8.
«а розм≥ром актив≥в украњнськ≥ комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на найб≥льш≥
(активи понад 1 млрд грн.), велик≥ (активи понад 100 млн грн.), середн≥ (активи
понад 10млн грн.), мал≥ (активи менш≥ за 10 млнгрн.). —таном на початок 2000р.
найб≥льших банк≥в нал≥чувалось 7, або 4,3% в≥д загальноњ к≥лькост≥ д≥ючих
банк≥в, великих - 38 (23,2%), середн≥х - 108 (65,8%) ≥ малих - 11 (6,7%). “обто
переважна б≥льш≥сть комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥ - це середн≥ банки.
Ѕалансовий кап≥тал ус≥х комерц≥йних банк≥в на 1 с≥чн¤ 2000 р. становив 5,8 млрд
грн., що дор≥внюЇ 29,2% сумарних банк≥вських зобов'¤зань. ѕереважна частина
балансового кап≥талу сформована за рахунок статутного кап≥талу (52%), резервний
фонд покриваЇ 4,3%, прибуток минулих рок≥в - 4,3%, прибуток поточного року -
8,4% та ≥нший кап≥тал - 13,0%. ’оча статутний кап≥тал украњнських комерц≥йних
банк≥в весь час зб≥льшуЇтьс¤ ≥ покриваЇ б≥льше половини загального балансового
кап≥талу, ≥снують ще значн≥ невикористан≥ можливост≥ щодо його зб≥льшенн¤, а
також велика потреба в цьому. ÷ей висновок п≥дтверджуЇтьс¤ на¤вн≥стю в систем≥
комерц≥йних банк≥в значних сум нерозпод≥леного прибутку (близько 2 млрд грн.) ≥
невеликою питомою вагою статутного кап≥талу в загальних зобов'¤занн¤х ≥
кап≥тал≥ (11,8%). ’оча переважна б≥льш≥сть комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥ - це
середн≥ банки (66%), на них припадаЇ лише 28,5% банк≥вського кап≥талу, тод≥ ¤к
на найб≥льш≥ ≥ велик≥ банки, ¤ких 27% в≥д к≥лькост≥ д≥ючих, - 71%. Ќа с≥м найб≥льших
банк≥в (4,3%) припадаЇ 35,8% кап≥талу вс≥х комерц≥йних банк≥в. ÷е св≥дчить про
високу концентрац≥ю банк≥вського кап≥талу.
„ималоњ шкоди процесу накопиченн¤ банк≥вського кап≥талу завдаЇ девальвац≥¤
гривн≥, ¤ка призводить до њњ знец≥ненн¤ в доларовому обчисленн≥. якщо у 1998 р.
варт≥сть статутного кап≥талу украњнських банк≥в становила б≥льше ¤к 1 млрд дол.
—Ўј, то на початок 2000 р. вона знизилась до 540 млн дол., тобто удв≥ч≥. «араз
ус≥ украњнськ≥ комерц≥йн≥ банки мають статутний кап≥тал на р≥вн≥, нижчому, н≥ж
один середньостатистичний банк «ах≥дноњ ™вропи.
—истема комерц≥йних банк≥в ”крањни виконуЇ значну роботу щодо залученн¤ в≥льних
грошових кошт≥в та њх спр¤муванн¤ на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки. ќбс¤г
пасивних операц≥й банк≥в ≥з року в р≥к зростаЇ ≥ на початок 2000 р. залишок
зобов'¤зань комерц≥йних банк≥в становив 20 млрд грн. јле цей показник Ї далеко
недостатн≥й. ¬≥н становить лише 5% в≥д ¬¬ѕ, тод≥ ¤к у крањнах ≥з перех≥дною
економ≥кою ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи - в середньому 40%, у крањнах ќ≈—– -
понад 80%. ¬ ”крањн≥ ≥снують потенц≥йн≥ можливост≥ дл¤ значного зб≥льшенн¤
банк≥вських депозит≥в. «а ор≥Їнтовними розрахунками украњнським юридичним ≥
ф≥зичним особам належить грошей майже на суму 200 млрд грн., ¤к≥ перебувають
поза в≥тчизн¤ними банками (гот≥вка на руках у гривн≥ й у валют≥, кошти за
кордоном тощо), що в дес¤ть раз≥в б≥льше, н≥ж поточн≥ зобов'¤занн¤ ус≥х
комерц≥йних банк≥в ”крањни.
” структур≥ зобов'¤зань комерц≥йних банк≥в 64% займають депозитн≥ зобов'¤занн¤.
—ередньор≥чний прир≥ст цих зобов'¤зань за останн≥ п'¤ть рок≥в становив 106%.
ƒом≥нуючим видом зобов'¤зань Ї депозит до запитанн¤ (62,4%). Ѕанки залучають
в≥льн≥ кошти ¤к в нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж
депозитами в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах на початок 2000 р. становило
в≥дпов≥дно 55,7% ≥ 44,3%, хоча на к≥нець 1994 р. воно було 58% ≥ 42%, тобто
спостер≥гаЇтьс¤ випереджаюче зростанн¤ депозит≥в в ≥нвалют≥, а строков≥
депозити в ≥нвалют≥ перевищують цей показник у нац≥ональн≥й валют≥. ÷¤ тенденц≥¤
св≥дчить про пад≥нн¤ дов≥ри до нац≥ональних грошей у зв'¤зку з њх пер≥одичною
девальвац≥Їю, про поступове перебиранн¤ доларом —Ўј на себе функц≥њ накопиченн¤
вартост≥ всередин≥ ”крањни.
” загальних депозитних зобов'¤занн¤х комерц≥йних банк≥в 65% становл¤ть депозити
юридичних ос≥б ≥ 35% - ф≥зичних. Ўвидкими темпами почали зростати депозити
ф≥зичних ос≥б п≥сл¤ введенн¤ гривн≥. ”же на к≥нець 1996р. депозити населенн¤
зб≥льшилис¤ вдв≥ч≥, тод≥ ¤к у попередн≥ роки вони розвивалис¤ пов≥льно. якщо з
1991 до 1996р. вклади населенн¤ становили 10-14% банк≥вських депозит≥в, то на
початок 2000 р. њх питома вага зросла до 35%. ” вкладах населенн¤ переважають
строков≥ депозити, њх майже втрич≥ б≥льше, н≥ж депозит≥в до запитанн¤. ÷е
певною м≥рою св≥дчить про недостатн≥й розвиток розрахункових послуг банк≥в
населенню.
—л≥д п≥дкреслити, що основна сума депозит≥в населенн¤ розм≥щена не в ќщадбанку,
а в ≥нших банках, хоча на ќщадбанк припадаЇ 21,6% ус≥х вклад≥в ф≥зичних ос≥б. ”
с≥мки найб≥льших банк≥в розм≥щена переважна частка депозит≥в населенн¤ (68%), з
них на ќщадбанк припадаЇ 31,7%, що св≥дчить про втрату ќщадбанком монопол≥њ на
вкладн≥ операц≥њ з населенн¤м.
«начне зм≥цненн¤ ресурсноњ бази, ¤ке в≥дбулос¤ за майже дес¤тир≥чний пер≥од,
дало можлив≥сть комерц≥йним банкам суттЇво розвинути своњ активн≥ операц≥њ. ”
структур≥ актив≥в комерц≥йних банк≥в пров≥дна роль належить кредитним
операц≥¤м. —таном на 1 с≥чн¤ 2000 р. кредитний портфель дос¤г майже 11 млрд
грн., або 42,6% сумарних актив≥в комерц≥йних банк≥в. “≥льки за п'¤ть останн≥х
рок≥в (1995-1999) кредити, надан≥ комерц≥йними банками суб'Їктам господарюванн¤
”крањни, зб≥льшилис¤ майже у три рази. ќсновна маса кредит≥в надаЇтьс¤
п≥дприЇмствам промисловост≥ ≥ торг≥вл≥ (в≥дпов≥дно 39,14% ≥ 31,6%). Ѕанки
кредитують переважно поточну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств. ороткостроков≥ кредити на
початок 2000 р. становили 77,6%, а довгостроков≥ - 22,4%. ќднак сл≥д в≥дзначити
позитивн≥ зрушенн¤ в структур≥ банк≥вських кредит≥в, ¤к≥ пол¤гають у зб≥льшенн≥
в останн≥ три роки майже в три рази питомоњ ваги кредит≥в на ≥нвестиц≥йну
д≥¤льн≥сть господарник≥в у загальному обс¤з≥ банк≥вських кредит≥в.
ќсновними суб'Їктами кредитуванн¤ поступово стали господарства колективноњ
форми власност≥, заборгован≥сть за кредитами ¤ких на початок 2000 р. становила
74% в≥д загального обс¤гу кредитних вклад≥в комерц≥йних банк≥в. ѕот≥м ≥дуть
господарства приватноњ форми власност≥ (12,3%) ≥ державн≥ п≥дприЇмства (11,4%).
Ќа кредитуванн¤ м≥жнародних орган≥зац≥й та юридичних ос≥б ≥нших держав припадаЇ
2,3%.
«ауважимо, що з 1999р. прир≥ст кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥ почав переважати
зб≥льшенн¤ обс¤гу кредит≥в у нац≥ональн≥й валют≥, ≥ вже в с≥чн≥ 2000 р. кредити
в ≥ноземн≥й валют≥ становили 51,5%. ÷¤ тенденц≥¤ не т≥льки св≥дчить про все ще
слабк≥ позиц≥њ гривн≥ на внутр≥шньому ринку, а й провокуЇ зм≥цненн¤ позиц≥њ
долара в ”крањн≥ в майбутньому.
¬≥дбуваЇтьс¤ поступовий розвиток банк≥вського кредитуванн¤ населенн¤, проте
воно ще займаЇ незначне м≥сце в кредитних операц≥¤х комерц≥йних банк≥в. ’оча за
п'¤ть останн≥х рок≥в кредити ф≥зичним особам зросли б≥льше н≥ж у 8 раз≥в, њх
питома вага у с≥чн≥ 2000 р. становила лише 6,7% в≥д загальних кредит≥в
комерц≥йних банк≥в. ѕри кредитуванн≥ населенн¤, ¤к ≥ юридичних ос≥б, банки
в≥ддають перевагу кредитам на поточн≥ потреби (73,6%), а кредитуванн¤
≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ не Ї дл¤ них пр≥оритетним ≥ становить лише 23,6% ус≥х
кредитних вкладень банк≥в.
як позитивне ¤вище сл≥д в≥дзначити пом≥тн≥ зм≥ни в асортимент≥ кредитних послуг
банк≥в. ” кредитному портфел≥ комерц≥йних банк≥в з'¤вилис¤ так≥ кредити
ринкового типу, ¤к овердрафт, за операц≥¤ми –≈ѕќ, за врахованими вексел¤ми, за
факторинговими операц≥¤ми, за експортно-≥мпортними операц≥¤ми. ѕричому
овердрафт застосовуЇтьс¤ ≥ до ф≥зичних ос≥б. ” с≥чн≥ 2000 р. заборгован≥сть по
ньому з боку ф≥зичних ос≥б становила 2,7% в≥д загальноњ суми кредит≥в ц≥Їњ
категор≥њ позичальник≥в.
як≥сть кредитного портфел¤ комерц≥йних банк≥в не можна вважати достатньою.
ѕрострочен≥ позички на початок 2000 р. дос¤гали 15% в≥д загальноњ суми
кредитноњ заборгованост≥, пролонгован≥ - 7%, сумн≥вн≥ - 3%. якщо вз¤ти до
уваги, що у колишньому ƒержбанку —–—– на¤вн≥сть прострочених кредит≥в на р≥вн≥
4-5% в≥д загальних позичок вважалас¤ негативним ¤вищем у банк≥вськ≥й кредитн≥й
д≥¤льност≥, то можна зробити в≥дпов≥дну оц≥нку кредитному портфелю украњнських
банк≥в. « урахуванн¤м ус≥х вид≥в проблемних кредит≥в (прострочен≥, пролонгован≥
≥ сумн≥вн≥) кожна четверта гривн¤, передана в позику комерц≥йними банками, може
не повернутись кредитору. “ака ситуац≥¤ з кредитуванн¤м пов'¤зана з на¤вн≥стю
великих ризик≥в щодо поверненн¤ кредит≥в та ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, в≥дсутн≥стю
належного орган≥зац≥йно-правового механ≥зму захисту ≥нтерес≥в
банк≥в-кредитор≥в.
¬ажливим видом активних операц≥й комерц≥йних банк≥в Ї ≥нвестиц≥йн≥ операц≥њ.
ѕортфель ц≥нних папер≥в банк≥в складаЇтьс¤ ≥з ќ¬ƒѕ (конверс≥йн≥ обл≥гац≥њ
внутр≥шньоњ державноњ позики), ц≥нних папер≥в акц≥онерних товариств, куплених
дл¤ одержанн¤ доход≥в ≥ вкладенн¤ кап≥талу у власн≥сть ≥нших акц≥онерних
товариств з метою отриманн¤ доход≥в у форм≥ див≥денд≥в. ” загальних активах
банк≥в портфель ц≥нних папер≥в на 1 с≥чн¤ 2000 р. займаЇ лише 7,3%, причому
обс¤г його маЇ тенденц≥ю до скороченн¤, особливо п≥сл¤ ф≥нансовоњ кризи восени
1998 р. јктивн≥сть банк≥вських ≥нвестиц≥йних операц≥й залежить в≥д розвинутост≥
вторинного фондового ринку. “ому з прискоренн¤м процесу приватизац≥њ сл≥д
оч≥кувати пожвавленн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в. ўо ж
стосуЇтьс¤ вкладенн¤ кап≥талу у власн≥сть ≥нших акц≥онерних товариств (в
основному п≥дприЇмств виробничоњ сфери), то вони становл¤ть лише 5% в≥д
портфел¤ ц≥нних папер≥в комерц≥йних банк≥в ≥ принос¤ть њм дуже незначн≥ доходи,
тому мають лише досв≥дний характер.
”сп≥х банк≥вського б≥знесу визначаЇтьс¤ його ф≥нансовими результатами, ¤к≥
залежать в≥д сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в ≥ витрат. «а майже дес¤тир≥чний пер≥од
прибутки комерц≥йних банк≥в були р≥знор≥вневими. ” пер≥од "дешевих
грошей" вони були пом≥рними, в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ - надм≥рними, в
останн≥ 2 роки - ви¤вили тенденц≥ю до зменшенн¤, а дл¤ де¤ких банк≥в комерц≥йна
д≥¤льн≥сть стала збитковою.
‘≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в можна оц≥нити р≥зними
показниками, але найб≥льш зручним ≥ об'Їктивним, на нашу думку, Ї показник, що
характеризуЇ в≥дношенн¤ чистого прибутку банку до акц≥онерного кап≥талу (ROE).
’оча в пер≥од 1994-1997рр. абсолютний розм≥р чистого прибутку зр≥с на 176%,
показник ROE знизивс¤ майже у 9 раз≥в. ” 1998 р. в≥дбулос¤ р≥зке пад≥нн¤
чистого прибутку (у 2,48 разу), a ROE знизивс¤ у 2,76 разу. ” 1999 p. ROE склавс¤
на р≥вн≥ 0,21, тод≥ ¤к у 1995р. в≥н становив 2,1. –екордним цей показник був у
1994р. (7,26), коли в ”крањн≥ ще мала м≥сце г≥пер≥нфл¤ц≥¤. ѕричиною такоњ
ситуац≥њ Ї неадекватна зм≥на чистого прибутку ≥ сплаченого статутного фонду.
якщо чистий прибуток з 1995 р. (останнього року високоњ ≥нфл¤ц≥њ) майже не
зростав, то статутний кап≥тал весь час зб≥льшувавс¤.
√острими проблемами розвитку комерц≥йних банк≥в ”крањни Ї недостатн≥сть у
багатьох ≥з них кап≥талу ≥ не¤к≥сна структура актив≥в. ÷е призводить до того,
що майже третина вс≥х банк≥в Ї проблемною, з ¤ких кожний трет≥й переведений ЌЅ”
на режим ф≥нансового оздоровленн¤. ѕоловина з проблемних банк≥в перебуваЇ у
стад≥њ л≥кв≥дац≥њ. «а в≥с≥м рок≥в (1992-1999) було л≥кв≥довано 69 банк≥в, а
б≥льше всього (16) - у 1998 p., коли в ”крањн≥ в≥дбулас¤ ф≥нансова криза.
”насл≥док њњ знизились миттЇва та загальна л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть
значноњ к≥лькост≥ банк≥в, значно пог≥ршивс¤ ф≥нансовий стан найб≥льших банк≥в,
активи ¤ких становл¤ть б≥льше половини актив≥в ус≥х комерц≥йних банк≥в ”крањни.
ƒл¤ оздоровленн¤ банк≥вськоњ системи необх≥дно вжити р≥шучих заход≥в, особливо
стосовно проблемних банк≥в, њх необх≥дно ¤комога швидше реорган≥зувати шл¤хом
об'Їднанн¤, л≥кв≥дац≥њ. —еред проблемних переважна к≥льк≥сть малих банк≥в, њх
активи невелик≥. Ќа 1 с≥чн¤ 2000 р. вони становили лише 3,7% в≥д загальноњ суми
актив≥в банк≥вськоњ системи, але негативн≥ насл≥дки функц≥онуванн¤ - значн≥,
оск≥льки мультипл≥куютьс¤ в≥дпов≥дно щ≥льност≥ економ≥чних зв'¤зк≥в з ≥ншими
суб'Їктами господарюванн¤.
