13.5. ЅјЌ ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ –ќ«–ј’”Ќ ≤¬
Ќайстар≥шою кредитною ≥нституц≥Їю рег≥онального типу Ї Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в (Ѕћ–). Ѕанк було засновано у ход≥ реал≥зац≥њ плану ёнга п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни 20 с≥чн¤ 1930 р. в≥дпов≥дно до м≥жур¤дових угод. ќсновна мета його створенн¤ пол¤гала у врегулюванн≥ проблем платеж≥в Ќ≥меччини. «асновниками Ѕћ– стали група ≥з шести центральних
банк≥в (Ѕельг≥њ, ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччини, ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ та япон≥њ) ≥ група
банк≥в —Ўј на чол≥ з Ѕанк≥рським домом ћоргана. «а згодою стор≥н Ѕанк був
розташований у Ўвейцар≥њ, ¤ка надала йому ”становчу харт≥ю, але його д≥¤льн≥сть
регулюЇтьв¤ м≥жнародним правом. Ќова м≥жнародна орган≥зац≥¤ повинна була
спри¤ти сп≥вроб≥тництву центральних банк≥в крањн-учасниць ≥ надавати додатков≥
можливост≥ щодо зд≥йсненн¤ м≥жнародних ф≥нансових операц≥й (статт¤ 3 першого
—татуту). Ѕћ– розпочав свою д≥¤льн≥сть 17 травн¤ 1930 р. у Ѕазел≥. ƒо 1932 р.
його учасниками стали ще 19 крањн ™вропи.
Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в незм≥нне залишаЇтьс¤ центральною банк≥вською
установою на св≥тов≥й арен≥. ¬≥н належить центральним банкам крањн-член≥в,
контролюЇтьс¤ ними, надаЇ чимало суто спец≥ал≥зованих послуг центральним банкам
¤к членам Ѕћ–, так ≥ ≥ншим центральним банкам.
ќдна з основних ц≥лей м≥жнародноњ д≥¤льност≥ Ѕанку пол¤гаЇ в зм≥цненн≥
м≥жнародноњ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥. ќсобливоњ актуальност≥ така д≥¤льн≥сть
набуваЇ в сучасних умовах ≥нтеграц≥њ св≥тових ф≥нансових ринк≥в. ÷е визначаЇ
м≥сце ≥ роль банку в систем≥ м≥жнародних в≥дносин: Ѕћ– Ї м≥сцем зустр≥ч≥
представник≥в центральних банк≥в; Ї банком центральних банк≥в - збер≥гаЇ њх
депозити, ¤к≥ становл¤ть значну частку св≥тових валютних резерв≥в, зд≥йснюЇ
розрахунки м≥ж ними на кл≥рингов≥й основ≥; Ї агентом або дов≥реною особою з
р≥зноман≥тних м≥жнародних ф≥нансових домовленостей.
„ленами Ѕћ– нин≥ Ї 41 центральний банк крањн ™вропи, јз≥њ, јфрики та —Ўј, р¤д
крањн оч≥кують р≥шенн¤ щодо включенн¤ њх до Ѕћ–. —Ўј представлен≥ у Ѕанку City
Bank Corp, а не ‘едеральною –езервною —истемою (‘–—). ќднак останн¤ т≥ено
сп≥впрацюЇ з Ѕанком: на щом≥с¤чних нарадах у Ѕазел≥ (Ѕазельський клуб) ≥
загальних зборах засновник≥в Ѕћ– завжди присутн≥й член –ади керуючих ‘–—.
ѕр≥оритет в управл≥нн≥ д≥¤льн≥стю Ѕћ– належить крањнам «ах≥дноњ ™вропи.
«а правовим статусом Ѕћ– Ї компан≥Їю з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, що маЇ
випущений акц≥онерний кап≥тал. —татутний акц≥онерний кап≥тал банку м≥жнародних
розрахунк≥в становить 1500 млн золотих франк≥в у вигл¤д≥ 600 000 акц≥й з р≥вною
ном≥нальною варт≥стю (2500 золотих франк≥в за акц≥ю). ¬≥дпов≥дно до статт≥ 7
—татуту Ѕћ–, акц≥њ, що випущен≥ (517 125 акц≥й), повн≥стю оплачен≥ з розрахунку
25% њх ном≥нальноњ вартост≥ (625 золотих франк≥в за акц≥ю). «а станом на 31
березн¤ 1997 р. оплачена частина акц≥онерного кап≥талу Ѕћ– становила 323,2 млн
золотих франк≥в.
Ќа кап≥тал Ѕанку кожна крањна-учасниц¤ в межах свого пато-вого внеску може
зд≥йснити або пр¤му п≥дписку на акц≥њ або продаж њх на в≥дкритому валютному
ринку. ѕерший шл¤х передбачаЇ, що центральн≥ банки сам≥ п≥дписуютьс¤ на акц≥њ,
а другий - що вони можуть орган≥зувати публ≥чну п≥дписку на акц≥њ у своњх
крањнах. ¬≥дпов≥дно до другого п≥дходу частина випуску акц≥й у Ѕельг≥њ, ‘ранц≥њ
≥ повний випуск у —Ўј належить приватним акц≥онерам. „астка цих держател≥в у
кап≥тал≥ Ѕанку становить 14%, ≥ близько 86% випущеного акц≥онерного кап≥талу
зареЇстровано на ≥м'¤ центральних банк≥в. ”с≥ акц≥њ мають р≥вн≥ права на
отриманн¤ щор≥чних див≥денд≥в, разом з тим право голосу (присутност≥) належить
виключно центральним банкам т≥Їњ крањни, у ¤к≥й в≥дбувалась перв≥сна п≥дписка
на нац≥ональний випуск акц≥й.
јдм≥н≥стративна структура Ѕћ– маЇ три органи: загальн≥ збори акц≥онер≥в, рада
директор≥в ≥ правл≥нн¤.
«агальн≥ збори скликаютьс¤ щороку, ¤к правило, у другий понед≥лок червн¤ з
представник≥в центральних банк≥в-акц≥онер≥в, голоси ¤ких розпод≥л¤ютьс¤
пропорц≥йно до к≥лькост≥ њх акц≥й.
ƒо складу –ади директор≥в вход¤ть ш≥сть керуючих центральних банк≥в. р≥м того,
кожний ≥з них назначаЇ ще одного члена, ¤кий представл¤Ї його крањну. —ьогодн≥
членами ради директор≥в Ї керуюч≥ центральних банк≥в Ѕельг≥њ, Ќ≥меччини,
≤тал≥њ, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ ≥ голова –ади керуючих ‘–— —Ўј. ѕоложенн¤
—татуту передбачаЇ виб≥р у –аду ще не б≥льше дев'¤ти керуючих ≥нших центральних
банк≥в-член≥в. «араз вибраними членами Ї анада, Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥¤, Ўвец≥¤
та япон≥¤. ≤з числа член≥в –ади директор≥в обираЇтьс¤ голова ≥ призначаЇтьс¤
президент банку (з 1948р. ц≥ дв≥ посади виконуЇ одна особа). « 30 червн¤ 1997
р. ц≥ посади об≥ймаЇ керуючий Ќац≥ональним банком Ѕельг≥њ јльфонс ¬ерплатсе.
–ада директор≥в призначаЇ головного менеджера (нин≥ ним Ї ≈ндрю ƒ. рокетт) та
≥нших член≥в правл≥нн¤, ¤ке зд≥йснюЇ оперативну д≥¤льн≥сть з кер≥вництва
банком.
Ѕћ– виконуЇ ц≥лий р¤д функц≥й. «окрема в≥н:
* зд≥йснюЇ широке коло банк≥вських операц≥й з метою спри¤нн¤ центральним банкам
в управл≥нн≥ њх валютними резервами, тобто Ѕћ– Ї банком центральних банк≥в;
* слугуЇ форумом (орган≥затором) м≥жнародного грошово-кредитного ≥ валютного
сп≥вроб≥тництва, у рамках ¤крго пер≥одично зустр≥чаютьс¤ кер≥вники центральних
банк≥в;
* виступаЇ ≥нформац≥йно-досл≥дним центром з питань грошово-кредитних та
валютно-ф≥нансових в≥дносин;
* виконуЇ функц≥њ агента та дов≥реноњ особи з виконанн¤ м≥жнародних ф≥нансових
угод, у тому числ≥ до 1994 р. у рамках ™—.
як банк центральних банк≥в Ѕћ– виконуЇ важливу функц≥ю координатора д≥¤льност≥
цих банк≥в. ¬одночас не т≥льки центральн≥ банки-акц≥онери, а й ≥нш≥ центральн≥
банки (близько 120), а також р≥зноман≥тн≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи
використовують Ѕћ– ¤к банк. р≥м зд≥йсненн¤ взаЇмних м≥жнародних розрахунк≥в,
в≥н надаЇ ус≥л¤к≥ ф≥нансов≥ послуги щодо управл≥нн¤ зовн≥шн≥ми резервами
центральних банк≥в.
р≥м того, Ѕћ– приймаЇ в≥д центральних банк≥в короткостроков≥ вклади (до трьох
м≥с¤ц≥в) в ≥ноземн≥й валют≥ або золот≥. Ќа к≥нець березн¤ 1997 р. загальна сума
депозит≥в у Ѕћ– становила близько 113,1 млрд дол. —Ўј, що становить близько 7%
св≥тових валютних запас≥в. ≤з цими коштами Ѕћ– виконуЇ так≥ операц≥њ:
- операц≥њ з валютою ≥ ц≥нними паперами (в основному короткостроков≥ державн≥
ц≥нн≥ папери);
- депозитно-позичков≥ операц≥њ (надаЇ центральним банкам забезпечен≥ золотом
або депозитами кредити, ≥нод≥ надаЇ неза-безпечен≥ (резервн≥) кредити на надто
коротк≥ строки);
- прийманн¤ ур¤дових вклад≥в за особливими угодами (Ѕћ– не дозволено надавати
кредити ур¤дам або в≥дкривати њм поточн≥ рахунки);
- ≥нвестиц≥йн≥ послуги управл≥нн¤ портфелем ц≥нних папер≥в;
- операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥ збер≥ганн¤ золота;
- ≥нш≥ послуги на св≥тових ринках ¤к агента або кореспондента центральних
банк≥в (пром≥жне ф≥нансуванн¤).
як уже зазначалос¤, Ѕћ– - це своЇр≥дний форум, що спри¤Ї м≥жнародному
сп≥вроб≥тництву банк≥в. ¬≥н регул¤рно орган≥зовуЇ у себе зустр≥ч≥ (Ѕазельськ≥
зустр≥ч≥) представник≥в центральних банк≥в крањн-член≥в та ≥нших центральних
банк≥в, сп≥впрацюЇ з √рупою дес¤ти. √оловна мета цих зустр≥чей - дос¤гненн¤
високого ступен¤ взаЇморозум≥нн¤ з питань грошово-кредитного й економ≥чного
характеру, функц≥онуванн¤ св≥товоњ валютноњ системи тощо.
Ѕћ– створюЇ можливост≥ дл¤ роботи р≥зноман≥тних ком≥тет≥в (¤к пост≥йних, так ≥
спец≥альних), що вивчають ≥ обговорюють конкретн≥ питанн¤: проблеми м≥жнародноњ
заборгованост≥; упровадженн¤ ф≥нансових ≥нновац≥й, удосконаленн¤ ф≥нансових
≥нструмент≥в, структури ф≥нансових ринк≥в, банк≥вського нагл¤ду, забезпеченн¤
ефективност≥ ≥ стаб≥льност≥ систем внутр≥шн≥х ≥ м≥жнародних платеж≥в ≥
розрахунк≥в тощо.
ѕ≥д ег≥дою Ѕћ– ≥ за його п≥дтримки працюють три ком≥тети з розробленн¤ та
погодженн¤ нормативних банк≥вських стандарт≥в:
1) Ѕазельський ком≥тет з банк≥вського нагл¤ду - розробл¤Ї м≥н≥мальн≥ принципи
ефективного банк≥вського нагл¤ду;
2) Ѕазельський ком≥тет з систем платеж≥в ≥ розрахунк≥в - зд≥йснюЇ нагл¤д за
м≥жнародними розрахунками ≥ розробл¤Ї нов≥ механ≥зми м≥жнародних розрахунк≥в.
Ќайб≥льш значущими Ї його рекомендац≥њ щодо розрахунк≥в за ф≥нансовими
деривативами, урахуванн¤ системних ризик≥в тощо;
3) ѕост≥йний ком≥тет з Ївровалют - вивчаЇ ≥ надаЇ рекомендац≥њ щодо
удосконаленн¤ банк≥вського регулюванн¤ ринку Ївровалют.
«а роки свого ≥снуванн¤ Ѕћ– перетворивс¤ на пров≥дний ≥н-/
формац≥йно-досл≥дницький центр з монетарних ≥ ф≥нансових проблем. ¬≥н збираЇ ≥
публ≥куЇ ≥нформац≥ю про стан на м≥жнародному ринку банк≥вських ≥ ф≥нансових
послуг. ƒосл≥дженн¤ банку мають прикладний характер. Ѕћ– готуЇ м≥жбанк≥вську
базу даних, доступ до ¤коњ мають центральн≥ банки. ¬она м≥стить ≥нформац≥ю про
д≥¤льн≥сть центральних банк≥в на зовн≥шн≥х валютних ринках та про стан цих
ринк≥в.
Ѕћ– своЇю д≥¤льн≥стю спри¤Ї виконанню м≥жнародних ф≥нансових угод, надаючи з ц≥Їю
метою посередницьк≥ ≥ дов≥рч≥ послуги. ѕри цьому в≥н д≥Ї ¤к ф≥скальний агент
або банк-депо-зитар≥й з м≥жнародних угод про позики. “ак, Ѕћ– виконував роль
агента приватноњ системи кл≥рингових платеж≥в ≥ розрахунк≥в в екю при
Ѕанк≥вськ≥й асоц≥ац≥њ екю (Ѕј≈). Ќин≥ в≥н Ї агентом щодо кл≥рингових платеж≥в у
Ївро. р≥м того, Ѕанк може виконувати ≥нш≥ р≥зноман≥тн≥ функц≥њ, наприклад
агента з гарантуванн¤ поверненн¤ боргу.
”крањна не Ї учасником Ѕћ–. јле Ќац≥ональний банк ”крањни розгл¤даЇ можливост≥
щодо орган≥зац≥њ сп≥вроб≥тництва з Ѕћ–. јдже Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в Ї
великою св≥товою орган≥зац≥Їю, ¤ка спри¤Ї м≥жнародному валютно-кредитному
сп≥вроб≥тництву, Ї банком центральних банк≥в.
