“ема 1. ѕредмет
та види економ≥чного анал≥зу
¬ивченн¤ кожноњ навчальноњ
дисципл≥ни розпочинаЇтьс¤ з науково обгрунтованих та загальновизнаних
теоретичних засад. ¬ економ≥чному анал≥з≥ такий розд≥л присутн≥й в ус≥х
п≥дручниках дл¤ вищих навчальних заклад≥в, за вин¤тком тих, ¤к≥ видавались дл¤
фах≥вц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ з ЂЅухгалтерського обл≥куї в пер≥од з 1980 року до
тепер≥шнього часу, адже ц¤ частина навчальноњ дисципл≥ни видаЇтьс¤ окремим
п≥дручником . Ќа¤вн≥сть окремо вз¤тоњ такоњ навчальноњ дисципл≥ни св≥дчить про
достатнЇ обгрунтуванн¤ (¤к у методолог≥чному, так ≥ в методичному план≥)
питань, включених до таких п≥дручник≥в чи окремих њх розд≥л≥в, перев≥рених у
навчальному процес≥ за майже двадц¤тир≥чний терм≥н њх використанн¤.
ѕочинаючи вивчати економ≥чний
анал≥з, необх≥дно вз¤ти до уваги, що в≥н Ї науковою дисципл≥ною та видом
д≥¤льност≥, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ значним обс¤гом навчальноњ ≥нформац≥њ при його
вивченн≥ та обс¤гом роб≥т по його практичному зд≥йсненню, виконанн¤ ¤ких, на
в≥дм≥ну в≥д ≥нших, потребуЇ ірунтовних знань практично вс≥х навчальних
дисципл≥н Ч ¤к теоретичного, так ≥ прикладного характеру, що вивчаютьс¤ в
ун≥верситет≥, що Ї одн≥Їю '≥з проблем засвоЇнн¤ курсу. ”св≥домленн¤ цих
положень маЇ моб≥л≥зувати студент≥в на серйозну роботу, ¤ка допоможе майбутн≥м
фах≥вц¤м користуватис¤ п≥двищеним попитом у р≥зних галуз¤х народного
господарства, банк≥вських, ф≥нансових та державних установах.
«м≥стовна
частина теоретичних основ економ≥чного анал≥зу розпочинаЇтьс¤ з розгл¤ду
сутност≥ ц≥Їњ конкретно економ≥чноњ, прикладноњ дисципл≥ни. јнал≥з Ч терм≥н латинського походженн¤ ≥
означаЇ розчленуванн¤ (розкладанн¤) предмета чи ¤вища на складов≥ частини, що
дозвол¤Ї проникнути в глибинну сутн≥сть досл≥джуваного процесу, зрозум≥ти
взаЇмозв'¤зок м≥ж окремими частинами та ¤вищами в ц≥лому, залежн≥сть його в≥д
р≥зних фактор≥в, внасл≥док чого можливий п≥дх≥д до синтезу, тобто узагальненню
одержаних даних, найб≥льш повно роз≥братись у досл≥джуваному ¤вищ≥, отримати
можлив≥сть активно на нього впливати, що особливо важливо в пер≥од
роздержавленн¤ народногосподарського комплексу ”крањни, переходу до ринкових
в≥дносин. “ак≥ характеристики означенн¤ сутност≥ економ≥чного анал≥зу дають
загальне у¤вленн¤ про значн≥ обс¤ги та зм≥стовн≥сть знань, ¤кими необх≥дно
волод≥ти економ≥сту бакалаврського р≥вн¤ п≥дготовки.
–оль економ≥чного анал≥зу в
систем≥ економ≥чних дисципл≥н, формуванн≥ спец≥ал≥ст≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ в
умовах переходу до ринкових в≥дносин можливо показати опосередковано через його
м≥сце в систем≥ управл≥нн¤. Ќауково обгрунтоване управл≥нн¤ народним
господарством та окремими його галуз¤ми, п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми
неможливе без глибокого знанн¤ економ≥чних закон≥в, механ≥зму њх д≥њ та
використанн¤ њх у практиц≥ господарюванн¤. р≥м того, потр≥бно знати також стан
управл¤Їмого господарства, тенденц≥њ його розвитку, що можливо дос¤гнути шл¤хом
систематичного отриманн¤ та анал≥зу ≥нформац≥њ про процеси та ¤вища, ¤к≥
в≥дбуваютьс¤ на п≥дприЇмств≥. Ѕез глибоких економ≥чних знань, без ум≥нн¤ науково
обірунтовувати та правильно оц≥нювати ефективн≥сть р≥шень, що приймаютьс¤ на
основ≥ даних анал≥зу, управл≥нн¤ п≥дприЇмством не може бути достатньо
ефективним, понижуЇтьс¤ його роль ¤к двигуна, прискорювача економ≥чного
розвитку, чого, очевидно, бракуЇ на сучасному етап≥ ринкових реформ в ”крањн≥.
”правл≥нн¤ ¤к вид д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом виконанн¤ функц≥й, ¤к≥ йому
об'Їктивно притаманн≥.
«агальновизнана
необх≥дн≥сть включенн¤ до управл≥нн¤ наступних функц≥й: плануванн¤, обл≥к,
координуванн¤, стимулюванн¤, контроль та економ≥чний анал≥з. Ќеобх≥дно
акцентувати й прокоментувати значенн¤ економ≥чного анал≥зу в зд≥йсненн≥ ≥нших
функц≥й управл≥нн¤, особливо тих ≥з них, ¤к≥ Ї дом≥нуючими при визначенн≥
курсу д≥й управл≥нськоњ системи взагал≥ ≥ при прийн¤тт≥ конкретних
управл≥нських р≥шень зокрема.
–озум≥нн¤ механ≥зму д≥њ
об'Їктивних закон≥в на основ≥ систематичного вивченн¤ конкретноњ д≥йсност≥ та
оволод≥нн¤ методами, за допомогою ¤ких створюютьс¤ спри¤тлив≥ умови впливу цих
закон≥в на розвиток п≥дприЇмства, допоможе актив≥зувати процес складанн¤ план≥в
та процес њх виконанн¤, чим забезпечитьс¤ п≥двищенн¤ наукового р≥вн¤ та
ефективност≥ господарського управл≥нн¤. Ѕ≥знес-плани п≥дприЇмств Ч це не лише
перел≥к економ≥чних, орган≥зац≥йних та техн≥чних заход≥в. ‘орми п≥знанн¤
об'Їктивних економ≥чних закон≥в, тобто потреби, економ≥чн≥ ≥нтереси,
матер≥альн≥ заохоченн¤ реал≥зуютьс¤ в планах св≥домо самим сусп≥льством в його
економ≥чн≥й д≥¤льност≥.
“аким чином, у планах та в
процес≥ кер≥вництва њх виконанн¤м органи плануванн¤ та управл≥нн¤ враховують
економ≥чн≥ потреби, виробнич≥ можливост≥, користь, ≥нш≥ вимоги економ≥чних
закон≥в та задовольн¤ють њх.
Ќа п≥дстав≥ даних
економ≥чного анал≥зу досл≥джуЇтьс¤ процес виконанн¤ план≥в та ¤к≥сть самого
плануванн¤, що спри¤Ї вдосконаленню розробки нових п≥дход≥в, методик, способ≥в
њх використанн¤. ¬ процес≥ анал≥зу встановлюютьс¤ та к≥льк≥сно вим≥рюютьс¤
фактори, ¤к≥ спричин¤ють в≥дхиленн¤ у виконанн≥ план≥в, розкриваютьс¤ причини
њх виникненн¤, позитивн≥ та негативн≥ сторони в робот≥. «а результатами анал≥зу
об'Їктивно оц≥нюютьс¤ дос¤гнут≥ економ≥чн≥ результати, ви¤вл¤ютьс¤
невикористан≥ внутр≥виробнич≥ резерви, розробл¤ютьс¤ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥
заходи щодо њх максимального використанн¤, внос¤тьс¤ корективи в планов≥
завданн¤, тобто контролюЇтьс¤, чи дотримуютьс¤ ≥ ¤ким чином вимоги об'Їктивних
економ≥чних закон≥в, що забезпечують дос¤гненн¤ мети виробництва. ƒан≥ анал≥зу
виконанн¤ план≥в за попередн≥ пер≥оди Ї базою дл¤ складанн¤ обгрунтованих та
оптимальних б≥знес-план≥в на майбутнЇ. ќтже, плануванн¤ починаЇтьс¤ та
завершуЇтьс¤ економ≥чним анал≥зом результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥.
¬ажливого значенн¤
економ≥чний анал≥з набуваЇ в умовах зд≥йснюваних ринкових реформ, коли на
перший план винос¤тьс¤ економ≥чн≥ методи управл≥нн¤, тобто сукупн≥сть способ≥в
впливу на п≥дприЇмство, ¤к≥ забезпечують гармон≥йне сполученн¤ ≥нтерес≥в р≥зноман≥тних
ланок народного господарства та учасник≥в виробництва.
¬ цих умовах економ≥чний
анал≥з забезпечуЇ можлив≥сть об'Їктивноњ оц≥нки економ≥чних результат≥в
д≥¤льност≥ трудових колектив≥в, визначенн¤ њх м≥сц¤ в галуз≥, рег≥он≥, а також
частку кожного роб≥тника в загальних економ≥чних результатах д≥¤льност≥
п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ та ¤кост≥ його трудових затрат. ÷е
створюЇ основу дл¤ розробки обгрунтованоњ системи матер≥ального заохоченн¤
працюючих на п≥дприЇмств≥ за рахунок фонду оплати прац≥ та ≥нших джерел.
ѕоЇднанн¤ ≥нтерес≥в
п≥дприЇмств та њх колектив≥в ≥з загальнонародними найб≥льш повно про¤вл¤Їтьс¤
у систем≥ комерц≥йного розрахунку, ¤кий базуЇтьс¤ на принципах господарюванн¤
та означаЇ максимальне використанн¤ економ≥чних важел≥в дл¤ п≥двищенн¤
ефективност≥ виробництва. ¬провадженн¤ комерц≥йного розрахунку неможливе без
глибокого анал≥зу д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ч його виробництв, цех≥в, д≥льниць,
бригад. ≈коном≥чний анал≥з спри¤Ї розповсюдженню передового досв≥ду,
прогресивних орган≥зац≥йних форм управл≥нн¤, впровадженню передовоњ техн≥ки ≥
технолог≥њ, забезпечуЇ можлив≥сть розп≥знати законом≥рност≥, прогресивн≥
¤вища, ўо мають м≥сце в господарському житт≥, та надати њм необх≥дного
ƒодаткового ≥мпульсу розвитку.
“аким чином, ¤к функц≥¤
управл≥нн¤ виробництвом економ≥чний анал≥з виходить за меж≥ п≥дприЇмства Ч стаЇ
функц≥Їю управл≥нн¤ галуз¤ми та народним господарством у ц≥лому.
«начущ≥сть
та складн≥сть економ≥чного анал≥зу можна також просл≥дкувати кр≥зь призму
≥стор≥њ його розвитку, ¤ка наповнена притаманними загальним законом≥рност¤м
формуванн¤ самост≥йних галузей знань взагал≥ та економ≥чних зокрема тод≥, коли
певне коло питань практичноњ д≥¤льност≥ набуваЇ важливого самост≥йного значенн¤
та потребуЇ поглибленоњ науковоњ розробки, що й зумовило виникненн¤ та швидкий
розвиток економ≥чного анал≥зу ¤к самост≥йноњ економ≥чноњ науки. ¬ процес≥
вивченн¤ ≥стор≥њ його розвитку необх≥дно звернути увагу на те, що це питанн¤
складаЇтьс¤ з об'Їднаних загальною ≥деЇю двох самост≥йних питань: розвиток
економ≥чного анал≥зу взагал≥ ¤к науки та розвиток його в ”крањн≥ (або роль
вчених украњнського походженн¤ у становленн≥ економ≥чного анал≥зу). ќтже, сл≥д
детально ознайомитис¤ ≥з доробками визнаних украњнц≥в в ц≥й справ≥, таких ¤к
ћ. ƒрагоманов, ≤. ‘ранко (статистика ¤к метода, ¤к наука), ћ.
“уган-Ѕарановський (соц≥альн≥ основи кооперац≥њ, основи пол≥тичноњ економ≥њ),
≤. ¬ернадський (ревно в≥дстоював в≥льний ринок ≥ неприпустим≥сть втручанн¤
держави в економ≥ку).
ƒом≥нуючою
Ї думка про етапи розвитку економ≥чного анал≥зу, хоча в н≥й в≥дсутн¤ Їдн≥сть
погл¤д≥в та п≥дход≥в, на що необх≥дно звернути увагу. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в
спец≥ал≥сти в галуз≥ економ≥чного анал≥зу в основу етап≥зац≥њ розвитку
покладають загальноприй-н¤тний ≥сторичний аспект розвитку сусп≥льства (держави)
взагал≥, та виробничих в≥дносин зокрема. ” цьому аспект≥ доц≥льно вид≥лити так≥
етапи розвитку економ≥чного анал≥зу:
Чдо 1917р.;
Чз 1917 до 1945рр.;
Чз 1945 до 1991 рр.;
Ч з 1991 до тепер≥шнього
часу.
ожен ≥з цих етап≥в маЇ
своњ ознаки та характерн≥ особливост≥, на чому необх≥дно акцентувати увагу.
ƒл¤ етапу до 1917 р.
характерна по¤ва ц≥Їњ науки, окресленоњ доц≥льн≥стю та необх≥дн≥стю
зд≥йснювати анал≥з балансу п≥дприЇмств та њх прибутк≥в.
ƒругому етапу в≥дпов≥даЇ
становленн¤ та розвиток економ≥чного анал≥зу в умовах усусп≥льнених засоб≥в
виробництва, його динам≥зм, перех≥д до плановоњ адм≥н≥стративно-командноњ
системи господарюванн¤.
Ќаступний етап Ч
становленн¤ та розвиток галузевого анал≥зу та ≥нших його напр¤м≥в,
вдосконаленн¤ напрацювань попередн≥х пер≥од≥в.
ќстанн≥й етап Ч це перш≥
спроби п≥дпор¤дкуванн¤ напрацювань попередн≥х пер≥од≥в сучасним умовам
перех≥дного пер≥оду (ринков≥ засади господарюванн¤, роздержавленн¤,
демонопол≥зац≥¤ виробництва).
ќстанн≥й етап розвитку
заслуговуЇ на п≥двищену увагу, зважаючи на те, що ан≥ в теор≥њ, ан≥ на
практиц≥ в ”крањн≥ немаЇ достатнього досв≥ду. “ому сл≥д детальн≥ше зупинитис¤
на доц≥льност≥ ≥нвентаризац≥њ на¤вноњ навчальноњ, навчально-методичноњ,
монограф≥чноњ л≥
тератури
та пер≥одики з точки зору прийн¤тност≥, адаптац≥њ основних положень
методолог≥њ та методики економ≥чного анал≥зу до сучасного стану
законодавчо-нормативноњ та ≥нформац≥йноњ бази, п≥дпор¤дкованост≥ њй.
–озгл¤д вих≥дного положенн¤
про навчальну дисципл≥ну Ч предмет економ≥чного анал≥зу Ч повинен нести в соб≥
концентровану ≥нформац≥ю про значущ≥сть ц≥Їњ науки, њњ межу та оч≥куван≥ насл≥дки
вивченн¤ матер≥алу курсу. “ому формулюванню означенн¤ предмета економ≥чного
анал≥зу мають передувати приск≥пливий огл¤д п≥дход≥в до цього питанн¤, ¤к≥
мають м≥сце в навчальн≥й л≥тератур≥, трансформац≥¤ його на сучасний стан
економ≥ки та вимог, ¤к≥ об'Їктивно випливають ≥з нього. «азначен≥ обставини
п≥дтверджують ≥стину, що головним ланцюгом економ≥чноњ системи Ї п≥дприЇмство,
а його д≥¤льн≥сть в усьому спектр≥ взаЇмозв'¤зк≥в, його впливов≥сть та
залежн≥сть в≥д ≥нших п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установЧ матер≥альною
частиною означенн¤ предмета економ≥чного анал≥зу.
“аким чином, предметом
економ≥чного анал≥зу Ї господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, в≥дображена в
показниках план≥в ≥ зв≥тност≥ та направлена на ефективне використанн¤ вс≥х
ресурс≥в з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥ виробництва його к≥нцевих
результат≥в. ¬иход¤чи з цього, об'Їктами економ≥чного анал≥зу визнан≥ окрем≥
показники, система показник≥в, п≥дрозд≥ли п≥дприЇмств, д≥льниц≥, окрем≥ робоч≥
м≥сц¤, устаткуванн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ й ф≥нансов≥ ресурси.
¬ теор≥њ економ≥чного
анал≥зу його зм≥ст не маЇ однозначного п≥дходу ¤к за обс¤гом ¤вищ, що
вивчаютьс¤, так ≥ за њх внутр≥шн≥м складом. „ерез це доц≥льно врахувати
загальноприйн¤тний п≥дх≥д до зазначеноњ категор≥њ в≥дносно навчальних дисципл≥н
Ч ¤к перел≥к складових частин п≥дручника.
¬иход¤чи з цього та вз¤вши
до уваги сформований погл¤д у б≥льшост≥ п≥дручник≥в та пос≥бник≥в з
економ≥чного анал≥зу, необх≥дно вид≥лити наступн≥ розд≥ли:
Ч
теоретичн≥ основи економ≥чного анал≥зу;
Ч
анал≥з виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ;
Ч
анал≥з соб≥вартост≥ продукц≥њ;
Ч
анал≥з прибутку та рентабельност≥;
Ч анал≥з ф≥нансового стану
п≥дприЇмства.
ожний ≥з наведених
розд≥л≥в маЇ св≥й внутр≥шн≥й зм≥ст, ¤кий наповнюЇтьс¤ конкретним пон¤т≥йним
апаратом, показниками, методиками досл≥дженн¤, визначенн¤м шл¤х≥в покращенн¤
њх стану та вдосконаленн¤ методики њх анал≥зу.
¬досконаленню
та розвитку теор≥њ й практики економ≥чного анал≥зу спри¤ють зм≥ни в економ≥ц≥
взагал≥ та окремих п≥дприЇмств зокрема Ч в частин≥ формуванн¤ системи
показник≥в б≥знес-план≥в та ≥нформац≥њ про њх фактичне виконанн¤, под≥лу обл≥ку
на управл≥нський, ф≥нансовий та податковий. ќзначен≥ б≥знес-плани та њх виконанн¤
Ї ≥нформац≥йною базою економ≥чного анал≥зу, використовуютьс¤ ним ¤к
матер≥альна база, з одн≥Їњ сторони, та об'Їкти, ¤к≥ потребують всеб≥чноњ уваги
та вдосконаленн¤ Ч з ≥ншоњ.
ѕон¤т≥йний апарат
економ≥чного анал≥зу включаЇ специф≥чн≥, що несуть головне зм≥стове
навантаженн¤, категор≥њ, так≥ ¤к ресурси, фактори, причини, резерви
виробництва.
’арактеризуючи ресурси
виробництва в навчальн≥й л≥тератур≥, ¤к правило, дотримуютьс¤
загальноприйн¤того, за час≥в –ад¤нського —оюзу, групуванн¤ њх за складовими
частинами на трудов≥, матер≥альн≥ та засоб≥в виробництва. ѕроте в ринкових умовах
це групуванн¤ потребуЇ уточненн¤ ≥ коригуванн¤ в≥дпов≥дно до св≥тового досв≥ду,
¤кий вид≥л¤Ї наступн≥ групи: трудов≥, матер≥альн≥ та земельн≥ ресурси.
ласиф≥кац≥њ фактор≥в ≥
резерв≥в виробництва в теор≥њ економ≥чного анал≥зу прид≥л¤Їтьс¤ достатньо
уваги. ѕроте це питанн¤ не маЇ однозначного вир≥шенн¤, адже практично вс≥
автори п≥дручник≥в мають особисту думку, ¤ка ≥нколи виходить за рамки
тлумачного розум≥нн¤ цих категор≥й. “ак, загальноприйн¤тими Ї наступн≥ визначенн¤:
фактор Ч умова зд≥йсненн¤ окремих ¤вищ;
резерви Ч це невикористан≥ можливост≥
дальшого пол≥пшенн¤ ¤вищ, що досл≥джуютьс¤.
¬иход¤чи з вищенаведеного
визначенн¤, головною ознакою класиф≥кац≥њ фактор≥в доц≥льно прийн¤ти
групуванн¤ ресурс≥в виробництва, допом≥жними ознаками Ч забезпечен≥сть
ресурсами, њх використанн¤ та так≥, що зм≥нюють ступ≥нь њх використанн¤
(р≥вень техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва, управл≥нн¤,
квал≥ф≥кац≥йний склад працюючих та ≥нш≥). ласиф≥кац≥ю резерв≥в виробництва,
кр≥м тих ознак, ¤к≥ застосован≥ до фактор≥в, доповнюють такими, ¤к час њх
використанн¤ (поточн≥, перспективн≥), м≥сц¤ њх виникненн¤ (внутр≥шн≥,
зовн≥шн≥), м≥сц¤ њх використанн¤ (зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва, покращенн¤
¤кост≥, зниженн¤ соб≥вартост≥, п≥двищенн¤ прибутку та рентабельност≥), способи
використанн¤ (усуненн¤ непродуктивних затрат, удосконаленн¤ конструкц≥њ
вироб≥в, орган≥зац≥њ виробництва, його плануванн¤, обл≥ку, економ≥чного
анал≥зу; впровадженн¤ новоњ техн≥ки, технолог≥њ, новоњ орган≥зац≥њ прац≥).
Ќа особливу увагу заслуговуЇ
визначенн¤ причин ¤к обставин, що зумовлюють ≥нше ¤вище (фактор). ј через те,
що в б≥льшост≥ л≥тературних джерел фактор та ¤вище (причина) розгл¤даютьс¤ ¤к
тотожн≥ категор≥њ, такий п≥дх≥д зм≥щуЇ акценти, м≥сце ц≥Їњ категор≥њ в
дос¤гненн≥ мети економ≥чного анал≥зу, ¤кою загальновизнано встановленн¤
резерв≥в виробництва. Ѕ≥льш виразно сутн≥сть ц≥Їњ категор≥њ прогл¤даЇтьс¤ в
контекст≥ завдань економ≥чного анал≥зу.
«авданн¤
економ≥чного анал≥зу Ї чи не найголовн≥шим питанн¤м теор≥њ економ≥чного анал≥зу,
адже через цю категор≥ю доц≥льно й можливо ввести таке пон¤тт¤, ¤к Ђтехнолог≥¤
економ≥чного анал≥зуї, що спри¤тиме ун≥ф≥кац≥њ, стандартизац≥њ окремих методик,
п≥двищенню њх науковост≥, сприйн¤тност≥ окремими користувачами, обов'¤зковост≥
зд≥йсненн¤, визначенню зм≥стовност≥ розгл¤ду окремих питань. ¬иход¤чи з цих
посилок, доц≥льно вид≥лити наступн≥ завданн¤:
Ч
перев≥рка обгрунтованост≥, оптимальност≥ та реальност≥ б≥знес-план≥в
(критер≥альних значень показник≥в);
Ч
оц≥нка ступен¤ виконанн¤ б≥знес-план≥в (зм≥ни критер≥альних значень
показник≥в);
Ч
встановленн¤ та вим≥р впливу окремих фактор≥в на показники д≥¤льност≥
п≥дприЇмства, ¤ке досл≥джуЇтьс¤;
Ч
з'¤суванн¤ причин, ¤к≥ зумовлюють вплив окремих фактор≥в (фактори другого,
третього ≥ т.д. пор¤дку або так≥, що не п≥ддаютьс¤ к≥льк≥сному вим≥ру);
Ч
визначенн¤ резерв≥в виробництва (невикористан≥ можливост≥ по виконанню
б≥знес-план≥в, удосконаленню виробництва, покращенню його показник≥в,
впровадженн¤ передового досв≥ду ≥ т.≥н.);
Ч
напрацюванн¤ (розробки) заход≥в, спр¤мованих на моб≥л≥зац≥ю встановлених
резерв≥в (усуненн¤ недол≥к≥в, використанн¤ передового досв≥ду тощо);
Ч контроль за ходом
впровадженн¤ (реал≥зац≥њ") заход≥в, спр¤мованих на моб≥л≥зац≥ю резерв≥в
виробництва.
ƒуже актуальним, зважаючи
на думку фах≥вц≥в ≥з теор≥њ та практики економ≥чного анал≥зу, вдосконаленн¤
його методики маЇ питанн¤ визначенн¤ вид≥в та напр¤м≥в економ≥чного анал≥зу.
ритичний анал≥з навчальноњ
л≥тератури даЇ п≥дстави дл¤ висновку, що не завжди автори окремих думок керуютьс¤
узгодженими критер≥¤ми, ¤к≥ покладен≥ в основу групуванн¤ на види та напр¤ми
економ≥чного анал≥зу. “акий под≥л не Ї формальним, а маЇ суттЇве значенн¤. јдже
не байдуже, чи ведетьс¤ щоденний анал≥з д≥¤льност≥ кожного п≥дрозд≥лу
п≥дприЇмства, або за квартал Ч усього п≥дприЇмства, об'Їднанн¤, галуз≥, чи
анал≥з техн≥ко-економ≥чний, статистико-економ≥чний, ф≥нансово-економ≥чний,
м≥жцеховий, вну-тр≥шньоцеховий, м≥жгалузевий, пор≥вн¤льний, попередн≥й, наступний,
функц≥йно-варт≥сний, системний.
” зв'¤зку з цим необх≥дно
визначити, ¤к≥ з них мають видов≥ ознаки, а ¤к≥ ¤вл¤ють собою лише напр¤ми
анал≥зу, ≥ чим р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою види та напр¤ми економ≥чного анал≥зу.
Ќауково обгрунтоване р≥шенн¤ цього питанн¤ буде головною ознакою подальшого
розвитку та вдосконаленн¤ економ≥чного анал≥зу ¤к найб≥льш д≥Ївого засобу
впливу на керуючу та керовану системи виробництва в ход≥ сучасного економ≥чного
реформуванн¤.
“акий
характер розвитку теор≥њ економ≥чного анал≥зу визначить загальну та Їдину його
сутн≥сть ¤к науки. ѕроте призначенн¤ й застосуванн¤ економ≥чного анал≥зу не
однакове ≥ ¤краз у цьому про¤вл¤Їтьс¤ в≥дм≥нн≥сть його вид≥в ≥ напр¤м≥в.
¬изначенн¤ розб≥жностей м≥ж видами економ≥чного анал≥зу маЇ базуватис¤ на
кор≥нних особливост¤х веденн¤ його в простор≥ та час≥. јнал≥з перш за все необх≥дний
у низових ланках п≥дприЇмства, де зд≥йснюЇтьс¤ процес виробництва та
створюютьс¤ матер≥альн≥ ц≥нност≥. ¬ цехах, на виробничих д≥льниц¤х потр≥бний
щоденний анал≥з дл¤ кер≥вництва ходом виробництва, виконанн¤ зм≥нних план≥в ≥
завдань, забезпеченост≥ його ресурсами та њх використанн¤, формуванн¤
соб≥вартост≥, виконанн¤ плану п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва.
”загальненн¤
результат≥в анал≥зу на вказан≥й основ≥ забезпечуЇ прийн¤тт¤ оперативних
управл≥нських р≥шень. —аме в цьому пол¤гаЇ призначенн¤ та використанн¤
оперативного економ≥чного анал≥зу. ¬ажливою особлив≥стю такого анал≥зу Ї його
оперативн≥сть, тобто щоденне веденн¤ його всл≥д за зд≥йсненн¤м виробничих
процес≥в, ≥з використанн¤м оперативних джерел ≥нформац≥њ (даних оперативного
плануванн¤, обл≥ку, контролю, норм витрачанн¤ ресурс≥в та ≥н.).
“акий
пор¤док веденн¤ оперативного анал≥зу дозвол¤Ї впливати на х≥д виробництва
безпосередньо шл¤хом усуненн¤ встановлених причин негативного впливу та
посиленн¤ позитивних. “ак≥ основн≥' ознаки, призначенн¤ та використанн¤
оперативного економ≥чного анал≥зу дл¤ покращанн¤ економ≥чноњ роботи ≥ на ц≥й
основ≥ Ч оперативного управл≥нн¤ вс≥ма ланками виробництва.
ѕод≥бним
чином сл≥д п≥дходити до обгрунтуванн¤ ≥нших вид≥в економ≥чного анал≥зу. р≥м
оперативного, можливо вид≥ленн¤ техн≥ко-економ≥чного та загальноеконом≥чного.
ѕор¤д ≥з цим конкретизац≥¤ р≥зноман≥тного зм≥сту економ≥чного анал≥зу за
р≥зними ознаками, ¤к≥ не мають кор≥нних в≥дм≥нностей, вимагаЇ групуванн¤ њх за напр¤мами,
¤к≥' в≥днос¤тьс¤ до вс≥х вид≥в. ѕрипускаЇтьс¤ групуванн¤ економ≥чного анал≥зу
залежно в≥д конкретного зм≥сту за наступними напр¤мами:
Ч за обс¤гом досл≥дженн¤ Ч
повний, тематичний;
Ч за пер≥одами досл≥дженн¤
Ч попередн≥й, перспективний, поточний, наступний;
Ч за р≥внем досл≥джуваноњ
ланки Ч робоче м≥сце, цех, п≥дприЇмство, об'Їднанн¤, галузь;
Чза характером досл≥дженн¤
Ч пор≥вн¤льний, статистичний, ф≥нансовий.
«ак≥нчуЇтьс¤ розгл¤д
матер≥алу теми визначенн¤м м≥сц¤, ¤ке пос≥даЇ економ≥чний анал≥з у систем≥
економ≥чних наук, та взаЇмозв'¤зку його з ≥ншими науками й науковими
дисципл≥нами. ¬ основу анал≥зу покладено д≥алектичний метод досл≥дженн¤, ¤кий
створюЇ необх≥дний прост≥р абстрактно-лог≥чного судженн¤. јнал≥з ¤к метод
п≥знанн¤ реальноњ д≥йсност≥ безпосередньо пов'¤заний з
мисленн¤м,
усв≥домленим активним сприйн¤тт¤м людиною реальноњ д≥йсност≥, що також
передбачаЇ використанн¤ синтезу та р¤ду ≥нших категор≥й ≥ закон≥в д≥алектики,
на ¤ких в≥н базуЇтьс¤, стверджуЇтьс¤, вдосконалюЇтьс¤.
”
цьому контекст≥ необх≥дно наголосити на основоположност≥ використовуваних в
економ≥чному анал≥з≥ наступних принцип≥в д≥алектики: рух; розвиток;
саморозвиток; взаЇмозумовлен≥сть; взаЇмозалежн≥сть; причинно-насл≥дкова
п≥дпор¤дкован≥сть; необх≥дн≥сть;
випадков≥сть;
Їдн≥сть та боротьба протилежностей; перех≥д к≥лькост≥ в ¤к≥сть; запереченн¤
запереченн¤.
≈коном≥чна теор≥¤
(пол≥тична економ≥¤) Ч наука загальномето-долог≥чна, ¤ка розкриваЇ сутн≥сть
механ≥зму функц≥онуванн¤ в конкретних умовах господарюванн¤, сусп≥льно-виробничих
в≥дносин, ¤к≥ об'Їктивно виникають в процес≥ виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та
споживанн¤ матер≥альних благ, що Ї теоретичною основою решти економ≥чних наук,
у тому числ≥ економ≥чного анал≥зу, джерелом п≥знанн¤ виробництва в процес≥
його функц≥онуванн¤. ≈коном≥чний анал≥з досл≥джуЇ д≥ю економ≥чних закон≥в, ¤к≥
про¤вл¤ютьс¤ в законом≥рност¤х та тенденц≥¤х розвитку господарств, що Ї одним
≥з напр¤м≥в п≥дтвердженн¤ об'Їктивност≥ та обгрунтованост≥ напрацю-вань
економ≥чноњ теор≥њ, цим самим спри¤Ї науковому обгрунтуванню њњ категор≥й та
закон≥в.
—л≥д акцентувати увагу на
взаЇмн≥й корист≥ економ≥чного анал≥зу та економ≥ки, орган≥зац≥њ виробництва,
маркетингу й управл≥нн¤.
≈коном≥чний анал≥з
досл≥джуЇ д≥ю економ≥чних закон≥в, забезпечуЇ взаЇмопов'¤зане вивченн¤
процес≥в та ¤вищ в њх становленн≥ та розвитку, в к≥льк≥сних та ¤к≥сних зм≥нах,
по¤в≥ типового, нового, прогресивного та вим≥ру ступен¤ впливу окремих фактор≥в
на ц≥ процеси та ¤вища.
¬ галузевих економ≥ках
законом≥рност≥ та ≥нш≥ категор≥њ економ≥чноњ теор≥њ знаход¤ть свою
конкретизац≥ю стосовно умов т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ народного господарства, а
економ≥чний анал≥з даЇ њм к≥льк≥сний вим≥р, к≥льк≥сну характеристику.
ѕрийомами к≥льк≥сного
вим≥рюванн¤ користуютьс¤ також ≥нш≥ науки (статистика, математика). ѕроте дл¤
них характерним Ї ви¤вленн¤ в економ≥чних ¤вищах та процесах к≥льк≥сноњ
визначеност≥. ≥льк≥сний анал≥з доц≥льний лише тод≥, коли досить очевидно
визначена економ≥чна природа категор≥њ, ¤вища, процесу, адже к≥льк≥сн≥
характеристики випливають з економ≥чноњ природи ≥ нею зумовлюютьс¤.
¬ажливим
моментом цього питанн¤ Ї те, що економ≥чний анал≥з ¤к самост≥йна функц≥ональна
наука обслуговуЇ ≥нш≥ функц≥ональн≥ науки. ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств регулюЇтьс¤
безпосередньо через плануванн¤: економ≥чний анал≥з виробничих показник≥в за
поперед-ч≥й пер≥од створюЇ базу дл¤ подальшого обгрунтуванн¤ та удосконаленн¤
плануванн¤ в конкретних умовах господарюванн¤. ѕланов≥ показники Ї критер≥Їм
дл¤ оц≥нки кожноњ ланки виробництва, а плануванн¤ Ч одним ≥з головних
постачальник≥в ≥нформац≥њ.
‘актичний стан системи, що
управл¤Їтьс¤, виконанн¤ планових завдань ф≥ксуютьс¤ бухгалтерським обл≥ком,
дан≥ ¤кого, пор¤д ≥з даними плануванн¤, Ї головним джерелом ≥нформац≥њ дл¤
анал≥зу господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що надаЇ документальноњ
обгрунтованост≥ анал≥тичним висновкам. ќдночасно анал≥з обл≥ковоњ та зв≥тноњ
≥нформац≥њ дозвол¤Ї встановити в≥дпов≥дн≥сть њњ потребам управл≥нн¤ та
визначити напр¤ми њњ вдосконаленн¤.
«г≥дно з вимогами
управл≥нн¤ та анал≥зу розробл¤ютьс¤ система показник≥в, ¤к≥ необх≥дно включати
в б≥знес-плани, налагодити њх обл≥к, а також форми первинних документ≥в ≥
зв≥тност≥ (при ручн≥й обробц≥ ≥нформац≥њ чи в умовах ј–ћ бухгалтера).
≥льк≥сний б≥к масових
сусп≥льних ¤вищ у нерозривному взаЇмозв'¤зку з њх ¤к≥сним боком вивчаЇ
статистика. ÷≥ сам≥ ¤вища та процеси в масштаб≥ окремо вз¤того п≥дприЇмства чи
об'Їднанн¤ вивчаЇ економ≥чний анал≥з. р≥м того, в процес≥ економ≥чного анал≥зу
максимально використовуютьс¤ статистична ≥нформац≥¤ (зв≥тн≥сть) та статистичн≥
прийоми досл≥дженн¤, так≥ ¤к групуванн¤, виб≥рков≥ спостереженн¤, середн≥ та
в≥дносн≥ величини, ≥ндекси та ≥нш≥.
ѕринципи формуванн¤
власних, позичкових ≥ спец≥альних кошт≥в, пор¤док њх поповненн¤ та використанн¤
за ц≥льовим призначенн¤м вивчають так≥ дисципл≥ни, ¤к ф≥нанси, банк≥вська
справа та кредитуванн¤. јнал≥з виконанн¤ ф≥нансового плану, ф≥нансового стану,
взаЇмозв'¤зк≥в з ф≥нансовими та кредитними установами дозвол¤Ї встановити
правильн≥сть дотриманн¤ цих принцип≥в, ви¤вити недол≥ки у формуванн≥ та
використанн≥ ресурс≥в, розробити заходи щодо њх удосконаленн¤ у в≥дпов≥дних
конкретних умовах розвитку виробництва.
Ќе вдаючись у
характеристику т≥сного взаЇмозв'¤зку економ≥чного анал≥зу з рештою наукових
дисципл≥н економ≥чного, математичного та техн≥чного цикл≥в, необх≥дно
в≥дм≥тити, що в процес≥ його зд≥йсненн¤ використовуютьс¤ прийн¤тн≥
методолог≥чн≥ основи та методики досл≥дженн¤, техн≥чн≥ прийоми дл¤ обробки
≥нформац≥њ, з одного боку, а з ≥ншого Ч економ≥чний анал≥з активно впливаЇ на
вдосконаленн¤ цих наук.
