–озд≥л
XI. √осподарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть
І 1. ѕон¤тт¤ в≥дпов≥дальност≥ в господарському прав≥
¬≥дпов≥дальн≥сть у господарському прав≥ - це комплексний правовий ≥нститут,
¤кий маЇ св≥й особливий предмет регулюванн¤ - господарськ≥ правопорушенн¤.
√осподарське правопорушенн¤ - це протиправна д≥¤ або безд≥¤льн≥сть суб'Їкта
господарських в≥дносин, ¤ка не в≥дпов≥даЇ вимогам норм господарського права, не
узгоджуЇтьс¤ з юридичними обов'¤зками зазначеного суб'Їкта, порушуЇ суб'Їктивн≥
права ≥ншого учасника в≥дносин або трет≥х ос≥б. √осподарськ≥ правопорушенн¤
можна класиф≥кувати за видами ≥ систематизувати в окрем≥ групи за певними
критер≥¤ми.
“ак, залежно в≥д юридичноњ п≥дстави (тобто ¤к≥ юридичн≥ норми порушен≥)
розр≥зн¤ютьс¤ догов≥рн≥ та позадогов≥рн≥ правопорушенн¤. ¬ свою чергу догов≥рн≥
правопорушенн¤ под≥л¤ютьс¤ на:
правопорушенн¤ на стад≥њ виникненн¤ договор≥в: порушенн¤ строк≥в укладанн¤
договор≥в; процедури врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при њх укладанн≥;
укладанн¤ договор≥в, що суперечать вимогам закону, ц≥л¤м д≥¤льност≥ юридичноњ
особи, або укладанн¤ договор≥в з метою, що суперечить ≥нтересам держави ≥
сусп≥льства (статт≥ 48, 49 ≥ 50 ÷ );
порушенн¤ строк≥в виконанн¤ догов≥рних та ≥нших господарських зобов'¤зань щодо
поставки продукц≥њ та товар≥в (найпоширен≥ш≥ в господарськ≥й практиц≥),
перевезенн¤ вантаж≥в, виконанн¤ роб≥т та ≥н. ѕростроченн¤ виконанн¤
зобов'¤занн¤ загалом т¤гне за собою сплату боржником визначеноњ законом чи
договором неустойки, штрафу, пен≥ (статт≥ 179, 213-215 ≥ 356 ÷ );
порушенн¤ господарських зобов'¤зань щодо ¤кост≥ поставленоњ продукц≥њ
(товар≥в), виконаних роб≥т, наданих послуг;
порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н, пов'¤зан≥ з виконанн¤м договор≥в. «акон
”крањни "ѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤" в≥д 3 грудн¤ 1990 р. ≥ .«акон
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" (ст. 23) передбачають, що у раз≥
порушенн¤ п≥дприЇмством ц≥ни (при реал≥зац≥њ за договором продукц≥њ) надлишкове
одержана сума п≥дл¤гаЇ вилученню в дох≥д в≥дпов≥дного бюджету;
порушенн¤ у сфер≥ кредитних та розрахункових в≥дносин, пов'¤зан≥ з виконанн¤м
господарських договор≥в;
порушенн¤ господарських зобов'¤зань щодо перевезень вантаж≥в: зобов'¤зань з
план≥в перевезень (неподача перев≥зних засоб≥в, непред'¤вленн¤ вантаж≥в до
перевезенн¤); прост≥й транспортних засоб≥в п≥д навантаженн¤м ≥ розвантаженн¤м
понад встановлен≥ терм≥ни; втрата, нестача, пошкодженн¤ вантажу; простроченн¤
доставки вантажу тощо.
ѕредметом господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ Ї також позадогов≥рн≥
правопорушенн¤:
порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ (антиконкурентн≥
узгоджен≥ д≥њ; зловживанн¤ монопольним (дом≥нуючим) становищем; антиконкурентн≥
д≥њ орган≥в влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, орган≥в
адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю);
порушенн¤ прав власника ¤к поЇднаних, так ≥ не поЇднаних з позбавленн¤м прав
волод≥нн¤ тощо.
¬чиненн¤ суб'Їктом господарських в≥дносин правопорушенн¤ т¤гне за собою
застосуванн¤ до правопорушника передбаченоњ або санкц≥онованоњ нормами
господарського законодавства в≥дпов≥дальност≥. ќск≥льки це в≥дпов≥дальн≥сть за
господарськ≥ правопорушенн¤ (правопорушенн¤, вчинен≥ у сфер≥ господарськоњ
д≥¤льност≥), санкц≥њ за них встановлюЇ господарський закон. “акий вид
в≥дпов≥дальност≥ у теор≥њ господарського права визначаЇтьс¤ ¤к
господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть.
√осподарсько-правов≥й в≥дпов≥дальност≥ властив≥ особлив≥ ознаки.
« точки зору форми ц¤ в≥дпов≥дальн≥сть Ї юридичною, тобто ¤вл¤Ї собою д≥ю
(вплив) кредитора (потерп≥лого) на правопорушника безпосередньо або за
допомогою арб≥тражного суду (суду, третейського суду). ёридична природа такоњ
в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ у негативн≥й оц≥нц≥ повед≥нки правопорушника з боку
держави ≥ в пр¤м≥й вимоз≥ або санкц≥њ закону застосувати до нього заходи
матер≥ального впливу у вигл¤д≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, сплати неустойки, штрафу,
пен≥ тощо. «агальним принципом ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥ Ї державна забезпечен≥сть
щодо застосуванн¤ передбачених договором чи законом майнових санкц≥й. ƒержава
гарантуЇ застосуванн¤ њх завд¤ки систем≥ спец≥альних ≥ загальних правозахисних
державних орган≥в, функц≥Їю ¤ких Ї саме застосуванн¤ майнових санкц≥й.
ўодо зм≥сту господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть загалом Ї матер≥альною ≥
застосовуЇтьс¤ у форм≥ певноњ системи майнових (економ≥чних) санкц≥й,
передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. √осподарююч≥
суб'Їкти ¤к орган≥зац≥њ можуть нести лише матер≥альн≥ витрати ¤к
в≥дпов≥дальн≥сть (примусов≥ виплати, неодержанн¤ належних сум, зменшенн¤ майна
внасл≥док в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ т. ≥н.). «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства
в ”крањн≥" закр≥плюЇ принцип повноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
господарюючих суб'Їкт≥в аж до банкрутства. —татт¤ 24 зазначеного «акону
передбачаЇ, що "п≥дприЇмство несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за додержанн¤
кредитних договор≥в ≥ розрахунковоњ дисципл≥ни. ѕ≥дприЇмство, ¤ке не виконуЇ
своњх зобов'¤зань по розрахунках, може бути оголошено арб≥тражним судом
банкрутом у пор¤дку, встановленому «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤
платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом". “аким чином,
найвищою економ≥чною санкц≥Їю зг≥дно ≥з законодавством можна вважати
процесуальне (арб≥тражне) оголошенн¤ господарюючого суб'Їкта-борж-ника
банкрутом.
√осподарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть застосовуЇтьс¤ лише у раз≥
правопорушенн¤, тобто на так≥й юридичн≥й п≥дстав≥, ¤к об'Їктивн≥ протиправн≥
д≥њ чи безд≥¤льн≥сть правопорушника, ≥ загалом базуЇтьс¤ на презумпц≥њ його
вини.
” функц≥ональному в≥дношенн≥ господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть покликана
стимулювати належне виконанн¤ господарських та ≥нших зобов'¤зань. ќтже, њњ
головною метою Ї забезпеченн¤ правопор¤дку у сфер≥ економ≥ки (в господарських
в≥дносинах).
І 2. ‘ункц≥њ в≥дпов≥дальност≥
‘ункц≥њ господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ визначаютьс¤ ¤к сукупн≥сть д≥й
щодо застосуванн¤ до правопорушника у сфер≥ господарюванн¤ передбачених законом
чи договором санкц≥й, а також правових насл≥дк≥в такого застосуванн¤. ¬иди ≥
зм≥ст функц≥й господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ в теор≥њ господарського
права визначаютьс¤ по-р≥зному. ”загальнено Ї п≥дстави вид≥лити п'¤ть основних
функц≥й.
—тимулююча функц≥¤. √осподарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ка пол¤гаЇ у
застосуванн≥ до правопорушника економ≥чних (майнових) санкц≥й, передбачаЇ
спонуканн¤ (негативне сти-
мулюванн¤) його ≥ до припиненн¤ правопорушенн¤, ≥ до реального виконанн¤
зобов'¤занн¤. —тимулюванн¤ це Ї негативним у тому розум≥нн≥, що особа, ¤ка
вчинила господарське правопорушенн¤, несе пев"н≥ майнов≥ витрати внасл≥док
застосуванн¤ до нењ економ≥чних санкц≥й. —тимулююча функц≥¤ властива практично
вс≥м видам санкц≥й, передбачених або санкц≥онованих нормами господарського права.
¬она маЇ на мет≥, насамперед, задовольнити економ≥чний ≥нтерес потерп≥лого
суб'Їкта шл¤хом стимулюванн¤ (економ≥чного, майнового) правопорушника до
правом≥рних д≥й. ™ тут ≥ сусп≥льний ≥нтерес. –еальне виконанн¤ господарських
зобов'¤зань п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми означаЇ нормальне задоволенн¤
сусп≥льних потреб у продукц≥њ, роботах, послугах.
Ўтрафна функц≥¤. ¬≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в господарських правов≥дносин Ї
одн≥Їю з форм юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. як така, вона зумовлюЇтьс¤
протиправною повед≥нкою (господарським правопорушенн¤м, невиконанн¤м або
неналежним виконанн¤м зобов'¤зань) правопорушника. ” цьому розум≥нн≥
господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть Ї ретроспективною, тобто реакц≥Їю на вже
вчинен≥ протиправн≥ д≥њ (безд≥¤льн≥сть) у вигл¤д≥ саме в≥дпов≥дальност≥ ¤к
покаранн¤ правопорушника економ≥чними санкц≥¤ми. «агалом штрафна функц≥¤
покладена на так≥ види господарсько-правових санкц≥й, ¤к неустойка, штраф, пен¤
(так зван≥ штрафн≥ санкц≥њ).
‘ункц≥¤ попередженн¤ правопорушень. —уть ц≥Їњ функц≥њ пол¤гаЇ в тому, що
внасл≥док застосуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ не лише усуваЇтьс¤ факт господарського
правопорушенн¤, а й застосовуютьс¤ (арб≥тражним судом, судом) правов≥ заходи,
спр¤мован≥ на усуненн¤ його причин та умов. як попереджувальний зас≥б господарсько-правова
в≥дпов≥дальн≥сть найефективн≥ша в тих випадках, коли маЇ м≥сце
матер≥ально-правовий зв'¤зок в≥дпов≥дальност≥ господарюючого суб'Їкта з
матер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю його прац≥вник≥в, передбаченою трудовим правом.
¬≥дшкодуванн¤, господарюючим суб'Їктом збитк≥в, сплата неустойки (штрафу, пен≥)
- це так зван≥ невиробнич≥ витрати, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ на прибуток п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й. ќтже, в≥д недобросов≥сних (неправом≥рних) д≥й окремих ос≥б майнов≥
втрати несуть трудов≥ колективи. «в≥дси ц≥лком справедливою Ї необх≥дн≥сть
персон≥ф≥кац≥њ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ господарюючих суб'Їкт≥в,
застосуванн¤ майнових заход≥в зг≥дно з нормами трудового права до прац≥вник≥в,
винних у застосуванн≥ санкц≥й до господарюючого суб'Їкта.
омпенсац≥йна функц≥¤. —утн≥сть компенсац≥йноњ (в≥дновноњ) функц≥њ
господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ у в≥дновленн≥ порушеного
правопорушенн¤м майнового стану потерп≥лого шл¤хом застосуванн¤ на його користь
компенсац≥йних майнових санкц≥й, ст¤гуваних з порушника.
—торона-кредитор у догов≥рних та ≥нших зобов'¤занн¤х завжди ризикуЇ своњм
майновим становищем внасл≥док порушенн¤ зобов'¤занн¤ боржником. “ому правов≥
системи цив≥л≥зованих крањн в≥дпрацювали ≥ мають у своЇму арсенал≥ засоби
правового захисту, ¤к≥ Ї у потерп≥лоњ сторони зобов'¤занн¤. ÷≥ засоби
грунтуютьс¤ на так званому прав≥ справедливост≥ ≥ застосовуютьс¤ або
безпосередньо потерп≥лою стороною, або правозастосовним органом. Ќайб≥льш
юридичне ун≥версальним ≥ д≥Ївим засобом правового захисту потерп≥лоњ сторони
зобов'¤занн¤, ¤ке застосовуЇтьс¤ традиц≥йно "за правом
справедливост≥", Ї в≥дшкодуванн¤ (компенсац≥¤) збитк≥в. —утн≥сть його
пол¤гаЇ в тому, що кожне порушенн¤ договору чи ≥ншого зобов'¤занн¤ даЇ
потерп≥л≥й сторон≥ право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤ких вона зазнала. “ак, ст.
203 ÷ив≥льного кодексу називаЇтьс¤ "ќбов'¤зок боржника в≥дшкодувати
збитки". “ерм≥н "в≥дшкодувати" ¤краз ≥ вказуЇ на те, що дана
форма в≥дпов≥дальност≥ виконуЇ компенсац≥йну (в≥дшкодувальну) функц≥ю.
“аку саму функц≥ю законодавець покладаЇ ≥ на так звану зал≥кову неустойку.
¬≥дпов≥дно до ч. 1 ст. 204 ÷ив≥льного кодексу ¤кщо за невиконанн¤ або неналежне
виконанн¤ зобов'¤занн¤ встановлено неустойку (штраф, пеню), то збитки
в≥дшкодовуютьс¤ у частин≥, не покрит≥й неустойкою (штрафом, пенею).
≤нформац≥йна (сигнал≥зац≥йна) функц≥¤. ‘акт пред'¤вленн¤ претенз≥њ, позову,
ст¤гненн¤ збитк≥в чи неустойки - це юридична ≥нформац≥¤ про неблагополучний
стан, на¤вн≥ хиби у господарськ≥й д≥¤льност≥ суб'Їкта. –азом з тим це й
≥нформац≥¤ про необх≥дн≥сть вжитт¤ в≥дпов≥дних заход≥в щодо пол≥пшенн¤ справ,
наведенн¤ пор¤дку на п≥дприЇмств≥, в орган≥зац≥њ.
І 3. ¬иди в≥дпов≥дальност≥
¬≥дпов≥дальн≥стю Ї застосуванн¤ до правопорушника встановлених законом або
договором санкц≥й, внасл≥док чого в≥н зазнаЇ майнових втрат. ќтже, пон¤тт¤
господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ включаЇ в себе ≥ майнов≥ насл≥дки
застосуванн¤ санкц≥й. ” свою чергу господарсько-правова санкц≥¤ становить
визначену безпосередньо законом або договором м≥ру (масштаб, величину)
в≥дпов≥дальност≥ правопорушника. ÷е гранична величина майново-примусового
впливу на правопорушника, ¤кий може застосувати до нього кредитор або
в≥дпов≥дний орган (суд, арб≥тражний суд).
√осподарсько-правов≥ санкц≥њ у своњй сутност≥ Ї економ≥чно-юридичними. “ому в
законодавств≥ визначенн¤ економ≥чн≥ ≥ май
нов≥ можуть вживатис¤ ¤к тотожн≥. “ерм≥н "економ≥чн≥" означаЇ, що за
зм≥стом господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть Ї економ≥чною. ÷е негативний
економ≥чний вплив на правопорушника, щоб стимулювати його виконати
зобов'¤занн¤.
“ерм≥н "майнов≥ санкц≥њ" Ї юридичним екв≥валентом попереднього
терм≥на ≥ означаЇ, що з точки зору форми господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть
Ї юридичною в≥дпов≥дальн≥стю. ÷ю в≥дпов≥дальн≥сть застосовують лише у правов≥й
форм≥, ¤кою Ї передбачен≥ законом або договором майнов≥ (економ≥чн≥ за зм≥стом)
санкц≥њ.
¬иди господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ розр≥зн¤ють залежно в≥д вид≥в
господарських правопорушень ≥ санкц≥й, встановлених за ц≥ правопорушенн¤. «а
цим критер≥Їм у теор≥њ господарського права розр≥зн¤ють: 1) в≥дшкодуванн¤
збитк≥в; 2) штрафн≥ санкц≥њ; 3) оперативно-господарськ≥ санкц≥њ; 4)
конф≥скац≥¤; 5) господарсько-адм≥н≥стративн≥ штрафи; 6)
планово-госпрозрахунков≥ (оц≥ночн≥) санкц≥њ; 7) господарсько-орган≥зац≥йн≥
санкц≥њ.
¬≥дшкодуванн¤ збитк≥в ¤к вид в≥дпов≥дальност≥ р≥зноб≥чне врегульовано законом.
ѕо-перше, визначено юридичн≥ п≥дстави його застосуванн¤: "¬ раз≥
невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ зобов'¤занн¤ боржником в≥н зобов'¤заний
в≥дшкодувати кредиторов≥ завдан≥ ним збитки" (ч. 1 ст. 203 ÷ ). ѕо-друге,
визначено види втрат кредитора, ¤к≥ визначаютьс¤ ¤к збитки. ÷е витрати
кредитора; втрата або пошкодженн¤ його майна; доходи, ¤к≥ в≥н одержав би, ¤кби
боржник виконав зобов'¤занн¤ (ч. 2 ст. 203 ÷ ). як правило, збитки не Ї
майновою санкц≥Їю заздалег≥дь визначеного розм≥ру. —аме в цьому пол¤гаЇ
ун≥версальн≥сть њх застосуванн¤. ѕроте труднощ≥ в обрахуванн≥ њхнього розм≥ру
зумовлюють складн≥сть застосуванн¤ зазначеноњ санкц≥њ. ѕо-третЇ, законодавець
застосовуЇ оф≥ц≥йне тлумаченн¤ збитк≥в та певн≥ способи визначенн¤ њхнього
розм≥ру.
¬≥дшкодуванн¤ збитк≥в застосовуЇтьс¤ ¤к майнова санкц≥¤, виход¤чи з анал≥зу
в≥дпов≥дних статей ÷ив≥льного кодексу та ≥нших законодавчих акт≥в:
у в≥дносинах куп≥вл≥-продажу м≥ж господарюючими суб'Їктами. “ак, продавець зобов'¤заний
пов≥домити покупц¤ про вс≥ права трет≥х ос≥б на продану р≥ч: право орендар¤,
право застави тощо. Ќевиконанн¤ цього правила даЇ право покупцев≥ на роз≥рванн¤
договору ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в (ст. 229 ÷ ). якщо продавець продав р≥ч, але
на порушенн¤ договору не передаЇ њњ покупцев≥, останн≥й маЇ право вимагати
передач≥ проданоњ реч≥ ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, спричинених простроченн¤м
виконанн¤ (ст. 231 ÷ ), або в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤
збитк≥в. јналог≥чн≥ права маЇ продавець у раз≥ в≥дмови покупц¤ прийн¤ти продану
р≥ч або заплатити за нењ встановлену ц≥ну (ст. 232 ÷ ). якщо продана р≥ч
неналежноњ ¤кост≥, покупець ¤к один з альтернативних вар≥ант≥в може вимагати
роз≥рванн¤ договору ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в (ст. 234 ÷ );
у в≥дносинах поставки постачальник в≥дшкодовуЇ покупцев≥ збитки, завдан≥
поставкою продукц≥њ неналежноњ ¤кост≥ або некомплектноњ (ч. 2 ст. 253 ÷ );
зг≥дно з договором п≥др¤ду на кап≥тальне буд≥вництво в≥дпов≥дальна за
невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ обов'¤зк≥в сторона сплачуЇ встановлену
неустойку (пеню), а також в≥дшкодовуЇ збитки в сум≥, не покрит≥й неустойкою (ч.
1 ст. 356 ÷ );
у перевезенн¤х вантаж≥в вантажов≥дправник ≥ вантажоодержувач зобов'¤зан≥
в≥дшкодувати перев≥зников≥ збитки, завдан≥ з њх вини внасл≥док перевантаженн¤
транспортних засоб≥в, пошкодженн¤ рухомого складу при навантаженн≥ або
розвантаженн≥, неправильних навантаженн¤, пакуванн¤, кр≥пленн¤ вантажу;
у випадках господарських дел≥кт≥в (запод≥¤нн¤ шкоди) збитки в≥дшкодовуютьс¤
суб'Їктами господарюванн¤ за правилами статей 440-442, 450-453 ÷ .
„инним господарським законодавством передбачаютьс¤ й ≥нш≥ випадки в≥дшкодуванн¤
господарюючими суб'Їктами збитк≥в.
Ўтрафн≥ санкц≥њ. Ўтрафна господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть в≥др≥зн¤Їтьс¤
в≥д в≥дшкодуванн¤ збитк≥в насамперед тим, що вона виконуЇ каральну або
дисципл≥нуючу функц≥ю. √осподарське законодавство встановлюЇ штрафну
в≥дпов≥дальн≥сть щодо тих вид≥в господарських правопорушень, за вчиненн¤ ¤ких
до суб'Їкт≥в господарських в≥дносин доц≥льно застосовувати штрафн≥ (каральн≥)
економ≥чн≥ санкц≥њ. –озм≥р ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥ загалом залежить в≥д ступен¤
серйозност≥ господарського правопорушенн¤, а не в≥д суми завданого кредиторов≥
збитку. р≥м того, штрафна в≥дпов≥дальн≥сть може застосовуватис¤ "понад
завдан≥ збитки", ¤кщо законом або договором не встановлено ≥нше.
Ўтрафну в≥дпов≥дальн≥сть застосовують зг≥дно ≥з законодавством у вигл¤д≥
штрафних економ≥чних санкц≥й. ÷≥ санкц≥њ встановлен≥, ¤к правило, нормативними
актами, що регулюють окрем≥ види господарських в≥дносин (положенн¤ про поставки
продукц≥њ ≥ товар≥в, транспортн≥ кодекси ≥ статути та ≥н.).
«агальне пон¤тт¤ штраф≥в ¤к в≥дпов≥дальност≥ у господарських в≥дносинах
визначаЇ законодавець. «г≥дно з≥ ст. 179 ÷ив≥льного кодексу "штрафом
визнаЇтьс¤ визначена законом або договором грошова сума, ¤ку боржник повинен
сплатити кредиторов≥ в раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ зобов'¤занн¤,
зокрема в раз≥ простроченн¤ виконанн¤".
«акон розр≥зн¤Ї три види штрафних економ≥чних санкц≥й: штраф у власному розум≥нн≥,
пеню та неустойку. ¬с≥ вони покликан≥ виконувати штрафну, каральну функц≥ю, хоч
мають ≥ певн≥ в≥дм≥нност≥.
–озм≥р штрафу ¤к економ≥чноњ санкц≥њ регулюЇтьс¤ законодавством трьома
способами:
штраф у тверд≥й сум≥. ѕрикладом цього виду штрафу Ї штрафи, що њх сплачують
перев≥зник ≥ в≥дправник за невиконанн¤ плану вантажних перевезень (ст. 359 ÷ ).
њх розм≥ри визначають транспортн≥ статути ≥ кодекси окремо стосовно кожного
виду транспорту;
штраф у процентному в≥дношенн≥ до суми всього зобов'¤занн¤ або невиконаноњ
частини зобов'¤занн¤. Ќаприклад, ¤кщо поставлена продукц≥¤ не в≥дпов≥даЇ за
¤к≥стю стандартам чи умовам договору, постачальник сплачуЇ покупцев≥ штраф у
розм≥р≥ 20 в≥дсотк≥в вартост≥ продукц≥њ неналежноњ ¤кост≥;
штраф у кратному розм≥р≥ до вартост≥ того предмета, ¤кий захищаЇтьс¤ штрафом.
Ќаприклад, за пошкодженн¤ вагон≥в або контейнер≥в в≥дправником чи одержувачем
вантажу п≥д час навантаженн¤ або розвантаженн¤ вантаж≥в њхн≥ми засобами ц≥
суб'Їкти сплачують зал≥зниц≥ штраф у розм≥р≥ п'¤тикратноњ вартост≥ пошкодженого
майна.
Ќеустойка Ї р≥зновидом штрафноњ економ≥чноњ санкц≥њ, розм≥р ¤коњ визначаЇтьс¤
законом або договором у процентному в≥дношенн≥ до суми невиконаноњ частини
зобов'¤занн¤. Ќеустойка застосовуЇтьс¤, ¤к правило, ¤к штрафна санкц≥¤ у раз≥
простроченн¤ виконанн¤ майнових зобов'¤зань (поставка, куп≥вл¤-продаж, м≥на
тощо). –озм≥р неустойки за простроченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань загалом не
залежить в≥д терм≥ну простроченн¤ виконанн¤. Ќаприклад, за простроченн¤ або
недопоставку продукц≥њ постачальник сплачуЇ покупцев≥ неустойку в розм≥р≥ 8
в≥дсотк≥в вартост≥ непоставленоњ у строк продукц≥њ за кожною окремою позиц≥Їю
номенклатури. «азначена неустойка Ї штрафною, оск≥льки сторрна, ¤ка порушила
умови договору поставки, в≥дшкодовуЇ ≥нш≥й сторон≥ запод≥¤н≥ внасл≥док цього
збитки без зарахуванн¤ сум неустойок.
–азом з тим законом або договором передбачаютьс¤ так зван≥ зал≥ков≥ неустойки
(ст. 204 ÷ ). «ал≥кова неустойка маЇ м≥сце в тому раз≥, коли правопорушник
в≥дшкодовуЇ ≥нш≥й сторон≥ збитки у частин≥, не покрит≥й неустойкою.
ѕен¤ ¤к штрафна економ≥чна санкц≥¤ застосовуЇтьс¤ в основному в раз≥
простроченн¤ виконанн¤ грошових зобов'¤зань суб'Їктами господарськоњ
д≥¤льност≥.
ќсоблив≥стю пен≥ Ї те, що вона встановлюЇтьс¤ у процентному в≥дношенн≥ до простроченоњ
суми, причому за кожний день простроченн¤, доки зобов'¤занн¤ не буде виконано
(ст. 214 ÷ ). “обто розм≥р ц≥Їњ санкц≥њ зб≥льшуЇтьс¤ залежно в≥д продовженн¤
правопорушенн¤. «алежн≥стю суми пен≥ в≥д к≥лькост≥ дн≥в (терм≥ну) простроченн¤
виконанн¤ вона в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д неустойки ¤к санкц≥њ за господарське
правопорушенн¤.
ќперативно-господарськ≥ санкц≥њ. ÷е передбачен≥ законодавством або договором
засоби оперативного впливу на правопорушника, спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤
господарського правопорушенн¤ чи зменшенн¤ його шк≥дливих насл≥дк≥в.
“ак≥ санкц≥њ застосовують безпосередньо сам≥ суб'Їкти господарських
правов≥дносин в оперативному пор¤дку. Ќа в≥дм≥ну в≥д майновоњ в≥дпов≥дальност≥
оперативн≥ санкц≥њ д≥ють на правопорушника не загрозою державного примусу, а
оперативним втручанн¤м, що хоч ≥ зач≥паЇ майнову сферу правопорушника, але не
даЇ н≥¤ких видимих компенсац≥йних благ його контрагентов≥, ¤кий вдавс¤ до
оперативних санкц≥й. ¬насл≥док цього оперативн≥ санкц≥њ можна застосовувати
незалежно чи пор¤д з≥ ст¤гненн¤м штрафних санкц≥й ≥ збитк≥в, чим дос¤гаЇтьс¤
б≥льший проф≥лактичний ефект.
ќперативно-господарськ≥ санкц≥њ за своЇю спр¤мован≥стю под≥л¤ютьс¤ на два види.
ƒо першого належать санкц≥њ, спр¤мован≥ на одностороннЇ припиненн¤
правов≥дносин в ≥нтересах сторони, чињ права порушено. “ак≥ санкц≥њ можуть
виражатис¤ у вигл¤д≥ односторонньоњ повноњ чи частковоњ в≥дмови в≥д виконанн¤
договору, а також у в≥дмов≥ в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤ та в≥д зустр≥чного
виконанн¤. ƒругий вид оперативних санкц≥й становл¤ть т≥, що спр¤мован≥ на зм≥ну
правов≥дносин (переведенн¤ несправного платника на акредитивну форму
розрахунк≥в чи на попередню оплату продукц≥њ).
онф≥скац≥¤ - це безоплатне вилученн¤ у дох≥д бюджету майна (кошт≥в) суб'Їкта
господарюванн¤ - правопорушника у випадках, пр¤мо передбачених законом.
онф≥скац≥ю застосовують у випадках:
виконанн¤ угод, укладених з метою, що зав≥домо суперечить ≥нтересам держави та
сусп≥льства (конф≥скац≥њ п≥дл¤гаЇ все одержане винними сторонами/стороною за
такою угодою);
зд≥йсненн¤ комерц≥йним банком забороненоњ законом виробничоњ д≥¤льност≥;
у сфер≥ антимонопольного регулюванн¤ та у раз≥ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ;
у сфер≥ ц≥ноутворенн¤ (зокрема, щодо п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в, ц≥ни на
продукц≥ю ¤ких регулюЇ держава) та в де¤ких ≥нших випадках.
ёридичною п≥дставою застосуванн¤ конф≥скац≥њ Ї лише закон. ‘актичн≥ п≥дстави -
протиправна повед≥нка, а у випадку
зд≥йсненн¤ угоди, укладеноњ з метою, що зав≥домо суперечить ≥нтересам держави
та сусп≥льства, - ще й вина (пр¤мий умисел).
√осподарсько-адм≥н≥стративний штраф - це грошова сума, що сплачуЇтьс¤ до
державного бюджету суб'Їктом господарюванн¤ - правопорушником у передбачених
законом випадках.
√осподарсько-адм≥н≥стративний штраф може застосовуватис¤:
а) у процентному або кратному в≥дношенн≥ до суми порушенн¤;
б) в певн≥й к≥лькост≥ неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
√осподарсько-адм≥н≥стративний штраф застосовуЇтьс¤: а) лише у вертикальних
в≥дносинах; б) за постановою компетентних орган≥в (антимонопольних - за
порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ,
сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби - за порушенн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних
вимог, державних орган≥в контролю за ц≥нами - за порушенн¤ державноњ дисципл≥ни
ц≥н ≥ т. ≥н., ¤к правило, в судовому пор¤дку), в) без додержанн¤ претенз≥йного
пор¤дку; г) за на¤вност≥ лише протиправноњ повед≥нки (фактична п≥дстава).
ѕланово-госпрозрахунков≥ (оц≥ночн≥) санкц≥њ - це передбачен≥ чинним
законодавством заходи економ≥чного впливу на господарюючого суб'Їкта у зв'¤зку
з порушенн¤м ним планових норматив≥в ≥ планових завдань:
п≥двищенн¤ тарифу (розм≥ру плати) за понадл≥м≥тне використанн¤ природних
ресурс≥в, електроенерг≥њ;
позбавленн¤ п≥льг (наприклад, податкових) у зв'¤зку з порушенн¤м умов њх
наданн¤;
виключенн¤ з≥ зв≥тност≥ даних про продукц≥ю, виготовлену з порушенн¤м ƒ—“
(державних стандарт≥в), ƒЅЌѕ (державних буд≥вельних норм та правил);
в≥днесенн¤ на прибуток, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ суб'Їкта господарюванн¤,
недонарахованоњ амортизац≥њ у випадках дострокового списанн¤ основних фонд≥в
(за вин¤тком перед-бачених законом випадк≥в вимушеного списанн¤).
ѕланово-госпрозрахунков≥ санкц≥њ застосовуЇ сам суб'Їкт господарюванн¤ -
правопорушник, а у раз≥ ¤кщо в≥н цього не зробить - компетентн≥ органи, ¤к≥
ви¤вили факт правопорушенн¤.
–озр≥зн¤ють юридичн≥ (закон) та фактичн≥ (протиправна повед≥нка) п≥дстави
застосуванн¤ планово-госпрозрахункових санкц≥й.
√осподарсько-орган≥зац≥йн≥ санкц≥њ - це передбачен≥ законом заходи
орган≥зац≥йного впливу (обмеженн¤) суб'Їкта господарюванн¤, що њх застосовують
компетентн≥ державн≥ органи у раз≥ порушенн¤ ним приписаних законом умов
зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
ƒо них належать:
- обмеженн¤ або призупиненн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкта господарюванн¤ до усуненн¤
ви¤влених у його д≥¤льност≥ недол≥к≥в (у раз≥ недодержанн¤ вимог еколог≥чного
законодавства, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних правил тощо);
- призупиненн¤ д≥њ л≥ценз≥й;
- скасуванн¤ л≥ценз≥й;
- скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ;
- примусова реорган≥зац≥¤ (у зв'¤зку з допущенн¤м суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ - монопол≥стом на ринку певного товару монопол≥стичного
правопорушенн¤);
- примусова л≥кв≥дац≥¤ (у раз≥ скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ; скасуванн¤
л≥ценз≥й, ¤кщо вс¤ д≥¤льн≥сть господарськоњ орган≥зац≥њ л≥цензуЇтьс¤; визнанн¤
суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ банкрутом, ¤кщо п≥сл¤ погашенн¤ його борг≥в
у нього не залишилос¤ майна, необх≥дного дл¤ продовженн¤ своЇњ попередньоњ
д≥¤льност≥).
√осподарсько-орган≥зац≥йн≥ санкц≥њ застосовують компетентн≥ органи (тимчасове
призупиненн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкта господарюванн¤ до усуненн¤ ви¤влених порушень,
призупиненн¤ д≥њ та скасуванн¤ л≥ценз≥й, примусова реорган≥зац≥¤) або в
судовому пор¤дку (примусова л≥кв≥дац≥¤).
ѕ≥дстави застосуванн¤ господарсько-орган≥зац≥йних санкц≥й: юридичн≥ - закон,
фактичн≥ - протиправна повед≥нка.
І 4. ѕ≥дстави в≥дпов≥дальност≥
як ≥ будь-¤ка ≥нша юридична в≥дпов≥дальн≥сть, господарсько-правова
в≥дпов≥дальн≥сть грунтуЇтьс¤ на певних правових п≥дставах. ÷е, по-перше,
нормативн≥ п≥дстави, тобто сукупн≥сть норм права про в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в
господарських в≥дносин. ƒругою правовою п≥дставою Ї господарська
правосуб'Їктн≥сть правопорушника (боржника) ≥ потерп≥лого (кредитора).
—торонами правов≥дносин щодо застосуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ цього виду можуть
бути п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ≥нш≥ юридичн≥ особи незалежно в≥д
форми власност≥ майна, орган≥зац≥йно-правових форм, тобто особи, ¤к≥ мають
право звертатис¤ до арб≥тражного суду за захистом своњх порушених або
оспорюваних прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в. “рет¤ п≥дстава називаЇтьс¤
юридико-фактичною. ÷е протиправн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть особи - господарського
правопорушника, що порушують права ≥ законн≥ ≥нтереси потерп≥лоњ особи
(кредитора) чи заважають њх реал≥зац≥њ.
÷¤ п≥дстава складаЇтьс¤ з чотирьох елемент≥в, ¤к≥ в теор≥њ права називаютьс¤
умовами господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥:
- факт господарського порушенн¤, тобто порушенн¤ норми закону, умови договору,
державного контракту тощо, внасл≥док чого завдаютьс¤ збитки або ≥нша шкода
майновим правам та ≥нтересам потерп≥лого (кредитора);
- протиправн≥сть повед≥нки господарського порушника. “ака умова визначаЇтьс¤ у
господарському прав≥ в широкому розум≥нн≥. ÷е може бути ¤к д≥¤, так ≥
безд≥¤льн≥сть, що порушують правову норму, планове завданн¤, умови договору ≥
т. ≥н.;
- причинний зв'¤зок м≥ж протиправною повед≥нкою порушника ≥ завданими
потерп≥лому збитками. …детьс¤ про так званий причинно-необх≥дний зв'¤зок, коли
протиправна д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть Ї об'Їктивною причиною такого насл≥дку, ¤к
збитки або ≥нша шкода, завдан≥ потерп≥лому (кредиторов≥). ÷ей зв'¤зок необх≥дно
доводити в≥дпов≥дними доказами;
- вина господарського правопорушника. ÷е негативне суб'Їктивне ставленн¤
правопорушника до прав ≥ законних ≥нтерес≥в потерп≥лого.
¬ина у господарськ≥й ≥ юрисдикц≥йн≥й практиц≥ - це ≥снуванн¤ двох обставин, ¤к≥
дають п≥дстави дл¤ застосуванн¤ в≥дпов≥дальност≥: на¤вн≥сть у
особи-правопорушника реальних можливостей дл¤ належного виконанн¤;
невжитт¤ ним вс≥х необх≥дних заход≥в дл¤ недопущенн¤ правопорушенн¤,
запоб≥ганн¤ збиткам (шкод≥) потерп≥лого. ‘ормою вини може бути ¤к умисел, так ≥
необережн≥сть правопорушника. ” такому раз≥ д≥Ї принцип презумпц≥њ вини, тобто
"в≥дсутн≥сть вини доводитьс¤ особою, ¤ка порушила зобов'¤занн¤" (ст.
209 ÷ ). ¬ина обох стор≥н п≥дл¤гаЇ взаЇмному зал≥ку. якщо невиконанн¤ або
неналежне виконанн¤ зобов'¤занн¤ виникло з вини обох стор≥н, юрисдикц≥йний
орган (суд, арб≥тражний суд, третейський суд) в≥дпов≥дно зменшуЇ розм≥р
в≥дпов≥дальност≥ боржника. ÷е маЇ м≥сце ≥ тод≥, коли кредитор навмисно або з
необережност≥ спри¤в зб≥льшенню розм≥р≥в збитк≥в або не вжив заход≥в щодо њх
зменшенн¤ (ст. 211 ÷ ).
«а на¤вност≥ у невиконанн≥ чи неналежному виконанн≥ зобов'¤занн¤ вини кредитора
у форм≥ умислу або необережност≥ боржник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤
зобов'¤занн¤. ≤нше може бути встановлено законом.
¬ина Ї одн≥Їю з умов в≥дпов≥дальност≥ в дел≥ктних зобов'¤занн¤х м≥ж суб'Їктами.
“ой, хто запод≥¤в шкоду, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д' њњ в≥дшкодуванн¤, ¤кщо доведе, що
шкоду запод≥¤но не з його вини (ч. 2 ст. 440 ÷ ).
¬ина п≥дприЇмства (господарюючого суб'Їкта) - це вина його прац≥вник≥в. ќтже,
принцип в≥дпов≥дальност≥ за вину вимагаЇ визначенн¤ конкретних прац≥вник≥в, д≥¤
або безд≥¤льн≥сть ¤ких спричинили невиконанн¤ зобов'¤зань чи запод≥¤нн¤ шкоди.
—укупн≥сть (склад) чотирьох названих умов утворюЇ юридично-фактичн≥ п≥дстави
господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥.
ƒл¤ застосуванн¤ майновоњ в≥дпов≥дальност≥ у вигл¤д≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в
потр≥бна на¤вн≥сть ус≥х чотирьох умов, тод≥ ¤к дл¤ застосуванн¤ неустойки
(штрафу, пен≥) досить лише двох з них: факту господарського правопорушенн¤ та
протиправност≥ повед≥нки порушника.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ господарського правопорушенн¤.
2. Ќазв≥ть основн≥ види догов≥рних правопорушень.
3. як≥ ви знаЇте види позадогов≥рних правопорушень?
4. Ќазв≥ть характерн≥ ознаки господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥.
5. ўо таке стимулююча функц≥¤ господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥?
6. –озкрийте зм≥ст штрафноњ та попереджувальноњ функц≥й.
7. ” чому пол¤гаЇ сутн≥сть компенсац≥йноњ функц≥њ?
8. –озкрийте зм≥ст в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ¤к одного з вид≥в в≥дпов≥дальност≥.
9. Ќазв≥ть види штрафних санкц≥й та розкрийте њх особливост≥.
10. ўо таке оперативно-господарськ≥ санкц≥њ?
11. «а ¤к≥ види порушень застосовуютьс¤ господарсько-адм≥н≥стративн≥ штрафи?
12. ¬ ¤ких випадках застосовуютьс¤ планово-госпрозрахунков≥ санкц≥њ?
13. ¬ чому пол¤гаЇ застосуванн¤ господарсько-орган≥зац≥йних санкц≥й?
14. Ќазв≥ть умови господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ та розкрийте њх зм≥ст.
