–озд≥л
XIII. ѕравове регулюванн¤ ц≥н та ц≥ноутворенн¤
І 1. ѕон¤тт¤ та функц≥њ ц≥ни. ѕол≥тика ц≥ноутворенн¤
ќснову ц≥ни ¤к економ≥чноњ категор≥њ становить варт≥сть товару, величина ¤коњ
визначаЇтьс¤ сусп≥льне необх≥дними затратами прац≥. як зазначав в≥домий
украњнський економ≥ст ћ. ≤. “уган-Ѕарановський, "ц≥на в≥льно виробленого
товару визначаЇтьс¤ тими видатками на його виробництво, ¤к≥ дають змогу
виробити товару ст≥льки, ск≥льки його потребуЇ ринок". –азом з тим ц≥на Ї
вираженн¤м узгодженого продавцем ≥ покупцем грошового або ≥ншого майнового
екв≥валента, ¤кий покупець згоден заплатити за переданий йому товар (роботи,
послуги).
—уб'Їктив≥стськ≥ та волюнтаристськ≥ у¤вленн¤ щодо ц≥ноутворенн¤, ¤к≥ мали м≥сце
в наш≥й крањн≥, коли ≥гнорувалис¤ вимоги об'Їктивних економ≥чних закон≥в
(передус≥м закону вартост≥ та закону розпод≥лу за працею), зумовили те, що ц≥ни
лише ф≥ксували р≥вень витрат того чи ≥ншого виробництва, ¤кий склавс¤. ”
багатьох випадках цей р≥вень був досить далеким в≥д сусп≥льне необх≥дних
витрат. ¬≥д≥рван≥ в≥д об'Їктивноњ варт≥сноњ бази ц≥ни, таким чином, перестали
в≥дпов≥дати сусп≥льне необх≥дним затратам прац≥ ≥ по сут≥ перетворилис¤ на
планово-обл≥ковий вим≥рювач. ÷≥лком зрозум≥ло, що така система ц≥н не могла
застосовуватис¤ в умовах реформуванн¤ економ≥ки, фундаментальним моментом ¤кого
у сфер≥ ц≥ноутворенн¤ Ї найповн≥ше в≥дображенн¤ ” нових ц≥нах сусп≥льне
необх≥дних затрат прац≥.
«а такоњ умови ц≥на щонайкраще виконуЇ властив≥ њй функц≥њ ” пер≥од побудови
ринкових в≥дносин, а саме:
1) функц≥ю обл≥ку ≥ вим≥ру затрат сусп≥льноњ прац≥. ¬иконуючи њњ, ц≥на виступаЇ
одним з найважлив≥ших показник≥в народногосподарського виробництва, Ї
ор≥Їнтиром дл¤ прийн¤тт¤ господарських р≥шень;
2) функц≥ю пропорц≥йност≥ та р≥вноваги в господарств≥. —аме через ц≥ну
зд≥йснюЇтьс¤ зв'¤зок м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м, пропозиц≥Їю ≥ попитом. ¬
умовах пропорц≥йного розпод≥лу засоб≥в виробництва ≥ прац≥ м≥ж галуз¤ми
р≥вновага на ринку п≥дтримуЇтьс¤ за допомогою ц≥н, що в≥дпов≥дають сусп≥льне
необх≥дним затратам;
3) стимулюючу функц≥ю. ” народному господарств≥ ц≥ни можуть спри¤ти або перешкоджати
зб≥льшенню виробництва ≥ споживанн¤ тих або ≥нших товар≥в. “ак, занижен≥ ц≥ни,
¤к≥ не забезпечують нормальну рентабельн≥сть або завдають збитк≥в, не
за≥нтересовують п≥дприЇмства нарощувати обс¤ги виробництва. –азом з тим
завищен≥ ц≥ни, ¤к≥ дають змогу отримати надм≥рний прибуток, створюють дл¤
п≥дприЇмства незаслужен≥ економ≥чн≥ прив≥лењ ≥ водночас можуть спричинити
розширенн¤ виробництва, що не в≥дпов≥даЇ сусп≥льним потребам;
4) розпод≥льчу функц≥ю, пов'¤зану з можлив≥стю в≥дхиленн¤ ц≥ни в≥д вартост≥.
“ак, встановленн¤ високих ц≥н на певну продукц≥ю (товар) даЇ змогу держав≥
перерозпод≥л¤ти кошти, встановлюючи дотац≥њ на ≥нш≥ товари (послуги).
–инков≥ перетворенн¤ в економ≥ц≥ спр¤мован≥ на кардинальну перебудову не лише
≥снуючоњ системи ц≥н ≥ методолог≥њ њх встановленн¤, а й орган≥зац≥њ самого
процесу ц≥ноутворенн¤. ѕ≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ господарюючих суб'Їкт≥в за
результати своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥, з одного боку, ≥ необх≥дн≥сть
реорган≥зац≥њ в д≥¤льност≥ орган≥в ц≥ноутворенн¤ та контролю за ц≥нами, - з
≥ншого визначили л≥н≥ю на демократизац≥ю пол≥тики ц≥ноутворенн¤.
ѕол≥тика ц≥ноутворенн¤ Ї складовою загальноњ економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики
”крањни ≥ спр¤мована на забезпеченн¤:
р≥вних економ≥чних умов ≥ стимул≥в дл¤ розвитку вс≥х форм власност≥,
економ≥чноњ самост≥йност≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та
адм≥н≥стративно-територ≥альних рег≥он≥в держави;
збалансованого ринку засоб≥в виробництва, товар≥в ≥ послуг,
протид≥њ монопольним тенденц≥¤м виробник≥в продукц≥њ, товар≥в та послуг;
об'Їктивних сп≥вв≥дношень у ц≥нах на промислову та с≥льськогосподарську
продукц≥ю, що забезпечуЇ екв≥валентн≥сть обм≥ну;
розширенн¤ сфери застосуванн¤ в≥льних ц≥н;
п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ;
соц≥альних гарант≥й насамперед дл¤ низькооплачуваних та малозабезпечених
громад¤н, включаючи систему компенсац≥йних виплат у зв'¤зку з≥ зростанн¤м ц≥н ≥
тариф≥в;
створенн¤ необх≥дних економ≥чних гарант≥й дл¤ виробник≥в;
ор≥Їнтац≥њ ц≥н внутр≥шнього ринку на р≥вень ц≥н св≥тового
ринку.
¬≥дпов≥дно до ст. 7 «акону ”крањни "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть
”крањнськоњ –—–" пол≥тика ц≥ноутворенн¤ на територ≥њ ”крањни належить до
њњ компетенц≥њ ≥ визначаЇтьс¤ њњ законодавством. √оловну роль у цьому
законодавств≥ в≥д≥граЇ «акон ”крањни "ѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤" в≥д 3
грудн¤ 1990 р.2, ¤кий визначаЇ основн≥ принципи встановленн¤ та застосуванн¤
ц≥н ≥ тариф≥в та орган≥зац≥ю контролю за њх додержанн¤м на територ≥њ ”крањни.
«акон поширюЇтьс¤ на вс≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм
власност≥, п≥дпор¤дкованост≥ й метод≥в орган≥зац≥њ прац≥ та виробництва.
І 2. ¬иди ц≥н та пор¤док њх встановленн¤
«алежно в≥д способу встановленн¤, суб'Їкт≥в ц≥ноутворенн¤, сфери застосуванн¤
тощо та в≥дпов≥дно до чинного законодавства в ”крањн≥ застосовуютьс¤ р≥зн≥ види
ц≥н ≥ тариф≥в. «а способом встановленн¤ ц≥ни ≥ тарифи под≥л¤ютьс¤ на:
в≥льн≥ ц≥ни ≥ тарифи, що в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на догов≥рн≥ та ц≥ни, що њх
встановлюють самост≥йно п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ. ¬≥льн≥ ц≥ни ≥ тарифи
встановлюютьс¤ на вс≥ види продукц≥њ, товар≥в ≥ послуг, за вин¤тком тих, щодо
¤ких зд≥йснюЇтьс¤ державне регулюванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в;
державн≥ ф≥ксован≥ та регульован≥ ц≥ни ≥ тарифи. ƒержавне регулюванн¤ ц≥н ≥
тариф≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤: а) державних ф≥ксованих ц≥н
(тариф≥в); б) граничних р≥вн≥в ц≥н (тариф≥в) або граничних в≥дхилень в≥д
державних ф≥ксованих ц≥н ≥ тариф≥в. ƒержавн≥ ф≥ксован≥ та регульован≥ ц≥ни ≥
тарифи встановлюютьс¤ на ресурси, ¤к≥ справл¤ють визначальний вплив на
загальний р≥вень ≥ динам≥ку ц≥н, на товари ≥ послуги, що мають вир≥шальне соц≥альне
значенн¤, а також на продукц≥ю, товари ≥ послуги, виробництво ¤ких зосереджено
на п≥дприЇмствах, що займають монопольне становище на ринку.
ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро ц≥ноутворенн¤ в умовах
реформуванн¤ економ≥ки" в≥д 21 жовтн¤ 1994 р. є 733 нам≥чено скоротити
обс¤ги державного регулюванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в, обмеживши њх т≥льки природними та
окремими штучними монопол≥¤ми.
ƒержавн≥ ф≥ксован≥ та регульован≥ ц≥ни встановлюють державн≥ органи ”крањни.
ѕостановою в≥д 25 грудн¤ 1996 р. є 1548 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в затвердив
ѕовноваженн¤ центральних орган≥в виконавчоњ влади, –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних
адм≥н≥страц≥й, виконавчих орган≥в м≥ських рад щодо регулюванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в на
окрем≥ види продукц≥њ, товар≥в ≥ послуг (додаток до постанови). ƒо орган≥в,
над≥лених повноваженн¤ми щодо встановленн¤ ц≥н ≥ тариф≥в, ц≥Їю постановою
в≥днесено ћ≥неконом≥ки, ћ≥нтранс, ћ≥нф≥н, ћ≥носв≥ти, ≥нш≥ м≥н≥стерства та
в≥домства, а також –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥ та м≥ськ≥
(м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤) державн≥ адм≥н≥страц≥њ.
ƒержавн≥ ц≥ни повинн≥ враховувати середньогалузеву соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥
забезпечувати м≥н≥мальний р≥вень рентабельност≥ продукц≥њ, на ¤ку вони поширюютьс¤.
якщо цей р≥вень рентабельност≥ не забезпечуЇтьс¤ державними ц≥нами, то держава
повинна забезпечити його дотац≥ю за умови, що продукц≥¤ п≥дприЇмства Ї
сусп≥льне необх≥дною.
р≥м розгл¤нутих вище, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни може вводити ≥нш≥ методи державного
регулюванн¤ ц≥н.
ѕевн≥ особливост≥ маЇ ц≥ноутворенн¤ при зд≥йсненн≥ експортних та ≥мпортних
операц≥й. ¬≥дпов≥дно до п. 1 ст. 23 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" та ст. 11 «акону ”крањни "ѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤" у
розрахунках ≥з заруб≥жними партнерами застосовуютьс¤ контрактн≥
(зовн≥шньоторговельн≥) ц≥ни, що формуютьс¤ в≥дпов≥дно до ц≥н ≥ умов св≥тового
ринку.
¬ажливе значенн¤ дл¤ впор¤дкуванн¤ ц≥ноутворенн¤ при зд≥йсненн≥
експортно-≥мпортних операц≥й суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни
маЇ ”каз ѕрезидента ”крањ-
ни "ѕро заходи щодо вдосконаленн¤ кон'юнктурно-ц≥новоњ пол≥тики у сфер≥
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥" в≥д 10 лютого 1996 р. та затверджене ним
ѕоложенн¤ про ≥ндикативн≥ ц≥ни у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
«а загальним правилом, контрактн≥ ц≥ни у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
визначаютьс¤ њњ суб'Їктами на догов≥рних засадах з урахуванн¤м попиту та
пропозиц≥њ, а також ≥нших фактор≥в, ¤к≥ д≥ють на в≥дпов≥дних ринках на час
укладанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних угод (контракт≥в).
ѕроте у р¤д≥ випадк≥в ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥
”крањни може запроваджувати ≥ндикативн≥ ц≥ни на товари, ¤к≥ Ї обов'¤зковими до
використанн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ус≥х форм власност≥ при
укладанн≥ та зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чних угод.
ѕ≥д ≥ндикативними розум≥ють ц≥ни на товари, ¤к≥ в≥дпов≥дають ц≥нам, що склалис¤
чи складаютьс¤ на в≥дпов≥дний товар на ринку експорту або ≥мпорту на момент
зд≥йсненн¤ експортноњ (≥мпортноњ) операц≥њ з урахуванн¤м умов поставки та умов
зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, визначених зг≥дно з законодавством ”крањни.
ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни може
запроваджувати ≥ндикативн≥ ц≥ни на товари:
щодо експорту ¤ких застосовано антидемп≥нгов≥ заходи або розпочато
антидемп≥нгов≥ розсл≥дуванн¤ чи процедури в ”крањн≥ або за њњ межами;
щодо ¤ких застосовуютьс¤ спец≥альн≥ ≥мпортн≥ процедури в≥дпов≥дно до ст. 19
«акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть";
щодо експорту ¤ких встановлено режим квотуванн¤, л≥цензуванн¤;
щодо експорту ¤ких встановлено спец≥альн≥ режими;
експорт ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому ст. 20 «акону ”крањни
"ѕро зовн≥шньреконом≥чну д≥¤льн≥сть";
в ≥нших випадках на виконанн¤ м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни? ≤ндикативн≥ ц≥ни
розробл¤Ї ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни та
уповноважен≥ ним орган≥зац≥њ на баз≥ результат≥в анал≥зу ≥нформац≥њ, одержаноњ
в≥д митних, ф≥нансових, статистичних державних орган≥в, банк≥вських,
≥нформац≥йних та ≥нших установ та орган≥зац≥й ”крањни, з ≥нших джерел, за
в≥дпов≥дними методиками. ѕри цьому враховуютьс¤ стандарти ¤кост≥ товар≥в, чинн≥
в ”крањн≥ та визнан≥ у св≥тов≥й практиц≥, передбачен≥ законодавством ”крањни
умови поставки ≥ розрахунк≥в, стан кон'юнктури зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х ринк≥в,
ц≥нова ≥нформац≥¤ та прогнози щодо можливих ц≥нових коливань, контрактна
практика щодо певного товару на в≥дпов≥дному ринку та ≥нша ≥нформац≥¤
кон'юнктурно-ц≥нового характеру.
–≥шенн¤ про запровадженн¤ ≥ндикативних ц≥н на в≥дпов≥дн≥ товари приймаЇ та
перел≥ки ≥ндикативних ц≥н затверджуЇ ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних
зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни.
“аке р≥шенн¤ та перел≥ки ≥ндикативних ц≥н публ≥куютьс¤ ћ≥н≥стерством зовн≥шн≥х
економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни або уповноваженими ним орган≥зац≥¤ми в
газет≥ "”р¤довий кур'Їр" не менш ¤к раз на м≥с¤ць.
« огл¤ду на те, коли ≥ кому реал≥зуютьс¤ продукц≥¤ та товари, вс≥ ц≥ни (≥
в≥льн≥, ≥ державн≥ ф≥ксован≥ та регульован≥) под≥л¤ютьс¤ на оптов≥ та
роздр≥бн≥.
ќптов≥ (в≥дпускн≥) ц≥ни застосовують при розрахунках м≥ж п≥дприЇмствами та
орган≥зац≥¤ми-товаровиробниками ≥ споживачами (покупц¤ми) продукц≥њ ≥ товар≥в.
ќптова ц≥на у таких випадках включаЇ в себе соб≥варт≥сть, прибуток (норматив
прибутку) ≥ податок на додану варт≥сть. якщо продукц≥ю (товар) в≥днесено у
встановленому законодавством пор¤дку до п≥дакцизних, до њњ ц≥ни включаЇтьс¤
акцизний зб≥р - непр¤мий податок на високорентабельн≥ та монопольн≥ товари. ”
такому раз≥ податок на додану варт≥сть обчислюЇтьс¤ з урахуванн¤м суми
акцизного збору.
” раз≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в) через посередник≥в за в≥льними ц≥нами до
ц≥ни включаютьс¤ також постачальницько-збутов≥ надбавки (нац≥нки), граничний
розм≥р ¤ких може обмежувати держава.
–оздр≥бн≥ ц≥ни на товари формуютьс¤, виход¤чи з оптовоњ ц≥ни, шл¤хом включенн¤
до нењ торговельноњ надбавки (нац≥нки). ÷≥ ц≥ни застосовуютьс¤ у в≥дносинах м≥ж
п≥дприЇмствами торг≥вл≥ та населенн¤м, що споживаЇ товари.
ѕри розрахунках за продану с≥льськогосподарськими товаровиробниками с≥льськогосподарську
продукц≥ю застосовують закуп≥вельн≥ ц≥ни.
І 3. ѕравове регулюванн¤ контролю
за додержанн¤м дисципл≥ни ц≥н та в≥дпов≥дальн≥сть за њњ порушенн¤
онтроль за додержанн¤м державноњ дисципл≥ни ц≥н Ї одним з вид≥в державного
контролю за д≥¤льн≥стю господарюючих суб'Їкт≥в. ƒержавний контроль за ц≥нами
зд≥йснюЇтьс¤ головним чином при встановленн≥ ≥ застосуванн≥ державних
ф≥ксованих та регульованих ц≥н ≥ тариф≥в. ўодо сфери д≥њ в≥льних ц≥н
контролюЇтьс¤ правом≥рн≥сть њх застосуванн¤ (зокрема, шл¤хом декларуванн¤) та
додержанн¤ вимог антимонопольного законодавства.
онтроль за додержанн¤м державноњ дисципл≥ни ц≥н зд≥йснюють спец≥альн≥ органи -
державн≥ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами, систему ¤ких очолюЇ ƒержавна ≥нспекц≥¤
з контролю за ц≥нами, що функц≥онуЇ у склад≥ ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни. ¬
умовах переходу економ≥ки на ринков≥ принципи органи державного контролю за
ц≥нами перебудовують свою роботу в напр¤м≥ зд≥йсненн¤ перев≥рок основних засад
формуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) у структур≥ ц≥н, а також
вимог антимонопольного законодавства.
«акон ”крањни "ѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤" не регулюЇ детально правовий
статус державних орган≥в контролю за ц≥нами, права та обов'¤зки њхн≥х посадових
ос≥б. ¬≥н лише м≥стить норму, в≥дпов≥дно до ¤коњ державн≥ органи, що зд≥йснюють
контроль за ц≥нами, та њх посадов≥ особи мають права, виконують обов'¤зки ≥
несуть в≥дпов≥дальн≥сть, передбачен≥ «аконом ”крањни "ѕро державну
податкову службу в ”крањн≥", кр≥м повноважень, передбачених пунктами 6-9 ст.
11 зазначеного «акону. ¬иход¤чи з того, що завданн¤ ≥ функц≥њ державних
податкових ≥нспекц≥й ≥ державних ≥нспекц≥й з контролю за ц≥нами ≥стотно
в≥др≥зн¤ютьс¤, у «акон≥ ”крањни "ѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤" доц≥льно
повн≥ше ≥ детальн≥ше визначити правовий статус державних орган≥в з контролю за
ц≥нами.
¬≥дпов≥дно до чинного законодавства державн≥ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами
мають, зокрема, право:
зд≥йснювати на п≥дприЇмствах, в установах та орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм
власност≥ перев≥рки грошових документ≥в, бухгалтерських книг, зв≥т≥в,
кошторис≥в та ≥нших документ≥в;
одержувати в≥д службових ос≥б у письмов≥й форм≥ по¤сненн¤, дов≥дки, в≥домост≥ з
питань, що виникають п≥д час перев≥рок;
обстежувати будь-¤к≥ виробнич≥, складськ≥, торговельн≥ прим≥щенн¤ п≥дприЇмств, установ
та орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥ та м≥сц¤ њх знаходженн¤;
вимагати в≥д кер≥вник≥в та ≥нших службових ос≥б п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й усуненн¤ ви¤влених порушень законодавства про ц≥ни;
зупин¤ти операц≥њ п≥дприЇмств за розрахунковими, валютними, ≥ншими рахунками в
банках у раз≥ в≥дмови у проведенн≥ документальноњ перев≥рки та в ≥нших
передбачених законом випадках;
накладати адм≥н≥стративн≥ штрафи на кер≥вник≥в та ≥нших службових ос≥б
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й за порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н.
«акон зобов'¤зуЇ господарюючих суб'Їкт≥в у встановленому пор¤дку подавати
необх≥дну ≥нформац≥ю дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за правильн≥стю встановленн¤ ≥
застосуванн¤ ц≥н.
¬≥дпов≥дальн≥сть господарюючих суб'Їкт≥в за порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н
встановлена законами ”крањни "ѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤" (ст. 14) та
."ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" (ст. 23), ≥ншими актами законодавства,
чинними на територ≥њ ”крањни. “ак, ус¤ необгрунтоване одержана п≥дприЇмством,
орган≥зац≥Їю сума виручки в результат≥ порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н
п≥дл¤гаЇ вилученню в дох≥д в≥дпов≥дного бюджету залежно в≥д п≥дпор¤дкованост≥
п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ. р≥м того, у позабюджетн≥ фонди м≥сцевих рад
народних депутат≥в ст¤гуЇтьс¤ штраф у двократному розм≥р≥ необгрунтоване
одержаноњ суми виручки. «азначен≥ суми списуютьс¤ з рахунк≥в п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й у банк≥вських установах за р≥шенн¤м суду (арб≥тражного суду) на
п≥дстав≥ р≥шенн¤ державноњ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами. ” раз≥ незгоди
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з р≥шенн¤м державноњ ≥нспекц≥њ з контролю
за ц≥нами воно може бути оскаржено в арб≥тражному суд≥.
ѕевн≥ санкц≥њ (¤к майнов≥, так ≥ оперативно-господарськ≥) щодо п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й, ¤к≥ порушили дисципл≥ну ц≥н, мають право застосовувати сам≥
господарююч≥ суб'Їкти. “ак, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та ≥нш≥ юридичн≥ особи
мають право оскаржити в арб≥тражному суд≥ порушенн¤ ц≥н з боку державних
орган≥в, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих њм збитк≥в
у раз≥ реал≥зац≥њ њм товар≥в та послуг з порушенн¤м вимог чинного законодавства
про ц≥ни.
«г≥дно з ѕоложенн¤м про поставки продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤ (п.
24) та ѕоложенн¤м про поставки товар≥в народного споживанн¤ (п. 19) покупець в
односторонньому пор¤дку маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д виконанн¤ договору (повн≥стю
або частково) при завищенн≥ продавцем ц≥ни на продукц≥ю.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. як≥ функц≥њ властив≥ ц≥н≥ в умовах переходу до ринку?
2. Ќа що спр¤мована пол≥тика ц≥ноутворенн¤ в ”крањн≥?
3. Ќа ¤к≥ види залежно в≥д способу встановленн¤ под≥л¤ютьс¤ ц≥ни ≥ тарифи?
4. як≥ види в≥льних ц≥н ≥ тариф≥в ви знаЇте?
5. яким чином зд≥йснюЇтьс¤ державне регулюванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в?
6. ” чому пол¤гають особливост≥ ц≥ноутворенн¤ при зд≥йсненн≥ експортних та
≥мпортних операц≥й?
7. ” чому пол¤гаЇ значенн¤ ≥ндикативних ц≥н?
8. ” ¤ких сферах застосовуютьс¤ оптов≥ та роздр≥бн≥ ц≥ни?
9. якими правами над≥лен≥ державн≥ органи з контролю за ц≥нами?
10. яку в≥дпов≥дальн≥сть несуть п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ за порушенн¤
державноњ дисципл≥ни ц≥н?
