–озд≥л XXII. «ахист прав суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ в арб≥тражному
суд≥
І 1. ѕравове становище арб≥тражних суд≥в
ќдн≥Їю з необх≥дних умов усп≥шного функц≥онуванн¤ вс≥х елемент≥в створюваного в
”крањн≥ ринкового механ≥зму Ї законн≥сть ≥ дисципл≥на в д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в
господарюванн¤.
” процес≥ господарюванн¤ м≥ж п≥дприЇмствами, державними та ≥ншими органами
виникають, функц≥онують та припин¤ютьс¤ численн≥ господарськ≥ в≥дносини.
–инковий механ≥зм, ¤к ≥ будь-¤ке ≥нше складне ¤вище, не може розвиватис¤ без
з≥ткнень ≥ конфл≥кт≥в, що призвод¤ть до суперечностей м≥ж суб'Їктами
господарськоњ д≥¤льност≥. “ак≥ суперечност≥ м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми,
державними та ≥ншими органами стосовно њхн≥х прав та обов'¤зк≥в у господарських
в≥дносинах називаютьс¤ господарськими спорами. —аме ц≥ господарськ≥ спори ≥ Ї
предметом розгл¤ду та вир≥шенн¤ арб≥тражного суду.
јрб≥тражний суд - одна з г≥лок судовоњ влади (пор¤д ≥з загальними судами), на
¤ку законом покладено зд≥йсненн¤ правосудд¤ у господарських в≥дносинах.
јрб≥тражний суд Ї незалежним органом у вир≥шенн≥ вс≥х господарських спор≥в, що
виникають м≥ж юридичними особами, державними та ≥ншими органами.
ќрган≥зац≥¤ ≥ д≥¤льн≥сть арб≥тражного суду визначаютьс¤ онституц≥Їю ”крањни,
«аконом ”крањни "ѕро арб≥тражний суд" в≥д 4 червн¤ 1991 р.,
јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни, прийн¤тим ¬ерховною –адою ”крањни 6
листопада 1991 р., ≥ншими законодавчими актами ”крањни, а також м≥ждержавними
договорами, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни.
јрб≥тражний суд в ”крањн≥ - правонаступник орган≥в державного арб≥тражу
(≥снували з 1931 по 1991 р.) - хоч ≥ збер≥г р¤д
притаманних державному арб≥тражу ознак, проте зазнав великих зм≥н ¤к у
правовому статус≥, так ≥ в регламентац≥њ його д≥¤льност≥. « органу, над≥леного
повноваженн¤ми управл≥нського характеру (що обумовлювалос¤ м≥сцем державного
арб≥тражу в адм≥н≥стративно-командн≥й систем≥ кер≥вництва економ≥кою), його
перетворено на орган, що зд≥йснюЇ правосудд¤ у господарських в≥дносинах ≥ Ї незалежним
при виконанн≥ ц≥Їњ функц≥њ.
ѕравова природа арб≥тражного суду ¤к органу правосудд¤ визначаЇтьс¤ завданн¤ми
та повноваженн¤ми, ¤кими його над≥лено дл¤ виконанн¤ цих завдань. ¬≥дпов≥дно до
ст. « «акону ”крањни "ѕро арб≥тражний суд" його завданн¤ми Ї так≥:
o захист прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в учасник≥в господарських
правов≥дносин;
o спри¤нн¤ зм≥цненню законност≥ у сфер≥ господарських в≥дносин;
o внесенн¤ пропозиц≥й, спр¤мованих на вдосконаленн¤ правового регулюванн¤
господарськоњ д≥¤льност≥.
ќрган≥зац≥¤ арб≥тражних суд≥в в ”крањн≥. ¬ ”крањн≥ д≥ють ¬ищий арб≥тражний суд
”крањни, јрб≥тражний суд јвтономноњ –еспубл≥ки рим, арб≥тражн≥ суди областей,
м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, ¤к≥ становл¤ть Їдину систему арб≥тражних суд≥в.
¬ерховна –ада ”крањни за поданн¤м √олови ¬ищого арб≥тражного суду може
утворювати й ≥нш≥ ланки арб≥тражних суд≥в (м≥ськ≥, м≥жрайонн≥, районн≥
арб≥тражн≥ суди та ≥н.).
ћ≥сцев≥ арб≥тражн≥ суди (јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥
—евастопол¤) Ї основною ланкою арб≥тражноњ судовоњ системи, оск≥льки саме вони
виконують майже весь обс¤г роботи щодо вир≥шенн¤ господарських спор≥в ≥ сто¤ть
найближче до господарського житт¤ та до конфл≥кт≥в, ¤к≥ в ньому виникають. ƒл¤
виконанн¤ покладених на них завдань м≥сцев≥ арб≥тражн≥ суди виконують так≥
повноваженн¤:
вир≥шують господарськ≥ спори, в≥днесеш до њхньоњ компетенц≥њ;
розгл¤дають справи про банкрутство;
перегл¤дають у пор¤дку нагл¤ду р≥шенн¤, ухвали, постанови в≥дпов≥дного
арб≥тражного суду;
вивчають ≥ узагальнюють практику застосуванн¤ законодавства, анал≥зують
статистику вир≥шенн¤ господарських спор≥в, внос¤ть пропозиц≥њ до ¬ищого
арб≥тражного суду ”крањни, спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ правового регулюванн¤
господарськоњ д≥¤льност≥ та практики вир≥шенн¤ господарських спор≥в;
ведуть роботу, спр¤мовану на попередженн¤ правопорушень у сфер≥ господарських
в≥дносин;
зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, надан≥ њм законодавством.
ƒо складу м≥сцевого арб≥тражного суду вход¤ть: голова, перший заступник голови,
заступники голови та судд≥ (к≥льк≥сть њх у конкретному суд≥ залежить в≥д обс¤гу
роботи, зокрема в≥д к≥лькост≥ справ, що. розгл¤даютьс¤).
ƒл¤ вир≥шенн¤ орган≥зац≥йних питань м≥сцев≥ арб≥тражн≥ суди можуть утворювати
презид≥ю.
¬ищий арб≥тражний суд ”крањни очолюЇ Їдину систему арб≥тражного суду. ¬≥н Ї
найвищим органом у вир≥шенн≥ господарських спор≥в ≥ зд≥йсненн≥ нагл¤ду щодо
р≥шень, ухвал, постанов арб≥тражних суд≥в ”крањни та контролю за њхньою
д≥¤льн≥стю. ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни складаЇтьс¤ з √олови, першого
заступника √олови, заступник≥в √олови та судд≥в ≥ д≥Ї у склад≥:
пленуму ¬ищого арб≥тражного суду;
презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду;
судових колег≥й з розгл¤ду спор≥в та перегл¤ду р≥шень, ухвал та постанов.
¬ищий арб≥тражний суд ”крањни:
1) вир≥шуЇ господарськ≥ спори, в≥днесен≥ до його компетенц≥њ јрб≥тражним
процесуальним кодексом ”крањни, ≥ншими законодавчими актами ”крањни,
м≥ждержавними договорами й угодами; може в межах п≥дв≥домчост≥ арб≥тражних
суд≥в ”крањни прийн¤ти до свого провадженн¤ будь-¤кий господарський сп≥р;
2) перегл¤даЇ в пор¤дку нагл¤ду р≥шенн¤, ухвали, постанови ¬ищого арб≥тражного
суду, јрб≥тражного суду јвтономноњ –еспубл≥ки рим, арб≥тражних суд≥в областей,
м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤;
3) вивчаЇ й узагальнюЇ практику застосуванн¤ законодавства, забезпечуЇ однаков≥сть
практики, анал≥зуЇ статистику вир≥шенн¤ господарських спор≥в;
даЇ роз'¤сненн¤ арб≥тражним судам з питань практики застосуванн¤ законодавства
”крањни, ¤ке регулюЇ в≥дносини у господарськ≥й сфер≥ та пор¤док вир≥шенн¤
господарських спор≥в.
–оз'¤сненн¤ ¬ищого арб≥тражного суду Ї обов'¤зковими дл¤ судд≥в ≥ учасник≥в
господарських правов≥дносин, що застосовують законодавство, з ¤кого дано таке
роз'¤сненн¤;
4) веде роботу, спр¤мовану на запоб≥ганн¤ правопорушенн¤м у сфер≥ господарських
в≥дносин;
5) зд≥йснюЇ орган≥зац≥йне кер≥вництво јрб≥тражним судом јвтономноњ –еспубл≥ки
рим, арб≥тражними судами областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, несе
в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю, стан ≥ вдосконаленн¤ њхньоњ д≥¤льност≥,
перев≥р¤Ї ≥ поширюЇ позитивний досв≥д роботи арб≥тражних суд≥в республ≥ки;
6) забезпечуЇ доб≥р ≥ п≥дготовку кандидат≥в у судд≥, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
прац≥вник≥в арб≥тражних суд≥в, орган≥зовуЇ роботу з матер≥ально-техн≥чного
забезпеченн¤ арб≥тражних суд≥в ≥ створенн¤ належних умов дл¤ њхньоњ д≥¤льност≥,
нормативного забезпеченн¤, веденн¤ статистичного обл≥ку;
7) зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, надан≥ йому законодавством. ƒл¤ п≥дготовки
науково обгрунтованих рекомендац≥й з питань орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥
арб≥тражного суду, розробки пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ законодавства,
пор¤дку ≥ практики розгл¤ду господарських спор≥в при ¬ищому арб≥тражному суд≥
”крањни створюЇтьс¤ науково-консультативна рада за участю пров≥дних учених та
≥нших висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в, њњ склад, пор¤док орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥
затверджуЇ презид≥¤ ¬ищого арб≥тражного суду.
І 2. ѕ≥дв≥домч≥сть справ арб≥тражним судам. ѕ≥дсудн≥сть справ
” юридичн≥й л≥тератур≥ немаЇ загальноприйн¤того визначенн¤ пон¤тт¤
п≥дв≥домчост≥ господарських справ. ¬исловлен≥ з цього приводу думки звод¤тьс¤ в
основному до того, що п≥д п≥дв≥домч≥стю розум≥Їтьс¤ компетенц≥¤ певних орган≥в
або коло справ, в≥днесених до нењ.
≤нститут п≥дв≥домчост≥ використовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ кола справ, в≥днесених
до в≥данн¤ арб≥тражного суду. ƒл¤ розмежуванн¤ справ, що належать до в≥данн¤
того чи ≥ншого арб≥тражного суду, застосовуЇтьс¤ терм≥н "п≥дсудн≥сть
справ".
ѕ≥дв≥домч≥сть господарських справ розмежовуЇтьс¤ за двома ознаками:
а) суб'Їктною залежно в≥д суб'Їкт≥в спору;
б) предметною залежно в≥д предмета спору.
«агальне правило суб'Їктноњ п≥дв≥домчост≥ господарських справ пол¤гаЇ в тому,
що господарськ≥ справи у спорах м≥ж юридичними особами,
громад¤нами-п≥дприЇмц¤ми, державними та ≥ншими органами п≥дв≥домч≥ арб≥тражному
суду. ќтже, господарськ≥ справи у спорах, де хоч би одн≥Їю стороною Ї
громад¤нин ¤к ф≥зична особа (не п≥дприЇмець), розгл¤дають загальн≥ суди.
—тосовно предметноњ п≥дв≥домчост≥, ¤ка охоплюЇ так≥ пон¤тт¤, ¤к предмет та
характер спору, д≥Ї таке саме правило: господарськ≥ справи у спорах, що
виникають м≥ж юридичними особами, громад¤нами-п≥дприЇмц¤ми, державними та
≥ншими органами, п≥дв≥домч≥ арб≥тражному суду. јле з цього правила Ї два
вин¤тки:
1) спори м≥ж орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ випливають з договор≥в на перевезенн¤ вантажу у
пр¤мому м≥жнародному зал≥зничному ≥ пов≥тр¤ному вантажному сполученн≥,
розгл¤дають загальн≥ суди;
2) де¤к≥ категор≥њ спор≥в в≥днесено до в≥данн¤ ≥нших орган≥в (њх розгл¤дають в
адм≥н≥стративному пор¤дку). ÷е, зокрема:
- спори, що виникають при погодженн≥ стандарт≥в та техн≥чних умов;
- спори про встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю, а також тариф≥в на послуги
(виконанн¤ роб≥т), ¤кщо ц≥ ц≥ни ≥ тарифи в≥дпов≥дно до законодавства не можуть
бути встановлен≥ за згодою стор≥н;
- ≥нш≥ спори, вир≥шенн¤ ¤ких в≥днесено законодавством ”крањни та м≥ждержавними договорами
й угодами до в≥данн¤ ≥нших орган≥в.
ѕ≥дв≥домч≥сть господарських справ арб≥тражному суду визначаЇтьс¤, в першу
чергу, законами ”крањни "ѕро арб≥тражний суд" (ст. 1), "ѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" (статт≥ 38 ≥ 39) та "ѕро в≥дновленн¤
платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом" (ст. 5), а також
јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни (статт≥ 12-17).
¬≥дпов≥дно до ст. 12 јрб≥тражного процесуального кодексу ”крањни (дал≥ - јѕ )
арб≥тражному суду п≥дв≥домч≥:
o справи у спорах, що виникають при укладенн≥, зм≥н≥ ≥ роз≥рванн≥ господарських
договор≥в. ” науц≥ арб≥тражного процесу ц≥ спори умовно ≥менуютьс¤
переддогов≥рними;
o справи у спорах, що виникають при виконанн≥ договор≥в.
“ак≥ спори можуть виникати з приводу неналежного виконанн¤ зобов'¤зань ≥
стосуватис¤ ¤к виконанн¤ зобов'¤занн¤ у натур≥, так ≥ застосуванн¤ до порушника
передбачених законом чи договором майнових санкц≥й (штраф≥в та в≥дшкодуванн¤
збитк≥в);
o справи у спорах, що виникають з ≥нших п≥дстав (наприклад, про в≥дшкодуванн¤
збитк≥в, завданих п≥дприЇмству в результат≥ виконанн¤ вказ≥вок державних чи
≥нших орган≥в тощо). —пори, що виникають при виконанн≥ договор≥в та з ≥нших
п≥дстав, також умовно називаютьс¤ майновими;
o справи у спорах про визнанн¤ нед≥йсними акт≥в з п≥дстав, зазначених у
законодавств≥ (наприклад, виданн¤ акта, що не в≥дпов≥даЇ компетенц≥њ органу або
вимогам законодавства, або виникненн¤ у зв'¤зку з цим сп≥рних питань - ст. 27
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥");
o справи про банкрутство. ¬≥дпов≥дно до ст. 5 «акону ”крањни "ѕро
в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом"
провадженн¤ у справах про банкрутство регулюЇтьс¤ цим «аконом, јѕ , ≥ншими
законодавчими актами ”крањни. ќсобливост≥ провадженн¤ у справах про банкрутство
банк≥в регулюЇ «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть";
o справи за за¤вами орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни з питань,
в≥днесених законодавчими актами до њхньоњ компетенц≥њ.
–озмежуванн¤ компетенц≥њ арб≥тражних суд≥в щодо розгл¤ду зазначених вище
господарських справ зд≥йснюЇтьс¤ за двома ознаками: родовою (тобто за родом
справи) ≥ територ≥альною (за м≥сцезнаходженн¤м стор≥н). ” зв'¤зку з цим
розр≥зн¤ють родову п≥дсудн≥сть, за допомогою ¤коњ розмежовують компетенц≥ю
арб≥тражних суд≥в "по вертикал≥", ≥ територ≥альну п≥дсудн≥сть, ¤ка
використовуЇтьс¤ дл¤ розмежуванн¤ компетенц≥њ м≥ж арб≥тражними судами одного
р≥вн¤ - "по горизонтал≥".
¬изначаючи родову п≥дсудн≥сть господарських справ, ст. 14 јѕ встановлюЇ, що
¬ищий арб≥тражний суд розгл¤даЇ справи у спорах:
- у ¤ких одн≥Їю з≥ стор≥н Ї вищий або центральний орган виконавчоњ влади,
Ќац≥ональний банк ”крањни, –ахункова палата, ¬ерховна –ада јвтономноњ
–еспубл≥ки рим або –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥,
ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ ради чи обласн≥ ињвська та —евастопольська
державн≥ адм≥н≥страц≥њ;
- матер≥али ¤ких м≥ст¤ть державну таЇмницю;
- що пр¤мо в≥днесен≥ до його п≥дсудност≥ законами ”крањни, м≥жнародними
договорами ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою
”крањни.
¬ищий арб≥тражний суд може у межах п≥дв≥домчост≥ справ арб≥тражним судам
”крањни прийн¤ти до свого провадженн¤ будь-¤ку справу.
¬с≥ ≥нш≥ п≥дв≥домч≥ арб≥тражним судам справи, кр≥м тих, що п≥дсудн≥ ¬ищому
арб≥тражному суду, розгл¤даютьс¤ арб≥тражними судами јвтономноњ –еспубл≥ки
рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤ за загальним правилом територ≥альноњ
п≥дсудност≥:
справи у переддогов≥рних спорах та у спорах про визнанн¤ договор≥в нед≥йсними
розгл¤даютьс¤ арб≥тражним судом за м≥сцезнаходженн¤м сторони, зобов'¤заноњ за
договором зд≥йснити на користь ≥ншоњ сторони певн≥ д≥њ (передати майно,
виконати роботу, надати послуги, сплатити грош≥ тощо);
справи у майнових спорах та з ≥нших п≥дстав, а також справи про визнанн¤
нед≥йсними акт≥в, що розгл¤даютьс¤ за м≥сцезнаходженн¤м в≥дпов≥дача;
справи у спорах за участю к≥лькох в≥дпов≥дач≥в, що розгл¤даютьс¤ арб≥тражним
судом за м≥сцезнаходженн¤м одного з в≥дпов≥дач≥в на виб≥р позивача;
справи про банкрутство, що розгл¤даютьс¤ арб≥тражним судом за м≥сцезнаходженн¤м
боржника. ≤з загального правила територ≥альноњ п≥дсудност≥ зроблено два
вин¤тки:
а) в≥днесен≥ до п≥дсудност≥ м≥сцевих арб≥тражних суд≥в справи у спорах, що
виникають з договору перевезенн¤, в ¤ких одним з в≥дпов≥дач≥в Ї орган
транспорту, розгл¤даЇ арб≥тражний суд за м≥сцезнаходженн¤м цього органу;
б) справи у спорах про право власност≥ на майно або витребуванн¤ майна з чужого
незаконного волод≥нн¤ чи про усуненн¤ перешкод у користуванн≥ майном
розгл¤дають м≥сцев≥ арб≥тражн≥ суди за м≥сцезнаходженн¤м майна.
І 3. ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ господарських спор≥в
„инне законодавство вимагаЇ в≥д п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, щоб вони до поданн¤
позову вжили заход≥в щодо врегулюванн¤ господарських спор≥в з ≥ншою стороною.
ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ господарських спор≥в - це сукупн≥сть заход≥в, що
п≥дл¤гають зд≥йсненню п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, права ¤ких порушен≥, дл¤
безпосереднього вир≥шенн¤ спор≥в, що виникли, з п≥дприЇмствами та
орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ порушили майнов≥ права та ≥нтереси, до зверненн¤ з позовом
до арб≥тражного суду. «наченн¤ доарб≥тражного врегулюванн¤ господарських спор≥в
розкриваЇтьс¤ через функц≥њ, ¤к≥ виконуЇ ц¤ стад≥¤ господарського процесу.
ѕо-перше, ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ покликане забезпечити ¤комога швидше
в≥дновленн¤ порушених прав п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ѕо-друге, воно спри¤Ї
ви¤вленню й усуненню причин та умов виникненн¤ господарських правопорушень.
ѕо-третЇ, ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ спри¤Ї орган≥зац≥њ та п≥двищенню р≥вн¤
укладанн¤ та виконанн¤ господарських договор≥в.
¬иход¤чи з≥ зм≥сту чинного законодавства можна вид≥лити: загальний пор¤док
доарб≥тражного врегулюванн¤ господарських спор≥в (в≥н регламентований нормами
розд≥лу II јѕ ”крањни - статт≥ 5-11); спец≥альний пор¤док доарб≥тражного
врегулюванн¤ господарських спор≥в (визначаЇтьс¤ нормами ≥нших нормативних
акт≥в), ¤кий застосовуЇтьс¤ щодо пред'¤вленн¤ ≥ розгл¤ду претенз≥й до орган≥в
транспорту та п≥дприЇмств зв'¤зку.
¬раховуючи, що пор¤док укладанн¤ господарських договор≥в ран≥ше вже було
висв≥тлено, схематично ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при
укладанн≥, зм≥н≥ та роз≥рванн≥ договор≥в, можна зобразити таким чином:
а) п≥дприЇмство, що одержало проект договору, за на¤вност≥ заперечень щодо його
умов складаЇ протокол розб≥жностей ≥ в 20-денний строк разом з п≥дписаним
договором (≥з застереженн¤м) надсилаЇ його авторов≥ проекту договору.
ѕ≥дприЇмство, що одержало протокол розб≥жностей, зобов'¤зане прот¤гом 20
дн≥в розгл¤нути його, вжити заход≥в до врегулюванн¤ розб≥жностей, а
неврегульован≥ розб≥жност≥ передати на розгл¤д арб≥тражного суду;
б) п≥дприЇмство, ¤ке вважаЇ за необх≥дне зм≥нити чи роз≥рвати догов≥р, надсилаЇ
пропозиц≥њ про це друг≥й сторон≥ договору. —торона, ¤ка одержала пропозиц≥ю,
повинна в≥дпов≥сти на нењ в 20-денний строк.
ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ спору, що виник внасл≥док порушенн¤ прав ≥ законних
≥нтерес≥в п≥дприЇмства, зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом пред'¤вленн¤
п≥дприЇмством-потерп≥лим письмовоњ претенз≥њ до п≥дприЇмства-порушника.
ѕретенз≥¤ п≥дл¤гаЇ розгл¤ду в м≥с¤чний строк з дн¤ њњ одержанн¤. ѕро результати
розгл¤ду претенз≥њ њњ за¤вник пов≥домл¤Їтьс¤ в письмов≥й форм≥ (так звана
в≥дпов≥дь на претенз≥ю). Ќадсиланн¤ в≥дпов≥д≥ Ї обов'¤зковим незалежно в≥д
того, задовольн¤ютьс¤ чи н≥ вимоги за¤вника. «а порушенн¤ строк≥в розгл¤ду претенз≥њ
встановлено майнову в≥дпов≥дальн≥сть, ¤ку може застосувати арб≥тражний суд при
прийн¤тт≥ р≥шенн¤ - ст¤гненн¤ у дох≥д державного бюджету з п≥дприЇмства,
орган≥зац≥њ, що припустилис¤ такого порушенн¤, штрафу у розм≥р≥ 2 в≥дсотк≥в в≥д
суми претенз≥њ, але не менш ¤к 5 розм≥р≥в неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в
громад¤н ≥ не б≥льш ¤к 100 розм≥р≥в неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в
громад¤н.
–азом з тим сл≥д мати на уваз≥ таке:
- справи за за¤вою прокурора чи його заступника, –ахунковоњ палати, јнтимонопольного
ком≥тету ”крањни та його територ≥альних в≥дд≥лень порушуютьс¤ арб≥тражним судом
незалежно в≥д вжитт¤ сторонами заход≥в доарб≥тражного врегулюванн¤ спор≥в (ч. «
ст. 5 јѕ );
- вимоги щодо доарб≥тражного врегулюванн¤ господарських спор≥в не поширюютьс¤
на спори про визнанн¤ договор≥в нед≥йсними, спори про визнанн¤ нед≥йсними акт≥в
державних та ≥нших орган≥в, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, ¤к≥ не в≥дпов≥дають
законодавству ≥ порушують права та охоронюван≥ законом ≥нтереси п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й (дал≥ - акти), спори про ст¤гненн¤ заборгованост≥ за
опротестованими вексел¤ми, а також на спори про зверненн¤ ст¤гненн¤ на
заставлене майно;
- правила про ƒоарб≥тражне врегулюванн¤ спор≥в не застосовуютьс¤ щодо
провадженн¤ у справах про банкрутство, оск≥льки воно регламентуЇ умови ≥
процедуру визнанн¤ юридичних ос≥б банкрутами, а не процес вир≥шенн¤ спор≥в.
І 4. ¬ир≥шенн¤ спор≥в арб≥тражним судом
ƒ≥¤льн≥сть арб≥тражного суду з розгл¤ду господарських справ ≥ вир≥шенн¤
господарських спор≥в розвиваЇтьс¤ у певн≥й посл≥довност≥ ≥ складаЇтьс¤ з
окремих стад≥й.
ѕорушенн¤ справи. јрб≥тражний суд порушуЇ справи за позовними за¤вами:
- п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, ¤к≥ звертаютьс¤ до арб≥тражного суду за захистом
своњх прав та ≥нтерес≥в, що охорон¤ютьс¤ законом;
- державних та ≥нших орган≥в, ¤к≥ звертаютьс¤ до арб≥тражного суду у випадках,
передбачених законодавчими актами ”крањни;
- прокурор≥в та њх заступник≥в, ¤к≥ звертаютьс¤ до арб≥тражного суду в
≥нтересах держави;
–ахунковоњ палати, ¤ка завертаЇтьс¤ до ¬ищого арб≥тражного суду в ≥нтересах
держави в межах повноважень, що передбачен≥ онституц≥Їю та законами ”крањни.
якщо прокурор звертаЇтьс¤ до арб≥тражного суду в ≥нтересах держави, в позовн≥й
за¤в≥ маЇ бути зазначено орган, уповноважений державою зд≥йснювати в≥дпов≥дн≥ функц≥њ
у сп≥рних в≥дносинах.
јрб≥тражний суд порушуЇ справи про банкрутство за письмовою за¤вою будь-кого з
кредитор≥в, боржника, орган≥в державноњ податковоњ служби або державноњ
контрольно-рев≥з≥йноњ служби.
ѕозовна за¤ва подаЇтьс¤ до арб≥тражного суду в письмов≥й форм≥ ≥ п≥дписуЇтьс¤
кер≥вником п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, державного чи ≥ншого органу, ≥ншою
особою, повноваженн¤ ¤коњ визначен≥ законодавством або установчими документами,
прокурором чи його заступником, громад¤нином - суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ або його представником. ѕозивач (прокурор) зобов'¤заний при поданн≥
позову над≥слати сторонам коп≥њ позовноњ за¤ви та доданих до нењ документ≥в,
¤кщо цих документ≥в у стор≥н немаЇ. «м≥ст позовноњ за¤ви та документи, що
додаютьс¤ до нењ, визначен≥ в≥дпов≥дно до статей 54 ≥ 57 јѕ . « позовноњ за¤ви
до арб≥тражного суду сплачуЇтьс¤ державне мито, розм≥ри ¤кого встановлен≥
ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро державне мито" в≥д 21 с≥чн¤
1993 p.:
- ≥з позовних за¤в майнового характеру - 1 в≥дсотка ц≥ни позову, але не менше 3
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ≥ не б≥льше 100 неоподатковуваних
м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н;
- ≥з позовних за¤в немайнового характеру, у тому числ≥ ≥з за¤в про визнанн¤
нед≥йсними повн≥стю або частково акт≥в ненормативного характеру; ≥з за¤в
кредитор≥в про порушенн¤ справ
про банкрутство, а також ≥з за¤в кредитор≥в, ¤к≥ звертаютьс¤ з майновими
вимогами до боржника п≥сл¤ оголошенн¤ про порушенн¤ справи про банкрутство - 5
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н;
- ≥з за¤в у переддогов≥рних спорах - 6 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в
громад¤н, ¤кщо справа п≥дл¤гаЇ розгл¤дов≥ у ¬ищому арб≥тражному суд≥ ”крањни,
та 5 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, ¤кщо справа п≥дл¤гаЇ
розгл¤дов≥ в ≥нших арб≥тражних судах;
- ≥з за¤в про перев≥рку р≥шень - 50 в≥дсотк≥в ставки, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ при
розгл¤д≥ справи у перш≥й ≥нстанц≥њ, а з≥ спор≥в майнового характеру - ставки,
обчисленоњ виход¤чи з оспорюваноњ суми.
ѕитанн¤ про прийн¤тт¤ позовноњ за¤ви вир≥шуЇ судд¤. ѕри цьому за на¤вност≥
обставин, що св≥дчать про в≥дсутн≥сть права на позов (вони зазначен≥ у ст. 62
јѕ ), судд¤ в≥дмовл¤Ї у прийн¤тт≥ позовноњ за¤ви. якщо ж за¤вник (позивач,
прокурор) маЇ право на поданн¤ позову, але припустивс¤ порушень у його реал≥зац≥њ,
тобто не дотримавс¤ правил поданн¤ позовноњ за¤ви, судд¤ повертаЇ позовну за¤ву
≥ додан≥ до нењ матер≥али без розгл¤ду. ѕ≥дстави дл¤ поверненн¤ м≥ст¤тьс¤ у ст.
63 јѕ . ѕ≥сл¤ усуненн¤ допущених порушень за¤вник може звернутис¤ до
арб≥тражного суду повторно.
якщо немаЇ п≥дстав дл¤ в≥дмови у прийн¤тт≥ позовноњ за¤ви чи дл¤ поверненн¤ њњ
за¤вников≥, судд¤, прийн¤вши позовну за¤ву, не п≥зн≥ше п'¤ти дн≥в з дн¤ њњ
надходженн¤ виносить ухвалу про порушенн¤ провадженн¤ у справ≥, в ¤к≥й зазначаЇ
час ≥ м≥сце проведенн¤ арб≥тражного зас≥данн¤ та д≥њ, ¤к≥ необх≥дно вчинити
сторонам, тощо.
ўоб забезпечити правильне ≥ своЇчасне вир≥шенн¤ господарського спору, судд¤ й
сам вчин¤Ї певн≥ д≥њ з п≥дготовки справи до розгл¤ду (наприклад, призначаЇ
експертизу, витребуЇ необх≥дн≥ докази, зобов'¤зуЇ представник≥в стор≥н
з'¤витис¤ на зас≥данн¤, виконуЇ ≥нш≥ д≥њ зг≥дно з≥ ст. 65 јѕ ).
ќсновною стад≥Їю арб≥тражного процесу Ї вир≥шенн¤ господарських спор≥в. —прави
в арб≥тражному суд≥ розгл¤даЇ судд¤ одноособово. ƒл¤ вир≥шенн¤ складних спор≥в
до складу арб≥тражного суду ввод¤тьс¤ додатково два судд≥. –азом з тим справу
може бути розгл¤нуто ≥ без участ≥ представник≥в стор≥н.
ѕор¤док веденн¤ зас≥данн¤ визначаЇ судд¤, а в раз≥ розгл¤ду справи трьома
судд¤ми - судд¤, ¤кий головуЇ в зас≥данн≥. як правило, справи розгл¤даютьс¤ у
прим≥щенн≥ арб≥тражного суду, хоч справи, що мають важливе громадське значенн¤,
можуть розгл¤датис¤ безпосередньо на п≥дприЇмствах та в орган≥зац≥¤х.
ѕри розгл¤д≥ справи арб≥тражний суд може з≥ткнутис¤ з такими обставинами, за
¤ких сп≥р не може бути вир≥шено в цьому зас≥данн≥ (не¤вка стор≥н, неподанн¤
витребуваних доказ≥в та ≥н.). ” такому раз≥ розгл¤д справи в≥дкладаЇтьс¤, ≥ в
ухвал≥, що виноситьс¤, вказуютьс¤ час ≥ м≥сце наступного зас≥данн¤.
≤нод≥ арб≥тражний суд не у змоз≥ розгл¤нути справу до вир≥шенн¤ пов'¤заноњ з
нею ≥ншоњ справи або в раз≥ призначенн¤ експертизи, надсиланн¤ матер≥ал≥в до
сл≥дчих орган≥в, зам≥ни сторони њњ правонаступником. ” цих випадках в≥н зупин¤Ї
провадженн¤ у справ≥, а пот≥м поновлюЇ його п≥сл¤ усуненн¤ обставин, ¤к≥
зумовили зупиненн¤.
¬≥д зупиненн¤ провадженн¤ у справ≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти припиненн¤ провадженн¤, ¤ке
маЇ м≥сце з п≥дстав, зазначених у ст. 80 јѕ . ÷е п≥дстави, ¤к≥ перешкоджають
розгл¤дов≥ справи в арб≥тражному суд≥ взагал≥. ¬они нагадують п≥дстави в≥дмови
у прийн¤тт≥ позовноњ за¤ви.
“ак само залишенн¤ позову без розгл¤ду (ст. 81 јѕ ) за своњми п≥дставами маЇ
багато сп≥льного з поверненн¤м позову (ст. 63 јѕ ). ћожна говорити про те, що
шл¤хом застосуванн¤ норм таких процесуальних ≥нститут≥в, ¤к припиненн¤
провадженн¤ у справ≥ та залишенн¤ позову без розгл¤ду, судд¤ маЇ можлив≥сть
виправити помилки, ¤ких в≥н припустивс¤ при прийн¤тт≥ позовноњ за¤ви.
¬ир≥шенн¤ спору по сут≥ (тобто задоволенн¤ позову чи в≥дмова в позов≥ повн≥стю
або частково) завершуЇтьс¤ прийн¤тт¤м р≥шенн¤. –≥шенн¤ приймаЇ у зас≥данн≥
судд¤ за результатами обговоренн¤ вс≥х обставин справи, а ¤кщо сп≥р вир≥шують
три судд≥ - б≥льш≥стю голос≥в судд≥в. –≥шенн¤ маЇ за формою та зм≥стом
в≥дпов≥дати вимогам ст. 84 јѕ .
якщо арб≥тражний суд не вир≥шуЇ сп≥р по сут≥ (наприклад, у раз≥ в≥дкладенн¤
розгл¤ду справи, зупиненн¤ чи припиненн¤ справи тощо), то в≥н виносить ухвалу.
ѕрийн¤те р≥шенн¤ оголошуЇ судд¤ у зас≥данн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ розгл¤ду справи.
—удд¤ маЇ право оголосити т≥льки резолютивну частину р≥шенн¤, ¤ка повинна бути
викладена в письмов≥й форм≥, п≥дписана суддею (судд¤ми) ≥ приЇднана до справи.
–≥шенн¤ й ухвали розсилаютьс¤ сторонам, прокурору, ¤кий бере участь в
арб≥тражному процес≥, трет≥м особам не п≥зн≥ше п'¤ти дн≥в п≥сл¤ њх прийн¤тт¤.
–≥шенн¤ арб≥тражного суду набирають законноњ сили негайно п≥сл¤ њх прийн¤тт¤ ≥
п≥дл¤гають обов'¤зковому виконанню п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми та посадовими
особами.
¬иконанн¤ р≥шенн¤ арб≥тражного суду провадитьс¤ на п≥дстав≥ виданого ним
наказу, ¤кий Ї виконавчим документом. Ќаказ
надсилаЇтьс¤ одночасно з р≥шенн¤м. ќрганами виконанн¤ р≥шенн¤ арб≥тражного суду
Ї:
- установи банку (виконують накази про ст¤гненн¤ грошових сум);
- державн≥ виконавц≥ (виконують ≥нш≥ накази).
¬иданий ст¤гувачев≥ наказ може бути пред'¤влено до виконанн¤ не п≥зн≥ше трьох
м≥с¤ц≥в з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤.
” раз≥ втрати наказу арб≥тражний суд може видати його дубл≥кат у пор¤дку,
визначеному ст. 120 јѕ .
«а загальним правилом, вир≥шенн¤ господарських спор≥в завершуЇтьс¤ стад≥Їю
виконавчого провадженн¤. ѕроте в арб≥тражному процес≥ Ї ще одна стад≥¤ -
перев≥рка р≥шень, ухвал та постанов у пор¤дку нагл¤ду. ÷¤ стад≥¤ виникаЇ лише
тод≥, коли за за¤вою сторони чи за протестом прокурора або його заступника
арб≥тражний суд перев≥р¤Ї законн≥сть ≥ обгрунтован≥сть р≥шенн¤, ухвали,
постанови арб≥тражного суду, третейського суду або ≥ншого органу, ¤кий у межах
своЇњ компетенц≥њ вир≥шуЇ господарський сп≥р. р≥м того, арб≥тражний суд маЇ
право з≥ своЇњ ≥н≥ц≥ативи перев≥рити в пор¤дку нагл¤ду законн≥сть ≥
обгрунтован≥сть прийн¤тт¤ р≥шенн¤.
« усього комплексу питань, пов'¤заних з перев≥ркою р≥шень, ухвал, постанов,
найголовн≥шими Ї:
за¤ва про перев≥рку р≥шенн¤, ухвали, постанови у пор¤дку нагл¤ду подаЇтьс¤ ≥
протест прокурора приноситьс¤ не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤,
ухвали, постанови. ѕри цьому за¤ва подаЇтьс¤ до арб≥тражного суду, ¤кий
розгл¤нув справу, а протест - до арб≥тражного суду, до компетенц≥њ ¤кого
входить перев≥рка р≥шенн¤, ухвали, постанови в пор¤дку нагл¤ду;
перев≥рка р≥шенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з дн¤ надходженн¤ за¤ви
або протесту;
р≥шенн¤, ухвала, постанова можуть бути перев≥рен≥ в пор¤дку нагл¤ду не п≥зн≥ше
одного року з дн¤ њх прийн¤тт¤;
за¤ва про перев≥рку р≥шенн¤, ухвали, постанови маЇ бути оплачена митом. оп≥¤
за¤ви (протесту) надсилаЇтьс¤ сторонам;
за результатами перев≥рки в пор¤дку нагл¤ду приймаЇтьс¤ постанова, що
надсилаЇтьс¤ сторонам ≥ прокурору, ¤кий прин≥с протест.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ господарського спору.
2. Ќазв≥ть основн≥ нормативн≥ акти, ¤кими регулюЇтьс¤ орган≥зац≥¤ та д≥¤льн≥сть
арб≥тражних суд≥в.
3. як≥ основн≥ завданн¤ арб≥тражного суду?
4. Ќазв≥ть основн≥ повноваженн¤ м≥сцевих арб≥тражних суд≥в.
5. ” ¤кому склад≥ д≥Ї ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни?
6. Ќазв≥ть основн≥ повноваженн¤ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни.
7. «а ¤кими ознаками розмежовуЇтьс¤ п≥дсудн≥сть господарських справ?
8. ” чому пол¤гають вин¤тки ≥з загального правила предметноњ п≥дсудност≥?
9. як≥ справи п≥дв≥домч≥ арб≥тражному суду?
10. як≥ справи розгл¤даЇ ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни?
11. ” чому пол¤гаЇ загальне правило територ≥альноњ п≥дсудност≥?
12. як≥ функц≥њ виконуЇ стад≥¤ доарб≥тражного врегулюванн¤ господарських
спор≥в?
13. –озкрийте пор¤док пред'¤вленн¤ претенз≥й.
14. –озкрийте зм≥ст стад≥њ порушенн¤ справи.
15. ” чому пол¤гаЇ стад≥¤ вир≥шенн¤ господарських спор≥в?
16. яким чином виконуЇтьс¤ р≥шенн¤ арб≥тражного суду?
17. ” чому пол¤гаЇ стад≥¤ перев≥рки р≥шенн¤, ухвали, постанови в пор¤дку
нагл¤ду?
