–озд≥л
VIII.
ѕравове становище господарських об'Їднань
І 1. ѕон¤тт¤ господарського об'Їднанн¤. «аконодавство про господарськ≥
об'Їднанн¤
ƒл¤ того, щоб усп≥шно працювати в умовах ринковоњ конкуренц≥њ, п≥дприЇмства
прагнуть об'Їднуватись у промислов≥, промислово-ф≥нансов≥ та ≥нш≥ групи. «акон
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" (ст. 3) надаЇ п≥дприЇмствам
право об'Їднуватись у групи п≥дприЇмств за галузевим, територ≥альним чи ≥ншим
принципом, ¤кщо це не суперечить антимонопольному законодавству ”крањни.
“ак≥ групи п≥дприЇмств у теор≥њ господарського права визначаютьс¤ ¤к
господарськ≥ об'Їднанн¤, ¤к≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д господарських товариств, що Ї
п≥дприЇмствами, а не об'Їднанн¤ми. Ќаведене визначенн¤ з юридичноњ точки зору
означаЇ, що господарське об'Їднанн¤ - це один з вид≥в суб'Їкт≥в господарського
права. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ вв≥йшли до об'Їднанн¤, Ї його членами або його
учасниками (ст. « «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ст. 27
«акону ”крањни "ѕро власн≥сть").
як суб'Їкт права об'Їднанн¤ маЇ своњ економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та юридичн≥
ознаки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють його в≥д п≥дприЇмства.
ѕо-перше, п≥дприЇмства консол≥дуютьс¤ у групи - об'Їднанн¤ на основ≥ певних матер≥альних
(економ≥чних) ≥нтерес≥в (сп≥льн≥сть ≥нтерес≥в). «акон ”крањни "ѕро
п≥дприЇмства в ”крањн≥" визначаЇ њх в≥дкритим перел≥ком. ÷е об'Їднанн¤
виробничоњ, науково-техн≥чноњ, комерц≥йноњ д≥¤льност≥ член≥в об'Їднанн¤,
централ≥зац≥¤ управл≥нських, координац≥йних функц≥й тощо.
ћатер≥альн≥ ≥нтереси ¤к основу об'Їднанн¤ визначають засновники у договор≥ або
статут≥ ¤к мету, завданн¤ та функц≥њ об'Їднанн¤. ƒогов≥р укладають м≥ж собою
п≥дприЇмства - засновники об'Їднанн¤. —татут затверджують власники майна об'Їднанн¤.
™дн≥сть матер≥альних ≥нтерес≥в член≥в ¤к основа об'Їднанн¤ - це його економ≥чна
ознака.
ѕо-друге, об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкт господарського права маЇ майно, юридичне
в≥докремлене в≥д майна член≥в об'Їднанн¤. ћайном об'Їднанн¤ Ї: а) основн≥ фонди
≥ оборотн≥ кошти, передан≥ членами об'Їднанн¤ на його баланс зг≥дно з договором
чи статутом; б) майно, набуте об'Їднанн¤м у результат≥ господарськоњ
д≥¤льност≥; в) майно створених об'Їднанн¤м п≥дприЇмств.
ћайно такого суб'Їкта Ї колективною власн≥стю. ћайно член≥в об'Їднанн¤ не
входить до складу майна об'Їднанн¤. « урахуванн¤м цього розмежовуЇтьс¤
в≥дпов≥дальн≥сть об'Їднанн¤ ≥ його член≥в ¤к суб'Їкт≥в права: об'Їднанн¤ не
в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми своњх член≥в, а останн≥ не в≥дпов≥дають за
зобов'¤занн¤ми об'Їднанн¤ ≥ один одного. ƒоговором (статутом, положенн¤м)
можуть бути передбачен≥ вин¤тки з цього правила. ѕ≥сл¤ припиненн¤ д≥¤льност≥
об'Їднанн¤ майно, що залишилос¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в,
розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж його колишн≥ми членами. ѕор¤док розпод≥лу (¤к правило,
в≥дпов≥дно до частковоњ участ≥) встановлюЇтьс¤ договором або статутом. ÷ю
ознаку об'Їднанн¤ можна вважати економ≥ко-юридичною ознакою.
“ретьою ознакою об'Їднанн¤ Ї централ≥зац≥¤ в руках об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкта права
функц≥й ≥ повноважень його член≥в. ÷е орган≥зац≥йно-правова ознака. —клад
функц≥й, ¤к≥ централ≥зуЇ об'Їднанн¤, визначають його засновники у договор≥ або
статут≥. ÷е можуть бути виробничо-господарськ≥, науково-техн≥чн≥, комерц≥йн≥,
правозастосовн≥ (захисн≥) та ≥нш≥ функц≥њ. ёридичним вираженн¤м њх
централ≥зац≥њ Ї делегуванн¤ членами об'Їднанню у в≥дпов≥дних частинах
повноважень, передбачених «аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥", з метою централ≥зованого кер≥вництва њхньою д≥¤льн≥стю з боку
орган≥в об'Їднанн¤. ѕравовою формою делегуванн¤ Ї догов≥р або статут
об'Їднанн¤.
„етвертою ознакою об'Їднанн¤ Ї особлива (складна) право-суб'Їктн≥сть. њњ
особлив≥сть обумовлена орган≥зац≥йною структурою об'Їднанн¤. „ленами об'Їднанн¤
можуть бути лише п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) - юридичн≥ особи, кожне з ¤ких при
вхо-дженн≥ до об'Їднанн¤ збер≥гаЇ права юридичноњ особи ≥ д≥Ї на основ≥ «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥". ÷им об'Їднанн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤
в≥д п≥дприЇмства, ¤ке не маЇ у своЇму склад≥ ≤нших юридичних ос≥б. “обто п≥дприЇмства
¤к члени об'Їднанн¤ залишаютьс¤ самост≥йними суб'Їктами господарського права.
–азом з тим об'Їднанн¤ п≥дприЇмств також Ї самост≥йним суб'Їктом права.
ќб'Їднанн¤ створюЇтьс¤ ≥ реЇструЇтьс¤ ¤к суб'Їкт права; д≥Ї на основ≥ договору
або статуту; волод≥Ї майном, ¤ке юридичне в≥докремлене в≥д майна член≥в
об'Їднанн¤; маЇ самост≥йний (власний) ≥ зведений (сп≥льний дл¤ член≥в) баланси,
поточний та ≥нш≥ рахунки в установах банк≥в, печатку з≥ своЇю назвою, ≥ Ї
юридичною особою. –еЇстрац≥¤ об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкта права зд≥йснюЇтьс¤ у тому
самому пор¤дку, ¤кий встановлено дл¤ п≥дприЇмств.
ќтже, з точки зору правосуб'Їктност≥ об'Їднанн¤ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть
самост≥йних суб'Їкт≥в права, сп≥льн≥ майнов≥ права та ≥нтереси ¤ких реал≥зуЇ
об'Їднанн¤. ” теор≥њ господарського права так≥ орган≥зац≥йн≥ структури
визначаютьс¤ ¤к господарськ≥ системи, у теор≥њ цив≥льного та адм≥н≥стративного
права - ¤к складн≥ юридичн≥ особи.
“аким чином, господарське об'Їднанн¤ Ї складною господарською орган≥зац≥Їю, ¤ка
створена на основ≥ поЇднанн¤ матер≥альних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств-учасник≥в, д≥Ї
на п≥дстав≥ установчого договору або статуту ≥ реЇструЇтьс¤ ¤к юридична особа.
” господарському законодавств≥ немаЇ окремого спец≥ального нормативного акта,
¤кий би м≥стив норми про господарськ≥ об'Їднанн¤. «агальними дл¤ вс≥х вид≥в
об'Їднань актами Ї, по-перше, «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" (ст. 3), ¤кий визначаЇ види господарських об'Їднань, основи ≥
пор¤док њх створенн¤ та реЇстрац≥њ, ознаки об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкта права,
правове становище п≥дприЇмств - член≥в об'Їднанн¤; по-друге, «акон ”крањни
"ѕро власн≥сть", ¤ким визначено господарське об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкт
права колективноњ власност≥ (ст. 20), п≥дстави виникненн¤ цього права (ст. 21),
об'Їкти права власност≥ господарського об'Їднанн¤ (ст. 27); по-третЇ, декрети ≥
постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ¤кими створено господарськ≥ об'Їднанн¤ в окремих
галуз¤х народного господарства (зв'¤зку, вуг≥льноњ промисловост≥, транспорту ≥
дорожнього господарства тощо), а також договори, статути та положенн¤ про окрем≥
об'Їднанн¤ (тобто локальн≥ нормативн≥ акти, укладен≥ або затверджен≥
засновниками ≥ власниками майна об'Їднань).
ќск≥льки, ¤к зазначалос¤ вище, створенн¤ господарських об'Їднань не може
суперечити законодавству про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, законодавство про
господарськ≥ об'Їднанн¤ узгоджуЇтьс¤ з в≥дпов≥дними статт¤ми «акону ”крањни
"ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ".
І 2. ¬иди господарських об'Їднань
¬иди об'Їднань - це њх класиф≥кац≥¤ за певними матер≥альними та юридичними
критер≥¤ми з урахуванн¤м законодавчих ви-значень.
ћатер≥альним критер≥Їм класиф≥кац≥њ об'Їднань на види закон визначаЇ мету або
≥накше - основу њх створенн¤ та д≥¤льност≥, це може бути: дос¤гненн¤ сп≥льних
матер≥альних та ≥нших ≥н-
терес≥в член≥в об'Їднанн¤, координац≥¤ њхньоњ д≥¤льност≥, централ≥зоване
виконанн¤ виробничо-господарських ≥ управл≥нських функц≥й, реал≥зац≥¤ сп≥льного
≥нвестиц≥йного проекту (програми) тощо.
ёридичним критер≥Їм класиф≥кац≥њ об Їднань на види закон визначаЇ правовий
режим членства учасник≥в в об'Їднанн¤х. ¬≥дпов≥дно до цього критер≥ю
розр≥зн¤ють догов≥рн≥ ≥ статутн≥ об'Їднанн¤. ƒогов≥рними зг≥дно з≥ ст. « «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" Ї асоц≥ац≥њ та корпорац≥њ.
—татутними (недого-в≥рними) закон визначаЇ концерни ≥ консорц≥уми.
ƒогов≥рн≥ ≥ статутн≥ об'Їднанн¤ класиф≥куютьс¤ також залежно в≥д њхньоњ
орган≥зац≥йно-правовоњ форми: державн≥, недержавн≥, зм≥шан≥.
Ќаведена класиф≥кац≥¤ об'Їднань не Ї вичерпною, оск≥льки законом передбачено,
що п≥дприЇмства можуть об'Їднуватис¤ ≥ в ≥нш≥ структури за галузевим чи
територ≥альним принципом. ƒо них в≥днос¤ть ¤к догов≥рн≥, так ≥ статутн≥
об'Їднанн¤, що мають своњ власн≥ назви, в≥дм≥нн≥ в≥д наведених у ст. « «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥". ÷е можуть бути компан≥њ,
виробнич≥ об'Їднанн¤, комб≥нати, трести та ≥нш≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств з
традиц≥йними назвами (наприклад, ѕ≥вденно-«ах≥дна зал≥зниц¤, ”крањнська
державна ав≥акомпан≥¤ "јв≥ал≥н≥њ ”крањни").
ƒогов≥рн≥ об'Їднанн¤. —еред об'Їднань цього виду пом≥тне м≥сце пос≥дають
корпорац≥њ - найпоширен≥ший вид об'Їднань державних п≥дприЇмств.
орпорац≥ю ¤к догов≥рне об'Їднанн¤ можуть створювати п≥дприЇмства будь-¤ких
форм власност≥ на основ≥ поЇднанн¤ њхн≥х сп≥льних виробничих, наукових ≥
комерц≥йних ≥нтерес≥в та централ≥зованого управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю член≥в
об'Їднанн¤. ƒл¤ централ≥зованого управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю групи члени об'Їднанн¤
делегують правл≥нню частину своњх повноважень, визначених законом. ѕевний
ступ≥нь централ≥зац≥њ управл≥нських функц≥й ≥ повноважень у руках правл≥нн¤ -
це основна квал≥ф≥кац≥йна ознака корпорац≥њ ¤к догов≥рного об'Їднанн¤.
≤ншим видом догов≥рного об'Їднанн¤ визначено асоц≥ац≥ю. ÷е догов≥рне
об'Їднанн¤, ¤ке створюЇтьс¤ учасниками дл¤ координац≥њ њхньоњ д≥¤льност≥, тобто
узгодженн¤ д≥й стосовно, наприклад, номенклатури продукц≥њ (роб≥т, послуг),
освоЇнн¤ ринк≥в збуту (маркетинг), визначенн¤ ц≥н. оординац≥¤ не вимагаЇ
централ≥зац≥њ управл≥нн¤ п≥дприЇмствами - членами асоц≥ац≥њ. “ому асоц≥ац≥њ
(правл≥нню) не дозвол¤Їтьс¤ втручатис¤ у виробничу та комерц≥йну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств.
ƒогов≥рн≥ об'Їднанн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д статутних правовим режимом створенн¤ ≥
функц≥онуванн¤. «асновниками цих об'Їднань можуть бути п≥дприЇмства вс≥х форм
власност≥. —творюютьс¤ вони на добров≥льних засадах. «асновники дл¤ створенн¤
догов≥рного об'Їднанн¤ укладають м≥ж собою багатосторонн≥й установчий догов≥р,
у ¤кому визначають ус≥ необх≥дн≥ умови д≥¤льност≥ об'Їднанн¤ (склад стор≥н,
мета ≥ предмет д≥¤льност≥, сп≥льне майно, централ≥зован≥ функц≥њ ≥
повноваженн¤). ёридичною основою створенн¤ догов≥рного об'Їднанн¤ Ї
волеви¤вленн¤ стор≥н договору.
ќсновним у правовому становищ≥ догов≥рних об'Їднань, що в≥др≥зн¤Ї њх в≥д
статутних, вважаЇтьс¤ принцип добров≥льного членства. ѕо-перше, п≥дприЇмства
добров≥льно вход¤ть до цих об'Їднань ¤к њх засновники або члени. ѕо-друге,
п≥дприЇмства-члени на св≥й розсуд (зг≥дно з власними р≥шенн¤ми) можуть вийти з≥
складу д≥ючого догов≥рного об'Їднанн¤. ” раз≥ виходу збер≥гають силу взаЇмн≥
зобов'¤занн¤ та укладеш договори п≥дприЇмств з об'Їднанн¤м ≥ м≥ж собою. ÷е загальне
правило.
ѕраво самост≥йного виходу з об'Їднанн¤ не поширюЇтьс¤ на чотири категор≥њ
суб'Їкт≥в права, що вход¤ть до складу об'Їднанн¤. —амост≥йн≥ п≥дприЇмства, що
вв≥йшли до складу об'Їднанн¤ до 1 кв≥тн¤ 1991 р. (дата набранн¤ чинност≥ «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"), можуть вийти з нього за згодою
власника майна (уповноваженого органу) ≥ з участю трудового колективу.
јналог≥чний пор¤док виходу встановлено дл¤ структурних п≥дрозд≥л≥в (одиниць)
об'Їднань. ѕри виход≥ цим суб'Їктам надаютьс¤ права п≥дприЇмств. «а згодою
об'Їднанн¤ маЇ право вийти з його складу п≥дприЇмство, створене об'Їднанн¤м
(ст. 27 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть"). ѕраво п≥дприЇмств на вих≥д з
об'Їднань окремих вид≥в обмежуЇтьс¤ також декретами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни,
зг≥дно з ¤кими створено в≥дпов≥дн≥ об'Їднанн¤. ÷е стосуЇтьс¤ п≥дприЇмств, ¤к≥
функц≥онують у сп≥льному дл¤ групи п≥дприЇмств технолог≥чному процес≥. ƒо таких
об'Їднань належать галузев≥ об'Їднанн¤: зал≥зниц≥, пароплавства та ≥нш≥
об'Їднанн¤ транспорту, зв'¤зку, вуг≥льноњ та ≥нших галузей промисловост≥,
енергетики тощо.
—татутн≥ об'Їднанн¤. ќсновним видом статутних об'Їднань визначено концерн. ÷е
об'Їднанн¤ промислових, буд≥вельних, транспортних, торговельних п≥дприЇмств,
наукових орган≥зац≥й, банк≥в та ≥н., ¤ке створене на основ≥ повноњ ф≥нансовоњ
залежност≥ член≥в об'Їднанн¤ в≥д одного або групи п≥дприЇмц≥в.
‘≥нансовою залежн≥стю обумовлено те, що в концерн≥ застосовуЇтьс¤ найб≥льш
високий ступ≥нь централ≥зац≥њ управл≥нських функц≥й ≥ повноважень п≥дприЇмств
концерну.
ƒо статутних об'Їднань в≥днос¤ть також державн≥ корпорац≥њ (хоч за законом це
догов≥рн≥ об'Їднанн¤).
ќсобливост≥ правового становища статутних об'Їднань пол¤гають у тому, що:
- засновниками њх Ї власники ≥ уповноважен≥ органи, а не сам≥ п≥дприЇмства.
«окрема, це стосуЇтьс¤ державних концерн≥в ≥ корпорац≥й. “ак, украњнськ≥
корпорац≥њ та концерни державноњ власност≥ створюютьс¤, реорган≥зуютьс¤ та
л≥кв≥дуютьс¤ р≥шенн¤ми аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (декретами, постановами).
—клад член≥в ≥ статути цих об'Їднань затверджують в≥дпов≥дн≥ галузев≥
м≥н≥стерства ≥ держком≥тети (безпосередньо або за погодженн¤м з јнтимонопольним
ком≥тетом, ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ном ”крањни). —татутн≥ об'Їднанн¤ галузевого
масштабу створюють безпосередньо галузев≥ м≥н≥стерства ≥ держком≥тети
(ћ≥нтранс, ћ≥нпаливенерго, ƒержкомзв'¤зок). “еритор≥альн≥ статутн≥ об'Їднанн¤
комунальноњ власност≥ створюютьс¤, реорган≥зуютьс¤ ≥ л≥кв≥дуютьс¤ в≥дпов≥дними
радами чи держадм≥н≥страц≥¤ми;
- статутн≥ об'Їднанн¤ д≥ють на п≥дстав≥ затверджених засновниками статут≥в,
тобто не мають установчих договор≥в. ќтже, предмет ≥ ц≥л≥ њхньоњ д≥¤льност≥
визначають власники (уповноважен≥ органи), а не сам≥ члени об'Їднань;
- особлив≥стю правового становища державних статутних об'Їднань Ї обмежене
право виходу з них п≥дприЇмств. ƒержавн≥ п≥дприЇмства мають право вийти з
державних об'Їднань за згодою орган≥в, визначених в актах про њх створенн¤.
“рет≥м видом статутних об'Їднань визначено консорц≥ум.
онсорц≥ум - це тимчасове статутне об'Їднанн¤ промислового ≥ банк≥вського
кап≥талу дл¤ дос¤гненн¤ статутноњ мети. онсорц≥уми, за загальним правилом,
створюютьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ певних ≥нвестиц≥йно-буд≥вельних проект≥в (програм).
ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ статутноњ мети консорц≥ум або л≥кв≥дуЇтьс¤, або перетворюЇтьс¤
р≥шенн¤м його засновник≥в ≥ реЇструЇтьс¤ ¤к пост≥йне господарське об'Їднанн¤.
І 3. ‘ункц≥њ та компетенц≥¤ господарського об'Їднанн¤
‘ункц≥њ та компетенц≥¤ господарського об'Їднанн¤, за загальним правилом,
визначаютьс¤ в ≥ндив≥дуальному пор¤дку тими нормативними актами, ¤кими
створюЇтьс¤ об'Їднанн¤.
√осподарському об'Їднанню, ¤к правило, притаманн≥ так≥ функц≥њ:
o виконанн¤ завдань, визначених договором, статутом, актом про створенн¤
об'Їднанн¤ (промислова д≥¤льн≥сть, буд≥вництво, транспортна д≥¤льн≥сть та ≥н.);
o вир≥шенн¤ сп≥льних дл¤ групи п≥дприЇмств питань, зокрема питань
соц≥ально-економ≥чного розвитку;
o проведенн¤ сп≥льноњ дл¤ галуз≥ науково-техн≥чноњ пол≥тики (пол≥пшенн¤ ¤кост≥
продукц≥њ, п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва, ефективне використанн¤
потужностей, зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть тощо);
o виконанн¤ за необх≥дност≥ планових функц≥й, ¤кщо це передбачено статутом або
установчим договором;
o координац≥йн≥;
o захист прав та ≥нтерес≥в п≥дприЇмств об'Їднанн¤ тощо. ≤снуЇ також практика
делегуванн¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни окремим господарським об'Їднанн¤м функц≥й ≥ повноважень центральних
орган≥в виконавчоњ влади. «окрема, це зд≥йснено ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни "ѕро управл≥нн¤ майном, що Ї у загальнодержавн≥й власност≥, в
буд≥вництв≥ та промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в" в≥д 19 лютого 1993 р.
÷им декретом державним корпорац≥¤м, створеним у буд≥вництв≥ та промисловост≥
буд≥вельних матер≥ал≥в, надано статус центральних орган≥в виконавчоњ влади,
тобто вони Ї вищесто¤щими органами щодо п≥дприЇмств, ¤к≥ вход¤ть до об'Їднанн¤.
ƒелегуванн¤ функц≥й ≥ в≥дпов≥дних повноважень означаЇ, що господарськ≥
об'Їднанн¤ д≥ють у в≥дносинах з п≥дприЇмствами, ¤к≥ до них вход¤ть, ¤к
вищесто¤щий орган. ÷е означаЇ, що вони виконують так≥ функц≥њ ≥ реал≥зують так≥
повноваженн¤:
o приймають р≥шенн¤ про створенн¤, реорган≥зац≥ю ≥ л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й;
o затверджують статути цих суб'Їкт≥в або положенн¤ про них;
o контролюють додержанн¤ п≥дприЇмствами статут≥в (положень);
o вживають заход≥в до кер≥вник≥в п≥дприЇмств у раз≥ порушенн¤ статут≥в
(положень);
o зд≥йснюють контроль за ефективним використанн¤м ≥ збереженн¤м майна,
закр≥пленого за п≥дприЇмствами;
o укладають ≥ розривають контракти з кер≥вниками п≥дприЇмств;
o дають згоду ‘онду державного майна ”крањни на створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств,
у статутн≥ фонди ¤ких передаЇтьс¤ майно, що Ї державною власн≥стю, тощо.
орпорац≥¤м ¤к центральним органам державного управл≥нн¤ заборонено
безпосередньо втручатис¤ в господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, вищесто¤щими органами
щодо ¤ких вони Ї.
І 4. ѕравовий статус промислово-ф≥нансових труп
—пециф≥чним видом господарських об'Їднань Ї промислово-ф≥нансов≥ групи (ѕ‘√).
¬≥дпов≥дно до п. 7 ст. « «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"
пор¤док створенн¤, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ промислово-ф≥нансових груп, а
також њх реЇстрац≥њ регулюЇ спец≥альне законодавство.
„≥льне м≥сце серед акт≥в цього законодавства пос≥дають «акон ”крањни "ѕро
промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥" в≥д 21 листопада 1995 р. та
ѕоложенн¤ про створенн¤ (реЇстрац≥ю), реорган≥зац≥ю та л≥кв≥дац≥ю
промислово-ф≥нансових груп, затверджене постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
в≥д 20 липн¤ 1996 р.
є 781.
o «г≥дно ≥з зазначеним «аконом промислово-ф≥нансова група ¤вл¤Ї собою
об'Їднанн¤, до ¤кого можуть входити промислов≥ п≥дприЇмства,
с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, банки, науков≥ ≥ проектн≥ установи, ≥нш≥
установи та орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥, що мають на мет≥ отриманн¤
прибутку, ≥ ¤ке створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ”р¤ду ”крањни на певний терм≥н з метою
реал≥зац≥њ державних програм розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥
структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни, включаючи програми в≥дпов≥дно до
м≥ждержавних договор≥в, а також виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ.
ќсоблив≥стю ѕ‘√ Ї на¤вн≥сть у н≥й головного п≥дприЇмства, тобто п≥дприЇмства,
створеного в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, ¤ке виготовл¤Ї к≥нцеву
продукц≥ю ѕ‘√, зд≥йснюЇ њњ збут, сплачуЇ податки в ”крањн≥ ≥ оф≥ц≥йно
представл¤Ї ≥нтереси ѕ‘√ в ”крањн≥ та за њњ межами.
р≥м головного п≥дприЇмства, до складу ѕ‘√ вход¤ть њњ учасники. ”часником ѕ‘√
може бути п≥дприЇмство, банк або ≥нша наукова ≥ проектна установа, орган≥зац≥¤,
створена зг≥дно ≥з законодавством ”крањни, чи ≥ноземна юридична особа, що
входить до складу ѕ‘√, виробл¤Ї пром≥жну продукц≥ю ѕ‘√ або надаЇ банк≥вськ≥ та
≥нш≥ послуги учасникам ≥ головному п≥дприЇмству ѕ‘√ ≥ маЇ на мет≥ отриманн¤
прибутку.
”часники ѕ‘√, серед ¤ких обов'¤зковою Ї на¤вн≥сть банк≥вськоњ установи,
збер≥гають статус юридичноњ особи, тод≥ ¤к ѕ‘√ статусу юридичноњ особи не маЇ.
ѕраво д≥¤ти в≥д ≥мен≥ ѕ‘√ маЇ виключно головне п≥дприЇмство ѕ‘√.
≤н≥ц≥аторами створенн¤ ѕ‘√ виступають п≥дприЇмства, банки, науков≥ ≥ проектн≥
установи, ≥нш≥ установи та орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥. ≤н≥ц≥атори на
добров≥льних засадах провод¤ть загальн≥ збори, на ¤ких вони:
- приймають протокольне р≥шенн¤ про нам≥р створити ѕ‘√;
- приймають √енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть у виробництв≥ к≥нцевоњ
продукц≥њ ѕ‘√;
- розробл¤ють та затверджують техн≥ко-економ≥чний проект обгрунтуванн¤
створенн¤ ѕ‘√;
- розробл¤ють проекти двосторонн≥х угод про поставки пром≥жноњ продукц≥њ ѕ‘√
(або наданн¤ в≥дпов≥дних послуг);
- визначають уповноважену особу ≥н≥ц≥атор≥в створенн¤ ѕ‘√.
√енеральна угода про сум≥сну д≥¤льн≥сть п≥дписуЇтьс¤ кер≥вниками вс≥х
≥н≥ц≥атор≥в створенн¤ ѕ‘√ ≥ засв≥дчуЇтьс¤ њхн≥ми печатками.
√енеральна угода включаЇ: назву ѕ‘√; перел≥к затверджених у встановленому
пор¤дку державних програм, з метою реал≥зац≥њ ¤ких створюЇтьс¤ ѕ‘√; визначенн¤
головного п≥дприЇмства ѕ‘√; м≥сцезнаходженн¤ головного п≥дприЇмства ѕ‘√;
кандидатуру президента ѕ‘√, його права та обов'¤зки, пор¤док зв≥льненн¤ з
посади; перел≥к учасник≥в ѕ‘√; перел≥к к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√; терм≥н д≥њ
угоди; взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ учасник≥в ѕ‘√; пор¤док прийн¤тт¤ р≥шень; пор¤док
виходу з≥ складу ѕ‘√; ≥нш≥ умови д≥¤льност≥ ѕ‘√, ¤к≥ визнають необх≥дними
≥н≥ц≥атори њњ створенн¤.
”повноважена особа подаЇ √енеральну угоду та техн≥ко-еко-ном≥чне обгрунтуванн¤
створенн¤ ѕ‘√ в≥дпов≥дному галузевому м≥н≥стерству чи в≥домству, ћ≥неконом≥ки,
‘онду державного майна та јнтимонопольному ком≥тету, ¤к≥ у двом≥с¤чний терм≥н
повинн≥ скласти висновки стосовно поданих документ≥в.
ƒл¤ визначенн¤ можливост≥ монопол≥зац≥њ ринк≥в у результат≥ створенн¤ ѕ‘√ ≥
складанн¤ в≥дпов≥дних висновк≥в јнтимоно-польний ком≥тет в≥дпов≥дно до
встановлених законодавством повноважень може запитати також ≥нш≥ документи,
перел≥к ≥ пор¤док розгл¤ду ¤ких визначаЇтьс¤ ом≥тетом.
”повноважена особа подаЇ на ≥м'¤ ѕрем'Їр-м≥н≥стра ”крањни
так≥ документи:
- дорученн¤ ≥н≥ц≥атор≥в представл¤ти в аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни проект
створенн¤ ѕ‘√;
- √енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть у виробництв≥ к≥нцевоњ продукц≥њ,
п≥дписану вс≥ма ≥н≥ц≥аторами створенн¤ ѕ‘√;
- техн≥ко-економ≥чний проект обгрунтуванн¤ створенн¤
ѕ‘√;
- висновки в≥дпов≥дного галузевого м≥н≥стерства чи в≥домства, ћ≥неконом≥ки,
‘онду державного майна та јнтимонополь-ного ком≥тету про доц≥льн≥сть створенн¤
ѕ‘√, стосовно техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ та √енеральноњ угоди;
- документ про перерахуванн¤ до державного бюджету державного мита. аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаЇ до розгл¤ду проекти створенн¤ ѕ‘√ за умов
розрахункового обс¤гу реал≥зац≥њ к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√, екв≥валентн≥й сум≥ в
100 млн. долар≥в —Ўј за р≥к, починаючи з другого року п≥сл¤ створенн¤ ѕ‘√. ÷ей
терм≥н може бути продовжено окремою постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у
раз≥ створенн¤ ѕ‘√ дл¤ виробництва но-воосвоюваних вид≥в к≥нцевоњ продукц≥њ та
з довгостроковим циклом виробництва.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни в м≥с¤чний терм≥н приймаЇ р≥шенн¤ про створенн¤ ѕ‘√ або
в≥дмову в њњ створенн≥.
ўодо створенн¤ транснац≥ональноњ ѕ‘√ р≥шенн¤ приймаЇтьс¤ у двом≥с¤чний терм≥н.
–еЇстрац≥¤ ѕ‘√ проводитьс¤ ћ≥неконом≥ки на п≥дстав≥ постанови аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни про створенн¤ ѕ‘√ та затвердженоњ √енеральноњ угоди про сум≥сну
д≥¤льн≥сть у двотижневий терм≥н. ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ ѕ‘√ видаЇтьс¤ св≥доцтво
встановленого зразка.
Ћ≥кв≥дац≥¤ ѕ‘√ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом прийн¤тт¤ постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни:
- у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м затвердженого терм≥ну њњ д≥¤льност≥;
- через неможлив≥сть реорган≥зац≥њ ѕ‘√ у випадках, передбачених ст. 6 «акону
”крањни "ѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥";
- з ≥н≥ц≥ативи учасник≥в ѕ‘√.
ѕропозиц≥њ щодо л≥кв≥дац≥њ ѕ‘√ надсилаютьс¤ до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про л≥кв≥дац≥ю ѕ‘√ Ї п≥дставою дл¤
виключенн¤ ѕ‘√ з –еЇстру промислово-ф≥нансових груп ”крањни.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. Ќазв≥ть основн≥ ознаки господарського об'Їднанн¤, за ¤кими воно
в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д п≥дприЇмства.
2. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ господарського об'Їднанн¤.
3. якими основними нормативними актами визначаЇтьс¤ правове становище
об'Їднань?
4. Ќазв≥ть основн≥ види господарських об'Їднань.
5. як≥ об'Їднанн¤ називаютьс¤ догов≥рними?
6. „им догов≥рн≥ об'Їднанн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д статутних?
7. як≥ види статутних об'Їднань ви знаЇте?
8. ” чому пол¤гаЇ особлив≥сть правового становища консорц≥уму?
9. як≥ основн≥ функц≥њ виконуЇ господарське об'Їднанн¤?
10. Ќазв≥ть основн≥ функц≥њ управл≥нського характеру, що њх виконуЇ об'Їднанн¤
стосовно п≥дприЇмств.
11. им ≥ в ¤кому пор¤дку створюютьс¤ промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥?
12. ¬ ¤кому пор¤дку зд≥йснюЇтьс¤ реЇстрац≥¤ промислово-ф≥нансових груп?
