“ема 5. јнал≥з виробництва продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг
«наченн¤ й задач≥ анал≥зу
виробництва продукц≥њ
” нових ринкових умовах
господарюванн¤ вс≥ п≥дприЇмства одержали повну оперативну самост≥йн≥сть Ч ¤ку ≥
ск≥льки випускати продукц≥њ, з ким сп≥вроб≥тничати ≥ кому продавати своњ
вироби, ¤к орган≥зовувати ≥ в≥дпов≥дно планувати вс≥ виробнич≥ процеси. «розум≥ло,
що ц¤ свобода д≥й надаЇтьс¤ дл¤ належного врахуванн¤ кон'юнктури ринку, його
потреб ≥ вимог.
ѕравильно вибрана стратег≥¤
виробництва ≥ належн≥ обс¤ги випуску продукц≥њ забезпечують бажаний обс¤г
реал≥зац≥њ ≥ в≥дпов≥дн≥ масштабам ц≥Їњ д≥¤льност≥ прибутки. “ому виробнича
д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, врешт≥-решт, жорстко зумовлюЇтьс¤ загальною економ≥чною
ситуац≥Їю, галузевими пропорц≥¤ми ≥ платоспроможним попитом населенн¤.
¬ процес≥ анал≥зу
виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства потр≥бно розгл¤нути так≥ питанн¤:
а) ¤к≥сть плануванн¤
виробництва, напружен≥сть ≥ обгрунтован≥сть план≥в д≥¤льност≥ ¤к у ц≥лому, так
≥ окремих виробничих п≥дрозд≥л≥в;
б) оц≥нка виконанн¤ план≥в
виробництв, постачанн¤ й реал≥зац≥њ продукц≥њ; динам≥ки обс¤г≥в виробництва;
в) визначенн¤ основних
фактор≥в, що впливали на загальн≥ обс¤ги виробництва прот¤гом останн≥х рок≥в ≥
зокрема у зв≥тному пер≥од≥;
г) взаЇмозв'¤зок ≥
взаЇмозумовлен≥сть показник≥в обс¤гу виробництва, реал≥зац≥њ, асортименту,
¤кост≥ вироб≥в тощо;
д) визначенн¤
внутр≥господарських резерв≥в зростанн¤ обс¤г≥в випуску продукц≥њ ≥ реал≥зац≥њ,
а також розробка заход≥в щодо њх використанн¤.
ƒл¤ виконанн¤ анал≥тичного
досл≥дженн¤ використовують статистичну зв≥тн≥сть про виробництво продукц≥њ
, а також планов≥ матер≥али в≥дпов≥дного в≥дд≥лу ≥ бухгалтерськ≥
дан≥ (про випуск, в≥двантаженн¤ ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ), ≥нш≥ оперативн≥
дан≥ виробничоњ д≥¤льност≥.
Ѕажано також ознайомитись ≥з залишкам незавершеного виробництва, готовоњ
продукц≥њ на склад≥ ≥ товар≥ в≥двантажених (форма є 1).
јнал≥з обс¤г≥в виробництва
продукц≥њ. јнал≥з звичайно починають з
оц≥нки того, ¤к виконано план ви робництва в ц≥лому по п≥дприЇмству ≥ в розр≥з≥
його основних ви. робничих одиниць, ¤к≥ були р≥вн≥ виконанн¤ по м≥с¤ц¤х ≥
кварталаа зв≥тного пер≥оду, визначають причини можливих невдач ≥ винних д цьому
ос≥б.
¬раховуючи складне
економ≥чне становище в крањн≥, повсюдни≥ спад виробництва, доц≥льно особливо
уважно вивчити динам≥ку обс¤г≥в випуску продукц≥њ на нашому п≥дприЇмств≥. ѕри
цьому ви користанн¤ натуральних вим≥рник≥в обс¤г≥в випуску продукц≥њ най б≥льш
доречне, оск≥льки дозвол¤Ї запоб≥гти перекручень, ¤к≥ запо д≥юЇ ≥нфл¤ц≥¤. якщо
ц≥ вим≥рники не можна використати, то обс¤г вим≥рюють у незм≥нних ц≥нах.
јнал≥зуючи динам≥ку обс¤г≥в виробництва, треба обов'¤зков≥ визначити, ¤к≥ фактори спричинили таку
тенденц≥ю розвитку й в≥до кремити т≥, що д≥¤ли на народногосподарському р≥вн≥,
тобто бул≥ зовн≥шн≥ми. ƒ≥йсно, у нашому приклад≥ цементне виробництво, ¤кби
дуже пов'¤зане з буд≥вництвом, зазнало спаду за браком ≥нвестиц≥њ у зв'¤зку з
кризою в економ≥ц≥ ”крањни.
ѕроте внутр≥шн≥ фактори
заслуговують на увагу не менш. ќбс¤≥ виробництва можна зб≥льшити,
використовуючи б≥льш коштовн≥ матер≥али ≥ в≥дпов≥дно п≥дн≥мати ц≥ну вироб≥в,
або, навпаки, зб≥льшувати у склад≥ рецептур дешев≥ компоненти, а зекономлен≥
деф≥ цитн≥ спр¤мовувати на додатковий випуск продукц≥њ. ¬с≥ заходи що-до
розвитку спец≥ал≥зац≥њ та кооперац≥њ також пом≥тно впливають на обс¤ги
виробництва. –егулюванн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ та зм≥ни асортименту були улюбленими
засобами зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва на п≥дприЇмствах ≥ в ц≥лих галуз¤х
промисловост≥ колишнього —–—–. ƒо реч≥, сучасний ринок ефективно боретьс¤ з
цими Ђхитрощамиї простим зниженн¤м попиту.
јнал≥з асортименту ≥
структури випуску продукц≥њ. ќдним ≥з важливих напр¤м≥в
детал≥зац≥њ обс¤гу випуску продукц≥њ Ї вивченн¤ його в асортиментно-структурному
розр≥з≥. ѕ≥д асортиментом розум≥ють перел≥к вироблюваних вид≥в продукц≥њ ≥з
зазначенн¤м обс¤г≥в випуску. Ѕ≥льш вузьким пон¤тт¤м Ї номенклатура випуску,
¤ка характеризуЇ т≥льки к≥льк≥сть, р≥зноман≥тн≥сть продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤.
≤ нарешт≥, структура Ч це сп≥вв≥дношенн¤ окремих вироб≥в у загальному обс¤з≥
виробництва, вираженому здеб≥льшого у в≥дсотках. «м≥на асортименту в
пор≥вн¤нн≥ з планом призводить до асортиментних, а структури випуску Ч
структурних зрушень. ¬загал≥ ц≥ ¤вища т≥сно пов'¤зан≥ один з одним ≥ тому ми
маЇмо Їдин≥ асортиментно-структурн≥ зрушенн¤ у випуску продукц≥њ.
ƒругий спос≥б вимагаЇ брати
¤к загальний показник найменший процент виконанн¤ плану серед ус≥х вироб≥в,
тобто 50%, а у вираженн≥ коеф≥ц≥Їнта Ч 0,5.
“рет≥й спос≥б пропонуЇ
знаходити сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькост≥ вироб≥в з повним виконанн¤м плану й
к≥лькост≥ планових позиц≥й. ÷ей показник маЇ Ђсправуї з номенклатурою продукц≥њ
≥ зв≥дси його назч ва Ђкоеф≥ц≥Їнт номенклатурност≥ї:
ќтже, зг≥дно з ус≥ма
способами план з асортименту суттЇво н виконано. ѕри анал≥з≥ необх≥дно звернути
увагу на розширенн¤ ≥ оновленн¤ асортименту. ” нашому приклад≥ планувалос¤
оновленн≥ асортименту на 12% (120 : 1000 х 100), але фактично обс¤г оновленоњ
продукц≥њ з урахуванн¤м обс¤г≥в випуску становив менше нщ 6% (60:1010х100).
—уттЇвим недол≥ком Ї те, що п≥дприЇмство продовжило виробництво застар≥лоњ
продукц≥њ Ђ™ї. ÷е ¤вна недоре чн≥сть, адже застар≥ла продукц≥¤ не маЇ попиту на
ринку.
≤ ще. «араз не можна
по¤снювати зрушенн¤ в асортимент≥ й структур≥ випуску продукц≥њ ¤кимись
Ђоб'Їктивнимиї причинами,) бо вс≥ вони оперативно враховуютьс¤ на самому
п≥дприЇмств≥ шл¤хом коригуванн¤ планових завдань. “ому будь-¤к≥ в≥дхиленн¤ пр≥
виконанн≥ плану Ч це в≥дверто погана прац¤ виконавц≥в ≥ адм≥н≥ст ратор≥в
низових ланок (д≥льниць, цех≥в, ф≥л≥ал≥в).
«авершуючи анал≥з, сл≥д
дати оц≥нку проведеноњ роботи щод п≥дготовки нових зразк≥в продукц≥њ дл¤
виробництва ≥ взагал≥ стану науково-досл≥дних ≥ конструкторських розробок, ¤к≥
можуть бутї запорукою майбутн≥х усп≥х≥в п≥дприЇмства.
јнал≥з ¤кост≥ продукц≥њ. ” сучасних умовах
господарюванн¤ великого значенн¤ набуваЇ пол≥пшенн¤ ¤кост≥ вироблюваноњ
продукц≥њ. ÷е треба усв≥домлюва ти, але не на словах, ¤к це здеб≥льшого було
ран≥ш, а повс¤кденно й коп≥тко займатис¤ ц≥Їю справою. “≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ не
позбулис¤ старих стереотип≥в у робот≥, в тому числ≥ нехтували ¤к≥стю продук
ц≥њ, зараз зазнали в≥дчутних втрат у конкурентн≥й боротьб≥ з ≥ноземними виробниками.
расномовним прикладом Ї робота взуттЇвоњ промисловост≥, ≥ взагал≥ вс≥Їњ легкоњ
промисловост≥ ”крањни.
јнал≥з ¤кост≥ продукц≥њ
грунтуЇтьс¤ на систем≥ численних показник≥в, серед ¤ких сл≥д вид≥лити загальн≥
й частков≥, пр¤м≥ й поб≥чноњ д≥њ. Ќайб≥льш узагальнюючий характер мають питома
вага продукц≥њ з≥ Ђзнаком ¤кост≥ї, або атестованоњ державою ¤к продукц≥¤ вищоњ
¤кост≥ (зараз це не робитьс¤), питома вага продукц≥њ, ¤ка одержала товарн≥
знаки, в загальному обс¤з≥ випуску. —воЇр≥дним знаком ¤кост≥ Ї ф≥рмовий знак
всесв≥тньов≥домих корпорац≥й, ¤к≥ вибороли славу виробник≥в ¤к≥сноњ продукц≥њ.
Ќарешт≥, достатньо над≥йним показником ¤кост≥ може бути в≥дпов≥дн≥сть
м≥жнародним стандартам. р≥м того, використовують так≥ загальн≥ об'Їктивн≥
показники ¤кост≥:
Ч сортн≥сть (легка,
харчова, х≥м≥чна та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥);
Ч марочн≥сть (харчова,
промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в);
Ч вм≥ст корисних речовин
або шк≥дливих дом≥шок (% до загального обс¤гу або ваги);
Ч строк служби (ресурс) ≥
над≥йн≥сть;
Ч призначенн¤ одного з
часткових показник≥в ¤кост≥ ¤к Їдиного пров≥дного (м≥цн≥сть метал≥в,
калор≥йн≥сть харч≥в, теплотворн≥сть палива тощо).
¬ процес≥ анал≥зу вивчають
≥ так≥ поб≥чн≥ показники ¤кост≥ продукц≥њ:
Ч гарант≥йний терм≥н
роботи, к≥льк≥сть ≥ варт≥сть гарант≥йних (безкоштовних дл¤ споживач≥в) ремонт≥в
у розрахунку на один вир≥б;
Ч на¤вн≥сть рекламац≥й, њх
к≥льк≥сть ≥ варт≥сть;
Ч в≥дсоток браку;
Ч пониженн¤ у сортност≥
продукц≥њ за межами п≥дприЇмства;
Ч в≥дсоток поверненн¤
продукц≥њ на виправленн¤ дефект≥в;
Ч в≥дпов≥дн≥сть мод≥;
Ч на¤вн≥сть ≥ р≥вень попиту
на даний вир≥б тощо.
ќц≥нюючи зм≥ну ¤кост≥
продукц≥њ на п≥дприЇмств≥, сл≥д надавати перевагу об'Їктивним ≥ к≥льк≥сним
показникам ¤кост≥, ¤к≥ забезпечують належну точн≥сть визначенн¤ стану ¤кост≥
продукц≥њ. Ќайб≥льш вдалою ≥люстрац≥Їю цього може бути анал≥з показника сортност≥
продукц≥њ.
—ортн≥сть використовують
щодо продукц≥њ, в ¤к≥й допускаютьс¤ певн≥ несуттЇв≥ в≥дхиленн¤ де¤ких ознак ≥
¤костей в≥д д≥ючих стандарт≥в ≥ техн≥чних вимог. «важаючи на к≥льк≥сть
передбачених сортив ≥ сп≥вв≥дношенн¤ њх у загальному обс¤з≥ виробництва,
визначають середн≥й показник сортност≥ ¤к за планом, так ≥ фактично.
¬иконанн¤ плану за
сортн≥стю можна визначити трьома основними способами:
1. —пос≥б першосортних
одиниць. ѕосортов≥ коеф≥ц≥Їнти (на п≥дстав≥ посортових
знижок) сл≥д помножити на в≥дпов≥дну к≥льк≥сть продукц≥њ або показники питомоњ
ваги ≥ одер. жан≥ суми скласти.
„астина вироб≥в у процес≥
виробництва псуЇтьс¤ через порушенн¤ технолог≥њ, несправност≥ устаткуванн¤ або
низьку квал≥ф≥кац≥ю чи несумл≥нн≥сть роб≥тник≥в. ÷е ¤вище маЇ назву Ђбрак
продукц≥њї.
Ѕрак може бути остаточним ≥
виправним. ѕри анал≥з≥ визначають загальну суму браку й в≥дносну його величину
(% браку), а також вивчають динам≥ку цього показника за р¤д пер≥од≥в. ќсобливу
увагу необх≥дно прид≥лити ви¤вленню так званого прихованого браку, ¤кий з
р≥зних причин не обл≥ковуЇтьс¤. ÷ей брак ф≥гуруЇ ¤к добро¤к≥сн≥ детал≥,
нап≥вфабрикати ≥ нав≥ть готов≥ вироби ≥ Ї причиною порушенн¤ в майбутньому
ритму роботи ≥ неспод≥ваних збитк≥в.
ѕри анал≥з≥ браку
обов'¤зково з'¤совують причини його виникненн¤, м≥сц¤ знаходженн¤, час ≥
винуватц≥в.
¬ажлив≥ умови проф≥лактики
браку так≥:
Ч висока культура й орган≥зац≥¤
виробництва;
Ч стаб≥льний ритм роботи ≥
постачанн¤;
Ч впровадженн¤ у
виробництво сучасних технолог≥й ≥ устаткуванн¤;
Ч квал≥ф≥кац≥¤ персоналу,
його дисципл≥нован≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть тощо.
Ќарешт≥, варто пам'¤тати,
що м≥ж ¤к≥стю продукц≥њ ≥ величиною браку ≥снують складн≥ й суперечлив≥
зв'¤зки. Ќаприклад, зростанн¤ к≥лькост≥ бракованоњ продукц≥њ не обов'¤зково
спричин¤Ї пог≥ршенн¤ њњ ¤кост≥, ¤к це ≥нод≥ вважаЇтьс¤. –≥вень браку Ч це
передус≥м показник ¤кост≥ роботи, налагодженост≥ технолог≥чних процес≥в ≥ ч≥ткоњ
орган≥зац≥њ виробництва, це також показник порушенн¤ ритму виробництва,
пог≥ршенн¤ орган≥зац≥њ та контролю за виробництвом.
јнал≥з ритм≥чност≥ та
¤кост≥ виробництва. –итм≥чн≥сть виробництва Ч
це насамперед ч≥тка, ст≥йка й збалансована д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, ¤ка
дозвол¤Ї р≥вном≥рно випускати продукц≥ю ≥ виконувати своњ зобов'¤занн¤ перед
споживачами. –итм≥чна робота Ч це випуск продукц≥њ р≥вними частками за будь-чк≥
однаков≥ пром≥жки робочого часу.
¬≥др≥зн¤ють два пон¤тт¤
ритм≥чност≥:
Ч ритм≥чн≥сть випуску
продукц≥њ (товарноњ);
ритм≥чн≥сть виробництва (¤к
завершеного, так ≥ незавершеного).
≤снуЇ багато способ≥в
розрахунку показник≥в ритм≥чност≥ (арит м≥чност≥) роботи п≥дприЇмства, але и
найпрост≥ш≥ з них над≥йно ха рактеризують це ¤вище.
“аким чином, коеф≥ц≥Їнт
ритм≥чност≥ дор≥внюЇ 0,85, що св≥дчт про неритм≥чну роботу п≥дприЇмства в цьому
м≥с¤ц≥.
якщо необх≥дно
проанал≥зувати ритм роботи за квартал або р≥≥ то в≥дпов≥дно знаход¤ть обс¤ги
виробництва у перш≥, друг≥ та тре" декади, а дал≥ д≥ють, ¤к при анал≥з≥
даних за м≥с¤ць. «а в≥дсутнос≥ планових показник≥в ритму њх можна самост≥йно
розрахувати, спи раючись на саме визначенн¤ пон¤тт¤ ритм≥чност≥. Ќаприклад, за
де каду маЇ бути виконана третина м≥с¤чного плану тощо.
ѕ≥сл¤ того ¤к буде
з'¤сований ступ≥нь ритм≥чност≥ роботи, ел≥ перейти до вивченн¤ основних
чинник≥в, ¤к≥ зумовлювали можлив порушенн¤ ритм≥чност≥ (схема 1).
Ќеритм≥чн≥сть роботи
притаманна багатьом п≥дприЇмствам. “ом треба ретельно вивчати не лише причини
ц≥Їњ хрон≥чноњ виробнич≥ Ђхворобиї, але й насл≥дки, а саме:
Ч зб≥льшенн¤ к≥лькост≥
браку ≥ в≥дход≥в сировини й матер≥ал≥в;
Ч пог≥ршенн¤ ¤кост≥
продукц≥њ;
Ч подорожчанн¤ соб≥вартост≥
продукц≥њ;
Ч порушенн¤ у ритм≥
в≥двантаженн¤, а отже Ч затримки реал зац≥њ продукц≥њ;
Ч посиленн¤ плинност≥
кадр≥в;
Ч виникненн¤ ≥нших
небажаних проблем.
–итм≥чн≥сть т≥сно пов'¤зана
з комплектн≥стю виробництва. пон¤тт¤ може бути визначено ¤к пропорц≥йн≥сть,
збалансован≥с виробництва окремих деталей, вузл≥в, нап≥вфабрикат≥в. омплектн≥
виробництво забезпечуЇ нормальний процес зборки готових вироб≥] ≥ запоб≥гаЇ
затримкам у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю ¤кихось деталей. «ас бом, ¤кий забезпечуЇ
необх≥дний темп зб≥рних роб≥т при де¤ких н узгодженн¤х поточного виробництва
деталей, Ї незавершене виро ництво. “ому при анал≥з≥ комплектност≥ виробництва
треба звертати увагу ≥ на комплексн≥сть залишк≥в деталей ≥ вузл≥в у
незавершаному виробництв≥. ¬одночас треба пересв≥дчитись, наск≥льки фактична
на¤вн≥сть деталей в≥дпов≥даЇ даним обл≥ку ≥ планов≥й потреб≥.
