–озд≥л
IX.
ѕравове регулюванн¤ в≥дносин власност≥ в економ≥ц≥ ”крањни
І 1. ѕон¤тт¤ та форми власност≥ в економ≥ц≥ ”крањни. ѕраво власност≥
¬ласн≥сть ¤к науковий терм≥н вживаЇтьс¤ у двох аспектах: в економ≥чному ≥
юридичному. ¬ економ≥чному - це присвоЇнн¤ матер≥альних благ, суть ¤кого
пол¤гаЇ в належност≥ на¤вних засоб≥в виробництва ≥ одержуваних продукт≥в прац≥
держав≥, окремим колективам чи ≥ндив≥дам. Ќалежн≥сть (присвоЇнн¤) у цьому
випадку означаЇ в≥дношенн¤ суб'Їкта присвоЇнн¤ до певних матер≥альних благ ¤к
до своњх ≥ в≥дпов≥дно в≥дношенн¤ до них ус≥х ≥нших ос≥б ¤к до чужих. ÷е матер≥ально-речовий
аспект процесу присвоЇнн¤, ¤кий характеризуЇ в≥дношенн¤ людей до реч≥. ≤нший
аспект присвоЇнн¤ матер≥альних благ - це сусп≥льн≥ в≥дносини власност≥, ¤к≥
характеризують в≥дносини м≥ж людьми, що грунтуютьс¤ на розмежуванн≥
"мого" ≥ "чужого". —уть його пол¤гаЇ в пануванн≥ власника
над р≥ччю ≥ усуненн≥ вс≥х ≥нших суб'Їкт≥в в≥д реч≥ або, ≥накше кажучи, в
недопущенн≥ будь-¤ких перешкод власнику в зд≥йсненн≥ пануванн¤ над р≥ччю з боку
невласника.
«г≥дно з≥ ст. 2 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" власн≥сть в ”крањн≥
виступаЇ в таких формах: приватна, колективна, державна. ѕри цьому в закон≥
встановлено, що вс≥ форми власност≥ Ї
р≥вноправними.
≤накше регулюютьс¤ в≥дносини власност≥ в онституц≥њ ”крањни. ѕо-перше, у
онституц≥њ (статт≥ 41, 116, 142 ≥ 143) щодо власност≥ вживаютьс¤ терм≥ни
"приватна", "державна" та "комунальна" ≥ н≥чого
не говоритьс¤ про колективну власн≥сть. ѕри цьому комунальна власн≥сть
(власн≥сть територ≥альних громад с≥л, селищ, м≥ст) розгл¤даЇтьс¤ в≥докремлено
в≥д державноњ. ѕо-друге, на в≥дм≥ну в≥д «акону ”крањни "ѕро
власн≥сть" у онституц≥њ йдетьс¤ не про р≥вноправн≥сть форм власност≥, а
про р≥вн≥сть перед законом ус≥х суб'Їкт≥в права власност≥ (ч. 4 ст. 13).
«азначен≥ новели зумовлюють необх≥дн≥сть внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до «акону
"ѕро власн≥сть".
ѕраво власност≥. ≈коном≥чн≥ в≥дносини власност≥ д≥стають юридичне закр≥пленн¤ у
прав≥ власност≥, ¤ке виникаЇ внасл≥док правового регулюванн¤ зазначених
економ≥чних в≥дносин. ѕравове регулюванн¤ в≥дносин власност≥ Ї одним з
найважлив≥ших напр¤м≥в нормотворчоњ д≥¤льност≥ держави. «а допомогою права
держава регулюЇ належн≥сть тих чи ≥нших об'Їкт≥в власност≥ певному суб'Їктов≥
(громад¤нину, колективу, держав≥); обс¤г ≥ зм≥ст суб'Їктивних повноважень
власника, пор¤док ≥ форми њх реал≥зац≥њ стосовно р≥зних об'Їкт≥в; засоби ≥
способи правовоњ охорони в≥дносин власност≥ тощо.
—укупн≥сть зазначених правових норм, що регулюють в≥дносини власност≥,
становить право власност≥ в об'Їктивному розум≥нн≥. —уб'Їктивне право власност≥
визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро власн≥сть" та ÷ив≥льним кодексом ¤к
врегульован≥ законом сусп≥льн≥ в≥дносини щодо волод≥нн¤, користуванн¤ ≥
розпор¤дженн¤ майном. ¬олод≥нн¤ - це закр≥пленн¤ матер≥альних благ за
конкретними власниками - ≥ндив≥дами ≥ колективами, фактичне утриманн¤ реч≥ у
сфер≥ господарюванн¤ цих ос≥б. ористуванн¤ - це вилученн¤ з речей њхн≥х
корисних властивостей, ¤к≥ дають можлив≥сть задовольнити в≥дпов≥дн≥ потреби
≥ндив≥да чи колективу. –озпор¤дженн¤ - це визначенн¤ власником юридичноњ або
фактичноњ дол≥ реч≥. ≤ндив≥д або колектив зд≥йснюЇ волод≥нн¤, користуванн¤ ≥
розпор¤дженн¤ речами (матер≥альними благами) за своњм ≥нтересом, незалежно в≥д
вол≥ ≥ бажанн¤ ≥нших ос≥б.
ожне ≥з зазначених повноважень власник може передати ≥нш≥й особ≥, не втрачаючи
при цьому права власност≥. “ак, при здаванн≥ майна до камери схову волод≥нн¤
ним зд≥йснюЇ охоронець; орендар користуЇтьс¤ зданим йому в оренду чужим
обладнанн¤м; ком≥с≥онер волод≥Ї ≥ розпор¤джаЇтьс¤ речами, зданими на ком≥с≥ю.
ѕроте н≥ охоронець, н≥ орендар, н≥ ком≥с≥онер власниками майна, що перебуваЇ в
њх волод≥нн≥, не стають. ѕраво власност≥ продовжуЇ належати тому, кому воно
належало до здаванн¤ майна на схов, в оренду чи на ком≥с≥ю.
ћожлив≥ й так≥ випадки, коли права волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤
одночасно зосереджуютьс¤ в особи, ¤ка не Ї власником майна (наприклад, право
власност≥ на майно, закр≥плене за державним п≥дприЇмством, належить держав≥, а
не п≥дприЇмству, ¤ке ним волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤).
—пособи виникненн¤ ≥ припиненн¤ права власност≥. ¬с≥ способи набутт¤ права
власност≥, зазначен≥ в законодавств≥, под≥л¤ютьс¤ на перв≥сн≥ ≥ пох≥дн≥.
ѕерв≥сними визначаютьс¤ так≥ способи, коли право власност≥ виникаЇ на р≥ч
вперше або незалежно в≥д попередн≥х власник≥в. ƒо них належать, зокрема, створенн¤
новоњ реч≥ внасл≥док виробничоњ д≥¤льност≥, нац≥онал≥зац≥¤, рекв≥зиц≥¤,
конф≥скац≥¤, вилученн¤ безгосподарно утримуваного майна, безхаз¤йне майно,
знах≥дка, скарб, бездогл¤дна худоба.
ѕох≥дними визнаютьс¤ так≥ способи набутт¤ права власност≥, за ¤ких право нового
власника грунтуЇтьс¤ на прав≥ попереднього власника ≥ виникаЇ внасл≥док
волеви¤вленн¤ останнього. ¬ ус≥х випадках пох≥дного набутт¤ права власност≥ маЇ
м≥сце пра-вонаступництво, тобто перех≥д прав в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ.
Ќайпоширен≥ший пох≥дний спос≥б набутт¤ права владност≥ - передача майна за
договором (поставки, куп≥вл≥-продажу, м≥ни тощо).
ѕ≥дстави припиненн¤ права власност≥ под≥л¤ютьс¤ на так≥, що залежать в≥д вол≥
власника (угоди щодо в≥дчуженн¤ майна, повне споживанн¤ майна внасл≥док
користуванн¤ ним), ≥ так≥, що в≥д нењ не залежать (примусовий продаж чи
примусове вилученн¤ майна зг≥дно ≥з законом, загибель майна внасл≥док
стих≥йного лиха тощо).
—уб'Їкти права власност≥. —уб'Їктами права власност≥ в ”крањн≥ визнаютьс¤ народ
”крањни, громад¤ни, юридичн≥ особи та держава. —уб'Їктами права власност≥
в≥дпов≥дно до ст. « «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" можуть бути також
≥нш≥ держави, њх юридичн≥ особи, сп≥льн≥ п≥дприЇмства, м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ,
громад¤ни ≥нших держав та особи без громад¤нства.
≤ноземн≥ юридичн≥ особи та громад¤ни можуть стати власниками майна в ”крањн≥ у
раз≥ придбанн¤ об'Їкт≥в приватизац≥њ (див. закони ”крањни "ѕро
приватизац≥ю державного майна" та "ѕро приватизац≥ю невеликих
державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)"), а також внасл≥док зд≥йсненн¤
≥ноземних ≥нвестиц≥й у формах, визначених «аконом ”крањни "ѕро режим
≥ноземного ≥нвестуванн¤".
ƒл¤ забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ законодавство допускаЇ
об'Їднанн¤ майна, що Ї власн≥стю громад¤н, юридичних ос≥б ≥ держави, та
створенн¤ на ц≥й основ≥ зм≥шаних форм власност≥, в тому числ≥ власност≥
сп≥льних п≥дприЇмств з участю юридичних ос≥б ≥ громад¤н ≥нших держав.
І 2. ѕраво державноњ власност≥
ƒержавна власн≥сть, ¤к ≥ ран≥ше, Ї основою економ≥ки ”крањни. Ќав≥ть п≥сл¤
проведенн¤ приватизац≥њ њњ питома вага буде досить значною.
ƒо державноњ власност≥ в ”крањн≥ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро
власн≥сть" належать загальнодержавна, республ≥канська власн≥сть ≥
власн≥сть адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (комунальна власн≥сть).
—уб'Їктом права загальнодержавноњ власност≥ Ї держава в особ≥ ¬ерховноњ –ади
”крањни, республ≥канськоњ - јвтономна –еспубл≥ка рим, а суб'Їктами права
комунальноњ власност≥ - адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥ в особ≥ обласних,
районних, м≥ських, селищних, с≥льських рад (зазначимо, що в≥дпов≥дно до ст. 142
онституц≥њ ”крањни суб'Їктами права комунальноњ власност≥ Ї територ≥альн≥
громади с≥л, селищ, м≥ст).
«г≥дно з чинним законодавством (п. 5 ст. 116 онституц≥њ ”крањни) управл≥нн¤ об'Їктами
державноњ власност≥ в≥дпов≥дно до закону зд≥йснюЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ƒекретом "ѕро управл≥нн¤ майном, що Ї у загальнодержавн≥й власност≥"
в≥д 15 грудн¤ 1992 р. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни поклав зд≥йсненн¤ функц≥й з
управл≥нн¤ зазначеним майном на м≥н≥стерства та ≥нш≥ п≥дв≥домч≥ йому органи
державноњ виконавчоњ влади. як вин¤ток, функц≥њ з управл≥нн¤ майном, що Ї у
державн≥й власност≥, було делеговано р¤ду корпорац≥й - "”крбуд",
"”крагропромбуд", "”крмонтажспецбуд",
"”крбудматер≥али" та ≥н.
ќргани, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ майном, що Ї державною власн≥стю, реал≥зують
надан≥ њм повноваженн¤ таким чином:
o приймають р≥шенн¤ про створенн¤, реорган≥зац≥ю, л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств,
установ ≥ орган≥зац≥й, заснованих на державн≥й власност≥;
o затверджують статути (положенн¤) таких п≥дприЇмств, контролюють њх додержанн¤
та приймають р≥шенн¤ у зв'¤зку з порушенн¤м статут≥в (положень);
o укладають ≥ розривають контракти з кер≥вниками п≥дприЇмств, установ ≥
орган≥зац≥й, заснованих на державн≥й власност≥;
o контролюють ефективн≥сть використанн¤ ≥ збереженн¤ закр≥пленого за
п≥дприЇмствами державного майна;
o дають згоду ‘ондов≥ державного майна ”крањни на створенн¤ сп≥льних
п≥дприЇмств будь-¤ких орган≥зац≥йно-правових форм, до статутного фонду ¤ких
передаЇтьс¤ майно, що Ї державною власн≥стю;
o готують разом з в≥дпов≥дними м≥сцевими радами висновки та пропозиц≥њ аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни щодо розмежуванн¤ майна м≥ж державною, республ≥канською
(јвтономноњ –еспубл≥ки рим) ≥ комунальною власн≥стю;
o беруть участь у п≥дготовц≥ та укладенн≥ м≥жнародних договор≥в ”крањни з
питань державноњ власност≥.
ѕри зд≥йсненн≥ зазначених повноважень з управл≥нн¤ майном м≥н≥стерствам та
≥ншим органам державноњ виконавчоњ влади заборонено пр¤ме втручанн¤ в
господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств.
¬иход¤чи з р≥зного ступен¤ усусп≥льненн¤ державного майна, його значенн¤ дл¤
народу, держави, законодавство в≥дносить до об'Їкт≥в права державноњ власност≥:
- землю; майно, що забезпечуЇ д≥¤льн≥сть ¬ерховноњ –ади ”крањни та утворюваних
нею державних орган≥в; майно «бройних —ил, орган≥в державноњ безпеки,
прикордонних ≥ внутр≥шн≥х
в≥йськ;
- оборонн≥ об'Їкти; Їдину енергетичну систему; системи транспорту загального
користуванн¤, зв'¤зку та ≥нфбрмац≥њ, що мають загальнодержавне значенн¤;
- кошти державного бюджету; нац≥ональний банк та його установи ≥ створюван≥
ними кредитн≥ ресурси; республ≥канськ≥ резервн≥, страхов≥ та ≥нш≥ фонди;
- майно вищих ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в; майно державних
п≥дприЇмств; об'Їкти соц≥ально-культурноњ сфери або ≥нше майно, що становить
матер≥альну основу суверен≥тету ”крањни ≥ забезпечуЇ њњ економ≥чний та
соц≥альний розвиток. ” державн≥й власност≥ може перебувати також ≥нше майно,
передане у власн≥сть ”крањни ≥ншими державами, а також юридичними особами ≥
громад¤нами.
ѕевн≥ особливост≥ встановлен≥ законодавством щодо управл≥нн¤ державним майном,
закр≥пленим за казенним п≥дприЇмством. Ѕ≥льш жорсткий характер управл≥нн¤
майном цих п≥дприЇмств з боку орган≥в, уповноважених управл¤ти в≥дпов≥дним
державним майном, даЇ п≥дстави (з урахуванн¤м зм≥сту ст. 38 «акону ”крањни
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥") говорити про управл≥нн¤ казенним
п≥дприЇмством.
ћ≥н≥стерство або ≥нший центральний орган виконавчоњ влади:
o призначаЇ на посаду та зв≥льн¤Ї з посади кер≥вника казенного п≥дприЇмства за
погодженн¤м з аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
o затверджуЇ статут казенного п≥дприЇмства та зм≥ни до нього, зд≥йснюЇ контроль
за додержанн¤м статуту та приймаЇ р≥шенн¤ у зв'¤зку з його порушенн¤м;
o зд≥йснюЇ контроль за ефективн≥стю використанн¤ майна, ўо Ї у державн≥й
власност≥ ≥ закр≥плене за казенним п≥дприЇмством;
o зд≥йснюЇ плануванн¤ ≥ ф≥нансовий контроль за господарською д≥¤льн≥стю
казенного п≥дприЇмства, затверджуЇ ф≥нансовий план ≥ план розвитку казенного
п≥дприЇмства та обов'¤зково ”кладаЇ з ним державн≥ контракти на поставку
продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) дл¤ державних потреб;
o визначаЇ пор¤док використанн¤ чистого прибутку казенного п≥дприЇмства шл¤хом
встановленн¤ обов'¤зкових норматив≥в розпод≥лу такого прибутку;
o затверджуЇ умови та фонд оплати прац≥ казенного п≥дприЇмства з урахуванн¤м
умов, передбачених галузевою угодою.
”правл≥нн¤ майном, що Ї в комунальн≥й власност≥, зд≥йснюють територ≥альн≥
громади села, селища, м≥ста безпосередньо або через утворен≥ ними органи
м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥"
в≥д 21 травн¤ 1997 р. в≥д ≥мен≥ ≥ в ≥нтересах територ≥альних громад права
суб'Їкта комунальноњ власност≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дн≥ ради, ¤к≥ на своњх пленарних
зас≥данн¤х вир≥шують питанн¤:
- встановленн¤ дл¤ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що належать до
комунальноњ власност≥ в≥дпов≥дних територ≥альних громад, розм≥ру частки
прибутку, ¤ка п≥дл¤гаЇ зарахуванню до м≥сцевого бюджету;
- про в≥дчуженн¤ в≥дпов≥дно до закону комунального майна; затвердженн¤ м≥сцевих
програм приватизац≥њ, а також перел≥ку об'Їкт≥в комунальноњ власност≥, ¤к≥ не
п≥дл¤гають приватизац≥њ; визначенн¤ доц≥льност≥, пор¤дку та умов приватизац≥њ
об'Їкт≥в права комунальноњ власност≥; придбанн¤ у встановленому законом пор¤дку
приватизованого майна, включенн¤ до об'Їкт≥в комунальноњ власност≥ майна,
в≥дчуженого у процес≥ приватизац≥њ, догов≥р куп≥вл≥-продажу ¤кого у
встановленому пор¤дку роз≥рвано або визнано нед≥йсним; створенн¤, л≥кв≥дац≥ю,
реорган≥зац≥ю та перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й
комунальноњ власност≥ в≥дпов≥дноњ територ≥альноњ громади;
- про передачу ≥ншим органам окремих повноважень щодо управл≥нн¤ майном, ¤ке
належить до комунальноњ власност≥ в≥дпов≥дноњ територ≥альноњ громади,
визначенн¤ меж цих повноважень та умов њх зд≥йсненн¤;
- створенн¤ у раз≥ потреби орган≥в ≥ служб дл¤ забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ з ≥ншими
суб'Їктами комунальноњ власност≥ сп≥льних проект≥в або сп≥льного ф≥нансуванн¤
(утриманн¤) комунальних п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, визначенн¤
повноважень цих орган≥в (служб);
- в≥дпов≥дно до законодавства про створенн¤ п≥дприЇмствами комунальноњ
власност≥ сп≥льних п≥дприЇмств, у тому числ≥ з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.
«г≥дно з «аконом ”крањни "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ" в≥д 9
кв≥тн¤ 1999 р. (ст. 19) м≥сцева державна адм≥н≥страц≥¤:
o зд≥йснюЇ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ управл≥нн¤ об'Їктами, що перебувають у
державн≥й власност≥ та передан≥ до сфери њњ управл≥нн¤, приймаЇ р≥шенн¤ про
створенн¤, реорган≥зац≥ю та л≥кв≥да-
ц≥ю п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що належать до сфери њњ управл≥нн¤, а
також зд≥йснюЇ делегован≥ в≥дпов≥дною радою функц≥њ управл≥нн¤ майном, що
перебуваЇ у сп≥льн≥й власност≥ територ≥альних громад;
o зд≥йснюЇ управл≥нн¤ майном ≥нших суб'Їкт≥в права власност≥ в раз≥ передач≥
його у встановленому пор¤дку;
o вносить пропозиц≥њ власникам майна п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що
маЇ важливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ державних потреб, щодо його в≥дчуженн¤ у
власн≥сть держави.
ѕерел≥к об'Їкт≥в права комунальноњ власност≥ визначено в ст. 35 «акону ”крањни
"ѕро власн≥сть". ƒо нього входить майно, що забезпечуЇ д≥¤льн≥сть
в≥дпов≥дних рад ≥ утворюваних ними орган≥в; кошти м≥сцевих бюджет≥в, державний
житловий фонд, об'Їкти житлово-комунального господарства; майно заклад≥в
народноњ осв≥ти, культури, охорони здоров'¤, торг≥вл≥, побутового
обслуговуванн¤; майно п≥дприЇмств; м≥сцев≥ енергетичн≥ системи, транспорт,
системи зв'¤зку та ≥нформац≥њ, включаючи нац≥онал≥зоване майно, передане в≥дпов≥дним
п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м; ≥нше майно, необх≥дне дл¤ забезпеченн¤
економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку в≥дпов≥дноњ територ≥њ. ” комунальн≥й
власност≥ перебуваЇ також майно, передане у власн≥сть в≥дпов≥дноњ
територ≥альноњ громади ≥ншими суб'Їктами права власност≥.
” зв'¤зку з под≥лом державноњ власност≥ на загальнодержавну та комунальну
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в постанову "ѕро розмежуванн¤ державного
майна ”крањни м≥ж загальнодержавною (республ≥канською) власн≥стю ≥ власн≥стю адм≥н≥стративно-територ≥альних
одиниць (комунальною власн≥стю)" в≥д 5 листопада 1991 p., ¤кою затверджено
перел≥к державного майна ”крањни, ¤ке передаЇтьс¤ до власност≥
адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць. ѕостановою також встановлено пор¤док
розмежуванн¤ майна м≥ж власн≥стю областей, м≥ст, район≥в та ≥нших
адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць.
—л≥д зазначити, що процес розмежуванн¤ майна не завершено. ¬≥н проходить ≥
сьогодн≥ шл¤хом передач≥ окремих об'Їкт≥в ≥з загальнодержавноњ власност≥ у
комунальну власн≥сть ≥ навпаки (наприклад, постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро передачу майна, що перебуваЇ у комунальн≥й власност≥, до
загальнодержавноњ власност≥" в≥д 9 с≥чн¤ 1996 р. є 23, "ѕро передачу
загальнодержавного майна у власн≥сть јвтономноњ –еспубл≥ки рим та
областей" в≥д 9 с≥чн¤ 1996 р. є 26).
ѕередача майна у зазначених випадках зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому
«аконом ”крањни "ѕро передачу об'Їкт≥в права державноњ та комунальноњ
власност≥" в≥д 3 березн¤ 1998 р., ¤кий регулюЇ в≥дносини, пов'¤зан≥ з
передачею об'Їкт≥в права державноњ власност≥ у комунальну власн≥сть
територ≥альних громад с≥л, селищ, м≥ст або у њх сп≥льну власн≥сть, а також
об'Їкт≥в права комунальноњ власност≥ у державну власн≥сть. ƒетально пор¤док
безоплатноњ передач≥ об'Їкт≥в права державноњ власност≥ врегульовано ѕоложенн¤м
про пор¤док передач≥ об'Їкт≥в права державноњ та комунальноњ власност≥,
затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 вересн¤ 1998 p. є
1482.
І 3. ѕраво колективноњ власност≥
олективна власн≥сть охоплюЇ майно, що належить окремим орган≥зац≥йно
оформленим колективам громад¤н, а також ≥нших колективних орган≥зац≥й.
„лени таких орган≥зац≥й об'Їднують свою працю (п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть) ≥
своњ кошти дл¤ дос¤гненн¤ певних ц≥лей. ¬они безпосередньо або через створюван≥
органи визначають пор¤док використанн¤ майна, управл≥нн¤ ним та розпод≥лу
доход≥в.
олективна власн≥сть в економ≥ц≥ ”крањни, ¤ка прийшла на зм≥ну традиц≥йним
колгоспно-кооперативн≥й власност≥ та власност≥ громадських орган≥зац≥й, набуваЇ
сьогодн≥ ≥ншого характеру. ¬она маЇ значн≥ можливост≥ дл¤ розвитку ≥ могла б
бути використана прот¤гом тривалого часу.
„инним законодавством значно розширено коло суб'Їкт≥в колективноњ власност≥.
—татт¤ 20 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" в≥дносить до нього трудов≥
колективи державних п≥дприЇмств, колективи орендар≥в, колективн≥ п≥дприЇмства,
кооперативи, акц≥онерн≥ товариства, господарськ≥ товариства, господарськ≥
об'Їднанн¤, профес≥йн≥ сп≥лки, пол≥тичн≥ парт≥њ та ≥нш≥ громадськ≥ об'Їднанн¤,
рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ, що Ї юридичними особами. –азом з тим, стосовно такого
специф≥чного об'Їкта права власност≥, ¤к земл¤, коло суб'Їкт≥в обмежене
колективними с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами, с≥льськогосподарськими
кооперативами, сад≥вницькими товариствами, с≥льськогосподарськими акц≥онерними
товариствами.
“рудовий колектив державного п≥дприЇмства може бути суб'Їктом права колективноњ
власност≥ щодо частини чистого прибутку державного п≥дприЇмства, ¤ка може
передаватис¤ йому у
випадках, передбачених статутом п≥дприЇмства (п. « ст. 18 «акону ”крањни
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ѕор¤док розпод≥лу ≥ використанн¤ ц≥Їњ
частини прибутку встановлюЇ рада або збори (конференц≥¤) трудового колективу.
” власност≥ колективного п≥дприЇмства Ї вироблена продукц≥¤, одержан≥ доходи, а
також ≥нше майно, придбане на п≥дставах, не заборонених законом.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" (п. 2 ст. 23) у майн≥
колективного п≥дприЇмства визначаютьс¤ вклади його прац≥вник≥в. –озм≥р вкладу
прац≥вника у майн≥ колективного п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ залежно в≥д його
трудовоњ участ≥ в д≥¤льност≥ державного або орендного п≥дприЇмства, а також
участ≥ у зб≥льшенн≥ майна колективного п≥дприЇмства п≥сл¤ його створенн¤.
Ќа вклад прац≥вника колективного п≥дприЇмства нараховуютьс¤ ≥ виплачуютьс¤
проценти в розм≥р≥, що визначаЇтьс¤ трудовим колективом виход¤чи з результат≥в
господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ѕрац≥вников≥, ¤кий припинив трудов≥ в≥дносини з п≥дприЇмством, а також
спадкоЇмц¤м померлого прац≥вника виплачуЇтьс¤ варт≥сть вкладу.
ќкрему групу об'Їкт≥в права колективноњ власност≥ становить майно, належне
кооперативам (колективним с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам). «а своњм
правовим режимом до ц≥Їњ групи належить майно споживчоњ та
с≥льськогосподарськоњ кооперац≥њ, а також майно колективних
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ( —ѕ).
¬ласн≥сть споживчоњ кооперац≥њ - одна з форм колективноњ власност≥. ¬она
складаЇтьс¤ з власност≥ споживчих товариств, сп≥лок, п≥дпор¤дкованих њм
п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й та њхньоњ сп≥льноњ власност≥. ¬ласн≥стю споживчих
товариств Ї засоби виробництва, вироблена продукц≥¤ та ≥нше майно, що належать
њм ≥ необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ статутних завдань. —поживчим товариствам" та
њхн≥м сп≥лкам можуть належати будинки, споруди, устаткуванн¤, транспортн≥ засоби,
машини, товари, кошти та ≥нше майно в≥дпов≥дно до ц≥лей њх д≥¤льност≥.
¬ласн≥сть споживчих товариств створюЇтьс¤ з внеск≥в њхн≥х член≥в, прибутк≥в,
одержуваних в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, продукц≥њ, послуг, ц≥нних папер≥в та ≥ншоњ
д≥¤льност≥, не забороненоњ чинним законодавством.
ќб'Їкти права власност≥ колективного с≥льськогосподарського п≥дприЇмства
визначен≥ ст. 7 «акону ”крањни "ѕро колективне с≥льськогосподарське
п≥дприЇмство" в≥д 14 лютого 1992 р.
ќб'Їктами прав власност≥ такого п≥дприЇмства Ї земл¤, ≥нш≥ основн≥ та оборотн≥
засоби виробництва, грошов≥ та майнов≥ внески його член≥в, вироблена ними
продукц≥¤, одержан≥ доходи, майно, придбане на законних п≥дставах. ќб'Їктами
права власност≥ п≥дприЇмства Ї також частки у майн≥ та прибутках м≥жгосподарських
п≥дприЇмств та об'Їднань, учасником ¤ких Ї п≥дприЇмство.
ƒо характерних особливостей права колективноњ власност≥ кооперативу ( —ѕ) сл≥д
в≥днести визначенн¤ часток (пањв) член≥в кооператив≥в ( —ѕ) у майн≥, що
належить кооперативу ( —ѕ).
“ак, кожний член споживчого товариства маЇ свою частку в його майн≥, ¤ка
визначаЇтьс¤ розм≥рами обов'¤зкового пайового та ≥нших внеск≥в, а також
нарахованих на них див≥денд≥в (п. 1 ст. 9 «акону ”крањни "ѕро споживчу
кооперац≥ю" в≥д 10 кв≥тн¤ 1992 p.).
” колективному с≥льськогосподарському п≥дприЇмств≥ його члену щор≥чно
нараховуЇтьс¤ частина прибутку залежно в≥д частки у пайовому фонд≥, ¤ку, за
його бажанн¤м, може бути виплачено або зараховано у зб≥льшенн¤ частки в
пайовому фонд≥. ÷≥ в≥дносини регулюЇ статут п≥дприЇмства.
ѕай Ї власн≥стю члена колективного с≥льськогосподарського п≥дприЇмства, проте
право розпор¤джатис¤ своњм паЇм на власний розсуд член п≥дприЇмства набуваЇ
п≥сл¤ припиненн¤ членства в п≥дприЇмств≥. ѕай може успадковуватис¤ в≥дпов≥дно
до цив≥льного законодавства ”крањни. ” раз≥ добров≥льного виходу з кооперативу
( —ѕ) громад¤нин маЇ право на вид≥ленн¤ належноњ йому частки в майн≥
кооперативу ( —ѕ) в натур≥, грошах або ц≥нних паперах.
«д≥йснюючи повноваженн¤ власника, колективне п≥дприЇмство самост≥йно волод≥Ї,
користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ належними йому об'Їктами власност≥.
ѕраво колективноњ власност≥ зд≥йснюють загальн≥ збори член≥в п≥дприЇмства,
збори уповноважених або створений ними орган управл≥нн¤ п≥дприЇмства, ¤кому
передано окрем≥ функц≥њ господарського управл≥нн¤ колективним майном. –азом з
тим, передати належне колективному с≥льськогосподарському п≥дприЇмству майно
державним, кооперативним та ≥ншим п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м ≥ громад¤нам
можна лише за р≥шенн¤м загальних збор≥в член≥в п≥дприЇмства або збор≥в
уповноважених.
ћайно споживчих товариств та њх сп≥лок може бути продано, передано в оренду,
надано в позичку ≥ безплатне тимчасове користуванн¤ членам споживчих товариств,
державним, кооперативним та ≥ншим орган≥зац≥¤м, трудовим колективам, окремим
громад¤нам т≥льки за р≥шенн¤м загальних збор≥в, конференц≥й та з'њзд≥в
в≥дпов≥дних сп≥лок або уповноважених ними орган≥в.
ѕри л≥кв≥дац≥њ кооперативу ( —ѕ) майно, що залишилос¤ п≥сл¤ розрахунк≥в з
бюджетом, банками та ≥ншими кредиторами, розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами кооперативу
( —ѕ). ÷е загальне правило конкретизовано, наприклад, у законах ”крањни
"ѕро споживчу кооперац≥ю" (ст. 18) та "ѕро колективне
с≥льськогосподарське п≥дприЇмство" (ст. 33).
ќб'Їктом права власност≥ акц≥онерного товариства Ї майно, придбане за рахунок
продажу акц≥й, одержане в результат≥ його господарськоњ д≥¤льност≥, а також
≥нше майно, набуте на п≥дставах, не заборонених законом.
ƒержател¤ми акц≥й можуть бути п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, державн≥
органи, прац≥вники цього товариства, а також ≥нш≥ громад¤ни, ¤кщо ≥нше не
передбачено законодавчими актами ”крањни або статутом товариства.
≤ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи, а також
м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть бути засновниками та учасниками акц≥онерного товариства
нар≥вн≥ з громад¤нами та юридичними особами ”крањни, кр≥м випадк≥в,
встановлених законодавчими актами ”крањни.
—л≥д мати на уваз≥, що ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро
впор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, створених за
участю державних п≥дприЇмств" в≥д 31 грудн¤ 1992 р. є 24-92 зупинено д≥ю
частин 1 та 2 ст. « «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" у
частин≥ права державних п≥дприЇмств бути засновниками та учасниками
господарських товариств (у тому числ≥ й акц≥онерних).
ƒержавне п≥дприЇмство за сп≥льним р≥шенн¤м трудового колективу та
уповноваженого на те державного органу може бути перетворено на акц≥онерне
товариство шл¤хом випуску акц≥й на всю варт≥сть майна п≥дприЇмства. ошти,
одержан≥ в≥д продажу акц≥й, п≥сл¤ покритт¤ борг≥в державного п≥дприЇмства
надход¤ть до в≥дпов≥дного бюджету.
ќсобливост≥ створенн¤ в≥дкритих акц≥онерних товариств шл¤хом корпоратизац≥њ
визначен≥ ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро корпоратизац≥ю п≥дприЇмств"
в≥д 15 червн¤ 1993 р. та ѕоложенн¤м про корпоратизац≥ю п≥дприЇмств,
затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 5 липн¤ 1993 р. є 508.
ќб'Їкти права власност≥ господарського товариства визначен≥, кр≥м ст. 26 «акону
”крањни "ѕро власн≥сть", також ст. 12 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥
товариства", зг≥дно з ¤кою товариство Ї власником майна, переданого йому
засновниками ≥ учасниками у власн≥сть; продукц≥њ, виробленоњ товариством у
результат≥ господарськоњ д≥¤льност≥; одержаних доход≥в, а також ≥ншого майна,
набутого на п≥дставах, не заборонених законом.
¬кладами учасник≥в та засновник≥в господарського товариства можуть бути
будинки, споруди, обладнанн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, ц≥нн≥ папери, права
користуванн¤ землею, водою та ≥ншими природними ресурсами, будинками, спорудами,
обладнанн¤м, а також ≥нш≥ майнов≥ права (у тому числ≥ на ≥нтелектуальну
власн≥сть), грошов≥ кошти, в тому числ≥ в ≥ноземн≥й валют≥.
¬клад, оц≥нений у карбованц¤х, становить частку учасника та засновника у
статутному фонд≥. ѕор¤док оц≥нки вклад≥в визначаЇтьс¤ в установчих документах
товариства, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни.
ќб'Їктом права власност≥ господарського об'Їднанн¤ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й
(асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, концерну, консорц≥уму тощо) Ї майно, добров≥льно
передане йому п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, а також набуте в результат≥
господарськоњ д≥¤льност≥ та на ≥нших п≥дставах, не заборонених законом.
ќск≥льки п≥дприЇмства, ¤к≥ вход¤ть до складу зазначених орган≥зац≥йних
структур, збер≥гають права юридичноњ особи ≥ на них поширюЇтьс¤ д≥¤ «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", њхнЇ майно не входить до складу
об'Їкт≥в права власност≥ господарського об'Їднанн¤. ѕроте майно створених
об'Їднанн¤м п≥дприЇмств Ї власн≥стю об'Їднанн¤. “ак≥ п≥дприЇмства можуть вийти
з≥ складу об'Їднанн¤ лише за його згодою. якщо д≥¤льн≥сть господарського
об'Їднанн¤ припин¤Їтьс¤, майно, що залишилос¤, розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж
п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ входили до нього.
ќб'Їктами права власност≥ громадських об'Їднань, у тому числ≥ профес≥йних
сп≥лок, благод≥йних та ≥нших громадських фонд≥в Ї кошти та ≥нше майно,
необх≥дне дл¤ зд≥йсненн¤ њх статутноњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ майно
культурно-осв≥тнього та оздоровчого призначенн¤, акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери,
житлов≥ будинки, споруди виробничого ≥ невиробничого призначенн¤, обладнанн¤,
устаткуванн¤, транспортн≥ засоби та ≥н. ќб'Їднанн¤ громад¤н набуваЇ право
власност≥ на кошти, на ≥нше майно, передане йому засновниками, членами
(учасниками) або державою, набуте в≥д вступних та членських внеск≥в, пожертвуване
громад¤нами, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми, а також на майно,
придбане за рахунок власних кошт≥в чи на ≥нших п≥дставах, не заборонених
законом.
ƒл¤ виконанн¤ статутних завдань ≥ ц≥лей зареЇстрован≥ об'Їднанн¤ громад¤н
можуть зд≥йснювати необх≥дну господарську та ≥ншу комерц≥йну д≥¤льн≥сть шл¤хом
створенн¤ госпрозрахункових установ та орган≥зац≥й з≥ статусом юридичноњ особи,
засну-
ванн¤ п≥дприЇмств у пор¤дку, встановленому законодавством. √ромадськ≥
орган≥зац≥њ мають право на майно та кошти, придбан≥ в результат≥ господарськоњ
та ≥ншоњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ створених ними госпрозрахункових установ та
орган≥зац≥й, заснованих п≥дприЇмств.
ѕраво власност≥ об'Їднань громад¤н реал≥зують њхн≥ вищ≥ статутн≥ органи
управл≥нн¤ (загальн≥ збори, конференц≥њ, з'њзди тощо) в пор¤дку, передбаченому
законодавством ”крањни та статутними документами.
„инним законодавством встановлено специф≥чний правовий режим щодо майна,
належного пол≥тичним парт≥¤м та орган≥зац≥¤м. «азначен≥ об'Їднанн¤ громад¤н можуть
мати у власност≥ майно, необх≥дне виключно дл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ статутних
функц≥й. ѕол≥тичн≥ парт≥њ, створюван≥ ними установи та орган≥зац≥њ не мають
права засновувати п≥дприЇмства, кр≥м засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, та займатис¤
господарською та ≥ншою комерц≥йною д≥¤льн≥стю, за вин¤тком продажу
сусп≥льно-пол≥тичноњ л≥тератури, ≥нших пропагандистсько-аг≥тац≥йних матер≥ал≥в,
вироб≥в ≥з власною символ≥кою, проведенн¤ фестивал≥в, св¤т, виставок, лекц≥й,
≥нших сусп≥льно-пол≥тичних заход≥в. «аконом ”крањни "ѕро об'Їднанн¤
громад¤н" в≥д 16 червн¤ 1992 р. встановлено й ≥нш≥ особливост≥ правового
режиму майна пол≥тичних парт≥й, зокрема обмеженн¤ щодо одержанн¤ кошт≥в та
≥ншого майна (ст. 22 «акону).
–ел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ ¤к суб'Їкти права колективноњ власност≥ волод≥ють,
користуютьс¤ ≥ розпор¤джаютьс¤ належним њм майном. ” њх власност≥ можуть бути
буд≥вл≥, предмети культу, об'Їкти виробничого, соц≥ального ≥ доброд≥йного
призначенн¤, транспорт, кошти та ≥нше майно, необх≥дне дл¤ забезпеченн¤ њхньоњ
д≥¤льност≥. –ел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ мають право власност≥ на майно, придбане або
створене ними за рахунок власних кошт≥в, пожертвуване громад¤нами,
орган≥зац≥¤ми або передане державою, а також придбане на ≥нших п≥дставах,
передбачених законом. ’оч рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ мають право в≥дпов≥дно до
«акону ”крањни "ѕро свободу сов≥ст≥ та рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ" в≥д 23
кв≥тн¤ 1991 р. зд≥йснювати виробничу та господарську д≥¤льн≥сть, питома вага
такоњ д≥¤льност≥ в економ≥ц≥ ”крањни незначна.
І 4. ѕраво приватноњ власност≥
ѕриватна власн≥сть в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших державах - республ≥ках колишнього
—–—–, маЇ незначну питому вагу в економ≥чному житт≥. ≤ хоч у процес≥
приватизац≥њ вона зростатиме, проте, враховуючи економ≥чн≥ та ≥сторичн≥ умови
розвитку ”крањни, ц¤ форма власност≥ навр¤д чи матиме найближчим часом
вир≥шальне значенн¤ ≥ зможе стати основою господарюванн¤.
—уб'Їктами права приватноњ власност≥ в ”крањн≥ Ї громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥
громад¤ни та особи без громад¤нства.
≤ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства користуютьс¤ правами ≥ несуть
обов'¤зки щодо належного њм на територ≥њ ”крањни майна однаково з громад¤нами
”крањни, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавчими актами ”крањни. “ак, ≥ноземним
громад¤нам та особам без громад¤нства земельн≥ д≥л¤нки у власн≥сть не передаютьс¤
(ч. « ст. 11 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть").
ќсновою створенн¤ ≥ примноженн¤ власност≥ громад¤н Ї њхн¤ прац¤. √ромад¤нин
набуваЇ права власност≥ на доходи в≥д участ≥ в сусп≥льному виробництв≥,
≥ндив≥дуальноњ прац≥, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, вкладанн¤ кошт≥в у кредитн≥
установи, акц≥онерн≥ товариства, а також на майно, одержане внасл≥док
успадкуванн¤ або укладенн¤ ≥нших угод, не заборонених законом.
ќб'Їктами права приватноњ власност≥ Ї житлов≥ будинки, квартири, предмети
особистого користуванн¤, дач≥, садов≥ будинки, предмети домашнього
господарства, продуктивна ≥ робоча худоба, земельн≥ д≥л¤нки, насадженн¤ на
земельн≥й д≥л¤нц≥, засоби виробництва, вироблена продукц≥¤, транспортн≥ засоби,
грошов≥ кошти, акц≥њ, ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, а також ≥нше майно споживчого ≥
виробничого призначенн¤. —клад, к≥льк≥сть ≥ варт≥сть майна, що може бути у
власност≥ громад¤н, не обмежуЇтьс¤, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.
¬≥дпов≥дно до ст. 13 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" ¬ерховна –ада
”крањни постановою "ѕро право власност≥ на окрем≥ види майна" в≥д 17
червн¤ 1992 р. затвердила перел≥к вид≥в майна, що не може перебувати у
власност≥ громад¤н (збро¤, боЇприпаси, бойова ≥ спец≥альна в≥йськова техн≥ка,
вибухов≥ та бойов≥ отруйн≥ речовини, наркотичн≥, психотропн≥, сильнод≥юч≥
отруйн≥ л≥карськ≥ засоби та ≥н.), та встановила спец≥альний пор¤док набутт¤
права власност≥ громад¤нами на окрем≥ види майна: мисливську
зброю, об'Їкти - пам'¤тки ≥стор≥њ та культури, рад≥оактивн≥ речовини.
ќкрема статт¤ «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" присв¤чена праву
приватноњ власност≥ громад¤н на землю. «г≥дно з≥ ст. 14 громад¤ни ”крањни мають
право на одержанн¤ у власн≥сть земельних д≥л¤нок дл¤ веденн¤ сел¤нського
(фермерського) господарства; веденн¤ особистого п≥дсобного господарства; буд≥вництва
та обслуговуванн¤ житлового будинку ≥ господарських буд≥вель (присадибна
д≥л¤нка); сад≥вництва, дачного ≥ гаражного буд≥вництва.
ћайно може належати громад¤нам на прав≥ сп≥льноњ власност≥ (сум≥сноњ чи
частковоњ). “ак, майно, придбане внасл≥док сп≥льноњ прац≥ член≥в с≥м'њ, Ї
њхньою сп≥льною сум≥сною власн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено письмовою угодою
м≥ж ними. ћайно, придбане внасл≥док сп≥льноњ прац≥ громад¤н, ¤к≥ об'Їдналис¤
дл¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥, Ї њхньою сп≥льною частковою власн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено
письмовою угодою м≥ж ними. –озм≥р частки кожного визначаЇтьс¤ ступенем його
трудовоњ участ≥.
ўо стосуЇтьс¤ майна сел¤нського (фермерського) господарства, правовий режим
¤кого, кр≥м ст. 18 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть", визначаЇтьс¤ також
статт¤ми 16-19 «акону ”крањни "ѕро сел¤нське (фермерське)
господарство" (в редакц≥њ закону в≥д 24 червн¤ 1993 p.), то воно належить
особам, ¤к≥ об'Їдналис¤ дл¤ веденн¤ сел¤нського (фермерського) господарства, на
прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥, ¤кщо ≥нше не передбачено письмовою угодою
м≥ж ними.
¬ажливим аспектом зд≥йсненн¤ громад¤нами права приватноњ власност≥ Ї право
використовувати належне њм майно дл¤ веденн¤ господарськоњ та ≥ншоњ, не
забороненоњ законом д≥¤льност≥.
І 5. ѕравовий режим майна державних п≥дприЇмств. ќсобливост≥ правового
режиму майна державних бюджетних установ
ƒержава зд≥йснюЇ належн≥ њй повноваженн¤ власника майна, що Ї державною
власн≥стю ≥ закр≥плене за державним п≥дприЇмством, зокрема, у форм≥
нормативно-правового регулюванн¤. «м≥ст останнього розкриваЇ категор≥¤
правового режиму майна.
ѕ≥д правовим режимом майна п≥дприЇмства звичайно розум≥ють встановлен≥
правовими нормами структуру цього майна, пор¤док його придбанн¤ (формуванн¤),
використанн¤ ≥ вибутт¤, а також зверненн¤ на нього ст¤гненн¤ кредитор≥в.
ћайно державних п≥дприЇмств под≥л¤Їтьс¤ на р≥зн≥ фонди, тобто групи однор≥дних
за економ≥чними ознаками матер≥альних ц≥нностей або грошових кошт≥в, що мають
сп≥льне ц≥льове призначенн¤ ≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ встановленому дл¤ кожноњ з цих
груп особливому правовому режиму. «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" (п. 1 ст. 10) називаЇ три так≥ групи - основн≥ фонди, оборотн≥
кошти, а також ≥нш≥ ц≥нност≥, варт≥сть ¤ких в≥дображаЇтьс¤ на самост≥йному
баланс≥ п≥дприЇмства.
—л≥д, проте, мати на уваз≥, що перебуванн¤ майна на баланс≥ п≥дприЇмства
(орган≥зац≥њ) ще не Ї безсп≥рною ознакою на¤вност≥ у цього п≥дприЇмства права
повного господарського в≥данн¤ державним майном.
Ѕаланс п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ Ї формою бухгалтерського обл≥ку, визначенн¤
складу ≥ вартост≥ майна та обс¤гу ф≥нансових зобов'¤зань на конкретну дату.
Ѕаланс не визначаЇ п≥дстав перебуванн¤ майна у волод≥нн≥ п≥дприЇмства.
як роз'¤снив ¬ищий арб≥тражний суд ”крањни, одним з основних критер≥њв
визначенн¤ законност≥ волод≥нн¤ державним майном ≥ в≥дображенн¤ його на баланс≥
п≥дприЇмства Ї джерела ф≥нансуванн¤ (централ≥зован≥ або власн≥ кошти
п≥дприЇмства), передача п≥дприЇмству у волод≥нн¤ майна безпосередньо власником
(уповноваженим ним органом) чи п≥дприЇмством, ¤ке волод≥Ї майном на прав≥
повного господарського в≥данн¤.
“ак, перебуванн¤ будинку, що належить до державноњ власност≥, на баланс≥ одного
п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) не означаЇ, що останнЇ маЇ виключне право
користуванн¤ вс≥ма прим≥щенн¤ми цього будинку. якщо будинок збудований за
рахунок державних централ≥зованих джерел ф≥нансуванн¤ ≥ власник (орган,
уповноважений управл¤ти державним майном) визначив належн≥сть сп≥рного
прим≥щенн¤ кожному з п≥дприЇмств (орган≥зац≥й), то факт перебуванн¤ будинку на
баланс≥ одного з п≥дприЇмств не Ї п≥дставою дл¤ визнанн¤ його Їдиним законним
волод≥льцем ус≥х прим≥щень цього будинку. јналог≥чн≥ питанн¤ виникають ≥ тод≥,
коли будинок збудовано за участю к≥лькох п≥дприЇмств (орган≥зац≥й). «а таких
обставин п≥дтвердженн¤м права одного п≥дприЇмства на користуванн¤ ≥
розпор¤дженн¤ конкретним нежитловим прим≥щенн¤м, ¤ке перебуваЇ на баланс≥
≥ншого п≥дприЇмства, Ї документи, що п≥дтверджують участь п≥дприЇмства у
витратах на буд≥вництво будинку, дл¤ визначенн¤ його частки прим≥щенн¤ або
р≥шенн¤ власника (органу, уповноваженого управл¤ти державним майном) про
закр≥пленн¤ за ним певноњ частки будинку на прав≥ повного господарського
в≥данн¤ (оперативного управл≥нн¤).
ќсновну ≥ визначальну частину становл¤ть виробнич≥ фонди - майно, призначене
дл¤ безпосереднього використанн¤ у вироб-
ничому процес≥. «алежно в≥д њх рол≥ у цьому процес≥ та в≥д способу перенесенн¤
своЇњ вартост≥ на продукц≥ю виробнич≥ фонди под≥л¤ютьс¤ неосновн≥ та оборотн≥
фонди (засоби).
ќсновн≥ засоби п≥дприЇмства - це сукупн≥сть матер≥ально-речових ц≥нностей, що
д≥ють у натуральн≥й форм≥ прот¤гом тривалого часу. ѕогашенн¤ њхньоњ вартост≥
зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом в≥днесенн¤ зносу (амортизац≥йних в≥драхувань) за
затвердженими нормами на витрати виробництва, об≥гу прот¤гом терм≥ну, за ¤кий
перв≥сна варт≥сть повн≥стю переноситьс¤ на витрати виробництва та об≥гу. ƒо
основних засоб≥в належать буд≥вл≥, споруди, обладнанн¤, транспортн≥ засоби,
продуктивна та робоча худоба, багатор≥чн≥ насадженн¤ тощо.
ќборотн≥ засоби (сировина, матер≥али, паливо та ≥нш≥ предмети прац≥)
квал≥ф≥куютьс¤ ¤к матер≥альн≥ витрати (витрати на обслуговуванн¤ виробничого
процесу), що њх в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг). ¬они
споживаютьс¤ прот¤гом одного виробничого циклу, трансформуючись у виготовлену
продукц≥ю (роботи, послуги).
р≥м основних та оборотних засоб≥в, до виробничих фонд≥в п≥дприЇмства можна
в≥днести нематер≥альн≥ активи, у склад≥ ¤ких в≥дображаютьс¤ придбан≥
п≥дприЇмством права користуванн¤ землею, водою, ≥ншими природними ресурсами,
промисловими зразками, товарними знаками, об'Їктами промисловоњ та
≥нтелектуальноњ власност≥ та ≥нш≥ аналог≥чн≥ майнов≥ права. ѕогашенн¤ вартост≥
нематер≥альних актив≥в зд≥йснюЇтьс¤ щом≥с¤ц¤ нарахуванн¤м зносу, виход¤чи з
њхньоњ перв≥сноњ вартост≥ та строку корисного використанн¤, але не б≥льше ¤к
дес¤ть рок≥в, або строку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. Ќе нараховуЇтьс¤ знос на
ноу-хау, гудв≥ли, знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг, варт≥сть ¤ких не зменшуЇтьс¤ у
процес≥ њх використанн¤.
ќсновним повноваженн¤м державного п≥дприЇмства стосовно виробничих фонд≥в Ї
повноваженн¤ користуванн¤, зд≥йснюючи ¤ке п≥дприЇмство забезпечуЇ рац≥ональну
орган≥зац≥ю процесу виробництва. ѕ≥дприЇмство зобов'¤зане:
o додержуватис¤ встановлених державою або самим п≥дприЇмством норм та
норматив≥в; вести обл≥к належних йому фонд≥в; закр≥пити за внутр≥шн≥ми
п≥дрозд≥лами виробнич≥ фонди засобами бухгалтерського обл≥ку;
o орган≥зувати ≥ зд≥йснювати обл≥к руху майна м≥ж своњми п≥дрозд≥лами;
o забезпечити ремонт та збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей, ўо належать до виробничих
фонд≥в.
ўодо основних фонд≥в п≥дприЇмство зобов'¤зане проводити амортизац≥йн≥
в≥драхуванн¤ њхньоњ вартост≥ на реконструкц≥ю, модерн≥зац≥ю та кап≥тальний
ремонт фонд≥в, обчислен≥ за балансовою варт≥стю цих фонд≥в в≥дпов≥дно до
встановлених норм, включаючи прискорену амортизац≥ю њхньоњ активноњ частини.
ѕ≥дприЇмство, ¤кщо ≥нше не передбачено чинним законодавством та його статутом,
маЇ право продавати ≥ передавати ≥ншим п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м та
установам, обм≥нювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове
користуванн¤ або в позику належн≥ йому будинки, споруди, устаткуванн¤,
транспортн≥ засоби, ≥нвентар, сировину та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, а також
списувати њх з балансу. ¬одночас сл≥д мати на уваз≥, що в≥дчуженн¤ в≥д держави
засоб≥в виробництва, ¤к≥ Ї державною власн≥стю ≥ закр≥плен≥ за державними
п≥дприЇмствами, зд≥йснюЇтьс¤ виключно на конкурентних засадах (через б≥рж≥, за
конкурсом, на аукц≥онах) у пор¤дку, визначеному ѕоложенн¤м про пор¤док
в≥дчуженн¤ засоб≥в виробництва, що Ї державною власн≥стю, затвердженим ‘ондом
державного майна ”крањни 30 липн¤ 1999 р. „инн≥сть цього ѕоложенн¤ поширюЇтьс¤
на майно, ¤ке в≥днесено до основних засоб≥в (фонд≥в) та перебуваЇ на баланс≥
державних п≥дприЇмств на правах повного господарського в≥данн¤, оперативного
управл≥нн¤, державного майна ≥нших суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та
державного майна, наданого в оренду.
–азом з тим д≥¤ цього ѕоложенн¤ не поширюЇтьс¤ на:
а) ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств, њхн≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли, об'Їкти
незавершеного буд≥вництва, законсервован≥ об'Їкти та ≥нше майно, ¤ке п≥дл¤гаЇ
в≥дчуженню шл¤хом приватизац≥њ в≥дпов≥дно до законодавчих акт≥в ”крањни з
питань приватизац≥њ;
б) ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств, њхн≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли та ≥нше
майно, ¤к≥ Ї предметом застави зг≥дно з договором застави ≥ в≥дчуженн¤ ¤ких
зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м вимог, що визначаютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро
заставу";
в) державне майно, пор¤док в≥дчуженн¤ ¤кого визначаЇтьс¤ окремими
нормативно-правовими актами ”крањни (майно, на ¤ке звернено ст¤гненн¤ за
р≥шенн¤м суду, арб≥тражного суду; майно «бройних —ил ”крањни та ≥нших
в≥йськових формувань та ≥нше).
¬≥дчуженн¤ майна державного п≥дприЇмства проводитьс¤ безпосередньо
п≥дприЇмством п≥сл¤ отриманн¤ на це дозволу центрального або м≥сцевого органу
виконавчоњ влади, уповноваженого зд≥йснювати функц≥њ управл≥нн¤ державним
майном (дал≥ - орган управл≥нн¤ майном), за погодженн¤м з ‘ондом державного
майна ”крањни або його рег≥ональними в≥дд≥ленн¤ми, ‘ондом майна јвтономноњ –еспубл≥ки
рим.
ѕочаткова ц≥на продажу майна визначаЇтьс¤ п≥дприЇмством на п≥дстав≥ висновк≥в
зв≥ту про експертну оц≥нку майна.
≈кспертна оц≥нка майна, ¤ке п≥дл¤гаЇ в≥дчуженню, проводитьс¤ в≥дпов≥дно до
нормативно-правових акт≥в та м≥жнародних стандарт≥в оц≥нки, що д≥ють на момент
њњ проведенн¤, юридичними особами (експертами), ¤к≥ мають угоду з ‘ондом
державного майна ”крањни на право проведенн¤ експертноњ оц≥нки майна.
ќдержан≥ внасл≥док в≥дчуженн¤ державного майна кошти (за вирахуванн¤м плати за
послуги) зараховуютьс¤ до позабюджетного ƒержавного фонду приватизац≥њ.
ƒержавному п≥дприЇмству також надано право, ¤кщо ≥нше не передбачено чинним
законодавством та його статутом, продавати, передавати безоплатно, обм≥нювати,
здавати в оренду громад¤нам засоби виробництва та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, за
вин¤тком тих, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавчих акт≥в ”крањни не можуть перебувати
в њхн≥й власност≥. ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро управл≥нн¤
майном, що Ї у загальнодержавн≥й власност≥" в≥д 15 грудн¤ 1992 p. є 8-92,
п≥дприЇмства, заснован≥ на загальнодержавн≥й власност≥, позбавлен≥ права
передавати безоплатно громад¤нам засоби виробництва та ≥нш≥ матер≥альн≥
ц≥нност≥.
ƒругу велику частину майна державного п≥дприЇмства становл¤ть спец≥альн≥ фонди.
÷е грошов≥ кошти, що пр¤мо ≥ безпосередньо не беруть участ≥ у процес≥
виробництва, а слугують ≥ншим спец≥альним ц≥л¤м, перебаченим чинним
законодавством або статутом п≥дприЇмства. ¬икористанн¤ кошт≥в одного фонду дл¤
ц≥лей ≥ншого, ¤к правило, не допускаЇтьс¤.
—еред фонд≥в п≥дприЇмства передус≥м сл≥д вид≥лити статутний фонд, що ¤вл¤Ї
собою сукупн≥сть вклад≥в (у грошовому вираженн≥) учасник≥в (власник≥в) у майно
при створенн≥ п≥дприЇмства дл¤ забезпеченн¤ його д≥¤льност≥ в розм≥рах,
визначених установчими документами.
Ќа в≥дм≥ну в≥д законодавства про господарськ≥ товариства, ¤ким визначаЇтьс¤
м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду та пор¤док його формуванн¤ ¤к щодо
господарських товариств взагал≥, так ≥ щодо окремих њх вид≥в (банк≥в,
≥нвестиц≥йних компан≥й та ≥нвестиц≥йних фонд≥в), нормативн≥ акти, що регулюють
д≥¤льн≥сть державних п≥дприЇмств (¤к, до реч≥, ≥ приватних та ≥ндив≥дуальних),
не лише не визначають м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду державного
п≥дприЇмства, а й взагал≥ не визнають його на¤вн≥сть обов'¤зковою дл¤ цього
виду п≥дприЇмства.
ѕ≥дприЇмство, ¤кщо це передбачено законодавством, створюЇ з прибутку резервний
фонд дл¤ покритт¤ непередбачених втрат ≥ збитк≥в. «алишки невикористаних кошт≥в
цього фонду переход¤ть на наступний р≥к.
¬≥дпов≥дно до ст. 21 «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" в≥д 14 жовтн¤
1992 р. на п≥дприЇмствах створюютьс¤ фонди охорони прац≥. ‘ормуванн¤ њх
зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому ѕоложенн¤м про державний, галузев≥,
рег≥ональн≥ фонди охорони прац≥ та фонди охорони прац≥ п≥дприЇмств, затвердженим
постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 жовтн¤ 1993 р., та ≤нструкц≥Їю про
пор¤док перерахуванн¤, обл≥ку та витрачанн¤ кошт≥в державного, галузевих,
рег≥ональних фонд≥в охорони прац≥ та фонд≥в охорони прац≥ п≥дприЇмств,
затвердженою наказом ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ≥ ћ≥нф≥ну ”крањни в≥д 25 с≥чн¤ 1994
р. ошти зазначеного фонду використовуютьс¤ т≥льки на виконанн¤ заход≥в, що
забезпечують доведенн¤ умов ≥ безпеки прац≥ до нормативних вимог або п≥двищенн¤
≥снуючого р≥вн¤ охорони прац≥ на виробництв≥.
ѕ≥дприЇмство може створювати резерв сумн≥вних борг≥в дл¤ розрахунк≥в з ≥ншими
п≥дприЇмствами з в≥днесенн¤м суми резерву на результати ф≥нансово-господарськоњ
д≥¤льност≥. —умн≥вним боргом визнаЇтьс¤ не сплачена у встановлен≥ договором
терм≥ни ≥ не забезпечена в≥дпов≥дними гарант≥¤ми деб≥торська заборгован≥сть
п≥дприЇмства за в≥двантажену продукц≥ю (виконан≥ роботи, надан≥ послуги) у раз≥
зарахуванн¤ њњ до обс¤гу реал≥зац≥њ та визначенн¤ за нею прибутку. –езерв
створюЇтьс¤ на основ≥ результат≥в ≥нвентаризац≥њ деб≥торськоњ заборгованост≥
п≥дприЇмства окремо за кожним сумн≥вним боргом залежно в≥д ф≥нансового стану
(платоспроможност≥) боржника ≥ оц≥нки можливост≥ погашенн¤ боргу повн≥стю або
частково.
р≥м зазначених, з метою р≥вном≥рного включенн¤ наступних витрат до витрат
виробництва та об≥гу зв≥тного пер≥оду, п≥дприЇмство може створювати й ≥нш≥
резерви: на наступну виплату в≥дпусток прац≥вникам, включаючи в≥драхуванн¤ на
державне соц≥альне страхуванн¤ з цих сум; на ремонт основних засоб≥в (у межах
норм амортизац≥йних в≥драхувань на њхнЇ повне в≥дновленн¤); на виробнич≥
витрати дл¤ п≥дготовчих роб≥т на п≥дприЇмствах промисловост≥ з сезонним
виробництвом; наступн≥ витрати дл¤ ремонту предмет≥в прокату.
ћайновим фондом особливого роду можна вважати прибуток п≥дприЇмства. ѕравовий
режим прибутку державного п≥дприЇмства охоплюЇ: пон¤тт¤ прибутку, пор¤док та
методи його нарахуванн¤; зобов'¤занн¤ п≥дприЇмства щодо сплати податк≥в з
прибутку та механ≥зм њх зд≥йсненн¤; права п≥дприЇмства щодо використанн¤
прибутку.
ѕрибуток (дох≥д) Ї основним узагальнюючим показником ф≥нансових результат≥в
господарськоњ д≥¤льност≥ на вс≥х (у тому числ≥ ≥ державних) п≥дприЇмствах. ƒл¤
ц≥лей оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств, а також орган≥зац≥њ бухгалтерського
обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в законодавств≥ вживаЇтьс¤ терм≥н "балансовий
прибуток", п≥д ¤ким розум≥ють загальну суму прибутку п≥дприЇмства в≥д ус≥х
вид≥в д≥¤льност≥ за зв≥тний пер≥од, отриману ¤к на територ≥њ ”крањни, њњ
континентальному шельф≥, у виключн≥й (морськ≥й) економ≥чн≥й зон≥, так ≥ за њњ
межами, ¤ка в≥дображена в його баланс≥ ≥ включаЇ прибуток в≥д реал≥зац≥њ
продукц≥њ (роб≥т, послуг), у тому числ≥ продукц≥њ допом≥жних ≥ обслуговуючих
виробництв, що не мають окремого балансу, основних фонд≥в, нематер≥альних
актив≥в, ц≥нних папер≥в, валютних ц≥нностей, ≥нших вид≥в ф≥нансових ресурс≥в та
матер≥альних ц≥нностей, а також прибуток в≥д орендних (л≥зингових) операц≥й,
ро¤лт≥, а також в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.
ƒл¤ б≥льшост≥ п≥дприЇмств переважну частку в балансовому прибутку становить
прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг), тобто виручка в≥д реал≥зац≥њ
продукц≥њ (роб≥т, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку
на додану варт≥сть (за вин¤тком товарообм≥нних операц≥й з нерезидентами),
акцизного збору, вв≥зного мита, митного збору та ≥нших визначених чинним
законодавством обов'¤зкових збор≥в ≥ платеж≥в, а також на суму витрат, що
включаютьс¤ до соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг). ѕор¤док
використанн¤ прибутку визначаЇ власник п≥дприЇмства або уповноважений ним орган
зг≥дно з≥ статутом п≥дприЇмства та чинним законодавством. ƒержавний вплив на
виб≥р напр¤м≥в та обс¤г≥в використанн¤ прибутку зд≥йснюЇтьс¤ через установлен≥
нормативи, податки, податков≥ п≥льги, а також економ≥чн≥ санкц≥њ в≥дпов≥дно до
законодавства ”крањни.
«аконом ”крањни "ѕро передачу об'Їкт≥в права державноњ та комунальноњ
власност≥" в≥д 3 березн¤ 1998 р. та ѕоложенн¤м про пор¤док передач≥
об'Їкт≥в права державноњ та комунальноњ власност≥, затвердженим постановою
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 вересн¤ 1998 р. є 1482 встановлено, що
об'Їктами передач≥ зг≥дно з цими актами Ї:
а) ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, њх структурних
п≥дрозд≥л≥в (дал≥ - п≥дприЇмства). —труктурний п≥дрозд≥л п≥дприЇмства може бути
об'Їктом передач≥ п≥сл¤ вид≥ленн¤ його у встановленому пор¤дку в ц≥л≥сний
майновий комплекс на п≥дстав≥ розпод≥льного балансу;
б) нерухоме майно (буд≥вл≥, споруди, у тому числ≥ об'Їкти незавершеного
буд≥вництва, а також нежитлов≥ прим≥щенн¤ п≥сл¤ вид≥ленн¤ њх в окрему обл≥кову
одиницю (≥нвентарний об'Їкт) на п≥дстав≥ складанн¤ у встановленому пор¤дку
розпод≥льного балансу за умови обов'¤зкового наступного укладенн¤ з ≥ншими
ба-лансоутримувачами будинку, в ¤кому розташован≥ ц≥ прим≥щенн¤, угоди про сп≥льне
користуванн¤ та утриманн¤ будинку ≥ при-будинковоњ територ≥њ);
в) акц≥њ (частки, пањ), що належать держав≥ у майн≥ господарських товариств
(кр≥м передач≥ акц≥й державним органам приватизац≥њ засновниками в≥дкритих
акц≥онерних товариств, створених у процес≥ корпоратизац≥њ);
г) державне майно, що не ув≥йшло до статутного фонду господарських товариств,
створених у процес≥ приватизац≥њ, корпоратизац≥њ;
д) ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, њх структурних
п≥дрозд≥л≥в у зв'¤зку з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про њх приватизац≥ю;
е) ≥нше окреме ≥ндив≥дуально-визначене майно п≥дприЇмств (кр≥м нерухомого).
ѕередача об'Їкт≥в права державноњ власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м:
- аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни - щодо об'Їкт≥в, визначених пунктами "а"
≥ "в";
- орган≥в, уповноважених управл¤ти державним майном, або самовр¤дних
орган≥зац≥й за погодженн¤м з ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ном ≥ ‘ондом державного майна -
щодо об'Їкт≥в, визначених пунктами "б" ≥ "е";
- засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управл¤ти
державним майном, ¤кий приймаЇ майно, за погодженн¤м з ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ном ≥
‘ондом державного майна - щодо об'Їкт≥в, визначених п. "г";
- орган≥в, уповноважених управл¤ти державним майном, самовр¤дних орган≥зац≥й та
‘онду державного майна - щодо об'Їкт≥в, визначених п. "д".
ѕередача об'Їкт≥в права державноњ власност≥ в≥д одного п≥дприЇмства ≥ншому, що
належать до сфери управл≥нн¤ того самого органу, уповноваженого управл¤ти
державним майном, або самовр¤дноњ орган≥зац≥њ, зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤
цього органу або самовр¤дноњ орган≥зац≥њ.
ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 вересн¤ 1998 р. є 1482 затверджено
також ѕор¤док поданн¤ та розгл¤ду пропозиц≥й щодо передач≥ об'Їкт≥в з
комунальноњ у державну власн≥сть та утворенн¤ ≥ роботи ком≥с≥њ з питань
передач≥ об'Їкт≥в у державну власн≥сть.
ѕередача об'Їкт≥в з комунальноњ у державну власн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м:
с≥льських, селищних, м≥ських рад - щодо об'Їкт≥в права комунальноњ власност≥
в≥дпов≥дних територ≥альних громад;
районних, обласних рад - щодо об'Їкт≥в права сп≥льноњ власност≥ територ≥альних
громад с≥л, селищ, м≥ст, що перебувають в управл≥нн≥ районних, обласних рад.
ѕередача об'Їкт≥в з комунальноњ у державну власн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ за на¤вност≥
згоди на передачу:
а) аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни щодо:
ц≥л≥сних майнових комплекс≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, њх структурних
п≥дрозд≥л≥в (дал≥ - п≥дприЇмства). «года на передачу структурних п≥дрозд≥л≥в
даЇтьс¤ п≥сл¤ вид≥ленн¤ њх у встановленому пор¤дку в ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси
на п≥дстав≥ розпод≥льного балансу;
нерухомого майна (буд≥вель, споруд, у тому числ≥ об'Їкт≥в незавершеного
буд≥вництва, а також нежитлових прим≥щень п≥сл¤ вид≥ленн¤ њх в окрему обл≥кову
одиницю (≥нвентарний об'Їкт) на п≥дстав≥ складанн¤ у встановленому пор¤дку
розпод≥льного балансу за умови обов'¤зкового наступного укладенн¤ з ≥ншими
балансоутримувачами будинку, в ¤кому розташован≥ ц≥ прим≥щенн¤, угоди про
сп≥льне користуванн¤ та утриманн¤ будинку ≥ прибудинковоњ територ≥њ);
акц≥й (часток, пањв), що належать суб'Їктам права комунальноњ власност≥ у майн≥
господарських товариств;
б) орган≥в, уповноважених управл¤ти державним майном, - щодо ≥ншого окремого
≥ндив≥дуально-визначеного майна п≥дприЇмств (кр≥м нерухомого майна).
ћайнов≥ фонди державних бюджетних установ складаютьс¤ з основних засоб≥в та
матер≥ал≥в ≥ належать њм на прав≥ оперативного управл≥нн¤. ќбс¤г прав таких
установ значно вужчий пор≥вн¤но з госпрозрахунковими п≥дприЇмствами, оск≥льки
вони ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету ≥, ¤к правило, не займаютьс¤ виробничою
чи ≥ншою господарською д≥¤льн≥стю. ƒо них вход¤ть державн≥ установи у сфер≥
культури, охорони здоров'¤, осв≥ти, адм≥н≥стративного управл≥нн¤.
ѕравовий режим майна таких установ (орган≥зац≥й) визначаЇтьс¤, зокрема:
≤нструкц≥Їю з обл≥ку основних засоб≥в бюджетних установ, затвердженою наказом
√оловного управл≥нн¤ ƒержавного казначейства ”крањни, ћ≥неконом≥ки та
ƒержкомстату ”крањни в≥д 12 грудн¤ 1997 р. є 124/136/71;
“иповою ≥нструкц≥Їю про пор¤док списанн¤ основних засоб≥в бюджетних установ,
затвердженою наказом √оловного управл≥нн¤ ƒержавного казначейства ”крањни та
ћ≥неконом≥ки в≥д 12 грудн¤ 1997 р. є 126/137;
ѕор¤дком дооц≥нки матер≥альних запас≥в, малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в
бюджетних установ, затвердженим наказом √оловного управл≥нн¤ ƒержавного
казначейства ”крањни та ћ≥неконом≥ки в≥д 12 грудн¤ 1997 р. є 127/138.
ƒержавн≥ бюджетн≥ установи витрачають вид≥лен≥ њм кошти за бюджетними
кошторисами в≥дпов≥дно до призначенн¤ конкретних ц≥льових кошт≥в. ѕостановою
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 лютого 1998 р. є 164 затверджено ѕоложенн¤
про пор¤док складанн¤ Їдиного кошторису доход≥в ≥ видатк≥в бюджетноњ установи
(орган≥зац≥њ), зг≥дно з ¤ким Їдиний кошторис доход≥в ≥ видатк≥в бюджетноњ
установи та орган≥зац≥њ Ї основним документом, ¤кий визначаЇ загальний обс¤г,
ц≥льове надходженн¤, використанн¤ ≥ поквартальний розпод≥л кошт≥в установи.
™диний кошторис доход≥в ≥ видатк≥в складаЇтьс¤ ус≥ма установами на календарний
р≥к ≥ затверджуЇтьс¤, ¤к правило, кер≥вником в≥дпов≥дноњ вищесто¤щоњ
орган≥зац≥њ не п≥зн≥ше н≥ж через м≥с¤ць п≥сл¤ затвердженн¤ в≥дпов≥дного
бюджету, з ¤кого ф≥нансуЇтьс¤ установа. ” процес≥ виконанн¤ кошторис≥в
кер≥вники установ мають право в межах затвердженоњ загальноњ суми видатк≥в на
оплату прац≥ самост≥йно перерозпод≥л¤ти кошти м≥ж фондом зароб≥тноњ плати за
основним окладом, фондом зароб≥тноњ плати з доплат ≥ надбавок та фондом на
прем≥юванн¤. «азначен≥ зм≥ни можуть вноситис¤ лише за на¤вност≥ в≥дпов≥дних
п≥дстав зг≥дно ≥з законодавством з питань оплати прац≥. ” раз≥ внесенн¤ таких
зм≥н обгрунтуванн¤ по¤снювальною запискою подаютьс¤ установою до квартальних та
р≥чних зв≥т≥в про виконанн¤ кошторису доход≥в ≥ видатк≥в.
якщо ж державним бюджетним установам (орган≥зац≥¤м) дозволено певну
господарську д≥¤льн≥сть (¤к правило, йдетьс¤ про платн≥ послуги, ¤к≥ можуть
надаватис¤ державними навчальними закладами, державними закладами охорони
здоров'¤ та вищими медичними закладами осв≥ти, закладами культури ≥ мистецтв,
заснованими на державн≥й та комунальн≥й власност≥, органами реЇстрац≥њ акт≥в
громад¤нського стану, державними арх≥вними установами), то доходами, отриманими
в≥д такоњ д≥¤льност≥, вони розпор¤джаютьс¤ самост≥йно.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ўо таке власн≥сть в економ≥чному аспект≥?
2. як≥ Ї форми власност≥ в ”крањн≥?
3. ўо таке право власност≥ в об'Їктивному та суб'Їктивному розум≥нн≥?
4. Ќазв≥ть способи виникненн¤ ≥ припиненн¤ права власност≥.
5. ’то Ї суб'Їктами права загальнодержавноњ ≥ комунальноњ власност≥?
6. Ќазв≥ть основн≥ повноваженн¤ орган≥в управл≥нн¤ загальнодержавною власн≥стю.
7. якими правами щодо управл≥нн¤ майном над≥лен≥ органи м≥сцевого
самовр¤дуванн¤?
8. ѕерел≥ч≥ть основн≥ об'Їкти права загальнодержавноњ та комунальноњ власност≥.
9. Ќазв≥ть коло суб'Їкт≥в колективноњ власност≥.
10. яким чином реал≥зуютьс¤ повноваженн¤ власника щодо майна, належного йому на
прав≥ колективноњ власност≥?
11. ” чому пол¤гають особливост≥ права колективноњ власност≥ акц≥онерного
товариства?
12. ќхарактеризуйте особливост≥ права власност≥ громадських об'Їднань ≥
пол≥тичних парт≥й.
13. „и можуть ≥ноземн≥ громад¤ни бути суб'Їктами права приватноњ власност≥ в
”крањн≥?
14. як≥ обмеженн¤ встановлено законодавством щодо пор¤дку придбанн¤ окремих
вид≥в майна громад¤нами?
