2.2. ћќƒ≈Ћ№ √–ќЎќ¬ќ√ќ ќЅќ–ќ“”. √–ќЎќ¬≤ ѕќ“ќ » “ј ѓ’
ЅјЋјЌ—”¬јЌЌя
ƒл¤ з'¤суванн¤ законом≥рностей та особливостей руху грошей у процес≥
сусп≥льного в≥дтворенн¤ побудуЇмо умовну модель грошового обороту,
скориставшись дл¤ цього методикою побудови модел≥ доход≥в та продукт≥в, широко
в≥домоњ в ≥ноземн≥й л≥тератур≥.
ƒл¤ спрощенн¤ побудови модел≥ грошового обороту згрупуЇмо вс≥ його суб'Їкти у
чотири укрупнен≥ групи: ф≥рми, с≥мейн≥ господарства, ур¤д, ф≥нансов≥
посередники.
ƒо групи "‘≥рми" в≥днесен≥ вс≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ беруть
участь у створенн≥ та реал≥зац≥њ валового нац≥онального продукту.
ƒо групи "—≥мейн≥ господарства" вход¤ть ус≥ с≥мейн≥ одиниц≥, ¤к≥
мають самост≥йн≥ грошов≥ доходи та витрати ≥ ведуть сп≥льний с≥мейний бюджет.
ƒо такоњ одиниц≥ може входити ¤к одна, так ≥ к≥лька ос≥б. ÷¤ група протистоњть
в оборот≥ груп≥ "ф≥рми", забезпечуючи њњ ресурсами (робочою силою,
засобами виробництва тощо) ≥ формуючи на ц≥й п≥дстав≥ грошов≥ доходи
(нац≥ональний дох≥д) ¤к основне джерело платоспроможного попиту дл¤ реал≥зац≥њ
виготовленоњ ф≥рмами продукц≥њ (нац≥онального продукту).
ƒо групи "”р¤д" вход¤ть юридичн≥ особи - державн≥ управл≥нськ≥ та
≥нш≥ структури, ¤к≥ забезпечують розпод≥л та перерозпод≥л нац≥онального доходу
та нац≥онального продукту, зд≥йснюючи вплив на реал≥зац≥ю та споживанн¤
останнього.
ƒо групи "‘≥нансов≥ посередники" вход¤ть суб'Їкти грошового ринку,
¤к≥, виступаючи в рол≥ посередник≥в, акумулюють на цьому ринку в≥льн≥ грошов≥ кошти
≥ розм≥щують њх в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок (банки, страхов≥,
≥нвестиц≥йн≥, ф≥нансов≥ компан≥њ тощо).
”се розмањтт¤ доход≥в ≥ витрат кожноњ групи суб'Їкт≥в обороту згруповане в
к≥лька економ≥чно в≥дособлених основних грошових поток≥в, ¤к≥ опосередковують
в≥дносини м≥ж цими групами суб'Їкт≥в. √рошов≥ платеж≥ зд≥йснюютьс¤ також м≥ж
окремими суб'Їктами всередин≥ кожноњ групи, зокрема м≥ж ф≥рмами, м≥ж с≥мейними
господарствами тощо. ¬они становл¤ть частину сукупного грошового обороту, проте
в дан≥й модел≥ ми змушен≥ в≥д них абстрагуватис¤.
ќск≥льки б≥льш≥сть в≥дносин м≥ж економ≥чними суб'Їктами зд≥йснюЇтьс¤ через
ринки, в модел≥ вид≥лено чотири види ринк≥в: ринок продукт≥в, на ¤кому
реал≥зуЇтьс¤ створений ф≥рмами нац≥ональний продукт; ринок ресурс≥в, на ¤кому
ф≥рми купують необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ виробництва ресурси (робочу силу,
земельн≥ д≥л¤нки, буд≥вл≥ тощо); грошовий ринок, на ¤кому реал≥зуютьс¤ в≥льн≥
грошов≥ кошти; св≥товий ринок. √рошов≥ потоки пов'¤зують м≥ж собою не т≥льки
вс≥ групи економ≥чних суб'Їкт≥в, а й ус≥ види ринк≥в, забезпечуючи тим самим
функц≥онуванн¤ Їдиного ринкового простору крањни.
« метою спрощенн¤ схеми грошових поток≥в при побудов≥ модел≥ грошового обороту
зроблено к≥лька умовних припущень, ¤к≥ не в≥дпов≥дають реальним умовам
перех≥дноњ економ≥ки ”крањни. Ќай≥стотн≥шими з них Ї:
1) в економ≥чн≥й систем≥ пануЇ приватна власн≥сть, тому вс≥ виробнич≥ ресурси Ї
власн≥стю с≥мейних господарств, ¤к≥ продають њх через ринок ресурс≥в ф≥рмам;
2) з т≥Їњ ж причини сам≥ ф≥рми перебувають у власност≥ с≥мейних господарств ≥
тому весь прибуток ф≥рм надходить останн≥м у вигл¤д≥ див≥денд≥в ¤к плата за
ресурси;
3) у зв'¤зку з припущенн¤м 2) ур¤д одержуЇ вс≥ податков≥ надходженн¤ т≥льки в≥д
с≥мейних господарств ≥ в модел≥ врахована т≥льки њх чиста сума (чист≥ податки),
тобто за вин¤тком трансфертних виплат њм з державного бюджету;
4) ур¤д маЇ можлив≥сть ус≥ своњ витрати, ¤к≥ не покриваютьс¤ надходженн¤ми
чистих податк≥в, забезпечити за рахунок кошт≥в, ¤к≥ можна позичити на
внутр≥шньому грошовому ринку, тобто не вдаватис¤ до ем≥с≥йних кредит≥в
центрального банку чи запозичень на св≥товому ринку;
5) у зв'¤зку з припущенн¤м 2) ф≥рми вс≥ своњ ≥нвестиц≥йн≥ потреби, пов'¤зан≥ з
розширенн¤м виробництва, задовольн¤ють за рахунок моб≥л≥зац≥њ кошт≥в на внутр≥шньому
грошовому ринку;
6) у потоках, що в≥дображають рух заощаджень с≥мейних господарств, урахован≥
чист≥ заощадженн¤ та кредити, тобто за вин¤тком зустр≥чних поток≥в, пов'¤заних
з поверненн¤м позичок та вклад≥в, а також з≥ сплатою процент≥в;
7) у потоках, що пов'¤зують внутр≥шн≥й ринок з≥ св≥товим, в≥дображен≥ т≥льки
платеж≥, що опосередковують чистий експорт чи чистий ≥мпорт.
« урахуванн¤м названих семи припущень модель сукупного грошового обороту можна
побудувати у вигл¤д≥ кругообороту доход≥в ≥ витрат (рис. 2.1).
” наведен≥й модел≥ сукупного грошового обороту вид≥лено 16 окремих грошових
поток≥в. ѕершим (п≥д номером 1) визначено сукупн≥сть платеж≥в (витрат) ф≥рм,
пов'¤заних з куп≥влею виробничих ресурс≥в, насамперед робочоњ сили, земельних
д≥л¤нок, споруд, ≥нших засоб≥в виробництва. Ќазустр≥ч цьому потоку грошей
рухаютьс¤ в напр¤мку ф≥рм куплен≥ ресурси, що позначено тонкою зустр≥чною
л≥н≥Їю. «вичайно, щоб цей пот≥к в≥дбувавс¤, ф≥рми повинн≥ мати необх≥дну
к≥льк≥сть грошей. «в≥дки вони њх беруть? ” попередньому параграф≥ ми вже
розгл¤дали це питанн¤ стосовно кругообороту ≥ндив≥дуального кап≥талу. “ому
припустимо на цьому етап≥ анал≥зу, що ф≥рми мають грош≥ й усп≥шно оплатили вс≥
закуп≥вл≥ виробничих ресурс≥в. ѕростежимо подальший рух грошей у модел≥ (рис.
2.1).
мал. 3
” результат≥ грошового потоку 1 в≥дбудетьс¤ реал≥зац≥¤ ресурс≥в, запропонованих
на ринок с≥мейними господарствами, та сформуютьс¤ грошов≥ доходи останн≥х, ¤к≥
в≥дображен≥ в модел≥ ¤к пот≥к 2. ” цьому потоц≥ врахован≥ так≥ види доход≥в с≥мейних
господарств: зароб≥тна плата, гонорари, виручка в≥д продажу матер≥альних
ц≥нностей (с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, земельних д≥л¤нок, буд≥вель тощо),
рента, доходи за акц≥¤ми, па¤ми та ≥н. ” сукупност≥ вони складають нац≥ональний
дох≥д крањни.
” подальшому нац≥ональний дох≥д розпод≥л¤Їтьс¤ на три частини, кожна з ¤ких
породжуЇ окремий грошовий пот≥к. Ѕ≥льша його частина витрачаЇтьс¤ с≥мейними
господарствами на споживанн¤, у зв'¤зку з чим оплачуЇтьс¤ закуп≥вл¤ продукт≥в
на внутр≥шньому ринку продукт≥в ≥ на св≥товому ринку. ÷≥ платеж≥ створюють
потоки 3 та 10. ѕевна частина нац≥онального доходу сплачуЇтьс¤ с≥мейними
господарствами ур¤ду у вигл¤д≥ податк≥в, що створюЇ пот≥к 4. ÷ей пот≥к ≥стотно
в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попередн≥х поток≥в - в≥н не супроводжуЇтьс¤ зустр≥чним
перем≥щенн¤м реальних ц≥нностей, тобто в≥н належить до групи суто ф≥нансових
поток≥в. Ќе витрачена на споживанн¤ та сплату податк≥в частина нац≥онального
доходу становить заощадженн¤ с≥мейних господарств, ¤к≥ надход¤ть на грошовий
ринок ≥ створюють пот≥к 5.
«аощадженн¤ населенн¤ в дан≥й модел≥ виступають узагальнюючим джерелом
надходженн¤ кошт≥в на грошовий ринок, а отже - узагальнюючим джерелом
≥нвестуванн¤ розширенн¤ виробництва в сектор≥ "ф≥рми". ÷е зумовлено
тим, що, зг≥дно з нашим припущенн¤м, весь прибуток ф≥рм надходить с≥мейним
господарствам ¤к њхн≥м власникам у вигл¤д≥ див≥денд≥в та процент≥в, тобто
входить до складу нац≥онального доходу. “ому у ф≥рм не залишаЇтьс¤ кошт≥в дл¤
розширенн¤ свого кап≥талу ≥ вони моб≥л≥зують њх на грошовому ринку.
” зв'¤зку з цим формуЇтьс¤ грошовий пот≥к 6, в ¤кому врахован≥ кредити,
одержан≥ ф≥рмами у ф≥нансових посередник≥в, доходи в≥д ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в
(акц≥й та обл≥гац≥й).
ћоб≥л≥зован≥ на грошовому ринку кошти ф≥рми ≥нвестують на розширенн¤ виробництва,
дл¤ чого витрачають њх на закуп≥влю необх≥дних матер≥альних ц≥нностей
(буд≥вельних матер≥ал≥в, обладнанн¤, пристроњв тощо). ” зв'¤зку з њх оплатою
формуЇтьс¤ новий грошовий пот≥к 7.
ƒо послуг грошового ринку, кр≥м ф≥рм, звертаЇтьс¤ також ур¤д, коли йому
недостатньо податкових надходжень дл¤ покритт¤ своњх витрат. –озм≥щуючи на
грошовому ринку своњ зобов'¤занн¤ (обл≥гац≥њ, бонди, казначейськ≥ вексел≥
тощо), ур¤д позичаЇ грош≥ дл¤ оплати покупок на ринку продукт≥в. ћоб≥л≥зац≥¤
ур¤дом кошт≥в на грошовому ринку спричинюЇ по¤ву грошового потоку 8, а
витрачанн¤ цих кошт≥в дл¤ оплати державних закуп≥вель зумовлюЇ формуванн¤
грошового потоку 9.
“аким чином, грошов≥ кошти, ¤к≥ одержали с≥мейн≥ господарства за потоком
нац≥онального доходу, п≥сл¤ розпод≥лу ≥ певних трансформац≥й, над≥йшли на ринок
продукт≥в за потоками 3, 7, 9, сформувавши там в≥дпов≥дний обс¤г попиту. якби
с≥мейн≥ господарства вс≥ закуп≥вл≥, пов'¤зан≥ з њх споживанн¤м, зд≥йснили на
внутр≥шньому ринку продукт≥в, то грошових кошт≥в, що над≥йдуть на цей ринок за
вказаними трьома потоками, було б достатньо, щоб реал≥зувати весь обс¤г
нац≥онального продукту, запропонованого ф≥рмами на цьому ринку. ќдержана
ф≥рмами виручка сформувала б останн≥й грошовий пот≥к (на схем≥ в≥н позначений
номером 12), ¤кий "«амкнув" би кругооборот грошових кошт≥в. ќбс¤г
цього потоку визначаЇтьс¤ обс¤гом реал≥зованого валового нац≥онального продукту
≥ дор≥внюЇ обс¤гу нац≥онального доходу, в≥дображеного в потоц≥ 2. Ѕалансуванн¤
вказаних поток≥в - доход≥в ф≥рм в≥д реал≥зац≥њ нац≥онального продукту (12) та
нац≥онального доходу, одержаного с≥мейними господарствами (2) - маЇ вир≥шальне
значенн¤ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ грошового обороту ≥ вс≥Їњ економ≥чноњ
системи, дл¤ забезпеченн¤ сталост≥ грошей ≥ кон'юнктури ринку.
ѕроте вказане припущенн¤ можливе лише дл¤ закритоњ економ≥ки. ќск≥льки
економ≥ка ”крањни в≥дкрита ≥ њњ зв'¤зки з≥ св≥товим ринком ≥нтенсивно
розвиваютьс¤, в модель уведен≥ грошов≥ потоки, ¤к≥ зв'¤зують внутр≥шн≥й оборот
з≥ св≥товим ринком. ¬ище вже був названий один ≥з таких поток≥в (10), ¤кий
обслуговуЇ споживанн¤ с≥мейних господарств за рахунок ≥мпорту. ¬ обс¤з≥ цього
потоку с≥мейн≥ господарства зменшують попит на внутр≥шньому ринку продукт≥в ≥
переключають його на зовн≥шн≥й ринок. „астина грошей залишаЇ сферу внутр≥шнього
обороту ≥ не над≥йде на внутр≥шн≥й ринок продукт≥в.
«в'¤зок нац≥ональноњ економ≥ки з≥ св≥товим ринком не обмежуЇтьс¤ ≥мпортом, а
неминуче включаЇ й експорт, завд¤ки ¤кому частина виробленого нац≥онального
продукту надходить на св≥товий ринок, минаючи внутр≥шн≥й. ќплата ≥ноземними
покупц¤ми експортних поставок ф≥рм створюЇ новий грошовий пот≥к 11, за ¤ким у
внутр≥шн≥й оборот надходить додаткова маса грошей. ÷≥ грош≥ можуть бути у форм≥
нац≥ональноњ валюти, ¤кщо вона в≥льно конвертована ≥ широко застосовуЇтьс¤ у
м≥жнародних розрахунках, або ж у форм≥ ≥ноземноњ валюти. ¬ останньому випадку
ф≥рми продадуть цю валюту на валютному ринку за нац≥ональн≥ грош≥, внасл≥док
чого й зб≥льшитьс¤ њх маса в оборот≥ завд¤ки потоку 11.
якби обс¤ги ≥мпорту й експорту в крањн≥ балансувалис¤, то балансувалис¤ б
грошов≥ потоки 10 ≥ 11, тобто у внутр≥шн≥й оборот каналами експорту повернулос¤
б грошей ст≥льки, ск≥льки њх вибуло по каналах ≥мпорту. ѕроте така р≥вн≥сть
можлива т≥льки випадково. як правило, обс¤ги њх не балансуютьс¤, що створюЇ
певн≥ труднощ≥ в грошовому оборот≥ та в реал≥зац≥њ нац≥онального продукту.
якщо обс¤г ≥мпорту перевищуЇ обс¤г експорту, то в сум≥ чистого ≥мпорту в≥дт≥к
грошей з внутр≥шнього ринку за потоком 10 перевищить њх надходженн¤ з≥
св≥тового ринку за потоком 11. ” цьому обс¤з≥ бракуватиме грошового попиту на
ринку продукт≥в, виникнуть ускладненн¤ з реал≥зац≥Їю в≥дпов≥дноњ маси
нац≥онального продукту, виготовленого в крањн≥.
Ћ≥кв≥дувати вказаний деф≥цит платоспроможного попиту на ринку продукт≥в можна
двома способами:
1) додатковою кредитною ем≥с≥Їю, завд¤ки ¤к≥й ф≥рми та ур¤д зможуть
моб≥л≥зувати на грошовому ринку (потоки 6 та 8) б≥льше грошей, н≥ж туди над≥йде
за потоком заощаджень с≥мейних господарств (пот≥к 5);
2) залученн¤м грошових кошт≥в у внутр≥шн≥й оборот з≥ св≥тового ринку.
ѕерший ≥з цих способ≥в маЇ т≥ переваги, що додатковий попит можна сформувати
швидко, без втрати нац≥онального продукту на виплату процент≥в нерезидентам.
јле цей спос≥б м≥стить у соб≥ загрозу ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н. јдже в обс¤з≥
чистого ≥мпорту зменшатьс¤ валютн≥ запаси крањни чи њњ нац≥ональна валюта
опинитьс¤ за кордоном ≥ в будь-¤кий час може бути використана дл¤ закуп≥вл≥
нац≥онального продукту, що призведе до розбалан-суванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на
ринку продукт≥в.
“ому над≥йн≥шим ≥ доц≥льн≥шим, хоч ≥ не таким оперативним ≥ дешевим ¤к перший,
Ї другий спос≥б - залученн¤ грошових кошт≥в на св≥товому ф≥нансовому ринку.
¬оно може бути зд≥йснене у вигл¤д≥ одержанн¤ позичок в ≥ноземних банках дл¤
оплати закуп≥вель по ≥мпорту або шл¤хом продажу на закордонних ринках
нац≥ональних ф≥нансових актив≥в (акц≥й, обл≥гац≥й тощо), або обома способами
одночасно. ¬ ус≥х випадках формуЇтьс¤ новий грошовий пот≥к 13, за ¤ким з≥
св≥тового ринку на внутр≥шн≥й грошовий ринок надходить додатковий кап≥тал. Ќа
суму цих надходжень ф≥рми та ур¤д зможуть моб≥л≥зувати на грошовому ринку
кошт≥в б≥льше, н≥ж туди над≥йшло заощаджень с≥мейних господарств, ≥ зб≥льшити
своњ закуп≥вл≥ на ринку продукт≥в до р≥вн¤ пропозиц≥њ, що забезпечить реал≥зац≥ю
всього нац≥онального продукту.
якщо обс¤г експорту перевищуЇ обс¤г ≥мпорту, тобто виникаЇ чистий експорт, то у
величин≥ останнього на внутр≥шн≥й грошовий ринок за потоком 11 над≥йде грошових
кошт≥в з≥ св≥тового ринку б≥льше, н≥ж було спр¤мовано туди у зв'¤зку з оплатою
≥мпорту (пот≥к 10). ” зв'¤зку з цим у внутр≥шньому оборот≥ ви¤витьс¤ грошей
б≥льше, н≥ж потр≥бно, щоб сформувати платоспроможний попит на ринку продукт≥в,
достатн≥й дл¤ реал≥зац≥њ т≥Їњ частини нац≥онального продукту, ¤ка над≥йде на
внутр≥шн≥й ринок. ¬иникне загроза розбалансуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку
продукт≥в ≥ зростанн¤ ц≥н. ”никнути ц≥Їњ загрози можливо двома способами:
1) упов≥льненн¤м руху грошей по каналах обороту, внасл≥док чого додаткове
надходженн¤ грошей за потоком 11 ос¤де в поточн≥й кас≥ ф≥рм та с≥мейних
господарств ≥ не буде пред'¤влене на грошовий ринок ≥ не над≥йде на ринок
продукт≥в. ” цьому випадку нов≥ потоки грошей не виникнуть;
2) спр¤муванн¤м частини грошових кошт≥в ≥з внутр≥шнього грошового ринку на
св≥товий. ¬оно може бути зд≥йснене тими ж способами, ¤кими ≥мпортери даноњ
крањни позичали кошти на ≥ноземних ринках: наданн¤м банк≥вських позичок
≥ноземним ≥мпортерам та куп≥влею ≥ноземних ф≥нансових актив≥в.
ќск≥льки перший ≥з цих способ≥в можливий за умови зб≥льшенн¤ попиту на грош≥ на
внутр≥шньому ринку, його застосуванн¤ вимагаЇ ≥стотного пол≥пшенн¤ економ≥чноњ,
соц≥альноњ та пол≥тичноњ обстановки в ”крањн≥, що малоймов≥рно прот¤гом
короткого пром≥жку часу. “ому реальн≥шим Ї другий спос≥б, коли в≥льн≥ кошти,
насамперед валютн≥, розм≥щуютьс¤ на св≥тових ринках. ” такий спос≥б формуЇтьс¤
пот≥к в≥дпливу грошового кап≥талу за кордон, ¤кий позначений у модел≥ грошового
обороту п≥д номером 14.
ќтже, через механ≥зм ур≥вноваженн¤ чистого ≥мпорту прито-ком грошових кошт≥в ≥ззовн≥
≥ чистого експорту в≥дпливом грошових кошт≥в за меж≥ внутр≥шнього ринку
дос¤гаЇтьс¤ збалансуванн¤ грошових поток≥в, ¤к≥ зв'¤зують нац≥ональну економ≥ку
з≥ св≥товим ринком ≥, врешт≥-решт, збалансуванн¤ всього грошового обороту
крањни.
«балансуванн¤ грошового обороту, а отже його нормальне функц≥онуванн¤,
забезпечуЇтьс¤ вир≥внюванн¤м двох ключових поток≥в - нац≥онального доходу та
реал≥зац≥њ нац≥онального продукту. ћ≥ж цими потоками ≥снуЇ внутр≥шн≥й зв'¤зок,
зумовлений Їдн≥стю процесу сусп≥льного в≥дтворенн¤, що створюЇ об'Їктивну
основу дл¤ њх вир≥внюванн¤. ÷¤ обставина викликаЇ формуванн¤ в процес≥
розпод≥лу ≥ використанн¤ нац≥онального доходу двох вид≥в грошових поток≥в, ¤к≥
в≥дносно нац≥онального доходу можна назвати потоками в≥дпливу (втрат) ≥ потоками
припливу (≥н'Їкц≥й).
ƒо поток≥в в≥дпливу належать: чист≥ податки (пот≥к 4), заощадженн¤ с≥мейних
господарств (пот≥к 5) та оплата ≥мпорту (пот≥к 10). ƒо поток≥в припливу
в≥днос¤ть: ≥нвестиц≥йн≥ витрати ф≥рм (пот≥к 7), державн≥ закуп≥вл≥ ур¤дових
структур (пот≥к 9), надходженн¤ за експортом (пот≥к 11). ¬ обс¤з≥ поток≥в
в≥дпливу зменшуЇтьс¤ використанн¤ с≥мейними господарствами нац≥онального доходу
на внутр≥шньому ринку продукт≥в, що звужуЇ можливост≥ реал≥зац≥њ виробленого
нац≥онального продукту. ¬ обс¤з≥ поток≥в припливу зб≥льшуЇтьс¤ надходженн¤
грошей на внутр≥шн≥й ринок, вони неначебто повертаютьс¤ в основне русло свого
руху, що розширюЇ можливост≥ реал≥зац≥њ нац≥онального продукту. якщо обс¤ги
поток≥в в≥дпливу ≥ припливу грошей будуть ур≥вноважуватис¤, то потоки
нац≥онального доходу ≥ реал≥зац≥њ нац≥онального продукту збалансуютьс¤.
ѕроте ур≥вноважен≥сть поток≥в в≥дпливу ≥ припливу грошей автоматично не
забезпечуЇтьс¤. ¬она може бути дос¤гнута т≥льки через механ≥зм грошового ринку.
÷ей механ≥зм виконуЇ дв≥ важ: лив≥ дл¤ ур≥вноваженн¤ вказаних поток≥в функц≥њ:
1) трансформуЇ заощадженн¤ с≥мейних господарств у нов≥ види платоспроможного
попиту (ф≥рм та ур¤дових структур);
2) коливанн¤ ринковоњ кон'юнктури (попиту ≥ пропозиц≥њ грошей) зумовлюють
в≥дплив зайвих грошей на св≥товий ринок або приплив њх з≥ св≥тового ринку у
випадку деф≥циту пропозиц≥њ грошей.
«авд¤ки цим двом функц≥¤м грошовий ринок забезпечуЇ збалансуванн¤ нац≥онального
доходу ≥ нац≥онального продукту ¤к необх≥дну передумову його усп≥шноњ реал≥зац≥њ.
ƒетальн≥ше механ≥зм функц≥онуванн¤ грошового ринку було розгл¤нуто в глав≥ 3.
якщо грошовий ринок не розвинутий ≥ не виконуЇ зазначених функц≥й, або виконуЇ
не повн≥стю, то в процес балансуванн¤ грошового обороту змушений втручатис¤
центральний банк. …ому доводитьс¤ забезпечувати регулюванн¤ обороту
"вручну" - шл¤хом додатковоњ ем≥с≥њ грошей чи вилученн¤ зайвоњ маси
грошей з обороту надзвичайними заходами, зокрема валютною ≥нтервенц≥Їю. ” так≥й
ситуац≥њ в модел≥ грошового обороту з'¤вл¤Їтьс¤ ще один суб'Їкт - центральний
банк, та ще один грошовий пот≥к - або поповненн¤ обороту додатковою масою
грошей шл¤хом зб≥льшенн¤ кредитуванн¤ центральним банком комерц≥йних банк≥в
(пот≥к 15), або вилученн¤ надлишку грошових кошт≥в шл¤хом скороченн¤
кредитуванн¤ (пот≥к 16).
ќбидва ц≥ потоки, балансуючи оборот грошей у поточному в≥дтворювальному цикл≥,
м≥ст¤ть у соб≥ загрозу порушенн¤ балансу в наступному цикл≥. “ак≥ порушенн¤
можуть виникнути ¤к унасл≥док зм≥ни обс¤г≥в виробленого ¬Ќѕ, так ≥ зм≥ни
сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж обс¤гами експорту та ≥мпорту. якщо, наприклад, зам≥сть
чистого ≥мпорту в наступному цикл≥ складетьс¤ чистий експорт, то з обороту
доведетьс¤ вилучати не т≥льки в≥дпов≥дну масу грошей, а й масу грошей, ¤ка була
додатково випущена в оборот дл¤ компенсац≥њ платеж≥в по чистому ≥мпорту за
потоком 15 у попередньому цикл≥.
«ауважимо, що м≥ж потоками 13, 14, 15 та 16 ≥снуЇ зв'¤зок ¤к м≥ж такими, ¤к≥
взаЇмно виключають один одного. Ќаприклад, ¤кщо при чистому ≥мпорт≥ сформувавс¤
пот≥к 13, то поток≥в 14 та 15 взагал≥ не може бути. ѕот≥к 15 може виникнути
лише за умови, що обс¤г потоку 13 недостатн≥й, щоб збалансувати потоки в≥дтоку
та притоку грошей в оборот≥ нац≥онального доходу.
якщо ж сформувавс¤ чистий експорт, то в≥дпадаЇ потреба в потоках 13 та 15, а
балансуванн¤ зд≥йснюватиметьс¤ потоком 14. ѕотреба в потоц≥ 16 виникне лише за
умови, що пот≥к 14 взагал≥ не був сформований, чи обс¤г його ви¤вивс¤
недостатн≥м дл¤ збалансуванн¤ нац≥онального доходу та валового нац≥онального
продукту.
’оча при побудов≥ наведеноњ модел≥ зроблено ц≥лу низку умовних припущень, в
ц≥лому вона досить грунтовно розкриваЇ рух грошей у процес≥ сусп≥льного
в≥дтворенн¤, його посл≥довн≥сть, причинну зумовлен≥сть, механ≥зм збалансуванн¤
та ≥нш≥ характерн≥ риси, що даЇ можлив≥сть глибше зрозум≥ти це надзвичайно
складне економ≥чне ¤вище.
