3.4. ѕќѕ»“ Ќј √–ќЎ≤
ѕопит на грош≥ - одне з ключових ≥ найскладн≥ших ¤вищ ринку грошей. …ого
вивченн¤ ви¤вилос¤ центральною проблемою сучасноњ теор≥њ грошей, а усп≥хи в
його п≥знанн≥ визначали розвиток ц≥Їњ теор≥њ в XX ст., в≥дкривали можливост≥
ефективного регулюванн¤ ринку грошей через механ≥зми та ≥нструменти
грошово-кредитноњ пол≥тики. ¬ ”крањн≥, де т≥льки формуЇтьс¤ цей ринок
освоюютьс¤ механ≥зм та ≥нструменти грошово-кредитноњ пол≥тики, вивченн¤ попиту
на грош≥ набуваЇ особливого теоретичного та практичного значенн¤.
ѕон¤тт¤ попиту на грош≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д звичайного попиту на товарних ринках,
¤кий формуЇтьс¤ ¤к пот≥к куплених товар≥в за певний пер≥од, попит на грош≥
виступаЇ ¤к запас грошей, ¤кий прагнуть мати у своЇму розпор¤дженн≥ економ≥чн≥
суб'Їкти на певний момент. якщо такий запас грошей розгл¤дати ¤к елемент
багатства, котрим волод≥ють економ≥чн≥ суб'Їкти, то попит на грош≥ можна
трактувати ¤к њхнЇ бажанн¤ мати певну частину свого портфел¤ актив≥в
(багатства) в л≥кв≥дн≥й форм≥. якщо власники портфел≥в актив≥в в≥ддають
перевагу л≥кв≥дн≥й форм≥, то це означатиме зростанн¤ попиту на грош≥, ≥
навпаки. “акий (портфельний) п≥дх≥д до вивченн¤ попиту на грош≥ був
застосований ƒж. ћ. ейнсом, котрий назвав своЇ трактуванн¤ попиту на грош≥ теор≥Їю
переваги л≥кв≥дност≥.
“рактуванн¤ попиту на грош≥ ¤к ¤вища залишку зумовлюЇ ≥стотну в≥дм≥нн≥сть його
в≥д попиту на дох≥д, що Ї ¤вищем потоку. ’оч ц≥ два ¤вища т≥сно перепл≥таютьс¤,
проте вони не зб≥гаютьс¤ н≥ за обс¤гами, н≥ за напр¤мами ≥ динам≥кою руху.
Ќаприклад, економ≥чний суб'Їкт хоче мати в цьому м≥с¤ц≥ дох≥д 10 тис. грн., а
запас грошей на к≥нець м≥с¤ц¤ - 4,0 тис. грн. якщо на початку м≥с¤ц¤ у нього не
було запасу грошей, то це означатиме, що його попит на грош≥ зр≥с
на 4,0 тис. грн. ƒл¤ його задоволенн¤ з доходу 10,0 тис. грн. в≥н повинен
витратити на поточн≥ потреби 6,0 тис. грн., а 4,0 тис. грн. в≥дкласти в запас.
ѕроте в≥н може задовольнити св≥й попит на грош≥ й ≥ншим шл¤хом, наприклад,
продавши частину на¤вних у його портфел≥ актив≥в, що не належать до запасу
грошей, зокрема акц≥њ, автомоб≥ль чи квартиру, а виручку пом≥стити в запас. ÷е
значить, що попит на грош≥ не т≥льки по сут≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попиту на дох≥д,
а й маЇ в≥дносно самост≥йн≥ джерела задоволенн¤.
«а такого трактуванн¤ попиту на грош≥ це ¤вище набуваЇ важливого значенн¤ в
практиц≥ управл≥нн¤ грошовою сферою. Ќа¤вн≥сть попиту на грош≥ означаЇ, що в
його межах економ≥чн≥ суб'Їкти триматимуть грош≥ в себе, не
"викинуть" на товарний, валютний чи фондовий ринки ≥ не порушать сформовану
там р≥вновагу. “ому зростанн¤ попиту на грош≥ розширюЇ економ≥чну межу ем≥с≥њ
грошей, њњ зростанн¤ не зашкодить указаним ринкам, буде без≥нф-л¤ц≥йним,
приведе до п≥двищенн¤ р≥вн¤ монетизац≥њ економ≥ки.
ѕопит на грош≥ ≥ швидк≥сть об≥гу грошей. ѕопит на грош≥ т≥сно пов'¤заний з≥
швидк≥стю об≥гу грошей обернено пропорц≥йною залежн≥стю: у м≥ру зростанн¤
попиту на грош≥ кожна грошова одиниц¤, що Ї в оборот≥, довше перебуватиме у
розпор¤дженн≥ окремого економ≥чного суб'Їкта, пов≥льн≥шим буде њњ об≥г, ≥ навпаки.
« ц≥Їњ залежност≥ випливають висновки, що мають важливе практичне значенн¤:
* оск≥льки попит на грош≥ - ¤вище динам≥чне, то ≥ швидк≥сть об≥гу грошей не
може бути пост≥йною;
* зростанн¤ швидкост≥ об≥гу грошей унасл≥док пад≥нн¤ попиту на грош≥ може компенсувати
деф≥цит плат≥жних засоб≥в при зниженн≥ р≥вн¤ монетизац≥њ валового нац≥онального
продукту ≥ послабити кризу неплатеж≥в;
* пад≥нн¤ швидкост≥ об≥гу грошей через зростанн¤ попиту на них послаблюЇ вплив
зб≥льшенн¤ маси грошей в оборот≥ на кон'юнктуру ринк≥в, гальмуЇ його ≥нфл¤ц≥йн≥
насл≥дки;
* у пар≥ "попит - швидк≥сть" визначальним Ї попит на грош≥, а
пох≥дним - швидк≥сть њх об≥гу. “ому фактори зм≥ни попиту на грош≥ об'Їктивно
впливають ≥ на швидк≥сть њх об≥гу. ѕроте це не виключаЇ зворотного впливу зм≥ни
швидкост≥ об≥гу грошей на динам≥ку њх попиту. Ќаприклад, ¤кщо суто
орган≥зац≥йними заходами (зб≥льшенн¤ частоти виплат доход≥в, п≥двищенн¤
дох≥дност≥ короткострокових ф≥нансових ≥нструмент≥в, удосконаленн¤ системи
розрахунк≥в тощо) забезпечуЇтьс¤ прискоренн¤ об≥гу грошей, то це вплине ≥ на
формуванн¤ попиту на них, особливо на його трансактивну складову.
÷≥л≥ та мотиви попиту на грош≥. ” теор≥њ грошей чи не найактуальн≥шим було ≥
залишаЇтьс¤ питанн¤, чому економ≥чн≥ суб'Їкти накопичують грош≥? ѕравильна
в≥дпов≥дь на це питанн¤ створюЇ базу дл¤ визначенн¤ економ≥чних чинник≥в, ¤к≥
впливають на обс¤г ≥ динам≥ку попиту на грош≥, а також дл¤ формуванн¤ механ≥зму
його регулюванн¤. ” цьому питанн≥ сл≥д розр≥зн¤ти два аспекти:
- задл¤ ¤ких ц≥лей економ≥чн≥ суб'Їкти накопичують грош≥;
- ¤к≥ мотиви спонукають њх до цього.
ўодо ц≥лей накопиченн¤ грошей, то вони випливають ≥з самих функц≥й грошей ¤к
куп≥вельного ≥ плат≥жного засобу та ¤к засобу нагромадженн¤ вартост≥
(багатства). ” першому випадку метою Ї створенн¤ запасу куп≥вельних ≥ плат≥жних
засоб≥в, достатнього дл¤ задоволенн¤ поточних потреб економ≥чних суб'Їкт≥в у
товарах та послугах, у другому - накопиченн¤ грошей ¤к кап≥талу, ¤к форми
багатства, що спроможна давати власников≥ дох≥д у вигл¤д≥ процента. ћоже бути ≥
трет≥й випадок, коли накопиченн¤ певних запас≥в грошей п≥дпор¤дковуЇтьс¤ перш≥й
≥ друг≥й ц≥л¤м одночасно.
¬≥дпов≥дно до зазначених ц≥лей накопиченн¤ грошей попит на них можна розд≥лити
на три частини: попит на поточний запас плат≥жних засоб≥в; попит на пост≥йний
запас грошей ¤к форму багатства, що призначена давати додатковий дох≥д њх
власников≥; попит на тривалий запас грошей дл¤ зд≥йсненн¤ майбутн≥х платеж≥в та
одержанн¤ додаткових доход≥в.
¬≥дпов≥дно до вказаних ц≥лей вид≥л¤ютьс¤ три групи мотив≥в попиту на грош≥ з
боку економ≥чних суб'Їкт≥в: трансакц≥йний (операц≥йний) мотив; мотив
завбачливост≥; спекул¤тивний мотив.
“рансакц≥йний мотив пол¤гаЇ в тому, що економ≥чн≥ суб'Їкти пост≥йно в≥дчувають
потребу в певному запас≥ грошей дл¤ зд≥йсненн¤ поточних платеж≥в, щоб
п≥дтримати на належному р≥вн≥ своЇ особисте та виробниче споживанн¤. ÷≥ грош≥
повинн≥ бути в форм≥, придатн≥й дл¤ њх негайного використанн¤ в платеж≥, тобто
бути на¤вними (гот≥вка чи вклади до запитанн¤). «апас таких грошей можна назвати
поточною чи операц≥йною касою. ¬≥н створюЇ дл¤ власника значн≥ зручност≥, бо
забезпечуЇ йому належну л≥кв≥дн≥сть ≥ авторитет платоспроможного контрагента.
ћотив завбачливост≥ зводитьс¤ до того, що юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи бажають мати
запас грошей ¤к ресурс куп≥вельноњ спроможност≥, з тим щоб у будь-¤кий час мати
можлив≥сть задовольнити своњ непередбачуван≥ потреби чи скористатис¤ перевагами
неспод≥ваних можливостей.
Ќепередбачуван≥ потреби в грошових витратах зумовлюютьс¤ переважно
надзвичайними под≥¤ми - хвороба член≥в с≥м'њ, поломка автомоб≥л¤ чи ≥нших
дорогих предмет≥в вжитку (холодильники, комп'ютери тощо), авар≥њ на
виробництв≥, необх≥дн≥сть запровадженн¤ нов≥тн≥х вузл≥в чи деталей зам≥сть
застар≥лих тощо. «адоволенн¤ под≥бних потреб економ≥чних суб'Їкт≥в р≥вноц≥нне
гарант≥њ њх безпеки, маЇ надзвичайно важливе значенн¤ дл¤ њх життЇд≥¤льност≥ ≥
по¤снюЇ њх бажанн¤ мати в на¤вност≥ певний запас грошей. “акий запас маЇ
переважно страхове призначенн¤.
” д≥¤льност≥ економ≥чних суб'Їкт≥в трапл¤ютьс¤ також неспод≥ван≥ под≥њ, ¤к≥ не
викликають непередбачуваних витрат, а навпаки, в≥дкривають можлив≥сть њх
скоротити й одержати непередбачуваний дох≥д. «'¤вл¤Їтьс¤ неспод≥вана можлив≥сть
пол≥пшити своЇ ф≥нансове становище. ƒл¤ цього теж потр≥бно мати певний запас грошей,
наприклад, щоб негайно купити потр≥бний товар у раз≥ раптового зниженн¤ ц≥н, чи
за низьких ринкових ц≥н придбати ц≥нн≥ папери з нам≥ром продати њх, коли вони
подорожчають, чи зд≥йснити взагал≥ виг≥дну куп≥влю про запас за спри¤тливоњ
кон'юнктури тощо. ¬ ус≥х под≥бних випадках руш≥йною силою накопиченн¤ грошей
теж Ї мотив завбачливост≥.
—формований за цим мотивом запас грошей Ї запасом куп≥вельноњ спроможност≥, ≥ з
цього погл¤ду в≥н под≥бний до операц≥йного запасу, тобто маЇ трансформац≥йне
призначенн¤ - забезпечити безперервну реал≥зац≥ю товар≥в та послуг. “ому його
можна розгл¤дати ¤к складову трансформац≥йного запасу. ¬одночас запас грошей за
мотивом завбачливост≥ б≥льш довготривалий, н≥ж операц≥йний запас, ≥ тому може
використовуватис¤ дл¤ одержанн¤ додаткового доходу через розм≥щенн¤ в
довгостроков≥ депозити, ц≥нн≥ папери тощо.
—пекул¤тивний мотив попиту на грош≥ пол¤гаЇ в тому, що економ≥чн≥ суб'Їкти
бажають мати у своЇму розпор¤дженн≥ певний запас грошей, з тим щоб за
спри¤тливих умов перетворити њх у високодох≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, а при
пог≥ршенн≥ цих умов ≥ по¤в≥ загрози зниженн¤ дох≥дност≥ та ризику збитковост≥
на¤вних ф≥нансових ≥нструмент≥в перетворити њх у грошову форму, ¤ка хоч ≥
малодох≥дна, але безризикова.
≤де¤ спекул¤тивного мотиву попиту на грош≥ привнесена в економ≥чну теор≥ю ƒж.
ћ. ейнсом. ¬она вважаЇтьс¤ чи не найвагом≥шим його внеском у теор≥ю грошей
взагал≥. √оловна перевага ц≥Їњ ≥дењ ейнса пол¤гаЇ в тому, що вона в≥дкрила
шл¤х до встановленн¤ залежност≥ попиту на грош≥ та накопиченн¤ грошей в≥д зм≥ни
процента. ¬изнанн¤ ц≥Їњ залежност≥ спри¤ло осмисленню широких можливостей
використанн¤ процента в практиц≥ регулюванн¤ грошовоњ маси, перетворенню його в
центральний ≥нструмент грошово-кредитноњ пол≥тики.
ћехан≥зм спекул¤тивного мотиву базуЇтьс¤ на тому, що запаси грошей ≥ запаси
ф≥нансових ≥нструмент≥в розгл¤даютьс¤ ¤к альтернативн≥ види актив≥в
(багатства), ¤к≥ дають не однаковий дох≥д ≥ м≥ст¤ть у соб≥ не однаков≥ ризики.
јктив у форм≥ грошей приносить м≥н≥мальний (часто нульовий) дох≥д ≥ маЇ
максимальний захист в≥д ризику. «бер≥гаючи грош≥, ≥ндив≥ди втрачають доходи,
¤к≥ називаютьс¤ альтернативною варт≥стю збер≥ганн¤ грошей. ¬еличина њњ залежить
в≥д середньоњ норми процента за ф≥нансовими активами та запасом грошей. ўоб не
допустити зростанн¤ втрат доход≥в (альтернативноњ вартост≥) у раз≥ п≥двищенн¤
норми процента, ≥ндив≥ди повинн≥ зменшувати запас грошей, тобто попит на грош≥.
јктиви у форм≥ запас≥в ф≥нансових ≥нструмент≥в можуть приносити значний дох≥д,
проте одержанн¤ його пов'¤зане з ≥стотними ризиками. якщо доходи в≥д ф≥нансових
≥нструмент≥в недостатньо висок≥ чи знижуютьс¤ при в≥дчутних ризиках, пов'¤заних
з њх одержанн¤м, то альтернативна варт≥сть збер≥ганн¤ грошей знизитьс¤,
економ≥чним суб'Їктам буде виг≥дно мати запаси грошей, ≥ њх попит на грош≥
зростатиме. ≤ навпаки, при високих чи зростаючих доходах в≥д ф≥нансових
≥нструмент≥в та стаб≥льност≥ њх ризиковост≥ альтернативна варт≥сть грошей
зростатиме, вони будуть в≥ддавати перевагу накопиченню запас≥в цих ≥нструмент≥в
≥ попит на грош≥ знижуватиметьс¤.
ѕ≥сл¤ ейнса його ≥де¤ спекул¤тивного попиту на грош≥ набула ≥стотного розвитку
в прац¤х “об≥на, Ѕаумола та ≥нших економ≥ст≥в. «окрема, вони довели, що
спекул¤тивний мотив впливаЇ на весь обс¤г попиту на грош≥, тобто ≥ на трансакц≥йну,
≥ на завбачливу його складов≥. “акий п≥дх≥д ≥стотно розширюЇ роль процента ¤к
фактора формуванн¤ попиту на грош≥. Ќовим Ї також визнанн¤ ф≥нансового ризику
¤к мотивац≥йного чинника впливу на попит на грош≥. ¬оно пом≥тно послабило роль
процента, оск≥льки зростанн¤ процентного доходу супроводжуЇтьс¤ зростанн¤м
ризику його одержанн¤. “ому ≥нтерес економ≥чних суб'Їкт≥в до одержанн¤ доход≥в
може нейтрал≥зуватис¤ зростаючою загрозою втрат в≥д ризику ≥ вони можуть
в≥ддати перевагу накопиченню грошей нав≥ть при зростанн≥ доходу в≥д
альтернативних актив≥в.
Ќов≥ висновки пом≥тно послабили значенн¤ вид≥ленн¤ трьох мотив≥в у досл≥дженн≥
механ≥зму попиту на грош≥ взагал≥ ≥ спекул¤тивного мотиву зокрема. „и не тому
ћ. ‘р≥дман, що заклав основи сучасноњ монетаристськоњ теор≥њ, досл≥джуючи попит
на грош≥, в≥дмовивс¤ в≥д урахуванн¤ зазначених мотив≥в, а зосередив своЇ
досл≥дженн¤ виключно на грошах ¤к одному з ц≥лого р¤ду дох≥дних актив≥в, до
¤кого в≥н в≥дн≥с ≥ звичайн≥ товари. ѕопит на грош≥ окремих ≥ндив≥д≥в в≥н мотивуЇ
виключно в≥дношенн¤м оч≥куваного доходу на грош≥ до оч≥куваних доход≥в на ≥нш≥
активи. ќч≥куваний дох≥д на грош≥ в≥н трактуЇ не т≥льки ¤к певн≥ зручност≥ в≥д
на¤вност≥ запасу грошей, а й ¤к певний р≥вень процентного доходу, що тепер
виплачуЇтьс¤ за поточними вкладами.
ќч≥куваний дох≥д за ф≥нансовими активами забезпечуЇтьс¤ процентами та
див≥дендами, а оч≥куваний дох≥д за товарними активами - р≥внем ≥нфл¤ц≥њ. якщо
оч≥кувана зм≥на њх сп≥вв≥дношенн¤ буде на користь грошей, то попит на грош≥
зростатиме, а ¤кщо на користь негрошових актив≥в - то скорочуватиметьс¤.
” цьому зв'¤зку п≥дх≥д до визначенн¤ попиту на грош≥ ‘р≥д-мана не можна
розгл¤дати ¤к альтернативу п≥дходу ейнса. “рактуванн¤ ‘р≥дмана пов'¤зане з
трактуванн¤м ейнса ≥ Ї його подальшим розвитком у тому план≥, що попит на
грош≥ мотивуЇтьс¤ не т≥льки зм≥ною процентного доходу на обл≥гац≥њ, ¤к
стверджував ейнс, а й багатьма ≥ншими чинниками (процентним доходом за
вкладами, р≥внем ≥нфл¤ц≥њ, доходом за акц≥¤ми). ¬≥дм≥нн≥сть трактуванн¤
‘р≥дмана пол¤гаЇ в основному у його висновках, зг≥дно з ¤кими вплив зм≥ни
процента на попит на грош≥ не наст≥льки значний, ¤к це вважав ейнс, бо
зростанн¤ процентноњ ставки зач≥паЇ не лише альтернативну варт≥сть грошей, а й
оч≥куван≥ доходи на грошов≥ вклади та ≥нш≥ активи ≥ сп≥вв≥дношенн¤ њх р≥вн≥в
може ≥стотно не зм≥нитис¤. “ому ≥ в≥дпов≥дний мотив до накопиченн¤ грошей
≥стотно не зм≥нюЇтьс¤.
јле це не означаЇ, що мотив до накопиченн¤ запасу грошей, ¤кий зумовлюЇтьс¤
процентним доходом, зовс≥м зникаЇ. ѕредставники вс≥х сучасних теор≥й грошей
визнають альтернативну варт≥сть збер≥ганн¤ грошей (гот≥вки та поточних
рахунках), њњ вплив на бажанн¤ мати такий запас грошей ≥ на попит на грош≥ в
ц≥лому. ” цьому мотив≥ ≥стотно послаблений спекул¤тивний аспект ≥ посилений
аспект дох≥дност≥ актив≥в взагал≥. “ому цей мотив краще назвати мотивом
кап≥тал≥зац≥њ. ” м≥ру зростанн¤ процента та ≥нших доход≥в на активи бажанн¤
суб'Їкт≥в мати високодох≥дн≥ активи буде посилюватис¤, а попит на
високол≥кв≥дн≥ форми грошей (попит на грош≥), навпаки - послаблюватиметьс¤.
„инники впливу на попит на грош≥. «'¤суванн¤ мотив≥в, ¤к≥ заохочують
економ≥чних суб'Їкт≥в нагромаджувати грош≥, даЇ можлив≥сть визначити чинники,
¤к≥ впливають на ц≥ мотиви, а значить - на динам≥ку попиту на грош≥.
ѕредставники вс≥х теоретичних концепц≥й попиту на грош≥ визнають зм≥ну обс¤г≥в
виробництва (або обс¤г≥в нац≥онального доходу) ключовим чинником впливу на
попит. ÷ей вплив обумовлюЇтьс¤ трансакц≥йним мотивом нагромадженн¤ грошей - чим
б≥льший обс¤г виробництва валового нац≥онального продукту, а отже ≥
нац≥онального доходу, тим б≥льшим може бути обс¤г операц≥й щодо його реал≥зац≥њ
≥ тим б≥льшим маЇ бути запас грошей дл¤ виконанн¤ цих операц≥й. ÷ю залежн≥сть
можна формал≥зувати ¤к ћƒ = f(Q), де Q - ном≥нальний обс¤г ¬Ќѕ, ћƒ - обс¤г
попиту на грош≥.
«м≥на обс¤гу валового нац≥онального продукту, у свою чергу, визначаЇтьс¤ двома
самост≥йними чинниками - динам≥кою р≥вн¤ ц≥н та р≥вн¤ реального обс¤гу
виробництва, кожний з ¤ких може д≥¤ти незалежно один в≥д одного. Ќаприклад, абсолютний
р≥вень ц≥н може зростати при незм≥нному обс¤з≥ реального виробництва, ≥
навпаки, останн≥й може зростати при незм≥нному р≥вн≥ ц≥н чи обидва показники
можуть зростати водночас, але р≥зними темпами. “ому зм≥ну абсолютного р≥вн¤ ц≥н
та реального обс¤гу виробництва можна розгл¤дати ¤к самост≥йн≥ чинники впливу
на попит на грош≥. ¬плив кожного з цих чинник≥в Ї пр¤мо пропорц≥йним - у м≥ру
зростанн¤ ц≥н чи/та зб≥льшенн¤ ф≥зичного обс¤гу виробництва в≥дпов≥дно
зростатиме попит на грош≥, а при њх зниженн≥ попит буде скорочуватис¤.
«алежн≥сть ћƒ в≥д указаних двох чинник≥в можна формал≥зувати ¤к ћƒ =f(Y, P), де
Y - ф≥зичний обс¤г ¬Ќѕ, – - р≥вень ц≥н.
ѕри макроеконом≥чному п≥дход≥ до анал≥зу попиту на грош≥ з'¤вл¤Їтьс¤ трет≥й
чинник - швидк≥сть об≥гу грошей. „им вища швидк≥сть об≥гу грошей, тим меншим
буде попит на грош≥, ≥ навпаки. “обто вплив цього показника на попит обернено
пропорц≥йний. ќск≥льки швидк≥сть об≥гу грошей формуЇтьс¤ п≥д впливом багатьох
чинник≥в, то вс≥ вони опосередковано теж впливають на попит на грош≥. ѕроте
приб≥чники такого п≥дходу до анал≥зу попиту на грош≥ вважають, що швидк≥сть
об≥гу грошей Ї в≥дносно стаб≥льною, тому њњ вплив на попит мало в≥дчутний.
„ерез це у своњх теоретичних висновках вони абстрагуютьс¤ в≥д цього чинника.
“ому до формули попиту на грош≥ чинник швидкост≥, ¤к правило, не входить.
ѕри м≥кроеконом≥чному п≥дход≥ до анал≥зу попиту на грош≥ швидк≥сть об≥гу грошей
зникаЇ з пол¤ зору. «ам≥сть нењ використовуЇтьс¤ чинник зм≥ни норми процента.
“ака трансформац≥¤ чинник≥в не випадкова. јдже швидк≥сть об≥гу грошей - ¤вище
потоку, ≥ воно не кореспондуЇ з попитом на грош≥, ¤кий Ї ¤вищем залишку. ѕопит
на грош≥ скор≥ше кореспондуЇ з тривал≥стю збер≥ганн¤ њх запасу ≥ндив≥дом, ¤ка Ї
протилежним швидкост≥ показником руху грошей: чим довше вони збер≥гаютьс¤ в
≥ндив≥д≥в, тим б≥льшим буде њх залишок ≥ тим р≥дше вони передаватимутьс¤ одним
≥ндив≥дом ≥ншому. ј тривал≥сть збер≥ганн¤ залежить в≥д зм≥ни оч≥куваного доходу
на менш л≥кв≥дн≥ (альтернативн≥ грошам) активи, у тому числ≥ й унасл≥док зм≥ни
норми процента: у м≥ру зростанн¤ оч≥куваного доходу (норми процента) на
альтернативн≥ грошам активи тривал≥сть збер≥ганн¤ буде скорочуватис¤ ≥ попит на
грош≥ знижуватис¤, а в м≥ру зниженн¤ оч≥куваного доходу - зростати. ¬плив цього
чинника на попит виражаЇтьс¤ формулою: ћƒ = f(R), де R - норма доходу на
кап≥тал≥зован≥ активи, ¤ка значною м≥рою залежить в≥д норми процента.
—учасна теор≥¤ грошей, кр≥м цих трьох, що вже стали традиц≥йними, почала
визнавати ще р¤д чинник≥в впливу на попит, ¤к≥ можна умовно назвати нов≥тн≥ми.
÷е, зокрема, накопиченн¤ багатства, ≥нфл¤ц≥¤, зм≥ни в оч≥куванн¤х перспектив
щодо кон'юнктури ринку та ≥н.
„инник накопиченн¤ багатства пол¤гаЇ в тому, що економ≥чн≥ суб'Їкти,
накопичуючи багатство у форм≥ р≥зних актив≥в, в≥дносно р≥вном≥рно розм≥щують
прир≥ст його м≥ж вс≥ма видами актив≥в, у тому числ≥ й у вигл¤д≥ запасу грошей.
”насл≥док цього в м≥ру зб≥льшенн¤ маси багатства зростатиме ≥ попит на грош≥.
„инник ≥нфл¤ц≥њ впливаЇ на попит на грош≥ в к≥лькох напр¤мах. ¬ умовах
≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н запас грошей, ¤кий мають у своЇму розпор¤дженн≥
економ≥чн≥ суб'Їкти, неминуче знец≥нюЇтьс¤, ≥ вони зазнають втрат, що само по
соб≥ провокуЇ скороченн¤ њх попиту на грош≥. р≥м того, ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤
ц≥н неминуче п≥дштовхуЇ вверх ставку процента ≥ вс≥ ≥нш≥ оч≥куван≥ доходи на
альтернативн≥ грошам види актив≥в. ”насл≥док цього буде зростати альтернативна
варт≥сть грошових запас≥в ≥ скорочуватис¤ попит на грош≥. –азом з тим сл≥д
пам'¤тати, що зростанн¤ ц≥н Ї чинником позитивного впливу на попит, ¤кщо воно
не значне ≥ не провокуЇ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань.
« ≥нфл¤ц≥йними оч≥куванн¤ми т≥сно перепл≥таютьс¤ оч≥куванн¤ пог≥ршенн¤
кон'юнктури ринк≥в взагал≥, зокрема скороченн¤ товарноњ пропозиц≥њ, посиленн¤
товарного деф≥циту, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ тощо. ¬ ус≥х цих випадках
економ≥чн≥ суб'Їкти в≥ддадуть перевагу накопиченню багатства у товарн≥й форм≥,
а не в грошов≥й, ≥ попит на грош≥ скоротитьс¤.
« урахуванн¤м нов≥тн≥х чинник≥в впливу на попит формулу його можна записати у
такому вигл¤д≥:
мал. 18
де Y - реальний обс¤г ¬Ќѕ;
– - середн≥й р≥вень ц≥н;
R - р≥вень оч≥куваного доходу на альтернативн≥ грошам активи;
¬ - обс¤г багатства;
I - р≥вень ≥нфл¤ц≥њ;
ќ - оч≥куванн¤ зм≥н ринковоњ кон'юнктури.
√раф≥чне зображенн¤ попиту на грош≥. ўоб краще зрозум≥ти функц≥ональну
залежн≥сть м≥ж основними чинниками, що визначають попит на грош≥, зобразимо њх
у вигл¤д≥ кривих у систем≥ координат, ¤к це показано на рис. 3.4.
мал. 19
ѕо вертикал≥ системи координат в≥дображена норма (в %) оч≥куваного доходу на
альтернативн≥ грошам активи, включаючи норму депозитного процента. «м≥на ц≥Їњ
норми означаЇ зм≥ну альтернативноњ вартост≥ збер≥ганн¤ грошей у форм≥, ¤ка не
приносить доходу. ѕо горизонтал≥ в≥дображений обс¤г попиту на грош≥ в млрд грн.
—укупн≥сть кривих ћƒ, ћƒ1, Mƒ2 в≥дображаЇ функц≥ональну зм≥ну попиту на грош≥
залежно в≥д двох груп чинник≥в: зм≥ни ном≥нального обс¤гу ¬Ќѕ та зм≥ни норми
оч≥куваного доходу (тобто альтернативноњ вартост≥ збер≥ганн¤ грошей). рив≥ ѕ ,
ѕ 1 ≥ ѕ 2 в≥дбивають зм≥ну поточноњ каси ¤к трансакц≥йноњ складовоњ попиту на
грош≥.
«алежн≥сть попиту на грош≥ в≥д ном≥нального обс¤гу ¬Ќѕ (Y) ви¤вл¤Їтьс¤ у
зм≥щенн¤х кривоњ ћƒ вл≥во ≥ вниз у позиц≥ю ћƒ1, ¤кщо Y зменшуЇтьс¤, чи вправо ≥
вверх у позиц≥ю ћƒ2, коли Y зб≥льшуЇтьс¤. ” цих випадках передус≥м зм≥щуЇтьс¤
крива поточноњ каси (ѕ ), ¤ка реагуЇ лише на зм≥ни обс¤гу Y, про що св≥дчить њњ
вертикальне положенн¤. ѕри зменшенн≥ обс¤гу ¬Ќѕ потреба в поточн≥й кас≥ буде
зменшуватис¤, ѕ зм≥ститьс¤ в позиц≥ю ѕ 1 ≥ "пот¤гне" за собою криву
загального попиту ћƒ у позиц≥ю ћƒ1. ¬≥дпов≥дно при зб≥льшенн≥ обс¤гу ¬Ќѕ потреба
в поточн≥й кас≥ зростатиме, ѕ зм≥ститьс¤ в позиц≥ю ѕ 2 ≥ "виштовхне"
криву ћƒ у позиц≥ю ћƒ2. јналог≥чно може впливати на зм≥ну положенн¤ кривоњ ћƒ
зм≥на обс¤гу багатства, що його мають у своЇму розпор¤дженн≥ економ≥чн≥
суб'Їкти, оск≥льки вона, власне, Ї насл≥дком зм≥ни обс¤гу ¬Ќѕ.
«алежн≥сть попиту на грош≥ в≥д норми оч≥куваного доходу (R) ви¤вл¤Їтьс¤ у
перем≥щенн≥ його величини безпосередньо по крив≥й ћƒ. якщо норма доходу
зростаЇ, наприклад з 6% до 10%, то попит з точки ј, ¤ка адекватна обс¤гу 4,0
млрд грн., перем≥ститьс¤ в точку Ѕ, ¤ка в≥дпов≥даЇ обс¤гу 3,0 млрд грн., тобто
скоротитьс¤ на 1,0 млрд грн. ≤ навпаки, при зниженн≥ норми доходу, наприклад з
6% до 4%, обс¤г попиту перем≥ститьс¤ в точку ¬, адекватну 5,0 млрд грн., тобто
зросте на 1,0 млрд грн. ѕри цьому крива ѕ залишаЇтьс¤ нерухомою, бо
вважаЇтьс¤, що трансакц≥йна складова попиту не реагуЇ на зм≥ну норми доходу
(процента).
” раз≥ одночасноњ зм≥ни обох чинник≥в впливу на попит в≥дбудетьс¤ зм≥щенн¤
кривоњ попиту в нове положенн¤ (ƒћ1 чи ƒћ2) ≥ самоњ точки попиту на нов≥й
крив≥й, що спричинить зм≥ну попиту в ≥ншому розм≥р≥, н≥ж при зм≥н≥ кожного з
цих чинник≥в окремо.
« наведеного вище граф≥чного зображенн¤ попиту на грош≥ ч≥тко видно два р≥зн≥
характери його руху:
* у вигл¤д≥ перем≥щенн¤ самоњ кривоњ попиту - уверх ≥ вправо чи вниз ≥ вл≥во,
що св≥дчить про еластичн≥сть попиту на грош≥ в≥д ном≥нального обс¤гу валового
продукту;
* у вигл¤д≥ руху точки попиту по його крив≥й - уверх ≥ вл≥во чи вниз ≥ вправо,
що св≥дчить про еластичн≥сть попиту на грош≥ в≥д процента та ≥нших оч≥куваних
доход≥в на активи. ÷≥ два види руху потр≥бно ч≥тко розр≥зн¤ти, але розгл¤дати у
взаЇмозв'¤зку, щоб мати завершену картину динам≥ки попиту на грош≥.
ќсобливост≥ формуванн¤ попиту на грош≥ в умовах перех≥дноњ економ≥ки ”крањни. –озгл¤нут≥
вище мотиви, чинники та законом≥рност≥ руху попиту на грош≥ можна вважати
класичними в тому план≥, що вони широко визнан≥ у св≥тов≥й л≥тератур≥ ¤к
об'Їктивно д≥юч≥ в розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥. Ќайповн≥ше вони можуть
ви¤вл¤тис¤ в умовах стаб≥льноњ ≥ добре розвинутоњ банк≥вськоњ системи,
високорозвинутого ринку ц≥нних папер≥в, л≥берал≥зованого ц≥ноутворенн¤, у тому
числ≥ формуванн¤ процента, в≥льного руху грошей по каналах обороту, низькоњ
ризико-вост≥ грошових операц≥й тощо. ¬се це забезпечуЇ економ≥чним суб'Їктам
можлив≥сть найповн≥ше реал≥зувати свою мотивац≥ю до накопиченн¤ запас≥в грошей.
¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки ”крањни вс≥ перел≥чен≥ умови перебувають у
процес≥ формуванн¤, причому в його початков≥й стад≥њ. “ому вс≥ класичн≥ чинники
впливу на попит на грош≥ д≥ють у деформованому вигл¤д≥.
1. ¬исок≥ темпи п≥двищенн¤ ц≥н провокують зростанн¤ попиту на трансакц≥йн≥
запаси, проте пов'¤зан≥ з цим ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ та ризики втрат в≥д
збер≥ганн¤ грошей примушують економ≥чних агент≥в шукати захисту в
альтернативних активах, в≥ддаючи перевагу б≥льш над≥йним, незважаючи нав≥ть на
њх дох≥дн≥сть. ÷≥ тенденц≥њ деформують залежн≥сть трансакц≥йноњ складовоњ
попиту в≥д динам≥ки ном≥нального ¬Ќѕ, послаблюють вплив альтернативноњ вартост≥
збер≥ганн¤ грошей на динам≥ку попиту та мотивац≥ю переваг л≥кв≥дност≥,
стимулюють зростанн¤ попиту на так≥ нетрадиц≥йн≥ дл¤ ф≥нансового ринку
≥нструменти, ¤к ≥нвалюта, ювел≥рн≥ ≥ мистецьк≥ вироби, провокують в≥дплив њх за
кордон дл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ з наступною реал≥зац≥Їю дл¤ поповненн¤
трансакц≥йного запасу.
2. ¬исокий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ провокуЇ зростанн¤ ном≥нального процента. ѕроте
реальний р≥вень процента п≥дтримувати тривалий час дуже складно ≥ в≥н нер≥дко
ви¤вл¤Їтьс¤ в≥д'Їмним, що робить вкладанн¤ грошей в альтернативн≥ активи
збитковим. ÷е спричинюЇ високу ризиков≥сть кап≥тал≥зац≥њ грошей, послаблюЇ
мотивац≥йну роль альтернативноњ вартост≥ збер≥ганн¤ грошей. ѕорушуютьс¤ ринков≥
механ≥зми зв'¤зку м≥ж процентом ≥ попитом на грош≥.
3. ” цьому ж напр¤м≥ д≥Ї чинник недостатнього розвитку ринку ц≥нних папер≥в та
ринку банк≥вських послуг. Ќав≥ть у пер≥оди, коли реальний процент маЇ достатнЇ
позитивне значенн¤, економ≥чн≥ суб'Їкти не мають можливост≥ швидко ≥ над≥йно
трансформувати св≥й запас грошей у запас дох≥дних актив≥в. ÷е ≥стотно послаблюЇ
еластичн≥сть попиту на грош≥ в≥д процента, призводить до надм≥рного накопиченн¤
грошей у гот≥вков≥й форм≥ тощо.
Ќаселенн¤ ”крањни прот¤гом всього перех≥дного пер≥оду, по сут≥, було в≥др≥зане
в≥д ринку державних ц≥нних папер≥в ≥ не мало можливост≥ скористатис¤ перевагами
такого дох≥дного активу, ¤к обл≥гац≥њ державних позик, що њх ƒж. ћ. ейнс
розгл¤дав ¤к Їдину альтернативу грошовим запасам. ”край обмежений доступ
населенн¤ ≥ до такого альтернативного активу, ¤к строков≥ та ощадн≥ сертиф≥кати
через ненад≥йн≥сть банк≥вських структур ”крањни.
4. Ќа¤вн≥ структура багатства, р≥вень доход≥в та споживанн¤ в ”крањн≥ в
перех≥дний пер≥од теж ≥стотно деформують еластичн≥сть попиту на грош≥ ¤к по
¬Ќѕ, так ≥ по оч≥куваному р≥вню доходу на альтернативн≥ активи. ” структур≥
багатства ще незначна частка таких дорогоц≥нних ≥ високол≥кв≥дних актив≥в, ¤к
приватне житло, будинки, земельн≥ д≥л¤нки, сучасн≥ автомоб≥л≥, мебл≥ тощо. ѕри
низькому середньому р≥вн≥ реальних доход≥в та споживанн¤ в портфел¤х актив≥в
випереджаючими темпами повинн≥ зростати запаси грошей, щоб накопичити масу
плат≥жних засоб≥в, достатню дл¤ подальшого зб≥льшенн¤ негрошових актив≥в. ѕроте
накопиченн¤ грошей пов'¤зане з ризиком ≥нфл¤ц≥йних втрат та з ризиком
банкрутства банк≥в, що нер≥дко штовхаЇ економ≥чних суб'Їкт≥в до пошуку обх≥дних
шл¤х≥в трансформац≥њ грошових запас≥в у негрошов≥ активи, ≥ навпаки.
«алежн≥сть попиту на грош≥ в≥д класичних чинник≥в ≥стотно деформуЇтьс¤ також
т≥ньовими процесами в економ≥ц≥, що набули широкого розмаху в ”крањн≥.
«'¤вл¤ютьс¤ нов≥ мотиви накопиченн¤ грошей, зокрема так≥, ¤к утаюванн¤ доход≥в
в≥д оподаткуванн¤ та приховуванн¤ крим≥нальних грошових доход≥в, в≥дмиванн¤
т≥ньових грошей тощо. ” вс≥х цих випадках зм≥на попиту на грош≥ може в≥дбуватис¤
незалежно в≥д впливу класичних чинник≥в, що знижуЇ ефективн≥сть останн≥х та
можливост≥ њх використанн¤ в практиц≥ регулюванн¤ попиту на грош≥.
” перех≥дн≥й економ≥ц≥ д≥ють й ≥нш≥ чинники, що визначають особливий характер
формуванн¤ попиту на грош≥. ѕроте д≥¤ вс≥х таких чинник≥в буде поступово
послаблюватис¤, ≥ вир≥шального значенн¤ набуватимуть класичн≥ чинники. “ому
вивченн¤ механ≥зму попиту на грош≥ маЇ важливе значенн¤ дл¤ практики
регулюванн¤ грошового обороту ¤к у сучасних умовах, де його законом≥рност≥
≥стотно деформован≥, так ≥ на перспективу, де вони д≥¤тимуть у б≥льш чистому
вигл¤д≥.
