4.5. √–ќЎќ¬ќ- –≈ƒ»“Ќј ѕќЋ≤“» ј, њњ ÷≤Ћ≤ “ј ≤Ќ—“–”ћ≈Ќ“»
√оловним результатом функц≥онуванн¤ грошовоњ системи Ї розробленн¤ ≥ реал≥зац≥¤
певноњ грошово-кредитноњ пол≥тики. ѕозитивний вплив ц≥Їњ пол≥тики на розвиток
економ≥ки визначаЇ ефективн≥сть самоњ грошовоњ системи.
—утн≥сть грошово-кредитноњ пол≥тики. ” л≥тератур≥ застосовуЇтьс¤ к≥лька
п≥дход≥в до визначенн¤ сутност≥ грошово-кредитноњ пол≥тики. ѕредставники одного
з них трактують монетарну пол≥тику надто вузько - ¤к ур¤дову пол≥тику впливу на
к≥льк≥сть грошей в оборот≥. ѕредставники ≥ншого п≥дходу визначають њњ надто
розширено - ¤к один ≥з сектор≥в економ≥чноњ пол≥тики вищих орган≥в державноњ
влади. ” першому випадку механ≥зм монетарноњ пол≥тики обмежуЇтьс¤ лише впливом
на к≥льк≥сть грошей ≥ ¤вно зб≥днюютьс¤ його результативн≥ можливост≥, у другому
- не визначено специф≥чного характеру монетарноњ пол≥тики, њњ в≥дм≥нностей в≥д
≥нших сектор≥в економ≥чноњ пол≥тики, њњ особливого механ≥зму впливу на
економ≥чн≥ процеси.
Ѕ≥льш повно ≥ точно виражаЇ сутн≥сть монетарноњ пол≥тики визначенн¤ њњ ¤к
комплексу взаЇмозв'¤заних, скоординованих на дос¤гненн¤ заздалег≥дь визначених
сусп≥льних ц≥лей, заход≥в щодо регулюванн¤ грошового обороту, ¤к≥ зд≥йснюЇ
держава через центральний банк. як випливаЇ з цього визначенн¤, монетарн≥й
пол≥тиц≥ властив≥ комплексн≥сть, р≥зновар≥антн≥сть регул¤тивних заход≥в;
спр¤мован≥сть њх на дос¤гненн¤ певних, заздалег≥дь визначених сусп≥льних ц≥лей;
заходи ц≥ реал≥зуютьс¤ центральним банком через механ≥зм грошового ринку. ѕри
такому п≥дход≥ монетарна пол≥тика набуваЇ ч≥тких, економ≥чно обумовлених
обрис≥в. ¬она маЇ внутр≥шньо Їдину ≥нституц≥йну основу - грошовий ринок ≥
банк≥вську систему. ” такому трактуванн≥ монетарна пол≥тика ¤вл¤Ї собою
орган≥зац≥йно оформлений регул¤тивний механ≥зм з≥ своњми специф≥чними ц≥л¤ми,
≥нструментами та роллю в економ≥чному регулюванн≥.
ќб'Їктами, на ¤к≥ найчаст≥ше спр¤мовуютьс¤ регул¤тивн≥ заходи монетарноњ
пол≥тики, Ї так≥ зм≥нн≥ грошового ринку:
- пропозиц≥¤ (маса) грошей;
- ставка процента;
- валютний курс;
- швидк≥сть об≥гу грошей та ≥н.
«алежно в≥д економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ об'Їктом монетарного регулюванн¤ може
бути вибрана одна з них чи нав≥ть к≥лька одночасно.
—уб'Їкти монетарноњ пол≥тики. ¬ ”крањн≥ головним суб'Їктом грошово-кредитноњ
пол≥тики Ї Ќац≥ональний банк. р≥м нього, у виробленн≥ грошово-кредитноњ
пол≥тики беруть участь ≥нш≥ органи державного регулюванн¤ економ≥ки -
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, м≥н≥стерство економ≥ки, безпосередньо ур¤д, ¬ерховна
–ада. ќргани виконавчоњ та законодавчоњ влади визначають основн≥
макроеконом≥чн≥ показники, ¤к≥ слугують ор≥Їнтирами дл¤ формуванн¤ ц≥лей
грошово-кредитноњ пол≥тики (обс¤г ¬¬ѕ, розм≥р бюджетного деф≥циту, плат≥жний та
торговельний баланси, р≥вень зайн¤тост≥ та ≥н.). ¬ерховна –ада, кр≥м того,
регул¤рно заслуховуЇ допов≥д≥ √олови ЌЅ” та одержуЇ ≥нформац≥ю банку про стан
грошово-кредитного ринку в ”крањн≥.
ѕроте вир≥шальна роль у розробленн≥ та реал≥зац≥њ монетарноњ пол≥тики належить
Ќац≥ональному банку, оск≥льки в≥н несе в≥дпов≥дальн≥сть перед сусп≥льством за
стан монетарноњ сфери. як передбачено онституц≥Їю ”крањни (ст. 100), –ада ЌЅ”
самост≥йно розробл¤Ї основн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики та зд≥йснюЇ контроль
за њњ проведенн¤м.
÷≥льова спр¤мован≥сть монетарноњ пол≥тики. ƒл¤ з'¤суванн¤ рол≥ монетарноњ
пол≥тики в ринков≥й економ≥ц≥ важливе значенн¤ маЇ усв≥домленн¤ завдань, ¤к≥
ставл¤тьс¤ монетарними владними структурами ≥ вир≥шуютьс¤ монетарними методами.
÷≥ завданн¤ прийн¤то називати ц≥л¤ми монетарноњ пол≥тики. ¬они под≥л¤ютьс¤ на
три групи: стратег≥чн≥, пром≥жн≥ й тактичн≥.
—тратег≥чними звичайно Ї ц≥л≥, що визначен≥ ¤к ключов≥ в загальноеконом≥чн≥й
пол≥тиц≥ держави. Ќими можуть бути зростанн¤ виробництва, зростанн¤ зайн¤тост≥,
стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н, збалансуванн¤ плат≥жного балансу. ожна з цих ц≥лей наст≥льки
важлива дл¤ сусп≥льства, що владн≥ структури можуть ставити перед собою
завданн¤ одночасно реал≥зувати њх ус≥ чи б≥льшу њх частину. ƒержава в ц≥лому
маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ широкий спектр регул¤тивних ≥нструмент≥в дл¤
розв'¤занн¤ таких завдань. ѕроте з допомогою заход≥в лише монетарноњ пол≥тики
одночасно дос¤гти вс≥х указаних ц≥лей неможливо через обмежен≥сть та специф≥ку
њњ ≥нструментар≥ю. “ому в межах монетарноњ пол≥тики зазначен≥ стратег≥чн≥ ц≥л≥
ви¤вл¤ютьс¤ несум≥сними. «окрема, стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н вимагаЇ застосуванн¤
монетарних заход≥в, ¤к≥ призвод¤ть до пог≥ршенн¤ кон'юнктури, спаду виробництва
та зайн¤тост≥. ≤ навпаки, дл¤ зростанн¤ виробництва необх≥дно вживати заходи,
¤к≥ забезпечать пожвавленн¤ кон'юнктури ≥ можуть спричинити зростанн¤ ц≥н.
“ому центральний банк вибираЇ залежно в≥д конкретноњ економ≥чноњ ситуац≥њ одну
≥з стратег≥чних ц≥лей. Ќею, ¤к правило, Ї стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н (чи погашенн¤
≥нфл¤ц≥њ), оск≥льки ¤краз вона найб≥льше в≥дпов≥даЇ головному призначенню
центрального банку - п≥дтримувати стаб≥льн≥сть нац≥ональних грошей. ≤ через
розв'¤занн¤ цього завданн¤ центральний банк спри¤Ї дос¤гненню ≥нших
стратег≥чних ц≥лей.
ѕроте щоразу виникаЇ складна проблема узгодженн¤ стратег≥чних ц≥лей монетарноњ
та загальноеконом≥чноњ пол≥тики. ѕотр≥бно, щоб у загальноеконом≥чн≥й пол≥тиц≥
стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н була визнана пр≥оритетною чи важливою, а монетарна пол≥тика
мала ор≥Їнтац≥ю на забезпеченн¤ економ≥чного зростанн¤. якщо ж такого зб≥гу
немаЇ, то центральному банку доводитьс¤ або зм≥нювати свою стратег≥чну ц≥ль,
або в≥дстоювати њњ ц≥ною загостренн¤ в≥дносин з≥ структурами виконавчоњ, а то й
законодавчоњ влади.
ѕро важлив≥сть правильного узгодженн¤ стратег≥чних ц≥лей переконливо св≥дчить
досв≥д ”крањни, ” 1991-1993 pp. пр≥оритетними ц≥л¤ми загальноеконом≥чноњ
пол≥тики, в тому числ≥ монетарноњ, визнавалос¤ стримуванн¤ темп≥в пад≥нн¤
виробництва, њй була п≥дпор¤дкована ≥ монетарна пол≥тика ЌЅ”, що перетворилас¤
в пол≥тику ем≥с≥йного п≥дтримуванн¤ економ≥ки. Ќеминучим насл≥дком стала
г≥пер≥нфл¤ц≥¤, р≥вень ¤коњ дос¤г апогею в 1993 р.
” 1994-1996 pp. ЌЅ”, усв≥домивши свою особливу в≥дпов≥дальн≥сть за стан
монетарноњ сфери, почав посл≥довно в≥дстоювати, ¤к свою стратег≥чну ц≥ль,
подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ та стаб≥л≥зац≥ю ц≥н. ѕроте ц¤ ц≥ль не була належним чином
узгоджена з ≥ншими стратег≥чними ц≥л¤ми економ≥чноњ пол≥тики. ”р¤д та ¬ерховна
–ада, визнаючи на словах анти≥нфл¤ц≥йну стратег≥ю ЌЅ”, фактично не залучили
≥нструмент≥в конкурентноњ та структурноњ пол≥тики, гальмуючи процеси
приватизац≥њ та реструктуризац≥њ виробництва. ÷≥л≥ економ≥чного зростанн¤ не
були п≥дтриман≥ немонетарними заходами, що призвело до хрон≥чного пад≥нн¤
виробництва, зайн¤тост≥, поглибленн¤ плат≥жноњ кризи, пог≥ршенн¤ ф≥нансового
стану економ≥ки на фон≥ ≥стотного зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, забезпеченого
переважно монетарними заходами ЌЅ”.
ѕром≥жн≥ ц≥л≥ монетарноњ пол≥тики пол¤гають у таких зм≥нах певних економ≥чних
процес≥в, ¤к≥ спри¤тимуть дос¤гненню стратег≥чних ц≥лей. ќск≥льки в ринкових
умовах економ≥чне зростанн¤, зайн¤т≥сть, динам≥ка ц≥н, стан плат≥жного балансу
та ≥нш≥ ма-кроеконом≥чн≥ показники визначаютьс¤ передус≥м станом ринковоњ
кон'юнктури, пром≥жними ц≥л¤ми монетарноњ пол≥тики Ї зм≥на останнього в
напр¤м≥, ¤кий визначаЇтьс¤ стратег≥чною ц≥ллю. «окрема, ¤кщо ц≥ллю
загальноеконом≥чноњ пол≥тики Ї економ≥чне зростанн¤ при скороченн≥ безроб≥тт¤,
то пром≥жною ц≥ллю може бути пожвавленн¤ ринковоњ кон'юнктури. ≤ навпаки, ¤кщо
стратег≥чною ц≥ллю Ї стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н, то пром≥жною маЇ бути стримуванн¤
кон'юнктури ринку.
ƒе¤к≥ економ≥сти до пром≥жних ц≥лей в≥днос¤ть виб≥р не т≥льки напр¤му зм≥ни
ринковоњ кон'юнктури, а й економ≥чних зм≥нних, регулюванн¤м ¤ких дос¤гаЇтьс¤
вплив на стратег≥чн≥ ц≥л≥. ÷ей п≥дх≥д базуЇтьс¤ на визнанн≥ того, що заходи
монетарноњ пол≥тики спроможн≥ безпосередньо впливати на зм≥ну не т≥льки попиту,
а й пропозиц≥њ. “ому вже на пром≥жн≥й стад≥њ виникаЇ потреба визначити
економ≥чн≥ зм≥нн≥, ¤к≥ впливають на кожну складову ринковоњ кон'юнктури.
ћ≥ж двома наведеними визначенн¤ми пром≥жних ц≥лей немаЇ принциповоњ р≥зниц≥:
друге з них лише конкретизуЇ перше. јле оск≥льки друге визначенн¤ певною м≥рою
охоплюЇ тактичн≥ ц≥л≥ й ускладнюЇ розр≥зненн¤ пром≥жних ≥ тактичних ц≥лей,
доц≥льно скористатис¤ узагальненим визначенн¤м пром≥жних ц≥лей.
’арактерною особлив≥стю пром≥жних ц≥лей Ї те, що встановлюютьс¤ вони на тривал≥
часов≥ ≥нтервали, упродовж ¤ких можуть бути реал≥зован≥ ≥ ви¤вити свою
ефективн≥сть. “ак, пожвавленн¤ кон'юнктури ринку через зростанн¤ маси грошей чи
зниженн¤ процентних ставок у короткостроковому пер≥од≥ може спричинити
зростанн¤ попиту ≥ ц≥н. ≤ лише за умови, що ц≥ заходи актив≥зують ≥нвестиц≥њ,
зростанн¤ виробництва, буде забезпечене зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ, ¤ке зупинить
зростанн¤ ц≥н ≥ стаб≥л≥зуЇ њх. ѕроте дл¤ цього потр≥бен тривалий пром≥жок часу.
“актичн≥ ц≥л≥ - це оперативн≥ завданн¤ банк≥вськоњ системи щодо регулюванн¤
ключових економ≥чних зм≥нних, передус≥м грошовоњ маси, процентноњ ставки та
валютного курсу, дл¤ дос¤гненн¤ пром≥жних ц≥лей. —тосовно кожного з цих
показник≥в може ставитис¤ одне з трьох завдань: зростанн¤, стаб≥л≥зац≥¤,
зниженн¤. онкретний напр¤м зм≥ни економ≥чноњ зм≥нноњ визначаЇтьс¤ пром≥жною
ц≥ллю монетарноњ пол≥тики та характером показника. Ќаприклад, дл¤ пожвавленн¤
ринковоњ кон'юнктури ¤к пром≥жноњ ц≥л≥ необх≥дно, щоб на р≥вн≥ тактичних ц≥лей
грошова маса зростала, а процентн≥ ставки знижувалис¤. ѕоказником грошовоњ маси
берутьс¤ базов≥ грош≥, оск≥льки саме цей показник перебуваЇ у повному
розпор¤дженн≥ центрального банку.
’арактерними ознаками тактичних ц≥лей Ї њх короткостроков≥сть, реал≥зац≥¤ њх
оперативними заходами виключно центрального банку, багатоаспектн≥сть, Їдн≥сть
та певна суперечлив≥сть. ÷≥ особливост≥ ≥стотно ускладнюють виб≥р та механ≥зми
реал≥зац≥њ тактичних ц≥лей. “ак, ¤кщо зм≥на маси грошей впливаЇ на зм≥ну
сукупного попиту ≥ зач≥паЇ всю макроеконом≥ку, то зм≥ни процентноњ ставки та
валютного курсу можуть впливати не т≥льки на сукупний попит, а й на ≥нтереси
певних груп економ≥чних суб'Їкт≥в ≥ зумовлювати структурн≥ зм≥ни в економ≥ц≥.
“ому усп≥х розв'¤занн¤ багатьох регул¤тивних завдань залежить в≥д правильного
поЇднанн¤ вказаних тактичних ц≥лей: зм≥нами процентноњ ставки чи валютного
курсу можна локал≥зувати ≥нфл¤ц≥йний ефект в≥д зростанн¤ маси грошей в об≥гу.
«алежно в≥д економ≥чних зм≥нних та пов'¤заних з ними тактичних ц≥лей
визначаютьс¤ методи монетарноњ пол≥тики. ¬иб≥р метод≥в та ≥нструмент≥в
монетарноњ пол≥тики Ї прерогативою центрального банку. ” цьому пол¤гаЇ одна з
важливих в≥дм≥нностей тактичних ц≥лей в≥д пром≥жних ≥ стратег≥чних ц≥лей
монетарноњ пол≥тики. ƒетальн≥ше методи та ≥нструменти монетарноњ пол≥тики
будуть розгл¤нут≥ в наступних параграфах цього розд≥лу.
≤нструменти монетарноњ пол≥тики. —в≥това практика монетарноњ пол≥тики нагромадила
значний досв≥д використанн¤ певних ≥нструмент≥в грошово-кредитного регулюванн¤
економ≥чних процес≥в. ”с≥ њх можна под≥лити на дв≥ групи:
- ≥нструменти опосередкованого впливу на грошовий ринок та економ≥чн≥ процеси;
- ≥нструменти пр¤мого впливу.
ƒо першоњ групи належать: операц≥њ на в≥дкритому ринку, регулюванн¤ норми
обов'¤зкових резерв≥в, процентна пол≥тика, реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в,
регулюванн¤ курсу нац≥ональноњ валюти.
ƒо другоњ групи в≥днос¤ть: установленн¤ пр¤мих обмежень на зд≥йсненн¤
ем≥с≥йно-касових операц≥й; уведенн¤ пр¤мих обмежень на кредитуванн¤ центральним
банком комерц≥йних банк≥в; установленн¤ обмежень чи заборони на пр¤ме
кредитуванн¤ центральним банком потреб бюджету; пр¤мий розпод≥л кредитних
ресурс≥в, що надаютьс¤ комерц≥йним банкам у пор¤дку реф≥нансуванн¤, м≥ж
пр≥оритетними галуз¤ми, виробництвами, рег≥онами тощо.
ќпосередкований вплив ≥нструмент≥в першоњ групи пол¤гаЇ у створенн≥ таких умов,
за ¤ких посилюютьс¤ чи послаблюютьс¤ стимули економ≥чних суб'Їкт≥в до певноњ повед≥нки,
наприклад до накопиченн¤ чи до зменшенн¤ запас≥в грошей у своЇму розпор¤дженн≥
≥ в≥дпов≥дно до зменшенн¤ чи до зб≥льшенн¤ њх попиту на товарних чи ф≥нансових
ринках. “ому регулюванн¤ з допомогою таких ≥нструмент≥в належить до економ≥чних
метод≥в державного управл≥нн¤, воно маЇ ≥стотн≥ переваги перед застосуванн¤м
≥нструмент≥в пр¤моњ д≥њ, вплив ¤ких маЇ переважно директивний характер. “ому в
м≥ру визр≥ванн¤ в крањн≥ ринкових в≥дносин застосуванн¤ ≥нструмент≥в
опосередкованоњ д≥њ неухильно розширюЇтьс¤, а ≥нструмент≥в пр¤моњ д≥њ -
скорочуЇтьс¤. ” перех≥дний пер≥од в ”крањн≥ останн≥ застосовувались широко ≥
досить часто, оск≥льки цього вимагали особлив≥, часто критичн≥ ситуац≥њ, що
виникали на грошовому ринку ≥ вимагали негайного втручанн¤ з боку регул¤тивних
орган≥в.
–озгл¤немо детальн≥ше механ≥зм використанн¤ окремих ≥нструмент≥в
опосередкованоњ д≥њ ¤к б≥льш ефективних ≥ перспективних в умовах ”крањни.
ќперац≥њ на в≥дкритому ринку - це найб≥льш застосовуваний ≥нструмент монетарноњ
пол≥тики в крањнах з високорозвину-тими ринковими економ≥ками. ¬ крањнах з
перех≥дними економ≥ками застосуванн¤ цього ≥нструменту обмежуЇтьс¤ недостатн≥м
розвитком ринку ц≥нних папер≥в (в≥дкритого ринку), недостатньою л≥кв≥дн≥стю
державних ц≥нних папер≥в тощо. ÷≥ чинники стримуванн¤ операц≥й на в≥дкритому
ринку досить в≥дчутно про¤вл¤ють себе ≥ в умовах ”крањни. ѕроте цей ≥нструмент
у перспектив≥ займе ключове положенн¤ ≥ в монетарн≥й пол≥тиц≥ ЌЅ”.
—утн≥сть операц≥й на в≥дкритому ринку пол¤гаЇ у тому, що, купуючи ц≥нн≥ папери
на ринку, центральний банк додатково спр¤мовуЇ в оборот в≥дпов≥дну суму грошей
≥ цим зб≥льшуЇ спочатку банк≥вськ≥ резерви, а пот≥м ≥ загальну масу грошей за
≥нших незм≥нних умов.
ѕродаючи ц≥нн≥ папери з≥ свого портфел¤, в≥н вилучаЇ на в≥дпов≥дну суму банк≥вськ≥
резерви, а згодом зменшуЇтьс¤ ≥ загальна маса грошей в оборот≥. ” результат≥
цих операц≥й в≥дпов≥дно зб≥льшуЇтьс¤ чи зменшуЇтьс¤ пропозиц≥¤ грошей на ринку,
що впливаЇ в к≥нцевому п≥дсумку на кон'юнктуру товарних ринк≥в.
ќперац≥њ на в≥дкритому ринку бувають динам≥чн≥ й захисн≥. ƒинам≥чн≥ операц≥њ
застосовуютьс¤ дл¤ зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ загальноњ пропозиц≥њ грошей за
умови, що ≥нш≥ чинники не впливають на масу грошей. «ахисн≥ операц≥њ пол¤гають
у п≥дтриманн≥ загальноњ пропозиц≥њ грошей на незм≥нному р≥вн≥ в умовах впливу
на масу грошей ≥нших чинник≥в. якщо ц≥ чинники
зменшують пропозиц≥ю грошей, то сл≥д на певну суму купити ц≥нн≥ папери на
в≥дкритому ринку, щоб стаб≥л≥зувати обс¤г пропозиц≥њ, ≥ навпаки.
–егул¤тивного ефекту можна дос¤гти куп≥влею-продажем будь-¤ких ц≥нних папер≥в
на в≥дкритому ринку. ѕроте центральн≥ банки, ¤к правило, обмежуютьс¤ операц≥¤ми
з державними ц≥нними паперами. ÷е по¤снюЇтьс¤ такими обставинами:
* можлив≥стю з≥ткненн¤ корпоративних ≥нтерес≥в на ринках, ¤кщо центральний банк
продасть чи купить ц≥нн≥ папери одн≥Їњ корпорац≥њ, а другоњ - н≥. ќбс¤ги ж
запланованоњ зм≥ни пропозиц≥њ грошей не завжди дають можлив≥сть купувати чи
продавати ц≥нн≥ папери вс≥х корпорац≥й;
* центральн≥ банки за своњм статусом Ї ф≥нансовими уповноваженими ур¤д≥в,
розм≥щують њх ц≥нн≥ папери на первинному ринку ≥ своњми операц≥¤ми з ними на
вторинному ринку спри¤ють п≥двищенню њх рейтингу та попиту на них, а значить ≥
доход≥в бюджету в≥д њх продажу. ÷е позитивно впливаЇ на стан бюджетного
деф≥циту, а отже - на стан грошового обороту;
* ур¤д, ¤к правило, Ї найб≥льшим ем≥тентом ц≥нних папер≥в, а ринок њх -
найб≥льшим сектором загального ринку ц≥нних папер≥в. ÷е забезпечуЇ центральному
банку можлив≥сть зд≥йснювати операц≥њ на в≥дкритому ринку з однор≥дними документами
в будь-¤ких обс¤гах, що диктуютьс¤ потребами монетарноњ пол≥тики.
¬плив на пропозиц≥ю грошей можна забезпечити куп≥влею-продажем ц≥нних папер≥в
¤к у комерц≥йних банк≥в, так ≥ в ≥нших власник≥в. якщо ц≥нн≥ папери продаютьс¤
банкам, то њх надлишков≥ резерви скорочуютьс¤ негайно, оск≥льки оплата
зд≥йснюЇтьс¤ з њх кореспондентських рахунк≥в у центральному банку. “ому
регул¤тивний ефект настане досить швидко, майже негайно. якщо ц≥нн≥ папери
продаютьс¤ юридичним чи ф≥зичним особам, то надлишков≥ резерви банк≥в теж
скорот¤тьс¤, бо грош≥ платник≥в перебувають на њх рахунках у банках ≥ в
к≥нцевому п≥дсумку будуть списан≥ з њх коррахунк≥в у центральному банку. ѕроте
регул¤тивний ефект настане трохи п≥зн≥ше, н≥ж у першому випадку.
ќперац≥њ на в≥дкритому ринку можуть проводитис¤ ¤к у форм≥ пр¤моњ
куп≥вл≥-продажу, так ≥ на умовах зворотного викупу. ¬ останньому випадку за
первинного продажу чи куп≥вл≥ одночасно укладаЇтьс¤ угода про зворотний викуп
чи продаж цих ц≥нних папер≥в через певний, ¤к правило, досить короткий, терм≥н.
“ак≥ операц≥њ називаютьс¤ "–≈ѕќ" ≥ зд≥йснюютьс¤ переважно п≥д час
проведенн¤ захисних операц≥й на в≥дкритому ринку.
¬ умовах високорозвинутого ринку ц≥нних папер≥в цей ≥нструмент монетарноњ
пол≥тики маЇ суттЇв≥ переваги.
1. ¬≥н маЇ високу оперативн≥сть ≥ ч≥тк≥сть д≥њ. якщо центральний банк вир≥шив
зб≥льшити чи зменшити пропозиц≥ю грошей та њх розм≥р, то в≥н може негайно дати
розпор¤дженн¤ своњм дилерам купити чи продати ц≥нн≥ папери на в≥дпов≥дну суму,
≥ проблема буде вир≥шена досить швидко. ѕри цьому не маЇ значенн¤ обс¤г
операц≥њ - в≥н може бути незначним чи будь-¤ким великим.
2. Ќа д≥ю цього ≥нструменту не можуть впливати н≥¤к≥ ≥нш≥ суб'Їкти ринку, кр≥м
центрального банку, що робить його регулюючий вплив досить значним, точним ≥
ефективним.
3. ÷ей ≥нструмент маЇ властив≥сть "гальмуванн¤", тобто ¤кщо
допускаЇтьс¤ помилка при проведенн≥ певноњ операц≥њ, то можна негайно запустити
операц≥ю протилежноњ д≥њ ≥ виправити ситуац≥ю з пропозиц≥Їю грошей: при
надм≥рному зб≥льшенн≥ пропозиц≥њ грошей негайно продати в≥дпов≥дну суму ц≥нних
папер≥в ≥ зменшити пропозиц≥ю до потр≥бного р≥вн¤.
–егулюванн¤ норми обов'¤зкових резерв≥в - високо потужний ≥нструмент впливу на
пропозиц≥ю грошей, що маЇ нев≥дворотну ≥ негайну д≥ю. ћехан≥зм цього
≥нструменту пол¤гаЇ в тому, що центральний банк установлюЇ дл¤ вс≥х банк≥в та
≥нших депозитних установ норму обов'¤зкового збер≥ганн¤ залучених кошт≥в на
кореспондентських рахунках без права њх використанн¤ ≥ без виплати процент≥в по
них. «б≥льшуючи норму обов'¤зкового резервуванн¤, центральний банк негайно
скорочуЇ обс¤г надлишкових резерв≥в банк≥в, зменшуЇ њх кредитну спроможн≥сть,
знижуЇ р≥вень мультипл≥кац≥њ депозит≥в. ¬≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤ загальний обс¤г
пропозиц≥њ грошей. якщо центральному банку потр≥бно зб≥льшити пропозиц≥ю
грошей, то досить в≥дпов≥дно знизити норму обов'¤зкового резервуванн¤, ≥
ситуац≥¤ зм≥нюватиметьс¤ на протилежну - зб≥льшитьс¤ обс¤г в≥льних резерв≥в,
п≥двищатьс¤ кредитна спроможн≥сть банк≥в ≥ р≥вень мультипл≥кац≥њ депозит≥в.
÷ей ≥нструмент монетарноњ пол≥тики маЇ ту перевагу, що в≥н однаково впливаЇ на
вс≥ банки, зм≥нюючи пропозиц≥ю грошей негайно ≥ досить потужно. јле в≥н маЇ ≥
значн≥ недол≥ки.
ѕо-перше, п≥двищенн¤ норми обов'¤зкового резервуванн¤ може привести вс≥ банки з
невеликими надлишковими резервами в нел≥кв≥дний стан, п≥д≥рвати њх становище на
ринку. ўоб ур¤тувати так≥ банки, центральному банку довелось би вживати
компенсуюч≥ заходи, наприклад посилити њх реф≥нансуванн¤ чи зб≥льшити куп≥влю
ц≥нних папер≥в, що буде розмивати регул¤тивний ефект в≥д застосуванн¤
≥нструменту обов'¤зкового резервуванн¤.
ѕо-друге, п≥двищенн¤ норми резервуванн¤ негативно позначаЇтьс¤ на ф≥нансах
банк≥в, оск≥льки обмежуЇ њхн≥ доходи за активними операц≥¤ми. ” цьому зв'¤зку
таке застосуванн¤ даного ≥нструменту р≥вноц≥нне п≥двищенню оподаткуванн¤
банк≥в.
ѕо-третЇ, ¤кщо потр≥бно зм≥нити пропозиц≥ю грошей на короткий строк ≥ в
невеликих обс¤гах, то цей ≥нструмент просто не годитьс¤, бо зм≥на норми
резервуванн¤ на 1% може дати значно б≥льшу зм≥ну пропозиц≥њ, н≥ж це потр≥бно. ј
част≥ зм≥ни норми резервуванн¤ (уверх-униз) взагал≥ можуть парал≥зувати
д≥¤льн≥сть банк≥в.
«азначен≥ недол≥ки цього ≥нструменту обумовили дуже обережне його використанн¤
в розвинутих крањнах: норма резервуванн¤ там установлюЇтьс¤ на невеликому р≥вн≥
≥ зм≥нюЇтьс¤ дуже р≥дко, а де¤к≥ крањни взагал≥ в≥дмовилис¤ в≥д нього. ”
крањнах з перех≥дною економ≥кою, де ампл≥туди коливанн¤ грошовоњ маси дуже
велик≥, цей ≥нструмент застосовуЇтьс¤ значно ширше. ¬≥н даЇ змогу оперативно
пригн≥тити надм≥рну пропозиц≥ю грошей ≥ ур≥вноважити кон'юнктуру на в≥дпов≥дних
ринках. ƒосить широко в≥н застосовуЇтьс¤ ЌЅ” прот¤гом усього перех≥дного
пер≥оду. ƒл¤ украњнськоњ практики монетарного регулюванн¤ характерн≥ досить
високий р≥вень норми обов'¤зкового резервуванн¤, широка ампл≥туда ≥ висока
частота њх зм≥ни. “аке використанн¤ цього ≥нструменту давало можлив≥сть ЌЅ”
оперативно впливати на пропозиц≥ю грошей, на ≥нфл¤ц≥йн≥ ≥ девальвац≥йн≥
процеси. ѕроте вказан≥ вище вади цього ≥нструменту в умовах ”крањни ан≥ск≥льки
не були усунут≥, њх повн≥стю в≥дчули на соб≥ комерц≥йн≥ банки, розплачуючись
своЇю л≥кв≥дн≥стю ≥ ф≥нансовою стаб≥льн≥стю. јле ≥ншого виходу в ЌЅ” в цей
пер≥од не було, бо операц≥њ на ринку ц≥нних папер≥в були розвинут≥ слабо.
ѕроцентна пол≥тика - один ≥з м'¤ких ≥нструмент≥в монетарноњ пол≥тики, под≥бний
за характером впливу на пропозиц≥ю грошей до операц≥й на в≥дкритому ринку.
ћехан≥зм його пол¤гаЇ в тому, що центральний банк установлюЇ ставки процент≥в
за позичками, ¤к≥ в≥н надаЇ комерц≥йним банкам у пор¤дку њх реф≥нансуванн¤. ƒл¤
”крањни найб≥льш типовою процентною ставкою центрального банку Ї обл≥кова
ставка ЌЅ”. «б≥льшуючи р≥вень обл≥ковоњ ставки, ЌЅ” дос¤гаЇ таких регул¤тивних
насл≥дк≥в:
- стримуЇ попит комерц≥йних банк≥в на своњ позички, гальмуЇ зростанн¤ њх надлишкових
резерв≥в та банк≥вського кредитуванн¤ економ≥чних суб'Їкт≥в, стримуЇ
мультипл≥кац≥ю депозит≥в ≥ зростанн¤ пропозиц≥њ грошей;
- сигнал≥зуЇ економ≥чним суб'Їктам про св≥й нам≥р "здорожчити" грош≥,
що саме по соб≥ спонукаЇ економ≥чних суб'Їкт≥в до б≥льш обережноњ повед≥нки ≥
зумовлюЇ пад≥нн¤ ринковоњ кон'юнктури.
«ниженн¤ центральним банком обл≥ковоњ ставки маЇ протилежн≥ насл≥дки - зб≥льшуЇ
попит комерц≥йних банк≥в на позички та њх надлишков≥ резерви, що спричинюЇ
зростанн¤ пропозиц≥њ грошей.
ѕроцентна пол≥тика ¤к монетарний ≥нструмент маЇ певн≥ недол≥ки. ¬плив його на
пропозиц≥ю грошей не досить ч≥ткий ≥ оперативний. ƒл¤ комерц≥йних банк≥в та
≥нших економ≥чних суб'Їкт≥в важлива не просто зм≥на обл≥ковоњ ставки, а зм≥на
њњ сп≥вв≥дношенн¤ з ринковими процентними ставками, за ¤кими вони одержують
позички в ≥нших кредитор≥в ≥ сам≥ надають позички. якщо, наприклад, ринков≥
позички зросли б≥льше, н≥ж обл≥кова ставка ЌЅ”, то комерц≥йним банкам буде
виг≥дно не зменшувати своњ запозиченн¤ в центрального банку. “ому ЌЅ” не
дос¤гне ефекту гальмуванн¤ пропозиц≥њ грошей п≥двищенн¤м обл≥ковоњ ставки. р≥м
того, комерц≥йн≥ банки можуть не в≥дреагувати в≥дпов≥дним чином на зм≥ну
обл≥ковоњ ставки ≥ з ≥нших причин: через ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤, стан своЇњ
л≥кв≥дност≥ тощо. ” раз≥ високих ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, пог≥ршенн¤ л≥кв≥дност≥
комерц≥йним банкам доц≥льно зб≥льшувати попит на позички ЌЅ” нав≥ть при
п≥двищенн≥ обл≥ковоњ ставки.
–еф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в - ≥нструмент, що застосовуЇтьс¤ в т≥сному
поЇднанн≥ з процентною пол≥тикою. р≥м зм≥ни обл≥ковоњ ставки, центральний банк
може регулювати попит на своњ позички з боку комерц≥йних банк≥в зм≥ною ≥нших
умов наданн¤ цих позичок - зм≥ною њх асортименту, обмеженн¤м ц≥льового
призначенн¤, л≥м≥туванн¤м обс¤г≥в окремих позичок тощо. “акими заходами
центральний банк може б≥льш ч≥тко ≥ ц≥леспр¤мовано впливати на зм≥ну
банк≥вських ресурс≥в, а отже, ≥ на пропозиц≥ю грошей. “ому цей ≥нструмент маЇ
певн≥ переваги перед процентною пол≥тикою. ѕроте дл¤ його широкого застосуванн¤
не завжди Ї достатн≥ передумови, зокрема в портфел¤х комерц≥йних банк≥в немаЇ
достатн≥х запас≥в вексел≥в чи ≥нших ц≥нних папер≥в, ¤к≥ слугували б
забезпеченн¤м позичок реф≥нансуванн¤. ќсобливо актуальна ц¤ обставина дл¤
украњнських банк≥в у перех≥дний пер≥од, коли вексельний об≥г та ринок ц≥нних
папер≥в т≥льки починають формуватис¤.
« огл¤ду на це застосуванн¤ зазначеного ≥нструменту було обмеженим. “ривалий
час ЌЅ” надавав своњ кредити безпосередньо господарюючим суб'Їктам
(м≥н≥стерствам, галуз¤м, виробництвам), ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в на покритт¤
бюджетного деф≥циту, адм≥н≥стративне чи через аукц≥они розпод≥л¤в њх м≥ж
банками, що ≥стотно деформувало регул¤тивний вплив його на пропозиц≥ю грошей
через процентну пол≥тику ≥ пол≥тику реф≥нансуванн¤.
–егулюванн¤ курсу нац≥ональноњ валюти - ≥нструмент дуже ч≥ткоњ, оперативноњ ≥
потужноњ д≥њ. «а характером впливу на масу грошей в≥н нагадуЇ операц≥њ на
в≥дкритому ринку. якщо центральний банк плануЇ зменшити масу грошей в оборот≥,
то йому достатньо продати на ринку в≥дпов≥дну масу ≥ноземних валютних
ц≥нностей, що призведе до скороченн¤ банк≥вських резерв≥в ≥ пропозиц≥њ грошей.
≤ навпаки, за необх≥дност≥ зб≥льшити масу грошей в оборот≥ центральному банку
сл≥д купити в≥дпов≥дну масу ≥ноземноњ валюти. ÷≥ операц≥њ д≥стали назву
валютноњ ≥нтервенц≥њ. ’оч безпосередньою ц≥ллю цих операц≥й Ї регулюванн¤ курсу
нац≥ональноњ валюти, вони опосередковано ≥ досить в≥дчутно впливають ≥ на масу
нац≥ональних грошей в оборот≥.
«астосуванн¤ цього ≥нструменту монетарноњ пол≥тики пов'¤зано з певними
економ≥чними та орган≥зац≥йними труднощами. ѕо-перше, у центрального банку
повинен бути достатн≥й золотовалютний запас, щоб у раз≥ потреби можна було
використати його дл¤ впливу на грошову масу. Ќакопиченн¤ такого запасу можливе
за умови тривалого економ≥чного зростанн¤ та активного сальдо плат≥жного
балансу, що вимагаЇ в≥д крањни значного економ≥чного напруженн¤. ѕо-друге,
кон'юнктурн≥ ситуац≥њ на валютному ≥ на товарних ринках можуть зм≥нюватис¤ не
одночасно ≥ в р≥зних напр¤мах. “ому ≥нтервенц≥йн≥ операц≥њ центрального банку в
≥нтересах валютного ринку можуть ви¤витис¤ не бажаними дл¤ товарних ринк≥в. «
огл¤ду на це одночасно з проведенн¤м ≥нтервенц≥йноњ операц≥њ на товарному ринку
центральний банк повинен зд≥йснити компенсуюч≥ (стерил≥зац≥йн≥) заходи, щоб не
допустити зменшенн¤ пропозиц≥њ грошей ≥ платоспроможного попиту на товарних
ринках. Ќайзручн≥ше провести стерил≥зац≥ю за допомогою операц≥й на в≥дкритому
ринку. ѕри такому комплексному п≥дход≥ операц≥њ з регулюванн¤ валютного курсу
можуть усп≥шно слугувати й ≥нструментом регулюванн¤ пропозиц≥њ грошей.
ѕевний вплив центрального банку на пропозиц≥ю грошей ≥ на кон'юнктуру ринк≥в
дос¤гаЇтьс¤ також через установленн¤ економ≥чних норматив≥в д≥¤льност≥
комерц≥йних банк≥в, передус≥м норматив≥в л≥кв≥дност≥, а також через публ≥чне
роз'¤сненн¤ ц≥лей своЇњ монетарноњ пол≥тики, "дружнього переконанн¤"
та рекомендац≥й д≥¤ти в≥дпов≥дно до сп≥льно визначених ц≥лей (стримувати
кредитну д≥¤льн≥сть, уникати д≥й, що дестаб≥л≥зують ринок ц≥нних папер≥в чи
валютний курс, тощо).
«агальн≥ обриси механ≥зму грошово-кредитноњ пол≥тики, внутр≥шнього зв'¤зку м≥ж
њњ окремими ц≥л¤ми та ≥нструментами можна подати у вигл¤д≥ схеми (рис. 4.4).
мал. 31
” наведен≥й схем≥ стр≥лками показано шл¤х ≥мпульс≥в, що ввод¤тьс¤ в економ≥чну
систему певними заходами монетарноњ пол≥тики, аж до впливу њх, на стратег≥чн≥
монетарн≥ ц≥л≥, а отже - на ц≥л≥ загальноеконом≥чноњ пол≥тики. “ак, зах≥д 2.3.2
"ѕ≥двищенн¤ обл≥ковоњ ставки", що проводитьс¤ в межах ≥нструменту 2.3
"ѕроцентна пол≥тика", забезпечуЇ дос¤гненн¤ двох тактичних ц≥лей:
1.3.3 "«меншенн¤ маси грошей" та 1.3.4 "ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤
процента". ÷≥ зрушенн¤ на р≥вн≥ 1.3 "“актичн≥ ц≥л≥" обумовл¤ть
стримуванн¤ кон'юнктури (позиц≥¤ 1.2.2 на р≥вн≥ 1.2 "ѕром≥жн≥ ц≥л≥").
якщо так≥ зм≥ни в кон'юнктур≥ ринку набудуть тривалого характеру, це приведе до
стаб≥л≥зац≥њ товарних ц≥н, тобто дос¤гненн¤ одн≥Їњ ≥з стратег≥чних ц≥лей
монетарноњ пол≥тики.
“аким же шл¤хом доход¤ть до стратег≥чноњ ц≥л≥ 1.1.3 "—таб≥л≥зац≥¤
ц≥н" команди, що подаютьс¤ в систему в≥д заход≥в 2.2.2 "ѕ≥двищенн¤
норми обов'¤зкових резерв≥в" та 2.1.2 "ѕродаж ц≥нних папер≥в".
≤нший шл¤х до стратег≥чних ц≥лей проход¤ть команди, що подаютьс¤ в систему в≥д
заход≥в 2.3.1 "«ниженн¤ обл≥ковоњ ставки", 2.2.1 "«ниженн¤ норми
обов'¤зкового резервуванн¤" та 2.1.1 " уп≥вл¤ ц≥нних папер≥в".
ожний ≥з них на р≥вн≥ 1.3 "“актичн≥ ц≥л≥" спричинюЇ зростанн¤ маси
грошей (поз. 1.3.1) та зниженн¤ р≥вн¤ процента (поз. 1.3.2). ÷≥ зрушенн¤, у
свою чергу, приведуть до пожвавленн¤ кон'юнктури (поз. 1.2.1 на р≥вн≥
"ѕром≥жн≥ ц≥л≥"), ¤ке позитивно впливатиме на дос¤гненн¤ стратег≥чних
ц≥лей 1.1.1 "«ростанн¤ виробництва" та 1.1.2 "ѕ≥двищенн¤
зайн¤тост≥".
