–озд≥л 5. ≤нфл¤ц≥¤ та грошов≥
реформи.
5.1. —”“Ќ≤—“№, ¬»ƒ»“ј«ј ќЌќћ≤–Ќќ—“≤–ќ«¬»“ ”≤Ќ‘Ћя÷≤ѓ
—утн≥сть≥нфл¤ц≥њ. ≤нфл¤ц≥¤ - це тривале ≥ швидке знец≥ненн¤ грошей внасл≥док
надм≥рного зростанн¤ њх маси в оборот≥. ѕри цьому стр≥мке зростанн¤ грошовоњ
маси може бути ¤к абсолютним, так ≥ в≥дносним. Ќаприклад, зб≥льшенн¤ маси
грошей за м≥с¤ць на 15% прот¤гом двох-трьох рок≥в неминуче викличе ≥нфл¤ц≥йне
знец≥ненн¤ грошей, оск≥льки економ≥ка жодноњ крањни не в змоз≥ забезпечити
в≥дпов≥дне зб≥льшенн¤ ф≥зичних обс¤г≥в пропозиц≥њ на товарних ринках. “аким же
буде результат, коли грошова маса залишаЇтьс¤ незм≥нною чи зростаЇ незначно,
наприклад на 5% на р≥к, зате ф≥зичн≥ обс¤ги виробництва товар≥в ≥ послуг скорочуютьс¤
щор≥чно на 10-15% прот¤гом к≥лькох рок≥в, тобто пост≥йно грошова маса буде
швидко зростати в≥дносно спадаючих обс¤г≥в виробництва у натуральному вираз≥.
Ќезважаючи на очевидн≥сть зв'¤зку ≥нфл¤ц≥њ з≥ знец≥ненн¤м грошей, сутн≥сть
цього ¤вища не знайшла однозначного трактуванн¤ в економ≥чн≥й л≥тератур≥.
Ќайчаст≥ше њњ трактують ¤к знец≥ненн¤ грошей через зростанн¤ ц≥н або просто ¤к
процес зростанн¤ ц≥н.
ѕроте таке визначенн¤ ≥нфл¤ц≥њ не даЇ в≥дпов≥д≥ на ц≥лий р¤д запитань:
- „и Ї зростанн¤ ц≥н Їдиною ознакою ≥нфл¤ц≥њ?
- „и за вс¤ких темп≥в зростанн¤ ц≥н виникаЇ ≥нфл¤ц≥¤?
- „и за вс¤ких причин зростанн¤ ц≥н можлива ≥нфл¤ц≥¤ тощо?
”же сам перел≥к поставлених запитань св≥дчить про те, що ≥нфл¤ц≥ю не правом≥рно
ототожнювати з простим п≥двищенн¤м ц≥н, що це складн≥ше соц≥ально-економ≥чне
¤вище. ƒосить сказати, що ≥нфл¤ц≥¤ можлива ≥ без зростанн¤ ц≥н, ¤кщо знец≥ненн¤
грошей набуваЇ форми хрон≥чного товарного деф≥циту при ф≥ксованих державою
ц≥нах. ” цьому раз≥ грошова одиниц¤ формально може не знец≥нюватис¤, зате
знец≥нюютьс¤ в ц≥лому грошов≥ доходи економ≥чних суб'Їкт≥в через так зван≥
"примусов≥" заощадженн¤, оск≥льки вони не мають можливост≥ витратити
њх на куп≥влю деф≥цитних товар≥в. оли так≥ заощадженн¤ набувають великих
розм≥р≥в, виникаЇ так званий "≥нфл¤ц≥йний нав≥с", п≥д тиском ¤кого
держава планово п≥двищуЇ ц≥ни, ¤к це неодноразово було в —–—–. Ќайрадикальн≥шим
заходом проти "≥нфл¤ц≥йного нав≥су" Ї л≥берал≥зац≥¤ ц≥н без
≥ндексац≥њ заощаджень, унасл≥док чого вони просто "згор¤ють" в≥д
≥нфл¤ц≥њ, ¤к це сталос¤ в ”крањн≥ в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1992-1994 pp. ќтже, ≥
без ¤вного зростанн¤ ц≥н сусп≥льство може пережити очевидн≥ про¤ви ≥ т¤жк≥
насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ, ¤кщо порушуЇтьс¤ р≥вновага на ринках м≥ж товарним ≥ грошовим
об≥гом ≥ знец≥нюютьс¤ грош≥ у будь-¤к≥й форм≥.
Ќе можна однозначно в≥дпов≥сти ≥ на друге з поставлених вище запитань. якщо
зростанн¤ ц≥н Ї короткочасним, наприклад сезонним, ≥ зм≥нюЇтьс¤ наступним њх
зниженн¤м, то ≥нфл¤ц≥йних насл≥дк≥в воно не маЇ.
Ќе зовс≥м коректно називати ≥нфл¤ц≥Їю ≥ процес тривалого п≥двищенн¤ ц≥н, ¤кщо
воно досить пов≥льне, мало пом≥тне в сусп≥льному житт≥ та даЇ можлив≥сть
економ≥чним суб'Їктам легко компенсувати своњ втрати в≥д такого зростанн¤ ц≥н
п≥двищенн¤м ефективност≥ своЇњ д≥¤льност≥. ÷е зовс≥м ≥нше за своњми економ≥чними
≥ соц≥альними насл≥дками ¤вище. Ќа жаль, у л≥тератур≥ воно не знайшло поки що
специф≥чноњ назви ≥ б≥льш≥стю досл≥дник≥в розгл¤даЇтьс¤ ¤к особливий вид
≥нфл¤ц≥њ.
ўе б≥льш складним ≥ дискус≥йним Ї третЇ запитанн¤. ќдн≥ економ≥сти вважають, що
т≥льки те зростанн¤ ц≥н може розгл¤датис¤ ¤к ≥нфл¤ц≥йне, ¤ке спричинене
надм≥рним випуском неповноц≥нних грошей. ¬изначаючи сутн≥сть ≥нфл¤ц≥њ, вони
робл¤ть наголос на переповненн≥ канал≥в об≥гу паперовими грошима, на його
розбуханн≥, а зростанн¤ ц≥н розгл¤дають ¤к насл≥док ≥ про¤в ≥нфл¤ц≥њ. Ќайб≥льш
посл≥довно ≥ повно цей п≥дх≥д до визначенн¤ сутност≥ ≥нфл¤ц≥њ розвивають
представники монетаристськоњ теор≥њ. «окрема, ћ. ‘р≥дман без будь-¤ких
застережень стверджуЇ, що "≥нфл¤ц≥¤ завжди ≥ всюди Ї грошовим феноменом".
—утн≥сть ≥нфл¤ц≥њ в≥н ототожнюЇ з високими темпами зростанн¤ пропозиц≥њ грошей,
¤ке провокуЇ зростанн¤ попиту ≥ ц≥н, а в зростанн≥ ц≥н убачаЇ њњ про¤в. ‘р≥дман
вважаЇ, що, зменшуючи пропозиц≥ю грошей, можна придушити ≥нфл¤ц≥ю ≥ нав≥ть
викликати рефл¤ц≥ю.
ƒе¤к≥ економ≥сти вважають, що зростанн¤ пропозиц≥њ грошей не завжди призводить
до ≥нфл¤ц≥њ, ≥ шукають б≥льш глибок≥ њњ причини, так≥ ¤к, наприклад, зростанн¤
витрат виробництва. ƒжерела ≥нфл¤ц≥њ вони перем≥щують углиб економ≥ки, а
розбуханн¤ пропозиц≥њ грошей з причини перетворюють у насл≥док ≥нфл¤ц≥њ.
¬иходить так, що зростанн¤ витрат виробництва н≥бито безпосередньо спричинюЇ
зростанн¤ ц≥н, а останнЇ зумовлюЇ зб≥льшенн¤ маси грошей в оборот≥ ≥
переповненн¤ нею канал≥в обороту. —ама економ≥ка оголошуЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥йною, ≥
зростанн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥¤ стають неминучими, незалежними в≥д монетарноњ
пол≥тики держави. “аку ≥нфл¤ц≥ю називають ≥нфл¤ц≥Їю витрат ≥ надають њй
в≥дносно самост≥йного статусу ¤к ¤вища об'Їктивного ≥ нав≥ть прогресивного, а
по сут≥ заперечують њњ ¤к загальновизнане економ≥чне ¤вище (детальн≥ше цей
аспект ≥нфл¤ц≥њ буде розгл¤нуто в п≥дрозд≥л≥ 5.2).
≤нфл¤ц≥¤ - ¤вище досить складне за формою њњ про¤ву та за сукупн≥стю чинник≥в,
що њњ спричинюють. «овн≥ вона ви¤вл¤Їтьс¤ в зростанн≥ ц≥н на товари ≥ тариф≥в
на послуги, у пад≥нн≥ валютного курсу нац≥ональних грошей, у поглибленн≥
товарного деф≥циту. ”с≥ ц≥ ¤вища Ї про¤вом знец≥ненн¤ грошей, незалежно в≥д
причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в м≥ж грошима ≥ товарами на ринку. як в≥домо,
поступове зростанн¤ ц≥н спостер≥гаЇтьс¤ прот¤гом ус≥Їњ ≥стор≥њ розвитку
товарного виробництва ≥ ринку. ¬ епоху функц≥онуванн¤ повноц≥нних грошей воно
зумовлювалос¤ псуванн¤м монет або зниженн¤м вартост≥ золота, чи першим ≥ другим
одночасно. ¬ ус≥х цих випадках зменшувалас¤ варт≥сть самоњ монети, що
зумовлювало зг≥дно з вимогами закону вартост≥ зростанн¤ товарних ц≥н. ѕроте
в≥дбувалос¤ воно надзвичайно пов≥льно ≥ поступово, було майже непом≥тним
прот¤гом одного людського житт¤. Ѕ≥льше того, пер≥оди п≥двищенн¤ ц≥н
зм≥нювалис¤ пер≥одами њх спаду. “ому таке знец≥ненн¤ грошей не викликало
≥стотних економ≥чних пертурбац≥й чи соц≥альних потр¤с≥нь ≥ не розгл¤далос¤ ¤к
самост≥йне економ≥чне ¤вище.
ѕом≥тного сусп≥льного "звучанн¤" зростанн¤ ц≥н набувало в умовах
запровадженн¤ нерозм≥нних паперових грошей, коли переставав д≥¤ти механ≥зм
автоматичного забезпеченн¤ сталост≥ грошей. якраз у ц≥ пер≥оди виникали стр≥мк≥
злети ц≥н ≥ пад≥нн¤ вартост≥ грошей, що призводило до в≥дчутних соц≥альних
збурень. ÷≥ процеси стали привертати до себе пильну увагу науковц≥в ≥
практик≥в, ¤к≥ розглед≥ли в ньому складне економ≥чне ¤вище ≥ назвали його
"≥нфл¤ц≥¤" (в≥д лат. inflatio - здутт¤).
”перше терм≥н "≥нфл¤ц≥¤" почав вживатис¤ в 70-т≥ роки XIX ст.
стосовно до грошового об≥гу в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥, переповненого паперовими
знаками, ¤к≥ випускалис¤ дл¤ веденн¤ громад¤нськоњ в≥йни. « того часу в≥н
широко вв≥йшов у наукову л≥тературу ≥ практичний лексикон. ќсобливо п≥сл¤ краху
золотого стандарту. …ого часто вживають дл¤ характеристики грошового об≥гу ≥
б≥льш ранн≥х епох - докап≥тал≥стичноњ ≥ домонопол≥стичного кап≥тал≥зму, причому
саме в пер≥оди, коли встановлювавс¤ об≥г нерозм≥нних банкнот чи просто
паперових грошей (об≥г асигнат≥в пер≥оду ‘ранцузькоњ революц≥њ к≥нц¤ XVIII ст.
та наполеон≥вських в≥йн, об≥г асигнац≥й –ос≥њ к≥нц¤ XVIII - початку XIX ст. та
≥н.). як правило, це були пер≥оди в≥йн та внутр≥шн≥х пол≥тичних ≥ соц≥альних
потр¤с≥нь.
‘орми про¤ву ≥нфл¤ц≥њ поступово зм≥нювалис¤ в м≥ру розвитку грошових систем та
самих грошових форм. Ќа початку виникненн¤ паперових грошей, коли вони т≥льки
в≥д≥рвалис¤ в≥д розм≥нних на золото банкнот, а на руках у суб'Їкт≥в об≥гу були
ще повноц≥нн≥ монети, ¤к≥ нер≥дко оберталис¤, першою ознакою ≥нфл¤ц≥њ став лаж
на золото, тобто п≥двищенн¤ ц≥ни на золот≥ монети в паперових грошах пор≥вн¤но
з њх ном≥нальною варт≥стю.
¬≥дпов≥дно до зростанн¤ лажу посилювавс¤ процес зменшенн¤ реальноњ вартост≥
грошовоњ одиниц≥ пор≥вн¤но з њњ ном≥нальним золотим вм≥стом, ¤кий називаЇтьс¤
дизаж≥о.
” сучасних умовах, коли в об≥гу немаЇ золота ≥ роз≥рваний видимий зв'¤зок
грошових знак≥в з ним, лаж ≥ дизаж≥о ¤к показники ≥нфл¤ц≥йного процесу втратили
своЇ значенн¤.
√оловною формою про¤ву ≥нфл¤ц≥њ стало знец≥ненн¤ грошових знак≥в в≥дносно
вартост≥ звичайних товар≥в, серед ¤ких опинилос¤ й золото, тобто пад≥нн¤ њх
куп≥вельноњ спроможност≥. якщо цей процес набуваЇ зат¤жного характеру, то
поглиблюЇтьс¤ розрив м≥ж р≥вн¤ми ц≥н на внутр≥шньому ринку крањни та на ринках
≥нших крањн ≥ св≥товому ринку в ц≥лому. ¬иникаЇ знец≥ненн¤ нац≥ональних грошей
в≥дносно ≥ноземноњ валюти. ÷е призводить до зниженн¤ валютного курсу
нац≥ональних грошей, що теж Ї про¤вом ≥нфл¤ц≥њ. якщо держава вводить обмеженн¤
на зростанн¤ ц≥н, тобто запроваджуЇ регулюванн¤ ринку, то за на¤вност≥
надм≥рного попиту ≥нфл¤ц≥¤ не зникаЇ, а набуваЇ форми широкомасштабного
товарного деф≥циту, ¤к це було в —–—–.
ѕ≥сл¤ загальноњ демонетизац≥њ золота ≥нфл¤ц≥¤ з≥ спорадичного ¤вища
перетворилас¤ в хрон≥чне, властиве, по сут≥, вс≥м крањнам. ¬≥дм≥нност≥
спостер≥гаютьс¤ лише в р≥вн¤х ≥нфл¤ц≥њ, њњ причинах та насл≥дках. ¬ одних
крањнах вона маЇ незначний р≥вень, њњ переб≥г керований ≥ маЇ позитивний вплив
на економ≥ку, а в ≥нших цей переб≥г некерований, дос¤гаЇ г≥первисоких р≥вн≥в ≥
призводить до т¤жких руйнувань в економ≥ц≥ та соц≥альн≥й сфер≥.
«аконом≥рност≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу. ≤нфл¤ц≥¤ не виникаЇ раптово, а
розвиваЇтьс¤ поступово ¤к тривалий процес, ¤кий можна розд≥лити на к≥лька
стад≥й. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ ц≥ стад≥њ сп≥вв≥дношенн¤м темп≥в зростанн¤ пропозиц≥њ
грошей ≥ темп≥в њх знец≥ненн¤.
Ќа перш≥й стад≥њ темпи зростанн¤ пропозиц≥њ грошей випереджають знец≥ненн¤
грошей, причому це випереджанн¤ поступово зменшуЇтьс¤, наближаючись до
вир≥внюванн¤. “аке сп≥вв≥дношенн¤ ≥ його тенденц≥¤ зумовлюютьс¤ к≥лькома
причинами.
ќдна з них пол¤гаЇ в тому, що надм≥рна пропозиц≥¤ грошей поглинаЇтьс¤ оборотом
за рахунок упов≥льненн¤ њх об≥гу. —уб'Їкти ринку певний час не в≥дчувають
надм≥рност≥ в об≥гу грошей ≥ використовують њх дл¤ нагромадженн¤ чи збереженн¤.
÷е тимчасово в≥двол≥каЇ зайв≥ грош≥ з об≥гу, послаблюЇ ≥нфл¤ц≥йний тиск на
товарн≥ ц≥ни, ≥ вони де¤кий час залишаютьс¤ незм≥нними чи п≥двищуютьс¤
пов≥льн≥ше, н≥ж зростаЇ маса грошей.
”казан≥ процеси зумовлюють ще один чинник послабленн¤ ≥нфл¤ц≥йних насл≥дк≥в
надм≥рноњ ем≥с≥њ. «ростанн¤ грошових нагромаджень ≥ збережень у пер≥од, коли не
ви¤вилас¤ тенденц≥¤ до знец≥ненн¤ грошей, посилюЇ стимули актив≥зац≥њ
п≥дприЇмництва, товарно-грошових-в≥дносин, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, що
призводить до розширенн¤ виробництва та реал≥зац≥њ товар≥в ≥ пол≥пшенн¤
сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю на товарних ринках.
Ќа друг≥й стад≥њ ≥нфл¤ц≥њ темпи знец≥ненн¤ грошей випереджають темпи зростанн¤
њх пропозиц≥њ. ÷е зумовлюЇтьс¤ такими чинниками:
- у певний момент власники грошових нагромаджень починають розум≥ти њх
надм≥рн≥сть ≥ пред'¤вл¤ють на ринок дл¤ куп≥вл≥ товар≥в. ÷е прискорюЇ швидк≥сть
руху грошей у поточному об≥гу та зб≥льшуЇ платоспроможний попит пор≥вн¤но з
поточною ем≥с≥Їю;
- одночасно зменшуЇтьс¤ в≥дплив у нагромадженн¤ нових пропозиц≥й грошей,
унасл≥док чого ще б≥льше зростаЇ швидк≥сть об≥гу вс≥Їњ грошовоњ маси;
- виникають ≥ швидко поширюютьс¤ бартерн≥ операц≥њ, звужуючи товарну основу
грошовоњ маси в об≥гу;
- знец≥ненн¤ грошей призводить до в≥дпливу робочоњ сили з≥ сфери виробництва у
сферу спекул¤тивного обм≥ну, що зумовлюЇ пад≥нн¤ виробництва ≥ товарообороту,
через що зменшуЇтьс¤ попит на грош≥.
”насл≥док д≥њ зазначених чинник≥в з'¤вл¤ютьс¤ так зван≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤,
коли економ≥чн≥ суб'Їкти починають усв≥домлювати неминуч≥сть майбутнього
п≥двищенн¤ ц≥н. ўоб уникнути пов'¤заних з ним майбутн≥х втрат, вони починають
негайно купувати товари не т≥льки дл¤ поточного споживанн¤, а й дл¤
майбутнього. ƒл¤ цього на ринок "викидаютьс¤" не т≥льки вс≥ поточн≥
доходи, а й заощадженн¤ попередн≥х пер≥од≥в. Ќеминучим насл≥дком стаЇ випереджаюче
зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н пор≥вн¤но з≥ зростанн¤м грошовоњ маси ≥ пад≥нн¤ р≥вн¤
монетизац≥њ валового внутр≥шнього продукту.
¬им≥рюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ. “очно вим≥р¤ти в≥дкриту ц≥нову ≥нфл¤ц≥ю можливо за
допомогою ≥ндексу ц≥н за певний пер≥од - р≥к, квартал, м≥с¤ць. Ќа практиц≥ може
розраховуватис¤ багато р≥зних ≥ндекс≥в ц≥н. ѕроте дл¤ вим≥рюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ
найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ три њх види:
- ≥ндекс ц≥н споживчих товар≥в (≥ндекс споживчих ц≥н);
- ≥ндекс ц≥н на засоби виробництва (≥ндекс ц≥н виробник≥в);
- ≥ндекс ц≥н ¬¬ѕ, або дефл¤то𠬬ѕ.
≤ндекс споживчих ц≥н (≤—÷) характеризуЇ зм≥ну в час≥ загального р≥вн¤ ц≥н на
товари ≥ послуги, ¤к≥ купуЇ населенн¤ дл¤ особистого споживанн¤. ÷ей показник
найчаст≥ше використовуЇтьс¤ дл¤ характеристики ≥нфл¤ц≥њ, оск≥льки в≥н досить
точно виражаЇ не т≥льки економ≥чн≥, а й соц≥альн≥ аспекти ≥нфл¤ц≥њ, зокрема њњ
вплив на р≥вень житт¤ населенн¤, а тому його називають ще ≥ндексом вартост≥
житт¤. ≤—÷ широко застосовуЇтьс¤ в практиц≥ регулюванн¤ державноњ ф≥нансовоњ ≥
соц≥альноњ пол≥тики, анал≥зу ≥ прогнозуванн¤ ц≥нових процес≥в, регулюванн¤
курсу нац≥ональноњ валюти, вир≥шенн¤ правових спор≥в тощо.
¬изначаЇтьс¤ ≤—÷ за варт≥стю певного законодавче заф≥ксованого набору товар≥в ≥
послуг ("споживчого кошика"), визначеного у ринкових ц≥нах базового ≥
поточного пер≥оду. –озрахувати ≤—÷ можна за такою формулою:
мал. 35
де –р ≥ –1 - ц≥ни одиниц≥ товар≥в (послуг) базового ≥ зв≥тного пер≥од≥в
в≥дпов≥дно;
go- к≥льк≥сть товар≥в у "споживчому кошику" базового пер≥оду.
Ќезважаючи на широке застосуванн¤ ≤—÷, в≥н не досить точно виражаЇ ≥нфл¤ц≥йний
процес ≥ його вплив на варт≥сть житт¤. –≥ч у т≥м, що ≤—÷ розраховуЇтьс¤ за
ф≥ксованим набором товар≥в, ¤кий залишаЇтьс¤ незм≥нним прот¤гом тривалого часу.
¬ умовах же ≥нфл¤ц≥њ населенн¤ часто зам≥нюЇ в споживанн≥ товари, що найб≥льше
подорожчали, дешевшими. як насл≥док, структура споживанн¤ ≥стотно зм≥нюЇтьс¤
пор≥вн¤но з т≥Їю, ¤ка була заф≥ксована при визначенн≥ "кошика". “ому
в умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ потр≥бно част≥ше зм≥нювати структуру "споживчого
кошика".
≤ндекс ц≥н на засоби виробництва (ц≥н виробника) характеризуЇ зм≥ну в час≥
загального р≥вн¤ ц≥н на засоби виробництва, ¤к≥ купують юридичн≥ особи дл¤
виробничого споживанн¤. ÷ей ≥ндекс виражаЇ зростанн¤ оптових ц≥н, темпи ¤кого
не завжди зб≥гаютьс¤ з темпами зростанн¤ роздр≥бних ц≥н, за ¤кими визначаЇтьс¤
≤—÷. ≤ндекс ц≥н виробника чутлив≥ший до зм≥ни витрат на виробництво, н≥ж до
зм≥ни попиту. “ому його часто використовують при характеристиц≥ ≥нфл¤ц≥њ
витрат, особливо коли зростанн¤ оптових ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ в час≥ попереду
зростанн¤ роздр≥бних ц≥н. ÷ей ≥ндекс застосовуЇтьс¤ б≥льш обмежено, н≥ж ≤—÷.
¬изначаЇтьс¤ ≥ндекс ц≥н виробника за формулою агрегатного ≥ндексу ц≥н
Ћаспейреса:
мал. 36
де –1 ≥ Po - р≥вень ц≥н одиниц≥ товару (послуги) поточного ≥ базового пер≥од≥в
в≥дпов≥дно;
go - к≥льк≥сть товар≥в (випадк≥в наданн¤ послуг) у базовому пер≥од≥, що вз¤т≥ в
розрахунок.
ƒефл¤то𠬬ѕ характеризуЇ зм≥ну в час≥ загального р≥вн¤ ц≥н на вс≥ товари ≥
послуги, що реал≥зован≥ к≥нцевим споживачам. ÷е найб≥льш широкий показник, ¤кий
характеризуЇ ≥нфл¤ц≥йн≥ зм≥ни вс≥х ц≥н. “ому дефл¤то𠬬ѕ може пом≥тно
в≥дхил¤тис¤ в≥д ≤—ѕ та ≤÷¬, оск≥льки в≥н точн≥ше враховуЇ реальну структуру
особистого ≥ виробничого споживанн¤, н≥ж попередн≥ ≥ндекси. ¬изначаЇтьс¤
дефл¤то𠬬ѕ теж за формулою агрегатного ≥ндексу ц≥н Ћаспейреса.
¬иди ≥нфл¤ц≥њ. ” л≥тератур≥ зустр≥чаютьс¤ дес¤тки р≥зних формулювань вид≥в
≥нфл¤ц≥њ. ѕри цьому автори не завжди дотримуютьс¤ певних критер≥њв дл¤
визначенн¤ того чи ≥ншого виду. “ому пор¤д можуть вживатис¤ так≥ пон¤тт¤
≥нфл¤ц≥њ, ¤к ≥нфл¤ц≥¤ ц≥н, ≥мпортована ≥нфл¤ц≥¤, ≥нфл¤ц≥¤ попиту, ≥нфл¤ц≥¤
податкова, ≥нфл¤ц≥¤ витрат тощо. ѕри так≥й класиф≥кац≥њ ≥нфл¤ц≥¤ втрачаЇ
будь-¤ку визначен≥сть ≥ зм≥стовн≥сть, ≥стотно ускладнюЇтьс¤ п≥знанн¤ њњ
сутност≥.
Ќайб≥льш коректною Ї класиф≥кац≥¤ вид≥в ≥нфл¤ц≥њ за трьома критер≥¤ми: формами
про¤ву, темпами знец≥ненн¤ грошей, чинниками ≥нфл¤ц≥њ.
«а формами про¤ву ≥нфл¤ц≥њ можна вид≥лити:
- ц≥нову ≥нфл¤ц≥ю, що про¤вл¤Їтьс¤ у форм≥ зростанн¤ ц≥н;
- ≥нфл¤ц≥ю заощаджень, коли знец≥ненн¤ грошей про¤вл¤Їтьс¤ у зростанн≥
вимушених заощаджень при заф≥ксованих державою ц≥нах ≥ доходах;
- девальвац≥ю, за ¤коњ знец≥ненн¤ грошей про¤вл¤Їтьс¤ у пад≥нн≥ њх курсу до
≥ноземних валют.
ќсновним видом ≥нфл¤ц≥њ в розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ Ї ц≥нова ≥нфл¤ц≥¤,
оск≥льки в умовах л≥берал≥зованого ринку вимушен≥ заощадженн¤ взагал≥
неможлив≥, а девальвац≥¤ звичайно розгл¤даЇтьс¤ ¤к в≥дносно самост≥йне ¤вище.
«а темпами знец≥ненн¤ грошей звичайно вид≥л¤ють три види ≥нфл¤ц≥њ:
- повзучу, що характеризуЇтьс¤ прискореним зростанн¤м маси грошей в оборот≥ без
пом≥тного п≥двищенн¤ чи з незначним зростанн¤м ц≥н - до 5% на р≥к;
- пом≥рну, в≥дкриту, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ у прискоренн≥ знец≥ненн¤ грошей у форм≥
зростанн¤ ц≥н, що коливаЇтьс¤ в межах 5-20% на р≥к. “ака ≥нфл¤ц≥¤ стаЇ
в≥дчутною дл¤ економ≥чних суб'Їкт≥в, ≥ вони починають вживати адаптац≥йн≥
заходи. Ќайб≥льше це вдаЇтьс¤ п≥дприЇмствам монопол≥зованих сектор≥в економ≥ки,
особливо "природним монопол≥стам". «айн¤т≥ тут п≥дприЇмц≥ починають
прискорено п≥двищувати ц≥ни на своњ товари у в≥дпов≥дь на зростанн¤ попиту, њх
покупц≥ починають нести додатков≥ витрати, а тому п≥двищують ц≥ни на своњ
товари. ѕоступово ≥нфл¤ц≥¤ поширюЇтьс¤ на вс≥ сектори економ≥ки, порушуючи
р≥вновагу всього ринку;
- галопуюча ≥нфл¤ц≥¤, коли зростанн¤ ц≥н 20-50%, а ≥нколи 100% на р≥к. ƒл¤
цього виду ≥нфл¤ц≥њ характерне стрибкопод≥бне, вкрай нер≥вном≥рне зростанн¤
ц≥н, ¤ке важко передбачити ≥ ¤ке не п≥ддаЇтьс¤ регулюванню. ¬≥д такоњ ≥нфл¤ц≥њ
важко захиститис¤, ≥ вплив њњ на економ≥ку р≥зко негативний;
- г≥пер≥нфл¤ц≥¤, що характеризуЇтьс¤ надзвичайно високими темпами зростанн¤ ц≥н
- б≥льш ¤к 100% на р≥к. Ќа ц≥й стад≥њ грош≥ починають втрачати своњ функц≥њ,
купюри низьких ном≥нал≥в та розм≥нна монета зникають з об≥гу, падаЇ роль грошей
в економ≥ц≥, поширюЇтьс¤ бартер. ѕорушуЇтьс¤ кредитний механ≥зм, посилюютьс¤
стих≥йн≥ процеси в економ≥ц≥ тощо.
«а чинниками, що спричинюють ≥нфл¤ц≥йний процес, можна вид≥лити багато вид≥в
≥нфл¤ц≥њ. ѕроте на практиц≥ вс≥ ц≥ чинники часто д≥ють одночасно, накладаючись
один на одного. “ому ч≥тко вичленити так≥ види ≥нфл¤ц≥њ практично неможливо, ≥
в л≥тератур≥ за цим критер≥Їм заведено вид≥л¤ти лише два види ≥нфл¤ц≥њ:
- ≥нфл¤ц≥ю витрат;
- ≥нфл¤ц≥ю попиту.
÷≥ два види ≥нфл¤ц≥њ, по сут≥, вид≥лен≥ залежно в≥д того, з ¤кого боку
зд≥йснюЇтьс¤ тиск на ц≥ни - з боку пропозиц≥њ чи з боку попиту. “акий тиск на
ц≥ни з кожного боку може провокуватис¤ багатьма чинниками, а в≥дтак ≥нфл¤ц≥¤
витрат ≥ ≥нфл¤ц≥¤ попиту Ї багатоскладовими њњ видами. ѕроте дл¤ розум≥нн¤ сут≥
≥нфл¤ц≥њ та розробленн¤ ефективноњ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики такоњ узагальненоњ
класиф≥кац≥њ вид≥в ≥нфл¤ц≥њ достатньо.
≤нфл¤ц≥¤ витрат спричинюЇтьс¤ тиском на ц≥ни з боку зростанн¤ виробничих
витрат. ÷е передус≥м зростанн¤ зароб≥тноњ
плати, витрат на енергетичн≥ й сировинн≥ ресурси, а також пад≥нн¤
продуктивност≥ прац≥, посиленн¤ монопол≥зац≥њ виробництва ≥ ринку, зростанн¤ в
структур≥ виробництва галузей з упов≥льненими темпами п≥двищенн¤ продуктивност≥
прац≥ (наприклад, послуг), з високою часткою витрат на зароб≥тну плату та
низькою питомою вагою виробництва предмет≥в споживанн¤ тощо. ¬ ус≥х цих
випадках, щоб зберегти обс¤ги виробництва ≥ пропозиц≥њ на попередньому р≥вн≥,
необх≥дно зб≥льшувати грошов≥ виплати, що призведе до зростанн¤ попиту, а отже
≥ ц≥н. якщо грошов≥ виплати не зб≥льшувати, то вказан≥ чинники призведуть до
скороченн¤ виробництва ≥ пропозиц≥њ, що при попередньому попит≥ теж
п≥дштовхуватиме ц≥ни вверх. “ут теж виникне "зайвий" попит, що
провокуватиме зростанн¤ ц≥н.
¬ умовах ”крањни в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1992-1994 pp. найб≥льш в≥дчутними
витратними чинниками тиску на ц≥ни були:
- зростанн¤ ц≥н на енергонос≥њ, насамперед ≥мпортн≥. ” четвертому квартал≥ 1994
р. ц≥ни на природний газ були вищими в≥д ц≥н четвертого кварталу 1992 р. у 1237
раз≥в, на нафту - в 467 раз≥в, на топковий мазут - в 313 раз≥в. “аке зростанн¤
ц≥н на енергонос≥њ було пов'¤зане з переведенн¤м на св≥тов≥ ц≥ни ≥мпортованих з
–ос≥њ енергонос≥њв;
- посиленн¤ страйковоњ боротьби окремих груп прац≥вник≥в (шахтар≥, прац≥вники
електротранспорту та ≥н.) за п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати. ¬имоги страйкуючих
п≥дтримувалис¤ профсп≥лками, й ур¤д змушений був п≥ти на задоволенн¤ вимог
страйкар≥в;
- розрив усталених господарських зв'¤зк≥в, пад≥нн¤ р≥вн¤ орган≥зац≥њ
виробництва, пог≥ршенн¤ технолог≥чноњ, трудовоњ та ф≥нансовоњ дисципл≥ни
призвели до "шокового" скороченн¤ реальних обс¤г≥в виробництва та
товарноњ пропозиц≥њ: в 1992 р. - майже на 10%, у 1993 - б≥льш н≥ж на 14%, у
1994 - майже на 23%, а за три роки в ц≥лому - на 40,4%.
≤нфл¤ц≥¤ попиту спонукаЇтьс¤ тиском на ц≥ни з боку грошей унасл≥док зростанн¤
њх пропозиц≥њ банк≥вською системою ≥ зумовленого цим зб≥льшенн¤
платоспроможного попиту на товарних ринках. ¬изначальним чинником ц≥Їњ ≥нфл¤ц≥њ
Ї зростанн¤ пропозиц≥њ грошей, тому њњ ще називають монетарною ≥нфл¤ц≥Їю. —аме
зростанн¤ пропозиц≥њ грошей може бути викликане використанн¤м сеньйоражу дл¤
покритт¤ бюджетного деф≥циту чи переходом до л≥беральноњ монетарноњ пол≥тики
або обома чинниками одночасно.
Ќа перший погл¤д, складаЇтьс¤ враженн¤, що ≥нфл¤ц≥¤ попиту розвиваЇтьс¤ ц≥лком
самост≥йно в≥дносно ≥нфл¤ц≥њ витрат. Ќасправд≥ вони м≥ж собою т≥сно пов'¤зан≥,
по сут≥ Ї двома про¤вами одного й того ж самого ¤вища ≥нфл¤ц≥њ ¤к глибокоњ ≥
тривалоњ розбалансованост≥ економ≥ки. јдже бюджетний деф≥цит спричинюЇтьс¤ в
к≥нцевому п≥дсумку тими ж чинниками, що й зростанн¤ затратност≥ виробництва, а
л≥берал≥зац≥¤ монетарноњ пол≥тики - спробами ур¤ду та центрального банку
п≥дтримати неефективну, затратну економ≥ку за рахунок "ем≥с≥йного
податку", що ст¤гуЇтьс¤ з усього сусп≥льства. Ѕ≥льше того, л≥берал≥зац≥¤
монетарноњ пол≥тики ще б≥льше провокуЇ економ≥чних суб'Їкт≥в до затратного
господарюванн¤, посиленн¤ вимог щодо п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати, до
нарощуванн¤ доход≥в за рахунок п≥двищенн¤ ц≥н при скороченн≥ обс¤г≥в
виробництва тощо. “ому под≥л ≥нфл¤ц≥њ на два види - ≥нфл¤ц≥ю витрат ≥ ≥нфл¤ц≥ю попиту
- це скор≥ше прийом наукового анал≥зу, н≥ж реальн≥сть. ќднозначно оц≥нити ту чи
≥ншу ≥нфл¤ц≥ю ¤к ≥нфл¤ц≥ю витрат чи ≥нфл¤ц≥ю попиту надзвичайно складно, а то й
просто неможливо.
