5.3. ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ “ј —ќ÷≤јЋ№Ќ≤ Ќј—Ћ≤ƒ » ≤Ќ‘Ћя÷≤ѓ
≤нфл¤ц≥¤ призводить до в≥дчутних насл≥дк≥в у багатьох сферах сусп≥льного житт¤,
насамперед у соц≥альн≥й та економ≥чн≥й. якраз через ц≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥¤
пост≥йно перебуваЇ в центр≥ сусп≥льноњ уваги, викликаЇ занепокоЇнн¤ в
п≥дприЇмц≥в, пол≥тик≥в, ус≥Їњ громадськост≥.
” соц≥альн≥й сфер≥ ≥нфл¤ц≥¤ створюЇ передумови дл¤ перерозпод≥лу доход≥в м≥ж
найманими прац≥вниками та п≥дприЇмц¤ми на користь останн≥х. «ростанн¤ товарних
ц≥н ¤к про¤в ≥нфл¤ц≥њ безпосередньо спри¤Ї зб≥льшенню прибутк≥в п≥дприЇмц≥в ≥
зменшуЇ реальн≥ доходи роб≥тник≥в, службовц≥в та ≥нших верств населенн¤, ¤к≥
змушен≥ купувати товари за зростаючими ц≥нами.
ѕроте в реальн≥й д≥йсност≥ ц¤ законом≥рн≥сть не завжди реал≥зуЇтьс¤ так
однозначно. јдже п≥дприЇмц≥ не т≥льки продають, а й купують товари за
зростаючими ц≥нами, а прац≥вники не т≥льки купують товари, а й продають св≥й
товар - робочу силу, ц≥на на ¤ку в пер≥од ≥нфл¤ц≥њ теж зростаЇ. “ому виграш чи
втрати в≥д ≥нфл¤ц≥њ можуть мати представники будь-¤коњ соц≥альноњ групи.
якщо ц≥ни на товари, що продаЇ п≥дприЇмець, зростають пов≥льн≥ше, н≥ж ц≥ни на
товари, ¤к≥ в≥н купуЇ, то в≥н зазнаЇ збитк≥в. –азом з тим ¤кщо зароб≥тна плата
прац≥вника зб≥льшуЇтьс¤ в≥дпов≥дно чи швидше за зростанн¤ ц≥н на товари
народного споживанн¤, то його матер≥альне становище не зм≥нитьс¤ або нав≥ть
пол≥пшитьс¤. ”се залежить в≥д здатност≥ того чи ≥ншого економ≥чного суб'Їкта чи
њх групи захистити своњ доходи, домогтис¤ њх адекватного зростанн¤, що
визначаЇтьс¤ монопольним становищем њх на ринку товар≥в або прац≥, пол≥тичною
орган≥зован≥стю та силою профсп≥лок тощо.
ѕроте Ї соц≥альн≥ групи населенн¤, ¤к≥ не мають можливост≥ захистити себе в≥д
втрат унасл≥док ≥нфл¤ц≥њ. ÷е передус≥м пенс≥онери, особи, що живуть за рахунок
виплат по соц≥альному страхуванню, ус≥ прац≥вники з ф≥ксованим доходом, зокрема
службовц≥ державних установ, науковц≥, студенти та ≥н.
ќсобливо негативно впливаЇ ≥нфл¤ц≥¤ на матер≥альне становище людей похилого
в≥ку, що нер≥дко живуть за рахунок своњх заощаджень. ”насл≥док ≥нфл¤ц≥њ ц≥
заощадженн¤ пом≥тно знец≥нюютьс¤ чи нав≥ть зникають зовс≥м.
р≥м пр¤мих втрат, ¤ких зазнаЇ через ≥нфл¤ц≥ю значна к≥льк≥сть економ≥чних
суб'Їкт≥в, њњ негативними соц≥альними насл≥дками Ї також загальна невпевнен≥сть
п≥дприЇмц≥в ≥ вс≥х прац≥вник≥в у перспектив≥ свого економ≥чного становища,
загостренн¤ соц≥альних суперечностей, посиленн¤ групового егоњзму. ¬се це
спричинюЇ соц≥альну ≥ пол≥тичну нестаб≥льн≥сть у сусп≥льств≥, ўо нер≥дко
зак≥нчуЇтьс¤ бурхливими потр¤с≥нн¤ми, унасл≥док ¤ких установлюЇтьс¤ в т≥й чи
≥нш≥й форм≥ диктатура.
ўе ширший д≥апазон негативних насл≥дк≥в ≥нфл¤ц≥њ в економ≥чн≥й сфер≥. ќсобливо
в≥дчутно вона впливаЇ на розвиток виробництва, торг≥влю, кредитну ≥ грошову
системи, державн≥ ф≥нанси, валютну систему ≥ на плат≥жний баланс крањни.
—початку, зокрема на стад≥њ повзучоњ ≥нфл¤ц≥њ, останн¤ забезпечуЇ тимчасове
стимулюванн¤ розвитку виробництва завд¤ки тому, що держава шл¤хом деф≥цитного
ф≥нансуванн¤ розширюЇ своњ замовленн¤ п≥дприЇмствам, допомагаЇ њм у поновленн≥
основного кап≥талу, у створенн≥ соц≥ально-економ≥чноњ ≥нфраструктури тощо.
¬одночас виникаЇ особлива економ≥чна ситуац≥¤, в ¤к≥й, з одного боку, зростаЇ
попит на ≥нфл¤ц≥йне ф≥нансуванн¤, а з ≥ншого - притупл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ небезпеки
надм≥рного насиченн¤ обороту грошовими коштами, внасл≥док чого ≥нфл¤ц≥¤
п≥дн≥маЇтьс¤ на вищий щабель ≥ перетворюЇтьс¤ у гальмо економ≥чного розвитку,
¤кщо њњ своЇчасно не зупинити.
≤нфл¤ц≥¤ спричинюЇ посиленн¤ хаотичност≥ ≥ диспропорц≥о-нальност≥ розвитку
сусп≥льного виробництва. ѕозичков≥ кап≥тали спр¤мовуютьс¤ переважно в галуз≥ з≥
швидким зростанн¤м ц≥н ≥ в≥двол≥каютьс¤ з ≥нших галузей, де може настати заст≥й
≥ занепад виробництва. „аст≥ коливанн¤ ≥ стрибки ц≥н посилюють економ≥чний
ризик ≥нвестиц≥й, що викликаЇ скороченн¤ нових кап≥таловкладень ≥ затуханн¤
науково-техн≥чного прогресу. “ехн≥чному регресу спри¤Ї також те, що в пер≥од
≥нфл¤ц≥њ ц≥на робочоњ сили нер≥дко зростаЇ пов≥льн≥ше, н≥ж ц≥на засоб≥в
виробництва, ≥ застосуванн¤ ручноњ прац≥ ви¤вл¤Їтьс¤ виг≥дн≥шим, н≥ж техн≥ки.
—корочуючи платоспроможний попит населенн¤, ≥нфл¤ц≥¤ зумовлюЇ звуженн¤ ринку
збуту товар≥в народного споживанн¤, що може викликати затуханн¤ темп≥в њх
зростанн¤ чи нав≥ть скороченн¤ обс¤г≥в виробництва. Ќер≥дко виникаЇ затоваренн¤
на цих ринках при абсолютному скороченн≥ особистого споживанн¤.
—пад виробництва може зумовлюватис¤ також в≥дпливом кап≥тал≥в з виробничоњ
сфери в торг≥влю, де ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н п≥дсилюЇтьс¤ спекул¤ц≥Їю, ¤ка
зумовлюЇ прискоренн¤ об≥гу кап≥талу та зростанн¤ прибутк≥в. ” сферу
спекул¤тивноњ торг≥вл≥ в≥двол≥каЇтьс¤ також значна частина робочоњ сили, що
також стримуЇ розвиток виробництва. √онитва за спекул¤тивною наживою призводить
до розриву сталих господарських зв'¤зк≥в м≥ж економ≥чними суб'Їктами, до
значних нерац≥ональних перевезень товар≥в, внасл≥док чого дезорган≥зуЇтьс¤
виробництво, зростають витрати об≥гу.
≤нфл¤ц≥¤ негативно впливаЇ на структуру споживчого попиту, що дезорган≥зуЇ
господарськ≥ зв'¤зки та виробництво, а також викликаЇ перерозпод≥л багатства в
сусп≥льств≥. “≥ економ≥чн≥ суб'Їкти, ¤к≥ спромоглис¤ ц≥ни на своњ товари
п≥двищити ¤кнайб≥льше, у тому числ≥ й спекул¤тивним шл¤хом, одержан≥
надприбутки вм≥щують переважно в реальн≥ ц≥нност≥ - земельн≥ д≥л¤нки, золото,
картини, ювел≥рн≥ прикраси, буд≥вл≥ тощо. ќдночасно зменшують своњ традиц≥йн≥
витрати, насамперед виробничого призначенн¤, ¤к≥ пов'¤зан≥ з п≥двищеним ризиком
при знец≥ненн≥ грошей.
¬ умовах ≥нфл¤ц≥њ економ≥чним суб'Їктам невиг≥дно тримати своњ активи в
грошов≥й форм≥. ÷е негативно впливаЇ на кредитн≥ в≥дносини та грошовий об≥г.
¬ласники грошових кошт≥в не будуть вкладати њх у банки, ¤кщо депозитний процент
не компенсуЇ ≥нфл¤ц≥йних втрат. якщо ж банки зб≥льшуватимуть депозитний
процент, то це неминуче призведе до подорожчанн¤ банк≥вських позик, насл≥дком
чого буде скороченн¤ попиту на них та подальше п≥двищенн¤ ц≥н п≥дприЇмц¤ми з
метою компенсац≥й своњх додаткових витрат на оплату процент≥в. «гортаЇтьс¤
також комерц≥йний кредит, оск≥льки кредиторам невиг≥дно ≥ ризиковано продавати
свою продукц≥ю з в≥дстрочкою платежу.
≤нфл¤ц≥¤, особливо на галопуюч≥й та г≥первисок≥й стад≥¤х, сама зумовлюЇ нов≥
≥нфл¤ц≥йн≥ чинники ≥ посилюЇ руйн≥вний вплив на грошовий об≥г. ѕрагненн¤
економ≥чних суб'Їкт≥в швидше позбавитис¤ "гар¤чих" грошей прискорюЇ
њх об≥г, що зменшуЇ необх≥дну дл¤ його обслуговуванн¤ грошову масу. ” власник≥в
товар≥в поступово знижуЇтьс¤ бажанн¤ реал≥зовувати њх за знец≥нен≥ грош≥, ≥
вони переход¤ть на бартерн≥ операц≥њ чи продають њх за ≥ноземну валюту.
Ќатурал≥зац≥¤ обм≥ну прискорюЇ ≥нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤ грошей, оск≥льки
звужуЇтьс¤ матер≥альна основа њх об≥гу, а також спричинюЇ розрив традиц≥йних
господарських зв'¤зк≥в, упов≥льнюЇ товарооборот та викликаЇ додатков≥ витрати
об≥гу.
” м≥ру поглибленн¤ ≥нфл¤ц≥њ, особливо на г≥первисок≥й стад≥њ, виникаЇ
"голод" на грошов≥ знаки, бо др≥бн≥ купюри зовс≥м втрачають свою
варт≥сть ≥ перестають функц≥онувати. “ому швидко зростаЇ потреба у великих
купюрах, за ¤кою не встигаЇ њх випуск ем≥с≥йним центром. —творюЇтьс¤
парадоксальна ситуац≥¤, коли за на¤вност≥ в об≥гу великоњ маси зайвих грошей
ус≥ економ≥чн≥ суб'Їкти в≥дчувають недостачу плат≥жних засоб≥в (грошовий
"голод"). ѕоступово цей "голод" поширюЇтьс¤ ≥ на оборот
грошового кап≥талу, внасл≥док чого у дедал≥ б≥льшоњ частини п≥дприЇмств
посилюЇтьс¤ недостача основного й оборотного кап≥талу. –озвиваЇтьс¤ глибока
криза неплатеж≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що випереджаюче знец≥ненн¤ грошей
пор≥вн¤но з ростом њх ем≥с≥њ призводить до зменшенн¤ реальноњ ц≥нност≥ грошовоњ
маси в об≥гу.
Ќегативно впливаЇ ≥нфл¤ц≥¤ ≥ на ф≥нансову систему, особливо на друг≥й стад≥њ,
коли ем≥с≥¤ грошей не встигаЇ за њх знец≥ненн¤м. –еальна варт≥сть вс≥Їњ суми
державних доход≥в пост≥йно зменшуЇтьс¤. “ому держава змушена весь час
використовувати друкарський верстат, щоб компенсувати ф≥нансов≥ втрати в≥д
≥нфл¤ц≥њ. ќск≥льки зробити це неможливо, то њй доводитьс¤ так чи ≥накше
зменшувати своњ витрати, передус≥м на соц≥альн≥ потреби, що ще б≥льше загострюЇ
соц≥ально-пол≥тичну нестаб≥льн≥сть у крањн≥. Ќа певн≥й стад≥њ ≥нфл¤ц≥њ подальше
зростанн¤ ем≥с≥њ стаЇ ф≥нансово невиг≥дним ≥ соц≥альне небезпечним.
ќсобливоњ уваги заслуговуЇ питанн¤ впливу ≥нфл¤ц≥њ на зовн≥шньоеконом≥чн≥
зв'¤зки. Ќайб≥льш узагальненим насл≥дком њњ Ї пад≥нн¤ курсу нац≥ональноњ валюти
в≥дносно валют крањн, де ≥нфл¤ц≥¤ в≥дсутн¤ чи розвиваЇтьс¤ нижчими темпами.
ѕад≥нн¤ курсу в≥дбуваЇтьс¤ нер≥вном≥рно ≥ неадекватно зниженню куп≥вельноњ сили
грошей на внутр≥шньому ринку. ѕри спробах держави втручатис¤ у
зовн≥шньоеконом≥чн≥ ≥ валютн≥ в≥дносини виникають розб≥жност≥ м≥ж оф≥ц≥йним ≥
ринковим курсом валюти, формуЇтьс¤ к≥лька ринкових курс≥в тощо. ”с≥ ц≥ ¤вища
дезорган≥зують зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки, внос¤ть до них значний
спекул¤тивний елемент, стримують приплив ≥ноземного кап≥талу, пог≥ршують
плат≥жний баланс крањни, њњ валютне становище, п≥дривають њњ позиц≥њ на
св≥товому ринку.
