–озд≥л 6. ¬јЋё“Ќ»… –»Ќќ “ј ¬јЋё“Ќ≤
—»—“≈ћ».
6.1. —”“Ќ≤—“№ ¬јЋё“» “ј ¬јЋё“Ќ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ. ќЌ¬≈–“ќ¬јЌ≤—“№
¬јЋё“»
ѕон¤тт¤ валюти широко застосовуЇтьс¤ в економ≥чн≥й л≥тератур≥ та практиц≥.
¬алюта обслуговуЇ такий широкомасштабний сектор економ≥ки, ¤к
зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини. Ќа њњ основ≥ функц≥онуЇ валютний ринок, що Ї
елементом грошового ринку, формуютьс¤ так≥ високоефективн≥ регул¤тивн≥
≥нструменти, ¤к валютний курс, плат≥жний баланс, золотовалютн≥ резерви тощо.
¬алюта обслуговуЇ функц≥онуванн¤ св≥товоњ економ≥ки та ≥нтеграц≥ю до нењ
нац≥ональних економ≥к окремих крањн.
Ќезважаючи на широке застосуванн¤, сутн≥сть валюти не знайшла однозначного
трактуванн¤ в л≥тератур≥. Ѕ≥льш≥сть автор≥в, що пишуть про валюту, визначають
њњ ¤к грошову одиницю певноњ крањни . ѕроте дехто з них уточнюЇ це визначенн¤
валюти, пов'¤зуючи використанн¤ грошовоњ одиниц≥ ¤к валюти з функц≥Їю св≥тових
грошей, тобто ¤к м≥жнародноњ розрахунковоњ одиниц≥, засобу об≥гу ≥ платежу, або
ж дл¤ вим≥рюванн¤ величини вартост≥ товару. «веденн¤ пон¤тт¤ валюти до грошовоњ
одиниц≥ у вс≥х цих визначенн¤х у кращому випадку не коректне, оск≥льки грошова
одиниц¤ - це лише одна незначна складова ¤вища грошей, пов'¤зана з масштабом
ц≥н, ≥ вона не спроможна вичерпати таку складну функц≥ю грошей, ¤к св≥тов≥
грош≥.
“им б≥льше недопустимо ототожнювати валюту з грошовою одиницею взагал≥, бо при
цьому зникають будь-¤к≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж грошима ≥ валютою, останн¤ втрачаЇ своњ
специф≥чн≥ ознаки. ” цьому зв'¤зку б≥льш правом≥рно пов'¤зувати валюту з
м≥жнародною сферою використанн¤ грошовоњ одиниц≥. ѕроте ≥ ц¤ прив'¤зка не
повинна бути надто пр¤мол≥н≥йною, коли валюта зводитьс¤ лише до м≥жнародноњ
грошовоњ одиниц≥ чи засобу об≥гу ≥ платежу. ÷е занадто звужуЇ сферу
застосуванн¤ валюти. јдже м≥жнародним засобом об≥гу ≥ платежу може бути т≥льки
в≥льно конвертована валюта, а тому неконвертована валюта в таке визначенн¤ не
вписуЇтьс¤.
¬раховуючи сказане, найб≥льш прийн¤тним Ї визначенн¤ валюти ¤к будь-¤ких
грошових кошт≥в, формуванн¤ та використанн¤ ¤ких пр¤мо чи опосередковано пов
'¤зано ≥з зовн≥шньоеконом≥чними в≥дносинами. ѕри цьому не обов'¤зково, щоб ц≥
грош≥ виконували всю гаму функц≥й св≥тових грошей. Ќаприклад, украњнський
≥мпортер купуЇ на ринку за нац≥ональн≥ грош≥ (гривню) певну суму долар≥в —Ўј, з
допомогою ¤ких оплачуЇ куплен≥ в ‘–Ќ товари. Ќ≥мецький експортер одержану
доларову виручку конвертуЇ в н≥мецьк≥ марки, частину ¤ких збер≥гатиме на
строковому депозит≥ ¤к накопиченн¤. ÷¤ зовн≥шньоеконом≥чна операц≥¤
обслуговуЇтьс¤ трьома видами грошей: гривнею, доларом ≥ маркою. ≤ хоч ¤к
м≥жнародний зас≥б об≥гу використано лише долар —Ўј, ус≥ три види грошових
кошт≥в набувають статусу валюти.
ѕравом≥рн≥сть такого трактуванн¤ валюти п≥дтверджуЇтьс¤ ≥ св≥товою валютною
практикою. ќстанн¤ в пон¤тт¤ валюта включаЇ не т≥льки кошти у вигл¤д≥ законних
плат≥жних засоб≥в (гот≥вки) чи депозит≥в у грошах т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, ¤к≥
справд≥ можуть слугувати м≥жнародними засобами об≥гу чи платежу, а й ≥нш≥
валютн≥ ц≥нност≥ - плат≥жн≥ документи (чеки, вексел≥, сертиф≥кати, акредитиви
тощо), фондов≥ ц≥нност≥ (акц≥њ, обл≥гац≥њ) та
≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти ≥ноземного походженн¤, а також аналог≥чн≥ плат≥жн≥
документи та фондов≥ ц≥нност≥ нац≥онального походженн¤, ¤кщо вони перетинають
митний кордон чи переход¤ть у власн≥сть нерезидент≥в усередин≥ крањни.
¬алюта класиф≥куЇтьс¤ за к≥лькома критер≥¤ми. ќсновним з них Ї ем≥тентська
належн≥сть валюти. «а цим критер≥Їм вид≥л¤ють:
- нац≥ональну валюту, ¤ка виражена в грошах, що ем≥туютьс¤ нац≥ональною
банк≥вською системою. ƒл¤ ”крањни це будуть кошти, ном≥нован≥ в гривн≥, дл¤
–ос≥њ - в рубл¤х, дл¤ ‘–Ќ - у марках тощо;
- ≥ноземну валюту, виражену в грошах, що ем≥туютьс¤ банк≥вськими системами
≥нших крањн. ƒл¤ ”крањни це будуть кошти, ном≥нован≥ в ус≥х нац≥ональних
грошових одиниц¤х, кр≥м гривн≥;
- колективну валюту, виражену в особливих м≥жнародних грошових одиниц¤х, що
ем≥туютьс¤ м≥жнародними ф≥нансово-кредитними установами ≥ функц≥онують за
м≥ждержавними угодами. «араз найб≥льш в≥дом≥ дв≥ так≥ валюти - —ƒ–,
запроваджена в м≥жнародний оборот ћ¬‘, та Ївро, що запроваджена в м≥жнародний
оборот 11 крањнами «ах≥дноњ ™вропи.
«а режимом використанн¤ валюти под≥л¤ютьс¤ на:
- неконвертован≥;
- конвертован≥.
Ќеконвертованими Ї валюти, ¤к≥ неможливо в≥льно обм≥н¤ти на ≥ноземн≥ валюти за
ринковим курсом, њх вв≥з та вив≥з жорстко обмежуЇтьс¤. “акими звичайно Ї валюти
слаборозвинутих крањн чи крањн, ¤к≥ переживають глибоку ≥ хрон≥чну економ≥чну ≥
ф≥нансову кризу. ƒо 1997 р. типово неконвертованою була ≥ нац≥ональна валюта
”крањни - гривн¤.
онвертованими Ї валюти, ¤к≥ в≥льно обм≥нюютьс¤ на валюти ≥нших крањн, за
курсом, що формуЇтьс¤ у встановленому пор¤дку, ≥ в≥льно вивоз¤тьс¤ ≥ ввоз¤тьс¤
через кордон. онвертова-н≥сть - надзвичайно важлива, визначальна ¤к≥сна риса
валюти.
онвертованою валюта стаЇ не стих≥йно, а забезпечуЇтьс¤ державою завд¤ки
значним зусилл¤м, спр¤мованим на дос¤гненн¤ товарно-грошовоњ збалансованост≥,
розвиток в≥льних товарних ≥ валютних ринк≥в, запровадженн¤
орган≥зац≥йно-правових основ валютного регулюванн¤ тощо. ÷≥ зусилл¤ повинн≥
створити так≥ передумови запровадженн¤ конвертованост≥ валюти:
- зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ до пом≥рного р≥вн¤, за ¤кого нац≥ональн≥ грош≥ починають
задов≥льно виконувати вс≥ функц≥њ, особливо функц≥ю накопиченн¤ вартост≥.
≤накше резиденти будуть пост≥йно переводити своњ заощадженн¤ у в≥льно
конвертовану ≥ноземну валюту, що провокуватиме надм≥рний попит на цю валюту ≥
знец≥ненн¤ нац≥ональноњ;
- формуванн¤ ринкового механ≥зму ц≥ноутворенн¤, за ¤кого ц≥ни будуть в≥льно
реагувати на зм≥ни в попит≥ ≥ пропозиц≥њ;
- л≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин;
- накопиченн¤ достатнього золотовалютного резерву;
- в≥дмова в≥д широкомасштабного датуванн¤ ц≥н на товари та послуги, створенн¤
р≥вних конкурентних умов на ринку дл¤ вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в.
” м≥ру забезпеченн¤ вказаних передумов ур¤д крањни створюЇ в≥дпов≥дний
орган≥зац≥йно-правовий механ≥зм дл¤ конвертац≥њ нац≥ональноњ валюти та оголошуЇ
про приЇднанн¤ до статт≥ VIII —татуту ћ¬‘, ¤ка вимагаЇ в≥д крањн-член≥в ‘онду
запровадженн¤ конвертованост≥ валюти за поточними операц≥¤ми. ”крањна оголосила
про своЇ приЇднанн¤ до ц≥Їњ статт≥ ¤к п≥дтвердженн¤ запровадженн¤ поточноњ
конвертованост≥ гривн≥ лише в 1997 р.
онвертован≥сть валюти можна класиф≥кувати за к≥лькома критер≥¤ми:
1. «а повнотою конвертац≥њ:
- повна конвертован≥еть;
- часткова конвертован≥еть.
2. «а видами суб'Їкт≥в:
- зовн≥шн¤;
- внутр≥шн¤.
3. «а характером економ≥чних операц≥й, що обслуговуютьс¤ конвертованою валютою:
- за поточними операц≥¤ми;
- за перем≥щенн¤м кап≥талу.
ѕовна конвертован≥сть означаЇ можлив≥сть в≥льного обм≥ну нац≥ональноњ валюти на
≥ноземну дл¤ вс≥х категор≥й власник≥в (юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, резидент≥в ≥
нерезидент≥в) та за вс≥ма видами ц≥лей або операц≥й (платеж≥ за поточними
операц≥¤ми, платеж≥ за рухом кап≥талу ≥ переказами).
Ќа початок 2000 р. б≥льше ¤к 20 валют були в≥льно конвертованими чи впритул
наблизились до цього статусу: австрал≥йськ≥ долари, австр≥йськ≥ шил≥нги,
англ≥йськ≥ фунти стерл≥нг≥в, бельг≥йськ≥ франки, голландськ≥ гульдени, грецьк≥
драхми, датськ≥ крони, долари —Ўј, ≥рландськ≥ фунти, ≥спанськ≥ песети, ≥сланд-
ськ≥ крони, ≥тал≥йськ≥ л≥ри, канадськ≥ долари, люксембургськ≥ франки, н≥мецьк≥
марки, норвезьк≥ крони, португальськ≥ ескудо, ф≥нськ≥ марки, французьк≥ франки,
шведськ≥ крони, швейцарськ≥ франки, ¤понськ≥ Їни, Ївро, —ƒ–.
ѕроте не вс≥ ц≥ валюти користуютьс¤ однаковою дов≥рою на св≥товому ринку ≥
мають однакову сферу застосуванн¤ в м≥жнародних розрахунках. Ќайб≥льшу дов≥ру ≥
найширше застосуванн¤ мають валюти крањн з найвищими економ≥чними потенц≥алами:
долар —Ўј, н≥мецька марка, ¤понська Їна, англ≥йський фунт стерл≥нг≥в,
французький франк. ÷≥ валюти не т≥льки в≥льно використовуютьс¤ у м≥жнародних
платежах, а й в≥льно накопичуютьс¤ в резервах м≥жнародноњ л≥кв≥дност≥, за що
вони д≥стали назву резервних валют. Ќайавторитетн≥шою резервною валютою Ї долар
—Ўј. ¬ останн≥ роки в≥н вийшов на перше м≥сце в структур≥ державних
золотовалютних резерв≥в крањн св≥ту ≥ обслуговуЇ близько 2/3 вс≥х м≥жнародних
розрахунк≥в за зовн≥шньою торг≥влею.
¬икористанн¤ в≥льно конвертованоњ валюти ¤к резервноњ надаЇ њй чимало переваг.
Ќасамперед це ви¤вл¤Їтьс¤ у зростанн≥ на нењ попиту на св≥товому ринку, що даЇ
можлив≥сть ур¤ду в≥дпов≥дноњ крањни розширювати ем≥с≥ю своЇњ валюти, зб≥льшуючи
сеньйораж ¤к джерело ф≥нансуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки, п≥двищуючи њњ
конкурентоспроможн≥сть на св≥товому ринку.
„асткова конвертован≥сть валюти означаЇ, що нац≥ональна валюта обм≥нюЇтьс¤ на
≥ноземну з певними обмеженн¤ми. Ќаприклад, дл¤ одних ос≥б њњ обм≥н дозволений,
а дл¤ ≥нших - н≥, так само дл¤ одних вид≥в операц≥й обм≥н дозволений, дл¤ ≥нших
- н≥ тощо. якщо конвертац≥¤ нац≥ональноњ валюти дозволена т≥льки дл¤
нерезидент≥в, то вона називаЇтьс¤ зовн≥шньою, а ¤кщо дл¤ резидент≥в -
внутр≥шньою. якщо конвертац≥¤ поширюЇтьс¤ т≥льки на платеж≥ за поточними
операц≥¤ми, вона називаЇтьс¤ поточною, а ¤кщо т≥льки на платеж≥ за рухом
кап≥талу - кап≥тальною.
ѕерех≥д в≥д неконвертованоњ до конвертованоњ валюти в≥дбуваЇтьс¤ через часткову
конвертац≥ю, насамперед за поточними операц≥¤ми. ÷¤ конвертац≥¤ може бути або
зовн≥шньою, або внутр≥шньою, або ≥ першою, ≥ другою одночасно. ѕоточна
конвертац≥¤ дл¤ резидент≥в ≥ нерезидент≥в даЇ поштовх до розвитку зовн≥шньоњ
торг≥вл≥, в≥дкриваЇ шл¤х дл¤ посиленн¤ конкуренц≥њ м≥ж нац≥ональними й
≥ноземними товаровиробниками, спри¤Ї вир≥внюванню нац≥ональних ≥ св≥тових ц≥н,
розширенню споживанн¤ за рахунок зб≥льшенн¤ ≥мпорту тощо. ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤
певних усп≥х≥в на цих напр¤мах зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ крањна може
переходити до б≥льш високого р≥вн¤ конвертац≥њ своЇњ валюти. ѕо такому шл¤ху
розвиваЇ конвертован≥сть своЇњ валюти ”крањна.
¬икористанн¤ валюти дл¤ обслуговуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин надаЇ
останн≥м специф≥чну форму валютних в≥дносин. ’арактерними особливост¤ми
валютних в≥дносин Ї так≥:
- вони складаютьс¤ м≥ж економ≥чними суб'Їктами р≥зних крањн, ¤к≥ мус¤ть
дотримуватис¤ вимог нац≥онального законодавства цих крањн;
- ц≥ в≥дносини реал≥зуютьс¤ в склад≥ в≥дпов≥дних сегмент≥в св≥тового ринку ≥
тому зазнають впливу традиц≥й, нормативних вимог, правил, передбачених
м≥жнародними угодами та ≥ншими регул¤тивними документами м≥жнародного
характеру;
- оск≥льки вони обслуговуютьс¤ к≥лькома валютами (нер≥дко трьома - нац≥ональною
валютою ≥мпортера, валютою м≥жнародного платежу ≥ нац≥ональною валютою
експортера), то ≥стотний вплив на них справл¤ють чинники, пов'¤зан≥ з валютними
ризиками;
- у них перепл≥таютьс¤ ≥ вступають у суперечн≥сть економ≥чн≥ ≥нтереси р≥зних
держав. Ќер≥дко ц≥ суперечност≥ зач≥пають нац≥ональн≥ ≥нтереси в ц≥лому, що
надаЇ валютним в≥дносинам особливого значенн¤ в економ≥чних системах
в≥дпов≥дних крањн.
«азначен≥ особливост≥ робл¤ть валютн≥ в≥дносини надзвичайно складними ≥ такими,
¤к≥ важко регулювати. ¬одночас управл≥нн¤ ними - надзвичайно актуальна
проблема. “ому в б≥льшост≥ крањн св≥ту прийн¤т≥ спец≥альн≥ закони, що
регламентують механ≥зм державного регулюванн¤ валютних в≥дносин, щоб захистити нац≥ональн≥
≥нтереси в≥д неправом≥рних д≥й внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х њх учасник≥в.
ќтже, за своњм економ≥чним зм≥стом валютн≥ в≥дносини - це сукупн≥сть
економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ виникають у процес≥ взаЇмного обм≥ну результатами
д≥¤льност≥ нац≥ональних господарств ≥ обслуговуютьс¤ валютою. ¬они т≥сно
перепл≥таютьс¤ з внутр≥шн≥ми грошовими в≥дносинами, Ї њх продовженн¤м, коли
вони переход¤ть меж≥ нац≥ональних митних кордон≥в. ” цей момент нац≥ональн≥
грош≥ набувають форми валюти. “ому нац≥ональний валютний ринок кожноњ крањни Ї
складовою њњ грошового ринку, валютне законодавство т≥сно кореспондуЇ з
грошовим законодавством, а розвиток валютних в≥дносин значною м≥рою повторюЇ
розвиток внутр≥шн≥х грошових в≥дносин крањн.
–≥вень розвитку валютних в≥дносин крањни залежить в≥д р≥вн¤ ≥нтеграц≥њ њњ
економ≥ки у св≥тове господарство. „им вище розвинута в крањн≥ зовн≥шн¤
торг≥вл¤, њњ кредитн≥ та ≥нвестиц≥йн≥, куль-
турн≥ та ≥нш≥ зв'¤зки ≥з зовн≥шн≥м св≥том, тим масштабн≥шими будуть ≥ њњ
валютн≥ в≥дносини. ≤ навпаки, високий р≥вень розвитку валютних в≥дносин
прзитивно впливаЇ на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки, на зм≥цненн¤ њњ зв'¤зк≥в
≥з зовн≥шн≥м св≥том.
”часниками валютних в≥дносин з боку кожноњ крањни можуть бути: ур¤д та його
окрем≥ структури, центральний банк, юридичн≥ особи, включаючи банки, ф≥зичн≥
особи. р≥м того, њх учасниками можуть бути м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, у тому
числ≥ м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути (ћ¬‘, ћЅ––, ™Ѕ–– та ≥н.).
«алежно в≥д економ≥чного призначенн¤ валютних платеж≥в у валютних в≥дносинах
можна вид≥лити так≥ складов≥:
- м≥жнародн≥ розрахунки за зовн≥шньоторговельними операц≥¤ми;
- одержанн¤ ≥ погашенн¤ р≥зних вид≥в м≥жнародних позичок;
- перем≥щенн¤ валюти при зд≥йсненн≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й;
- перем≥щенн¤ валюти при наданн≥ економ≥чноњ ≥ техн≥чноњ допомоги;
- операц≥њ з куп≥вл≥-продажу валюти на внутр≥шньому ≥ зовн≥шн≥х валютних
ринках.
