6.5. ѕЋј“≤∆Ќ»… ЅјЋјЌ—
“ј «ќЋќ“ќ¬јЋё“Ќ≤ –≈«≈–¬» ¬ ћ≈’јЌ≤«ћ≤ ¬јЋё“Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя як зазначалос¤ в п≥дрозд≥л≥ 6.4, особливе м≥сце в механ≥зм≥ валютного регулюванн¤ займають плат≥жний баланс та золотовалютн≥ резерви. ÷¤ особлив≥сть пол¤гаЇ в тому, що саме через них реал≥зуЇтьс¤ внутр≥шн≥й зв'¤зок стану валютного ринку крањни з≥ станом њњ нац≥ональноњ економ≥ки та забезпечуЇтьс¤ суто економ≥чне регулюванн¤ валютноњ сфери.
ѕлат≥жний баланс - це сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж валютними платежами економ≥чних суб'Їкт≥в даноњ крањни (резидент≥в) за њњ економ≥чними межами та валютними надходженн¤ми њм з-за економ≥чних меж; крањни (в≥д нерезидент≥в) за певний пер≥од часу (р≥к, квартал, м≥с¤ць). «а формою плат≥жний баланс ¤вл¤Ї собою статистичний зв≥т про надходженн¤ валютних кошт≥в у крањну та про витрачанн¤ њх за певний пер≥од у розр≥з≥ окремих статей, крањн, груп крањн. «а економ≥чним зм≥стом - це макроеконом≥чна модель, що характеризуЇ стан та динам≥ку зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин даноњ крањни з зовн≥шн≥м св≥том.
≈коном≥чний зм≥ст плат≥жного балансу найкраще можна подати через розгорнуту
схему в такому агрегованому вигл¤д≥ (табл. 6.1):
мал. 44
” розд≥л≥ ≤ "–ахунок поточних операц≥й" по статт≥ "Ѕаланс
товар≥в" в≥дображаютьс¤ вс≥ перем≥щенн¤ товар≥в через економ≥чн≥ меж≥
крањни з переходом права власност≥: експорт в≥дбиваЇтьс¤ у граф≥
"Ќадходженн¤", ≥мпорт - у граф≥ "ѕлатеж≥". ÷¤ статт¤ займаЇ
ключове м≥сце в плат≥жному баланс≥ ”крањни (на нењ припадаЇ понад 60% ус≥х
валютних надходжень). —п≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в надходженн¤ ≥ платеж≥в по ц≥й
статт≥ називаЇтьс¤
торговим балансом. якщо надходженн¤ перевищують платеж≥, то торговий баланс
буде активним, а його сальдо - позитивним; ¤кщо платеж≥ перевищують
надходженн¤, то торговий баланс буде пасивним, а його сальдо - негативним.
ѕо статт≥ "Ѕаланс послуг" враховуЇтьс¤ рух кошт≥в у зв'¤зку з обм≥ном
м≥ж резидентами ≥ нерезидентами р≥зноман≥тними послугами: транспортними,
буд≥вельними, комун≥кац≥йними, туристичними, культурними, обслуговуванн¤м
ур¤дових структур, ≥ншими д≥ловими послугами (науковими, техн≥чними,
консалтинговими, рекламними та ≥н.), ф≥нансовими, л≥ценз≥йними, ≥нформац≥йними
тощо. ѕерел≥к послуг у м≥жнародних в≥дносинах пост≥йно розширюЇтьс¤ ≥ швидко
зростають обс¤ги нов≥тн≥х послуг, пов'¤заних ≥з розвитком сучасних
≥нформац≥йних технолог≥й. ÷е спри¤Ї збалансуванню надходжень ≥ витрат за
поточними операц≥¤ми плат≥жного балансу з меншим навантаженн¤м на нац≥ональну
економ≥ку.
ѕо статт≥ "ƒоходи" враховуЇтьс¤ рух кошт≥в, пов'¤заний з доходами
ф≥зичних ос≥б-резидент≥в, одержаними в оплату прац≥ за кордоном, доходами в≥д
пр¤мих ≥нвестиц≥й за кордоном (див≥денди за акц≥¤ми, нерозпод≥лений та
ре≥нвестований прибуток), доходами в≥д портфельних ≥нвестиц≥й (проценти за
обл≥гац≥¤ми та ≥ншими борговими зобов'¤занн¤ми, див≥денди за акц≥¤ми тощо),
доходами в≥д ≥нших ≥нвестиц≥й (проценти за довгостроковими та ≥ншими кредитами
≥ вимогами: депозитами, залишками кошт≥в на коррахунках тощо).
ѕо статт≥ "ѕоточн≥ трансферти" враховуЇтьс¤ рух кошт≥в на
безекв≥валентних засадах - гуман≥тарна та техн≥чна допомога, внески до фонд≥в
м≥жнародних орган≥зац≥й, безоплатн≥ перекази грошей з-за кордону ф≥зичним
особам (спадок, даруванн¤, ал≥менти, членськ≥ внески в р≥зн≥ благод≥йн≥ фонди
та ≥нш≥ фонди ≥ орган≥зац≥њ тощо).
” розд≥л≥ II "–ахунок операц≥й з кап≥талом та ф≥нансових операц≥й" по
статт≥ " ап≥тальн≥ трансферти" враховуютьс¤ вс≥ операц≥њ, пов'¤зан≥ з
передачею права власност≥ на основний кап≥тал або анулюванн¤м борг≥в
кредиторами, коли рух вартост≥ зд≥йснюЇтьс¤ на екв≥валентн≥й основ≥ (державне
ф≥нансуванн¤ великих проект≥в за кордоном, ≥нвестиц≥йн≥ субсид≥њ корпорац≥й
своњм ≥ноземним ф≥л≥¤м, придбанн¤ (чи реал≥зац≥¤) неф≥нансових актив≥в - земл≥
та њњ надр, патент≥в, авторських прав тощо). ¬ ”—≤’ цих випадках в≥дбуваЇтьс¤
зростанн¤ кап≥талу в одн≥й крањн≥ ≥ зменшенн¤ - в ≥нш≥й. ¬оно може
зд≥йснюватис¤ в грошов≥й та в матер≥альн≥й формах.
” розд≥л≥ "‘≥нансовий рахунок" показуютьс¤ операц≥њ з
куп≥в-л≥-продажу та погашенн¤ ф≥нансових вимог одн≥Їњ крањни до ≥нших. ѕри
цьому в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на власност≥ на ф≥нансов≥ активи або пасиви крањни. ”с≥
ф≥нансов≥ операц≥њ класиф≥куютьс¤ в три групи:
- "ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ", що ¤вл¤ють собою кап≥тальн≥ вкладенн¤ пр¤мих
≥нвестор≥в у заруб≥жн≥ п≥дприЇмства. ¬они зд≥йснюютьс¤ переважно дл¤ одержанн¤
пр¤мим ≥нвестором контрольного пакета акц≥й цих п≥дприЇмств.
- "ѕортфельн≥ ≥нвестиц≥њ". ƒо них належать операц≥њ з тими ц≥нними
паперами, придбанн¤ ¤ких не Ї пр¤мими ≥нвестиц≥¤ми (обл≥гац≥њ, прив≥лейован≥
акц≥њ, пох≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, св≥доцтва про участь у кап≥тал≥
товариств, вексел≥, депозитн≥ сертиф≥кати тощо).
- "≤нш≥ ≥нвестиц≥њ", тобто переважно операц≥њ кредитного характеру:
комерц≥йний кредит; довгостроков≥ позики, включаючи кредити ћ¬‘ та ≥нших
м≥жнародних орган≥зац≥й; короткостроков≥ позички; депозити; ≥нш≥ активи чи
пасиви.
ќперац≥њ "‘≥нансового рахунку" займають особливе м≥сце в плат≥жному
баланс≥, тому що в них ураховуЇтьс¤ не т≥льки звичайний рух ф≥нансових ресурс≥в
м≥ж крањнами, з≥н≥ц≥йований окремими економ≥чними суб'Їктами, а й рух ресурс≥в
на макрор≥-вн≥ з метою балансуванн¤ плат≥жного балансу в ц≥лому. «вичайно це
робитьс¤ за рахунок статей "ѕортфельн≥ ≥нвестиц≥њ" та "≤нш≥
≥нвестиц≥њ". Ќаприклад, ¤кщо по вс≥х статт¤х балансу загальна сума
надходжень не покриваЇ суму платеж≥в, то, щоб зберегти стаб≥льними кон'юнктуру
валютного ринку та валютний курс, ур¤д та центральний банк вдаютьс¤ до
залученн¤ портфельних ≥нвестиц≥й чи кредит≥в ћ¬‘ та ≥нших м≥жнародних
орган≥зац≥й, на суму ¤ких зб≥льшатьс¤ надходженн¤ в≥дпов≥дно по статт≥
"ѕортфельн≥ ≥нвестиц≥њ" чи "≤нш≥ ≥нвестиц≥њ".
ѕроте таким способом неможливо повн≥стю збалансувати плат≥жний баланс, бо
прот¤гом року технолог≥чно неможливо адекватно в≥дкоригувати обс¤ги портфельних
та ≥нших ≥нвестиц≥й. “ому в цьому процес≥ беруть участь статт≥ розд≥лу III
"–езервн≥ активи", на ¤ких в≥дображаЇтьс¤ централ≥зований
золотовалютний запас крањни1. якщо валютн≥ надходженн¤ по вс≥х статт¤х розд≥л≥в
≤ та II тривалий час ≥ значно перевищуватимуть ва-
лютн≥ платеж≥, то кон'юнктура валютного ринку зм≥нюватиметьс¤ так, що
центральний банк змушений буде скуповувати на ринку ≥ноземну валюту
≥.поповнювати своњ резервн≥ активи. ≤ навпаки, при деф≥цит≥ балансу в≥н
витрачатиме своњ резерви дл¤ п≥дтриманн¤ валютного курсу.
–азом з тим механ≥зм зм≥ни резервних актив≥в теж не забезпечуЇ повного
балансуванн¤ плат≥жного балансу. –≥ч у т≥м, що кон'юнктура валютного ринку
зм≥нюЇтьс¤ не т≥льки п≥д впливом незбалансованост≥ плат≥жного балансу чи цей
вплив "зап≥знюЇтьс¤" ≥ про¤вл¤Ї себе в наступному зв≥тному пер≥од≥.
„ерез це обс¤ги сальдо плат≥жного балансу й обс¤ги операц≥й з валютноњ
≥нтервенц≥њ, що склалис¤ за в≥дпов≥дний пер≥од, не зб≥гаютьс¤. ўоб ур≥вн¤ти
загальн≥ обс¤ги надходжень ≥ платеж≥в, у баланс уведена статт¤ "ѕомилки та
упущенн¤", по ¤к≥й проставл¤Їтьс¤ необх≥дна дл¤ збалансуванн¤ сума.
ѕлат≥жний баланс в≥д≥граЇ важливу роль у розробленн≥ та реал≥зац≥њ валютноњ
пол≥тики. як модель зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в крањни в≥н даЇ ірунтовну
≥нформац≥йну базу дл¤ оц≥нки стану та перспектив розвитку валютних в≥дносин.
«окрема, р≥вень та динам≥ка його збалансованост≥ за зв≥тний р≥к дають
можлив≥сть визначити причини пог≥ршенн¤ кон'юнктури валютного ринку та курсу
нац≥ональноњ валюти у в≥дпов≥дному роц≥ та ймов≥рну динам≥ку њх на перспективу.
якщо, наприклад, зв≥тний плат≥жний баланс пасивний ≥ розм≥р в≥д'Їмного сальдо
мав тенденц≥ю до зростанн¤, це негативно впливало на курс валюти у зв≥тному
роц≥ ≥ давало п≥дстави оч≥кувати його пад≥нн¤ в наступному роц≥. якщо така
тенденц≥¤ не в≥дпов≥даЇ ц≥л¤м загальноеконом≥чноњ та монетарноњ пол≥тики, њњ
сл≥д переломити на стаб≥л≥зац≥йну. ѕ≥дходи до вир≥шенн¤ цього завданн¤ теж
можна визначити на основ≥ плат≥жного балансу, зокрема його структурноњ
збалансованост≥.
якщо, наприклад, торговий баланс (сп≥вв≥дношенн¤ експорту та ≥мпорту) маЇ
хрон≥чний ≥ всезростаючий деф≥цит, то дл¤ оздоровленн¤ нац≥ональноњ валюти
потр≥бно визначити шл¤хи скороченн¤ його в≥д'Їмного сальдо. ÷е можуть бути
заходи щодо стимулюванн¤ розвитку в≥тчизн¤ного виробництва, зростанн¤ його
¤кост≥ й ефективност≥, що спри¤тиме п≥двищенню конкурентоспроможност≥
в≥тчизн¤них товар≥в на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках, зб≥льшенню експорту ≥
скороченню ≥мпорту. якщо деф≥цитним Ї баланс послуг, в≥дпов≥дн≥ заходи сл≥д
спр¤мовувати на розвиток ус≥х вид≥в послуг дл¤ нерезидент≥в, стаб≥л≥зац≥њ чи
нав≥ть скороченн¤ зовн≥шн≥х послуг дл¤ резидент≥в.
якщо вказан≥ зм≥ни у сфер≥ реальноњ економ≥ки держава реал≥зувати не може, то
дл¤ збалансуванн¤ залучатимутьс¤ зовн≥шн≥ джерела, що викличе зростанн¤
зовн≥шньоњ заборгованост≥ та скороченн¤ резервних актив≥в (золотовалютних
запас≥в). ѕроте кожне з цих джерел маЇ своњ ч≥тко обумовлен≥ меж≥, за ¤кими
використанн¤ њх стаЇ неможливим. ” таких ситуац≥¤х держава змушена буде
вдаватис¤ до таких засоб≥в впливу на валютний ринок ≥ плат≥жний баланс:
- девальвац≥¤ нац≥ональноњ валюти ¤к зас≥б стимулюванн¤ експорту ≥ скороченн¤
≥мпорту;
- запровадженн¤ дефл¤ц≥йноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на зменшенн¤ ц≥н ≥ доход≥в,
що спри¤тиме стримуванню ≥мпорту;
- посиленн¤ контролю за д≥¤льн≥стю вс≥х нац≥ональних суб'Їкт≥в валютних
в≥дносин;
- посиленн¤ обмеженн¤ на валютн≥ операц≥њ.
÷≥ заходи впливу на зменшенн¤ деф≥циту плат≥жного балансу можуть зд≥йснюватис¤
кожний окремо або в комплекс≥ залежно в≥д конкретноњ ситуац≥њ, що склалас¤ в
економ≥ц≥ крањни чи на валютному ринку. ƒл¤ правильного вибору заход≥в щодо
ур≥вноваженн¤ плат≥жного балансу важливо ви¤вити конкретн≥ чинники, ¤к≥
призвели до його розбалансованост≥. Ќими можуть бути:
- виробнич≥ чинники: скороченн¤ виробництва та пог≥ршенн¤ ¤кост≥ експортноњ
продукц≥њ чи ≥мпортозам≥нноњ продукц≥њ; зростанн¤ витрат на виробництво
експортноњ та ≥мпортозам≥нноњ продукц≥њ. ” цих випадках знизитьс¤
конкурентоспроможн≥сть в≥тчизн¤них товар≥в ≥ пог≥ршитьс¤ торговий баланс;
- структурн≥ чинники: низька питома вага виробництва продукц≥њ, що користуЇтьс¤
попитом на св≥товому ринку; слабка ≥нтеграц≥¤ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тову;
- кон'юнктурн≥ чинники: зменшенн¤ попиту та ц≥н на в≥тчизн¤н≥ товари на
м≥жнародних та внутр≥шньому ринках;
- ≥нфл¤ц≥йн≥ чинники: ¤кщо ≥нфл¤ц≥¤ в крањн≥ ≥стотно випереджаЇ темпи ≥нфл¤ц≥њ
в крањнах-партнерах, це може призвести до скороченн¤ припливу валютних ресурс≥в
по статт¤х "‘≥нансовий рахунок" та "–ахунок операц≥й з
кап≥талом";
- ф≥нансов≥ чинники: зростанн¤ витрат держави за кордоном на сплату та
обслуговуванн¤ державного боргу, внеск≥в у м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ та фонди,
наданн¤ допомоги ≥ншим державам тощо;
- пол≥тичн≥ та соц≥альн≥ чинники: зростанн¤ пол≥тичноњ нестаб≥льност≥,
соц≥ального напруженн¤ в крањн≥ призводить до посиленн¤ њњ закритост≥,
ризиковост≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, що спричинюЇ скороченн¤ валютних
надходжень по статт¤х
"ѕослуги", "ƒоходи", "ѕоточн≥ трансферти",
"ќперац≥њ з кап≥талом" та ≥нших;
- форс-мажорн≥ чинники: стих≥йн≥ лиха, пол≥тичн≥ перевороти, м≥жнац≥ональн≥
конфл≥кти тощо. ” цих випадках валютн≥ надходженн¤ можуть скоротитис¤ по
будь-¤к≥й статт≥ балансу.
ƒл¤ прийн¤тт¤ на баз≥ плат≥жного балансу правильного регул¤тивного р≥шенн¤
треба ви¤вити не т≥льки конкретн≥ чинники пог≥ршенн¤ його стану, а й причини
посиленн¤ кожного з них, оц≥нити строки його д≥њ, економ≥чн≥ та ф≥нансов≥
можливост≥ дл¤ його локал≥зац≥њ тощо.
« теоретичного погл¤ду, економ≥чна роль плат≥жного балансу визначаЇтьс¤ тим, що
в≥дображен≥ в ньому обороти безпосередньо впливають на попит ≥ пропозиц≥ю на
валютному ринку: надходженн¤ валюти створюЇ передумови дл¤ формуванн¤
пропозиц≥њ њњ, а платеж≥ - дл¤ формуванн¤ попиту на валюту. ÷ей зв'¤зок можна
виразити к≥льк≥сно у вигл¤д≥ таких формул:
мал. 45
де ѕр¬ - пропозиц≥¤ ≥нвалюти прот¤гом зв≥тного пер≥оду,
«¬1 - залишки ≥нвалюти в суб'Їкт≥в ринку на початок пер≥оду; Ќ¬ - надходженн¤
≥нвалюти прот¤гом зв≥тного пер≥оду по
плат≥жному балансу;
«¬2 - залишки ≥нвалюти в суб'Їкт≥в ринку на к≥нець пер≥оду.
якщо залишки ≥нвалюти на початок ≥ к≥нець зв≥тного пер≥оду однаков≥, то
пропозиц≥¤ валюти буде зб≥гатис¤ з надходженн¤ми њњ по плат≥жному балансу,
тобто ѕр¬ = Ќ¬;
мал. 46
де ѕо¬ - попит на ≥нвалюту прот¤гом зв≥тного пер≥оду;
Ѕ¬1 - боргов≥ зобов'¤занн¤ резидент≥в перед нерезидентами
на початок пер≥оду;
ѕ¬ - валютн≥ платеж≥ прот¤гом пер≥оду по плат≥жному балансу;
Ѕ¬2 - боргов≥ зобов'¤занн¤ резидент≥в перед нерезидентами
на к≥нець пер≥оду.
якщо боргов≥ зобов'¤занн¤ на початок ≥ к≥нець зв≥тного пер≥оду однаков≥, то
попит на ≥нвалюту буде зб≥гатис¤ з валютними платежами, визначеними по
плат≥жному балансу, тобто ѕо¬ = ѕ¬.
« наведених формул можна зробити висновок, що попит (ѕо¬) ≥ пропозиц≥¤ (ѕр¬) на
валютному ринку будуть ур≥вноважуватис¤ за умови збалансованост≥ надходжень
(Ќ¬) та платеж≥в (ѕ¬) плат≥жного балансу. ѕохибки можуть спричинюватис¤ лише на
величину розб≥жностей м≥ж обс¤гами залишк≥в валюти та валютних боргових
зобов'¤зань економ≥чних суб'Їкт≥в на початок ≥ к≥нець пер≥оду.
” механ≥зм≥ плат≥жного балансу важливе м≥сце займають оф≥ц≥йн≥ золотовалютн≥
резерви («¬–), що враховуютьс¤ по статт≥ "–езервн≥ активи" ≥ слугують
оф≥ц≥йним механ≥змом урегулюванн¤ його сальдо. јктивне сальдо плат≥жного
балансу спри¤Ї зростанню .золотовалютних резерв≥в, а пасивне - њх зменшенню.
ѕроте економ≥чна роль цих резерв≥в не обмежуЇтьс¤ балансуванн¤м плат≥жного
балансу, а значно виходить за його меж≥. “ому управл≥нн¤ ними можна розгл¤дати
¤к самост≥йний ≥нструмент валютного та грошово-кредитного регулюванн¤.
«олотовалютн≥ резерви - це запаси ≥ноземних ф≥нансових актив≥в та золота, ¤к≥
належать держав≥ ≥ перебувають у розпор¤дженн≥ орган≥в грошово-кредитного регулюванн¤
≥ можуть бути реально використан≥ на регул¤тивн≥ та ≥нш≥ потреби, що мають
загальноеконом≥чне значенн¤. ÷≥ потреби визначають ц≥л≥ накопиченн¤
золотовалютних резерв≥в. ќсновними з них Ї:
- забезпеченн¤ крањни достатн≥м запасом м≥жнародних плат≥жних засоб≥в, з тим
щоб держава, њњ окрем≥ структури та недержавн≥ економ≥чн≥ агенти могли
своЇчасно розрахуватис¤ за своњми зовн≥шн≥ми зобов'¤занн¤ми. ÷е так зване
трансакц≥йне призначенн¤ золотовалютних резерв≥в, спр¤моване на обслуговуванн¤
зв'¤зк≥в нац≥ональноњ економ≥ки з≥ св≥товою. ” цьому призначенн≥ вони слугують
запасом л≥кв≥дних кошт≥в, ¤к≥ забезпечують платоспроможн≥сть крањни на
св≥товому ринку;
- забезпеченн¤ держав≥ можливост≥ проводити ≥нтервенц≥њ на валютному ринку та
ринку грошей, з тим щоб п≥дтримувати на потр≥бному р≥вн≥ на них попит ≥
пропозиц≥ю та обм≥нний курс нац≥ональноњ валюти. ÷е так зване ≥нтервенц≥йне
призначенн¤ резерв≥в, спр¤моване на п≥дтримку зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ
вартост≥ нац≥ональних грошей.
ƒос¤гненн¤ цих ц≥лей залежить в≥д достатност≥ обс¤гу золотовалютних резерв≥в та
ефективност≥ механ≥зму њх використанн¤. ” зв'¤зку з цим виникаЇ р¤д проблем з
використанн¤м цього регул¤тивного ≥нструменту:
- проблема оптим≥зац≥њ обс¤гу золотовалютних резерв≥в;
- проблема ≥нтервенц≥йного њх використанн¤;
- проблема розм≥щенн¤ резерв≥в та ≥н.
ќптим≥зац≥¤ розм≥ру золотовалютних резерв≥в маЇ важливе економ≥чне значенн¤
тому, що занижений њх обс¤г пог≥ршуЇ платоспроможн≥сть крањни на св≥товому
ринку та обмежуЇ регул¤тивн≥ можливост≥ держави у монетарн≥й сфер≥, а завищений
- призводить до заморожуванн¤ значноњ частини нац≥онального багатства крањни на
тривалий пер≥од. ѕрактичне вир≥шенн¤ цього питанн¤ ви¤вилос¤ набагато
складн≥шим, н≥ж це може видатис¤ на перший погл¤д. Ўироке коло чинник≥в, що визначають
необх≥дн≥сть формуванн¤ резерв≥в та впливають на обс¤ги цих резерв≥в, практично
унеможливлюЇ виробленн¤ ун≥версального правила њх оптим≥зац≥њ, придатного дл¤
будь-¤коњ крањни ≥ в будь-¤ких умовах. Ќе випадково фактичн≥ обс¤ги цих
резерв≥в ≥стотно коливаютьс¤ в розр≥з≥ окремих крањн, про що св≥дчать дан≥
табл. 6.2.
мал. 47
як видно з наведених даних, у середин≥ 1997 р. найб≥льш≥ запаси золотовалютних
резерв≥в мала япон≥¤. ¬они в 1,6 разу перевищували золотовалютн≥ запаси —Ўј ≥ в
2,0 рази - запаси Ќ≥меччини. “аке сп≥вв≥дношенн¤ не в≥дпов≥даЇ сп≥вв≥дношенню
економ≥чних потенц≥ал≥в цих крањн: обс¤г ¬¬ѕ у япон≥њ за 1996 р. був майже в
1,7 разу меншим, н≥ж у —Ўј, та в 1,9 разу б≥льшим, н≥ж у Ќ≥меччини. ўе разюч≥ше
в≥дхиленн¤ золотовалютних резерв≥в в≥д сп≥вв≥дношенн¤ обс¤г≥в зовн≥шньоњ
торг≥вл≥ вказаних крањн. ѕод≥бна нев≥дпов≥дн≥сть маЇ м≥сце ≥ в груп≥ крањн, що
розвиваютьс¤. “ак, обс¤г золотовалютних резерв≥в итаю в 3,7 разу перевищував
резерви ѕ≥вденноњ орењ. ” той же час обс¤г ¬¬ѕ итаю за 1996 р. перевищив
обс¤г ¬¬ѕ ѕ≥вденноњ орењ лише в 1,4 разу, а обс¤г експорту - в 1,2 разу.
ѕроте такий р≥зноб≥й у фактичних обс¤гах золотовалютних резерв≥в окремих крањн
не означаЇ в≥дсутност≥ взагал≥ об'Їктивних п≥дстав дл¤ достов≥рного визначенн¤
њх розм≥ру, адекватного потребам окремоњ крањни. “ак≥ п≥дстави Ї, ≥
визначаютьс¤ вони економ≥чним призначенн¤м цих резерв≥в.
ѕотреби в резервах, у њх трансакц≥йному призначенн≥ визначаютьс¤ обс¤гами
платеж≥в за зовн≥шн≥ми зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з ≥мпортом товар≥в та
послуг, обслуговуванн¤м зовн≥шнього боргу держави, експортом кап≥талу тощо. ¬
умовах високорозвинутих ринкових в≥дносин економ≥чн≥ агенти дл¤ виконанн¤ своњх
зовн≥шн≥х зобов'¤зань можуть самост≥йно формувати резерви з власних валютних
надходжень. ѕри цьому трансакц≥йний мотив накопиченн¤ централ≥зованих резерв≥в
визначаЇтьс¤ насамперед розм≥ром в≥д'Їмного сальдо плат≥жного балансу: чим в≥н
б≥льший, тим меншу частину своњх зовн≥шн≥х зобов'¤зань можуть погасити
економ≥чн≥ агенти за рахунок власних валютних надходжень ≥ будуть змушен≥
звертатис¤ до зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн¤. ќдним ≥з таких джерел Ї
запозиченн¤ на м≥жнародних валютних ринках. ” крањнах з економ≥ками, що глибоко
≥нтегрован≥ у св≥тову, економ≥чн≥ суб'Їкти мають в≥льний доступ до св≥тового
валютного ринку ≥ можуть там запозичити частину потр≥бних л≥кв≥дних кошт≥в. «а
рештою звертаютьс¤ на внутр≥шн≥й ринок, а через нього - до централ≥зованих
резерв≥в. ” крањнах же з перех≥дною економ≥кою, ¤к ≥ в тих, що розвиваютьс¤,
доступ до м≥жнародних валютних ринк≥в ≥стотно ускладнений. “ому попит тут на
л≥кв≥дн≥ ресурси концентруЇтьс¤ переважно на внутр≥шн≥х ринках ≥ потреба в
централ≥зованих резервах в≥дносно б≥льша. Ќе випадково запаси ≥ноземноњ валюти
в крањнах, що розвиваютьс¤, у 1997р. були в 1,1 разу б≥льш≥, н≥ж у розвинутих
крањнах.
ќтже, розм≥ри централ≥зованих резерв≥в ¤к запасу св≥товоњ л≥кв≥дност≥
визначаютьс¤:
- обс¤гами платеж≥в за зовн≥шн≥ми зобов'¤занн¤ми держави та недержавних
економ≥чних суб'Їкт≥в;
- р≥внем збалансованост≥ плат≥жного балансу крањни;
- р≥внем ≥нтегрованост≥ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тову та розвинен≥стю
доступу резидент≥в до м≥жнародних валютних ринк≥в.
ѕотреби в резервах, у њх ≥нтервенц≥йному призначенн≥ залежать насамперед в≥д
обс¤г≥в грошовоњ маси, ¤ка функц≥онуЇ у внутр≥шньому оборот≥ крањни. ÷е
по¤снюЇтьс¤ тим, що формуванн¤ резерв≥в базуЇтьс¤ на надходженн¤х валютноњ
виручки економ≥чних агент≥в в≥д реал≥зац≥њ њх продукц≥њ на зовн≥шн≥х ринках, на
приплив≥ ≥ноземних кап≥тал≥в та доходах в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й тощо.
¬икористанн¤ цих надходжень валюти усередин≥ крањни можливе лише через обм≥н на
нац≥ональну валюту. якщо дл¤ такого обм≥ну на¤вноњ пропозиц≥њ (маси)
нац≥ональних грошей недостатньо, центральний банк повинен викупити надлишок
валюти в централ≥зований резерв за рахунок ем≥с≥њ, ¤ка призведе до в≥дпов≥дного
зб≥льшенн¤ маси нац≥ональних грошей. якщо в≥н своЇчасно цього не зробить,
розпочнетьс¤ зростанн¤ курсу нац≥ональноњ валюти (ревальвац≥¤), ¤ке може
негативно вплинути на економ≥чний стан експортер≥в, призвести до скороченн¤
експорту та експортного виробництва, дестаб≥л≥зац≥њ вс≥Їњ економ≥ки.
якщо пропозиц≥¤ валюти буде меншою в≥д попиту на нењ за нац≥ональн≥ грош≥, виникне
загроза знец≥ненн¤ останн≥х, ≥ центральний банк повинен буде скупити надлишок
нац≥ональноњ валюти за рахунок золотовалютного резерву. ќдночасно в≥дбудетьс¤
зменшенн¤ обс¤г≥в цього резерву ≥ грошовоњ маси в оборот≥. якщо центральний
банк своЇчасно цього не зробить, розпочнетьс¤ пад≥нн¤ курсу нац≥ональноњ валюти
(девальвац≥¤), що може призвести до подорожчанн¤ ≥мпорту, зростанн¤ ц≥н на
внутр≥шньому ринку, загрози ≥нфл¤ц≥њ.
“акий взаЇмозв'¤заний, однонапр¤млений рух обс¤г≥в централ≥зованих
золотовалютних резерв≥в та грошовоњ маси в оборот≥ зумовлюЇ певний внутр≥шн≥й
зв'¤зок м≥ж цими двома макроеконом≥чними ¤вищами. ÷ентрал≥зован≥ резерви Ї
своЇр≥дним забезпеченн¤м дл¤ нац≥ональних грошей, за допомогою ¤кого можна
зб≥льшити чи зменшити масу останн≥х в оборот≥, впливаючи у такий спос≥б на њх
стаб≥льн≥сть. Ќа¤вн≥сть указаного внутр≥шнього зв'¤зку даЇ п≥дстави говорити
про оптимальний р≥вень золотовалютних резерв≥в в≥дносно на¤вноњ маси грошей в
оборот≥, хоча у св≥тов≥й практиц≥ под≥бний показник не визначаЇтьс¤.
–азом з тим у св≥тов≥й практиц≥ широко застосовуЇтьс¤ к≥лька показник≥в
оптимальност≥ р≥вн¤ централ≥зованих золотовалютних резерв≥в. «окрема широкого
застосуванн¤ набув показник в≥дношенн¤ обс¤гу централ≥зованого резерву до
р≥чного обс¤гу ≥мпорту, що називаЇтьс¤ "коеф≥ц≥Їнтом достатност≥".
«агалом дл¤ св≥тового ринку цей показник вважаЇтьс¤ оптимальним, ¤кщо резерви
центральних банк≥в ус≥х крањн наближаютьс¤ до 50% загальноњ вартост≥ св≥тового
р≥чного ≥мпорту. ƒл¤ окремих же крањн цей показник вважаЇтьс¤ оптимальним на
р≥вн≥, адекватному вартост≥ 3-4-м≥с¤чного обс¤гу ≥мпорту товар≥в та послуг.
“ак≥ р≥вн≥ вказаного показника визнан≥ достатн≥ми також ћ¬‘.
ѕроте показник сп≥вв≥дношенн¤ «¬– / ≥мпорт не Ї ун≥версальним ≥ достатн≥м.дл¤
оц≥нки оптимальност≥ обс¤гу м≥жнародноњ л≥кв≥дност≥. “ому використовуютьс¤ й
≥нш≥ показники: обс¤г резерв≥в / обс¤г ус≥х зовн≥шн≥х платеж≥в; обс¤г резерв≥в
/ обс¤г сальдо плат≥жного балансу; обс¤г платеж≥в з обслуговуванн¤ зовн≥шнього
боргу держави / сума надходжень експортноњ виручки; обс¤г резерв≥в / обс¤г
платеж≥в з обслуговуванн¤ зовн≥шнього державного боргу та ≥н. “≥льки з
урахуванн¤м фактичного стану вс≥х перел≥чених показник≥в можна зробити висновок
про в≥дпов≥дн≥сть на¤вного обс¤гу золотовалютних резерв≥в реальним потребам крањни
в м≥жнародних л≥кв≥дних активах.
« наведених показник≥в дл¤ ”крањни найб≥льш актуальними Ї коеф≥ц≥Їнт
достатност≥ та в≥дношенн¤ обс¤гу платеж≥в з обслуговуванн¤ зовн≥шнього боргу до
суми надходжень експортноњ виручки (коеф≥ц≥Їнт обслуговуванн¤ зовн≥шнього
боргу). ” св≥тов≥й практиц≥ визнано, що коеф≥ц≥Їнт обслуговуванн¤ зовн≥шнього
боргу не повинен перевищувати 20%, ≥накше крањн≥ загрожуЇ втрата
платоспроможност≥.
≤нтервенц≥йне використанн¤ золотовалютних резерв≥в пов'¤зане з проведенн¤м
пол≥тики валютноњ ≥нтервенц≥њ. якщо в крањн≥
в≥дбуваЇтьс¤ економ≥чне зростанн¤ та дос¤гнута макроеконом≥чна стаб≥л≥зац≥¤,
пол≥тика валютноњ ≥нтервенц≥њ стаЇ вир≥шальним ≥нструментом валютного
регулюванн¤. «а на¤вност≥ в крањн≥ економ≥чноњ кризи, ф≥нансовоњ розбалансованост≥
тощо цього ≥нструменту ви¤вл¤Їтьс¤ недостатньо. Ўироке його застосуванн¤ в
таких умовах може призвести до повноњ втрати золотовалютних резерв≥в держави ≥
не дати бажаних насл≥дк≥в. ѕеред такою загрозою опинилас¤ ”крањна восени 1998р.
п≥сл¤ тривалих спроб утримати гривню в межах "валютного коридору"
методом валютноњ ≥нтервенц≥њ, унасл≥док чого золотовалютний резерв скоротивс¤ з
2,5 млрд дол. —Ўј на к≥нець 1997 р. до приблизно 800,0 млн дол. у жовтн≥ 1998
р. “ому в умовах кризового стану економ≥ки пол≥тика валютноњ ≥нтервенц≥њ
повинна застосовуватис¤ надто виважено ≥ в комплекс≥ з ≥ншими заходами
регулюванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на валютному ринку (ф≥нансово-бюджетна
пол≥тика, квотуванн¤ та л≥цензуванн¤, кредитно-ем≥с≥йна пол≥тика, нормуванн¤
використанн¤ валютноњ виручки, регулюванн¤ ц≥н тощо).
ѕроте ≥ в умовах економ≥чноњ кризи, коли роль ≥нтервенц≥йноњ пол≥тики перестаЇ
бути ключовою, значенн¤ њњ зовс≥м не втрачаЇтьс¤. ∆одний з ≥нших регул¤тивних
≥нструмент≥в не може забезпечити достатньоњ р≥вноваги на грошовому ринку, ¤кщо
не буде доповнений ≥ п≥дтриманий д≥йовими ≥нтервенц≥йними заходами. “ому нав≥ть
в умовах жорсткоњ економ≥чноњ та ф≥нансовоњ кризи в ”крањн≥ в 1991-2000рр.
валютна ≥нтервенц≥¤ залишалас¤ одним ≥з найд≥йов≥ших ≥нструмент≥в в арсенал≥ ЌЅ”
при проведенн≥ стаб≥л≥зац≥йноњ монетарноњ пол≥тики.
≈фективн≥сть пол≥тики валютноњ ≥нтервенц≥њ залежить не т≥льки в≥д виваженост≥
технолог≥њ њњ проведенн¤, а й в≥д багатьох ≥нших обставин, у тому числ≥ в≥д
обс¤гу та структури золотовалютних резерв≥в. якщо держава маЇ у своЇму
розпор¤дженн≥ значн≥ обс¤ги валютних резерв≥в, вона зможе ≥нтервенц≥йними
заходами локал≥зувати будь-¤к≥ чинники, що спричинюють порушенн¤ р≥вноваги на
валютному ринку, ≥ втримати курс валюти на потр≥бному р≥вн≥. “ому вс≥ крањни св≥ту
ведуть наполегливу боротьбу за накопиченн¤ золотовалютних резерв≥в - нав≥ть в
умовах, коли стан економ≥ки не спри¤Ї цьому. ’арактерно, що ћ¬‘ у своњй
пол≥тиц≥ наданн¤ ф≥нансовоњ допомоги крањнам, що розвиваютьс¤, у тому числ≥
новоствореним державам, вимагаЇ в≥д них накопиченн¤ золотовалютних резерв≥в ≥
нав≥ть надаЇ дл¤ цього на досить л≥беральних умовах валютн≥ кредити. “ак≥
кредити надаютьс¤ й ”крањн≥, вони в≥д≥грали важливу роль у формуванн≥ њњ
резервних актив≥в ” найскладн≥ший пер≥од њњ економ≥чного розвитку.
–озм≥щенн¤ золотовалютних резерв≥в маЇ важливе значенн¤ дл¤ страхуванн¤ њх в≥д
знец≥ненн¤ та дл¤ одержанн¤ додаткових доход≥в ≥ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в. “ому
золотовалютн≥ резерви звичайно тримають у к≥лькох найб≥льш сталих валютах, що
найширше використовуютьс¤ ¤к м≥жнародн≥ плат≥жн≥ засоби (долар —Ўј, марка ‘–Ќ,
фунт стерл≥нг≥в тощо), ≥ пер≥одично конвертують запаси одн≥Їњ валюти в ≥ншу,
¤кщо оч≥куЇтьс¤ пад≥нн¤ курсу одн≥Їњ чи п≥двищенн¤ курсу ≥ншоњ. ¬алютн≥ резерви
збер≥гаютьс¤ на високодох≥дних депозитних рахунках у найнад≥йн≥ших
банках-нерезидентах. ѕевна частина њх розм≥щуЇтьс¤ також у високодох≥дн≥ ц≥нн≥
папери над≥йних ем≥тент≥в, зокрема в коротко- та довгостроков≥ зобов'¤занн¤
ур¤д≥в —Ўј та ≥нших крањн. Ќезначна частина резерву може збер≥гатис¤ центральними
банками в гот≥вков≥й форм≥ дл¤ забезпеченн¤ поточних потреб у гот≥вц≥ на
внутр≥шньому ринку. ÷≥ активи не дають доходу, ≥ тому розм≥ри њх м≥н≥м≥зуютьс¤.
рањни-члени ћ¬‘ частину своњх резерв≥в збер≥гають у вигл¤д≥ резервного внеску
у ‘онд≥ та у вигл¤д≥ запасу —ƒ–.
«олота складова централ≥зованих резерв≥в теж не приносить центральним банкам
доход≥в. Ѕ≥льше того, вона не захищаЇ резервн≥ активи в≥д знец≥ненн¤, тому що
вже тривалий час ц≥ни на м≥жнародних ринках золота знижуютьс¤, що спричинюЇ
в≥дпов≥дн≥ втрати. ÷им можна по¤снити тенденц≥ю до скороченн¤ золотих запас≥в
державами - найб≥льшими його власниками. ѕроте ситуац≥¤ на ринках золота може в
будь-¤кий час зм≥нитис¤ ≥ ц≥ни почнуть зростати, що зумовлюЇ збереженн¤
багатьма крањнами частини своњх резервних актив≥в у золот≥, п≥дтриманн¤ його
традиц≥йного видобуванн¤ в одних крањнах та орган≥зац≥њ нового видобуванн¤ в
≥нших, наприклад в ”крањн≥.
