6.6. —¬≤“ќ¬ј “ј ћ≤∆Ќј–ќƒЌј ¬јЋё“Ќ≤ —»—“≈ћ» як результат еволюц≥њ св≥тового господарства та ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарських
зв'¤зк≥в на баз≥ нац≥ональних валютних систем формуютьс¤ механ≥зми м≥ждержавного
регулюванн¤ валютних в≥дносин - св≥това та м≥жнародн≥ (рег≥ональн≥) валютн≥ системи.
—в≥това валютна система - це сп≥льно розроблена державами та закр≥плена м≥жнародними
угодами форма реал≥зац≥њ валютних в≥дносин.
—кладовими св≥товоњ валютноњ системи Ї:
* форми м≥жнародних засоб≥в платежу (золото, нац≥ональн≥ валюти, м≥жнародн≥
валютн≥ одиниц≥ - —ƒ–, ≈ ё, Ївро);
* ун≥ф≥кований режим валютних паритет≥в та курс≥в;
* умови взаЇмноњ конвертованост≥ валют;
* ун≥ф≥кац≥¤ правил м≥жнародних розрахунк≥в;
* режим валютних ринк≥в та ринк≥в золота;
* м≥жнародн≥ валютно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ;
* м≥жнародне регулюванн¤ валютних обмежень.
—в≥това валютна система у своЇму розвитку пройшла етапи, ¤к≥ обумовлен≥
ступенем розвитку св≥тового ринку, м≥жнародними зв'¤зками, типами нац≥ональних
грошових систем.
ѕершою в ≥стор≥њ св≥товою валютною системою була система, заснована на золотому
стандарт≥. ¬она сформувалас¤ стих≥йно наприк≥нц≥ XIX-на початку XX ст. ¤к
сукупн≥сть нац≥ональних валютних систем. Ќе ≥снувало н≥¤ких м≥жнародних норм,
що регулювали валютн≥ в≥дносини, бо в цьому не було потреби. ѕлат≥жний оборот
обслуговувавс¤ переважно золотом. ќснову валютних курс≥в у цей пер≥од становив
валютний золотий паритет. ќбм≥н нац≥ональноњ валюти на ≥ноземну не обмежувавс¤,
≥снував в≥льний вив≥з та вв≥з золота з крањни в крањну, що спри¤ло стаб≥льност≥
валютних курс≥в. ¬≥дхиленн¤ валютних курс≥в в≥д валютних паритет≥в обмежувалос¤
варт≥стю витрат на пересиланн¤ золота. ÷¤ система в≥дпов≥дала умовам швидкого
розвитку продуктивних сил та встановленню пануванн¤ кап≥тал≥стичних виробничих
в≥дносин в епоху в≥льноњ конкуренц≥њ.
ѕерех≥д кап≥тал≥зму до монопол≥стичноњ стад≥њ призв≥в до того, що золотомонетний
стандарт вступив у суперечн≥сть з новими економ≥чними умовами. ¬≥н став
протид≥¤ти концентрац≥њ та централ≥зац≥њ кап≥талу, ≥нтересам монопол≥й та
держави, бо гальмував регулюванн¤ економ≥ки за њх ≥нтересами.
Ќа зм≥ну золотомонетному стандарту п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни прийшов механ≥зм
золотодев≥зного стандарту, що було юридичне оформлено р≥шенн¤м √енуезькоњ
конференц≥њ (1922 p.). ÷е була друга св≥това валютна система.
” пер≥од св≥товоњ економ≥чноњ кризи 1929-1933 pp. з крахом золотодев≥зного стандарту
Їдина св≥това валютна система перестала ≥снувати. ¬она розпалас¤ на валютн≥
блоки, ¤к≥ використовувалис¤ ¤к знар¤дд¤ валютноњ в≥йни. ѕершим у 1931 р.
з'¤вивс¤ стерл≥нговий блок п≥сл¤ скасуванн¤ золотого стандарту у
¬еликобритан≥њ. ƒо його складу ув≥йшли крањни Ѕританськоњ ≥мпер≥њ та ≥нш≥
держави.
” 1933 р. п≥сл¤ скасуванн¤ у —Ўј золотого стандарту було створено доларовий
блок, до складу ¤кого ув≥йшли —Ўј, анада, а також крањни Ћатинськоњ јмерики.
‘ранц≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥¤, а пот≥м ≤тал≥¤ та ѕольща створили у
1933р. золотий блок. ÷≥ крањни зберегли у роки св≥товоњ економ≥чноњ кризи
золотий стандарт. …ого було скасовано лише у 1936 р.
Ќалежн≥сть крањни до того чи ≥ншого валютного блоку визначалас¤ п≥дтриманн¤м
твердого курсу нац≥ональноњ валюти до основноњ валюти, необх≥дн≥стю збер≥ганн¤
золотовалютних резерв≥в у банках крањни, що очолюЇ блок, зд≥йсненн¤м через ц≥
банки вс≥х м≥жнародних розрахунк≥в. «а час та п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни на
баз≥ валютних блок≥в було створено валютн≥ зони. Ќа в≥дм≥ну в≥д валютних блок≥в
крањни, що входили до валютних зон, були пов'¤зан≥ з крањною-гегемоном Їдиним
валютно-ф≥нансовим режимом та однаковою системою валютних обмежень.
—творенн¤ валютних блок≥в, а п≥зн≥ше - валютних зон суперечило тенденц≥њ до ≥нтернац≥онал≥зац≥њ
господарських зв'¤зк≥в, що швидко посилювалас¤. –азом з тим у м≥жвоЇнн≥ роки
валютна сфера була ареною гострого м≥ждержавного суперництва. ¬се це зумовило
високу динам≥чн≥сть розвитку св≥товоњ валютноњ системи.
Ќаприк≥нц≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни пор¤д ≥з загальним комплексом проблем
п≥сл¤воЇнного устрою виникла необх≥дн≥сть створенн¤ новоњ св≥товоњ валютноњ
системи. «а це насамперед виступали —Ўј, ¤к≥ були за≥нтересован≥ у розширенн≥
свого впливу на св≥товому ринку.
ўе у розпал≥ в≥йни казначейства ¬еликобритан≥њ та —Ўј запропонували дл¤
обговоренн¤ два плани - англ≥йський план ейнса та американський план ”айта.
ƒж. ћ. ейнс висунув ≥дею формуванн¤ зам≥сть золота нових плат≥жних засоб≥в -
"регульованоњ валюти", створенн¤ на њњ основ≥ так званого
"м≥жнародного кл≥рингового союзу". Ќавпаки, план ”айта надавав
великого значенн¤ золоту в м≥жнародному валютному устроњ.
” ход≥ тривалих переговор≥в —Ўј, що нагромадили за роки в≥йни велик≥ золот≥
запаси, в≥дмовилис¤ прийн¤ти план ейнса ≥ з допомогою пол≥тичного та
економ≥чного тиску затвердили вс≥ найважлив≥ш≥ положенн¤ плану ”айта.
Ќа м≥жнародн≥й валютно-ф≥нансов≥й конференц≥њ крањн антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ,
що в≥дбулас¤ у липн≥ 1944 р. у м. Ѕреттон-¬удс≥ (—Ўј), були узгоджен≥ основн≥
принципи валютно-ф≥нансового устрою, в≥домого ¤к трет¤ св≥това, або
Ѕреттон-вудська, валютна система. ÷¤ угода почала д≥¤ти з грудн¤ 1945 р. п≥сл¤
п≥дписанн¤ њњ 35 крањнами. –ад¤нський —оюз разом з ≥ншими крањнами
антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ брав участь у конференц≥њ, але, керуючись
пол≥тичними мотивами, в≥дмовивс¤ ратиф≥кувати умови угоди.
ѕередумови Ѕреттон-вудськоњ системи були сформован≥ в 30-х роках унасл≥док
розпаду механ≥зму м≥жнародних розрахунк≥в, заснованого на золотодев≥зному
стандарт≥. ќсновою Ѕреттон-вудськоњ системи стала система золотовалютного
стандарту, ¤ка згодом трансформувалас¤ у систему золотодоларового стандарту.
ќсновн≥ характерн≥ риси Ѕреттон-вудськоњ валютноњ системи:
* пор¤д ≥з золотом ¤к св≥тов≥ резервн≥ та розрахунков≥ валюти використовуютьс¤ дв≥
нац≥ональн≥ валюти - долар —Ўј та (у значно меншому обс¤з≥) англ≥йський фунт
стерл≥нг≥в;
* п≥дтриманн¤ —Ўј розм≥ну паперового долара на золото за оф≥ц≥йною ц≥ною: 35
дол. —Ўј за одну тройську унц≥ю (31,103 г) золота, але т≥льки дл¤ центральних
банк≥в та ур¤дових установ ≥нших крањн;
* створенн¤ ћ≥жнародного валютного фонду (ћ¬‘), що надаЇ його членам кредитну
допомогу дл¤ зд≥йсненн¤ валютноњ ≥нтервенц≥њ, ≥ Ѕанку реконструкц≥њ та розвитку
(ћЅ––, або —в≥тового банку);
* оф≥ц≥йн≥ курси валют установлювалис¤ через визначенн¤ њхнього золотого вм≥сту
(масштабу ц≥н) ≥ в≥дпов≥дно до цього твердо ф≥ксувалис¤ в≥дносно долара —Ўј.
¬они могли в≥дхил¤тис¤ не б≥льш ¤к на 1% в обидв≥ сторони без погодженн¤ з ћ¬‘.
ƒевальвац≥њ понад 10% в≥дбувалис¤ лише за згодою ћ¬‘. ўоб забезпечити
в≥дпов≥дн≥сть меж коливанн¤м курс≥в валют, центральн≥ банки були зобов'¤зан≥
зд≥йснювати валютну ≥нтервенц≥ю в доларах;
* м≥ждержавне регулюванн¤ валютних в≥дносин зд≥йснювалос¤ головним чином через
посередництво ћ¬‘. ¬≥н забезпечував п≥дтриманн¤ крањнами-учасниц¤ми оф≥ц≥йних
валютних паритет≥в та курс≥в. ƒл¤ зм≥ни паритету або введенн¤ валютних обмежень
була потр≥бна згода ћ¬‘;
" через обм≥н по централ≥зованих каналах золота на валюту (у раз≥
надм≥рного зменшенн¤ запас≥в останньоњ) або, навпаки, валюти на золото державн≥
органи мали можлив≥сть зд≥йснювати розрахунки з ≥ншими крањнами за плат≥жними
балансами;
* у раз≥ необх≥дност≥ крањни через механ≥зм ћ¬‘ та ≥ншими шл¤хами могли
надавати одна одн≥й кредити в ≥ноземн≥й валют≥ ƒл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту
плат≥жного балансу.
” результат≥ Ѕреттон-вудськоњ угоди —Ўј д≥стали можлив≥сть ф≥нансувати своњ
величезн≥ закордонн≥ витрати за рахунок нагромадженн¤ короткостроковоњ
доларовоњ заборгованост≥ в≥дносно ≥нших крањн, тобто зд≥йснювати њх
валютно-ф≥нансову експлуатац≥ю.
Ѕреттон-вудська система прот¤гом 50--60-х рок≥в спри¤ла розвитков≥ м≥жнародних
економ≥чних зв'¤зк≥в. ¬одночас вона м≥стила глибок≥ внутр≥шн≥ суперечност≥.
–озм≥н паперового долара на золото за оф≥ц≥йною ц≥ною можливий лише в умовах
стаб≥льност≥ його куп≥вельноњ спроможност≥. «азначена умова Ї також необх≥дною
дл¤ п≥дтриманн¤ сталост≥ курсових сп≥вв≥дношень. ѕроте забезпечити це в умовах
паперово-грошового об≥гу ви¤вилос¤ неможливим.
« к≥нц¤ 60-х рок≥в вибухнула криза Ѕреттон-вудськоњ валютноњ системи, що
привела до њњ розпаду. ” нових умовах "доларовий стандарт" перестав
в≥дпов≥дати ≥снуючому сп≥вв≥дношенню сил, ¤ке характеризувалос¤ значним
зростанн¤м питомоњ ваги у св≥тов≥й економ≥ц≥ крањн "сп≥льного ринку"
та япон≥њ. р≥м того, великий деф≥цит плат≥жного балансу —Ўј, нагромаджен≥
доларов≥ запаси в ≥ноземних центральних банках, зменшенн¤ золотого запасу - все
це св≥дчило про те, що Ѕреттон-вудська система ставала дедал≥ обт¤жлив≥шою ≥
дл¤ —Ўј.
ƒо 1970р. короткостроковий зовн≥шн≥й борг —Ўј у 6 раз≥в перевищив золотий
запас. оли б власники доларових зобов'¤зань пред'¤вили њх одночасно дл¤
обм≥ну, —Ўј були б змушен≥ оголосити себе банкрутом. ѕочалас¤ масова гонитва за
золотом ¤к ст≥йк≥шим грошовим активом ≥ в≥дпов≥дна в≥дмова в≥д долара. ”творилас¤
подв≥йна ц≥на на золото: оф≥ц≥йна - 35 дол. за унц≥ю та ринкова, що в к≥лька
раз≥в перевищувала оф≥ц≥йну.
ќдн≥Їю з п≥дпор Ѕреттон-вудськоњ системи, що руйнувалас¤, стала ≥де¤ ƒж. ейнса
про створенн¤ "регульованоњ валюти". —Ўј були за≥нтересован≥ саме у
так≥й валют≥, щоб обмежити роль золота у м≥жнародн≥й валютн≥й систем≥,
збер≥гаючи за доларом роль головноњ резервноњ валюти. —аме такою валютою стала
—ƒ–.
—ƒ– - спец≥альн≥ права запозиченн¤ у ћ≥жнародному валютному фонд≥ (Special
Drawing Rights) - штучно створен≥ м≥жнародн≥ резервн≥ засоби дл¤ регулюванн¤
сальдо плат≥жних баланс≥в, поповненн¤ оф≥ц≥йних резерв≥в та розрахунк≥в з ћ¬‘.
¬ипуск —ƒ– розпочавс¤ з 1 с≥чн¤ 1970 р. ” ц≥й одиниц≥ виражаютьс¤ курси
нац≥ональних валют, оц≥нюютьс¤ валютн≥ резерви. “ехн≥чно випуск —ƒ–
забезпечувавс¤ у вигл¤д≥ спец≥ального запису на рахунках крањн-член≥в ћ¬‘.
—початку ц¤ одиниц¤ мала золотий вм≥ст, що становив 0,888671 г, ≥
прир≥внювалас¤ до
долара —≤Ћј. ѕ≥сл¤ девальвац≥њ долара в 1971 ≥ 1973 pp. курс одиниц≥ —ƒ– п≥двищивс¤
до 1,2дол. « переходом до "плаваючих" курс≥в варт≥сть —ƒ–
визначаЇтьс¤ на основ≥ середньозваженоњ величини - "валютного кошика"
- через ринков≥ курси валют, ¤к≥ мають найб≥льшу питому вагу у м≥жнародн≥й
торг≥вл≥.
« 1 с≥чн¤ 1999 р. до складу стандартного "кошика" вход¤ть чотири
валюти з питомою вагою: долар —Ўј - 39%, Ївро - 32% (зам≥сть н≥мецькоњ марки -
з 21% та французького франка ≥з 11%), Їна - 18% та фунт стерл≥нг≥в - 11%.
ѕрот¤гом 1971-1973 pp. розвалювалас¤ Ѕреттон-вудська система. ѕочаток цьому
поклала за¤ва тод≥шнього президента —Ўј –. Ќ≥ксона 15 серпн¤ 1971 р. про
припиненн¤ розм≥ну долара на золото та вжитт¤ "надзвичайних заход≥в"
щодо вр¤туванн¤ валюти. ÷е означало фактичний крах Ѕреттон-вудськоњ системи.
”года, що була дос¤гнута на нарад≥ крањн-учасниць ћ¬‘ у м. ≥нгстон≥ на ямайц≥
в с≥чн≥ 1976 p., стала основою створенн¤ четвертоњ св≥товоњ, або ямайськоњ,
валютноњ системи. ÷¤ система набула чинност≥ 1 кв≥тн¤ 1978 р. « њњ ратиф≥кац≥Їю
було внесено зм≥ни у статут ћ¬‘. ‘ормуванн¤ ямайськоњ валютноњ системи, ¤ка
юридичне закр≥плювала демонетизац≥ю золота, розпочалос¤ з кризою
Ѕреттон-вудськоњ валютноњ системи. —учасна св≥това валютна система маЇ характер
паперово-валютноњ (дев≥зноњ) системи.
њњ визначальними рисами Ї:
- визнанн¤ м≥жнародними резервними та розрахунковими валютами пор¤д ≥з доларом
—Ўј валют ≥нших крањн та —ƒ–. ѕ≥сл¤ краху Ѕреттон-вудськоњ системи ви¤вилас¤
тенденц≥¤ переходу до пол≥валютноњ резервноњ та розрахунковоњ систем. як
резервн≥ валюти використовуютьс¤ н≥мецька марка, швейцарський франк, а з 1975
р. уперше в ц≥й рол≥ почала використовуватис¤ ¤понська Їна, п≥сл¤ чого питома
вага американського долара у валютних резервах центральних банк≥в значно
скоротилас¤. Ѕазою ямайськоњ валютноњ системи було проголошено —ƒ– - спец≥альн≥
права запозиченн¤ у ћ¬‘. ÷¤ м≥жнародна розрахункова одиниц¤ мала стати основою
валютних паритет≥в та курс≥в, пров≥дним м≥жнародним плат≥жно-розрахунковим
засобом. —ƒ– отримала статус альтернативи не лише золота, а й долара ¤к
м≥жнародних грошей. ѕроте фактично збер≥гаЇтьс¤ доларовий стандарт, бо ц¤
валюта продовжуЇ займати важливе м≥сце у м≥жнародних розрахунках (2/3 ус≥х
розрахунк≥в), оф≥ц≥йних валютних резервах, у валютному "кошику" —ƒ–
(39%);
- вит≥сненн¤ золота з м≥жнародних розрахунк≥в скасуванн¤м золотих паритет≥в
валют та оф≥ц≥йноњ ц≥ни на золото. ћ¬‘ було доручено повернути крањнам-членам
1/6 частину золотого запасу, ¤ку було внесено ран≥ше у вигл¤д≥ оплати квот, та
реал≥зувати через аукц≥они частину золотих запас≥в. ћ¬‘ припинив приймати
золото ¤к оплату квот та ¤к проценти за кредит. ÷е означало повну демонетизац≥ю
золота у сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин. ¬≥дпов≥дно до цього у Ќью-…орку,
„икаго, “ок≥о та ≥нших центрах св≥товоњ торг≥вл≥ сформувалис¤ м≥жнародн≥ ринки
золота. ¬одночас золото залишаЇтьс¤ у склад≥ оф≥ц≥йних золотовалютних резерв≥в
крањн ¤к високол≥кв≥дний товар;
- оф≥ц≥йне визнанн¤ "плаваючих" валютних курс≥в, тобто тих, ¤к≥
встановлюютьс¤ на валютному ринку залежно в≥д попиту та пропозиц≥њ. ÷е не
означаЇ в≥дсутност≥ будь-¤кого втручанн¤ держав у валютний ринок. ÷ентральн≥
банки через валютну ≥нтервенц≥ю обмежують коливанн¤ курс≥в своњх валют, але не
навколо ран≥ше ф≥ксованих паритет≥в, а навколо ринкових курс≥в, що стих≥йно
складаютьс¤. ¬одночас посилюЇтьс¤ м≥ждержавне валютне регулюванн¤ та контроль
за функц≥онуванн¤м св≥товоњ валютноњ системи через ћ¬‘. ‘онд маЇ повноваженн¤
щодо нагл¤ду за валютною пол≥тикою крањн-учасниць. « метою валютноњ
стаб≥л≥зац≥њ розширен≥ масштаби взаЇмних кредит≥в через ћ¬‘ дл¤ покритт¤
деф≥цит≥в плат≥жних баланс≥в, посилена координац≥¤ д≥¤льност≥ м≥жнародних
валютно-кредитних та ф≥нансових орган≥зац≥й.
- ямайська угода фактично заф≥ксувала в≥дносини, що вже склалис¤ у св≥т≥, дл¤
¤ких давно було характерним дом≥нуюче становище долара —Ўј. –азом з тим ямайська
угода узаконювала тенденц≥ю до валютного пол≥центризму.
ћ≥жнародна (рег≥ональна) валютна система - догов≥рно-правова форма орган≥зац≥њ
валютних в≥дносин окремих крањн.
ўоб протисто¤ти гегемон≥њ долара у св≥тов≥й валютн≥й систем≥, в березн≥ 1979р.
було створено м≥жнародну (рег≥ональну) валютну систему - ™вропейську валютну
систему (™¬—) - форму м≥ждержавного регулюванн¤ валютних в≥дносин крањн
зах≥дноЇвропейського ≥нтеграц≥йного комплексу. ¬она маЇ риси рег≥ональноњ
валютноњ системи ≥ Ї одним ≥з полюс≥в пол≥центричноњ валютноњ системи.
ћетою ™¬— було дос¤гненн¤ валютноњ стаб≥льност≥ та створенн¤ Їдиноњ валюти,
вир≥внюванн¤ основних економ≥чних показник≥в та ун≥ф≥кац≥¤ економ≥чноњ
пол≥тики, розробленн¤ та впровадженн¤ засоб≥в колективного регулюванн¤ валютноњ
сфери, стаб≥л≥зац≥¤ економ≥чного становища крањн-член≥в ™¬—. ” зовн≥шньому
план≥ - це створенн¤ зах≥дноЇвропейського валютного полюсу у пол≥центричн≥й
валютн≥й систем≥.
—творенн¤ ц≥Їњ рег≥ональноњ валютноњ системи викликане, по-перше, взаЇмною
зростаючою залежн≥стю економ≥к цих крањн, а по-друге, кризою Ѕреттон-вудськоњ
валютноњ системи. ™¬— в основному використовувала елементи валютного
регулюванн¤, що були ран≥ше напрацьован≥ практикою сп≥вроб≥тництва м≥ж
центральними банками крањн «ах≥дноњ ™вропи. «а задумкою ≥н≥ц≥атор≥в њњ
створенн¤ (‘ранц≥¤ та Ќ≥меччина), ™¬— повинна була стати зоною Ївропейськоњ
валютноњ стаб≥льност≥ на противагу ямайськ≥й валютн≥й систем≥ та захистити
"—п≥льний ринок" в≥д експанс≥њ долара —Ўј, вит≥снивши його з м≥жнародних
розрахунк≥в у «ах≥дн≥й ™вроп≥.
ћехан≥зм ™¬— м≥стив три елементи: Ївропейська валютна одиниц¤ - ≈ ё (European
Currency Unit - ECU); режим сум≥сного коливанн¤ валютних курс≥в -
"суперзм≥¤"; ™вропейський фонд валютного сп≥вроб≥тництва.
÷ентром ц≥Їњ системи була Ївропейська валютна одиниц¤ - ≈ ё, ¤ка зам≥нила
Ївропейську розрахункову одиницю - ≈–≈. ¬≥д ≈–≈ ≈ ё успадкувала побудову за
принципом "стандартного кошика". „астка кожноњ нац≥ональноњ валюти у
цьому "кошику" залежала в≥д питомоњ ваги валового внутр≥шнього продукту
крањни у сукупному ¬¬ѕ ™≈—. ¬иход¤чи з цього визначалис¤ валютн≥ компоненти ≈ ё
та питома вага нац≥ональних валют у "кошику" ≈ ё. ¬она стала базою
встановленн¤ курсових сп≥вв≥дношень м≥ж валютами крањн-член≥в ™¬—, засобом
розрахунк≥в м≥ж њх центральними банками, а також розрахунковою одиницею у
спец≥ал≥зованих установах та фондах ™≈—.
” р≥шенн≥ про створенн¤ ™¬— передбачалось, що ≈ ё стане:
1) основою дл¤ розрахунк≥в у межах механ≥зму, що визначаЇ валютн≥ курси;
2) основою дл¤ визначенн¤ показника коливань курсу будь-¤коњ з грошових
одиниць, що вход¤ть у цю систему, в≥д середнього показника;
3) засобом зд≥йсненн¤ валютних ≥нтервенц≥й, укладанн¤ угод та наданн¤ кредит≥в;
4) засобом розрахунк≥в м≥ж центральними банками крањн-член≥в, а також м≥ж
валютними органами ™≈—;
5) реальним резервним активом.
Ќа в≥дм≥ну в≥д —ƒ–, ¤к≥ не мають реального забезпеченн¤, ем≥с≥¤ ≈ ё
забезпечувалас¤ наполовину золотом та доларами та нац≥ональними валютами
крањн-член≥в ™¬—. “ехн≥чно випуск ≈ ё було зд≥йснено у вигл¤д≥ запис≥в на
рахунках центральних банк≥в крањн-член≥в ™¬— у ™вропейському фонд≥ валютного
сп≥вроб≥тництва. « 1 с≥чн¤ 1999р. зам≥сть ≈ ё в безгот≥вковий об≥г 11 крањнами
було запроваджено Ївро.
ƒругим елементом ™¬— була система сум≥сного коливанн¤ валютних курс≥в. ƒл¤
кожноњ грошовоњ одиниц≥ крањн-член≥в до початку д≥њ ™¬— було встановлено
центральний курс в≥дносно ≈ ё, на основ≥ ¤кого були визначен≥ двосторонн≥
паритети вс≥х валют, що брали участь у систем≥. ѕрипустимими межами коливань
курс≥в в≥д центрального були ± 2,25%, дл¤ ≤тал≥њ ± 6% з урахуванн¤м
нестаб≥льност≥ њњ валютно-ф≥нансового становища. ѕ≥дтримка узгоджених курс≥в
зд≥йснювалас¤ шл¤хом валютноњ ≥нтервенц≥њ з боку центральних банк≥в
крањн-член≥в ™¬—. ѕравила цих операц≥й передбачають використанн¤ валют крањн-член≥в
пор¤д ≥з доларами —Ўј.
Ќа противагу пол≥тиц≥ —Ўј, спр¤мован≥й на прискоренн¤ демонетизац≥њ золота, та
на в≥дм≥ну в≥д ямайськоњ валютноњ системи ™¬— використовувала золото ¤к
часткове забезпеченн¤ ≈ ё. рањни-учасниц≥ ™¬— ор≥Їнтувалис¤ на ринкову ц≥ну
золота дл¤ регулюванн¤ ем≥с≥њ ≈ ё та обс¤гу резерв≥в у ™вропейському фонд≥
валютного сп≥вроб≥тництва (20% золотодоларових резерв≥в крањн-член≥в). ”веденн¤
механ≥зму п≥дтримки валютних курс≥в та використанн¤ системи валютних
≥нтервенц≥й обумовили необх≥дн≥сть створенн¤ системи коротко- та
середньострокового кредитуванн¤, ¤ка включаЇ:
- систему кредитуванн¤ типу "своп", що ≥снувала у межах двосторонн≥х
в≥дносин м≥ж центральними банками. ќперац≥њ "своп" зд≥йснюютьс¤
банками тих крањн, курси валют ¤ких дос¤-гли меж≥ взаЇмних коливань. редит маЇ
бути погашеним прот¤гом 45 дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ м≥с¤ц¤, в ¤кому його було
надано;
- фонд короткострокового кредитуванн¤. ƒл¤ кожноњ крањни визначен≥ величина
внеску у цей фонд та обс¤г припустимого кредиту. редити надаютьс¤ на строк в≥д
трьох до шести м≥с¤ц≥в з правом пролонгац≥њ до дев'¤ти;
- фонд наданн¤ середньострокових кредит≥в (в≥д двох до п'¤ти рок≥в).
Ќовий етап Ївропейськоњ валютноњ ≥нтеграц≥њ пов'¤заний ≥з трансформац≥Їю ™¬— у
™вропейський валютний союз, ¤кий передбачаЇ утворенн¤ сп≥льного дл¤
крањн-член≥в ™— ™вропейського центрального банку та зам≥ну нац≥ональних валют
сп≥льною Їдиною валютою - Ївро.
ћаастрихтська угода 1992 р. визначила три етапи становленн¤ ™¬—.
ѕерший етап (липень 1990 р. - грудень 1993 p.):
- повна л≥берал≥зац≥¤ руху кап≥тал≥в усередин≥ ™—;
- завершенн¤ процесу формуванн¤ Їдиного внутр≥шнього ринку ™—;
- розробленн¤ заход≥в щодо зближенн¤ (конвергенц≥њ) р¤ду економ≥чних параметр≥в
дл¤ крањн-член≥в.
ƒругий етап (с≥чень 1999 p.):
- створенн¤ незалежноњ ™вропейськоњ системи центральних банк≥в на чол≥ з
™вропейським центральним банком;
- установленн¤ ф≥ксованого курсу дл¤ валют крањн-член≥в ™¬— м≥ж собою, а також
в≥дносно ≈ ё;
- ем≥с≥¤ Їдиноњ грошовоњ одиниц≥;
- проведенн¤ Їдиноњ валютноњ пол≥тики крањнами-членами ™¬—.
” травн≥ 1998 р. на самм≥т≥ ™вросоюзу було визначено 11 крањн, ¤к≥ в≥дпов≥дають
критер≥¤м участ≥ в ≈коном≥чному ≥ валютному союз≥. ÷е - Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤,
јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ћюксембург, ≤спан≥¤, ѕортугал≥¤, ≤тал≥¤,
‘≥нл¤нд≥¤, ≤рланд≥¤. —аме ц≥ крањни з 1 с≥чн¤ 1999 перейшли до використанн¤ в
безгот≥вковому об≥гу сп≥льноњ валюти - Ївро. « р≥зних причин добров≥льно
утрималис¤ в≥д приЇднанн¤ до Ївро ¬еликобритан≥¤, Ўвец≥¤ ≥ ƒан≥¤, а економ≥ка
√рец≥њ не в≥дпов≥дала жорстким економ≥чним критер≥¤м. ƒл¤ повноправноњ участ≥ в
цьому економ≥чному та валютному союз≥ було визначено так≥ ф≥ксован≥ показники:
- деф≥цит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ¬¬ѕ;
- державний борг не повинен становити б≥льш ¤к 60% ¬¬ѕ;
- р≥чна ≥нфл¤ц≥¤ не може бути вищою, н≥ж плюс 1,5-процентних пункти до
середнього р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ у трьох крањнах ™— з найб≥льшою стаб≥льн≥стю ц≥н;
- середнЇ ном≥нальне значенн¤ довгостроковоњ процентноњ ставки не повинно
перевищувати плюс 2-процентн≥ пункти до середнього р≥вн¤ цих ставок у трьох
крањнах ™— з найб≥льшою стаб≥льн≥стю ц≥н.
Ќин≥ крањни ™— вступили у трет≥й етап утворенн¤ ™¬—. —таном на 1 с≥чн¤ 1999р.
було заф≥ксовано валютн≥ курси нац≥ональних валют. ‘≥нансов≥ безгот≥вков≥
операц≥њ з цього пер≥оду можуть зд≥йснюватис¤ ¤к у Ївро, так ≥ в нац≥ональн≥й
валют≥. « 1 с≥чн¤ 2002 p., про що вже йшлос¤, Ївро ув≥йде до гот≥вкового об≥гу
та матиме м≥сце паралельний об≥г Ївро та нац≥ональних валют.
ѕередбачаЇтьс¤, що з 1 липн¤ 2002 р. в об≥гу залишитьс¤ Їдина Ївропейська
валюта - Ївро. «а стаб≥льн≥сть Їдиноњ грошово-кредитноњ пол≥тики ™¬— в≥дпов≥даЇ
™вропейська система центральних банк≥в, до ¤коњ вход¤ть ™÷Ѕ ≥ центральн≥ банки
крањн-учасниць. ‘актично грошово-кредитна пол≥тика крањн-учасниць ™¬— утратила
самост≥йн≥сть в≥дтод≥, коли центральн≥ банки цих крањн вз¤ли зобов'¤занн¤,
використовуючи в≥дпов≥дн≥ ринков≥ ≥нструменти, забезпечити ф≥ксован≥
двосторонн≥ обм≥нн≥ курси за станом на 31 грудн¤ 1998 p., тобто нац≥ональн≥
валюти стали де-ном≥нац≥¤ми Ївро.
ќсновними перевагами введенн¤ Їдиноњ валюти Ї:
- зменшенн¤ операц≥йних витрат;
- розширенн¤ ф≥нансових ринк≥в;
- зростанн¤ њх л≥кв≥дност≥;
- зменшенн¤ валютних ризик≥в;
- спрощенн¤ м≥жнародних ф≥нансових операц≥й;
- зростанн¤ конкуренц≥њ.
”с≥ ц≥ переваги спри¤тимуть подальшому розвитков≥ м≥жрег≥онального
сп≥вроб≥тництва, а сп≥льна валюта Ївро маЇ п≥дстави отримати статус резервноњ
та стати конкурентоспроможною щодо долара —Ўј.
