¬исновки:
1. ‘≥нансове посередництво - це специф≥чний вид д≥¤льност≥ на грошовому ринку,
що пол¤гаЇ в акумул¤ц≥њ його суб'Їктами в обм≥н на своњ зобов'¤занн¤ в≥льних
грошових кап≥тал≥в ≥ розм≥щенн¤ њх в≥д свого ≥мен≥ в дох≥дн≥ активи. ”насл≥док
≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥
* на ринку з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти ≥ загальний асортимент њх
значно розширюЇтьс¤, що посилюЇ стимули до формуванн¤ в≥льних грошових
кап≥тал≥в;
* ур≥зноман≥тнюЇтьс¤ трансформац≥¤ грошового кап≥талу, що спри¤Ї кращ≥й
адаптац≥њ його руху до потреб розширеного в≥дтворенн¤;
* скорочуютьс¤ витрати економ≥чних суб'Їкт≥в на забезпеченн¤ руху свого
грошового кап≥талу;
* зменшуютьс¤ ризики економ≥чних суб'Їкт≥в, пов'¤зан≥ з використанн¤м свого
грошового кап≥талу.
2. —уб'Їкти грошового ринку, ¤к≥ займаютьс¤ ф≥нансовим посередництвом,
називаютьс¤ ф≥нансовими посередниками. ¬они под≥л¤ютьс¤ на дв≥ велик≥ групи:
* банки;
* небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники.
≈коном≥чна в≥дм≥нн≥сть м≥ж ними пол¤гаЇ в тому, що суб'Їкти другоњ групи Ї
чистими посередниками, вони не можуть розм≥стити в активи б≥льше кошт≥в, н≥ж
сам≥ акумулювали. Ѕанки ж Ї не т≥льки звичайними посередниками, а й творц¤ми
кредиту, оск≥льки виконують ем≥с≥йну функц≥ю. “ому правом≥рно розгл¤дати банки
не т≥льки ¤к простих посередник≥в, а й ¤к п≥дприЇмства кредитноњ сфери.
3. ”казана економ≥чна в≥дм≥нн≥сть м≥ж банками ≥ небанк≥всь-кими ф≥нансовими
посередниками вимагаЇ ч≥ткого визначенн¤ сутност≥ банку. Ѕез цього
законодавство не зможе забезпечити ефективне регулюванн¤ банк≥вськоњ
д≥¤льност≥.
Ѕанк в економ≥чному розум≥нн≥ - це ф≥нансовий посередник, ўо виконуЇ комплекс
базових операц≥й, ¤к≥ в сукупност≥ представл¤ють зак≥нчений процес
посередництва:
* акумул¤ц≥ю грошових кошт≥в економ≥чних суб'Їкт≥в з правом в≥льного розпор¤дженн¤
ними;
* в≥льне розм≥щенн¤ њх у дох≥дн≥ активи в≥д свого ≥мен≥ ≥ п≥д свою
в≥дпов≥дальн≥сть;
* безумовне виконанн¤ розпор¤джень власник≥в акумульованих кошт≥в щодо њх
використанн¤ - повернути власников≥ гот≥вкою, перерахувати на рахунки трет≥х
ос≥б чи на власн≥ рахунки ≥нших вид≥в у цьому чи ≥ншому банках.
4. Ѕанк≥вська система - це не проста сукупн≥сть окремих банк≥в, а св≥домо
побудована на законодавч≥й основ≥ њх Їдн≥сть з ч≥тким визначенн¤м м≥сц¤,
субординац≥њ та взаЇмозв'¤зк≥в окремих њњ елемент≥в та ланок. ¬она виконуЇ своњ
специф≥чн≥ функц≥њ ≥ роль в економ≥ц≥, ¤к≥ хоч ≥ пов'¤зан≥ з функц≥¤ми ≥ роллю
окремих банк≥в, проте не повторюють њх ≥ не звод¤тьс¤ до них, а мають
самост≥йне значенн¤.
5. Ѕанк≥вська система маЇ багато сп≥льних рис з ≥ншими економ≥чними системами,
що ставить њњ в один р¤д з найвищими ≥Їрарх≥чними структурами ц≥л≥сноњ
економ≥чноњ системи крањни. ѕроте вона маЇ ≥ своњ специф≥чн≥ риси, ¤к≥
вид≥л¤ють њњ з р¤ду ≥нших систем ≥ надають њй статусу самост≥йного економ≥чного
¤вища.
6. ”крањна дос¤гла значних усп≥х≥в у формуванн≥ своЇњ банк≥вськоњ системи,
особливо в ≥нституц≥ональному та функц≥ональному аспектах. ѕ≥дтвердженн¤м цього
Ї прийн¤тт¤ в 1999 р. «акону "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни" та
п≥дготовка проекту «акону "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ¤кий
маЇ зам≥нити «акон 1991 р. "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", що
переважно вичерпав себе ≥ не в≥дпов≥даЇ сучасн≥й економ≥чн≥й ситуац≥њ в крањн≥.
–азом з тим розвиток банк≥вськоњ системи ”крањни ≥стотно гальмуЇтьс¤ вкрай
пов≥льною ринковою трансформац≥Їю економ≥ки та надм≥рно зат¤жним економ≥чним
спадом.
7. Ќебанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники - об'Їктивно необх≥дне ¤вище у ринков≥й
економ≥ц≥. ¬они не т≥льки Ї потужними конкурентами банк≥в у боротьб≥ за в≥льн≥
грошов≥ кап≥тали, що саме по соб≥ маЇ позитивне значенн¤, а й беруть на себе
наданн¤ економ≥чним суб'Їктам таких ф≥нансових послуг, виконанн¤ ¤ких не
виг≥дно чи законодавче заборонено банкам. “ому вс≥л¤кий розвиток небанк≥вського
посередництва Ї важливим економ≥чним завданн¤м ур¤ду та центрального банку.
8. ¬ ”крањн≥ небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники набули ще меншого розвитку, н≥ж
банки. ѕричини гальмуванн¤ розвитку цих посередницьких структур грошового ринку
криютьс¤ теж у недостатньому поступов≥ економ≥ки, у пов≥льн≥й њњ ринков≥й
трансформац≥њ, у низькому життЇвому р≥вн≥ населенн¤ та незначних грошових
заощадженн¤х.
«апитанн¤
дл¤ самоконтролю:
1. „и вс≥х посередник≥в грошового ринку можна назвати ф≥нансовими? „им
характерна д≥¤льн≥сть ф≥нансових посередник≥в?
2. ” чому пол¤гаЇ економ≥чне призначенн¤ ф≥нансового посередництва?
3. яка з наведених класиф≥кац≥й ф≥нансових посередник≥в найб≥льш повно
характеризуЇ њх склад:
* центральний банк, комерц≥йн≥ банки, ф≥нансов≥ компан≥њ;
* комерц≥йн≥ банки, небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники;
* банк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники, небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники.
4. яку з наведених характеристик банку ¬и вважаЇте правильною ≥ чому:
* банк - це ф≥нансовий посередник грошового ринку;
* банк - це п≥дприЇмство, що продукуЇ ≥ поставл¤Ї на ринок кредит;
* банк - це ≥ ф≥нансовий посередник, ≥ кредитне п≥дприЇмство.
5. „и вс≥ види банк≥в виконують посередницьку функц≥ю на грошовому ринку?
6. ўо таке базов≥ операц≥њ банку ≥ чому банк≥вське законодавство не дозвол¤Ї њх
виконувати небанк≥вським ф≥нансовим посередникам ≥ одночасно дозвол¤Ї банкам
виконувати небазов≥ операц≥њ.
7. як можна в≥др≥знити спец≥ал≥зований банк в≥д небанк≥вськоњ
ф≥нансово-кредитноњ установи?
8. ўо таке банк≥вська система? „и в≥др≥зн¤ютьс¤ функц≥њ ≥ призначенн¤
банк≥вськоњ системи в≥д функц≥й ≥ призначенн¤ окремих банк≥в?
9. Ќазв≥ть родов≥ ознаки банк≥вськоњ системи, ¤к≥ властив≥ й ≥ншим под≥бним
системам?
10. Ќазв≥ть специф≥чн≥ ознаки банк≥вськоњ системи, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють њњ в≥д ≥нших
под≥бних систем?
11. ”каж≥ть на рису, властиву банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни:
* це монобанк;
* це двор≥внева система;
* це трир≥внева система.
12. „и у вс≥х крањнах ус≥ банки другого р≥вн¤ називаютьс¤ комерц≥йними банками?
якщо н≥, то ¤кими ще можуть бути банки другого р≥вн¤? ўо значить вираз
"д≥лов≥ банки"?
13. „и збер≥гають комерц≥йн≥ банки економ≥чну самост≥йн≥сть у строго
централ≥зован≥й банк≥вськ≥й систем≥?
14. ¬изначте, на ¤ких ф≥нансових посередник≥в поширюЇтьс¤ вимога обов'¤зкового
резервуванн¤:
на центральн≥ банки;
на ≥нвестиц≥йн≥ банки та страхов≥ компан≥њ;
на комерц≥йн≥ банки;
на ун≥версальн≥ банки;
на банки другого р≥вн¤;
на вс≥ банки. ≤ чому?
15. ¬изначте, до ¤ких класиф≥кац≥йних груп можна в≥днести таких не-банк≥вських
ф≥нансових посередник≥в:
o кредитн≥ товариства;
* ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ≥нвестиц≥йн≥ банки;
* компан≥њ страхуванн¤ житт¤;
* ломбарди;
* л≥зингов≥ компан≥њ.
16. ƒо ¤коњ категор≥њ сл≥д в≥дносити ≥нвестиц≥йн≥ банки - до банк≥в чи до
небанк≥вських ф≥нансових посередник≥в ≥ чому?
17. „ому дл¤ практики так важливо правильно визначити, що таке банк?
18. ” чому про¤вл¤Їтьс¤ незавершен≥сть формуванн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни?
19. ” чому пол¤гаЇ функц≥ональна в≥дм≥нн≥сть ≥нвестиц≥йних фонд≥в в≥д
ф≥нансових компан≥й?
20. ўо стримуЇ розвиток кредитноњ кооперац≥њ (сп≥лок, товариств) в ”крањн≥?
