–ќ«ƒ≤Ћ
12. ќћ≈–÷≤…Ќ≤ ЅјЌ ».
12.1. ѕќЌя““я, ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя “ј Ћј—»‘≤ ј÷≤я ќћ≈–÷≤…Ќ»’ ЅјЌ ≤¬
омерц≥йн≥ банки - кредитн≥ установи, що зд≥йснюють ун≥версальн≥ банк≥вськ≥
операц≥њ дл¤ п≥дприЇмств, установ ≥ населенн¤ головним чином за рахунок
грошових кошт≥в, залучених у вигл¤д≥ .внеск≥в ≥ депозит≥в. омерц≥йн≥ банки
зд≥йснюють на догов≥рних умовах кредитне, розрахунково-касове та ≥нше
банк≥вське обслуговуванн¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. ѕриймають ≥ розм≥щують
грошов≥ вклади своњх кл≥Їнт≥в, ведуть рахунки банк≥в-кореспондент≥в, а також
можуть виконувати вс≥ або де¤к≥ з таких операц≥й:
- ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень за дорученн¤м власник≥в, або розпор¤дник≥в
кап≥тал≥в, що ≥нвестуютьс¤;
- випуск плат≥жних документ≥в та ≥нших ц≥нних папер≥в (чек≥в, акредитив≥в,
вексел≥в, акц≥й, сертиф≥кат≥в, обл≥гац≥й тощо);
- куп≥вл¤, продаж ≥ збер≥ганн¤ державних ц≥нних папер≥в, а також ц≥нних папер≥в
≥нших ем≥тент≥в;
- видача доручень, гарант≥й та ≥нших зобов'¤зань за трет≥х ос≥б, ¤к≥
передбачають њх виконанн¤ у грошов≥й форм≥;
- касове виконанн¤ державного бюджету;
- придбанн¤ права вимоги з постачанн¤ товар≥в ≥ наданн¤ послуг, прийн¤тт¤
ризик≥в виконанн¤ таких вимог та њх ≥нкасуванн¤ (факторинг);
- куп≥вл¤ у п≥дприЇмств ≥ громад¤н та продаж њм ≥ноземноњ валюти;
- куп≥вл¤ ≥ продаж у держави ≥ за кордоном дорогоц≥нних метал≥в, природних
дорогоц≥нних камен≥в, а також вироб≥в з них;
- дов≥рч≥ операц≥њ (залученн¤ ≥ розм≥щенн¤ кошт≥в; управл≥нн¤ ц≥нними паперами
тощо) за дорученн¤м кл≥Їнт≥в;
- наданн¤ консультативних та ≥нших послуг, пов'¤заних з банк≥вською та ≥ншою
комерц≥йною ≥ господарською д≥¤льн≥стю.
омерц≥йним банкам в ”крањн≥ заборон¤Їтьс¤ займатис¤ д≥¤льн≥стю у сфер≥
матер≥ального виробництва ≥ торг≥вл≥ матер≥альними ц≥нност¤ми, а також
д≥¤льн≥стю з ус≥х вид≥в страхуванн¤, њм заборон¤Їтьс¤ використовувати своњ
союзи та ≥нш≥ об'Їднанн¤ дл¤ дос¤гненн¤ згоди, спр¤мованоњ на монопол≥зац≥ю
ринку банк≥вських послуг, установленн¤ монопольних ставок ≥ ком≥с≥йних винагород,
обмеженн¤ конкуренц≥њ у банк≥вськ≥й справ≥.
омерц≥йн≥ банки класиф≥куютьс¤ за р≥зними критер≥¤ми: формою власност≥,
орган≥зац≥йною формою, розм≥ром кап≥талу; ф≥л≥йною мережею; д≥апазоном
операц≥й, що ними виконуютьс¤, та сектором ринку, де вони функц≥онують.
«а формою власност≥ комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на ун≥тарн≥ ≥ колективн≥.
”н≥тарн≥ банки мають одного власника в особ≥ держави чи приватноњ особи. ¬
”крањн≥ функц≥онують два ун≥тарн≥ комерц≥йн≥ банки з державною формою
власност≥: ќщадбанк ≥ ≈кс≥мбанк. —татутн≥ фонди цих банк≥в створен≥ за рахунок
бюджетних кошт≥в ≥ кошт≥в бюджетних установ. ≤нш≥ в≥тчизн¤н≥ комерц≥йн≥ банки -
це банки з колективною формою власност≥, тому що частка кап≥талу кожного ≥з
засновник≥в законодавче обмежена 35% статутного фонду банку, тобто к≥льк≥сть
засновник≥в банку не може бути меншою трьох юридичних чи ф≥зичних ос≥б.
«алежно в≥д орган≥зац≥йноњ форми комерц≥йн≥ банки з колективною формою
власност≥ представлен≥ на банк≥вському ринку акц≥онерними товариствами
в≥дкритого ≥ закритого типу (акц≥онерн≥ банки) та товариствами з обмеженою
в≥дпов≥дальн≥стю (пайов≥ банки).
јкц≥онерн≥ банки в≥дкритого ≥ закритого типу (вони становл¤ть 84% загальноњ
к≥лькост≥ банк≥в ”крањни) формують св≥й кап≥тал за рахунок об'Їднанн¤
≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в засновник≥в ≥ учасник≥в за допомогою випуску ≥
розм≥щенн¤ акц≥й банку. ¬ласником кап≥талу виступаЇ само акц≥онерне товариство,
тобто банк. јкц≥онери, ¤к правило, не мають права вимагати в≥д банку поверненн¤
своњх внеск≥в. “ому акц≥онерн≥ банки вважаютьс¤ б≥льш ст≥йкими ≥ над≥йними. ¬
”крањн≥ б≥льш≥сть комерц≥йних банк≥в - це акц≥онерн≥ товариства в≥дкритого типу
(59%). Ќайб≥льшим акц≥онерним товариством закритого типу (њх частка становить
25% загальноњ к≥лькост≥) Ї ѕром≥нвестбанк.
ѕайов≥ банки формують св≥й кап≥тал за рахунок внеск≥в грошових кошт≥в (пањв) у
статутний фонд. «а кожним з учасник≥в збер≥гаЇтьс¤ право власност≥ на його
частку кап≥талу, тобто банк не Ї власником кап≥талу. ѕайов≥ комерц≥йн≥ банки
орган≥зовуютьс¤ на принципах товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. “ут
в≥дпов≥дальн≥сть кожного учасника обмежена розм≥ром його внеску у кап≥тал
банку. омерц≥йн≥ банки у форм≥ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю в
”крањн≥ становл¤ть близько 16% в≥д загальноњ њх к≥лькост≥.
«алежно в≥д розм≥ру актив≥в комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на мал≥, середн≥ та
найб≥льш≥. Ќа банк≥вському ринку ”крањни б≥льш≥сть банк≥в - середн≥ (активи
понад 10 млн грн.). ” с≥мку найб≥льших банк≥в (активи понад 1 млрд грн.)
вход¤ть: ѕром≥нвестбанк, ј Ѕ "”крањна", ”крсоцбанк, ѕриватбанк, банк
"јваль", ќщадбанк. Ќа ц≥ банки припадаЇ майже половина актив≥в
банк≥вськоњ системи ”крањни, що св≥дчить про високу концентрац≥ю банк≥вського
кап≥талу.
«алежно в≥д на¤вност≥ ф≥л≥й комерц≥йн≥ банки можна квал≥ф≥кувати на
багатоф≥л≥йн≥, малоф≥л≥йн≥, безф≥л≥йн≥. Ѕ≥льш широку мережу ф≥л≥й нараховуЇ
ќщадбанк (близько 15 000 одиниць), ¤кий маЇ в≥дд≥ленн¤ у вс≥х адм≥н≥стративних
районах крањни. ƒо багатоф≥л≥йних банк≥в в≥днос¤ть ј Ѕ "”крањна"
(понад 500 одиниць), "јваль" (понад 200 одиниць), ”крсоцбанк (понад
100 одиниць). Ѕ≥льш≥сть в≥тчизн¤них банк≥в Ї мало- ≥ безф≥л≥йними.
«алежно в≥д д≥апазону операц≥й, що виконують комерц≥йн≥ банки, ≥ сектора ринку,
де вони функц≥онують, розр≥зн¤ють: ун≥версальн≥ банки; банки з кл≥Їнтською
спец≥ал≥зац≥Їю; банки з галузевою спец≥ал≥зац≥Їю; банки з функц≥ональною
спец≥ал≥зац≥Їю.
”н≥версальн≥ банки виконують широкий спектр операц≥й та надають р≥зноман≥тн≥
послуги своњм кл≥Їнтам. ¬ ”крањн≥ б≥льш≥сть комерц≥йних банк≥в можна вважати
ун≥версальними, бо майже вс≥ вони мають потенц≥йн≥ юридичн≥ можливост≥ дл¤
впровадженн¤ вс≥х банк≥вських продукт≥в ≥ залученн¤ до обслуговуванн¤ р≥зних
тип≥в кл≥Їнт≥в.
ƒо банк≥в ≥з кл≥Їнтською спец≥ал≥зац≥Їю належать кооперативн≥ банки, в ¤ких
основними засновниками ≥ переважними кл≥Їнтами Ї кооперативи. ѕроцес створенн¤
таких банк≥в в ”крањн≥ особливо пом≥тним був у пер≥од 1990-1993рр. ѕ≥зн≥ше
б≥льш≥сть кооперативних банк≥в або припинили свою д≥¤льн≥сть, або втратили
кл≥Їнтську спец≥ал≥зац≥ю.
” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою дуже пом≥тна детал≥зац≥¤ ≥
диференц≥йн≥сть банк≥в залежно в≥д спец≥ал≥зац≥њ з обслуговуванн¤ конкретного
типу кл≥Їнтури. «окрема, функц≥онують б≥ржов≥ банки, ¤к≥ обслуговують операц≥њ
б≥ржових структур; страхов≥ - страхових ≥нститут≥в; кооперативн≥ - кооператив≥в
тощо. Ќа в≥тчизн¤ному банк≥вському ринку пом≥тними представниками банк≥в з
кл≥Їнтською спец≥ал≥зац≥Їю (малий ≥ середн≥й б≥знес) Ї ѕравексбанк, ќлбанк,
банк "јль¤нс" та ≥н. ћожна вважати, що подальша кл≥Їнтська
спец≥ал≥зац≥¤ Ї невикористаним резервом розвитку системи комерц≥йних банк≥в
”крањни.
Ѕанки ≥з галузевою спец≥ал≥зац≥Їю обслуговують переважно юридичних та ф≥зичних
ос≥б у межах певноњ галуз≥ господарства. —туп≥нь спец≥ал≥зац≥њ галузевих банк≥в
значною м≥рою залежить в≥д сфери њх д≥¤льност≥, а також особливостей
господарськоњ д≥¤льност≥ галузевоњ кл≥Їнтури, що можуть бути пов'¤зан≥ ≥з
сезонними чи ≥ншими процесами. ’арактерними представниками банк≥в з галузевою
спец≥ал≥зац≥Їю Ї ј Ѕ "”крањна", ѕром≥нвестбанк, ”крсоцбанк, Ћегбанк,
≈нергобанк, банк "Ќадра", јвтозазбанк, ”кр-нафтогазбанк та де¤к≥
≥нш≥.
‘ункц≥ональна спец≥ал≥зац≥¤ пол¤гаЇ в тому, що комерц≥йн≥ банки виконують
переважно вузьке коло спец≥ал≥зованих операц≥й. ÷е, наприклад, ≥нвестиц≥йн≥,
≥нновац≥йн≥, ощадн≥, ≥потечн≥ та ≥нш≥ банки. ‘ункц≥ональна спец≥ал≥зац≥¤
принципово впливаЇ на характер д≥¤льност≥ банку, визначаЇ особливост≥
формуванн¤ актив≥в ≥ пасив≥в, а також специф≥ку роботи з кл≥Їнтурою. ¬ ”крањн≥
функц≥ональна спец≥ал≥зац≥¤ комерц≥йних банк≥в розвинута ще недостатньо. “ому
поки що функц≥онуЇ Їдиний банк з ≥нвестиц≥йною спец≥ал≥зац≥Їю. ÷е ”кр≥нбанк,
¤кий Ї перв≥стком украњнських банк≥в нового типу. ƒуже актуальною Ї проблема
створенн¤ ≥нвестиц≥йних, ≥нновац≥йних, ≥потечних банк≥в.
¬≥домими представниками банк≥в з функц≥ональною спец≥ал≥зац≥Їю Ї ќщадбанк,
≈кс≥мбанк. ” пасив≥ ќщадбанку близько 90% - ÷е кошти ф≥зичних ос≥б, а активн≥
операц≥њ в основному спр¤мован≥ на споживче кредитуванн¤. ≈кс≥мбанк обслуговуЇ
переважно зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть кл≥Їнт≥в. ‘ункц≥ональна спец≥ал≥зац≥¤
названих банк≥в не заважаЇ њм виконувати ≥нш≥ операц≥њ, притаманн≥
ун≥версальним банкам.
” систем≥ комерц≥йних банк≥в в≥дбуваЇтьс¤ процес залученн¤ ≥ноземного кап≥талу.
≥льк≥сть банк≥в, створених за участю ≥ноземного кап≥талу на початок 2000р.,
дос¤гла 18% в≥д загальноњ к≥лькост≥ д≥ючих банк≥в, з них майже третину
становл¤ть банки з≥ 100-процентним ≥ноземним кап≥талом.
