12.3. ќ—Ќќ¬» ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ “ј —ѕ≈÷»‘≤ ј ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ќ –≈ћ»’ ¬»ƒ≤¬ ќћ≈–÷≤…Ќ»’ ЅјЌ ≤¬
омерц≥йн≥ банки р≥зних вид≥в ≥ форм власност≥ створюютьс¤ у вигл¤д≥ акц≥онерних товариств або товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю в≥дпов≥дно до «акон≥в ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", "ѕро господарськ≥ товариства", "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", "ѕро п≥дприЇмництво", ≥нших законодавчих акт≥в ”крањни.
вважаЇтьс¤ створеним ≥ набуваЇ статусу юридичноњ особи з моменту його
реЇстрац≥њ в Ќац≥ональному банку ”крањни. …ого засновниками можуть бути
в≥тчизн¤н≥ та ≥ноземн≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи за вин¤тком –ад народних
депутат≥в та ≥нших виконавчих орган≥в влади, пол≥тичних та профсп≥лкових
орган≥зац≥й, сп≥лок, парт≥й, громадських фонд≥в. ” створенн≥ банку не можуть
брати участ≥ в≥йськовослужбовц≥ та посадов≥ особи орган≥в суду, прокуратури,
держбезпеки, внутр≥шн≥х справ, держарб≥тражу, а також посадов≥ особи орган≥в
державноњ влади та управл≥нн¤.
÷≥ обмеженн¤ спр¤мован≥ на усуненн¤ можливост≥ адм≥н≥стративного впливу на
банк≥вську д≥¤льн≥сть з боку окремих категор≥й посадових ос≥б, а також
недопущенн¤ в≥двол≥канн¤ њх в≥д виконанн¤ державних службових обов'¤зк≥в.
—татутний фонд новостворюваного комерц≥йного банку формуЇтьс¤ т≥льки за рахунок
власних кошт≥в засновник≥в у грошов≥й форм≥, що виключаЇ можлив≥сть
використовувати розпод≥льний механ≥зм дл¤ залученн¤ бюджетних ≥ кредитних
ресурс≥в у банк≥вську власн≥сть. –озм≥р статутного фонду визначаЇтьс¤
засновниками банку, але не може бути меншим за нормативн≥ вимоги ЌЅ”. ÷≥ вимоги
спр¤мован≥ на те, щоб забезпечити певний р≥вень над≥йност≥ банку ≥ його
спроможност≥ в≥дпов≥дати за своњми зобов'¤занн¤ми. «г≥дно з д≥ючим положенн¤м,
прийн¤тим 31 с≥чн¤ 1998 p., м≥н≥мальний р≥вень статутного фонду комерц≥йного
банку, створеного з участю нац≥онального кап≥талу, повинен в≥дпов≥дати сум≥,
екв≥валентн≥й 1 млн Ївро.
якщо банк створюЇтьс¤ у форм≥ —ѕ (сп≥льне п≥дприЇмство) ≥ частка ≥ноземного
кап≥талу у статутному фонд≥ становить 50% ≥ б≥льше, то вимоги до його
м≥н≥мального розм≥ру п≥двищуютьс¤ у 5 раз≥в, а стосовно банку ≥з 100-процентним
≥ноземним кап≥талом ц≥ вимоги зб≥льшуютьс¤ у 10 раз≥в. ¬ищ≥ вимоги до
м≥н≥мального розм≥ру статутного кап≥талу новостворених банк≥в з участю
≥ноземного кап≥талу пов'¤зан≥ з необх≥дн≥стю створенн¤ б≥льш високих банк≥вських
гарант≥й дл¤ кл≥Їнт≥в-нерезидент≥в, ¤к≥ Ї переважною кл≥Їнтурою таких банк≥в.
„астка кожного засновника (учасника) у статутному фонд≥ банку не може
перевищувати 35%.
ƒл¤ реЇстрац≥њ орган управл≥нн¤ комерц≥йного банку подаЇ до рег≥онального
управл≥нн¤ (–”) ЌЅ” пакет необх≥дних документ≥в. јле до цього необх≥дно з≥брати
певну суму грошей ≥ акумулювати њњ на тимчасовому рахунку в ЌЅ”. ÷¤ сума
випливаЇ з установчого договору, але не може бути меншою в≥д м≥н≥мальних вимог
ЌЅ”. –” ЌЅ” розгл¤даЇ пакет реЇстрац≥йних документ≥в про створенн¤ комерц≥йного
банку ≥ з в≥дпов≥дним висновком передаЇ його в центральний апарат ЌЅ”, де вони
розгл¤даютьс¤ в≥дпов≥дними структурними п≥дрозд≥лами. ќстаточне р≥шенн¤ про
можлив≥сть створенн¤ комерц≥йного банку з нац≥ональним кап≥талом приймаЇ
ком≥с≥¤ з питань нагл¤ду ≥ регулюванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в, а банку з участю
≥ноземного кап≥талу - ѕравл≥нн¤ ЌЅ”.
ќрган≥зац≥¤ комерц≥йного банку, кр≥м реЇстрац≥њ, передбачаЇ л≥цензуванн¤
банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ¬оно пол¤гаЇ в наданн≥ оф≥ц≥йного дозволу на зд≥йсненн¤
певних банк≥вських операц≥й. ÷ей дозв≥л видаЇ ЌЅ”. Ћ≥цензуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з
метою допущенн¤ на ринок банк≥вських послуг ”крањни комерц≥йних банк≥в, умови
д≥¤льност≥ ¤ких в≥дпов≥дають установленим ЌЅ” обов'¤зковим вимогам ≥ не
загрожують ≥нтересам њхн≥х кл≥Їнт≥в. ѕри л≥цензуванн≥ враховуЇтьс¤ обс¤г
кап≥талу банку, його ф≥нансовий стан, дотриманн¤ економ≥чних норматив≥в
регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, профес≥йна придатн≥сть кер≥вник≥в, висновки
незалежного аудиту, терм≥н д≥¤льност≥ банку на ф≥нансовому ринку. ЌЅ” видаЇ
банкам л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ низки операц≥й з гот≥вкою, розрахункових,
активних, пасивних, операц≥й з валютними ц≥нност¤ми та ≥н.
ќрган≥зац≥йна структура та управл≥нн¤ комерц≥йним банком визначаЇтьс¤ функц≥ональними
п≥дрозд≥лами ≥ службами та кер≥вними органами. ¬ищим органом управл≥нн¤ банку Ї
загальн≥ збори акц≥онер≥в (учасник≥в), ¤к≥ вир≥шують стратег≥чн≥ завданн¤ в
його д≥¤льност≥. ¬ищий орган банку реал≥зуЇ своњ завданн¤ та функц≥њ
безпосередньо через виконавч≥ та контрольн≥ органи, ¤к≥ повн≥стю йому
п≥дзв≥тн≥. ¬иконавчим органом акц≥онерного банку Ї правл≥нн¤, а пайового -
дирекц≥¤. –оботою правл≥нн¤ керуЇ голова, а дирекц≥њ- генеральний директор, ¤к≥
обираютьс¤ чи призначаютьс¤ зг≥дно з≥ статутом банку. онтроль за д≥¤льн≥стю
правл≥нн¤ (дирекц≥њ) банку зд≥йснюЇ рев≥з≥йна ком≥с≥¤, склад ¤коњ
затверджуЇтьс¤ загальними зборами акц≥онер≥в (учасник≥в). «а р≥шенн¤м збор≥в
акц≥онер≥в (учасник≥в) створюЇтьс¤ спостережний орган з метою загального
кер≥вництва роботою банку ≥ контролю за роботою правл≥нн¤ та рев≥з≥йноњ
ком≥с≥њ. “аким органом Ї спостережна рада, ¤ка захищаЇ ≥нтереси акц≥онер≥в у
перерв≥ м≥ж проведенн¤м загальних збор≥в. –ада вир≥шуЇ стратег≥чн≥ завданн¤
управл≥нн¤ та розвитку банку.
ќрган≥зац≥йна структура комерц≥йного банку включаЇ функц≥ональн≥ служби та
п≥дрозд≥ли, кожен з ¤ких виконуЇ певн≥ операц≥њ ≥ маЇ своњ права та обов'¤зки.
ќсновним критер≥Їм орган≥зац≥йноњ побудови банку Ї економ≥чний зм≥ст та обс¤г
операц≥й, ¤к≥ в≥н виконуЇ. ƒепартаменти, управл≥нн¤, в≥дд≥ли формуютьс¤
в≥дпов≥дно до класиф≥кац≥њ окремих банк≥вських операц≥й або њхн≥х груп за
функц≥ональним призначенн¤м. “ому њх к≥льк≥сть ≥ конкретна назва у р≥зних
комерц≥йних банк≥в можуть бути неоднаковими. ¬елик≥ банки мають певну мережу
ф≥л≥й ≥ в≥дд≥лень ≥ територ≥альн≥ органи управл≥нн¤ ними (дирекц≥њ). ¬ ”крањн≥
до таких банк≥в, ¤к≥ в центральному апарат≥ мають в≥дпов≥дн≥ функц≥ональн≥
департаменти, широку мережу в≥дд≥лень ≥ територ≥альн≥ дирекц≥њ, належать
ѕром≥нвестбанк, ј Ѕ "”крањна", ќщадбанк, ”крсоцбанк та де¤к≥ ≥нш≥.
як уже йшлос¤ у п≥дрозд≥л≥ 12.1, комерц≥йн≥ банки бувають ун≥версальними ≥
спец≥ал≥зованими. Ќайб≥льш поширеними спец≥ал≥зованими банками Ї ощадн≥,
≥нвестиц≥йн≥ й ≥потечн≥.
ќщадн≥ банки у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою - це, ¤к правило,
невелик≥ кредитн≥ установи, ¤к≥ функц≥онують у рег≥ональному простор≥ (у межах
м≥ста, земл≥, штату тощо). ƒ≥¤льн≥сть ощадних банк≥в, ¤к правило, контролюЇтьс¤
державою, ¤ка в особ≥ м≥сцевоњ влади Ї, гарантом за њх операц≥¤ми. √оловним
кл≥Їнтом цих банк≥в Ї населенн¤. ¬клади населенн¤ залучаютьс¤ на поточн≥,
≥нвестиц≥йн≥ та ≥нш≥ рахунки. –озм≥щенн¤ кошт≥в зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ наданн¤
споживчих, ≥потечних, бланкових (незабез-печених) кредит≥в, куп≥вл≥ акц≥й та
обл≥гац≥й. ќщадн≥ банки широко кредитують населенн¤ за допомогою кредитних
карток.
¬ ”крањн≥ функц≥онуЇ спец≥ал≥зований банк дл¤ обслуговуванн¤ населенн¤ -
ќщадбанк. ¬≥н маЇ державну форму власност≥ ≥ цим гарантуЇ громад¤нам њх вклади.
јле з р≥зних причин, головною з ¤ких Ї низька платоспроможн≥сть населенн¤,
активн≥ операц≥њ ќщадбанку ще недостатньо спр¤мовуютьс¤ на кредитуванн¤ людей.
—поживч≥ кредити розвинут≥ слабо, перел≥к об'Їкт≥в споживчого кредитуванн¤,
пор≥вн¤но з банками ≥нших крањн, обмежений.
≤нвестиц≥йн≥ банки зд≥йснюють моб≥л≥зац≥ю довгострокового позичкового кап≥талу
≥ надають його п≥дприЇмницьким структурам ≥ держав≥. ћехан≥змом залученн¤
кошт≥в кл≥Їнт≥в Ї ем≥с≥¤ ≥ розм≥щенн¤ обл≥гац≥й та ≥нших вид≥в зобов'¤зань
(сертиф≥кат≥в, вексел≥в). ≤нвестиц≥йн≥ банки вивчають ф≥нансов≥ потреби
кл≥Їнт≥в, узгоджують умови позичок, визначають строки випуску ≥ види ц≥нних
папер≥в з урахуванн¤м стану ринку, њх ем≥с≥ю ≥ наступне розм≥щенн¤ серед
≥нвестор≥в. ≤нвестиц≥йн≥ банки виконують не т≥льки посередницьку функц≥ю м≥ж
позичальниками та ≥нвесторами, а й продають велик≥ пакети акц≥й та обл≥гац≥й за
власний рахунок, надають кредит покупц¤м ц≥нних папер≥в. «аконодавство багатьох
крањн в≥дносить так≥ банки до небанк≥вських ф≥нансово-кредитних установ.
≤потечн≥ банки спец≥ал≥зуютьс¤ на видач≥ довгострокових позичок п≥д заставу
нерухомост≥ - земл≥ ≥ м≥ських буд≥вель. –есурсами ≥потечних банк≥в Ї власн≥
накопиченн¤ та ≥потечн≥ обл≥гац≥њ.
¬ ”крањн≥ класичних ≥нвестиц≥йних та ≥потечних банк≥в поки що немаЇ. ѕричинами
такоњ ситуац≥њ Ї в≥дсутн≥сть ринку нерухомост≥ ≥ земл≥, а також обмежен≥сть
довгострокових кап≥тал≥в, одн≥Їю з причин ¤коњ Ї нестаб≥льн≥сть нац≥ональноњ
валюти.
