урсовые, доклады, контрольные, сочинени¤, электронные учебники, книги, лекции, конспекты, скачать бесплатные рефераты по экономике, менеджменту, рекламе,  скачать бесплатно курсовики по финансам, праву, маркетингу, социологии     ћобильные шпаргалки: ћатематика, √еометри¤, ‘изика, –усский ¤зык, Ћитература, »стори¤ –оссии, ќбществознание

Ќа главную  ниги –ефераты ‘орум —сылки

 урсовые, доклады, контрольные, сочинени¤, электронные учебники, книги, лекции, конспекты, скачать бесплатные рефераты по экономике, менеджменту, рекламе, скачать бесплатно курсовики по финансам, праву, маркетингу, социологии



ƒобавить в избранное

—делать стартовой

Dating.ru

помогите сайту
яндексяндекс. ƒеньги’очу такую же кнопку





   

12.8. —“јЅ≤Ћ№Ќ≤—“№ ЅјЌ ≤¬ ≤ ћ≈’јЌ≤«ћ њњ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя
Ѕанк≥вська стаб≥льн≥сть означаЇ пост≥йну здатн≥сть банку в≥дпов≥дати за своњми зобов'¤занн¤ми ≥ забезпечувати прибутков≥сть на р≥вн≥, достатньому дл¤ нормального функц≥онуванн¤ у конкурентному середовищ≥. Ќа створенн¤ необх≥дних умов дл¤ стаб≥льноњ д≥¤льност≥ банк≥в спр¤мована система економ≥чних норматив≥в регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, ¤ка впроваджена ЌЅ” ≥ Ї обов'¤зковою дл¤ вс≥х комерц≥йних банк≥в. Ќайважлив≥шими економ≥чними нормативами, ¤к≥ характеризують ф≥нансову ст≥йк≥сть банку, його здатн≥сть виконувати б≥льш≥сть ≥нших норматив≥в, Ї нормативи кап≥талу, зокрема м≥н≥мальний розм≥р статутного кап≥талу, норматив платоспроможност≥ ≥ норматив достатност≥ кап≥талу.
ћ≥н≥мальний розм≥р статутного кап≥талу регламентуЇ р≥вень статутного фонду новостворюваних банк≥в, ¤кий не може бути меншим суми, екв≥валентноњ 1 млн Ївро за курсом ЌЅ” на момент реЇстрац≥њ банку. ѕлатоспроможн≥сть визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж кап≥талом ≥ активами банку, п≥дсумовуваними з урахуванн¤м њхн≥х ризик≥в. Ќормативне значенн¤ показника не може бути нижчим в≥д 8%. ÷е означаЇ, що дл¤ нормальноњ роботи банк на кожну гривню актив≥в, скоригованих на ступ≥нь ризику, повинен мати 8 коп. власних кошт≥в (кап≥талу). —пор≥дненим з цим показником Ї показник достатност≥ кап≥талу, ¤кий визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м кап≥талу до загальних актив≥в банку, зменшених на створен≥ в≥дпов≥дн≥ резерви (резерви на в≥дшкодуванн¤ можливих втрат в≥д активних операц≥й). Ќормативне значенн¤
показника достатност≥ кап≥талу маЇ бути не меншим за 4%, тобто на кожну гривню ус≥х актив≥в (за м≥нусом резерв≥в) банк повинен мати 4 коп. кап≥талу.
 омерц≥йний банк буде в змоз≥ в≥дпов≥дати за своњми зобов'¤занн¤ми за умови, ¤кщо в≥н вклав своњ ≥ залучен≥ кошти у л≥кв≥дн≥ активи. ÷е дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки дотриманню банком певних норматив≥в л≥кв≥дност≥. —еред них вид≥л¤ютьс¤ нормативи: миттЇвоњ загальноњ л≥кв≥дност≥, а також в≥дношенн¤ високол≥кв≥дних актив≥в до робочих актив≥в. Ќорматив миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ суми кошт≥в на кореспондентському рахунку та в кас≥ до поточних зобов'¤зань банку. Ќормативне значенн¤ показника миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ маЇ бути не меншим за 20%. ÷е означаЇ, що на кожну гривню своњх поточних зобов'¤зань банк повинен мати не менше, н≥ж 20 коп. абсолютно л≥кв≥дних актив≥в. Ќорматив загальноњ л≥кв≥дност≥ розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ загальних актив≥в до загальних зобов'¤зань банку ≥ маЇ бути не меншим в≥д 100%, тобто у банку активи ≥ пасиви повинн≥ бути збалансованими.
 р≥м двох наведених вище показник≥в, банк повинен дотримуватис¤ певного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж високол≥кв≥дними ≥ робочими активами. Ќормальним це сп≥вв≥дношенн¤ вважаЇтьс¤ тод≥, коли воно Ї не меншим за 20%. ÷е означаЇ, що на кожну гривню робочих актив≥в (актив≥в, що дають доходи), банк повинен мати 20 коп. високол≥кв≥дних актив≥в.
¬иконуючи активн≥ операц≥њ, банки мають справу з кл≥Їнтами з р≥зним ф≥нансовим становищем, ¤ким до того ж притаманна така риса, ¤к швидка зм≥нюван≥сть. ÷е обумовлюЇ п≥двищений ризик банк≥вських операц≥й, а з ним ≥ можлив≥сть допущенн¤ збитк≥в. ќдним ≥з засоб≥в м≥н≥м≥зац≥њ ≥ запоб≥ганн¤ ризик≥в Ї дотриманн¤ банком норматив≥в ризику, њх ≥снуЇ к≥лька. ќдним з них Ї максимальний розм≥р ризику на одного позичальника. ¬≥н розраховуЇтьс¤ д≥ленн¤м сукупноњ заборгованост≥ за позичками, м≥ж-банк≥вськими кредитами та врахованими вексел¤ми одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'¤зань, виданих дл¤ цього позичальника, на кап≥тал банку. Ќормативне значенн¤ цього показника не повинно перевищувати 25%. “обто банк повинен диверсиф≥кувати своњ кредитн≥ вкладенн¤ ≥ не допускати њх великоњ концентрац≥њ в одного кл≥Їнта.
≤снують також ≥нш≥ обмеженн¤, зокрема банк може надати кредити ≥ншим банкам у розм≥р≥, ¤кий не перевищуЇ 200% його кап≥талу, а отримати кредит≥в в≥д ≥нших банк≥в на суму, що не перевищуЇ 300% кап≥талу. ¬кладенн¤ кошт≥в в ≥нвестиц≥йн≥ операц≥њ не може перевищувати 50% банк≥вського кап≥талу.
ѕрибутков≥сть ¤к елемент банк≥вськоњ стаб≥льност≥ залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в ≥ витрат. ќц≥нюванн¤ прибутковост≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою системи в≥дпов≥дних показник≥в. Ќайпоширен≥шими показниками прибутковост≥ банку Ї: прибутков≥сть банк≥вських актив≥в (ROA); прибутков≥сть акц≥онерного кап≥талу (ROE); процентна маржа (SPRED),
ROA - це показник, що характеризуЇ сп≥вв≥дношенн¤ чистого прибутку банку (прибутку п≥сл¤ оподаткуванн¤) й актив≥в банку. ¬≥н показуЇ, ск≥льки чистого прибутку даЇ одиниц¤ актив≥в банку. ROA - показник ефективност≥ роботи менеджер≥в банку, в≥н показуЇ, ¤к вони справл¤ютьс¤ ≥з завданн¤м отриманн¤ чистого прибутку з актив≥в банк≥вськоњ установи.
ROE - показник, що характеризуЇ в≥дношенн¤ чистого прибутку до акц≥онерного кап≥талу. …ого значенн¤ особливо ц≥кавить акц≥онер≥в банку, оск≥льки воно приблизно дор≥внюЇ розм≥ру чистого прибутку, ¤кий отримуватимуть акц≥онери в≥д ≥нвестуванн¤ свого кап≥талу, тобто р≥вню див≥денд≥в.
SPRED - показуЇ, наск≥льки усп≥шно банк виконуЇ функц≥ю посередника м≥ж вкладниками та позичальниками ≥ наск≥льки гостра конкуренц≥¤ на грошовому ринку, учасником ¤кого Ї установа банку. ѕосиленн¤ конкуренц≥њ зумовлюЇ скороченн¤ р≥зниц≥ м≥ж доходами за активами та витратами за пасивами. ÷ей показник визначаЇтьс¤ за формулою:
мал. 73

ѕри анал≥з≥ прибутковост≥ банку використовуютьс¤ також так≥ показники, ¤к чистий прибуток на одну акц≥ю („ѕа) та чиста процентна маржа („ѕћ).
„ѕћ - це в≥дношенн¤ процентноњ марж≥ (—ѕ–≈ƒ) до актив≥в банку. Ќа розм≥р процентноњ марж≥ впливають так≥ чинники, ¤к склад та обс¤г залучених кошт≥в, розм≥р кредитних та ≥нших вкладень.  р≥м того, розм≥р процентноњ марж≥ залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ кредитних вкладень та джерел њх утворенн¤ за терм≥нами платеж≥в, а також за ступенем терм≥новост≥ перегл¤ду процентних ставок.
ѕрибутков≥сть в≥д≥граЇ важливу роль у д≥¤льност≥ банку, оск≥льки дос¤гненн¤ задов≥льного р≥вн¤ прибутку даЇ змогу поповнювати кап≥тал, формуЇ основу життЇд≥¤льност≥ та зростанн¤ банку, а також забезпечуЇ прийн¤тний р≥вень див≥дендних виплат акц≥онерам. јле р≥вень прибутковост≥ безпосередньо пов'¤заний
з р≥внем ризику. ¬ищий р≥вень ризику в≥дкриваЇ потенц≥йн≥ можливост≥ отриманн¤ п≥двищеного прибутку, але не виключаЇ можливост≥ втрат. ћ≥н≥м≥зац≥¤ р≥вн¤ ризику даЇ змогу отримати невисокий, але стаб≥льний прибуток. “ому балансуванн¤ м≥ж прибутков≥стю та ризиком, пошук оптимального њх сп≥вв≥дношенн¤ Ї одним ≥з важливих ≥ складних завдань управл≥нн¤ банком.


ƒальше >>



ѕосетите также следущие ресурсы:

–еферат-маркет: учебники, конспекты, рефераты, шпаргалки на украинском и русском ¤зыках

—туденческа¤ библиотека: рефераты, учебные пособи¤, лекции, конспекты

ћега шпора - шпоргалки, шпоры, шпаргалки!

–ефераты по ќЅ∆ (основы безопасности жизнеде¤тельности)

–ефераты по основам педогогики и методам обучени¤

–ефераты дл¤ студентов юрфака по праву и правоведению

–ефераты по географии –оссии и других стран (јвстри¤, ‘ранци¤, √ермани¤, »нди¤, √оа,  итай и т.д.)

–ефераты по истории –оссии и других стран (ƒревний –им, ƒревн¤¤ √реци¤ и т.д.)

–ефераты по культурологии, мхк (мировой художественной культуре) и сочинени¤ по литературе

–ефераты по мировой экономике, экономической теории, бизнес-планы, бухучету, макроэкономике, микроэкономике и другим экономическим дисциплинам



Ќа главную : :  ниги : : –ефераты : : ‘орум : : —сылки


–еклама

Хостинг от uCoz