13.4. ™¬–ќѕ≈…—№ »… ЅјЌ –≈ ќЌ—“–” ÷≤ѓ “ј –ќ«¬»“ ”
™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (™Ѕ––) Ї рег≥ональним м≥жнародним банком, що розпочав свою д≥¤льн≥сть у 1991 р. Ѕанк було створено з≥ спец≥альною метою - спри¤ти переходу до в≥дкритоњ економ≥ки, ор≥Їнтованоњ на ринок, та розвитку приватноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи та крањнах-колишн≥х республ≥ках —–—–. ¬≥дпов≥дно до ”годи про створенн¤ ™Ѕ–– в≥н д≥Ї т≥льки в тих крањнах, ¤к≥ дотримуютьс¤ принцип≥в багатопарт≥йноњ демократ≥њ, плюрал≥зму ≥ ринковоњ економ≥ки ≥ запроваджують њх у житт¤. ƒотриманн¤ цих принцип≥в ретельно контролюЇтьс¤ Ѕанком.
Ѕанк розташований у Ћондон≥, маЇ статус м≥жнародноњ ф≥нансовоњ установи, до
складу ¤коњ вход¤ть 60 член≥в: 58 держав, включаючи вс≥ Ївропейськ≥ крањни,
крањни ≥нших рег≥он≥в св≥ту (—Ўј, ћексика, јвстрал≥¤, ™гипет, япон≥¤ та ≥н.),
™вропейський союз (™—) ≥ ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ). —татутний
кап≥тал банку становить 20 млрд Ївро. ожна крањна-член представлена у –ад≥
керуючих та –ад≥ директор≥в Ѕанку. ¬ ”крањн≥ ™Ѕ–– маЇ дипломатичний статус ≥
статус прив≥лейованого кредитора.
√оловною особлив≥стю ™Ѕ––, що в≥др≥зн¤Ї його в≥д ≥нших банк≥в розвитку, Ї
п≥дтримка ним саме приватноњ п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи. ” цьому положенн≥
ви¤вл¤Їтьс¤ сутн≥сть д≥¤льност≥ ™Ѕ––, ¤ка проголошуЇ, що не менше 60%
загального обс¤гу ф≥нансуванн¤ Ѕанку повинно спр¤мовуватис¤ до приватного
сектора. ” 1997 р. зобов'¤занн¤ у цьому сектор≥ становили 76% за обс¤гами ≥ 86%
за к≥льк≥стю в≥д загального обс¤гу ф≥нансуванн¤ ™Ѕ––.
Ѕанк д≥Ї у крањнах-операц≥¤х, число ¤ких становить 26. « метою координац≥њ
д≥¤льност≥ на м≥сц¤х ™Ѕ–– в≥дкрив 28 представництв у вс≥х своњх
крањнах-операц≥¤х, за вин¤тком одн≥Їњ (¬≥рмен≥¤). ÷≥ представництва беруть
участь у процес≥ розробленн¤ нових проект≥в ≥ виконанн≥ затверджених, т≥сно
сп≥впрацюючи з м≥сцевими орган≥зац≥¤ми. ” сучасних умовах орган≥зац≥йна
структура Ѕанку дещо трансформуЇтьс¤, що ви¤вл¤Їтьс¤ в посиленн≥ д≥¤льност≥ на
м≥сц¤х. “ака децентрал≥зац≥¤, на думку кер≥вництва Ѕанку, дасть змогу
ефективн≥ше реагувати на зм≥ни ринковоњ кон'юнктури й удосконалювати критер≥њ
прийн¤тт¤ р≥шень. ѕредставництва поЇднуютьс¤ у територ≥альн≥ в≥дд≥ли. ”крањна,
разом ≥з –умун≥Їю, Ѕосн≥Їю ≥ √ерцеговиною та ’орват≥Їю, входить до складу групи
ѕ≥вденноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи (BGCEE). ƒ≥¤льн≥стю територ≥альних груп керуЇ
Ѕанк≥вський департамент.
”с≥ повноваженн¤ щодо управл≥нн¤ ™Ѕ–– покладен≥ на –аду керуючих на чол≥ з
√оловою ≥ двома заступниками. ¬она складаЇтьс¤ з м≥н≥стр≥в ф≥нанс≥в або
керуючих центральними банками крањн-учасниць ≥ представник≥в в≥д ™— ≥ ™≤Ѕ. –ада
керуючих делегуЇ р¤д своњх повноважень –ад≥ директор≥в, ¤ка в≥дпов≥даЇ за
поточну д≥¤льн≥сть Ѕанку.
ƒо –ади директор≥в вход¤ть ѕрезидент, три в≥це-президенти ≥ 23 директори. ожен
в≥це-президент координуЇ д≥¤льн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ територ≥альноњ групи.
«бори акц≥онер≥в провод¤тьс¤ щор≥чно у кв≥тн≥-травн≥ почергово у Ћондон≥ (у
непарн≥ роки) та в одн≥й ≥з крањн-член≥в банку (у парн≥ роки). —ьом≥ щор≥чн≥
збори (1998 р.) в≥дбулис¤ у иЇв≥.
—вою д≥¤льн≥сть Ѕанк будуЇ за стратег≥Їю керованого зростанн¤, на основ≥
жорсткого дотриманн¤ здорових банк≥вських принцип≥в.
‘ункц≥¤ми ™Ѕ––, що визначають пр≥оритети його д≥¤льност≥, Ї:
- спри¤нн¤ переходу до ринковоњ економ≥ки та оц≥нка впливу своњх проект≥в на
процес переходу крањн на ринков≥ умови господарюванн¤;
- п≥дтримка приватноњ п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи;
- заохоченн¤ сп≥льного ф≥нансуванн¤ проект≥в та залученн¤ пр¤мих ≥ноземних
≥нвестиц≥й у приватний та державний сектори;
- моб≥л≥зац≥¤ внутр≥шнього та зовн≥шнього кап≥талу;
- допомога в д≥¤льност≥ ≥нших ≥нституц≥й.
‘≥нансуванн¤ ™Ѕ–– залежить в≥д конкретност≥ проект≥в ≥ надаЇтьс¤ ¤к на
зм≥цненн¤ ф≥нансових ≥нституц≥й або структурну реорган≥зац≥ю великих компан≥й,
так ≥ у вигл¤д≥ др≥бних кредит≥в компан≥¤м, що мають нав≥ть к≥лька прац≥вник≥в.
«алучаючи ресурси на м≥жнародних ринках, пор¤д ≥з власними ресурсами, ™Ѕ––
надаЇ своњ послуги за комерц≥йними ц≥нами, дуже часто разом ≥з партнерами
(сп≥вф≥нансуванн¤). ™Ѕ–– сп≥впрацюЇ з багатьма м≥жнародними ≥нституц≥¤ми, ≥
насамперед ≥з √рупою —в≥тового банку (—Ѕ).
™Ѕ–– зд≥йснюЇ ¤к пр¤ме, так ≥ опосередковане ф≥нансуванн¤.
ѕр¤ме - це ф≥нансуванн¤ безпосередньо Ѕанком, ф≥нансуютьс¤ велик≥ за обс¤гом
≥нвестиц≥њ або ≥нфраструктурн≥ проекти ¤к приватн≥, так ≥ за участ≥ м≥сцевоњ
або центральноњ влади. ќпосередковане ф≥нансуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через
ф≥нансових посередник≥в (м≥сцев≥ банки або ≥нвестиц≥йн≥ фонди).
«алежно в≥д пор¤дку ф≥нансуванн¤ ™Ѕ–– використовуЇ р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥
≥нструменти.
ƒо ≥нструмент≥в пр¤мого ф≥нансуванн¤ ™Ѕ–– належать:
1. редити. Ќадаютьс¤ на конкретн≥ потреби з урахуванн¤м кредито- ≥
платоспроможност≥ позичальника. редитний ризик або повн≥стю бере на себе Ѕанк,
або частково синдиц≥юЇтьс¤. редит може бути забезпечений майном позичальника
або пов'¤заний з акц≥онерним кап≥талом.
2. ≤нвестиц≥њ в акц≥онерний кап≥тал. Ѕанк купуЇ субконтро-льн≥ пакети акц≥й, а
також гарантуЇ розм≥щенн¤ випуску акц≥й. ѕри пр¤мому вкладанн≥ в акц≥онерний
кап≥тал Ѕанк дуже часто назначаЇ свого представника у спостережний ком≥тет дл¤
забезпеченн¤ прозорост≥ внутр≥шнього управл≥нн¤, п≥дзв≥тност≥ кер≥вництва ≥
розробл¤Ї ч≥тку стратег≥ю реал≥зац≥њ свого пакета акц≥й.
3. √арант≥њ ™Ѕ–– допомагають позичальникам в отриманн≥ доступу до ф≥нансуванн¤
≥ розпод≥лу ризик≥в в≥дпов≥дно до побажань ™Ѕ–– ≥ його партнер≥в з
ф≥нансуванн¤. √арант≥њ на експортн≥ кредити ≥ роздр≥бн≥ банк≥вськ≥ послуги в≥н
не надаЇ.
ћ≥н≥мальна сума пр¤мих кредит≥в, що надаютьс¤ ™Ѕ––, становить 5 млн Ївро, хоча
за певних умов сума може бути скориго-вана - зменшена або зб≥льшена. —ередн¤
сума таких кредит≥в дор≥внюЇ близько 22 млн Ївро, строк кредит≥в - у середньому
5-10 рок≥в, у вин¤ткових випадках - 15 рок≥в. ѕроцент за кредитами може бути
ф≥ксований або плаваючий, установлюЇтьс¤ в≥н з маржою до ставки LIBOR.
ќпосередковане ф≥нансуванн¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ наданн¤ незначних за обс¤гом
кредит≥в. ≤нструментами його Ї:
1. редитн≥ л≥н≥њ ™Ѕ–– середньо- ≥ довгострокового характеру ф≥нансовим
посередникам, ¤кими Ї м≥сцев≥ банки, дл¤ задоволенн¤ внутр≥шнього попиту на кредити
на умовах ™Ѕ––.
2. ≤нвестиц≥њ в приватн≥ акц≥онерн≥ кап≥тали зд≥йснюютьс¤ банком шл¤хом
п≥дписки на звичайн≥ ≥ прив≥лейован≥ акц≥њ, або в ≥нших формах. ќб'Їктом
вкладень Ї, ¤к правило, кап≥тали ≥нвестиц≥йних фонд≥в, ¤к≥ надал≥ сам≥
вкладають ц≥ кошти у приватн≥ середн≥ компан≥њ, або в кап≥тали банк≥в з метою
п≥дтримки ≥ розвитку ф≥нансового сектора.
3. ѕрограми розвитку банк≥в. ™Ѕ–– намагаЇтьс¤ допомогти м≥сцевим банкам набути
над≥йноњ репутац≥њ, ¤ка б допомогла њм працювати на м≥жнародних ф≥нансових ринках,
мати доступ до ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ™Ѕ–– може виступати у рол≥ гаранта.
«д≥йснюЇ програму р≥зноман≥тноњ техн≥чноњ допомоги банкам.
4. —п≥вф≥нансуванн¤. „астка ≥нвестиц≥й ™Ѕ–– у проектах приватного сектора, ¤к
правило, обмежуЇтьс¤ 35%. —аме тому Ѕанк виступаЇ у рол≥ катал≥затора залученн¤
≥нших ≥нвестор≥в. ќсновними партнерами ™Ѕ–– у сп≥вф≥нансуванн≥ виступають:
* комерц≥йн≥ банки - шл¤хом участ≥ у кредитах ™Ѕ––, перев≥дступленн¤ прав,
боргових зобов'¤зань, паралельних кредит≥в ≥ кредитних л≥н≥й;
* оф≥ц≥йн≥ партнерськ≥ установи - державн≥ орган≥зац≥њ ≥ ф≥нансов≥ установи,
спец≥ально створюван≥ на основ≥ м≥жур¤дових угод;
* експортно-кредитн≥ агенц≥њ - на основ≥ пр¤мого ф≥нансуванн¤
експортно-кредитних та ≥нвестиц≥йно-страхових гарант≥й;
* м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи - кредитуванн¤ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ
≥нфраструктур у приватному сектор≥ й кредити п≥д державну гарант≥ю на
зд≥йсненн¤ великих проект≥в.
” 1997р. партнерами ™Ѕ–– по сп≥вф≥нансуванню були 115 комерц≥йних банк≥в,
частка ¤ких у загальн≥й сум≥ наданих кредит≥в становила 48%. ќф≥ц≥йн≥ установи
брали участь у 30 проектах (23% в≥д загального обс¤гу "кредитуванн¤).
—п≥вф≥нансуванн¤ з≥ спец≥альними кредитними агенц≥¤ми становило 13% в≥д
загальноњ суми наданих кредит≥в. ¬≥с≥м операц≥й, частка ¤ких 16%, зд≥йснювалис¤
з м≥жнародними ф≥нансовими установами.
”крањна вступила до ™Ѕ–– 13 серпн¤ 1992р. ћале та середнЇ п≥дприЇмництво в
наш≥й крањн≥ поки що розвинуте недостатньо, ≥
м≥жнародне сп≥вроб≥тництво з Ѕанком максимально спр¤моване на спри¤нн¤ розвитку
цього перспективного сектора економ≥ки. ѕ≥сл¤ вступу ”крањни до ™Ѕ–– њй було
в≥дкрито кредитну л≥н≥ю ™— на суму 130 млн екю, ¤ку практично в≥дразу було
використано. ѕр≥оритетами д≥¤льност≥ банку в ”крањн≥ на сьогодн≥ Ї:
- п≥дтримка та розвиток приватного сектора;
- зм≥цненн¤ позиц≥й ф≥нансового сектора;
- спри¤нн¤ та допомога в реструктуризац≥њ та модерн≥зац≥њ сектора енергетики;
- розвиток малих та середн≥х п≥дприЇмств (ћ—ѕ);
- спри¤нн¤ реконструкц≥њ та реформам ключових сектор≥в ≥нфраструктури, а саме:
сектор≥в транспорту, телекомун≥кац≥й та комунальних послуг;
- п≥дтримка п≥двищенн¤ ¤дерноњ безпеки.
«г≥дно з першою кредитною угодою м≥ж ™Ѕ–– та ЌЅ” в≥д 16 грудн¤ 1994 р. ”крањн≥
було в≥дкрито кредитну л≥н≥ю малим та середн≥м п≥дприЇмствам (ћ—ѕ-≤) ≥з загальним
обс¤гом 120,2 млн дол. —Ўј. ”крањнськ≥ п≥дприЇмц≥ мали можлив≥сть отримати
кредит розм≥ром в≥д 50 тис. до 2,5 млн дол. п≥д 14% р≥чних на строк не б≥льше
¤к п'¤ть рок≥в ≥з двома п≥льговими роками. ћ—ѕ-позичальники повинн≥ в≥дпов≥дати
р¤ду вимог ™Ѕ––, серед ¤ких:
а) ћ—ѕ мають належати до приватного сектора;
б) мати не б≥льше н≥ж 500 прац≥вник≥в;
в) фонди п≥дприЇмства мають дор≥внювати не б≥льш ¤к 2,5 млн дол. (перед
упровадженн¤м проекту);
г) сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж залученими та власними коштами не повинно перевищувати 70
: 30;
д) коеф≥ц≥Їнт покритт¤ обслуговуванн¤ боргу не може бути меншим за 1,3 : 1.
«а ц≥Їю програмою укладено 145 проект≥в на суму 133,9 млн дол. —Ўј. Ќайб≥льше
кошт≥в спр¤мовано у харчову промислов≥сть (30%), на транспортн≥ послуги (8,59%),
у легку (8,22%) та деревообробну (7,88%) промислов≥сть, с≥льське господарство
(переробн≥ галуз≥) (7,48%), х≥м≥чну промислов≥сть (7,16%). ¬ обслуговуванн≥
кредитноњ л≥н≥њ брали участь комерц≥йн≥ банки "јваль",
"јж≥о", "¬абанк", "Ќадра", ѕриватбанк, ”крањнський
кредитний банк, "”крањна", «ах≥дноукрањнський комерц≥йний банк.
ќск≥льки проект розвивавс¤ усп≥шно, ™Ѕ–– та ЌЅ” розпочали в 1998 р. програму
м≥крокредитуванн¤ ≥з залишку кошт≥в першоњ кредитноњ л≥н≥њ (6 млн дол. —11≤ј).
ѕрограма реал≥зуЇтьс¤ разом ≥з Ќ≥мецько-”крањнським ‘ондом. «а два роки д≥њ
програми було видано понад 1000 кредит≥в загальним обс¤гом понад 20 млн дол.
—Ўј. ѕрограма м≥крокредитуванн¤ маЇ на мет≥:
* наданн¤ кредитних кошт≥в м≥кро- та малим п≥дприЇмствам;
* наданн¤ техн≥чноњ п≥дтримки комерц≥йним банкам у спри¤нн≥ розвитку зазначених
ц≥льових груп;
* створенн¤ умов дл¤ довгострокового ф≥нансуванн¤ м≥кро- та малих п≥дприЇмств
украњнськими комерц≥йними банками.
« огл¤ду на усп≥шну реал≥зац≥ю першоњ кредитноњ л≥н≥њ, 8 травн¤ 1998 р. було
п≥дписано угоду м≥ж ЌЅ” та ™Ѕ–– про впровадженн¤ другоњ кредитноњ л≥н≥њ
(ћ—ѕ-2), ¤ка вже реал≥зуЇтьс¤. ÷ей проект маЇ на мет≥ надати середньостроков≥
кредити м≥кро-, малим та середн≥м п≥дприЇмствам через украњнськ≥ банки. –озм≥р
л≥н≥њ становить 75,1 млн Ївро. « ц≥Їњ суми буде перев≥дступлено у вигл¤д≥
позичок малим та середн≥м приватним п≥дприЇмствам 66 192 тис. дол. —Ўј двома
р≥вними траншами ≥ м≥крокредит≥в трьома траншами (один - 11 032 тис. та два по
5516 тис. дол. —Ўј) малим п≥дприЇмствам ≥ приватним п≥дприЇмц¤м. –озм≥р цих
кредит≥в становитиме в≥д 125 000 до 2,5 млн дол. —Ўј.
ўе одним напр¤мом роботи ™Ѕ–– з ”крањною Ї ф≥нансуванн¤ через венчурн≥ фонди. ”
межах ц≥Їњ програми у 1992р. було п≥дписано угоду з ‘ондом "”крањна",
за ¤кою було проф≥нансовано понад 30 компан≥й на суму б≥льше ¤к 10 млн дол. ”
1998 р. п≥дписано угоду з "√лобал ‘≥нанс" загальним обс¤гом 60 млн
дол. —Ўј дл¤ ф≥нансуванн¤ у –умун≥њ та в ”крањн≥, максимальне ф≥нансуванн¤
становить до 10 млн дол. —Ўј. ” тому ж самому роц≥ було п≥дписано угоду з
"™вровенчерз ”крањна" обс¤гом кап≥тал≥зац≥њ 30 млн дол. —Ўј.
¬иход¤чи з≥ стратег≥њ ™Ѕ–– в≥дносно ”крањни, ЌЅ” при активн≥й рол≥ ™Ѕ––
готуЇтьс¤ до створенн¤ ћ≥кроф≥нанс Ѕанку з обс¤гом кап≥талу 10 млн Ївро. —еред
≥нвестор≥в банку мають бути ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤;
Ќ≥мецько-украњнський фонд "“рансформ", «ах≥дноЇвропейський фонд
п≥дприЇмництва дл¤ крањн —Ќƒ. ќч≥куЇтьс¤, що портфель кредит≥в становитиме до
к≥нц¤ 2000р. приблизно 15 млн Ївро. ” своњй д≥¤льност≥ новий банк буде ор≥Їнтуватис¤
на компан≥њ з чисельн≥стю працюючих менш ¤к 100 ос≥б.
ѕодальший розвиток економ≥ки крањни стимулюЇ пошук р≥зноман≥тних форм
рег≥ональних валютно-ф≥нансових в≥дносин. ” цьому напр¤м≥ ”крањна сп≥впрацюЇ не
т≥льки з ™Ѕ––, а й з ≥ншими установами, зокрема з Ќ≥мецькою кредитною установою
дл¤ в≥дбудови (KFW), ¤ка також д≥Ї у сфер≥ м≥крокредитуванн¤. ѕ≥сл¤ оф≥ц≥йного
в≥зиту ‘едерального анцлера Ќ≥меччини √ельмута
ол¤ в ”крањну у вересн≥ 1996 р. було прийн¤то р≥шенн¤ про створенн¤ кредитного
Ќ≥мецько-”крањнського ‘онду (Ќ”‘), метою ¤кого Ї пол≥пшенн¤ доступу до кредит≥в
малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств в ”крањн≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й та оборотних
кошт≥в. ÷ей фонд Ї доповненн¤м до вже ≥снуючих проект≥в у межах програми ”р¤ду
Ќ≥меччини "“рансформ". ¬≥н створений у вигл¤д≥ поновленого
револьверного фонду ≥з початковим кап≥талом траншу ”р¤ду Ќ≥меччини ”крањн≥
розм≥ром 10 млн н≥мецьких марок.
„ерез 1,5 року п≥сл¤ наданн¤ першого кредиту по л≥н≥њ ѕ”‘ цим фондом було
видано близько 600 кредит≥в на суму, що перевищуЇ 21 млн н≥мецьких марок.
¬≥дпов≥дальними за виконанн¤ проекту Ї KFW ≥ ЌЅ”. ¬ украњнських банках, ¤к≥
обслуговують цю кредитну л≥н≥ю, було створено в≥дд≥ли м≥крокредитуванн¤, де
працюють кредитн≥ експерти, що пройшли теоретичну п≥дготовку у межах програми
“рансформ. ѕотенц≥йними позичальниками Ї групи п≥дприЇмств, ¤к≥ в≥дпов≥дають
вимогам, наведеним у табл. 13.1.
мал. 74
” програм≥ беруть участь п'¤ть банк≥в: јѕѕЅ "јваль", јЅ
"јж≥о", ¬ј“ "¬аЅанк", Ѕ "ѕриватбанк" та ј Ѕ
" ињв-ѕриват". «а станом на 1 липн¤ 1999р. банки - учасники
обслуговуванн¤ кредитноњ л≥н≥њ Ќ”‘ видали 874 кредити на суму 28 342 411,20
н≥мецьких марок. 80% (700) в≥д загальноњ к≥лькост≥ кредит≥в було надано малим
п≥дприЇмствам, 17,8% - м≥кроп≥д-приЇмствам ≥ 18 кредит≥в - сп≥льним
украњнсько-н≥мецьким п≥дприЇмствам. «а сферою використанн¤ кредити в основному
надавались п≥дприЇмствам сфери послуг - 54,3%, у виробничу сферу - 33,1% та
п≥дприЇмствам торг≥вл≥ - 12,6%.
ќтже, в ”крањн≥ створюютьс¤ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку партнерства з≥
св≥товою сп≥льнотою у сфер≥ малого та середнього б≥знесу. ѕриватний б≥знес -
фундамент ринковоњ економ≥ки, опора в≥дкритого демократичного сусп≥льства,
запорука подальшого ефективного розвитку економ≥ки.
