“ема 3. ≤нформац≥йна база
економ≥чного анал≥зу
«м≥ст та сам процес економ≥чноњ роботи ¤к
функц≥њ управл≥нн¤, що обслуговуЇ ≥нш≥ функц≥њ, доводить, що дл¤ усп≥шного њх
зд≥йсненн¤ необх≥дна ≥нформац≥¤, тобто сукупн≥сть в≥домостей про будь-¤ке
¤вище, процес, ¤к≥ Ї об'Їктом збер≥ганн¤, передач≥ та видозм≥ни. ¬с¤
≥нформац≥¤, ¤ка використовуЇтьс¤ в управл≥нн≥, ¤вл¤Ї собою ≥нформац≥йну
систему, що Ї зв'¤зуючою ланкою м≥ж керуючою та керованою системами. ¬
сучасних перех≥дних до ринку умовах зм≥нюютьс¤ сутн≥сть, значенн¤ та
сукупн≥сть використовуваноњ економ≥чноњ ≥нформац≥њ взагал≥ та анал≥тичноњ
зокрема. ÷е пов'¤зано з≥ зм≥ною системи збору, передач≥ та обробки ≥нформац≥њ
на основ≥ сучасноњ ≈ќ“, регламентац≥њ та структуризац≥њ залежно в≥д ≥Їрарх≥њ
користувача ≥ перетворюЇ њњ на один ≥з найц≥нн≥ших ресурс≥в виробництва,
ринку.
ќбс¤ги та зм≥ст ≥нформац≥њ за складом
користувач≥в р≥зних р≥вн≥в визначаютьс¤ за допомогою д≥ючоњ системи обл≥ку та
статистики, регламентуютьс¤ в≥дпов≥дними законодавчо-нормативними актами ≥,
зокрема, законом про комерц≥йну таЇмницю. ÷им законом та р¤дом п≥дзаконних
акт≥в визначено перел≥к таких, що п≥дл¤гають оголошенню, показник≥в ≥
в≥домостей про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств.
Ўироке застосуванн¤ сучасноњ оргтехн≥ки
значно зб≥льшуЇ ≥нформац≥йн≥ можливост≥ управл≥нськоњ системи, дозвол¤Ї
прискорити обробку управл≥нськоњ ≥нформац≥њ, розширити коло одержуваних ƒаних,
п≥двищити ¤к≥сть та зм≥нити њх характер. —учасна ≈ќ“ надаЇ ћожлив≥сть, пор¤д ≥з
операц≥¤ми ф≥ксац≥њ, накопиченн¤ та обробки ' Ђформац≥њ, виконувати й р¤д
лог≥чних операц≥й, що, у свою чергу, ƒозвол¤Ї автоматизувати р¤д конкретних
завдань по прийн¤ттю ”правл≥нських р≥шень дл¤ стандартних с≥туац≥й виробництва.
÷¤ об ставина вимагаЇ наукового обгрунтуванн¤ складу та зм≥сту потоки
економ≥чноњ ≥нформац≥њ на баз≥ наступних принцип≥в:
Ч встановленн¤ ≥нформац≥йноњ потреби та
шл¤х≥в ≥ метод≥в найб≥льш ефективного њх задоволенн¤;
Ч об'Їктивн≥сть в≥дображенн¤ процес≥в
виробництва, об≥гу, розпод≥лу та потреби, використанн¤ природних, трудових,
матер≥аль них ≥ ф≥нансових ресурс≥в;
Ч Їдн≥сть ≥нформац≥њ, що надходить ≥з р≥зних
джерел (б≥знес план≥в, оперативного, бухгалтерського, статистичного обл≥ку),
усу ненн¤ дублюванн¤ первинноњ ≥нформац≥њ;
Ч оперативн≥сть ≥нформац≥њ, ¤ка дос¤гаЇтьс¤
шл¤хом застосу. ванн¤ сучасних засоб≥в зв'¤зку, безпосередньо пов'¤заних з ≈ќћ;
Ч розробка первинноњ документац≥њ на ≈ќћ ≥ на
ц≥н основ≥ не обх≥дних виробничих показник≥в;
Ч обмеженн¤ обс¤г≥в первинноњ ≥нформац≥њ та
п≥двищенн¤ ефек тивност≥ њњ використанн¤;
Ч кодуванн¤ первинних даних з метою
скороченн¤ обс¤г≥в ≥н формац≥њ, ефективного використанн¤ комплекс≥в ≈ќћ;
Ч розробка програм використанн¤ та анал≥зу
первинноњ ≥нфор мац≥њ дл¤ плануванн¤ та управл≥нн¤.
¬иход¤чи з вищевикладеного, всю сукупн≥сть
≥нформац≥њ, ¤к≥ використовуЇтьс¤ в економ≥чному анал≥з≥ ≥ забезпечуЇ
управл≥нськ) систему та зац≥кавлених сторонн≥х користувач≥в, можна згрупувати з
урахуванн¤м головних джерел даних, на так≥ групи:
Ч планово-обл≥ков≥;
Ч позаобл≥ков≥.
ƒо першоњ групи в≥днос¤тьс¤ вс≥
законодавчо-нормативн≥ акти, ¤к≥ використовуютьс¤ в процес≥ анал≥зу ¤к
критер≥альн≥ дан≥, б≥знес плани, дан≥ обл≥ку та все, що пов'¤зано з формуванн¤м
зв≥тност≥. ¬ другу групу вход¤ть дан≥, ¤к≥ не в≥днесен≥ до першоњ, матер≥али ц≥льових обстежень, перев≥рок, особистих спостережень працюючи та анал≥тик≥в, анкетуванн¤, експеримент≥в,
спец≥альних виб≥рок, в≥ домост≥ з передач рад≥о та телебаченн¤, техн≥чна
документац≥¤, устаткуванн¤, технолог≥¤ та ≥нш≥.
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств в≥дображаЇтьс¤ в
економ≥чних показни ках, усю сукупн≥сть ¤ких можна розд≥лити за наступними
ознаками:
Ч залежно в≥д покладених вим≥рник≥в на
натуральн≥ та варт≥сн≥;
Ч залежно в≥д суттЇвоњ характеристики ознаки
вим≥ру на к≥льк≥ сн≥ та ¤к≥сн≥ Ч зважаючи на посл≥довн≥сть та спос≥б формуванн¤
н≥ первинн≥ та вторинн≥ (об'Їмн≥ та питом≥).
Ќеобх≥дно прид≥лити особливу увагу широкому
розповсюджен ню та значущост≥ натуральних та умовно-натуральних показник≥в )
плануванн≥ обл≥ку й анал≥з≥ обс¤г≥в виробництва та реал≥зац≥њ про дукц≥њ,
взаЇмопов'¤заних та взаЇмозалежних. онкретизац≥¤ вим≥р ник≥в залежить в≥д
галуз≥ виробництва та конкретного виду продукц≥њ. ¬арт≥сн≥ показники
застосовуютьс¤ дл¤ вираженн¤ практично вс≥х без вин¤тку стор≥н д≥¤льност≥
п≥дприЇмства, к≥льк≥сн≥ Ч ¤к дл¤ вим≥ру обс¤г≥в виробництва та реал≥зац≥њ, так
≥ тих, що характеризують роботу п≥дприЇмства з ¤к≥сноњ сторони (наприклад,
соб≥варт≥сть продукц≥њ, прибуток, рентабельн≥сть тощо) ≥ можуть використовуватис¤
в натуральних та варт≥сних вим≥рниках.
—пектр ¤к≥сних показник≥в досить широкий ≥
включаЇ пс≥ без вин¤тку показники ¤кост≥ продукц≥њ п≥дприЇмств р≥зних галузей
народного господарства та показники фактор≥в, ¤к≥ в≥днесен≥ /до ¤к≥сних
зг≥дно з прийн¤тими в економ≥чному анал≥з≥ методами досл≥дженн¤.
ѕервинн≥ показники Ч це т≥, що Ї
визначальними дл¤ характеристики окремих стор≥н д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (обс¤г
виробництва, реал≥зац≥њ, соб≥вартост≥, прибутку) ≥ на п≥дстав≥ ¤ких розраховуютьс¤
пох≥дн≥ показники. ¬торинн≥, ¤к правило, визначаютьс¤ па п≥дстав≥ первинних
або п≥дпор¤дкован≥ њм (продуктивн≥сть прац≥. фондов≥ддача, матер≥альн≥ затрати
у соб≥вартост≥ та ≥нш≥).
≤нформац≥¤, що м≥ститьс¤ в обл≥ков≥й та
зв≥тн≥й ≥нформац≥њ, повинна в≥дпов≥дати вимогам ѕоложенн¤ про орган≥зац≥ю
бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥ в ”крањн≥, затвердженого постановою аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 3 кв≥тн¤ 1993 р. за є 250. ¬имоги цього ѕоложенн¤
звод¤тьс¤ до Ђформуванн¤ повноњ та достов≥рноњ ≥нформац≥њ про господарськ≥
процеси ≥ результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, необх≥дноњ дл¤ оперативного
управл≥нн¤, а також дл¤ њњ використанн¤ ≥нвесторами, постачальниками,
покупц¤ми, кредиторами, 41'нансистами, податковими статистичними ≥
банк≥вськими установами та ≥ншими зац≥кавленими органами ≥ орган≥зац≥¤миї (ст.
6 ѕоложенн¤).
јнал≥тична ≥нформац≥¤ нагромаджуЇтьс¤,
обробл¤Їтьс¤, систематизуЇтьс¤, збер≥гаЇтьс¤ та використовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
план≥в та програм анал≥тичноњ роботи на п≥дприЇмств≥ зг≥дно з прийн¤тою орган≥зац≥йною
формою.
—учасн≥ ≈ќћ внос¤ть суттЇв≥ зм≥ни в характер
обробки анал≥тичних задач на п≥дприЇмствах. ¬исока швидк≥сть виконанн¤ розрахункових,
узагальнюючих та лог≥чних операц≥й дозвол¤Ї значно п≥двищити швидк≥сть обробки
та використанн¤ ≥нформац≥њ в управл≥нн≥ виробництвом. ¬иконанн¤ лог≥чних
операц≥й ¤к≥сно зм≥нюЇ сферу застосуванн¤ ≈ќћ в економ≥чному анал≥з≥, у
розрахунку вар≥ант≥в виробничих ситуац≥й, њх анал≥з≥ з точки зору економ≥чноњ
д≥¤льност≥ ≥ надаЇ можлив≥сть на ц≥й основ≥ готувати або й пропонувати
конкретн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤, ¤к≥ забезпечать дос¤гненн¤ оптимальних
результат≥в. ¬икористанн¤ ≈ќћ розширюЇ функц≥њ та перел≥к конкретних питань
економ≥чного анал≥зу, а також зм≥щуЇ його напр¤м в≥д оц≥нки д≥¤льност≥ за
минул≥ пер≥оди до анал≥зу оперативних та майбутн≥х ситуац≥й дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нських
р≥шень. “а ка спр¤мован≥сть економ≥чного анал≥зу зд≥йснювалас¤ на вс≥х етапах
його розвитку, проте реал≥зувати њњ можливо лише в умовах застосуванн¤
сучасних ≈ќћ.
¬раховуючи реальний взаЇмозв'¤зок зм≥сту та
перел≥ку задач економ≥чного анал≥зу з ≥ншими функц≥ональними п≥дсистемами, ¤к≥
д≥ють у систем≥ управл≥нн¤ виробництвом, що в≥дображаЇтьс¤ в обс¤гах вх≥дноњ
та вих≥дноњ ≥нформац≥њ, частот≥ ≥нформац≥йного обм≥ну, значущост≥ ≥нформац≥њ
дл¤ розв'¤занн¤ конкретних задач, доц≥льно створювати ≥нтегрован≥ ≥нформац≥йн≥
системи (банк даних) п≥дприЇмства. «важаючи на вищенаведене, основою
(матер≥альною базою) дл¤ проведенн¤ економ≥чного анал≥зу Ї ≥нформац≥¤, ¤ка
перед використанн¤м проходить попередню обробку. ¬ процес≥ такоњ обробки
встановлюютьс¤ повнота, пор≥вн¤нн≥сть, анал≥тичн≥сть та добро¤к≥сн≥сть
отриманих даних. ќсновним питанн¤м Ї перев≥рка добро¤к≥сност≥ джерел
≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу. ѕерев≥рку добро¤к≥сност≥ джерел ≥нформац≥њ розр≥зн¤ють
на формальну та по сут≥.
ѕри формальн≥й перев≥рц≥ ≥нформац≥њ
контролюють: дотриманн¤ терм≥н≥в зв≥тност≥, ¤к≥ вказуютьс¤ на титульн≥й
стор≥нц≥ форми; на¤вн≥сть передбачених д≥ючою системою
обл≥ковоњ, статистичноњ та податковоњ зв≥тност≥ форм; повноту, правильн≥сть
заповненн¤ р¤дк≥в ≥ стовпц≥в; на¤вн≥сть необх≥дних розшифровок та п≥дпис≥в кер≥вних
≥ в≥дпов≥дальних прац≥вник≥в; правильн≥сть арифметичних п≥драхунк≥в по окремих
розд≥лах та зв≥тах; наступництво зв≥тност≥ (тобто в≥дпов≥дн≥сть залишк≥в на
початок року вих≥дним залишкам по балансу на к≥нець попереднього року, а суми
обс¤г≥в товарноњ, реал≥зованоњ продукц≥њ за р≥к мають в≥дпов≥дати њх сум≥ за
чотири квартали).
ѕерев≥рка добро¤кост≥ ≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу
по сут≥ передбачаЇ:
- перев≥рку погодженост≥ показник≥в, ¤к≥
в≥дображаютьс¤ в р≥зних формах зв≥тност≥;
- перев≥рку погодженост≥ р≥зних
планових показник≥в (обс¤г виробництва повинен бути погодженим з планом по прац≥);
- перев≥рку своЇчасност≥ та повноти ≥нвентаризац≥њ та в≥добрав женн¤ њњ
результат≥в на в≥дпов≥дних рахунках та у балансових' статт¤х;
- зустр≥чну
перев≥рку розрахунк≥в;
- ознайомленн¤ з матер≥алами рев≥з≥њ та аудиторських
перев≥рок, а також матер≥ал≥в по реагуванню на зауваженн¤.
