Вступ
Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність
підприємств і організацій, що функціонують у народному господарстві, вступаючи
при цьому в різноманітні виробничі, господарські та інші зв'язки. Всі ці
суспільні відносини (як між підприємствами та організаціями - безпосередніми
товаровиробниками, так і між ними і державними та іншими органами) потребують
правового регулювання, внаслідок якого вони набувають характеру правовідносин.
Ринкова економіка породила різні організаційні форми підприємств: господарські
товариства, виробничі кооперативи, приватні, казенні підприємства. Виникла
необхідність врегулювати правовий статус об'єднань підприємств (асоціацій,
корпорацій, концернів, консорціумів тощо), встановити правовий режим вільних
(спеціальних) економічних зон та визначити правовий режим іноземного
інвестування.
З'явилися нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання
(банкрутство, свобода конкуренції, антимонополь-не регулювання). Дедалі
більшого розвитку, в тому числі завдяки приватизаційним процесам, набуває ринок
цінних паперів.
Інтеграція України до світової економічної системи стимулює розвиток
міжнародних господарських зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів
підприємництва.
Змінилися принципи, на яких будуються відносини держави з суб'єктами
господарської діяльності, запроваджується ефективне державне регулювання підприємництва
у формі єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва тощо.
Всі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки відповідного правового
регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності.
Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому
залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних
умов функціонування суб'єктів господарської діяльності, від суворого додержання
останніми вимог чинного законодавства.
Українська держава сьогодні потребує висококваліфікованих спеціалістів на всіх
напрямах економічного розвитку та державного будівництва. З метою підготовки
саме таких спеціалістів, озброєних знаннями в галузі господарського
законодавства, написано цей посібник.
У навчальному посібнику на основі чинного законодавства та відповідно до
програми курсу висвітлюються основні правові інститути загальної частини
господарського права та питання правового регулювання окремих сфер
господарської діяльності. Автор намагався у стислій та доступній для сприймання
формі розкрити зміст основних нормативних актів господарського законодавства,
показати їх роль у регулюванні суспільних відносин.
У пропонованому читачеві навчальному посібнику предмет господарського права
розглядається як сукупність господарських відносин, що складається з двох
елементів - організаційного (організація виробництва, обігу) і майнового. Таке
поєднання зумовлено тим, що однією з правових підстав виникнення та
функціонування господарських відносин є акти планування (державне замовлення,
бізнес-плани підприємств тощо).
Труднощі становлення і формування господарського законодавства України,
відсутність єдиних методологічних підходів до формулювання предмета
господарського права як навчальної дисципліни, безперечно, позначилися на
змісті цієї праці. У пропонованому виданні посібника враховано конструктивні
зауваження і рекомендації щодо поліпшення його структури та змісту.
