–озд≥л ≤. ѕон¤тт¤ та принципи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
І 1. ѕон¤тт¤ та зм≥ст п≥дприЇмництва
—таттею 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" в≥д 7 лютого 1991 р.
п≥дприЇмництво визначено ¤к безпосередн¤ самост≥йна, систематична, на власний
ризик д≥¤льн≥сть по виробництву продукц≥њ, виконанню роб≥т, наданню послуг з
метою отриманн¤ прибутку, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ ф≥зичними та юридичними особами,
зареЇстрованими ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у пор¤дку, встановленому
законодавством.
—творенн¤ (заснуванн¤) суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ юридичноњ особи, а
також волод≥нн¤ корпоративними правами не Ї п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, кр≥м
випадк≥в, передбачених законодавством.
ћатер≥альну основу п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ становить власн≥сть. ¬ласн≥сть ¤к
економ≥чна категор≥¤ - це в≥дносини м≥ж людьми з приводу речей, ¤к≥ пол¤гають у
присвоЇнн≥ або в належност≥ матер≥альних благ одним особам ≥ в≥дпов≥дно у
в≥дчуженн≥ цих благ в≥д ус≥х ≥нших ос≥б.
¬ласник маЇ право використовувати належне йому майно (буд≥вл≥, споруди, засоби
виробництва, вироблену продукц≥ю, транспортн≥ засоби, грошов≥ кошти, ц≥нн≥
папери тощо) дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬ласникам забезпечуютьс¤ р≥вн≥
умови зд≥йсненн¤ своњх прав.
¬ласн≥сть не повинна використовуватис¤ на шкоду людин≥ й сусп≥льству.
«г≥дно з ч. 4 ст. 13 онституц≥њ ”крањни держава забезпечуЇ захист прав ус≥х
суб'Їкт≥в права власност≥ та господарюванн¤, соц≥альну спр¤мован≥сть економ≥ки.
¬с≥ суб'Їкти права власност≥ р≥вн≥ перед законом.
—уб'Їкти п≥дприЇмництва. ¬≥дпов≥дно до ст. 2 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤ми)
можуть бути:
громад¤ни ”крањни, ≥нших держав, не обмежен≥ законом у правоздатност≥ або
д≥Їздатност≥;
юридичн≥ особи вс≥х форм власност≥, встановлених «аконом ”крањни "ѕро
власн≥сть".
Ќе допускаЇтьс¤ зан¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю таких категор≥й громад¤н:
в≥йськовослужбовц≥в, службових ос≥б орган≥в прокуратури, суду, державноњ
безпеки, внутр≥шн≥х справ, арб≥тражного суду, державного нотар≥ату, а також
орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤, ¤к≥ покликан≥ зд≥йснювати контроль за
д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств. «аконом ”крањни "ѕро державну службу" в≥д 16
грудн¤ 1993 р. та ст. 5 «акону ”крањни "ѕро боротьбу з корупц≥Їю" в≥д
5 жовтн¤ 1995 р. державним службовц¤м або ≥ншим особам, уповноваженим на
виконанн¤ функц≥й держави, заборонено займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю
безпосередньо, через посередник≥в або п≥дставних ос≥б, входити самост≥йно,
через представника або п≥дставних ос≥б до складу правл≥нн¤ чи ≥нших виконавчих
орган≥в п≥дприЇмств, кредитно-ф≥нансових установ, господарських товариств тощо,
орган≥зац≥й, сп≥лок, об'Їднань кооператив≥в, що зд≥йснюють п≥дприЇмницьку
д≥¤льн≥сть.
«аборона безпосередньо займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю кер≥вникам,
заступникам кер≥вник≥в державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, њх
структурних п≥дрозд≥л≥в, а також посадовим особам державних орган≥в, орган≥в
м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр¤дуванн¤ встановлена ƒекретом аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро впор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, створених за участю державних п≥дприЇмств" в≥д 31 грудн¤ 1992
р. ÷е, однак, не виключаЇ њхнього права отримувати див≥денди по акц≥¤х, а також
доходи в≥д ≥нших корпоративних прав (доходи в≥дпов≥дно до своЇњ частки майна в
статутному фонд≥ господарського товариства тощо).
ѕосадовими особами, на ¤ких поширюЇтьс¤ д≥¤ зазначеного ƒекрету, вважаютьс¤
прац≥вники, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з≥ зд≥йсненн¤м державно-владних
повноважень, виконанн¤м орган≥зац≥йних, розпор¤дчих, адм≥н≥стративних ≥
господарських функц≥й, прийн¤тт¤м управл≥нських р≥шень. «береженн¤ за цими
особами лише права на отриманн¤ див≥денд≥в (доход≥в) означаЇ, що право на
управл≥нн¤ належним њм майном (це друга складова корпоративного права)
зазначен≥ в ƒекрет≥ посадов≥ особи на пер≥од зайн¤тт¤ вказаних посад можуть
передавати дов≥реним особам в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
ќсоби, ¤ким суд заборонив займатис¤ певною д≥¤льн≥стю, не можуть бути
зареЇстрован≥ ¤к п≥дприЇмц≥ з правом зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного виду д≥¤льност≥ до
зак≥нченн¤ терм≥ну, встановленого вироком суду. ќсоби, ¤к≥ мають непогашену
судим≥сть за крад≥жки, хабарництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини, не лише не можуть
бути зареЇстрован≥ ¤к п≥дприЇмц≥, а й не можуть виступати сп≥взасновниками
п≥дприЇмницькоњ орган≥зац≥њ, а також об≥ймати в п≥дприЇмницьких товариствах њх
сп≥лках (об'Їднанн¤х) кер≥вн≥ посади та посади, пов'¤зан≥ з матер≥альною
в≥дпов≥дальн≥стю.
—вобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
(п≥дприЇмц≥) мають право без обмежень приймати р≥шенн¤ ≥ зд≥йснювати самост≥йно
будь-¤ку д≥¤льн≥сть, що не суперечить чинному законодавству. ѕроте в де¤ких
видах д≥¤льност≥ у зв'¤зку з п≥двищеними вимогами до безпеки роб≥т та
необх≥дн≥стю централ≥зац≥њ функц≥й управл≥нн¤ п≥дприЇмництво застосовуватис¤ не
може. ѕерел≥к таких вид≥в д≥¤льност≥ встановлюЇ ¬ерховна –ада ”крањни за
поданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ќбмеженн¤ у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. р≥м обмеженн¤ суб'Їктивного
складу п≥дприЇмництва законодавством ”крањни, зокрема «аконом ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво", встановлено певн≥ обмеженн¤" ¤к≥ стосуютьс¤
зд≥йсненн¤ окремих вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ÷≥ обмеженн¤ пол¤гають,
по-перше, у тому, що окрем≥ види п≥дприЇмництва (господарськоњ д≥¤льност≥)
мають право зд≥йснювати лише певн≥ суб'Їкти.
“ак, д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з об≥гом наркотичних засоб≥в, психотропних речовин,
њх аналог≥в ≥ прекурсор≥в, зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро
об≥г в ”крањн≥ наркотичних засоб≥в, психотропних речовин, њх аналог≥в ≥
прекурсор≥в".
ƒ≥¤льн≥сть, пов'¤зану з виготовленн¤м ≥ реал≥зац≥Їю в≥йськовоњ зброњ та
боЇприпас≥в до нењ, видобуванн¤м бурштину, охороною окремих особливо важливих
об'Їкт≥в права державноњ власност≥, перел≥к ¤ких визначаЇтьс¤ у встановленому
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни пор¤дку, а також д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з
проведенн¤м крим≥нал≥стичних, судово-медичних, судово-псих≥атричних експертиз
та розробкою, випробуванн¤м, виробництвом та експлуатац≥Їю ракет-нос≥њв, у тому
числ≥ з њх косм≥чними запусками з будь-¤кою метою, можуть зд≥йснювати т≥льки
державн≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, а проведенн¤ ломбардних операц≥й - також
≥ повн≥ товариства. „астинами 2-4 ст. 4 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" встановлено також ≥нш≥ обмеженн¤ щодо зд≥йсненн¤
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
ѕо-друге, обмеженн¤ у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пол¤гають у
заборон≥ зд≥йснювати окрем≥ види д≥¤льност≥, перел≥к ¤ких встановлюЇ «акон
”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" в≥д
1 червн¤ 2000 р.1, без спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ). ÷ей «акон визначаЇ види
господарськоњ д≥¤льност≥, що п≥дл¤гають л≥цензуванню, пор¤док њх л≥цензуванн¤,
встановлюЇ державний контроль у сфер≥ л≥цензуванн¤, в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в
господарюванн¤ та орган≥в л≥цензуванн¤ за порушенн¤ законодавства у сфер≥
л≥цензуванн¤.
ƒ≥¤ «акону поширюЇтьс¤ на вс≥х суб'Їкт≥в господарюванн¤, проте л≥цензуванн¤
банк≥вськоњ д≥¤льност≥, зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, л≥цензуванн¤ канал≥в
мовленн¤, л≥цензуванн¤ у сфер≥ електроенергетики та використанн¤ ¤дерноњ
енерг≥њ, л≥цензуванн¤ у сфер≥ ≥нтелектуальноњ власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з
законами, що регулюють в≥дносини у цих сферах (ст. 2 «акону).
¬≥дпов≥дно до ст. 9 «акону л≥цензуванню п≥дл¤гають, зокрема, так≥ види
господарськоњ д≥¤льност≥:
o пошук (розв≥дка) корисних копалин;
o виробництво, ремонт вогнепальноњ зброњ, боЇприпас≥в до нењ, холодноњ зброњ,
певноњ пневматичноњ зброњ, а також торг≥вл¤ зазначеними видами зброњ та
боЇприпасами до нењ;
o виробництво вибухових речовин ≥ матер≥ал≥в (за перел≥ком, що його визначаЇ
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни);
o видобуванн¤ уранових руд;
o видобуванн¤ дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн¤, дорогоц≥нного
кам≥нн¤ органогенного утворенн¤, нап≥вдорогоц≥н-ного кам≥нн¤ тощо (всього
статт¤ нал≥чуЇ 60 найменувань вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, що. п≥дл¤гають
л≥цензуванню).
—уб'Їкт господарюванн¤, ¤кий маЇ нам≥р провадити певний вид господарськоњ
д≥¤льност≥, що л≥цензуЇтьс¤, особисто або через уповноважений ним орган чи
особу звертаЇтьс¤ до в≥дпов≥дного органу л≥цензуванн¤ ≥з за¤вою встановленого
зразка про видачу л≥ценз≥њ.
” за¤в≥ про видачу л≥ценз≥њ мають м≥ститис¤ так≥ дан≥:
1) в≥домост≥ про суб'Їкта господарюванн¤-за¤вника: найменуванн¤,
м≥сцезнаходженн¤, банк≥вськ≥ рекв≥зити, ≥дентиф≥кац≥йний код - дл¤ юридичноњ
особи;
пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥, паспортн≥ дан≥ (сер≥¤, номер паспорта, ким ≥ коли
виданий, м≥сце проживанн¤), ≥дентиф≥кац≥йний номер ф≥зичноњ особи-платника
податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в - дл¤ ф≥зичноњ особи;
2) вид господарськоњ д≥¤льност≥, вказаний зг≥дно з≥ ст. 9 «акону (повн≥стю або
частково), на провадженн¤ ¤кого за¤вник маЇ нам≥р одержати л≥ценз≥ю.
” раз≥ на¤вност≥ у за¤вника ф≥л≥й, ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥
провадитимуть господарську д≥¤льн≥сть на п≥дстав≥ отриманоњ л≥ценз≥њ, у за¤в≥
зазначаЇтьс¤ њх м≥сцезнаходженн¤.
ƒо за¤ви про видачу л≥ценз≥њ додаЇтьс¤ коп≥¤ св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю
суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або коп≥¤ дов≥дки про внесенн¤ до ™диного
державного реЇстру п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, засв≥дчена нотар≥ально
або органом, ¤кий видав ориг≥нал документа.
–≥шенн¤ про видачу л≥ценз≥њ або про в≥дмову у њњ видач≥ приймаЇ орган
л≥цензуванн¤ у строк не п≥зн≥ше н≥ж дес¤ть робочих дн≥в з дати надходженн¤
за¤ви про видачу л≥ценз≥њ та документ≥в, що додаютьс¤ до за¤ви, ¤кщо
спец≥альним законом, ¤кий регулюЇ в≥дносини у певних сферах господарськоњ
д≥¤льност≥, не передбачений ≥нший строк видач≥ л≥ценз≥њ на окрем≥ види
д≥¤льност≥.
«а¤ва про видачу л≥ценз≥њ залишаЇтьс¤ без розгл¤ду ¤кщо:
за¤ву подано (п≥дписана) особою, ¤ка не маЇ на це повноважень;
документи подано з порушенн¤м встановлених вимог.
–≥шенн¤ про в≥дмову у видач≥ л≥ценз≥њ може бути оскаржено ” судовому пор¤дку.
«а видачу л≥ценз≥њ справл¤Їтьс¤ плата, розм≥р та пор¤док зарахуванн¤ ¤коњ до
ƒержавного бюджету ”крањни встановлюЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕлата за
видачу л≥ценз≥њ вноситьс¤ п≥сл¤ того, ¤к прийн¤то р≥шенн¤ про видачу л≥ценз≥њ.
” л≥ценз≥њ зазначаютьс¤:
o найменуванн¤ органу л≥цензуванн¤, що видав л≥ценз≥ю;
o вид господарськоњ д≥¤льност≥, вказаний зг≥дно з≥ ст. 9 «акону (в повному
обс¤з≥ або частково), на право провадженн¤ ¤коњ видаЇтьс¤ л≥ценз≥¤;
o найменуванн¤ юридичноњ особи або пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥ ф≥зичноњ
особи-суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o ≥дентиф≥кац≥йний код юридичноњ особи або ≥дентиф≥кац≥йний номер ф≥зичноњ
особи-суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o м≥сцезнаходженн¤ юридичноњ особи або м≥сце проживанн¤ ф≥зичноњ особи-суб'Їкта
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o дата прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про видачу л≥ценз≥њ та його номер;
o строк д≥њ л≥ценз≥њ;
o посада, пр≥звище та ≥н≥ц≥али особи, ¤ка п≥дписала л≥ценз≥ю;
o дата видач≥ л≥ценз≥њ.
—трок д≥њ л≥ценз≥њ на провадженн¤ певного виду господарськоњ д≥¤льност≥
встановлюЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м спец≥ально уповноваженого
органу з питань л≥цензуванн¤, але в≥н не може бути меншим н≥ж три роки.
Ћ≥ценз≥¤ може бути анульована. јнулюванн¤ л≥ценз≥њ - це позбавленн¤ л≥ценз≥ата
органом л≥цензуванн¤ права на провадженн¤ певного виду господарськоњ
д≥¤льност≥.
ѕ≥дставами дл¤ анулюванн¤ л≥ценз≥њ Ї:
за¤ва л≥ценз≥ата про анулюванн¤ л≥ценз≥њ;
акт про повторне порушенн¤ л≥ценз≥атом л≥ценз≥йних умов;
р≥шенн¤ про скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта господарюванн¤;
нотар≥ально засв≥дчена коп≥¤ св≥доцтва про смерть ф≥зичноњ особи-суб'Їкта
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
акт про ви¤вленн¤ недостов≥рних в≥домостей у документах, поданих суб'Їктом
господарюванн¤ дл¤ одержанн¤ л≥ценз≥њ;
акт про встановленн¤ факту передач≥ л≥ценз≥њ або њњ коп≥њ ≥нш≥й юридичн≥й або
ф≥зичн≥й особ≥ дл¤ провадженн¤ господарськоњ д≥¤льност≥;
акт про встановленн¤ факту неподанн¤ у встановлений строк пов≥домленн¤ про
зм≥ну даних, зазначених у документах, що додавалис¤ до за¤ви про видачу
л≥ценз≥њ;
акт про невиконанн¤ розпор¤дженн¤ про усуненн¤ порушень л≥ценз≥йних умов;
неможлив≥сть л≥ценз≥ата забезпечити виконанн¤ л≥ценз≥йних умов, встановлених
дл¤ певного виду господарськоњ д≥¤льност≥.
–≥шенн¤ про анулюванн¤ л≥ценз≥њ набираЇ чинност≥ через дес¤ть дн≥в з дн¤ його
прийн¤тт¤.
якщо л≥ценз≥ат прот¤гом цього часу подасть скаргу до експертно-апел¤ц≥йноњ
ради, д≥¤ даного р≥шенн¤ органу л≥цензуванн¤ зупин¤Їтьс¤ до прийн¤тт¤
в≥дпов≥дного р≥шенн¤ спец≥ально уповноваженого органу з питань л≥цензуванн¤.
–≥шенн¤ про анулюванн¤ л≥ценз≥њ може бути оскаржено у судовому пор¤дку.
«аконом ”крањни "ѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥" в≥д 23 березн¤ 1996 р. на територ≥њ ”крањни запроваджено
патентуванн¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥, торг≥вл≥ ≥ноземною валютою
(включаючи операц≥њ з гот≥вковими плат≥жними засобами, вираженими в ≥ноземн≥й
валют≥, та з кредитними картками), а також д≥¤льност≥ з наданн¤ послуг у сфер≥
грального б≥знесу.
“орговий патент - це державне св≥доцтво, ¤ке засв≥дчуЇ право суб'Їкта
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ чи його структурного (в≥докремленого) п≥дрозд≥лу
займатис¤ д≥¤льн≥стю з роздр≥бноњ торг≥вл≥, з обм≥ну гот≥вкових валютних
ц≥нностей, а також д≥¤льн≥стю з наданн¤ послуг у сфер≥ грального б≥знесу.
ѕор¤док придбанн¤ торгового патенту на зд≥йсненн¤ роздр≥бноњ торг≥вл≥ загалом
визначаЇтьс¤ нормами «акону ”крањни "ѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥", а докладн≥ше - ѕоложенн¤м про виготовленн¤,
збер≥ганн¤ ≥ реал≥зац≥ю торгових патент≥в, затвердженим постановою аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 13 липн¤ 1998 p. є 1077.
“орговий патент придбаваЇтьс¤:
по-перше, на зд≥йсненн¤ операц≥й з роздр≥бноњ торг≥вл≥ - дл¤ кожного пункту
роздр≥бного продажу товар≥в (магазину, к≥оску, палатки, автомагазину, лотка
тощо).
ѕ≥д роздр≥бною торг≥влею розум≥Їтьс¤ торг≥вл¤ товарами, а також виконанн¤ при
цьому супутн≥х роб≥т (послуг) за гот≥вку, а також за ≥нш≥ гот≥вков≥ плат≥жн≥
засоби, включаючи кредитн≥ картки.
ѕ≥д пунктами роздр≥бного продажу товар≥в у вищезгаданому «акон≥ розум≥ють:
магазини, ¤к≥ займають окрем≥ прим≥щенн¤ або буд≥вл≥ та мають торговельний зал
дл¤ покупц≥в, площа ¤кого не перевищуЇ 20 квадратних метр≥в;
к≥оски, палатки та ≥нш≥ мал≥ арх≥тектурн≥ форми, ¤к≥ займають окрем≥
прим≥щенн¤, але не мають вбудованого торговельного залу дл¤ покупц≥в;
автомагазини, розвозки та ≥нш≥ види пересувноњ торговельноњ мереж≥;
лотки, прилавки та ≥нш≥ види торгових точок у в≥дведених дл¤ роздр≥бноњ
торг≥вл≥ м≥сц¤х, кр≥м тих, що надаютьс¤ в оренду суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ - ф≥зичним особам та м≥ст¤тьс¤ на територ≥њ ринк≥в, створених за
р≥шенн¤м орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
стац≥онарн≥, малогабаритн≥ ≥ пересувн≥ автозаправн≥ станц≥њ, заправн≥ пункти,
¤к≥ зд≥йснюють роздр≥бну торг≥влю нафтопродуктами;
по-друге, на зд≥йсненн¤ операц≥й з торг≥вл≥ гот≥вковими валютними ц≥нност¤ми -
дл¤ кожного пункту обм≥ну ≥ноземноњ валюти, за вин¤тком операц≥й з торг≥вл≥
гот≥вковими валютними ц≥нност¤ми, що њх зд≥йснюють банк≥вськ≥ установи у
власних операц≥йних залах.
¬арт≥сть торгового патенту на зд≥йсненн¤ роздр≥бноњ торг≥вл≥ встановлюють
органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, проте за календарний м≥с¤ць вона не може
перевищувати:
на територ≥њ м≥ста иЇва, обласних центр≥в - суми, екв≥валентноњ 160 екю;
на територ≥њ м≥ста —евастопол¤, м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤ (кр≥м обласних
центр≥в) ≥ районних центр≥в - суми, екв≥валентноњ 80 екю;
на територ≥њ ≥нших населених пункт≥в - суми, екв≥валентноњ 40 екю.
ѕ≥дставою дл¤ придбанн¤ торгового патенту на право зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного виду
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї за¤вка суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за
встановленою формою, ¤ка подаЇтьс¤ до органу державноњ податковоњ служби, що
контролюЇ сплату податку на прибуток суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ -
юридичноњ особи (або структурного п≥дрозд≥лу цього суб'Їкта).
“орговий патент видаЇтьс¤ суб'Їктов≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥д розписку у
триденний терм≥н з дн¤ подач≥ за¤вки. ƒатою придбанн¤ торгового патенту Ї
зазначена в ньому дата.
“ерм≥н д≥њ торгового патенту на зд≥йсненн¤ роздр≥бноњ торг≥вл≥ становить 12
календарних м≥с¤ц≥в, а операц≥й з торг≥вл≥ гот≥вковими валютними ц≥нност¤ми -
36 календарних м≥с¤ц≥в.
ѕринципи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, тобто основн≥ засади, на ¤ких базуЇтьс¤
п≥дприЇмництво, законодавче закр≥плен≥ в ст. 5 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво". ƒо них належать:
а) в≥льний виб≥р д≥¤льност≥;
б) залученн¤ на добров≥льних засадах до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ майна та
кошт≥в юридичних ос≥б та громад¤н;
в) самост≥йне формуванн¤ програми д≥¤льност≥ та виб≥р постачальник≥в ≥
споживач≥в виготовленоњ продукц≥њ, встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно до
законодавства;
г) в≥льний найом прац≥вник≥в;
д) залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансо-
вих, трудових, природних та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не
заборонено або не обмежено законодавством;
е) в≥льне розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ внесенн¤ платеж≥в,
установлених законодавством;
Ї) самост≥йне зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем - юридичною особою зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥, використанн¤ будь-¤ким п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ
виручки на св≥й розсуд.
І 2. ”мови зд≥йсненн¤ п≥дприЇмництва
ќдн≥Їю з головних умов зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї державна
реЇстрац≥¤ п≥дприЇмництва.
«ан¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без державноњ реЇстрац≥њ т¤гне за собою
накладенн¤ штрафу в≥д трьох до восьми неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в
громад¤н з конф≥скац≥Їю виготовленоњ продукц≥њ, знар¤дь виробництва ≥ сировини
чи без такоњ (ст. 164 одексу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤). якщо ц≥ д≥њ
вчинено прот¤гом року п≥сл¤ накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ за так≥ ж
порушенн¤, ф≥зична особа, винна у њх вчиненн≥, може бути прит¤гнена до
крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ у вигл¤д≥ штрафу в≥д ста до двохсот п'¤тдес¤ти
неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк
до двох рок≥в, або обмеженн¤м вол≥ на той самий строк (ч. 1 ст. 202 ).
ƒержавна реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤
в≥дпов≥дно до ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" ≥ детально
регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про державну реЇстрац≥ю суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤
1998 р. є 740.
ƒержавна реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ проводитьс¤ у
виконавчому ком≥тет≥ м≥ськоњ, районноњ в м≥ст≥ ради народних депутат≥в або в
районн≥й, районн≥й м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ державн≥й адм≥н≥страц≥њ за
м≥сцезнаходженн¤м або м≥сцем проживанн¤ цього суб'Їкта, ¤кщо ≥нше не передбачено
законом.
ћ≥сцезнаходженн¤м суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (юридичноњ особи) на дату
державноњ реЇстрац≥њ може бути м≥сцезнаходженн¤ (м≥сце проживанн¤) одного ≥з
засновник≥в або м≥сцезнаходженн¤ за ≥ншою адресою, що п≥дтверджуЇтьс¤
договором, ¤кий передбачаЇ передачу засновников≥ у власн≥сть або користуванн¤
прим≥щенн¤, частини прим≥щенн¤ (догов≥р куп≥вл≥-продажу, м≥ни, даруванн¤,
оренди, л≥зингу, безоплатного користуванн¤ майном, про сп≥льну д≥¤льн≥сть,
установчий догов≥р тощо).
ƒл¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - юридичноњ особи
подаютьс¤ так≥ документи:
р≥шенн¤ власника (власник≥в) майна або уповноваженого ним (ними) органу про
створенн¤ юридичноњ особи (кр≥м приватного п≥дприЇмства). якщо власник≥в або
уповноважених ними орган≥в два ≥ б≥льше, таким р≥шенн¤м Ї установчий догов≥р, а
також протокол установчих збор≥в (конференц≥њ) у випадках, перебачених законом;
статут, ¤кщо в≥дпов≥дно до законодавства це необх≥дно дл¤ створюваноњ
орган≥зац≥йно-правовоњ форми суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
реЇстрац≥йна картка встановленого зразка, ¤ка Ї водночас за¤вою про державну
реЇстрац≥ю;
документ, що засв≥дчуЇ сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду
суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в розм≥р≥, передбаченому законом;
документ, що засв≥дчуЇ внесенн¤ плати за державну реЇстрац≥ю. √ромад¤ни, ¤к≥
мають нам≥р зд≥йснювати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ
особи, подають реЇстрац≥йну картку встановленого зразка, ¤ка водночас Ї за¤вою
про державну реЇстрац≥ю, коп≥ю дов≥дки про присвоЇнн¤ ≥дентиф≥кац≥йного номера
ф≥зичн≥й особ≥ - платнику податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в ≥ документ,
що засв≥дчуЇ внесенн¤ плати за державну реЇстрац≥ю.
«а державну реЇстрац≥ю (перереЇстрац≥ю) суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
вноситьс¤ плата (реЇстрац≥йний зб≥р): дл¤ громад¤н-п≥дприЇмц≥в - 1,5, дл¤
юридичних ос≥б - 7 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н; за прискорену
(прот¤гом одного дн¤) державну реЇстрац≥ю (перереЇстрац≥ю) суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - потр≥йний розм≥р в≥дпов≥дного реЇстрац≥йного
збору; за державну реЇстрац≥ю зм≥н (доповнень) до установчих документ≥в
суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - 30 в≥дсотк≥в реЇстрац≥йного збору.
ќрганам державноњ реЇстрац≥њ заборон¤Їтьс¤ вимагати в≥д суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ додатков≥ документи, не передбачен≥ «аконом ”крањни
"ѕро п≥дприЇмництво".
ƒержавна реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ проводитьс¤ за
на¤вност≥ вс≥х необх≥дних документ≥в за за¤вочним принципом прот¤гом не б≥льше
п'¤ти робочих дн≥в. ќргани державноњ реЇстрац≥њ зобов'¤зан≥ прот¤гом цього
терм≥ну внести дан≥ з реЇстрац≥йноњ картки до –еЇстру суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ та видати св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю
встановленого зразка з проставленим ≥дентиф≥кац≥йним номером ф≥зичноњ
особи-платника податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в.
” п'¤тиденний терм≥н в≥д дати реЇстрац≥њ органи державноњ
реЇстрац≥њ надсилають прим≥рник реЇстрац≥йноњ картки з позначкою про державну
реЇстрац≥ю в≥дпов≥дному державному податковому органов≥ й органов≥ державноњ
статистики та подають в≥домост≥ про державну реЇстрац≥ю суб'Їкта
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ до орган≥в ‘онду соц≥ального страхуванн¤ ≥
ѕенс≥йного
фонду ”крањни.
—в≥доцтво про державну реЇстрац≥ю суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та коп≥¤
документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ його на обл≥к у державному податковому орган≥,
Ї п≥дставою дл¤ в≥дкритт¤ рахунк≥в у будь-¤ких банках ”крањни та ≥нших держав
за вибором суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ за згодою цих банк≥в у пор¤дку,
що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни.
” такому самому пор¤дку проводитьс¤ ≥ перереЇстрац≥¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥. ѕ≥дстави перереЇстрац≥њ зазначен≥ в ст. 8 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво", в≥дпов≥дно до ¤коњ перереЇстрац≥¤ проводитьс¤ у раз≥
зм≥ни назви, орган≥зац≥йно-правовоњ форми суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
а також форми власност≥.
Ѕезпосередньо п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть можуть зд≥йснювати не лише суб'Їкти -
юридичн≥ особи, а й створен≥ ними ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥
в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли. «а загальним правилом, вони не потребують державноњ
реЇстрац≥њ (суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пов≥домл¤Ї про в≥дкритт¤
зазначених п≥дрозд≥л≥в орган державноњ реЇстрац≥њ шл¤хом внесенн¤ додатковоњ
≥нформац≥њ до своЇњ реЇстрац≥йноњ картки). ¬ин¤ток становл¤ть представництва
≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ мають бути зареЇстрован≥
в≥дпов≥дно до ст. 5 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну
д≥¤льн≥сть" у пор¤дку, встановленому ≤нструкц≥Їю про пор¤док реЇстрац≥њ
представництв ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥,
затвердженою наказом ћ≥н≥стерства зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥
”крањни в≥д 18 с≥чн¤ 1996 р. є 30.
—уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥дл¤гають внесенню: юридичн≥ особи, а
також њхн≥ ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли -
до ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, що його
ведуть органи державноњ статистики.
¬≥дпов≥дно до ст. 10 «акону ”крањни "ѕро державну статистику" (в
редакц≥њ закону в≥д 13 липн¤ 2000 р.) ™диний державний реЇстр п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й ”крањни (™ƒ–ѕќ”) - це автоматизована система збиранн¤, накопиченн¤
та опрацюванн¤ даних про вс≥х юридичних ос≥б, њхн≥ ф≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤, представництва
та ≥нш≥ в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли, що м≥ст¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни,
а також про вс≥х юридичних ос≥б, њхн≥ ф≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤, представництва та ≥нш≥
в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли, що перебувають за межами ”крањни ≥ створен≥
за участю юридичних ос≥б ”крањни.
™ƒ–ѕќ” забезпечуЇ Їдиний державний обл≥к та ≥дентиф≥кац≥ю вс≥х вищеназваних
суб'Їкт≥в ≥ Ї основою дл¤ проведенн¤ державних статистичних спостережень.
—творенн¤ ≥ веденн¤ ™ƒ–ѕќ”, розробка орган≥зац≥йних ≥ методолог≥чних принцип≥в
його функц≥онуванн¤ забезпечуютьс¤ органами державноњ статистики.
ѕор¤док внесенн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ - юридичних ос≥б до ™ƒ–ѕќ”
визначаЇтьс¤ ѕоложенн¤м про ™диний державний реЇстр п≥дприЇмств та орган≥зац≥й
”крањни, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 22 с≥чн¤ 1996 р. є 118.
ќрган державноњ статистики п≥сл¤ внесенн¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
до реЇстру проставл¤Ї у св≥доцтв≥ про державну реЇстрац≥ю ≥дентиф≥кац≥йний код
≥ дату внесенн¤ до реЇстру;
ф≥зичн≥ особи - до державного реЇстру ф≥зичних ос≥б - платник≥в податк≥в та
≥нших обов'¤зкових платеж≥в, що ведетьс¤ органами державноњ податковоњ служби.
ѕор¤док внесенн¤ визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро ƒержавний реЇстр
ф≥зичних ос≥б - платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в" в≥д 22 грудн¤
1994 р..
¬≥дмова в державн≥й реЇстрац≥њ може бути оскаржена в судовому пор¤дку. як
зазначаЇтьс¤ у –оз'¤сненн≥ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни "ѕро де¤к≥
питанн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, пов'¤заних ≥з створенн¤м, реорган≥зац≥Їю та
л≥кв≥дац≥Їю п≥дприЇмств" в≥д 12 вересн¤ 1996 p., ¤кщо у державн≥й
реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥дмовлено або њњ не проведено
за на¤вност≥ ус≥х необх≥дних дл¤ цього документ≥в у встановлений строк (не
б≥льше 5 робочих дн≥в), засновник суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤кий Ї
юридичною особою, маЇ право в≥дпов≥дно до ч. 13 ст. 8 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" звернутис¤ до арб≥тражного суду з за¤вою про визнанн¤
нед≥йсним акта в≥дпов≥дного органу про в≥дмову в реЇстрац≥њ суб'Їкта
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або про спонуканн¤ його провести таку реЇстрац≥ю.
ѕри цьому сп≥р про визнанн¤ згаданого акта нед≥йсним п≥дпадаЇ п≥д д≥ю ч. 4 ст.
5 јрб≥тражного процесуального кодексу ”крањни, а на спори про спонуканн¤ до
проведенн¤ державноњ реЇстрац≥њ поширюютьс¤ вимоги щодо арб≥тражного
врегулюванн¤ спор≥в (розд≥л II јрб≥тражного процесуального кодексу ”крањни).
—уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з р≥зних причин можуть з часом зм≥нювати
своЇ м≥сцезнаходженн¤. ” таких випадках суб'Їкт п≥дприЇмництва у 7-денний строк
з дн¤ виникненн¤ такоњ зм≥ни повинен пов≥домити про це орган державноњ
реЇстрац≥њ.
Ќевиконанн¤ ц≥Їњ вимоги даЇ право органам державноњ реЇстрац≥њ звернутис¤ до
суду (арб≥тражного суду) з позовом про скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ.
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
зд≥йснюЇтьс¤ за за¤вою власника (власник≥в) або уповноважених ним (ними)
орган≥в чи за особистою за¤вою п≥дприЇмц¤-громад¤нина, а також на п≥дстав≥
р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) в раз≥:
- визнанн¤ нед≥йсними або такими, що суперечать законодавству, установчих
документ≥в;
- зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, що суперечить установчим документам та законодавству
”крањни;
- несвоЇчасного пов≥домленн¤ суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ про зм≥ну
його назви, орган≥зац≥йноњ форми, форми власност≥ та м≥сцезнаходженн¤;
- визнанн¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ банкрутом (у випадках,
передбачених законодавством);
- неподанн¤ прот¤гом року до орган≥в державноњ податковоњ служби податкових
декларац≥й, документ≥в бухгалтерськоњ зв≥тност≥ зг≥дно ≥з законодавством.
” таких випадках орган, ¤кий зд≥йснив державну реЇстрац≥ю п≥дприЇмства, не маЇ
права скасувати власне р≥шенн¤ про реЇстрац≥ю. ” раз≥ скасуванн¤ такого р≥шенн¤
в≥дпов≥дн≥ д≥њ органу державноњ реЇстрац≥њ сл≥д визнавати такими, що не
в≥дпов≥дають чинному законодавству ≥ не породжують дл¤ п≥дприЇмства будь-¤ких
правових насл≥дк≥в.
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - юридичноњ
особи зд≥йснюЇ орган державноњ реЇстрац≥њ шл¤хом виключенн¤ його з –еЇстру
суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥сл¤ проведенн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю
заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ поданн¤ до органу
державноњ реЇстрац≥њ таких документ≥в:
o за¤ви (р≥шенн¤) власника (власник≥в) або уповноваженого ним (ними) органу чи
р≥шенн¤ арб≥тражного суду у випадках, передбачених законодавством;
o акта л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ з л≥кв≥дац≥йним балансом, затвердженого органом,
що призначив л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю;
o дов≥дки аудитора, ¤кщо це необх≥дно в≥дпов≥дно до вимог законодавства дл¤
перев≥рки достов≥рност≥ л≥кв≥дац≥йного балансу;
o дов≥дки установ банк≥в про закритт¤ рахунк≥в;
o дов≥дки органу державноњ податковоњ служби про зн¤тт¤ з обл≥ку;
o п≥дтвердженн¤ про опубл≥куванн¤ у друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ
оголошенн¤ про л≥кв≥дац≥ю суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o дов≥дки арх≥ву про прийн¤тт¤ документ≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають довгостроковому
збер≥ганню;
o дов≥дки органу внутр≥шн≥х справ про прийн¤тт¤ печаток ≥ штамп≥в;
o ориг≥нал≥в установчих документ≥в (статут, установчий догов≥р);
o св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю.
≤нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ додатково надсилають пов≥домленн¤
ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку про скасуванн¤ реЇстрац≥њ
випуску ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в ≥нвестиц≥йних фонд≥в та ≥нвестиц≥йних
компан≥й.
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ позбавл¤Ї суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
статусу юридичноњ особи ≥ Ї п≥дставою дл¤ виключенн¤ його з ™диного державного
реЇстру п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ”крањни.
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - ф≥зичноњ
особи зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом виключенн¤ його з –еЇстру суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ на п≥дстав≥ таких документ≥в:
o особистоњ за¤ви п≥дприЇмц¤-громад¤нина або р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) у
випадках, передбачених законодавством;
o дов≥дки органу державноњ податковоњ служби про зн¤тт¤ з обл≥ку;
o дов≥дки установ банк≥в про закритт¤ рахунк≥в;
o дов≥дки органу внутр≥шн≥х справ про здачу печаток ≥ штамп≥в;
o ориг≥налу св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю.
ќрган державноњ реЇстрац≥њ у 10-денний терм≥н пов≥домл¤Ї в≥дпов≥дн≥ органи
державноњ податковоњ служби та державноњ статистики про скасуванн¤ державноњ
реЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
–еЇстрац≥йна справа суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, державну реЇстрац≥ю
¤кого скасовано, передаЇтьс¤ органом державноњ реЇстрац≥њ до м≥сцевоњ державноњ
арх≥вноњ установи у встановленому пор¤дку.
«аконодавчими актами ”крањни можуть бути встановлен≥ спец≥альн≥ правила
державноњ реЇстрац≥њ окремих суб'Їкт≥в господарського права. “ак, державну
реЇстрац≥ю банк≥в, ¤к зазначено в статт≥ 17 «акону ”крањни "ѕро банки ≥
банк≥вську д≥¤льн≥сть" в≥д 7 грудн¤ 2000 р. зд≥йснюЇ Ќац≥ональний банк
”крањни в≥дпов≥дно до вимог зазначеного «акону та нормативно-правових акт≥в
Ќац≥онального банку ”крањни; промислово-ф≥нансов≥ групи реЇструЇ аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни, фондов≥ б≥рж≥ - ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в ≥
фондового ринку, јв≥ац≥йне страхове бюро - ињвська м≥ська державна
адм≥н≥страц≥¤, ћорське страхове бюро - ќдеська обласна державна адм≥н≥страц≥¤
тощо.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмець маЇ право укладати з
громад¤нами договори про використанн¤ њхньоњ прац≥. ѕри укладенн≥ трудового
договору (контракту, угоди) п≥дприЇмець зобов'¤заний забезпечити умови та
охорону прац≥, њњ оплату не нижче встановленого в ”крањн≥ м≥н≥мального р≥вн¤, а
також ≥нш≥ соц≥альн≥ гарант≥њ, включаючи соц≥альне й медичне страхуванн¤ та
соц≥альне забезпеченн¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства. ѕри втрат≥
працездатност≥ п≥дприЇмець забезпечуЇ потерп≥лому в≥дшкодуванн¤ витрат у
випадках ≥ пор¤дку, передбачених чинним законодавством.
«д≥йснюючи п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, п≥дприЇмець зобов'¤заний не завдавати
шкоди довк≥ллю, не порушувати прав та ≥нтерес≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й ≥ держави, що охорон¤ютьс¤ законом. «а запод≥¤н≥ шкоду ≥ збитки
п≥дприЇмець несе майнову та ≥ншу встановлену законом в≥дпов≥дальн≥сть.
—уб'Їкт п≥дприЇмництва - юридична особа - може бути визнана арб≥тражним судом
банкрутом у пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤
платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом".
І 3. ѕ≥дприЇмець ≥ держава
√арант≥њ прав суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ та
майнов≥. «агальн≥ гарант≥њ пол¤гають у тому, ўо держава гарантуЇ вс≥м
п≥дприЇмц¤м, незалежно в≥д обраних ними орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, р≥вн≥ права ≥ створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ доступу до
матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших
ресурс≥в. «абезпеченн¤ матер≥ально-техн≥чними та ≥ншими ресурсами, що
централ≥зовано розпод≥л¤ютьс¤ державою, зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки за умови виконанн¤
п≥дприЇмцем роб≥т ≥ поставок дл¤ державних потреб.
” передбачених законом випадках п≥дприЇмець або громад¤нин, ¤кий працюЇ у
п≥дприЇмц¤ за наймом, може бути залучений до виконанн¤ у робочий час державних
обов'¤зк≥в. ќрган, що приймаЇ таке р≥шенн¤, в≥дшкодовуЇ п≥дприЇмцю в≥дпов≥дн≥
збитки.
√арант≥њ майнових прав п≥дприЇмц¤ пол¤гають у тому, що держава гарантуЇ
недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ захист права власност≥ п≥дприЇмц¤. ¬илученн¤
державою у п≥дприЇмц¤ його основних ≥ оборотних фонд≥в та ≥ншого
використовуваного ним майна не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених
законодавчими актами ”крањни.
«битки, завдан≥ п≥дприЇмцю внасл≥док порушенн¤ громад¤нами, юридичними особами
≥ державними органами його майнових прав, що охорон¤ютьс¤ законом,
в≥дшкодовуютьс¤ п≥дприЇмцю в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
ƒержавна п≥дтримка п≥дприЇмництва - важливий чинник його актив≥зац≥њ в умовах
побудови ринковоњ економ≥ки. « метою створенн¤ спри¤тливих орган≥зац≥йних та
економ≥чних умов дл¤ розвитку п≥дприЇмництва держава надаЇ земельн≥ д≥л¤нки,
передаЇ п≥дприЇмцю державне майно (виробнич≥ та нежитлов≥ прим≥щенн¤,
законсервован≥ й недобудован≥ об'Їкти та споруди, неви-користовуване
устаткуванн¤), необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. «а
допомогою економ≥чних важел≥в (ц≥льових субсид≥й, податкових п≥льг тощо)
держава стимулюЇ модерн≥зац≥ю технолог≥њ, ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть, освоЇнн¤
нових вид≥в продукц≥њ та послуг. ¬она надаЇ п≥дприЇмц¤м ц≥льов≥ кредити та
подаЇ њм ≥нш≥ види допомоги.
Ќа формуванн¤ ≥ розвиток малого п≥дприЇмництва, становленн¤ малого
п≥дприЇмництва ¤к пров≥дноњ сили в подоланн≥ негативних процес≥в в економ≥ц≥
спр¤мований «акон ”крањни "ѕро державну п≥дтримку малого
п≥дприЇмництва" в≥д 19 жовтн¤ 2000 р., ¤кий визначаЇ суб'Їктами малого
п≥дприЇмництва ф≥зичних ос≥б, зареЇстрованих у встановленому законом пор¤дку ¤к
суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; юридичних ос≥б - суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми та форми власност≥, в ¤ких
середньообл≥кова чисельн≥сть працюючих за зв≥тний пер≥од (календарний р≥к) не
пе-
ревищуЇ 50 ос≥б та обс¤г р≥чного валового доходу не перевищуЇ 500 тис. Ївро.
ƒержавну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва зд≥йснюють аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни -
центральний орган виконавчоњ влади з питань регул¤торноњ пол≥тики та
п≥дприЇмництва, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади за такими напр¤мами:
1) формуванн¤ ≥нфраструктури п≥дтримки ≥ розвитку малого п≥дприЇмництва,
орган≥зац≥¤ державноњ п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
кадр≥в дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва;
2) встановленн¤ системи п≥льг дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва;
3) запровадженн¤ спрощеноњ системи оподаткуванн¤, бухгалтерського обл≥ку та
зв≥тност≥;
4) ф≥нансово-кредитна п≥дтримка малого п≥дприЇмництва;
5) залученн¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва до виконанн¤ науково-техн≥чних ≥
соц≥ально-економ≥чних програм, зд≥йсненн¤ поставки продукц≥њ (роб≥т, послуг)
дл¤ державних та рег≥ональних потреб.
¬ажливе значенн¤ дл¤ розум≥нн¤ взаЇмов≥дносин м≥ж п≥дприЇмцем ≥ державою мають
норми «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" щодо державного регулюванн¤
п≥дприЇмництва. як зазначаЇтьс¤ у ст. 42 онституц≥њ ”крањни, держава
забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, захищаЇ права
споживач≥в, зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю ≥ безпечн≥стю продукц≥њ та ус≥х вид≥в
послуг ≥ роб≥т.
¬ умовах побудови ринковоњ економ≥ки докор≥нно зм≥нюЇтьс¤ характер
орган≥зац≥йно-правових в≥дносин державних та ≥нших орган≥в з суб'Їктами
п≥дприЇмництва. —ьогодн≥ ц≥ в≥дносини будуютьс¤ з використанн¤м:
o податковоњ та ф≥нансово-кредитноњ пол≥тики, включаючи встановленн¤ ставок
податк≥в ≥ процент≥в за державними кредитами; податкових п≥льг; ц≥н ≥ правил
ц≥ноутворенн¤; ц≥льових дотац≥й; валютного курсу; розм≥р≥в економ≥чних санкц≥й;
o державного майна ≥ системи резерв≥в, л≥ценз≥й, концес≥й, л≥зингу, соц≥альних,
еколог≥чних та ≥нших норм ≥ норматив≥в;
o науково-техн≥чних, економ≥чних та соц≥альних республ≥канських ≥ рег≥ональних
програм;
o договор≥в на виконанн¤ роб≥т ≥ поставок дл¤ державних потреб.
¬тручанн¤ державних орган≥в у господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц≥в не
допускаЇтьс¤, ¤кщо воно не зач≥паЇ передбачених законодавством ”крањни прав
державних орган≥в контролю за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмц≥в.
ўоб зменшити втручанн¤ державних орган≥в у п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, усунути
правов≥, адм≥н≥стративн≥, економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ перешкоди у розвитку
п≥дприЇмництва, запровадити нов≥ п≥дходи до державного регулюванн¤
п≥дприЇмництва, ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро усуненн¤ обмежень, що
стримують розвиток п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥" в≥д « лютого 1998 р.
визнано за необх≥дне зд≥йснити заходи щодо усуненн¤ обмежень, ¤к≥ стримують
розвиток п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, та щодо зменшенн¤ надм≥рного державного
регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (дерегулюванн¤).
«азначен≥ заходи, частину ¤ких уже реал≥зовано в чинному законодавств≥,
зокрема, включають:
o спрощенн¤ пор¤дку створенн¤, реЇстрац≥њ та л≥кв≥дац≥њ суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o скороченн¤ перел≥ку вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що п≥дл¤гають
л≥цензуванню та патентуванню, вимагають одержанн¤ сертиф≥кат≥в та будь-¤ких
≥нших дозвол≥в на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o л≥м≥туванн¤ перев≥рок та контролю за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва;
o спрощенн¤ процедури митного оформленн¤ вантаж≥в при зд≥йсненн≥
експортно-≥мпортних операц≥й;
o забезпеченн¤ посл≥довност≥ та стаб≥льност≥ нормативно-правового регулюванн¤
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
«г≥дно з чинним законодавством державн≥ органи ≥ службов≥ особи можуть давати
п≥дприЇмц¤м вказ≥вки т≥льки в≥дпов≥дно до своЇњ компетенц≥њ, встановленоњ
законодавством. ” раз≥ виданн¤ державним чи ≥ншим органом акта, ¤кий не
в≥дпов≥даЇ його компетенц≥њ або вимогам законодавства, п≥дприЇмець маЇ право
звернутис¤ до суду, чи арб≥тражного суду ≥з за¤вою про визнанн¤ такого акта
нед≥йсним. «битки, завдан≥ п≥дприЇмцю внасл≥док виконанн¤ вказ≥вок державних чи
≥нших орган≥в або њхн≥х службових ос≥б, що призвели до порушенн¤ прав
п≥дприЇмц¤, а також внасл≥док неналежного зд≥йсненн¤ такими органами або њхн≥ми
службовими особами передбачених законодавством обов'¤зк≥в щодо п≥дприЇмц¤,
п≥дл¤гають в≥дшкодуванню цими органами. —пори про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в вир≥шуЇ
арб≥тражний суд.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ўо таке п≥дприЇмництво?
2. ’то може бути суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥?
3. Ќазв≥ть коло ос≥б, ¤ким заборонено займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.
4. ” чому пол¤гаЇ свобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥?
5. Ќазв≥ть основн≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зд≥йсненн¤ ¤ких неможливе
без спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ).
6. який пор¤док видач≥ л≥ценз≥й встановлено чинним законодавством?
7. Ќа ¤ких основних принципах грунтуЇтьс¤ п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть?
8. ¬ ¤кому пор¤дку зд≥йснюЇтьс¤ реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва?
9. ’то несе в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дпов≥дн≥сть установчих документ≥в чинному
законодавству?
10. ” чому пол¤гають загальн≥ гарант≥њ прав п≥дприЇмц≥в?
11. ” чому пол¤гають майнов≥ гарант≥њ прав п≥дприЇмц≥в?
12. ўо таке державна п≥дтримка п≥дприЇмництва ≥ ¤к вона реал≥зуЇтьс¤?
13. «а ¤кими основними напр¤мами зд≥йснюЇтьс¤ державна п≥дтримка малого
п≥дприЇмництва?
14. яким чином будуютьс¤ в≥дносини державних орган≥в з п≥дприЇмц¤ми?
15. яким чином п≥дприЇмець може захистити своњ права в раз≥ порушенн¤ њх
державними або ≥ншими органами?
