–озд≥л XVI. ѕравов≥ засади приватизац≥њ державного та комунального майна
І 1. ѕон¤тт¤ та головн≥ ц≥л≥ приватизац≥њ. «аконодавство про приватизац≥ю
ѕон¤тт¤ приватизац≥њ вживаЇтьс¤ в економ≥чному ≥ формально-юридичному
розум≥нн≥.
¬ економ≥чному аспект≥ приватизац≥¤ означаЇ перетворенн¤ (трансформац≥ю)
державних засоб≥в виробництва та ≥ншого майна на недержавн≥, тобто (зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни "ѕро власн≥сть") на приватну чи колективну власн≥сть.
ќтже, в економ≥чному значенн≥ сутн≥сть приватизац≥њ пол¤гаЇ у зм≥н≥ економ≥чних
в≥дносин державноњ власност≥ на в≥дносини приватноњ чи колективноњ власност≥ на
засоби виробництва.
¬изначенн¤ приватизац≥њ у формально-юридичному значенн≥ цього пон¤тт¤ даЇ «акон
”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" в≥д 4 березн¤ 1992 р. (в
редакц≥њ в≥д 19 лютого 1997 р.). «г≥дно з зазначеним «аконом приватизац≥¤ - це
в≥дчуженн¤ майна, що перебуваЇ у державн≥й власност≥, ≥ майна, що належить
јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим, на користь ф≥зичних та юридичних ос≥б, ¤к≥ можуть
бути покупц¤ми в≥дпов≥дно до цього «акону, з метою п≥двищенн¤
соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥ виробництва та залученн¤ кошт≥в на
структурну перебудову економ≥ки ”крањни (ст. 1).
√оловн≥ ц≥л≥ приватизац≥њ Ї одним ≥з засоб≥в дос¤гненн¤ результат≥в цього
сусп≥льно-економ≥чного процесу. ¬они залежать в≥д економ≥чних ≥
сусп≥льно-пол≥тичних обставин, що складаютьс¤ у крањн≥. ¬насл≥док своЇњ
динам≥чност≥ головн≥ ц≥л≥ приватизац≥њ регулюютьс¤ ƒержавною програмою
приватизац≥њ. “ак, основною метою приватизац≥њ у 2000-2002 роках Ї створенн¤
умов
дл¤ спри¤нн¤ п≥двищенню ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й (дал≥ - п≥дприЇмств) та створенн¤ конкурентного середовища, а також
забезпеченн¤ надходженн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ до ƒержавного бюджету ”крањни.
¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ мети головними пр≥оритетами ≥ завданн¤ми приватизац≥њ на
2000-2002 роки зг≥дно з ƒержавною програмою приватизац≥њ на 2000-2002 роки Ї:
приватизац≥¤ п≥дприЇмств виключно за кошти з урахуванн¤м њх ≥ндив≥дуальних
особливостей;
забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ в≥дкритост≥ процесу приватизац≥њ;
формуванн¤ попиту на об'Їкти приватизац≥њ в≥тчизн¤них та ≥ноземних ≥нвестор≥в;
максимальне використанн¤ ≥нститут≥в ≥нфраструктури ринку ц≥нних папер≥в;
залученн¤ кошт≥в дл¤ розвитку та структурноњ перебудови економ≥ки;
створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ по¤ви приватних власник≥в, ¤к≥ мають
довгостроков≥ ≥нтереси у розвитку приватизованого об'Їкта та зд≥йснюють
ефективне управл≥нн¤ ним;
створенн¤ умов дл¤ подальшого розвитку фондового ринку;
п≥двищенн¤ за≥нтересованост≥ ≥нвестор≥в щодо украњнських п≥дприЇмств на
м≥жнародних ринках.
¬арто згадати, що на самому початку свого формуванн¤ законодавство, ¤ким
визначавс¤ пор¤док зм≥ни форми державноњ власност≥ на недержавну, не називалос¤
приватизац≥йним, оск≥льки ≥ процес зм≥ни власност≥ не визнававс¤ приватизац≥Їю
в нин≥шньому розум≥нн≥.
“ак, п. 1 ст. 10 ќснов законодавства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к про оренду,
прийн¤тих 23 листопада 1989 p., передбачалос¤, що орендар може повн≥стю або
частково викупити орендоване майно. ”мови, пор¤док ≥ строки викупу визначалис¤
договором оренди.
ѕ≥сл¤ викупу орендованого майна орендне п≥дприЇмство за р≥шенн¤м його трудового
колективу могло бути перетворено на колективне п≥дприЇмство, кооператив,
акц≥онерне товариство або ≥нший вид п≥дприЇмства, ¤ке д≥Ї на основ≥ колективноњ
власност≥ (отже за в≥дсутност≥ приватноњ власност≥ йшлос¤ не про приватизац≥ю,
а про роздержавленн¤ власност≥).
«годом «акон —–—– "ѕро власн≥сть" в≥д 6 березн¤ 1990 р. розширив
п≥дстави виникненн¤ колективноњ власност≥: зг≥дно з п. 1 ст. 12 цього «акону
власн≥сть колективного п≥дприЇмства виникала у раз≥ переходу всього майна
державного п≥дприЇмства у власн≥сть трудового колективу, викупу орендованого майна
або придбанн¤ майна ≥ншими передбаченими законом способами.
÷им же законом хоч ≥ в дещо спрощеному вигл¤д≥ визначавс¤ механ≥зм перетворенн¤
державного п≥дприЇмства на акц≥онерне товариство (тобто, ¤кщо оц≥нювати з
сучасних позиц≥й - визначавс¤ механ≥зм роздержавленн¤ власност≥): державне
п≥дприЇмство за сп≥льним р≥шенн¤м трудового колективу та уповноваженого на те
державного органу могло бути перетворено на акц≥онерне товариство шл¤хом
випуску акц≥й на всю варт≥сть майна п≥дприЇмства. ошти, одержан≥ в≥д продажу
акц≥й, п≥сл¤ покритт¤ борг≥в державного п≥дприЇмства надходили до в≥дпов≥дного
бюджету.
ўе за час≥в ≥снуванн¤ —оюзу –—– ¬ерховна –ада ”–—– в постанов≥ "ѕро
реал≥зац≥ю «акону "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањнськоњ –—–" в≥д
3 серпн¤ 1990 р. доручила –ад≥ ћ≥н≥стр≥в ”–—– у 2-м≥с¤чний строк п≥дготувати
серед ≥нших проект законодавчого акта про роздержавленн¤ власност≥.
‘актично початок формуванню приватизац≥йного (у вузькому, спец≥альному
розум≥нн≥) законодавства в ”крањн≥ було покладено з прийн¤тт¤м «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю майна державних п≥дприЇмств" в≥д 4 березн¤ 1992 p.,
¤кий встановлював правов≥, економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ основи приватизац≥њ
п≥дприЇмств загальнодержавноњ, республ≥канськоњ (–еспубл≥ка рим) та
комунальноњ власност≥ з метою створенн¤ багатоукладноњ соц≥альне ор≥Їнтованоњ
ринковоњ економ≥ки ”крањни.
6 березн¤ 1992 р. приймаютьс¤: «акон ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих
державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)", ¤ким встановлювавс¤ правовий
механ≥зм приватизац≥њ ц≥л≥сних майнових комплекс≥в невеликих державних
п≥дприЇмств шл¤хом в≥дчуженн¤ њх на користь одного покупц¤ одним актом
куп≥вл≥-продажу, а також «акон ”крањни "ѕро приватизац≥йн≥ папери",
¤кий визначав пон¤тт¤ ≥ види приватизац≥йних папер≥в, умови та пор¤док њх випуску,
розм≥щенн¤ серед громад¤н ”крањни, обл≥ку, використанн¤ та погашенн¤.
« цього часу законодавство ”крањни про приватизац≥ю почало формуватис¤ ¤к певна
локальна система закон≥в та ≥нших акт≥в. —истемотворчими критер≥¤ми у даному
раз≥ стали: а) об'Їкти приватизац≥њ; б) суб'Їкти приватизац≥њ; в) пор¤док,
способи та умови приватизац≥њ.
ќсновним актом у ц≥й систем≥ Ї вже згадуваний «акон ”крањни "ѕро
приватизац≥ю державного майна" (в≥д 4 березн¤ 1992 р. в редакц≥њ в≥д 19
лютого 1997 p.).
¬изначаючи систему законодавства про приватизац≥ю, ст. « цього акта зазначаЇ,
що законодавство ”крањни про приватизац≥ю складаЇтьс¤ з цього «акону, ≥нших
закон≥в ”крањни з питань приватизац≥њ. ≤з ц≥Їю нормою важко погодитис¤,
оск≥льки вона, по-перше, не в≥дображаЇ реального стану речей. як буде показано
дал≥, систему законодавства становл¤ть не т≥льки власне закони, а й п≥дзаконн≥
нормативн≥ акти. ѕо-друге, зазначена норма вступаЇ у суперечн≥сть з ≥ншими
нормами цього ж «акону, ¤к≥ допускають регулюванн¤ в≥дносин приватизац≥њ в
≥нших формах нормативних акт≥в. як приклад можна назвати п. 2 ст. 9 «акону, в
¤кому йдетьс¤ про те, що пор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ дов≥рчих товариств,
≥нвестиц≥йних фонд≥в та ≥нвестиц≥йних компан≥й визначаЇтьс¤ законодавчими
актами ”крањни; п. « ст. 13 «акону, в ¤кому зазначаЇтьс¤, що д≥¤льн≥сть ком≥с≥њ
з приватизац≥њ об'Їкта регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м, ¤ке затверджуЇтьс¤ ‘ондом
державного майна; ст. 16 «акону про те, що продаж об'Їкт≥в приватизац≥њ на
аукц≥он≥, за конкурсом тощо зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, що затверджуЇтьс¤ ‘ондом
державного майна ”крањни, јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни та ƒержавною
ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ћожна назвати й ≥нш≥ под≥бн≥
посиланн¤ в «акон≥, ¤к≥ св≥дчать про те, що в≥днесенн¤ до законодавства про приватизац≥ю
лише нормативних акт≥в у форм≥ власне закон≥в Ї дещо посп≥шним ≥ щонайменше
некоректним.
“аким чином, законодавство ”крањни про приватизац≥ю з точки зору форми
нормативних акт≥в складаЇтьс¤ з сукупност≥ не т≥льки закон≥в, а й ≥нших
нормативних акт≥в, що регулюють майново-правов≥ та орган≥зац≥йн≥ в≥дносини щодо
приватизац≥њ державного майна.
«а своњм характером законодавство про приватизац≥ю - це комплексне
законодавство, ¤ке об'ЇднуЇ норми цив≥льного, адм≥н≥стративного, ф≥нансового та
≥нших галузей права.
¬ажливою ознакою ≥ особлив≥стю приватизац≥йного законодавства Ї поЇднанн¤ в
ньому двох вид≥в норм: публ≥чно-правових та приватно-правових ≥з значною
перевагою норм публ≥чно-правового характеру, що можна по¤снити тим, що
методолог≥чн≥ основи приватно-правовоњ концепц≥њ, ¤к≥ спираютьс¤ на принципи
диспозитивност≥, приватноњ ≥н≥ц≥ативи, екв≥валентност≥ тощо, не можуть охопити
регулюванн¤м так зван≥ вертикальн≥ в≥дносини. ѕубл≥чно-правовий сегмент
регулюванн¤ господарських процес≥в спр¤мовуЇ ор≥Їнтован≥сть ринковоњ економ≥ки
на обслуговуванн¤ потреб всього сусп≥льства. ƒоц≥льно у зв'¤зку з цим нагадати,
що в≥дпов≥дно до ст. 13 онституц≥њ ”крањни "держава забезпечуЇ...
соц≥альну спр¤мован≥сть економ≥ки". “ут важливо в≥дзначити ще одну, чи не
найголовн≥шу, причину дом≥нуванн¤ саме публ≥чно-правових норм у
приватизац≥йному законодавств≥: держава, визначаючи правила повед≥нки суб'Їкт≥в
приватизац≥йного процесу ≥ забезпечуючи реал≥зац≥ю проголошених нею принцип≥в
приватизац≥њ, д≥Ї при цьому не лише ¤к нос≥й пол≥тичноњ влади, а й ¤к власник
основних засоб≥в виробництва, що виступають об'Їктами приватизац≥њ. —аме ¤к
власник держава встановлюЇ механ≥зм в≥дчуженн¤ державноњ власност≥ на користь
недержавних суб'Їкт≥в.
«акон ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" регулюЇ правов≥,
економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ основи приватизац≥њ майна будь-¤ких державних
об'Їкт≥в приватизац≥њ незалежно в≥д њх розм≥р≥в, тобто поширюЇтьс¤ на вс≥
об'Їкти, що п≥дл¤гають приватизац≥њ. –азом з тим у «акон≥ спец≥ально
передбачено, що в≥н не поширюЇтьс¤ на:
приватизац≥ю об'Їкт≥в державного земельного та житлового фонд≥в, а також
об'Їкт≥в соц≥ально-культурного призначенн¤, що ф≥нансуютьс¤ з державного
бюджету, в тому числ≥ об'Їкт≥в сфери охорони здоров'¤, за вин¤тком тих, ¤к≥
належать п≥дприЇмствам, що приватизуютьс¤;
зм≥ну орган≥зац≥йно-правових форм власност≥ колгосп≥в, п≥дприЇмств споживчоњ
кооперац≥њ.
“аким чином, уже з самого початку приватизац≥йних процес≥в законодавець,
надаючи величезного значенн¤ трансформац≥њ державноњ власност≥ у вигл¤д≥
основних засоб≥в виробництва, враховуючи в≥дм≥нност≥ њњ в≥д приватизац≥њ
житлового фонду, земельних д≥л¤нок, вид≥лив законодавство про приватизац≥ю
державного майна в окрему систему нормативно-правових акт≥в.
” статт¤х 3 та 7 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна"
вм≥щено норми про те, що положенн¤ «акону поширюютьс¤ на в≥дчуженн¤ майна, що Ї
у комунальн≥й власност≥. ÷е стало п≥дставою дл¤ зверненн¤ ѕрезидента ”крањни з
конституц≥йним поданн¤м щодо в≥дпов≥дност≥ онституц≥њ ”крањни згаданих
положень «акону. «окрема, суб'Їкт права на конституц≥йне поданн¤ вважав, що
поширенн¤ положень «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна"
на в≥дчуженн¤ майна, що Ї комунальною власн≥стю, автоматично включаЇ останню до
складу державноњ власност≥. –азом з тим, виход¤чи з назви «акону, в ньому мають
бути врегульован≥ питанн¤ приватизац≥њ лише об'Їкт≥в державного майна.
–озгл¤даючи справу за цим поданн¤м, онституц≥йний —уд ”крањни виходив з низки
закон≥в, що регулюють в≥дносини власност≥, в тому числ≥ з «акону ”крањни
"ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" в≥д 21 травн¤ 1997 p., в
¤кому, зокрема, визначено пон¤тт¤ та зм≥ст права комунальноњ власност≥ ¤к
матер≥альноњ та ф≥нансовоњ основи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, закр≥плено
повноваженн¤ с≥льських, селищних, м≥ських рад щодо в≥дчуженн¤ комунального
майна, у тому числ≥, шл¤хом приватизац≥њ. онститу-
ц≥йний суд д≥йшов висновку, що цим положенн¤м, ¤к≥ п≥дкреслюють особлив≥сть
правового режиму об'Їкт≥в комунальноњ власност≥ пор≥вн¤но з об'Їктами державноњ
власност≥, не суперечать норми «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна", оск≥льки у статт¤х 3 ≥ 7 «акону Ї посиланн¤ на в≥дпов≥дну
компетенц≥ю орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у питанн¤х в≥дчуженн¤ комунальноњ
власност≥. ¬ ≥нших положенн¤х «акону теж враховано особливост≥ механ≥зму
приватизац≥њ комунального майна.
–≥шенн¤м в≥д 1 липн¤ 1998 р. онституц≥йний —уд визнав, що за умови в≥дсутност≥
окремого законодавчого акта про приватизац≥ю об'Їкт≥в комунальноњ власност≥
включенн¤ цих питань до закону, що регулюЇ приватизац≥ю державного майна, не Ї
п≥дставою дл¤ визнанн¤ його в≥дпов≥дних положень неконституц≥йними, оск≥льки
право суб'Їкт≥в комунальноњ власност≥ не порушено.
ƒо законодавства про приватизац≥ю також належать:
- вже згадуваний «акон ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних
п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)" в≥д 6 березн¤ 1992 р. (в редакц≥њ «акону
в≥д 15 травн¤ 1996 p.), що д≥Ї не ¤к самост≥йний, а ¤к допом≥жний щодо «акону
”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна". ¬≥н встановлюЇ правовий
механ≥зм приватизац≥њ ц≥л≥сних майнових комплекс≥в невеликих державних
п≥дприЇмств;
- також згадуваний «акон ”крањни "ѕро приватизац≥йн≥ папери" в≥д 6
березн¤ 1992 p., ¤кий визначаЇ пон¤тт¤ ≥ види приватизац≥йних папер≥в
(приватизац≥йних майнових сертиф≥кат≥в), умови та пор¤док њх випуску, об≥гу,
розм≥щенн¤ серед громад¤н ”крањни, використанн¤ та погашенн¤;
- «акон ”крањни "ѕро особливост≥ приватизац≥њ майна в агропромисловому
комплекс≥" в≥д 10 липн¤ 1996 р.;
- «акон ”крањни "ѕро особливост≥ приватизац≥њ п≥дприЇмств, що належать до
сфери управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства оборони ”крањни" в≥д 18 травн¤ 2000 р.;
- «а≥сон ”крањни "ѕро особливост≥ приватизац≥њ об'Їкт≥в незавершеного
буд≥вництва" в≥д 14 вересн¤ 2000 р.;
- ƒержавна програма приватизац≥њ, що розробл¤Їтьс¤ ‘ондом державного майна
”крањни ≥ затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни законом ”крањни один раз на
три роки не п≥зн≥ше ¤к за м≥с¤ць до затвердженн¤ ƒержавного бюджету ”крањни на
в≥дпов≥дний р≥к, але до початку наступного бюджетного року та д≥Ї до затвердженн¤
черговоњ ƒержавноњ програми приватизац≥њ. ƒержавна програма приватизац≥њ
вноситьс¤ на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни одночасно з проектом ƒержавного
бюджету ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к.
—аме ц≥ закони становл¤ть фундамент приватизац≥йного законодавства, на ¤кому
базуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть нормативно-правових документ≥в р≥зноњ юридичноњ
сили.
” законодавств≥ про приватизац≥ю окремо можна вид≥лити нормативн≥ акти, ¤к≥
регулюють пор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ ф≥нансових посередник≥в. ÷е, зокрема:
- ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро дов≥рч≥ товариства" в≥д 17
березн¤ 1993 р., ¤кий визначаЇ пон¤тт¤ дов≥рчого товариства, особливост≥ його
створенн¤ та д≥¤льност≥;
- ѕоложенн¤ про ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, затверджене ”казом
ѕрезидента ”крањни в≥д 19 лютого 1994 р., ¤ке визначаЇ пон¤тт¤ ≥нвестиц≥йних
фонд≥в та ≥нвестиц≥йних компан≥й, пор¤док створенн¤ та умови њх д≥¤льност≥,
зд≥йсненн¤ державного контролю, а також заходи щодо захисту ≥нтерес≥в њх
учасник≥в;
- ѕоложенн¤ про холдингов≥ компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпоратизац≥њ та
приватизац≥њ, затверджене ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 11 травн¤ 1994 р., ¤ким
визначено пор¤док створенн¤ та д≥¤льност≥ холдингових компан≥й, що створюютьс¤
в процес≥ корпоратизац≥њ та приватизац≥њ п≥дприЇмств, виробничих ≥
науково-виробничих об'Їднань, правовий статус ¤ких ран≥ше не був приведений у
в≥дпов≥дн≥сть ≥з законодавством ”крањни.
р≥м зазначених документ≥в, законодавство про приватизац≥ю охоплюЇ постанови
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а також в≥домч≥ нормативн≥ акти про приватизац≥ю,
прийн¤т≥ ‘ондом державного майна ”крањни самост≥йно чи разом з ≥ншими органами.
ѕерел≥к цих акт≥в досить значний.
І 2. ќб'Їкти приватизац≥њ
ѕравовою основою регулюванн¤ об'Їкт≥в приватизац≥њ Ї ст. 5 «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю державного майна", ст. 2 «акону ”крањни "ѕро
приватизац≥ю невеликих державних п≥дпри-
Їмств (малу приватизац≥ю)", розд≥л ≤ ƒержавноњ програми приватизац≥њ на
2000-2002 роки, нормативн≥ акти аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, що регулюють
приватизац≥ю окремих категор≥й об'Їкт≥в.
«авд¤ки правовому регулюванню об'Їкт≥в вир≥шуютьс¤ принципов≥ питанн¤
приватизац≥њ:
визначаЇтьс¤, ¤ке саме державне майно - засоби виробництва - п≥дл¤гаЇ
приватизац≥њ, у ¤к≥й посл≥довност≥ (пр≥оритети приватизац≥њ), за ¤ких умов,
¤кими способами приватизуютьс¤ р≥зн≥ групи об'Їкт≥в;
визначаютьс¤ групи ≥ види об'Їкт≥в, приватизац≥¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ за
погодженн¤м з аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
встановлюютьс¤ перел≥ки груп ≥ вид≥в об'Їкт≥в (у тому числ≥ конкретн≥ об'Їкти),
що не п≥дл¤гають приватизац≥њ;
затверджуютьс¤ перел≥ки п≥дприЇмств, приватизац≥ю майна ¤ких доц≥льно зд≥йснити
≥з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
ќб'Їкт приватизац≥њ з точки зору права власност≥ - це майно п≥дприЇмств, що
перебуваЇ в державн≥й, республ≥канськ≥й (јвтономна –еспубл≥ка рим) ≥
комунальн≥й власност≥.
¬≥дпов≥дно до ƒержавноњ програми приватизац≥њ на 2000- 2002 роки об'Їкти
класиф≥куютьс¤ таким чином:
√рупа ј - ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси державних, орендних п≥дприЇмств та
структурн≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмств, вид≥лен≥ у самост≥йн≥ п≥дприЇмства (дал≥ -
ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств), у тому числ≥ у процес≥ реструктуризац≥њ
державних п≥дприЇмств ≥з середньообл≥ковою чисельн≥стю працюючих до 100 ос≥б
включно або понад 100 ос≥б, але варт≥сть основних фонд≥в ¤ких недостатн¤ дл¤
формуванн¤ статутних фонд≥в в≥дкритих акц≥онерних товариств (дал≥ - ¬ј“), а
також готел≥, об'Їкти санаторно-курортних заклад≥в та будинки в≥дпочинку, ¤к≥
перебувають на самост≥йних балансах; окреме ≥ндив≥дуально-визначене майно (у
тому числ≥ таке, ¤ке не ув≥йшло до статутних фонд≥в ¬ј“, буд≥вл≥, споруди та
нежил≥ прим≥щенн¤, майно п≥дприЇмств, л≥кв≥дованих за р≥шенн¤м арб≥тражного
суду, та майно п≥дприЇмств, що л≥кв≥дуютьс¤ за р≥шенн¤м органу, уповноваженого
управл¤ти державним майном); майно п≥дприЇмств, ¤к≥ не були продан≥ ¤к ц≥л≥сн≥
майнов≥ комплекси.
√рупа ¬ - ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств з середньо-обл≥ковою
чисельн≥стю працюючих понад 100 ос≥б та варт≥сть основних фонд≥в ¤ких достатн¤
дл¤ формуванн¤ статутних фонд≥в ¬ј“; акц≥њ ¬ј“, випуск ¤ких зареЇстрований або
продаж акц≥й ¤ких розпочавс¤ до набранн¤ чинност≥ ц≥Їю ѕрограмою (кр≥м
п≥дприЇмств групи √); акц≥њ ¬ј“, створених на баз≥ п≥дприЇмств агропромислового
комплексу, в раз≥ ¤кщо варт≥сть основних фонд≥в достатн¤ дл¤ формуванн¤
статутного фонду ¬ј“.
√рупа √ - ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси п≥дприЇмств або пакети акц≥й ¬ј“, що на
момент прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про приватизац≥ю пос≥дають монопольне становище на
загальнодержавному ринку в≥дпов≥дних товар≥в ≥ послуг або мають стратег≥чне
значенн¤ дл¤ економ≥ки та безпеки держави.
√рупа ƒ - об'Їкти незавершеного буд≥вництва, законсервован≥ об'Їкти.
√рупа ≈ - акц≥њ (частки, пањ), що належать держав≥ у статутних фондах
господарських товариств (у тому числ≥ п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми),
розташованих на територ≥њ ”крањни або за кордоном.
√рупа ∆ - незалежно в≥д вартост≥ об'Їкти охорони здоров'¤, осв≥ти, культури,
мистецтва та преси, ф≥зичноњ культури ≥ спорту, телебаченн¤ та рад≥омовленн¤,
видавничоњ справи, а також об'Їкти санаторно-курортних заклад≥в, проф≥лактор≥њ,
будинки ≥ табори в≥дпочинку (за вин¤тком об'Їкт≥в санаторно-курортних заклад≥в
≥ будинк≥в в≥дпочинку, ¤к≥ перебувають на самост≥йних балансах), у тому числ≥
об'Їкти соц≥ально-побутового призначенн¤, що перебувають на баланс≥
п≥дприЇмств, у раз≥ невключенн¤ њх до складу майна, що передаЇтьс¤ в комунальну
власн≥сть або приватизуЇтьс¤, кр≥м об'Їкт≥в, ¤к≥ не п≥дл¤гають приватизац≥њ
в≥дпов≥дно до ст. 5 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна".
” зв'¤зку з завершенн¤м у 1998 р. етапу приватизац≥њ з використанн¤м
приватизац≥йних папер≥в та сертиф≥кат≥в, що видавалис¤ на суму ≥ндексац≥њ
грошових заощаджень громад¤н ”крањни в установах ќщадного банку ”крањни ≥
колишнього ”крдержстраху, група Ѕ при класиф≥кац≥њ об'Їкт≥в приватизац≥њ в
ƒержавн≥й програм≥ приватизац≥њ починаючи з 1999 року не передбачаЇтьс¤.
ѕравова класиф≥кац≥¤ об'Їкт≥в на групи ј-∆ зд≥йснена дл¤ того, щоб залежно в≥д
групи об'Їкта визначати спос≥б його приватизац≥њ.
І 3. —уб'Їкти приватизац≥њ
оло суб'Їкт≥в приватизац≥њ визначаЇ ст. 6 «акону ”крањни "ѕро
приватизац≥ю майна державних п≥дприЇмств" у форм≥ вичерпного перел≥ку, до
¤кого вход¤ть: державн≥ органи приватизац≥њ, покупц≥ (њх представники),
посередники.
—истему державних орган≥в приватизац≥њ визначено в законодавчому пор¤дку.
ƒержавну пол≥тику у сфер≥ приватизац≥њ зд≥йснюють ‘онд- державного майна
”крањни, його рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ та представництва у районах ≥ м≥стах,
органи приватизац≥њ в јвтономн≥й
республ≥ц≥ рим, що становл¤ть Їдину систему державних орган≥в приватизац≥њ в
”крањн≥.
¬≥дпов≥дно др ст. 7 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна" ‘онд державного майна ”крањни, його рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ та
представництва у районах ≥ м≥стах, органи приватизац≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим
мають д≥¤ти на основ≥ «акону ”крањни "ѕро ‘онд державного майна
”крањни" та ≥нших закон≥в ”крањни з питань приватизац≥њ. ѕроте на сьогодн≥
такий закон не прийн¤то, а тому правовий статус ‘онду державного майна ”крањни
визначаЇтьс¤ “имчасовим положенн¤м про ‘онд державного майна ”крањни,
затвердженим постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 7 червн¤ 1992 р. (≥з зм≥нами
та доповненн¤ми).
” ст. 7 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" зазначено,
що ‘онд державного майна ”крањни п≥дпор¤дкований, п≥дзв≥тний ≥ п≥дконтрольний
¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. ÷¤ норма також була предметом розгл¤ду онституц≥йного
—уду ”крањни, ¤кий у р≥шенн≥ в≥д 1 липн¤ 1998 р. в≥дзначив, що в≥дпов≥дно до
ст. 13 чинноњ онституц≥њ ¬ерховна –ада ”крањни не Ї Їдиним суб'Їктом права
державноњ власност≥. «а онституц≥Їю аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤к вищий орган
у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади, зд≥йснюЇ управл≥нн¤ об'Їктами державноњ
власност≥ в≥дпов≥дно до закону. ‘онд державного майна ”крањни Ї державним
органом, ¤кий зд≥йснюЇ державну пол≥тику у сфер≥ приватизац≥њ державного майна.
” зв'¤зку з цим онституц≥йний —уд ”крањни визнав неконституц≥йним положенн¤
абзацу 2 ч. 2 ст. 7 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна".
ƒержавн≥ органи приватизац≥њ у межах своЇњ компетенц≥њ зд≥йснюють так≥ основн≥
повноваженн¤:
o зм≥нюють у процес≥ приватизац≥њ орган≥зац≥йну форму п≥дприЇмств, що
перебувають у державн≥й власност≥;
o зд≥йснюють повноваженн¤ власника державного майна у процес≥ приватизац≥њ;
o виступають орендодавцем майна, що перебуваЇ у державн≥й власност≥, зг≥дно ≥з
законодавством;
o продають майно, що перебуваЇ у державн≥й власност≥, у процес≥ його
приватизац≥њ, включаючи майно л≥кв≥дованих п≥дприЇмств, об'Їкт≥в незавершеного
буд≥вництва та колишнЇ в≥йськове майно, що набуло статусу цив≥льного, а також
акц≥њ (частки, пањ), ўо належать держав≥ у майн≥ господарських товариств;
o створюють ком≥с≥њ з приватизац≥њ;
o затверджують плани приватизац≥њ майна, що перебуваЇ у державн≥й власност≥,
плани розм≥щенн¤ акц≥й акц≥онерних товариств у процес≥ приватизац≥њ;
o розробл¤ють проекти державних програм приватизац≥њ ≥ подають њх на
затвердженн¤ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни;
o укладають угоди щодо проведенн¤ п≥дготовки об'Їкт≥в до приватизац≥њ та њх
продажу;
o укладають угоди щодо проведенн¤ експертноњ оц≥нки вартост≥ об'Їкт≥в
приватизац≥њ;
o зд≥йснюють л≥цензуванн¤ ком≥с≥йноњ, представницькоњ та комерц≥йноњ д≥¤льност≥
з приватизац≥йними паперами;
o виступають з боку держави засновником п≥дприЇмств ≥з зм≥шаною формою
власност≥;
o беруть участь у розробц≥ м≥жнародних договор≥в ”крањни з питань державноњ
власност≥ та њњ використанн¤;
o зд≥йснюють захист майнових прав державних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ,
а також акц≥й (часток, пањв), що належать держав≥, на територ≥њ ”крањни та за
њњ кордоном;
o контролюють виконанн¤ умов договор≥в куп≥вл≥-продажу державного майна.
ƒержавн≥ органи приватизац≥њ зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ «аконом
”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна", ≥ншими законами ”крањни
з питань приватизац≥њ.
ƒержавн≥ органи приватизац≥њ не мають права втручатис¤ в д≥¤льн≥сть
п≥дприЇмств, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством ”крањни та
установчими документами цих п≥дприЇмств.
ќргани приватизац≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим д≥ють у межах повноважень, визначених
‘ондом державного майна ”крањни, ≥ повноважень, делегованих ¬ерховною –адою
јвтономноњ –еспубл≥ки рим щодо розпор¤дженн¤ майном, що належить јвтономн≥й
–еспубл≥ц≥ рим.
ќргани приватизац≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим з питань приватизац≥њ майна, що
належить јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим, п≥дзв≥тн≥ та п≥дконтрольн≥ ¬ерховн≥й –ад≥
јвтономноњ –еспубл≥ки рим.
ѕродаж майна, що Ї у комунальн≥й власност≥, зд≥йснюють органи, створюван≥
в≥дпов≥дними м≥сцевими радами. «азначен≥ органи д≥ють у межах повноважень,
визначених в≥дпов≥дними м≥сцевими радами, та њм п≥дпор¤дкован≥, п≥дзв≥тн≥ ≥
п≥дконтрольн≥.
–ег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ ‘онду державного майна ”крањни та представництва ‘онду
державного майна ”крањни в районах та м≥стах д≥ють на п≥дстав≥ положень,
затверджених постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 15 червн¤ 1994 р. є 412.
ƒержавн≥ засоби виробництва, що п≥дл¤гають приватизац≥њ, Ї особливим товаром,
покликаним забезпечувати не лише потреби приватизац≥њ, а й сусп≥льн≥ потреби у
продукц≥њ, роботах ≥ послугах. “ому законодавець спец≥ально регулюЇ коло ос≥б,
¤к≥ можуть виступати покупц¤ми в угодах приватизац≥њ, та детал≥зуЇ р¤д
елемент≥в правового становища покупц¤ ¤к суб'Їкта приватизац≥њ.
¬изначено загальне коло ос≥б, ¤к≥ можуть бути покупц¤ми. ÷е:
- громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства;
- юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ на територ≥њ ”крањни;
- юридичн≥ особи ≥нших держав.
“акож визначено вичерпний перел≥к ос≥б, ¤к≥ не можуть бути покупц¤ми.
—тосовно ф≥зичних ос≥б йдетьс¤ про прац≥вник≥в державних орган≥в приватизац≥њ.
—тосовно юридичних ос≥б д≥ють так≥ обмеженн¤:
- не можуть бути покупц¤ми юридичн≥ особи, у майн≥ ¤ких частка державноњ
власност≥ перевищуЇ 25 в≥дсотк≥в;
- не можуть бути покупц¤ми органи державноњ влади.
ƒл¤ сп≥льноњ участ≥ у приватизац≥њ громад¤ни можуть створювати господарськ≥
товариства, у тому числ≥ з член≥в трудового колективу, в пор¤дку, встановленому
законодавством ”крањни.
√осподарське товариство член≥в трудового колективу п≥дприЇмства, що
приватизуЇтьс¤, засновуЇтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ загальних збор≥в, у ¤ких брало
участь понад 50 в≥дсотк≥в прац≥вник≥в п≥дприЇмства або њх уповноважених
представник≥в.
—татт¤ 6 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" в≥дносить
до суб'Їкт≥в приватизац≥њ представник≥в ≥ посередник≥в. “ут йдетьс¤ про р≥зних
щодо юридичноњ природи та орган≥зац≥йно-правових форм суб'Їкт≥в права, ¤к≥
вход¤ть до ≥нфраструктури приватизац≥њ. ≤нфраструктура - це насамперед
спец≥ал≥зован≥ орган≥зац≥њ, що обслуговують продавц≥в ≥ покупц≥в з метою зменшенн¤
њх ризик≥в при розм≥щенн≥ вклад≥в покупц≥в в об'Їкти приватизац≥њ, при
укладанн≥ ≥ виконанн≥ угод приватизац≥њ. ќрган≥зац≥њ ≥нфраструктури
обслуговують також ринок приватизац≥йних папер≥в, об≥г приватизац≥йних майнових
сертиф≥кат≥в тощо. ÷ю д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ ≥нфраструктури зд≥йснюють на
догов≥рних засадах. ÷е означаЇ, що зверненн¤ покупц≥в до послуг посередницьких
орган≥зац≥й при придбанн≥ державного майна не Ї обов'¤зковим.
«акон ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" передбачаЇ, що
основними ≥нфраструктурними орган≥зац≥¤ми приватизац≥њ Ї:
- ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ;
- ≥нш≥ ф≥нансов≥ посередники.
ќдн≥Їю з орган≥зац≥йно-правових форм суб'Їкта посередницькоњ д≥¤льност≥ у сфер≥
приватизац≥њ Ї дов≥рче товариство. ‘ункц≥њ ≥ правове становище цього суб'Їкта
регулюють «акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (загальн≥
положенн¤ та особливост≥ правового статусу господарських товариств з додатковою
в≥дпов≥дальн≥стю), а також ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро дов≥рч≥
товариства" в≥д 17 березн¤ 1993 р.
ƒов≥рче товариство - це господарське товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю,
¤ке зд≥йснюЇ представницьку д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до договору, укладеного з
дов≥рител¤ми майна щодо реал≥зац≥њ њх прав власник≥в. ћайном, тобто об'Їктом
договору м≥ж дов≥рчим товариством ≥ дов≥рителем, Ї кошти, ц≥нн≥ папери,
документи, ¤к≥ засв≥дчують право власност≥ дов≥рител¤.
ќсобливост≥ створенн¤ дов≥рчого товариства визначен≥ ст. 2 ƒекрету. “ак, його
статутний фонд формуЇтьс¤ лише за рахунок кошт≥в ≥ ц≥нних папер≥в учасник≥в.
ѕредметом д≥¤льност≥ товариства зг≥дно з установчими документами Ї так зван≥
дов≥рч≥ операц≥њ, тобто послуги товариства дов≥рителю. ƒл¤ громад¤н це
збереженн¤ в≥дпов≥дного майна дов≥рител≥в, представницьк≥, ф≥нансово-посередницьк≥
послуги з його обслуговуванн¤. ƒл¤ юридичних ос≥б це агентськ≥ послуги, веденн¤
банк≥вських рахунк≥в ц≥нних папер≥в, господарське управл≥нн¤ переданими
товариству голосуючими акц≥¤ми шл¤хом участ≥ у загальних зборах акц≥онерних
товариств. якщо передбачено договором, товариство бере участь в≥д ≥мен≥
акц≥онер≥в-дов≥рител≥в державних орган≥в приватизац≥њ - дов≥рител≥в в
управл≥нн≥ акц≥онерними товариствами.
ќдн≥Їю стороною договору Ї дов≥ритель - юридична особа або громад¤нин, ¤к≥
передають товариству повноваженн¤ власника належного њм майна зг≥дно з умовами
договору, другою стороною - товариство ¤к юридична особа.
ƒов≥рч≥ операц≥њ в≥д ≥мен≥ товариства зд≥йснюють його учасники - ф≥зичн≥ або
юридичн≥ особи (представники, уповноважен≥ цими особами), ¤к≥ називаютьс¤
дов≥реними особами.
“овариство маЇ розрахунковий рахунок у комерц≥йному банку, що обслуговуЇ
дов≥рч≥ операц≥њ ≥ збер≥гаЇ майно ¤к товариства, так ≥ дов≥рител≥в. ¬≥дносини
м≥ж товариством ≥ банком регулюЇ окремий догов≥р на в≥дпов≥дне банк≥вське обслуговуванн¤.
¬ установчому договор≥ дов≥рчого товариства передбачаЇтьс¤ домовлен≥сть про
в≥дпов≥дальн≥сть товариства та його учасник≥в за зобов'¤занн¤ми товариства
перед банком ≥ дов≥рител¤ми, а також про право дов≥рених ос≥б на п≥дпис чек≥в,
отриманн¤ документ≥в дов≥рител≥в, що збер≥гаютьс¤ у банку, та на ≥нш≥ операц≥њ.
”часники товариства в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми перед дов≥рител¤ми ≥
банком у розм≥р≥ своњх внеск≥в до статутного фонду. ѕри недостатност≥ цього
майна учасники в≥дпов≥дають додатково належним њм майном у 5-кратному розм≥р≥
до внеску кожного учасника.
ƒов≥рч≥ товариства - комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ. ƒжерелом прибутк≥в товариства Ї
плата, ¤ку отримують дов≥рен≥ особи за зд≥йсненн¤ дов≥рчих операц≥й. –озм≥р
плати встановлюЇтьс¤ у договор≥ м≥ж дов≥рителем майна ≥ дов≥реною особою, ¤кщо
≥нше не передбачено законодавством.
≤нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ. ѕравовий статус цих ф≥нансових
посередник≥в, кр≥м «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства",
визначаЇтьс¤ також ѕоложенн¤м про ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ,
затвердженим ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 19 лютого 1994 р.
≤нвестиц≥йний фонд - це юридична особа, заснована у форм≥ закритого
акц≥онерного товариства, що зд≥йснюЇ виключну д≥¤льн≥сть у галуз≥ сп≥льного
≥нвестуванн¤. ≤нвестиц≥йн≥ фонди под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ ≥ закрит≥. ¬≥дкрит≥
фонди створюютьс¤ на невизначений строк ≥ зд≥йснюють викуп своњх ≥нвестиц≥йних
сертиф≥кат≥в (ц≥нних папер≥в, що випускаютьс¤ виключно ≥нвестиц≥йним фондом або
≥нвестиц≥йною компан≥Їю ≥ дають право њх власникам на отриманн¤ доходу у
вигл¤д≥ див≥денду) у строки, встановлен≥ ≥нвестиц≥йною декларац≥Їю. «акрит≥
фонди створюютьс¤ на визначений строк ≥ зд≥йснюють розрахунки щодо
≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йного
фонду.
—татутний фонд ≥нвестиц≥йного фонду повинен становити не менш ¤к 2 тис.
м≥н≥мальних зарплат, встановлених на момент його реЇстрац≥њ, ≥ бути сформованим
за рахунок внеск≥в засновник≥в у вигл¤д≥ кошт≥в, ц≥нних папер≥в, нерухомого
майна (його частка у статутному фонд≥ маЇ не перевищувати 25 в≥дсотк≥в).
”часниками ≥нвестиц≥йного фонду Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ придбали
≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати цього фонду. Ќом≥нальна варт≥сть одного ≥нвестиц≥йного
сертиф≥ката не може бути меншою за 10 тис. крб. ≥ повинна дор≥внювати
ном≥нальн≥й вартост≥ одн≥Їњ акц≥њ, що належить засновникам. ƒл¤ випуску
≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в укладаЇтьс¤ догов≥р з ≥нвестиц≥йним керуючим,
аудитором або аудиторською ф≥рмою, а також депозитний догов≥р з депозитар≥Їм, проводитьс¤
реЇстрац≥¤ викупу ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в, публ≥куютьс¤ ≥нвестиц≥йна
декларац≥¤ (складова частина статуту ≥нвестиц≥йного фонду, в ¤к≥й визначаютьс¤
основн≥ напр¤ми та обмеженн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ фонду, пор¤док випуску,
продажу та викупу ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в, а також ≥нш≥ питанн¤ його
≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥) та ≥нформац≥¤ про випуск ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в.
”правл≥нн¤ активами ≥нвестиц≥йного фонду в≥д ≥мен≥ фонду зд≥йснюЇ ≥нвестиц≥йний
керуючий. ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥
компан≥њ ≥нвестиц≥йний керуючий:
готуЇ проекти ≥нформац≥йних пов≥домлень про випуск ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в;
орган≥зовуЇ продаж ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в, у тому числ≥ шл¤хом залученн¤
агент≥в;
сп≥льно з депозитар≥Їм п≥драховуЇ варт≥сть чистих актив≥в з розрахунку на один
випущений сертиф≥кат ≥ раз на п≥вроку публ≥куЇ в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю;
зобов'¤заний вживати заход≥в дл¤ викупу ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в (в≥дкритого
≥нвестиц≥йного фонду) на вимогу њх власник≥в в≥д ≥мен≥ та за рахунок кошт≥в
фонду, а в раз≥ њх в≥дсутност≥ - за рахунок власних кошт≥в.
¬ажливу роль у забезпеченн≥ д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йного фонду в≥д≥граЇ
депозитар≥й ≥нвестиц≥йного фонду. ÷е юридична особа, ¤ка зд≥йснюЇ в≥дпов≥дальне
збер≥ганн¤ актив≥в, обслуговуванн¤ операц≥й з активами ≥нвестиц≥йного фонду та
обл≥к руху актив≥в на п≥дстав≥ депозитного договору. ƒепозитний догов≥р з
депозитар≥Їм укладаЇ ≥нвестиц≥йний керуючий. ” договор≥ зазначаютьс¤ предмет
домовленост≥ м≥ж сторонами, права та обов'¤зки стор≥н, положенн¤ про взаЇмну
в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н за збитки, що можуть виникнути внасл≥док невиконанн¤
договору, зм≥ст ≥нвестиц≥йноњ декларац≥њ, розм≥р винагороди депозитар≥Їв≥ за
наданн¤ послуг ≥нвестиц≥йному фонду та ≥нш≥ умови, включаючи застереженн¤ про конф≥денц≥йн≥сть.
≤нвестиц≥йна компан≥¤ - це торговець ц≥нними паперами, ¤кий, кр≥м провадженн¤
≥нших вид≥в д≥¤льност≥, може залучати кошти дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льного
≥нвестуванн¤ шл¤хом ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в та њх розм≥щенн¤.
≤нвестиц≥йна компан≥¤ створюЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства або
товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. —татутний фонд ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ,
¤ка зд≥йснюЇ сп≥льн≥ ≥нвестиц≥њ, повинен становити не менш ¤к 50 тис.
м≥н≥мальних зарплат, визначених на момент њњ реЇстрац≥њ.
≤нвестиц≥йна компан≥¤ дл¤ зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ щодо сп≥льного ≥нвестуванн¤
зобов'¤зана заснувати взаЇмний фонд, зареЇструвати випуск ≥нвестиц≥йних
сертиф≥кат≥в, опубл≥кувати ≥нвестиц≥йну декларац≥ю та ≥нформац≥ю про випуск нею
сертиф≥кат≥в.
¬заЇмний фонд Ї ф≥л≥Їю ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ. ¬≥н маЇ окремий баланс, на ¤кий
≥нвестиц≥йна компан≥¤ може передавати майно у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в та
об'Їкт≥в нерухомост≥. ≤нвести-
ц≥йна компан≥¤ одержуЇ прибутки в≥д д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з≥ сп≥льним
≥нвестуванн¤м, пропорц≥йно вартост≥ майна, переданого нею у взаЇмний фонд, ¤кщо
≥нше не передбачено ≥нвестиц≥йною декларац≥Їю.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льного ≥нвестуванн¤ ≥нвестиц≥йн≥ фонди, а також ≥нвестиц≥йн≥
компан≥њ, що заснували взаЇмн≥ фонди (дал≥ - фонди), випускають ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати,
¤к≥ пропонують дл¤ розм≥щенн¤ серед учасник≥в.
≤нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати закритих фонд≥в можуть обм≥нюватис¤ на приватизац≥йн≥
папери, ¤кщо ц≥ фонди у встановленому ‘ондом державного майна ”крањни пор¤дку
отримали дозв≥л на зд≥йсненн¤ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ з приватизац≥йними
паперами. «акрит≥ фонди обслуговують власник≥в приватизац≥йних папер≥в з такими
обмеженн¤ми: ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати п≥дл¤гають викупов≥ фондом не ран≥ше
зак≥нченн¤ терм≥ну використанн¤ приватизац≥йних папер≥в; учасникам ≥нвестиц≥йного
фонду не гарантуЇтьс¤ ф≥ксований розм≥р див≥денд≥в. ѕриватизац≥йн≥ папери, ¤к≥
перебувають у власност≥ фонду, п≥дл¤гають ≥ндексуванню у раз≥ загальноњ
≥ндексац≥њ приватизац≥йних папер≥в.
Ќа виконанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо
прискоренн¤ приватизац≥њ майна в ”крањн≥" в≥д 29 грудн¤ 1999 р. аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни постановою "ѕро управл≥нн¤ державними корпоративними
правами" в≥д 15 травн¤ 2000 р. є 791 затвердив положенн¤ про представника
органу, уповноваженого управл¤ти в≥дпов≥дними державними корпоративними правами
в органах управл≥нн¤ господарських товариств, пор¤док проведенн¤ конкурсу з
визначенн¤ уповноваженоњ особи на виконанн¤ функц≥й з управл≥нн¤ державними
корпоративними правами, пор¤док зв≥тност≥ представник≥в орган≥в, уповноважених
управл¤ти в≥дпов≥дними державними корпоративними правами в органах управл≥нн¤
господарських товариств.
І 4. ѕриватизац≥йний процес
ѕор¤док приватизац≥њ державного майна передбачаЇ на¤вн≥сть таких стад≥й:
- опубл≥куванн¤ списку об'Їкт≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають приватизац≥њ, ” виданн¤х
державних орган≥в приватизац≥њ, м≥сцев≥й прес≥;
- прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про приватизац≥ю об'Їкта на п≥дстав≥ поданоњ за¤ви або
виход¤чи ≥з завдань ƒержавноњ програми приватизац≥њ та створенн¤ ком≥с≥њ з
приватизац≥њ;
- опубл≥куванн¤ ≥нформац≥њ про прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про приватизац≥ю об'Їкта;
- проведенн¤ аудиторськоњ перев≥рки ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмства, що
приватизуЇтьс¤ (за вин¤тком об'Їкт≥в малоњ приватизац≥њ);
- затвердженн¤ плану приватизац≥њ або плану розм≥щенн¤ акц≥й в≥дкритих
акц≥онерних товариств, створених у процес≥ приватизац≥њ та корпоратизац≥њ, та
њх реал≥зац≥ю.
«а¤ви про приватизац≥ю (в≥д член≥в трудового колективу чи покупц≥в, визнаних
такими ст. 8 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна",
подаютьс¤ до ‘онду державного майна ”крањни, його рег≥ональних в≥дд≥лень чи
представництв за м≥сцезнаходженн¤м об'Їкта, що приватизуЇтьс¤, у письмов≥й
форм≥. ѕокупц≥ ц≥л≥сних майнових комплекс≥в та ≥нвестори, ¤к≥ бажають придбати
контрольний пакет акц≥й, зобов'¤зан≥ разом ≥з за¤вою подати б≥знес-план або
техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ п≥с-л¤приватизац≥йного розвитку об'Їкта, що
включаЇ план зайн¤тост≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства, пропозиц≥ю ≥нвестора ≥з
зазначенн¤м максимального розм≥ру ≥нвестиц≥њ, строк≥в та пор¤дку њњ внесенн¤, а
також декларац≥ю про доходи дл¤ покупц≥в - ф≥зичних ос≥б.
ƒержавн≥ органи приватизац≥њ прот¤гом м≥с¤ц¤ розгл¤дають за¤ви та приймають
р≥шенн¤ щодо приватизац≥њ об'Їкта ≥ в 5-ден-ний строк письмово пов≥домл¤ють про
це за¤вника, адм≥н≥страц≥ю та трудовий колектив п≥дприЇмства, що
приватизуЇтьс¤, а також в≥дпов≥дний орган виконавчоњ влади, уповноважений
управл¤ти цим майном.
” раз≥ в≥дмови у приватизац≥њ в≥дпов≥дний орган приватизац≥њ пов≥домл¤Ї
за¤вник≥в про причину в≥дмови. ¬≥дпов≥дно до законодавства в≥дмова у
приватизац≥њ можлива т≥льки у випадках, коли:
особа, ¤ка подала за¤ву на приватизац≥ю, не може бути визнана покупцем
в≥дпов≥дно до ст. 8 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна";
законодавством встановлено обмеженн¤ щодо приватизац≥њ п≥дприЇмства;
майно у встановленому пор¤дку включено до перел≥ку об'Їкт≥в (групи об'Їкт≥в),
що не п≥дл¤гають приватизац≥њ.
¬≥дносини, ¤к≥ виникають на стад≥њ поданн¤ за¤ви ≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про
приватизац≥ю, детально регулюЇ ѕор¤док поданн¤ та розгл¤ду за¤в про
приватизац≥ю, затверджений наказом ‘онду державного майна ”крањни в≥д 1 липн¤
1997 р. є 683.
ƒержавний орган приватизац≥њ прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про
приватизац≥ю об'Їкта затверджуЇ склад ком≥с≥њ з приватизац≥њ об'Їкта ≥
встановлюЇ строк поданн¤ проекту
плану приватизац≥њ. ÷ей строк не повинен перевищувати двох м≥с¤ц≥в з дн¤
затвердженн¤ складу ком≥с≥њ.
ƒо складу ком≥с≥њ вход¤ть за принципом однакового представництва представники
господарського товариства, створеного членами трудового колективу п≥дприЇмства,
що приватизуЇтьс¤, у тому числ≥ й в≥д представницького органу трудового
колективу - профсп≥лкового ком≥тету або ≥ншого уповноваженого ним органу, ≥нш≥
особи (або њх представники), ¤к≥ подали за¤ву на приватизац≥ю, представники
м≥сцевих рад, ф≥нансових орган≥в, державного органу приватизац≥њ,
јнтимонопольного ком≥тету ”крањни або його територ≥альних в≥дд≥лень, органу,
уповноваженого до прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про приватизац≥ю управл¤ти в≥дпов≥дним
державним майном.
¬≥дпов≥дн≥ органи та особи зобов'¤зан≥ в 5-денний строк з моменту одержанн¤
пов≥домленн¤ про прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо створенн¤ ком≥с≥њ делегувати до њњ
складу своњх представник≥в.
якщо у зазначений строк вони не делегували своњх представник≥в до складу ком≥с≥њ,
державний орган приватизац≥њ маЇ право затвердити склад ком≥с≥њ без
представник≥в цих орган≥в.
«а р≥шенн¤м ком≥с≥њ до њњ роботи можуть залучатис¤ експерти, консультанти та
≥нш≥ спец≥ал≥сти, ¤к≥ користуютьс¤ на њњ зас≥данн¤х правом дорадчого голосу.
ƒл¤ забезпеченн¤ гласност≥ та прозорост≥ приватизац≥њ у робот≥ ком≥с≥њ з
приватизац≥њ об'Їкта можуть брати участь народн≥
депутати ”крањни.
ƒ≥¤льн≥сть ком≥с≥њ регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про ком≥с≥ю з приватизац≥њ,
затвердженим наказом ‘онду державного майна ”крањни в≥д 15 липн¤ 1997 р. є 743.
—л≥д мати на уваз≥, що при приватизац≥њ законсервованих об'Їкт≥в, об'Їкт≥в
незавершеного буд≥вництва, майна л≥кв≥дованих п≥дприЇмств або об'Їкт≥в, ¤к≥
п≥дл¤гають приватизац≥њ у пор¤дку, визначеному «аконом ”крањни "ѕро приватизац≥ю
майна невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)", окремого
≥ндив≥дуально-визначеного майна, акц≥й (часток, пањв), що належать держав≥ у
майн≥ п≥дприЇмств ≥з зм≥шаною формою власност≥, ком≥с≥¤ з приватизац≥њ не
створюЇтьс¤ ≥ план приватизац≥њ не складаЇтьс¤.
ќсновними завданн¤ми ком≥с≥њ Ї:
o контроль за проведенн¤м ≥нвентаризац≥њ майна об'Їкта приватизац≥њ;
o розробка проекту плану приватизац≥њ об'Їкта та поданн¤ його на затвердженн¤
органу приватизац≥њ;
o оц≥нка вартост≥ ≥ визначенн¤ початковоњ ц≥ни об'Їкта приватизац≥њ, розм≥ру
статутного фонду господарського товариства та розробка акта оц≥нки;
o розробка, за необх≥дност≥, рекомендац≥й щодо реорган≥зац≥њ об'Їкт≥в.
” раз≥ зверненн¤ кер≥вництва п≥дприЇмства, що Ї в процес≥ приватизац≥њ, до державного
органу приватизац≥њ стосовно в≥дчуженн¤ майна та ≥нших д≥й, необх≥дних дл¤
ефективного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства зг≥дно з вимогами «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю державного майна", ком≥с≥¤ розгл¤даЇ представлен≥
документи та надаЇ державному органов≥ приватизац≥њ в≥дпов≥дн≥ пропозиц≥њ.
ƒл¤ виконанн¤ поставлених завдань ком≥с≥¤ маЇ право:
- зобов'¤зати адм≥н≥страц≥ю п≥дприЇмства, що приватизуЇтьс¤, зд≥йснити у
встановлен≥ терм≥ни ≥нвентаризац≥ю державного майна;
- давати розпор¤дженн¤, обов'¤зков≥ дл¤ адм≥н≥страц≥њ об'Їкта приватизац≥њ, що
пов'¤зан≥ з розробкою проекту плану приватизац≥њ;
- залучати до роботи експерт≥в, консультант≥в, радник≥в, спец≥ал≥зован≥
аудиторськ≥ ф≥рми, консалтингов≥ орган≥зац≥њ та ф≥рми з правом дорадчого голосу
на зас≥данн¤х ком≥с≥њ.
ƒ≥¤льн≥сть ком≥с≥њ припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ виданн¤ наказу про затвердженн¤ плану
приватизац≥њ.
«м≥ст плану приватизац≥њ та правовий режим його затвердженн¤ врегульовано ст.
14 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" та ѕоложенн¤м
про план приватизац≥њ державного майна, затвердженим наказом ‘онду державного
майна ”крањни в≥д 1 жовтн¤ 1997 р.
ом≥с≥¤ з приватизац≥њ складаЇ проект плану приватизац≥њ об'Їкта, в ¤кому
враховуютьс¤ пропозиц≥њ:
господарського товариства, створеного прац≥вниками п≥дприЇмства, що
приватизуЇтьс¤, та ≥нших покупц≥в;
м≥сцевих рад за м≥сцезнаходженн¤м об'Їкта приватизац≥њ;
державних орган≥в приватизац≥њ;
јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, його територ≥альних в≥дд≥лень.
ѕроект плану приватизац≥њ повинен передбачати строки та способи приватизац≥њ,
початкову ц≥ну об'Їкта приватизац≥њ (розм≥р статутного фонду господарського
товариства), рекомендован≥ форми платежу, розм≥ри пакет≥в акц≥й за напр¤мами њх
реал≥зац≥њ, а також забезпеченн¤ технолог≥чноњ Їдност≥ виробництва, недопущенн¤
руйнуванн¤ ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, цикл≥в, технолог≥й, пор¤док
використанн¤ майна, що не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ.
ѕроект плану приватизац≥њ державного майна складаЇтьс¤ на основ≥ “ипового плану
приватизац≥њ державного майна, що додаЇтьс¤ до зазначеного ѕоложенн¤.
«а р≥шенн¤м ком≥с≥њ до розробки проекту плану приватизац≥њ може бути включено
проект реорган≥зац≥њ об'Їкта, в ¤кому передбачено створенн¤ на основ≥ його
структурних п≥дрозд≥л≥в юридичних ос≥б.
–≥шенн¤ про необх≥дн≥сть реорган≥зац≥њ приймаЇтьс¤ у пор¤дку, що його
встановлюють ‘онд державного майна ”крањни та јнтимонопольний ком≥тет ”крањни.
ƒо проекту плану приватизац≥њ додаЇтьс¤ акт оц≥нки вартост≥ об'Їкта
приватизац≥њ, ¤кий складаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ≥ затверджуЇтьс¤ органом
приватизац≥њ.
” раз≥ ¤кщо проектом плану приватизац≥њ передбачено продаж ц≥л≥сного майнового
комплексу п≥дприЇмства, що приватизуЇтьс¤, або контрольного пакета акц≥й, до
проекту плану приватизац≥њ додаютьс¤ документи, зазначен≥ в ч. 1 ст. 12 «акону
”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна".
якщо трудовий колектив п≥дприЇмства, майно ¤кого приватизуЇтьс¤, або ≥нш≥
покупц≥ не погоджуютьс¤ з проектом плану приватизац≥њ, розробленим ком≥с≥Їю,
вони можуть п≥дготувати альтернативний вар≥ант плану.
ѕроект плану, розроблений ком≥с≥Їю, та альтернативний проект плану трудового
колективу чи ≥нших покупц≥в подаютьс¤ на розгл¤д рег≥ональних в≥дд≥лень ‘онду
державного майна ”крањни або його представництв у районах та м≥стах, ¤к≥
прот¤гом дес¤ти дн≥в зобов'¤зан≥ розгл¤нути подан≥ проекти, затвердити план
приватизац≥њ ≥ довести його до за≥нтересованих ос≥б.
–≥шенн¤ про затвердженн¤ плану може бути оскаржено у 10-денний строк у ‘онд
державного майна ”крањни, ¬ерховну –аду јвтономноњ –еспубл≥ки рим.
І 5. —пособи приватизац≥њ
ѕ≥д способом приватизац≥њ розум≥ють встановлен≥ законом дл¤ кожноњ
квал≥ф≥кац≥йноњ групи об'Їкт≥в приватизац≥њ юридичну п≥дставу ≥ догов≥рну угоду
щодо в≥дчуженн¤ майна державного п≥дприЇмства суб'Їктом приватизац≥њ -
продавцем (державним органом приватизац≥њ) суб'Їктов≥ приватизац≥њ - покупцев≥
(недержавн≥й юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥).
¬≥дпов≥дно до ст. 15 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна", ¤ка називаЇтьс¤ "—пособи приватизац≥њ", приватизац≥¤
майна державних п≥дприЇмств може зд≥йснюватис¤ шл¤хом:
o продажу об'Їкт≥в приватизац≥њ на аукц≥он≥, за конкурсом. ÷ей спос≥б
приватизац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому «аконом ”крањни "ѕро
приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)", зг≥дно
з ¤ким продаж об'Їкт≥в на аукц≥он≥ - це спос≥б приватизац≥њ, за ¤ким власником
об'Їкта стаЇ покупець, ¤кий запропонував у ход≥ аукц≥ону максимальну ц≥ну, а
продаж об'Їкт≥в за конкурсом - спос≥б приватизац≥њ, за ¤ким власником об'Їкта
стаЇ покупець, ¤кий запропонував найкращ≥ умови подальшоњ експлуатац≥њ об'Їкта
(некомерц≥йний конкурс), або за р≥вних ф≥ксованих умов - найвищу ц≥ну
(комерц≥йний конкурс);
o продажу акц≥й (часток, пањв), що належать держав≥ у господарських
товариствах, на аукц≥он≥, за конкурсом, на фондових б≥ржах та ≥ншими способами,
що передбачають загальнодоступн≥сть та конкуренц≥ю покупц≥в;
o продажу на конкурсн≥й основ≥ ц≥л≥сного майнового комплексу державного
п≥дприЇмства, що приватизуЇтьс¤, або контрольного пакета акц≥й в≥дкритого
акц≥онерного товариства при поданн≥ покупцем документ≥в, передбачених ч. 1 ст.
12 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна";
o викупу майна державного п≥дприЇмства зг≥дно з альтернативним планом
приватизац≥њ.
Ќеконкурентн≥ способи продажу майна державних п≥дприЇмств застосовують щодо
об'Їкт≥в, не проданих на аукц≥он≥, за конкурсом.
Ќа в≥дм≥ну в≥д названих способ≥в приватизац≥њ, п≥дприЇмства агропромислового
комплексу можуть приватизуватис¤ т≥льки шл¤хом перетворенн¤ њх або на
колективн≥ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, або на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥
товариства у пор¤дку, передбаченому постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро затвердженн¤ ѕор¤дку перетворенн¤ у процес≥ приватизац≥њ державних,
орендних п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмств ≥з зм≥шаною формою власност≥ у в≥дкрит≥
акц≥онерн≥ товариства". “обто п≥дприЇмства агропромислового комплексу, ¤к
правило, не можуть бути продан≥ на аукц≥он≥ або за конкурсом, а також
приватизован≥ шл¤хом викупу зданого в оренду майна чи продажу державноњ частки
(акц≥й, пањв) у майн≥ п≥дприЇмства, що приватизуЇтьс¤, на фондов≥й б≥рж≥ або
≥ншим способом, ¤кий передбачаЇ конкуренц≥ю покупц≥в.
¬≥дпов≥дно до ст. 2, ч. « ст. 8, статей 9, 11, 13, 14 ≥ 15 «акону ”крањни
"ѕро особливост≥ приватизац≥њ майна в агропромисловому комплекс≥" в≥д
10 липн¤ 1996 р. приватизац≥¤ майна перел≥че-
них у цих статт¤х п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перетворенн¤ њх виключно на
в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства. ¬ин¤ток з цього правила становл¤ть назван≥ у
ст. 2 «акону п≥дприЇмства та п≥дприЇмства з≥ зм≥шаною власн≥стю, сума вартост≥
майна ¤ких недостатн¤ дл¤ формуванн¤ статутного фонду в≥дкритого акц≥онерного
товариства. “ак≥ п≥дприЇмства можуть приватизуватис¤ шл¤хом викупу њхнього
майна прац≥вниками та прир≥вн¤ними до них особами (ч. « ст. « «акону ”крањни
"ѕро особливост≥ приватизац≥њ майна в агропромисловому комплекс≥").
ѕриватизац≥¤ п≥дприЇмств торг≥вл≥, громадського харчуванн¤, побутового
обслуговуванн¤ населенн¤, готельного господарства, туристичного комплексу
зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом: продажу на аукц≥он≥, за конкурсом; викупу. ѕриватизац≥¤
зазначених об'Їкт≥в в≥дбуваЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни
"ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу
приватизац≥ю)" та ƒержавною програмою приватизац≥њ.
«г≥дно з≥ ст. 6 «акону ”крањни "ѕро особливост≥ приватизац≥њ об'Їкт≥в
незавершеного буд≥вництва" приватизац≥¤ об'Їкт≥в незавершеного буд≥вництва
зд≥йснюЇтьс¤ органами приватизац≥њ, у тому числ≥ за участю уповноважених ними
юридичних ос≥б шл¤хом:
- продажу на аукц≥он≥, за конкурсом;
- продажу шл¤хом викупу за на¤вност≥ одного покупц¤ безпосередньо цьому
покупцев≥ ≥з забезпеченн¤м ним умов приватизац≥њ об'Їкта;
- внесенн¤ об'Їкта незавершеного буд≥вництва до статутного фонду господарського
товариства ¤к внеску держави з наступною приватизац≥Їю акц≥й (часток, пањв) у
пор¤дку, встановленому установчими документами товариства та законодавством
”крањни, п≥сл¤ завершенн¤ буд≥вництва в≥дпов≥дного об'Їкта;
- продажу п≥д розбиранн¤.
” раз≥ приватизац≥њ недобудованих спец≥ал≥зованих господарських об'Їкт≥в,
зокрема електростанц≥й, великих промислових п≥дприЇмств, спос≥б приватизац≥њ
в≥дпов≥дно до законодавства про приватизац≥ю може визначати орган приватизац≥њ
за погодженн¤м з органом, ¤кий зд≥йснюЇ управл≥нн¤ в≥дпов≥дним об'Їктом
незавершеного буд≥вництва, або п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, на
баланс≥ ¤ких перебуваЇ зазначений об'Їкт.
«агалом пор¤док застосуванн¤ певних способ≥в приватизац≥њ, кр≥м зазначених
акт≥в, регулюЇ ѕоложенн¤ про застосуванн¤ способ≥в приватизац≥њ майна державних
п≥дприЇмств, затверджене наказом ‘онду державного майна ”крањни в≥д 4 лютого
1993 p., ѕоложенн¤ про пор¤док визначенн¤ та застосуванн¤ способ≥в приватизац≥њ
щодо об'Їкт≥в малоњ приватизац≥њ, затверджене наказом ‘онду державного майна
”крањни в≥д 30 липн¤ 1998 p., ѕоложенн¤ про пор¤док приватизац≥њ нес≥льськогосподарських
п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й агропромислового комплексу, ѕоложенн¤ про типовий
план приватизац≥њ нес≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й
агропромислового комплексу та ѕоложенн¤ про пор¤док приватизац≥њ майна
радгосп≥в та ≥нших державних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, а також
заснованих на њх баз≥ орендних п≥дприЇмств, затверджен≥ наказом ‘онду
державного майна ”крањни в≥д 9 серпн¤ 1996 р. є 903, а також ƒержавна програма
приватизац≥њ на конкретний р≥к.
”¤вл¤Їтьс¤, що обравши одним ≥з системотворчих критер≥њв способи приватизац≥њ,
законодавець ч≥тко не визначивс¤ з власне способами, тобто не встановив, ¤к≥ ж
саме способи приватизац≥њ можуть застосовуватис¤. јнал≥з положень ст. 15 «акону
”крањни "ѕро приватизац≥ю державного майна" даЇ п≥дстави дл¤
висновку, що в ц≥й статт≥ за в≥дсутност≥ ч≥ткого ≥ Їдиного розум≥нн¤ щодо
критер≥ю класиф≥кац≥њ зм≥шалис¤ до купи:
власне способи приватизац≥њ (викуп, конкурс, аукц≥он);
об'Їкти приватизац≥њ (ц≥л≥сн≥ майнов≥ комплекси; акц≥њ, частки, пањ;
незавершене буд≥вництво; орендоване майно);
п≥дстави приватизац≥њ (план, розроблений ком≥с≥Їю з приватизац≥њ чи
альтернативний план);
м≥сце проведенн¤ аукц≥ону (фондова б≥ржа).
¬иход¤чи з цього, можна вид≥лити дв≥ групи способ≥в приватизац≥њ: конкурентн≥
(конкурс, аукц≥он) та неконкурентн≥ (викуп). ¬с≥ ≥нш≥ так зван≥ способи, про
¤к≥ йдетьс¤ у законодавств≥, Ї н≥чим ≥ншим, ¤к пор¤дком застосуванн¤
в≥дпов≥дних способ≥в залежно в≥д тих або ≥нших додаткових умов. “акий п≥дх≥д
в≥дпов≥датиме пон¤т≥йно-категор≥йному апарату, ¤кий у структур≥ методолог≥њ
правознавства в≥дображаЇ реальн≥ правов≥ ¤вища ≥ процеси правового регулюванн¤.
І 6. ƒогов≥рн≥ в≥дносини приватизац≥њ
« юридичноњ точки зору приватизац≥¤ - це майнова угода м≥ж суб'Їктами
приватизац≥њ, зм≥стом ¤коњ Ї сплатне, частково сплатне або безоплатне
в≥дчуженн¤ державного майна. «акон регулюЇ даний вид угод ¤к особлив≥ угоди
(зв≥дси спец≥альн≥ закони про приватизац≥ю). як окрема юридична категор≥¤ угоди
мають власну назву: "угоди приватизац≥њ" (ст. 27 «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю державного майна"). ќплатн≥ ≥ частково сплатн≥
угоди зг≥дно ≥з законодавством про приватизац≥ю Ї особливими договорами
куп≥вл≥-продажу державного майна. “ому зм≥ст, пор¤док укладанн¤ та виконанн¤
цих договор≥в регулю-
ютьс¤ головним чином законодавчими актами про приватизац≥ю, а також (додатково)
- ÷ив≥льним кодексом.
«алежно в≥д того, ¤кий саме об'Їкт Ї предметом куп≥вл≥-продажу, законодавець
визначаЇ зм≥ст в≥дпов≥дного договору.
“ак, в≥дпов≥дно до ст. 27 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна" при приватизац≥њ майна державного п≥дприЇмства ¤к ц≥л≥сного
майнового комплексу до договору куп≥вл≥-продажу повинн≥ включатис¤ передбачен≥
б≥знес-планом чи планом приватизац≥њ зобов'¤занн¤ або зобов'¤занн¤ стор≥н, ¤к≥
були визначен≥ умовами аукц≥ону, конкурсу чи викупу щодо:
- зд≥йсненн¤ програм техн≥чного переозброЇнн¤ виробництва, впровадженн¤
прогресивних технолог≥й;
- зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в щодо збереженн¤ технолог≥чноњ Їдност≥
виробництва та технолог≥чних цикл≥в;
- збереженн¤ та рац≥онального використанн¤ робочих м≥сць;
- виконанн¤ вимог антимонопольного законодавства;
- збереженн¤ номенклатури та обс¤гу виробництва продукц≥њ (послуг) в≥дпов≥дно
до б≥знес-плану;
- завершенн¤ буд≥вництва жилих будинк≥в;
- утриманн¤ об'Їкт≥в соц≥ально-побутового призначенн¤;
- виконанн¤ заход≥в щодо створенн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ та
охорони навколишнього середовища;
- внесенн¤ ≥нвестиц≥й виключно у грошов≥й форм≥, њх розм≥ру та строк≥в;
- виконанн¤ встановлених моб≥л≥зац≥йних завдань.
ƒо договору куп≥вл≥-продажу об'Їкта приватизац≥њ включаютьс¤ санкц≥њ за
порушенн¤ його умов.
¬ключенн¤ до договору ≥нших зобов'¤зань покупц¤ допускаЇтьс¤ за згодою стор≥н.
“ерм≥н д≥њ зазначених зобов'¤зань, за вин¤тком виконанн¤ встановлених моб≥л≥зац≥йних
завдань, не повинен перевищувати п'¤ти рок≥в, а щодо п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в,
п≥дприЇмств в≥йськово-промислового комплексу, що п≥дл¤гають конверс≥њ,
галузевих науково-досл≥дних ≥нститут≥в та проектно-конструкторських бюро, ≥нших
п≥дприЇмств та установ, приватизац≥¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ за погодженн¤м з
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, пор¤док контролю за њх д≥¤льн≥стю затверджуЇ
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«азначен≥ зобов'¤занн¤ збер≥гають свою д≥ю дл¤ ос≥б, ¤к≥ придбають об'Їкт у
раз≥ його подальшого в≥дчуженн¤ прот¤гом терм≥ну д≥њ цих зобов'¤зань.
«г≥дно з п. 6 ст. 27 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна" догов≥р куп≥вл≥-продажу укладаЇтьс¤ також при продажу акц≥й
акц≥онерних товариств, створених у процес≥ приватизац≥њ або корпоратизац≥њ,
пакетом зг≥дно з планом приватизац≥њ (планом розм≥щенн¤ акц≥й). ќск≥льки зм≥ст
договору куп≥вл≥-продажу пакета акц≥й у ст. 27 спец≥ально не визначаЇтьс¤, сл≥д
керуватис¤ вимогами п. 2 зазначеноњ статт≥, що викликаЇ певн≥ запереченн¤. “ак,
практика п≥сл¤приватизац≥йноњ д≥¤льност≥ р¤ду в≥дкритих акц≥онерних товариств
св≥дчить про те, що акц≥онери, ¤к≥ придбали незначн≥ пакети акц≥й за конкурсом,
не завжди мають можлив≥сть виконати вз¤т≥ на себе зобов'¤занн¤ за договорами,
оск≥льки не можуть вплинути на р≥шенн¤, що приймаютьс¤ загальними зборами
товариства, наприклад, з питань техн≥чного переоснащенн¤ виробництва,
збереженн¤ номенклатури та обс¤гу виробництва продукц≥њ в≥дпов≥дно до
б≥знес-плану тощо. ¬иход¤чи з цього, було б доц≥льним визначити в законодавств≥
особливост≥ зм≥сту договор≥в куп≥вл≥-продажу пакета акц≥й в≥дкритих акц≥онерних
товариств з урахуванн¤м можливост≥ покупц≥в виконати передбачен≥ такими
договорами зобов'¤занн¤.
«м≥ст договору куп≥вл≥-продажу об'Їкта малоњ приватизац≥њ, ¤кий укладаЇтьс¤ не
п≥зн≥ше ¤к у 5-денний терм≥н з дн¤ затвердженн¤ органом приватизац≥њ
результат≥в аукц≥ону, конкурсу, визначено пунктами 2 ≥ 3 ст. 23 «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю майна невеликих державних п≥дприЇмств (малу
приватизац≥ю)". “акий догов≥р включаЇ:
назву п≥дприЇмства, його адресу; в≥домост≥ про продавц¤ та покупц¤;
остаточну ц≥ну продажу об'Їкта на аукц≥он≥, за конкурсом або розм≥р викупу;
взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ продавц¤ ≥ покупц¤; номери њх розрахункових рахунк≥в;
назви й адреси банк≥вських установ; умови внесенн¤ платеж≥в.
ƒо договору включаютьс¤ зобов'¤занн¤ стор≥н, ¤к≥ були визначен≥ умовами
аукц≥ону, конкурсу чи викупу, в≥дпов≥дальн≥сть та правов≥ насл≥дки њх
невиконанн¤.
¬арто зазначити, що питанн¤ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ законодавства про приватизац≥ю
та умов договор≥в куп≥вл≥-продажу вир≥шуютьс¤ в законодавств≥ по-р≥зному,
залежно в≥д того, йдетьс¤ про об'Їкти малоњ чи "великоњ"
приватизац≥њ.
«г≥дно з п. 4 ст. 29 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна" покупц≥, ¤к≥ не сплатили за об'Їкт приватизац≥њ, придбаний шл¤хом
викупу, на аукц≥он≥ або за конкурсом, прот¤гом 60 дн≥в з моменту укладенн¤ чи
реЇстрац≥њ в≥дпов≥дноњ угоди сплачують на користь органу приватизац≥њ неустойку
у розм≥р≥ ≥ пор¤дку, встановлених постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро пор¤док сплати ≥ розм≥р неустойки за повну або часткову несплату
покупц¤ми кошт≥в за об'Їкти приватизац≥њ" в≥д 21 серпн¤
1997 р. є 910≥, а саме: розм≥р неустойки становить 20 в≥дсотк≥в ц≥ни, за ¤ку
куплено цей об'Їкт. Ќеустойка сплачуЇтьс¤ прот¤гом двадц¤ти календарних дн≥в з
моменту зак≥нченн¤ терм≥ну сплати кошт≥в за об'Їкт приватизац≥њ та
зараховуЇтьс¤ до позабюджетного ƒержавного фонду приватизац≥њ.
якщо внесена сума за придбаний об'Їкт приватизац≥њ менша в≥д суми неустойки,
сплат≥ п≥дл¤гаЇ р≥зниц¤ м≥ж сумою неустойки та внесеною сумою, а ¤кщо вона
перевищуЇ суму неустойки, р≥зниц¤ повертаЇтьс¤ покупцев≥ прот¤гом двадц¤ти
календарних дн≥в з моменту зак≥нченн¤ терм≥ну сплати кошт≥в за придбаний об'Їкт
приватизац≥њ.
–≥шенн¤ про викуп об'Їкта або результати конкурсу, аукц≥ону . в таких випадках
п≥дл¤гають анулюванню (абзац 2 п. 4 ст. 29 «акону ”крањни "ѕро
приватизац≥ю державного майна"). —тосовно дол≥ укладеного договору
куп≥вл≥-продажу «акон в анал≥зован≥й статт≥ не м≥стить н≥¤ких вказ≥вок. Ќа мою
думку, у цьому випадку маЇ застосовуватис¤ норма п. 5 ст. 27 зазначеного «акону
щодо роз≥рванн¤ на вимогу одн≥Їњ з стор≥н договору "в раз≥ невиконанн¤
≥ншою стороною зобов'¤зань, передбачених договором куп≥вл≥-продажу, у визначен≥
строки".
ѕри повному або частковому невиконанн≥ умов договор≥в куп≥вл≥-продажу
встановлюЇтьс¤ така в≥дпов≥дальн≥сть покупц≥в:
- у раз≥ порушенн¤ встановлених умовами договору куп≥вл≥-продажу строк≥в
внесенн¤ ≥нвестиц≥й у встановленому обс¤з≥ покупц≥ сплачують пеню у розм≥р≥ 0,1
в≥дсотка вартост≥ не внесених ≥нвестиц≥й за кожний день простроченн¤;
- у раз≥ роз≥рванн¤ договору куп≥вл≥-продажу у зв'¤зку з невиконанн¤м умов
договору щодо внесенн¤ ≥нвестиц≥й внесен≥ частково ≥нвестиц≥њ не повертаютьс¤,
а в раз≥ невнесенн¤ ≥нвестиц≥й на день подач≥ позову про роз≥рванн¤ договору
покупець сплачуЇ штраф у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в загального обс¤гу ≥нвестиц≥й;
- у раз≥ недодержанн¤ покупцем зобов'¤зань щодо збереженн¤ прот¤гом визначеного
пер≥оду проф≥лю д≥¤льност≥ приватизованого об'Їкта покупець сплачуЇ штраф у
розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в вартост≥ придбаного майна.
«азначен≥ штрафи перераховуютьс¤ до ƒержавного бюджету
”крањни.
«битки, запод≥¤н≥ порушенн¤м законодавства про приватизац≥ю, а також витрати
щодо забезпеченн¤ збереженн¤ об'Їкт≥в приватизац≥њ на пер≥од до моменту
передач≥ майна, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню за позовами за≥нтересованих ос≥б у
пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни.
ѕорушенн¤ встановленого законодавством пор¤дку приватизац≥њ або прав покупц≥в Ї
п≥дставою дл¤ визнанн¤ нед≥йсним договору куп≥вл≥-продажу об'Їкта приватизац≥њ
в пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни. ¬ зв'¤зку з цим у¤вл¤Їтьс¤
невдалою норма п. 5 ст. 27 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна" в частин≥ визнанн¤ нед≥йсним договору куп≥вл≥-продажу у раз≥
невиконанн¤ стороною зобов'¤зань, передбачених договором куп≥вл≥-продажу, у
визначен≥ строки.
” раз≥ роз≥рванн¤ у судовому пор¤дку договору куп≥вл≥-продажу у зв'¤зку з
невиконанн¤м покупцем догов≥рних зобов'¤зань приватизований об'Їкт п≥дл¤гаЇ
поверненню у державну власн≥сть. ¬≥дносини, пов'¤зан≥ з поверненн¤м у державну
власн≥сть об'Їкта приватизац≥њ, в≥дчуженого за результатами його продажу на
аукц≥он≥, за конкурсом або шл¤хом викупу, у раз≥ роз≥рванн¤ договору
куп≥вл≥-продажу цього об'Їкта за р≥шенн¤м суду, арб≥тражного суду у зв'¤зку з
невиконанн¤м умов договору або визнанн¤ судом, арб≥тражним судом його
нед≥йсним, регулюютьс¤ ѕор¤дком поверненн¤ у державну власн≥сть об'Їкт≥в
приватизац≥њ у раз≥ роз≥рванн¤ або визнанн¤ нед≥йсними договор≥в
куп≥вл≥-продажу таких об'Їкт≥в, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 18 с≥чн¤ 2001 р. є 32.
«аконом ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу
приватизац≥ю)" встановлено, що у раз≥ невиконанн¤ покупцем передбачених
договором куп≥вл≥-продажу зобов'¤зань щодо строку внесенн¤ ≥нвестиц≥й у
встановленому обс¤з≥ в≥н сплачуЇ на користь м≥сцевого бюджету пеню у розм≥р≥
0,1 в≥дсотка вартост≥ не внесених у строк ≥нвестиц≥й за кожний день
простроченн¤.
ѕри недодержанн≥ покупцем зобов'¤зань щодо збереженн¤ прот¤гом визначеного
терм≥ну к≥лькост≥ робочих м≥сць (за вин¤тком скороченн¤ робочих м≥сць,
пов'¤заного ≥з санац≥Їю та реструктуризац≥Їю п≥дприЇмства) в≥н сплачуЇ штраф у
розм≥р≥ 12-кратноњ суми середньоњ зароб≥тноњ плати кожного зв≥льненого
прац≥вника та у м≥с¤чний терм≥н поновлюЇ к≥льк≥сть скорочених робочих м≥сць.
ошти в≥д штрафних санкц≥й перераховуютьс¤ на рахунок служби зайн¤тост≥ за
м≥сцезнаходженн¤м приватизованого об'Їкта.
«обов'¤занн¤ покупц¤, передбачен≥ договором куп≥вл≥-продажу, збер≥гають свою
д≥ю дл¤ ос≥б, ¤к≥ придбають об'Їкт у раз≥ його подальшого в≥дчуженн¤ прот¤гом
терм≥ну д≥њ цих зобов'¤зань. ќсоблив≥стю договор≥в куп≥вл≥-продажу об'Їкт≥в
приватизац≥њ Ї те, що державний орган приватизац≥њ, з одного боку, Ї стороною
такого договору (продавцем), а з ≥ншого - зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м його
умов.
ўодо договор≥в куп≥вл≥-продажу об'Їкт≥в приватизац≥њ використовують прим≥рну та
типову догов≥рну документац≥ю.
“ак, наказом ‘онду державного майна ”крањни в≥д 17 кв≥тн¤ 2000 р. є 806
затверджений ѕрим≥рний догов≥р куп≥вл≥-продажу пакета акц≥й в≥дкритого
акц≥онерного товариства за некомерц≥й-ним конкурсом.
—тосовно об'Їкт≥в малоњ приватизац≥њ наказом ‘онду державного майна ”крањни в≥д
18 листопада 1996 р. є 1398 затверджен≥ типов≥ договори куп≥вл≥-продажу
об'Їкт≥в малоњ приватизац≥њ: ц≥л≥сного майнового комплексу за конкурсом;
ц≥л≥сного майнового комплексу на аукц≥он≥; ц≥л≥сного майнового комплексу при
викуп≥; буд≥вл≥ (споруди, прим≥щенн¤), ¤ка п≥дл¤гаЇ продажу за конкурсом;
буд≥вл≥ (споруди, прим≥щенн¤), ¤ка п≥дл¤гаЇ продажу на аукц≥он≥; буд≥вл≥
(споруди, прим≥щенн¤) шл¤хом викупу; об'Їкта незавершеного буд≥вництва, що
п≥дл¤гаЇ продажу за конкурсом; об'Їкта незавершеного буд≥вництва, що п≥дл¤гаЇ
продажу на аукц≥он≥; об'Їкта незавершеного буд≥вництва, що п≥дл¤гаЇ продажу
шл¤хом викупу.
¬икористанн¤ типовоњ догов≥рноњ документац≥њ при укладанн≥ договор≥в
куп≥вл≥-продажу державного майна даЇ можлив≥сть ун≥ф≥кувати њх умови,
забезпечити р≥вн≥сть прав та обов'¤зк≥в продавц≥в ≥ покупц≥в щодо р≥зних за
характером об'Їкт≥в приватизац≥њ, а тому, здавалос¤ б, не повинно викликати
особливих заперечень. ѕроте, анал≥з повноважень ‘онду державного майна ”крањни,
закр≥плених, зокрема, у ст. 7 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна", в “имчасовому положенн≥ про ‘онд державного майна ”крањни та ≥нших
нормативних актах, св≥дчить про те, що затвердженн¤ типових договор≥в
куп≥вл≥-продажу не в≥днесено законами ”крањни з питань приватизац≥њ (а саме в
цих законах в≥дпов≥дно до п. « ст. 7 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю
державного майна" мають бути передбачен≥ повноваженн¤ державних орган≥в
приватизац≥њ) до компетенц≥њ ‘онду державного майна ”крањни (доц≥льно нагадати,
що “имчасове положенн¤ про ‘онд державного майна ”крањни не Ї законом у
вузькому розум≥нн≥).
—л≥д зазначити, що ‘онд державного майна при затвердженн≥ “ипових договор≥в
куп≥вл≥-продажу об'Їкт≥в малоњ приватизац≥њ керувавс¤ дорученн¤м аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни, тод≥ ¤к зг≥дно з ч. 2 ст. 19 онституц≥њ ”крањни ‘онд державного
майна ”крањни, ¤к орган державноњ влади, зобов'¤заний д≥¤ти лише на п≥дстав≥, в
межах повноважень та у спос≥б, що передбачен≥ онституц≥Їю та законами ”крањни.
¬ арб≥тражн≥й судов≥й практиц≥ значну к≥льк≥сть становл¤ть справи про визнанн¤
угод приватизац≥њ нед≥йсними. —аме справи у цих спорах Ї найб≥льш конфл≥ктними
та складними, оск≥льки зач≥пають не т≥льки ≥нтереси продавц¤ ≥ покупц¤, а й
економ≥чн≥ ≥нтереси держави, майнов≥ ≥нтереси великих груп громад¤н, трудових
колектив≥в.
«агальн≥ п≥дстави ≥ насл≥дки нед≥йсност≥ угод встановлен≥ ст. 48 ÷ , за ¤кою
нед≥йсною визнаЇтьс¤ угода, що не в≥дпов≥даЇ вимогам закону. Ќа п≥дстав≥ ст. 48
÷ нед≥йсною Ї не лише угода, ¤ка не в≥дпов≥даЇ власне закону, а й така, що
порушуЇ вимоги указ≥в ѕрезидента ”крањни, постанов аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни,
≥нших нормативних акт≥в, виданих державними органами, у тому числ≥ в≥домчих,
зареЇстрованих у встановленому пор¤дку.
¬≥дпов≥дн≥сть чи нев≥дпов≥дн≥сть угоди вимогам законодавства маЇ оц≥нювати
арб≥тражний суд стосовно законодавства, ¤ке д≥¤ло на момент укладенн¤ сп≥рноњ
угоди. ” раз≥ коли п≥сл¤ укладенн¤ угоди набрав чинност≥ акт законодавства,
норми ¤кого ≥накше регулюють догов≥рн≥ в≥дносини, н≥ж т≥, що д≥¤ли в момент
укладенн¤ угоди, сторони мають право керуватис¤ умовами договору, а не цим
нормативним актом, ¤кщо останн≥й не передбачаЇ ≥ншого.
ѕравило, встановлене ст. 48 ÷ , повинно застосовуватис¤ у вс≥х випадках, коли
угода вчинена з порушенн¤м закону ≥ не п≥дпадаЇ п≥д д≥ю ≥нших норм, ¤к≥
встановлюють спец≥альн≥ п≥дстави та насл≥дки нед≥йсност≥ угод. Ќаприклад,
спец≥альн≥ п≥дстави та насл≥дки передбачено ст. 49 ÷ , в≥дпов≥дно до ¤коњ
нед≥йсною Ї угода, укладена з метою, що суперечить ≥нтересам держави ≥
сусп≥льства. ¬≥дпов≥дно до ст. 50 ÷ нед≥йсною Ї угода, укладена юридичною
особою, що суперечить встановленим ц≥л¤ми њњ д≥¤льност≥. —пец≥альн≥ п≥дстави
визнанн¤ угод нед≥йсними передбачен≥ й ≥ншими статт¤ми глави « ÷ .
“ут варто зупинитис¤ на найпоширен≥ших обставинах, з ¤кими закон пов'¤зуЇ
визнанн¤ нед≥йсними угод приватизац≥њ.
¬≥дпов≥дно до ст. 27 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю державного
майна" та п. 1 ст. 23 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих
державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)" догов≥р куп≥вл≥-продажу
п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню. ≤з зм≥сту ст. 27 можна зробити висновок, що
зазначена вимога стосуЇтьс¤ ¤к договор≥в куп≥вл≥-продажу майна державного
п≥дприЇмства ¤к ц≥л≥сного майнового комплексу, так ≥ договор≥в куп≥вл≥-продажу
пакета акц≥й, акц≥онерних товариств, створених у процес≥ приватизац≥њ або корпоратизац≥њ.
—аме з моментом нотар≥ального посв≥дченн¤ договор≥в законодавець пов'¤зуЇ у цих
випадках пере-
х≥д права власност≥ на приватизований об'Їкт (п. 4 ст. 27 «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю державного майна", п. 1 ст. 22. «акону ”крањни
"ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу
приватизац≥ю)"). ќск≥льки обов'¤зков≥сть нотар≥альноњ форми договору
передбачена чинним законодавством, недодержанн¤ њњ т¤гне за собою нед≥йсн≥сть
угоди з насл≥дками, передбаченими ч. 2 ст. 48 ÷ (ст. 46 ÷ ). –азом з тим, ¤кщо
одна сторона виконала угоду повн≥стю або частково, а друга сторона ухил¤Їтьс¤
в≥д нотар≥ального посв≥дченн¤ угоди, арб≥тражний суд на п≥дстав≥ ч. 2 ст. 47 ÷
маЇ право за позовом сторони, ¤ка виконала угоду, визнати таку угоду д≥йсною. —удове
р≥шенн¤ у цьому випадку зам≥нюЇ нотар≥альне посв≥дченн¤.
«аконодавство про приватизац≥ю передбачаЇ реЇстрац≥ю окремих вид≥в угод. “ак,
в≥дпов≥дно до п. 7 ст. 23 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих
державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)" догов≥р куп≥вл≥-продажу
п≥дл¤гаЇ реЇстрац≥њ в≥дпов≥дною м≥сцевою радою. Ќа нашу думку, недодержанн¤
ц≥Їњ вимоги законодавства не може слугувати п≥дставою дл¤ визнанн¤
незареЇстрованоњ угоди нед≥йсною, ¤кщо вс≥х ≥нших вимог (у тому числ≥ щодо
нотар≥ального посв≥дченн¤) додержано.
” контекст≥ визнанн¤ нед≥йсними договор≥в куп≥вл≥-продажу державного майна
певний ≥нтерес становить ст. 20 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих
державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)", зм≥ст ¤коњ породив дискус≥ю
щодо застосуванн¤ норм ц≥Їњ статт≥ в арб≥тражн≥й судов≥й практиц≥. ” ц≥й
статт≥, що називаЇтьс¤ "ѕрипиненн¤ та визнанн¤ нед≥йсними угод, укладених
на аукц≥он≥, конкурс≥", наведено перел≥к порушень, ¤к≥ можуть бути
п≥дставою дл¤ визнанн¤ судом нед≥йсними угод, укладених на аукц≥он≥, конкурс≥:
- не виконано вимог щодо зм≥сту ≥нформац≥њ, передбаченоњ ст. 15 цього «акону,
та терм≥ну њњ опубл≥куванн¤;
- об'Їкт включено до в≥дпов≥дного перел≥ку об'Їкт≥в, що п≥дл¤гають
приватизац≥њ, з порушенн¤м чинного законодавства;
- покупець не визнаЇтьс¤ ¤к такий зг≥дно з законодавством про приватизац≥ю;
- ≥стотно порушувались ≥нш≥ правила оголошенн¤ та проведенн¤ аукц≥ону,
конкурсу, передбачен≥ цим «аконом.
ѕро ¤к≥ ж угоди, укладен≥ на аукц≥он≥, конкурс≥, йдетьс¤ у ц≥й статт≥? ќдна з
висловлених з цього приводу думок зводитьс¤ до того, що передбачен≥ ст. 20
«акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу
приватизац≥ю)" угоди - це т≥, ¤к≥ пов'¤зан≥ з орган≥зац≥Їю та проведенн¤м
аукц≥ону, конкурсу, але аж н≥¤к не договори куп≥вл≥-продажу об'Їкт≥в
приватизац≥њ.
« такою думкою варто погодитис¤, виход¤чи з того, що за юридичною природою
орган≥зац≥¤ та проведенн¤ аукц≥ону, конкурсу ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть д≥й
(юридичних факт≥в), ¤к≥ породжують певн≥ правов≥дносини (права та обов'¤зки).
“ак≥ д≥њ учасник≥в конкурсу, аукц≥ону, орган≥в приватизац≥њ, спр¤мован≥ на
встановленн¤, зм≥ну або припиненн¤ цив≥льних прав або обов'¤зк≥в, сл≥д вважати
угодами, про ¤к≥ йдетьс¤ у ст. 20 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю
невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)". ƒо них, зокрема,
можна в≥днести, ≥нформац≥йне пов≥домленн¤ органу приватизац≥њ про проведенн¤
аукц≥ону, конкурсу, звернене до невизначеного кола ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до
законодавства Ї потенц≥йними покупц¤ми об'Їкта приватизац≥њ ≥ за певних умов
набувають права стати учасниками аукц≥ону, конкурсу.
як угоду сл≥д розгл¤дати внесенн¤ учасником аукц≥ону, конкурсу застави в
розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в початковоњ ц≥ни продажу об'Їкта.
ѕунктом 6 ст. 17 «акону ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних
п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)" передбачено веденн¤ протоколу п≥д час
аукц≥ону, ¤кий п≥дписуЇтьс¤ л≥цитато-ром та покупцем (його представником).
ѕ≥дписанн¤ протоколу аукц≥ону, до ¤кого заноситьс¤ результат торг≥в (ц≥на
продажу, в≥домост≥ про покупц¤, ¤кий одержав право на придбанн¤ об'Їкта), також
сл≥д вважати угодою.
ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу об'Їкта приватизац≥њ не може належати до угод,
укладених на аукц≥он≥, конкурс≥, у розум≥нн≥ ст. 20 «акону ”крањни "ѕро
приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)",
оск≥льки в≥дпов≥дно до ст. 23 зазначеного «акону цей догов≥р укладаЇтьс¤ у
5-денний терм≥н з дн¤ затвердженн¤ органом приватизац≥њ результат≥в аукц≥ону,
конкурсу. “аким чином, проведенн¤ аукц≥ону, конкурсу ≥ укладанн¤ договору
куп≥вл≥-продажу об'Їкта приватизац≥њ за часом не зб≥гаютьс¤.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ приватизац≥њ.
2. Ќазв≥ть головн≥ завданн¤ приватизац≥њ.
3. ƒайте загальну характеристику законодавства про приватизац≥ю.
4. ўо таке об'Їкт приватизац≥њ?
5. яким чином класиф≥куютьс¤ об'Їкти приватизац≥њ?
6. Ќазв≥ть суб'Їкт≥в приватизац≥њ.
7. ўо таке Їдина система орган≥в приватизац≥њ ≥ ¤к≥ органи до нењ вход¤ть?
8. ’то може бути покупц¤ми в процес≥ приватизац≥њ?
9. ўо таке дов≥рче товариство?
10. ўо таке ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ?
11. ќхарактеризуйте основн≥ стад≥њ приватизац≥йного процесу.
12. Ќазв≥ть способи приватизац≥њ державного майна.
13. Ќазв≥ть основн≥ умови договору куп≥вл≥-продажу об'Їкта приватизац≥њ.
14. яку в≥дпов≥дальн≥сть несе покупець за невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤
умов договору куп≥вл≥-продажу об'Їкта приватизац≥њ?
