урсовые, доклады, контрольные, сочинени¤, электронные учебники, книги, лекции, конспекты, скачать бесплатные рефераты по экономике, менеджменту, рекламе,  скачать бесплатно курсовики по финансам, праву, маркетингу, социологии     ћобильные шпаргалки: ћатематика, √еометри¤, ‘изика, –усский ¤зык, Ћитература, »стори¤ –оссии, ќбществознание

Ќа главную  ниги –ефераты ‘орум —сылки

 урсовые, доклады, контрольные, сочинени¤, электронные учебники, книги, лекции, конспекты, скачать бесплатные рефераты по экономике, менеджменту, рекламе, скачать бесплатно курсовики по финансам, праву, маркетингу, социологии



ƒобавить в избранное

—делать стартовой

Dating.ru

помогите сайту
яндексяндекс. ƒеньги’очу такую же кнопку





   

–озд≥л XVII. ѕравове регулюванн¤ д≥¤льност≥ транспорту

І 1. ¬иди транспорту в ”крањн≥. ™дина транспортна система ”крањни
“ранспорт - одна з найважлив≥ших галузей сусп≥льного виробництва. ¬≥н покликаний задовольн¤ти потреби населенн¤ та сусп≥льного виробництва у перевезенн¤х.
–озвиток ≥ вдосконаленн¤ транспорту зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до нац≥ональноњ програми з урахуванн¤м його пр≥оритету та на основ≥ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу ≥ забезпечуЇтьс¤ державою.
™дину транспортну систему ”крањни становл¤ть:
транспорт загального користуванн¤ (зал≥зничний, морський, р≥чковий, автомоб≥льний ≥ ав≥ац≥йний, а також м≥ський електротранспорт, у тому числ≥ метропол≥тен);
промисловий зал≥зничний транспорт;
в≥домчий транспорт;
трубопров≥дний транспорт;
шл¤хи сполученн¤ загального користуванн¤.
™дина транспортна система повинна в≥дпов≥дати вимогам сусп≥льного виробництва та нац≥ональноњ безпеки, мати розгалужену ≥нфраструктуру дл¤ наданн¤ всього комплексу транспортних послуг, у тому числ≥ дл¤ складуванн¤ ≥ технолог≥чноњ п≥дготовки вантаж≥в до транспортуванн¤, забезпечувати зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки ”крањни.
«ал≥зничний транспорт - одна з важливих базових галузей економ≥ки ”крањни, що забезпечуЇ њњ внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ транспортно-економ≥чн≥ зв'¤зки ≥ потреби населенн¤ у перевезенн¤х. ƒ≥¤льн≥сть зал≥зничного транспорту ¤к частини Їдиноњ транспортноњ системи крањни спри¤Ї нормальному функц≥онуванню вс≥х галузей сусп≥льного виробництва, соц≥альному й економ≥чному розвитков≥ та зм≥цненню обороноздатност≥ держави, м≥жнародному сп≥вроб≥тництву ”крањни.
«ал≥зниц≥ у взаЇмод≥њ з ≥ншими видами транспорту своЇчасно ≥ ¤к≥сно зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в, забезпечують безпеку руху, розвивають сферу транспортного обслуговуванн¤ народного господарства та населенн¤.
ƒо складу зал≥зничного транспорту вход¤ть п≥дприЇмства зал≥зничного транспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в, рухомий склад зал≥зничного транспорту, зал≥зничн≥ шл¤хи сполученн¤, а також промислов≥, буд≥вельн≥, торговельн≥ та постачальницьк≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади, техн≥чн≥ школи, дит¤ч≥ дошк≥льн≥ заклади, заклади охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури та спорту, культури, науково-досл≥дн≥, проектно-конструкторськ≥ орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства промислового зал≥зничного транспорту та ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують його д≥¤льн≥сть ≥ розвиток.
ƒо складу морського транспорту вход¤ть п≥дприЇмства морського транспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в, порти ≥ пристан≥, судна, судноремонтн≥ заводи, морськ≥ шл¤хи сполученн¤, а також п≥дприЇмства зв'¤зку, промислов≥, торговельн≥, буд≥вельн≥ ≥ постачальницьк≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади, заклади охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури, науково-досл≥дн≥, проектно-конструкторськ≥ орган≥зац≥њ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують роботу морського транспорту.
ƒо складу р≥чкового транспорту вход¤ть п≥дприЇмства р≥чкового транспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в, порти ≥ пристан≥, судна, суднобуд≥вно-судноремонтн≥ заводи, ремонтно-експлуатац≥йн≥ бази, п≥дприЇмства шл¤хового господарства, а також п≥дприЇмства зв'¤зку, промислов≥, торговельн≥, буд≥вельн≥ та постачальницьк≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади, заклади охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури та спорту, культури, проектно-конструкторськ≥ орган≥зац≥њ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують роботу р≥чкового транспорту.
ƒо складу автомоб≥льного транспорту вход¤ть п≥дприЇмства автомоб≥льного транспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в, авторемонтн≥ ≥ шиноремонтн≥ п≥дприЇмства, рухомий склад автомоб≥льного транспорту, транспортно-експедиц≥йн≥ п≥дприЇмства, а також автовокзали ≥ автостанц≥њ, навчальн≥ заклади, ремонтно-буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ та соц≥ально-побутов≥ заклади, ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують роботу автомоб≥льного транспорту.
ƒо складу ав≥ац≥йного транспорту вход¤ть п≥дприЇмства пов≥тр¤ного транспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в, аерофотозйомки, с≥льськогосподарськ≥ роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортн≥ засоби, системи управл≥нн¤ пов≥тр¤ним рухом, навчальн≥ заклади, ремонтн≥ заводи цив≥льноњ ав≥ац≥њ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують роботу ав≥ац≥йного транспорту.
ƒо складу м≥ського електротранспорту вход¤ть п≥дприЇмства м≥ського електротранспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ пасажир≥в та вантаж≥в, рухомий склад, трамвайн≥ ≥ тролейбусн≥ л≥н≥њ, ремонтно-експлуатац≥йн≥ депо, службов≥ прим≥щенн¤, фун≥кулери, канатн≥ дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу ≥ виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'¤зку, промислов≥, ремонтно-буд≥вельн≥, торговельн≥ та постачальницьк≥ орган≥зац≥њ, навчальн≥ заклади, науково-досл≥дн≥ та проектно-конструкторськ≥ установи, заклади охорони здоров'¤, в≥дпочинку, ф≥зичноњ культури ≥ спорту та ≥нш≥ культурно-побутов≥ заклади ≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують роботу м≥ського електротранспорту.
—кладовою частиною Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни Ї в≥домчий транспорт. ƒо його складу вход¤ть транспортн≥ засоби п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й.
ѕ≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, ¤к≥ мають в≥домчий транспорт, повинн≥ забезпечувати його розвиток ≥ утриманн¤ на р≥вн≥, що в≥дпов≥даЇ вимогам безпеки при наданн≥ транспортних послуг.
¬≥дносини п≥дприЇмств, ¤к≥ мають в≥домчий транспорт, з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та громад¤нами, ¤ким вони надають транспортн≥ послуги, та п≥дприЇмствами транспорту загального користуванн¤ регулюютьс¤ кодексами (статутами) окремих вид≥в транспорту.
ќкреме м≥сце в Їдин≥й транспортн≥й систем≥ ”крањни пос≥даЇ трубопров≥дний транспорт. ќсобливост¤ми його орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ (систему трубопров≥дного транспорту в ”крањни становл¤ть: маг≥стральний трубопров≥дний транспорт ≥ промисловий трубопров≥дний транспорт; специф≥чний спос≥б транспортуванн¤, в≥дсутн≥сть договор≥в перевезенн¤) зумовлено ≥ спец≥альне правове регулюванн¤ д≥¤льност≥ цього виду транспорту.
І 2. «аконодавство про транспорт
«аконодавство про транспорт (транспортне законодавство) - це сукупн≥сть правових норм, ¤к≥ регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ орган≥зац≥њ ≥ безпосереднього зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ на транспорт≥.
ќск≥льки Їдина транспортна система ”крањни нал≥чуЇ к≥лька вид≥в транспорту, кожен з ¤ких маЇ певн≥ особливост≥, то ≥ законодавство про транспорт Ї досить значним за обс¤гом ≥ р≥зноман≥тним за зм≥стом.
¬≥дносини, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю транспорту, регулюютьс¤, в першу чергу, загальним «аконом ”крањни "ѕро транспорт" в≥д 10 листопада 1994 р., законами ”крањни "ѕро трубопров≥дний транспорт" в≥д 15 травн¤ 1996 р., "ѕро зал≥зничний транспорт" в≥д 4 липн¤ 1996 р., "ѕро автомоб≥льний траспорт" в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 p., "ѕро функц≥онуванн¤ Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни в особливий пер≥од" в≥д 20 жовтн¤ 1998 р.
«начне коло транспортних в≥дносин регулюЇтьс¤ транспортними кодексами ≥ статутами окремих вид≥в транспорту: ѕов≥тр¤ним кодексом ”крањни в≥д 4 травн¤ 1993 р.,  одексом торговельного мореплавства ”крањни в≥д 23 травн¤ 1995 р., —татутом внутр≥шнього водного транспорту —–—–, —татутом автомоб≥льного транспорту ”–—–, —татутом зал≥зниць ”крањни. —еред ≥нших акт≥в транспортного законодавства ”крањни варто вид≥лити правила перевезенн¤ вантаж≥в, що приймаютьс¤ стосовно р≥зних вид≥в транспорту ≥ р≥зного роду вантаж≥в.
Ќормативн≥ акти, ¤к≥ визначають умови перевезень, пор¤док використанн¤ засоб≥в транспорту, шл¤х≥в сполученн¤, орган≥зац≥њ безпеки руху, охорони громадського пор¤дку, пожежноњ безпеки, сан≥тарн≥ та еколог≥чн≥ вимоги, що д≥ють на транспорт≥, Ї обов'¤зковими дл¤ власник≥в транспорту ≥ громад¤н, ¤к≥ користуютьс¤ послугами транспорту та шл¤хами сполученн¤.
¬≥дносини в галуз≥ трубопров≥дного транспорту регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро трубопров≥дний транспорт", д≥¤ ¤кого поширюЇтьс¤ на в≥дносини в галуз≥ трубопров≥дного транспорту, призначеного дл¤ транспортуванн¤ вуглеводн≥в, х≥м≥чних продукт≥в, води та ≥нших продукт≥в ≥ речовин з м≥сць њх знаходженн¤, видобутку (в≥д промисл≥в, виготовленн¤ або збер≥ганн¤ до м≥сць њх переробки чи споживанн¤, перевантаженн¤ та подальшего транспортуванн¤, а також ≥ншими нормативно-правовими актами ”крањни.
ќсобливост≥ застосуванн¤ «акону ”крањни "ѕро трубопров≥дний транспорт" щодо функц≥онуванн¤ промислового трубопров≥дного транспорту визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
І 3. ѕравове становище транспортних орган≥зац≥й
√оловним (пров≥дним) органом у систем≥ центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤кий забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у галуз≥ транспорту ≥ дорожнього господарства, у сфер≥ використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни та нав≥гац≥йно-г≥дрограф≥чного забезпеченн¤ мореплавства, Ї ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни.
¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни, затвердженого ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 11 травн¤ 2000 p., основними завданн¤ми ћ≥нтрансу ”крањни Ї:
o державне управл≥нн¤ транспортним комплексом ≥ дорожн≥м господарством ”крањни, використанн¤м пов≥тр¤ного простору ”крањни, нав≥гац≥йно-г≥дрограф≥чним забезпеченн¤м мореплавства;
o орган≥зац≥¤ безпечноњ роботи транспортного комплексу ≥ дорожнього господарства ”крањни;
o забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики щодо становленн¤ та розвитку транспортного комплексу ≥ дорожнього господарства ”крањни, нац≥ональноњ мереж≥ м≥жнародних транспортних коридор≥в, орган≥зац≥¤ нав≥гац≥йно-г≥дрограф≥чного забезпеченн¤ мореплавства, використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни дл¤ своЇчасного, повного та ¤к≥сного задоволенн¤ потреб населенн¤ ≥ сусп≥льного виробництва в перевезенн¤х ус≥ма видами транспорту;
o забезпеченн¤ взаЇмод≥њ та координац≥њ роботи автомоб≥льного, ав≥ац≥йного, зал≥зничного, морського ≥ р≥чкового транспорту, дорожнього господарства, зд≥йсненн¤ заход≥в щодо розвитку Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни;
o створенн¤ р≥вних умов дл¤ розвитку господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств транспорту вс≥х форм власност≥;
o створенн¤ умов дл¤ ≥нтеграц≥њ транспортного комплексу ≥ дорожнього господарства ”крањни до Ївропейськоњ та св≥товоњ транспортноњ системи.
ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань:
o зд≥йснюЇ державне управл≥нн¤ автомоб≥льним, ав≥ац≥йним, зал≥зничним, морським ≥ р≥чковим транспортом, а також дорожн≥м господарством;
o зд≥йснюЇ координац≥ю роботи п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й автомоб≥льного, ав≥ац≥йного, зал≥зничного, морського ≥ р≥чкового транспорту, дорожнього господарства, њх об'Їднань, що належать до сфери управл≥нн¤ ћ≥нтрансу ”крањни;
o вживаЇ заход≥в щодо розвитку Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни, створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ мереж≥ м≥жнародних транспортних коридор≥в та ≥нфраструктури транспортного комплексу ≥ дорожнього господарства ”крањни;
o зд≥йснюЇ заходи щодо реал≥зац≥њ Їдиноњ державноњ економ≥чноњ, тарифноњ, ≥нвестиц≥йноњ, науково-техн≥чноњ, кадровоњ та соц≥альноњ пол≥тики в галуз≥ транспорту ≥ дорожнього господарства, у сфер≥ використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни та обслуговуванн¤ пов≥тр¤ного руху, нав≥гац≥йно-г≥дрограф≥чного забезпеченн¤ мореплавства;
o зд≥йснюЇ нагл¤д за додержанн¤м п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми вс≥х форм власност≥ (кр≥м ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, ƒержавного ком≥тету у справах охорони державного кордону ”крањни, ”правл≥нн¤ державноњ охорони ”крањни, а також п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, що належать до сфери њх управл≥нн¤) вимог нормативно-правових акт≥в щодо безпеки польот≥в, судноплавства, руху в≥дпов≥дно на ав≥ац≥йному, морському ≥ р≥чковому, зал≥зничному та автомоб≥льному транспорт≥;
o бере участь у розробленн≥ проект≥в ƒержавноњ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни, ƒержавного бюджету ”крањни, ѕрограми д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
o зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни функц≥њ з управл≥нн¤ об'Їктами державноњ власност≥, що належать до сфери управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства;
o зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до законодавства заходи щодо досудо-воњ санац≥њ державних п≥дприЇмств, ¤к≥ належать до сфери управл≥нн¤ ћ≥нтрансу ”крањни, готуЇ пропозиц≥њ щодо обс¤г≥в ≥ напр¤м≥в державних кап≥тальних вкладень у галузь;
o орган≥зовуЇ ≥ у встановленому пор¤дку контролюЇ роботу, пов'¤зану ≥з забезпеченн¤м безпеки руху транспортних засоб≥в;
o забезпечуЇ у випадках, передбачених законодавством, л≥цензуванн¤ окремих вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
o затверджуЇ галузев≥ стандарти, в межах повноважень, визначених законодавством, орган≥зовуЇ, координуЇ та контролюЇ зд≥йсненн¤ сертиф≥кац≥њ у галуз≥;
o вживаЇ заход≥в до зменшенн¤ шк≥дливого впливу функц≥онуванн¤ транспорту на довк≥лл¤ та забезпечуЇ еколог≥чну безпеку на транспорт≥;
o орган≥зовуЇ розробленн¤ проект≥в нормативно-правових акт≥в з питань функц≥онуванн¤ та безпечноњ роботи транспортного комплексу ≥ дорожнього господарства ”крањни, нав≥гац≥йно-г≥дрограф≥чного забезпеченн¤ мореплавства, використанн¤ пов≥тр¤ного простору ”крањни;
o зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво проведенн¤м державноњ реЇстрац≥њ морських суден, цив≥льних пов≥тр¤них суден, дипломувавш≥м спец≥ал≥ст≥в морського флоту, роботою р¤тувальноњ, лоцманськоњ та г≥дрограф≥чноњ служб морського ≥ р≥чкового транспорту;
o забезпечуЇ виконанн¤ завдань з моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки та моб≥л≥зац≥йноњ готовност≥ держави в межах повноважень, визначених законодавством;
o зд≥йснюЇ функц≥њ компетентного державного органу з перевезенн¤ небезпечних вантаж≥в зал≥зничним, автомоб≥льним, пов≥тр¤ним, морським ≥ р≥чковим транспортом та великовагових ≥ негабаритних вантаж≥в автомоб≥льним транспортом;
o зд≥йснюЇ управл≥нн¤ Їдиною транспортною системою ”крањни в особливий пер≥од;
o виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ, що випливають з покладених на нього завдань.
 ожна з п≥дгалузей Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни маЇ своњ органи управл≥нн¤, а також транспортн≥ й ≥нш≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ вход¤ть до ц≥Їњ п≥дгалуз≥. ѕевне у¤вленн¤ про них може дати система орган≥зац≥й зал≥зничного транспорту.
ƒл¤ забезпеченн¤ державних ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в, свободи п≥дприЇмництва ≥ формуванн¤ ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни визначаЇ умови ≥ пор¤док орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту загального користуванн¤, спри¤Ї його пр≥оритетному розвитков≥, надаЇ п≥дтримку в задоволенн≥ потреб зал≥зниць у рухомому склад≥, матер≥ально-техн≥чних ≥ паливно-енергетичних ресурсах.
 р≥м ћ≥н≥стерства транспорту, ¤ке зд≥йснюЇ державне управл≥нн¤ транспортним комплексом, управл≥нн¤ зал≥зниц¤ми та ≥ншими п≥дприЇмствами зал≥зничного транспорту, що належать до загальнодержавноњ власност≥, зд≥йснюЇ орган управл≥нн¤ зал≥зничним транспортом - ƒержавна адм≥н≥страц≥¤ зал≥зничного транспорту ”крањни (дал≥ - ”крзал≥зниц¤), п≥дпор¤дкований ћ≥н≥стерству транспорту ”крањни.
¬иключно до компетенц≥њ ”крзал≥зниц≥, ¤ка зд≥йснюЇ функц≥њ господарюючого суб'Їкта належить управл≥нн¤ процесом перевезень у внутр≥шньому ≥ м≥жнародному сполученн¤х, а також регулюванн¤ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ у сфер≥ орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ цього процесу зал≥зниц¤ми, п≥дприЇмствами, уста
новами та орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ ”крзал≥зниц¤ проводить централ≥зовано.
ќсновною орган≥зац≥йною ланкою на зал≥зничному транспорт≥ Ї зал≥зниц¤. —творенн¤, реорган≥зац≥¤, л≥кв≥дац≥¤ та визначенн¤ територ≥альних меж зал≥зниць, призначенн¤ ≥ зв≥льненн¤ њх кер≥вник≥в зд≥йснюютьс¤ р≥шенн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни. ¬ ”крањн≥ д≥ють п'¤ть зал≥зниць - ƒонецька, Ћьв≥вська, ќдеська, ѕ≥вденно-«ах≥дна, ѕридн≥провська.
ѕовноваженн¤, права та обов'¤зки зал≥зниць визначаютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро зал≥зничний транспорт", њх статутами. «атвердженн¤ статут≥в зал≥зниць зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством економиш ”крањни та јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.
—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, ¤к≥ вход¤ть до складу зал≥зниць, затвердженн¤ њх статут≥в (положень), а також укладанн¤ контракт≥в (трудових договор≥в) з њх кер≥вниками зд≥йснюютьс¤ у пор¤дку, встановленому чинним законодавством ”крањни, а також статутами зал≥зниць.
І 4. “ранспортн≥ господарськ≥ договори
ѕеревезенн¤ вантаж≥в зал≥зничним транспортом орган≥зовуютьс¤ на догов≥рних засадах. ‘орма договору про орган≥зац≥ю перевезень вантаж≥в встановлюють ѕравила. ƒл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань зд≥йснюЇтьс¤ м≥с¤чне плануванн¤ перевезень. ћ≥с¤чне плануванн¤ перевезенн¤ вантаж≥в зд≥йснюЇтьс¤ зал≥зниц¤ми в≥дправленн¤ на основ≥ поточних або довгострокових договор≥в про орган≥зац≥ю перевезенн¤ вантаж≥в та замовлень в≥дправник≥в.
”мови та пор¤док орган≥зац≥њ перевезень в ус≥х видах сполученн¤ визначаютьс¤ ѕравилами.
ѕор¤док розробленн¤, терм≥н поданн¤ за¤вок, затвердженн¤ план≥в та обл≥к виконанн¤ перевезень вантаж≥в встановлюютьс¤ ѕравилами, а в≥йськових перевезень - спец≥альними ≥нструкц≥¤ми.
«а договором зал≥зничного перевезенн¤ вантажу зал≥зниц¤ зобов'¤зуЇтьс¤ доставити вв≥рений њй вантажов≥дправником вантаж у пункт призначенн¤ у зазначений терм≥н ≥ видати його одержувачу, а в≥дправник зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити за перевезенн¤ встановлену плату.
ќсновним перев≥зним документом Ї накладна, оформлена в≥дпов≥дно до —татуту зал≥зниць та ѕравил перевезенн¤ вантаж≥в ≥ надана зал≥зниц≥ в≥дправником разом з вантажем. Ќакладна Ї обов'¤зковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезенн¤ вантажу, ¤ка укладаЇтьс¤ м≥ж в≥дправником та зал≥зницею на користь третьоњ сторони - одержувача. Ќакладна одночасно Ї договором на заставу вантажу дл¤ забезпеченн¤ гарант≥њ внесенн¤ належноњ пров≥зноњ плати та ≥нших платеж≥в за перевезенн¤. Ќакладна супроводжуЇ вантаж на всьому шл¤ху перевезенн¤ до станц≥њ призначенн¤.
¬иконанн¤ зал≥зницею додаткових операц≥й, пов'¤заних з перевезенн¤м вантаж≥в (завантаженн¤, розвантаженн¤, зважуванн¤, експедируванн¤ тощо), зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ окремих договор≥в.
’оч за загальним правилом завантаженн¤ вантаж≥в у вагони (контейнери), а також вивантаженн¤ з них зд≥йснюЇтьс¤ в≥дправниками та одержувачами, проте зал≥зниц≥ можуть брати на себе виконанн¤ вантажних роб≥т за договорами з в≥дправниками або одержувачами.
ƒл¤ транспортного обслуговуванн¤ в≥дправник≥в ≥ одержувач≥в у м≥сц¤х загального користуванн¤ у склад≥ зал≥зниць можуть у встановленому пор¤дку утворюватись п≥дприЇмства механ≥зованих вантажних роб≥т, а на п≥д'њзних кол≥¤х - з об'Їднанн¤ п≥дприЇмств зал≥зничного транспорту.
«ал≥зниц¤ зобов'¤зана подавати п≥д завантаженн¤ справн≥, придатн≥ дл¤ перевезенн¤ в≥дпов≥дного вантажу, очищен≥ в≥д залишк≥в вантажу, см≥тт¤, рекв≥зиту, а у необх≥дних випадках - продезинф≥кован≥ вагони та контейнери.
ƒодаткову п≥дготовку вагон≥в та контейнер≥в п≥д завантаженн¤ вантаж≥в, що потребують особливих умов перевезенн¤ ≥ збер≥ганн¤, зал≥зниц¤ може зд≥йснювати на п≥дстав≥ договору за рахунок в≥дправника.
ƒогов≥р про перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом загального користуванн¤ укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цив≥льного законодавства м≥ж замовником та виконавцем у письмов≥й форм≥ (догов≥р, накладна, квитанц≥¤ тощо). ≤стотними умовами договору Ї:
найменуванн¤ та м≥сцезнаходженн¤ стор≥н;
найменуванн¤ та к≥льк≥сть вантажу, його пакуванн¤;
м≥сце та час навантаженн¤ ≥ розвантаженн¤;
варт≥сть перевезенн¤ (ст. 61 «акону ”крањни "ѕро автомоб≥льний транспорт).
«амовник за договором про перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом загального користуванн¤ маЇ право отримати компенсац≥ю зг≥дно з законодавством за пошкодженн¤, або псуванн¤ вантажу, часткову чи повну його втрату або несвоЇчасн≥сть доставки.
«амовник за договором про перевезенн¤ вантажу зобов'¤заний:
забезпечити своЇчасне та повне оформленн¤ документ≥в на перевезенн¤ вантажу;
утримувати власн≥ п≥д'њзн≥ шл¤хи до вантажних пункт≥в, вантажн≥ майданчики, рампи тощо у стан≥, що в≥дпов≥даЇ вимогам законодавства з питань охорони прац≥, техн≥ки безпеки та безпеки руху;
зд≥йснювати вантажн≥ операц≥њ, закр≥пленн¤, накритт¤, ув'¤зуванн¤ та пломбуванн¤ вантажу, зн¤тт¤ кр≥плень ≥ покритт≥в та очищенн¤ автомоб≥льного транспортного засобу в≥д залишк≥в
вантажу;
забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони прац≥ ≥ техн≥ки безпеки при вантажних операц≥¤х (ст. 62 «акону ”крањни "ѕро автомоб≥льний транспорт".
¬антажний перев≥зник маЇ право:
в≥дмовитис¤ в≥д прийманн¤ вантажу дл¤ перевезенн¤, ¤кщо замовником не п≥дготовлено вантаж чи необх≥дн≥ документи або внесен≥ без попереднього узгодженн¤ з ним зм≥ни до рекв≥зит≥в цих документ≥в;
в≥дмовитис¤ в≥д перевезенн¤ вантажу, ¤кщо замовник подаЇ до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезенн¤, пакуванн¤ вантажу не в≥дпов≥даЇ встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або неч≥тким Ї в≥дтиск пломби тощо;
одержувати в≥дшкодуванн¤ в≥д замовника, ¤кщо автомоб≥льний транспортний зас≥б був пошкоджений п≥д час вантажних роб≥т або п≥д час перевезенн¤ вантажу з вини замовника.
¬антажний перев≥зник зобов'¤заний:
при укладанн≥ договору про перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом передбачати дл¤ персоналу перев≥зника встановлен≥ законодавством умови прац≥ та в≥дпочинку;
забезпечити виконанн¤ умов договору про перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом у межах, визначених законодавством та цим договором;
забезпечити збереженн¤ вантажу, прийн¤того до перевезенн¤, до передач≥ вантажовласнику (уповноважен≥й ним особ≥) у пункт≥ призначенн¤;
в≥дшкодовувати замовнику збитки за пошкодженн¤ або псуванн¤ вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдан≥ внасл≥док несвоЇчасноњ доставки вантажу (ст. 63 «акону ”крањни "ѕро автомоб≥льний транспорт").
”мови морського перевезенн¤ вантаж≥в визначаютьс¤ договором.
ћорськ≥ перевезенн¤ дл¤ державних потреб зд≥йснюютьс¤ у пор¤дку, встановленому чинним законодавством ”крањни.
ѕерев≥зник ≥ вантажовласник у раз≥ необх≥дност≥ зд≥йсненн¤ систематичних перевезень вантаж≥в можуть укладати довгостроков≥ договори про орган≥зац≥ю морських перевезень.
«а договором морського перевезенн¤ вантажу перев≥зник або фрахт≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ перевезти доручений йому в≥дправником вантаж ≥з порту в≥дправленн¤ в порт призначенн¤ ≥ видати його уповноважен≥й на одержанн¤ вантажу особ≥ (одержувачу), а в≥дправник або фрахтувальник зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити за перевезенн¤ встановлену плату (фрахт).
‘рахтувальником ≥ фрахт≥вником визнаютьс¤ особи, що уклали м≥ж собою догов≥р фрахтуванн¤ судна (чартер).
ƒогов≥р морського перевезенн¤ вантажу маЇ бути укладений у письмов≥й форм≥.
ƒокументами, що п≥дтверджують на¤вн≥сть ≥ зм≥ст договору морського перевезенн¤ вантажу, Ї:
1) рейсовий чартер - ¤кщо догов≥р передбачаЇ умову наданн¤ дл¤ перевезенн¤ всього судна, його частини або окремих суднових прим≥щень;
2) коносамент - ¤кщо догов≥р не передбачаЇ умови, зазначеноњ вище;
3) ≥нш≥ письмов≥ докази.
–ейсовий чартер повинен м≥стити основн≥ рекв≥зити: найменуванн¤ стор≥н, судна ≥ вантажу, порт≥в в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤ (або м≥сц¤ направленн¤ судна). ƒо рейсового чартеру можуть бути включен≥ за згодою стор≥н ≥нш≥ умови ≥ застереженн¤. –ейсовий чартер п≥дписують фрахт≥вник (перев≥зник) ≥ фрахтувальник або њх уповноважен≥ представники.
ѕрийн¤вши вантаж до перевезенн¤, перев≥зник вантажу, кап≥тан або агент перев≥зника зобов'¤зан≥ видати в≥дправников≥ коносамент, ¤кий Ї доказом прийн¤тт¤ перев≥зником вантажу, зазначеного у коносамент≥.
ѕерев≥зник може видати ≥нший, н≥ж коносамент, документ на п≥дтвердженн¤ отриманн¤ вантажу дл¤ перевезенн¤. “акий документ Ї першор¤дним доказом укладенн¤ договору морського перевезенн¤ ≥ прийн¤тт¤ перев≥зником вантажу, ¤к його описано в цьому документ≥.
 оносамент складаЇтьс¤ на п≥дстав≥ п≥дписаного в≥дправником документа, в ¤кому, зокрема, повинн≥ м≥ститис¤ дан≥, зазначен≥ в пунктах 4-8 ст. 138  одексу торговельного мореплавства.
¬≥дправник в≥дпов≥даЇ перед перев≥зником за вс≥ насл≥дки, що виникли в результат≥ неправильност≥ або неповноти в≥домостей, зазначених у згаданому документ≥.
” коносамент≥ зазначаютьс¤:
1) найменуванн¤ судна, ¤кщо вантаж прийн¤то до перевезенн¤ на визначеному судн≥;
2) найменуванн¤ перев≥зника;
3) м≥сце прийманн¤ або навантаженн¤ вантажу;
4) найменуванн¤ в≥дправника;
5) м≥сце призначенн¤ вантажу чи, за на¤вност≥ чартеру, м≥сце призначенн¤ або направленн¤ судна;
6) найменуванн¤ одержувача вантажу (≥менний коносамент) або визначенн¤, що коносамент видано "наказу в≥дправника", або найменуванн¤ одержувача з зазначенн¤м, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенн¤, що коносамент видано на пред'¤вника (коносамент на пред'¤вника);
7) найменуванн¤ вантажу, його маркуванн¤, к≥льк≥сть м≥сць чи к≥льк≥сть та/або м≥ра (маса, об'Їм), а в необх≥дних випадках - дан≥ про зовн≥шн≥й вигл¤д, стан ≥ особлив≥ властивост≥ вантажу;
8) фрахт та ≥нш≥ належн≥ перев≥зников≥ платеж≥ або зазначенн¤, що фрахт повинен бути сплачений зг≥дно з умовами, викладеними в рейсовому чартер≥ або ≥ншому документ≥, чи зазначенн¤, що фрахт повн≥стю сплачено;
9) час ≥ м≥сце видач≥ коносамента;
10) к≥льк≥сть складених прим≥рник≥в коносамента;
11) п≥дпис кап≥тана або ≥ншого представника перев≥зника.
«а договором фрахтуванн¤ судна на певний час судновласник зобов'¤зуЇтьс¤ за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальников≥ дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в, вантаж≥в та ≥нших ц≥лей торговельного мореплавства на певний час.
Ќадане фрахтувальников≥ судно може бути укомплектоване ек≥пажем (тайм-чартер) або не спор¤джене ≥ не укомплектоване ек≥пажем (бербоут-чартер).
ƒогов≥р фрахтуванн¤ судна на певний час повинен бути укладений у письмов≥й форм≥. Ќа¤рн≥сть ≥ зм≥ст договору фрахтуванн¤ судна на певний час можуть бути доведен≥ виключно письмовими доказами.
” договор≥ фрахтуванн¤ судна на певний час повинн≥ бути зазначен≥ найменуванн¤ стор≥н договору, назва судна, його техн≥чн≥ та експлуатац≥йн≥ дан≥ (вантажоп≥дйомн≥сть, вантажом≥стк≥сть, швидк≥сть тощо), район плаванн¤, мета фрахтуванн¤, розм≥р фрахту, терм≥н д≥њ договору, м≥сце прийманн¤ ≥ здаванн¤ судна.
‘рахтувальник може у межах прав, що надаютьс¤ йому за договором фрахтуванн¤ судна на певний час, укласти в≥д свого ≥мен≥ самост≥йний догов≥р фрахтуванн¤ судна з третьою особою. ”кладанн¤ такого договору не зв≥льн¤Ї фрахтувальника в≥д виконанн¤ договору, укладеного ним ≥з судновласником.
якщо судно зафрахтоване дл¤ перевезенн¤ вантаж≥в, фрахтувальник маЇ право в≥д свого ≥мен≥ укладати договори перевезенн¤ вантаж≥в, п≥дписувати чартери, видавати коносаменти та ≥нш≥ перев≥зн≥ документи. ¬≥н несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що випливають з цих документ≥в, зокрема з коносамент≥в або ≥нших перев≥зних документ≥в.
«а договором л≥зингу судна власник судна (л≥зингодавець) зобов'¤зуЇтьс¤ передати фрахтувальников≥ (л≥зингоодержувачу) судно без ек≥пажу дл¤ торговельного мореплавства на визначений терм≥н, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤кого до л≥зингоодержувача переходить право власност≥ на судно.
Ћ≥зингоодержувач зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити л≥зингову плату, в ¤ку включаютьс¤ плата за користуванн¤ судном та його варт≥сть за договором морського л≥зингу.
ƒогов≥р л≥зингу украњнського державного судна може бути укладено лише з додержанн¤м вимог, передбачених ст. 17  одексу торговельного мореплавства.
ƒогов≥р л≥зингу повинен бути укладений у письмов≥й форм≥. Ќа¤вн≥сть ≥ зм≥ст договору л≥зингу судна можуть бути доведен≥ виключно письмовими доказами.
” договор≥ л≥зингу судна мають бути зазначен≥ найменуванн¤ стор≥н, мета договору, назва судна, р≥к збудуванн¤ судна, його клас, вантажоп≥дйомн≥сть або вантажом≥стк≥сть, потужн≥сть двигун≥в, швидк≥сть ходу ≥ витрата пального, терм≥н користуванн¤, п≥сл¤ зак≥нченн≥ ¤кого до л≥зингоодержувача переходить право власност≥ на судно, розм≥р ≥ терм≥н внесенн¤ л≥зинговоњ плати, м≥сце ≥ час передач≥ судна л≥зингоодержувачу та ≥нш≥ необх≥дн≥ дан≥.
«а договором морського буксируванн¤ власник одного судна зобов'¤зуЇтьс¤ за винагороду в≥дбуксирувати ≥нше судно чи плавучий об'Їкт на певну в≥дстань або буксирувати його прот¤гом певного часу чи дл¤ виконанн¤ маневру.
«аконодавець розр≥зн¤Ї два види договор≥в морського буксируванн¤: догов≥р портового буксируванн¤ ≥ догов≥р м≥жпортового буксируванн¤.
«а договором портового буксируванн¤ буксировласник за винагороду зд≥йснюЇ введенн¤ в порт або виведенн¤ з порту суден та ≥нших плавучих об'Їкт≥в, виконанн¤ маневр≥в судна, що буксируЇтьс¤, швартових та ≥нших операц≥й у портових водах.
ƒогов≥р портового буксируванн¤ може бути укладено в усн≥й форм≥.
«а договором м≥жпортового буксируванн¤ власник одного судна (буксира) зобов'¤зуЇтьс¤ за винагороду буксирувати ≥нше судно або ≥нший плавучий об'Їкт з одного порту (пункту) до ≥ншого порту (пункту).
ƒогов≥р м≥жпортового буксируванн¤ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ƒогов≥р повинен м≥стити умови про порти (пункти) в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤, час буксируванн¤, права та обов'¤зки стор≥н, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ договору, про т≥ особливост≥ об'Їкт≥в, що буксируютьс¤ ≥ можуть впливати на безпеку буксируванн¤, про ≥нш≥ обставини, ¤к≥ сторони вважають за необх≥дне обумовити окремо.
ѕов≥тр¤н≥ перевезенн¤ виконуютьс¤ на п≥дстав≥ договору.
 ожний догов≥р пов≥тр¤ного перевезенн¤ та його умови по-св≥дчуютьс¤ документом на перевезенн¤, ¤кий видаЇтьс¤ ав≥ац≥йним п≥дприЇмством або уповноваженими ним орган≥зац≥¤ми чи особами (агентами).
‘орми документ≥в на перевезенн¤ та правила њх застосуванн¤ встановлюютьс¤ органом державного регулюванн¤ д≥¤льност≥ ав≥ац≥њ ”крањни.
„артерне пов≥тр¤не перевезенн¤ виконуЇтьс¤ на п≥дстав≥ договору чартера (фрахтуванн¤ пов≥тр¤ного судна), за ¤ким одна сторона (фрахт≥вник) зобов'¤зуЇтьс¤ надати ≥нш≥й сторон≥ (фрахтувальнику) за плату всю м≥стк≥сть одного чи к≥лькох пов≥тр¤них суден на один або к≥лька рейс≥в дл¤ пов≥тр¤ного перевезенн¤ пасажир≥в, багажу, вантажу ≥ пошти або дл¤ ≥ншоњ мети, ¤кщо це не суперечить чинному законодавству ”крањни.
ѕеревезенн¤ вантаж≥в ≥ буксируванн¤ плот≥в та суден внутр≥шн≥ми водними шл¤хами зд≥йснюютьс¤ за планами, затвердженими у встановленому пор¤дку.
¬антажов≥дправник зобов'¤заний одночасно з пред'¤вленн¤м вантажу надати пароплавству накладну. Ќакладна п≥дписуЇтьс¤ вантажов≥дправником, супроводжуЇ вантаж на всьому шл¤ху його сл≥дуванн¤ ≥ видаЇтьс¤ вантажоодержувачу в пункт≥ призначенн¤ разом з вантажем.
Ќа п≥дстав≥ накладноњ порт або пристань в≥дправленн¤ складаЇ дорожню в≥дом≥сть, що також сл≥дуЇ разом з вантажем ≥ п≥сл¤ видач≥ вантажу в пункт≥ призначенн¤ залишаЇтьс¤ у пароплавства.
Ќа посв≥дченн¤ прийманн¤ вантажу до перевезенн¤ вантажов≥дправников≥ видаЇтьс¤ квитанц≥¤.
ƒата прийманн¤ вантажу до перевезенн¤ посв≥дчуЇтьс¤ календарним штемпелем порту або пристан≥ в≥дправленн¤ на накладн≥й, квитанц≥њ ≥ дорожн≥й в≥домост≥.
Ќакладн≥ ≥ квитанц≥њ складаютьс¤ на ≥м'¤ певних вантажоодержувач≥в.

«авданн¤ та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. « ¤ких елемент≥в складаЇтьс¤ Їдина транспортна система ”крањни?
2. як≥ суб'Їкти вход¤ть до складу зал≥зничного транспорту?
3. як≥ суб'Їкти вход¤ть до складу морського транспорту?
4. як≥ суб'Їкти вход¤ть до складу р≥чкового транспорту?
5. як≥ суб'Їкти вход¤ть до складу автомоб≥льного транспорту?
6. як≥ суб'Їкти вход¤ть до складу ав≥ац≥йного транспорту?
7. Ќазв≥ть основн≥ нормативн≥ акти законодавства про транспорт.
8. як≥ основн≥ завданн¤ покладено на ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни?
9. як≥ господарськ≥ транспортн≥ договори можуть укладатис¤ на зал≥зничному транспорт≥?
10. як≥ умови мають встановлюватис¤ в договор≥ на перевезенн¤ вантаж≥в автомоб≥льним транспортом?
11. як≥ документи п≥дтверджують на¤вн≥сть ≥ зм≥ст договору морського перевезенн¤ вантажу?
12. ўо таке догов≥р фрахтуванн¤ судна?
13. ўо таке чартерне пов≥тр¤не перевезенн¤?


ƒальше >>



ѕосетите также следущие ресурсы:

–еферат-маркет: учебники, конспекты, рефераты, шпаргалки на украинском и русском ¤зыках

—туденческа¤ библиотека: рефераты, учебные пособи¤, лекции, конспекты

ћега шпора - шпоргалки, шпоры, шпаргалки!

–ефераты по ќЅ∆ (основы безопасности жизнеде¤тельности)

–ефераты по основам педогогики и методам обучени¤

–ефераты дл¤ студентов юрфака по праву и правоведению

–ефераты по географии –оссии и других стран (јвстри¤, ‘ранци¤, √ермани¤, »нди¤, √оа,  итай и т.д.)

–ефераты по истории –оссии и других стран (ƒревний –им, ƒревн¤¤ √реци¤ и т.д.)

–ефераты по культурологии, мхк (мировой художественной культуре) и сочинени¤ по литературе

–ефераты по мировой экономике, экономической теории, бизнес-планы, бухучету, макроэкономике, микроэкономике и другим экономическим дисциплинам



Ќа главную : :  ниги : : –ефераты : : ‘орум : : —сылки


–еклама

Хостинг от uCoz