–озд≥л XVIII. ѕравове регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥
І 1. ѕон¤тт¤, види та правове становище банк≥в. Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ та њх
види
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" в≥д
7 грудн¤ 2000 р. банк - це юридична особа, ¤ка маЇ виключне право на п≥дстав≥
л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни зд≥йснювати у сукупност≥ так≥ операц≥њ:
залученн¤ у вклади грошових кошт≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б та розм≥щенн¤
зазначених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик,
в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ банк≥вських рахунк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б. ¬≥д банк≥в
сл≥д в≥др≥зн¤ти ф≥нансов≥ установи - юридичн≥ особи, ¤к≥ провод¤ть одну або к≥лька
операц≥й, що можуть виконуватис¤ банками, за вин¤тком залученн¤ вклад≥в.
Ѕанк≥вська система ”крањни складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку ”крањни та ≥нших
банк≥в, що створен≥ ≥ д≥ють на територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до закону.
÷ентральним банком ”крањни, особливим центральним органом державного управл≥нн¤
Ї Ќац≥ональний банк ”крањни. …ого юридичний статус, завданн¤, функц≥њ,
повноваженн¤ ≥ принципи орган≥зац≥њ визначаютьс¤ онституц≥Їю ”крањни, «аконом
”крањни "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни" в≥д 1999 р.
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни основною функц≥Їю Ќац≥онального банку Ї
забезпеченн¤ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни.
р≥м того, Ќац≥ональний банк виконуЇ так≥ функц≥њ:
- в≥дпов≥дно до розроблених –адою Ќац≥онального банку ”крањни ќсновних засад
грошово-кредитноњ пол≥тики визначаЇ та проводить грошово-кредитну пол≥тику;
- монопольно зд≥йснюЇ ем≥с≥ю нац≥ональноњ валюти ”крањни та орган≥зовуЇ њњ
об≥г;
- виступаЇ кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ дл¤ банк≥в ≥ орган≥зовуЇ систему
реф≥нансуванн¤;
- встановлюЇ дл¤ банк≥в правила проведенн¤ банк≥вських операц≥й,
бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥, захисту ≥нформац≥њ, кошт≥в та майна;
- орган≥зовуЇ створенн¤ та методолог≥чно забезпечуЇ систему грошово-кредитноњ ≥
банк≥вськоњ статистичноњ ≥нформац≥њ та статистики плат≥жного балансу;
- визначаЇ систему, пор¤док ≥ форми платеж≥в, у тому числ≥ м≥ж банками;
- визначаЇ напр¤ми розвитку сучасних електронних банк≥вських технолог≥й,
створюЇ, координуЇ та контролюЇ створенн¤ електронних плат≥жних засоб≥в,
плат≥жних систем, автоматизац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та засоб≥в захисту
банк≥вськоњ ≥нформац≥њ;
- зд≥йснюЇ банк≥вське регулюванн¤ та нагл¤д;
- веде –еЇстр банк≥в, њх ф≥л≥й та представництв, валютних б≥рж, зд≥йснюЇ
л≥цензуванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та операц≥й у передбачених законами
випадках;
- складаЇ плат≥жний баланс, зд≥йснюЇ його анал≥з та прогнозуванн¤;
- представл¤Ї ≥нтереси ”крањни в центральних банках ≥нших держав, м≥жнародних
банках та ≥нших кредитних установах, де сп≥вроб≥тництво зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥
центральних банк≥в;
- зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до визначених спец≥альним законом повноважень валютне
регулюванн¤, визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ платеж≥в в ≥ноземн≥й валют≥,
орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ валютний контроль за комерц≥йними банками та ≥ншими
кредитними установами, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку на зд≥йсненн¤
операц≥й з валютними ц≥нност¤ми;
- забезпечуЇ накопиченн¤ та збер≥ганн¤ золотовалютних резерв≥в та зд≥йсненн¤
операц≥й з ними та банк≥вськими металами;
- анал≥зуЇ стан грошово-кредитних, ф≥нансових, ц≥нових та валютних в≥дносин;
- орган≥зовуЇ ≥нкасац≥ю та перевезенн¤ банкнот ≥ монет та ≥нших ц≥нностей,
видаЇ л≥ценз≥њ на право ≥нкасац≥њ та перевезенн¤ банкнот ≥ монет та ≥нших
ц≥нностей;
- реал≥зуЇ державну пол≥тику з питань захисту державних секрет≥в у систем≥
Ќац≥онального банку;
- бере участь у п≥дготовц≥ кадр≥в дл¤ банк≥вськоњ системи ”крањни;
- зд≥йснюЇ ≥нш≥ функц≥њ у ф≥нансово-кредитн≥й сфер≥ у межах своЇњ компетенц≥њ,
визначеноњ законом.
Ѕанки в ”крањн≥ можуть функц≥онувати ¤к ун≥версальн≥ або ¤к спец≥ал≥зован≥. «а
спец≥ал≥зац≥Їю банки можуть бути ощад-
ними, ≥нвестиц≥йними, ≥потечними, розрахунковими (кл≥ринговими).
Ѕанки в ”крањн≥ створюютьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства, товариства з
обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю або кооперативного банку.
«аконодавство про господарськ≥ товариства поширюЇтьс¤ на банки у частин≥, що не
суперечить «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть".
ѕевн≥ особливост≥ правового статусу мають державн≥ банки, тобто банки, сто
в≥дсотк≥в статутного кап≥талу ¤ких належать держав≥.
ƒержавний банк засновуЇтьс¤ за р≥шенн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕри цьому в
закон≥ про ƒержавний бюджет ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к передбачаютьс¤ витрати
на формуванн¤ статутного кап≥талу державного банку. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни
зобов'¤заний отримати позитивний висновок Ќац≥онального банку ”крањни з приводу
нам≥ру заснувати державний банк. ќтриманн¤ висновку Ќац≥онального банку ”крањни
Ї обов'¤зковим також у раз≥ л≥кв≥дац≥њ (реорган≥зац≥њ) державного банку, за
вин¤тком його л≥кв≥дац≥њ внасл≥док неплатоспроможност≥.
—татут та д≥¤льн≥сть державного банку мають в≥дпов≥дати вимогам цього «акону,
≥нших закон≥в ”крањни та нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни.
—татут державного банку затверджуЇтьс¤ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ƒержава зд≥йснюЇ та реал≥зуЇ повноваженн¤ власника щодо акц≥й (пањв), ¤к≥ њй
належать у статутному кап≥тал≥ державного банку, через органи управл≥нн¤
державного банку.
ќрганами управл≥нн¤ державного банку Ї нагл¤дова рада та правл≥нн¤ банку.
ќрганом контролю державного банку Ї рев≥з≥йна ком≥с≥¤, персональний та
к≥льк≥сний склад ¤коњ визначаютьс¤ нагл¤довою радою державного банку.
ќсобливий пор¤док створенн¤ встановлено законом дл¤ кооперативного банку (ст.8
”крањни «акону "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть") та банку з
≥ноземним кап≥талом, тобто банку, у ¤кому частка кап≥талу, що належить хоч би
одному нерезидентов≥, перевищуЇ 10 в≥дсотк≥в (ст. 21 «акону).
ƒержавну реЇстрац≥ю банк≥в зд≥йснюЇ Ќац≥ональний банк ”крањни в≥дпов≥дно до
вимог «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" та
нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни.
”повноважен≥ засновниками банку особи подають Ќац≥ональному банку ”крањни дл¤
державноњ реЇстрац≥њ так≥ документи:
1) за¤ву про реЇстрац≥ю банку;
2) установчий догов≥р (кр≥м державного банку);
3) статут банку;
4) р≥шенн¤ про створенн¤ банку (протокол установчих збор≥в) або постанову
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про створенн¤ державного банку;
5) б≥знес-план, що визначаЇ види д≥¤льност≥, ¤к≥ банк плануЇ зд≥йснювати на найближчий
р≥к, та стратег≥ю д≥¤льност≥ банку на найближч≥ три роки зг≥дно з≥
встановленими Ќац≥ональним банком ”крањни вимогами;
6) ≥нформац≥ю про ф≥нансовий стан учасник≥в, ¤к≥ матимуть ≥стотну участь у
банку. ” раз≥ коли засновником банку Ї юридична особа, надаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про
член≥в ради директор≥в ≥ ос≥б, ¤к≥ мають ≥стотну участь у ц≥й юридичн≥й особ≥;
7) бухгалтерську ≥ ф≥нансову зв≥тн≥сть за останн≥ чотири зв≥тн≥ пер≥оди
(квартали) - дл¤ учасник≥в - юридичних ос≥б, ¤к≥ матимуть ≥стотну участь у банку,
дов≥дку ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни про доходи за останн≥й
зв≥тний пер≥од (р≥к) - дл¤ учасник≥в - ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ матимуть ≥стотну
участь у банку;
8) в≥домост≥ про к≥льк≥сний склад спостережноњ ради, правл≥нн¤ (ради
директор≥в), рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ;
9) коп≥ю плат≥жного документа про внесенн¤ плати за реЇстрац≥ю банку, що
встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни;
10) нотар≥ально засв≥дчен≥ коп≥њ установчих документ≥в учасник≥в, ¤к≥ Ї
юридичними особами та матимуть ≥стотну участь у банку;
11) коп≥њ зв≥ту про проведенн¤ в≥дкритоњ п≥дписки на акц≥њ - дл¤ банку, ¤кий
створюЇтьс¤ у форм≥ в≥дкритого акц≥онерного товариства;
12) в≥домост≥ про профес≥йну придатн≥сть та д≥лову репутац≥ю голови та член≥в
правл≥нн¤ (ради директор≥в) ≥ головного бухгалтера банку.
Ќац≥ональний банк ”крањни у тижневий терм≥н з дати поданн¤ документ≥в дл¤
державноњ реЇстрац≥њ банку в≥дкриваЇ тимчасовий рахунок дл¤ накопиченн¤
п≥дписних внеск≥в засновник≥в та ≥нших учасник≥в банку.
–≥шенн¤ про державну реЇстрац≥ю банку або про в≥дмову в державн≥й реЇстрац≥њ
банку приймаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни не п≥зн≥ше 3-м≥с¤чного строку з моменту
поданн¤ повного пакета документ≥в, зазначених у ст. 21 «акону.
Ќац≥ональний банк ”крањни може вимагати в≥д за¤вника виправленн¤ недол≥к≥в у
поданих документах.
–еЇстрац≥¤ банк≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом внесенн¤ в≥дпов≥дного запису до
ƒержавного реЇстру банк≥в, п≥сл¤ чого банк набуваЇ статусу юридичноњ особи.
Ќац≥ональний банк ”крањни видаЇ банку св≥доцтво про його державну реЇстрац≥ю за
встановленою ним формою.
«а на¤вност≥ п≥дстав, зазначених у ст. 18 «акону ”крањни "ѕро банки ≥
банк≥вську д≥¤льн≥сть", Ќац≥ональний банк може в≥дмовити в державн≥й
реЇстрац≥њ банку.
Ѕанк маЇ право зд≥йснювати банк≥вську д≥¤льн≥сть т≥льки п≥сл¤ отриманн¤
банк≥вськоњ л≥ценз≥њ.
Ѕез отриманн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ не дозвол¤Їтьс¤ зд≥йснювати одночасно
д≥¤льн≥сть ≥з залученн¤ вклад≥в та ≥нших кошт≥в, що п≥дл¤гають поверненню, ≥
наданн¤ кредит≥в, а також вести рахунки. ќсоби, винн≥ у зд≥йсненн≥ банк≥вськоњ
д≥¤льност≥ без банк≥вськоњ л≥ценз≥њ, несуть крим≥нальну, цив≥льну чи
адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законами ”крањни.
Ѕанк≥вська л≥ценз≥¤ надаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни на п≥дстав≥
клопотанн¤ банку за на¤вност≥ документ≥в, що п≥дтверджують:
- на¤вн≥сть сплаченого та зареЇстрованого п≥дписного кап≥талу банку у розм≥р≥,
що встановлюЇтьс¤ законом;
- забезпечен≥сть банку належним банк≥вським обладнанн¤м, комп'ютерною техн≥кою,
програмним забезпеченн¤м, прим≥щенн¤ми в≥дпов≥дно до вимог Ќац≥онального банку
”крањни;
- на¤вн≥сть ¤к м≥н≥мум трьох ос≥б, призначених членами правл≥нн¤ (ради
директор≥в) банку, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну осв≥ту та досв≥д, необх≥дний дл¤
управл≥нн¤ банком.
Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити у наданн≥ л≥ценз≥њ, ¤кщо зазначен≥ у
ц≥й статт≥ умови банк не виконав прот¤гом одного року з дати державноњ
реЇстрац≥њ банку. ¬ такому раз≥ державна реЇстрац≥¤ банку скасовуЇтьс¤ ≥ банк
л≥кв≥дуЇтьс¤.
–≥шенн¤ про наданн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ чи про в≥дмову у њњ наданн≥
приймаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни прот¤гом одного м≥с¤ц¤ з дн¤ отриманн¤
повного пакета документ≥в, зазначених у ц≥й статт≥.
Ѕанк≥вська л≥ценз≥¤ не може передаватис¤ трет≥м особам.
Ќа п≥дстав≥ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ банки мають право зд≥йснювати так≥ банк≥вськ≥
операц≥њ:
1) прийманн¤ вклад≥в (депозит≥в) в≥д юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;
2) в≥дкритт¤ та веденн¤ поточних рахунк≥в кл≥Їнт≥в ≥ банк≥в-кореспондент≥в, у
тому числ≥ переказ грошових кошт≥в з цих рахунк≥в за допомогою плат≥жних
≤нструмент≥в та зарахуванн¤ кошт≥в на них;
3) розм≥щенн¤ залучених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний
ризик (ч. 1 ст. 47 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську
д≥¤льн≥сть").
Ѕанк, кр≥м зазначених операц≥й, маЇ право зд≥йснювати так≥ операц≥њ та угоди:
1) операц≥њ з валютними ц≥нност¤ми;
2) ем≥с≥ю власних ц≥нних папер≥в;
3) орган≥зац≥ю куп≥вл≥ та продажу ц≥нних папер≥в за дорученн¤м кл≥Їнт≥в;
4) зд≥йсненн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в в≥д свого ≥мен≥ (включаючи
андеррайтинг);
5) наданн¤ гарант≥й ≥ поручительств та ≥нших зобов'¤зань в≥д трет≥х ос≥б, ¤к≥
передбачають њх виконанн¤ у грошов≥й форм≥;
6) придбанн¤ права вимоги на виконанн¤ зобов'¤зань у грошов≥й форм≥ за
поставлен≥ товари чи надан≥ послуги, приймаючи на себе ризик виконанн¤ таких
вимог та прийом платеж≥в (факторинг);
7) л≥зинг;
8) послуги з в≥дпов≥дального збер≥ганн¤ та наданн¤ в оренду сейф≥в дл¤
збер≥ганн¤ ц≥нностей та документ≥в;
9) випуск, куп≥влю, продаж ≥ обслуговуванн¤ чек≥в, вексел≥в та ≥нших оборотних
плат≥жних ≥нструмент≥в;
10) випуск банк≥вських плат≥жних карток ≥ зд≥йсненн¤ операц≥й з використанн¤м
цих карток;
11) наданн¤ консультац≥йних та ≥нформац≥йних послуг щодо банк≥вських операц≥й
(ч. 2 ст. 47 «акону).
ќперац≥њ, визначен≥ пунктами 1-3 ч. 1 ст. 47, належать до виключно банк≥вських
операц≥й, зд≥йснювати ¤к≥ у сукупност≥ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки юридичним особам,
¤к≥ мають банк≥вську л≥ценз≥ю. ≤нш≥ юридичн≥ особи мають право зд≥йснювати
операц≥њ, визначен≥ пунктами 2 ≥ 3 ч. 1 ст. 47, на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ на
зд≥йсненн¤ окремих банк≥вських операц≥й, а ≥нш≥ операц≥њ та угоди, передбачен≥
ц≥Їю статтею, вони можуть зд≥йснювати у пор¤дку, визначеному законами ”крањни.
«а умови отриманн¤ письмового дозволу Ќац≥онального банку ”крањни банки також
мають право зд≥йснювати так≥ операц≥њ:
1) зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й у статутн≥ фонди та акц≥њ ≥нших юридичних ос≥б;
2) зд≥йсненн¤ випуску, об≥гу, погашенн¤ (розповсюдженн¤) державноњ та ≥ншоњ
грошовоњ лотерењ;
3) перевезенн¤ валютних ц≥нностей та ≥нкасац≥ю кошт≥в;
4) операц≥њ за дорученн¤м кл≥Їнт≥в або в≥д свого ≥мен≥: з ≥нструментами грошового
ринку;
з ≥нструментами, що базуютьс¤ на обм≥нних курсах та в≥дсотках;
з ф≥нансовими ф'ючерсами та опц≥онами;
5) дов≥рче управл≥нн¤ коштами та ц≥нними паперами за договорами з юридичними та
ф≥зичними особами;
6) депозитарну д≥¤льн≥сть ≥ д≥¤льн≥сть з веденн¤ реЇстр≥в власник≥в ≥менних
ц≥нних папер≥в.
Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ пор¤док наданн¤ банкам дозволу на
зд≥йсненн¤ операц≥й, визначених пунктами 1-4 ч. 2 ст. 47 «акону. ƒозв≥л
надаЇтьс¤, ¤кщо:
1) р≥вень регул¤тивного кап≥талу банку в≥дпов≥даЇ вимогам Ќац≥онального банку
”крањни, що п≥дтверджуЇтьс¤ незалежним аудитором;
2) банк не Ї об'Їктом застосуванн¤ заход≥в впливу;
3) банком подано план, за ¤ким в≥н зд≥йснюватиме таку д≥¤льн≥сть, ≥ цей план
схвалений Ќац≥ональним банком ”крањни;
4) Ќац≥ональний банк ”крањни д≥йшов висновку, що банк маЇ достатн≥ ф≥нансов≥
можливост≥ ≥ в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в дл¤ зд≥йсненн¤ такоњ д≥¤льност≥.
Ѕанк маЇ право зд≥йснювати ≥нш≥ угоди зг≥дно ≥з законодавством ”крањни.
Ќац≥ональний банк ”крањни маЇ право встановити спец≥альн≥ вимоги, включаючи
вимоги щодо п≥двищенн¤ р≥вн¤ регул¤тивного кап≥талу банку чи ≥нших економ≥чних
норматив≥в, стосовно певного виду д≥¤льност≥, передбаченого у ст. 47 «акону.
омерц≥йн≥ банки самост≥йно встановлюють процентн≥ ставки та ком≥с≥йну
винагороду за своњ операц≥њ.
І 2. ѕон¤тт¤ та види кредиту. редитний догов≥р
” юридичн≥й л≥тератур≥ п≥д кредитними правов≥дносинами розум≥ють вс≥ кредитн≥
в≥дносини, що виникають при наданн≥ (передач≥, використанн≥ ≥ поверненн≥)
грошових кошт≥в або ≥нших речей, визначених родовими ознаками, на умовах
поверненн¤.
—татт¤ 1 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" визначаЇ
банк≥вський кредит ¤к будь-¤ке зобов'¤занн¤ банку надати певну суму грошей,
будь-¤ка гарант≥¤, будь-¤ке зобов'¤занн¤ придбати право вимоги боргу, будь-¤ке
продовженн¤ строку погашенн¤ боргу, ¤ке надано в обм≥н на зобов'¤занн¤ боржника
щодо поверненн¤ заборгованоњ суми, а також на зобов'¤занн¤ на сплату процент≥в
та ≥нших збор≥в з такоњ суми.
ѕоложенн¤м про кредитуванн¤, затвердженим постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального
банку ”крањни в≥д 28 вересн¤ 1995 р. є 246≥, кредит визначаЇтьс¤ ¤к позичковий
кап≥тал банку у грошов≥й форм≥, що передаЇтьс¤ у тимчасове користуванн¤ на
умовах забезпеченост≥ поверненн¤, строковост≥, платност≥ та ц≥льового характеру
використанн¤. редитна операц≥¤ - це догов≥р щодо наданн¤ кредиту, ¤кий
супроводжуЇтьс¤ записами за банк≥вськими рахунками, з в≥дпов≥дним в≥дображенн¤м
у балансах кредитора та позичальника.
¬≥дпов≥дно до статей 47 ≥ 49 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську
д≥¤льн≥сть" до кредитних належать так≥ операц≥њ:
- розм≥щенн¤ залучених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний
ризик;
- орган≥зац≥¤ куп≥вл≥ та продажу ц≥нних папер≥в за дорученн¤м кл≥Їнт≥в;
- зд≥йсненн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в в≥д свого ≥мен≥ (включаючи
андеррайтинг);
- наданн¤ гарант≥й ≥ поручительств та ≥нших зобов'¤зань в≥д трет≥х ос≥б, ¤к≥
передбачають њх виконанн¤ у грошов≥й форм≥;
- придбанн¤ права вимоги на виконанн¤ зобов'¤зань у грошов≥й форм≥ за поставлен≥
товари чи надан≥ послуги, приймаючи на себе ризик виконанн¤ таких вимог та
прийом платеж≥в (факторинг);
- л≥зинг.
—уб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ можуть використовувати так≥ форми кредиту:
банк≥вський, комерц≥йний, л≥зинговий, ≥потечний, бланковий, консорц≥умний.
Ѕанк≥вський кредит надаЇтьс¤ суб'Їктам кредитуванн¤ ус≥х форм власност≥ у
тимчасове користуванн¤ на умовах, передбачених кредитним договором.
редити, ¤к≥ надаютьс¤ банками, под≥л¤ютьс¤:
за строками користуванн¤ на:
а) короткостроков≥ - до 1 року; можуть надаватис¤ банками у раз≥ тимчасових
ф≥нансових труднощ≥в, що виникають у зв'¤зку з витратами виробництва та об≥гу,
не забезпечених надходженн¤м кошт≥в у в≥дпов≥дному пер≥од≥;
б) середньостроков≥ - до 3 рок≥в; можуть надаватис¤ на оплату обладнанн¤,
поточн≥ витрати, на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень;
в) довгостроков≥ - понад 3 роки; можуть надаватис¤ дл¤ формуванн¤ основних
фонд≥в. ќб'Їктами кредитуванн¤ можуть бути кап≥тальн≥ витрати на реконструкц≥ю,
модерн≥зац≥ю та розширенн¤ вже д≥ючих основних фонд≥в, на нове буд≥вництво, на
приватизац≥ю та ≥н.;
за забезпеченн¤м на:
а) забезцечен≥ заставою (майном, майновими правами, ц≥нними паперами);
б) гарантован≥ (банками, ф≥нансами чи майном третьоњ особи);
в) з ≥ншим забезпеченн¤м (поручительство, св≥доцтво страховоњ орган≥зац≥њ);
г) незабезпечен≥ (бланков≥); за ступенем ризику на:
а) стандартн≥ кредити;
б) кредити з п≥двищеним ризиком; за методами наданн¤ на:
а) кредити, що надаютьс¤ у разовому пор¤дку;
б) кредити, що надаютьс¤ в≥дпов≥дно до кредитноњ л≥н≥њ. ѕ≥д кредитною л≥н≥Їю
розум≥Їтьс¤ згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розм≥рах, ¤к≥
не перевищують заздалег≥дь обумовлен≥ розм≥ри за певний пром≥жок часу без
проведенн¤ додаткових спец≥альних переговор≥в;
в) гарант≥йн≥ (≥з заздалег≥дь обумовленою датою наданн¤, за потребою, ≥з
ст¤гненн¤м ком≥с≥њ за зобов'¤занн¤);
за строками погащенн¤ на:
а) кредити, що погашаютьс¤ водночас;
б) кредити, що погашаютьс¤ у розстрочку;
в) кредити, що погашаютьс¤ достроково (на вимогу кредитора або за за¤вою
позичальника);
г) кредити, що погашаютьс¤ з регрес≥Їю платеж≥в;
д) кредити, що погашаютьс¤ п≥сл¤ обумовленого пер≥оду (м≥с¤ц¤, кварталу).
ѕроцес банк≥вського кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на принципах забезпеченост≥,
поверненн¤, строковост≥, платност≥ та ц≥льовоњ спр¤мованост≥.
ѕринцип забезпеченост≥ кредиту передбачаЇ на¤вн≥сть у банку права дл¤ захисту
своњх ≥нтерес≥в, недопущенн¤ збитк≥в в≥д неповерненн¤ боргу через
неплатоспроможн≥сть позичальника. ѕринципи поверненн¤, строковост≥ та платност≥
означають, що кредит маЇ бути повернений позичальником банков≥ у визначений у
кредитному договор≥ строк з в≥дпов≥дною платою за його користуванн¤. ÷≥льовий
характер використанн¤ передбачаЇ вкладенн¤ позичкових кошт≥в з конкретною
метою, визначеною кредитним договором.
омерц≥йний кредит Ї товарною формою кредиту, ¤ка визначаЇ в≥дносини з питань
перерозпод≥лу матер≥альних фонд≥в ≥ характеризуЇ кредитну угоду м≥ж двома
суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥. ”часники кредитних в≥дносин при
комерц≥йному кредит≥ регулюють своњ стосунки ≥ можуть використовувати плат≥жн≥
засоби у вигл¤д≥ вексел≥в.
ѕогашенн¤ комерц≥йного кредиту може зд≥йснюватис¤ шл¤хом:
оплати боржником за векселем;
передач≥ вексел¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥нш≥й юридичн≥й особ≥
(кр≥м банк≥в та ≥нших кредитних установ);
переоформленн¤ комерц≥йного кредиту на банк≥вський.
Ћ≥зинговий кредит - це в≥дносини м≥ж юридичними особами, ¤к≥ виникають у раз≥
оренди майна ≥ супроводжуютьс¤ укладенн¤м л≥зинговоњ угоди.
≤потечний кредит - це особливий вид в≥дносин з приводу наданн¤ кредит≥в п≥д
заставу нерухомого майна.
онсорц≥умний кредит - це форма кредиту, що надаЇтьс¤ банк≥вським консорц≥умом
шл¤хом:
а) акумулюванн¤ кредитних ресурс≥в у визначеному банку з подальшим наданн¤м
кредиту позичальникам;
б) гарантуванн¤ загальноњ суми кредиту пров≥дним банком або групою банк≥в;
в) зм≥ни гарантованих банками - учасниками квот кредитних ресурс≥в за рахунок
залученн¤ ≥нших банк≥в дл¤ участ≥ в консорц≥умн≥й операц≥њ.
Ѕанкам заборон¤Їтьс¤ пр¤мо чи опосередковано надавати кредити дл¤ придбанн¤
власних ц≥нних папер≥в. ¬икористовувати ц≥нн≥ папери власноњ ем≥с≥њ дл¤
забезпеченн¤ кредит≥в можна лише з дозволу Ќац≥онального банку ”крањни.
Ѕанк зобов'¤заний при наданн≥ кредит≥в додержуватись основних принцип≥в
кредитуванн¤, у тому числ≥ перев≥р¤ти кредитоспроможн≥сть позичальник≥в та
на¤вн≥сть забезпеченн¤ кредит≥в, додержуватись встановлених Ќац≥ональним банком
”крањни вимог щодо концентрац≥њ ризик≥в.
Ѕанк не може надавати кредити п≥д процент, ставка ¤кого Ї нижчою в≥д процентноњ
ставки за кредитами, ¤к≥ бере сам банк, ≥ процентноњ ставки, що виплачуЇтьс¤
ним за депозитами. ¬ин¤ток можна робити лише у раз≥, ¤кщо при зд≥йсненн≥ такоњ
операц≥њ банк не матиме збитк≥в.
Ѕанк маЇ право видавати бланков≥ кредити за умов додержанн¤ економ≥чних
норматив≥в.
Ќаданн¤ безпроцентних кредит≥в заборон¤Їтьс¤, за вин¤тком передбачених законом
випадк≥в.
” раз≥ несвоЇчасного погашенн¤ кредиту або процент≥в за його користуванн¤ банк
маЇ право видати наказ про примусову оплату боргового зобов'¤занн¤, ¤кщо це
передбачено угодою.
Ѕанки зд≥йснюють кредитуванн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й на догов≥рних умовах
шл¤хом укладенн¤ кредитних договор≥в. ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про кредитуванн¤
ц≥ договори укладаютьс¤ у письмов≥й форм≥ ¤к шл¤хом складанн¤ одного документа,
п≥дписаного кредитором та позичальником, так ≥ шл¤хом обм≥ну листами,
телеграмами, телефонограмами.
ƒо умов кредитного договору можна в≥днести: об'Їкти кредитуванн¤; розм≥р
кредиту; умови видач≥ та погашенн¤ позички; процентн≥ ставки за користуванн¤
кредитом та пор¤док сплати процент≥в; умови зд≥йсненн¤ банк≥вського контролю за
використанн¤м кошт≥в; способи забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань за договором
кл≥Їнтом; майнова в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ умов договору тощо.
‘орму кредитного договору затверджено постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 28 вересн¤
1995 р. ¤к додаток до ѕоложенн¤ про кредитуванн¤.
—уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ - резиденти ”крањни - в≥дпов≥дно до ст. 4
«акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" мають право на
отриманн¤ кредит≥в в≥д ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥. редити в
≥ноземн≥й валют≥ надаютьс¤ юридичним особам - резидентам, ф≥зичним особам -
резидентам, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, резидентам за
операц≥¤ми, що зд≥йснюютьс¤ ними з використанн¤м плат≥жних карток м≥жнародних
плат≥жних систем, та юридичним особам - нерезидентам - банк≥вським установам.
ѕозичальники погашають отриман≥ кредити в ≥ноземн≥й валют≥ за рахунок валютних
надходжень в≥д ус≥х вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ƒл¤ погашенн¤
кредит≥в може бути використана ≥ноземна валюта, придбана на м≥жбанк≥вському
валютному, ринку ”крањни.
¬≥дпов≥дно до п. 4 ст. 5 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему
валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю" в≥д 19 лютого 1993 p. є 15-93
одержанн¤ резидентами кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, ¤кщо строки ≥ суми таких
кредит≥в перевищують встановлен≥ законодавством меж≥, потребують ≥ндив≥дуальноњ
л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни. «г≥дно ≥з встановленим пор¤дком
уповноважений банк, що маЇ л≥ценз≥ю на право зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними
ц≥нност¤ми, може залучати кредитн≥ ресурси в≥д ≥ноземних банк≥в-кореспондент≥в
без отриманн¤ л≥ценз≥њ ЌЅ” строком до одного року. ≤нш≥ резиденти-позичальники
повинн≥ отримати л≥ценз≥ю у пор¤дку, встановленому ѕоложенн¤м про пор¤док
наданн¤ резидентам ”крањни ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й та св≥доцтв про реЇстрац≥ю
на одержанн¤ кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥ в≥д ≥ноземних кредитор≥в, затвердженим
постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 29 грудн¤ 1995 р. є 329
(≥з зм≥нами та доповненн¤ми в≥д 7 травн¤ 1997 р).
ƒл¤ отриманн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ резидент-позичальник (кр≥м уповноваженого
банку) повинен подати до ЌЅ”:
клопотанн¤ позичальника-резидента;
лист уповноваженого банку на адресу Ќац≥онального банку ”крањни з≥ згодою на
обслуговуванн¤ кредиту, ≥з зазначенн¤м рекв≥зит≥в рахунка, на ¤кий буде
зд≥йснюватис¤ переказ валютних кошт≥в, та з експертним висновком банку щодо
кредитного проекту (у вигл¤д≥ додатка до листа), п≥дготовленого на п≥дстав≥
документ≥в позичальника, зазначених у ѕоложенн≥, а саме:
- коп≥њ св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю, засв≥дченоњ нотар≥ально чи органом,
¤кий видав св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю, та один з прим≥рник≥в належним
чином оформленого та затвердженого статуту або його коп≥ю, засв≥дчену
нотар≥ально;
- коп≥њ кредитноњ угоди;
- техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ потреби в одержанн≥ кредиту;
- розрахунк≥в окупност≥ кредиту;
- граф≥ка погашенн¤ заборгованост≥ за кредитом (з урахуванн¤м процент≥в);
- висновку аудиторськоњ орган≥зац≥њ про ф≥нансовий стан позичальника;
- коп≥њ балансу позичальника на останню зв≥тну дату, засв≥дченоњ органом
державноњ податковоњ служби;
- коп≥й контракт≥в, що забезпечують реал≥зац≥ю кредитного проекту;
- л≥ценз≥й чи ≥нших дозвол≥в на експорт продукц≥њ в≥дносно цього проекту, ¤к≥
встановлен≥ державними органами;
- ≥нформац≥њ чи документа про забезпеченн¤ кредиту, ¤кщо таке передбачено
кредитною угодою.
якщо резидент-позичальник Ї державним п≥дприЇмством, йому необх≥дно додатково
подати клопотанн¤ в≥дпов≥дного державного органу про отриманн¤ кредиту, а ¤кщо
кредитною угодою передбачена застава майна - письмову згоду органу,
уповноваженого управл¤ти цим майном, на передачу його в заставу.
”повноважений банк дл¤ одержанн¤ св≥доцтва про реЇстрац≥ю подаЇ до
Ќац≥онального банку ”крањни клопотанн¤ банку та
кредитну угоду з нерезидентом з граф≥ком погашенн¤ заборгованост≥ за кредитом.
≤ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ чи св≥доцтво про реЇстрац≥ю видаЇтьс¤
резиденту-позичальнику дл¤ реал≥зац≥њ т≥льки одного кредитного проекту ≥ не
може бути п≥дставою дл¤ залученн¤ ≥ншого проекту чи зб≥льшенн¤ суми кредиту та
зд≥йсненн¤ ≥нших валютних операц≥й.
≤ндив≥дуальна л≥ценз≥¤ д≥йсна на весь час користуванн¤ кредитом, ¤кщо прот¤гом
60 дн≥в з дати њњ видач≥ позичальник одержав кредит повн≥стю або його частку.
«а неможливост≥ з поважних причин розпочати освоЇнн¤ кредиту в цей терм≥н
резидент-позичальник може звернутис¤ до Ќац≥онального банку ”крањни з
обгрунтованим клопотанн¤м про подовженн¤ строку д≥њ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ за
умови поданн¤ позитивного клопотанн¤ уповноваженого банку з цього приводу.
”повноваженому банку дл¤ отриманн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ на залученн¤
кредитних ресурс≥в в≥д ≥ноземних банк≥в-кореспондент≥в строком понад один р≥к
необх≥дно подати Ќац≥ональному банку ”крањни клопотанн¤ ≥ кредитну угоду з
нерезидентом ≥з зазначенн¤м граф≥ка погашенн¤ заборгованост≥ за кредитом.
ќтриманн¤ резидентом-позичальником кредиту в ≥ноземн≥й валют≥ в≥д ≥ноземного
кредитора без ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ ЌЅ” т¤гне за собою застосуванн¤
передбаченого ст. 16 ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему
валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю" штрафу у сум≥, екв≥валентн≥й
сум≥ одержаного кредиту, перерахован≥й у валюту ”крањни за курсом ЌЅ” на день
зд≥йсненн¤ операц≥њ.
онтроль за погашенн¤м кредиту, отриманого резидентом ”крањни в ≥ноземн≥й
валют≥ в≥д ≥ноземного ≥нвестора, покладаЇтьс¤ на уповноважений банк.
І 3. ѕор¤док в≥дкритт¤ рахунк≥в у банках
«а загальним правилом (ст. 380 ÷ ) платеж≥ за зобов'¤занн¤ми м≥ж орган≥зац≥¤ми
провад¤тьс¤ у пор¤дку безгот≥вкових розрахунк≥в через кредитн≥ установи, в ¤ких
зазначен≥ орган≥зац≥њ збер≥гають своњ кошти.
« ц≥Їю метою банки мають право в≥дкривати своњм кл≥Їнтам (кр≥м ≥нших банк≥в)
вкладн≥ (депозитн≥) та поточн≥ рахунки.
¬кладний (депозитний) рахунок - рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банком кл≥Їнту на
догов≥рн≥й основ≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошей, що передаютьс¤ кл≥Їнтом банку в
управл≥нн¤ на встановлений строк та п≥д визначений процент в≥дпов≥дно до умов
договору.
ѕоточний рахунок - рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банком кл≥Їнту на догов≥рн≥й
основ≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошей та дл¤ зд≥йсненн¤ ус≥х вид≥в операц≥й за цим
рахунком в≥дпов≥дно до умов договору та вимог законодавства ”крањни.
ѕлатник може розпор¤джатис¤ грошима, що збер≥гаютьс¤ на його поточному рахунку,
за допомогою плат≥жних ≥нструмент≥в" зокрема плат≥жноњ картки.
ќсобливост≥ режим≥в функц≥онуванн¤ вкладних (депозитних) та поточних рахунк≥в
визначаютьс¤ нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни та
договорами, що укладаютьс¤ кл≥Їнтами та обслуговуючими њх банками.
«арахуванн¤ грошей на рахунок кл≥Їнта зд≥йснюЇтьс¤ ¤к шл¤хом внесенн¤ њх у
гот≥вков≥й форм≥, так ≥ шл¤хом переказу грошей у безгот≥вков≥й форм≥ з ≥нших
рахунк≥в.
Ѕанки мають право в≥дкривати своњм кл≥Їнтам - ≥ншим банкам кореспондентськ≥
рахунки.
ореспондентський рахунок - це рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банку дл¤ зд≥йсненн¤
розрахунк≥в, ¤к≥ виконуЇ за дорученн¤м та за рахунок цього банку той банк, в
¤кому в≥дкриваЇтьс¤ цей рахунок.
¬≥дкритт¤ кореспондентських рахунк≥в банками ≥ншим банкам зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом
встановленн¤ м≥ж ними кореспондентських в≥дносин у пор¤дку, що визначаЇтьс¤
Ќац≥ональним банком ”крањни, та на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного договору.
¬≥дкритт¤ зазначених рахунк≥в зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ст. 7 «акону ”крањни
"ѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥" в≥д 5 кв≥тн¤ 2001
p., ст. 51 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ст. 42
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" на умовах, викладених в
≤нструкц≥њ про пор¤док в≥дкритт¤ та використанн¤ рахунк≥в в нац≥ональн≥й та
≥ноземн≥й валют≥, затверджен≥й постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 18 грудн¤ 1998 р. є
527.
“ак, в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ поточн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ п≥дприЇмствам ус≥х
вид≥в та форм власност≥, њх в≥докремленим п≥дрозд≥лам, а також ф≥зичним особам
- суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошових кошт≥в та
зд≥йсненн¤ ус≥х вид≥в операц≥й за цими рахунками в≥дпов≥дно до чинного
законодавства ”крањни.
ѕоточн≥ бюджетн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м,
¤к≥ утримуютьс¤ за рахунок бюджет≥в.
ƒо поточних рахунк≥в також належать:
а) рахунки за спец≥альними режимами њх використанн¤, що в≥дкриваютьс¤ у
випадках, передбачених законами ”крањни або р≥шенн¤ми аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни;
б) картков≥ рахунки (картрахунки), що в≥дкриваютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог ц≥Їњ
≤нструкц≥њ. ќперац≥њ за цими рахунками зд≥йснюютьс¤ з урахуванн¤м особливостей,
визначених ≤нструк
ц≥Їю та в≥дпов≥дними нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни,
що регулюють зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з застосуванн¤м плат≥жних карток.
ƒепозитн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ п≥дприЇмствам ус≥х форм власност≥, њх
в≥докремленим п≥дрозд≥лам, ф≥зичним особам на п≥дстав≥ укладеного депозитного
договору м≥ж власником рахунку та установою банку на визначений у договор≥
строк. ”станови банк≥в в≥дкривають депозитн≥ рахунки п≥дприЇмствам, що
використовують найману працю, за умови наданн¤ ними коп≥њ документа про
пов≥домленн¤ орган≥в ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в щодо
нам≥р≥в платника страхових внеск≥в в≥дкрити в≥дпов≥дн≥ рахунки. ошти на
депозитн≥ рахунки п≥дприЇмств та њх в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в перераховуютьс¤ з
поточного рахунка ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку збер≥ганн¤ повертаютьс¤ на поточний
рахунок. ѕроведенн¤ розрахункових операц≥й та видача кошт≥в гот≥вкою з
депозитного рахунка юридичноњ особи або њњ в≥докремленого п≥дрозд≥лу
заборон¤Їтьс¤.
Ќарахован≥ проценти за депозитами п≥дприЇмств та њх в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в
в≥дпов≥дно до умов депозитного договору можуть перераховуватис¤ на поточний рахунок
або зараховуватис¤ на поповненн¤ депозиту.
ƒл¤ в≥дкритт¤ поточних ≥ бюджетних рахунк≥в п≥дприЇмства подають установам
банк≥в так≥ документи:
а) за¤ву на в≥дкритт¤ рахунка встановленого зразка. «а¤ву п≥дписуЇ кер≥вник та
головний бухгалтер п≥дприЇмства. якщо у штат≥ немаЇ посади головного бухгалтера
чи ≥ншоњ службовоњ особи, ¤ка виконуЇ обов'¤зки головного бухгалтера, то за¤ву
п≥дписуЇ лише кер≥вник;
б) коп≥ю св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю в орган≥ виконавчоњ влади, ≥ншому
орган≥, уповноваженому зд≥йснювати державну реЇстрац≥ю, засв≥дчену нотар≥ально
чи органом, ¤кий видав св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю (кр≥м бюджетних
установ
та орган≥зац≥й);
в) коп≥ю належним чином зареЇстрованого статуту (положенн¤), засв≥дчену
нотар≥ально чи органом, ¤кий реЇструЇ. ѕоложенн¤, ¤к≥ затверджуютьс¤
постановами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни чи указами ѕрезидента ”крањни,
нотар≥ального засв≥дченн¤ не
потребують.
”станова банку, в ¤к≥й в≥дкриваютьс¤ поточн≥ рахунки, ставить в≥дм≥тку про
в≥дкритт¤ такого рахунка на тому прим≥рнику статуту (положенн¤), на ¤кому
стоњть ориг≥нал в≥дм≥тки про вз¤тт¤ п≥дприЇмства на обл≥к у податковому орган≥,
п≥сл¤ чого цей прим≥рник повертаЇтьс¤ власников≥ рахунка;
г) коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ п≥дприЇмства на податковий обл≥к, засв≥дчену
податковим органом, нотар≥ально або уповноваженим прац≥вником банку;
д) картку ≥з зразками п≥дпис≥в ос≥б, ¤ким в≥дпов≥дно до чинного законодавства
чи установчих документ≥в п≥дприЇмства надано право розпор¤дженн¤ рахунком та
п≥дпису розрахункових документ≥в, засв≥дчену нотар≥ально або вищесто¤щою
орган≥зац≥Їю у встановленому пор¤дку.
” картку включаЇтьс¤ також зразок в≥дбитка печатки, присвоЇноњ п≥дприЇмству;
е) коп≥ю документа про реЇстрац≥ю в органах ѕенс≥йного фонду ”крањни,
засв≥дчену нотар≥ально або органом, що видав в≥дпов≥дний документ;
Ї) коп≥ю дов≥дки про внесенн¤ п≥дприЇмства до ™диного державного реЇстру
п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, засв≥дчену нотар≥ально або органом, що
видав дов≥дку;
ж) документ, що п≥дтверджуЇ реЇстрац≥ю п≥дприЇмства ¤к платника соц≥альних
страхових внеск≥в, або його коп≥ю, засв≥дчену нотар≥ально або органом, що його
видав, чи уповноваженим прац≥вником банку.
Ѕюджетн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ на п≥дстав≥ плат≥жного дорученн¤ ф≥нансового
органу, органу ƒержавного казначейства ”крањни, в≥дпов≥дного розпор¤дника
бюджетних кошт≥в з наданн¤м в установу банку картки ≥з зразками п≥дпис≥в та
в≥дбитком печатки. ” раз≥ ¤кщо в ц≥й установ≥ банку в≥дкрито поточний рахунок
кл≥Їнта, наданн¤ картки не обов'¤зкове.
ѕри в≥дкритт≥ поточних рахунк≥в в≥докремленим п≥дрозд≥лам п≥дприЇмств до
установи банку, в ¤к≥й в≥дкриваЇтьс¤ поточний рахунок в≥докремленому
п≥дрозд≥лу, подаютьс¤ так≥ документи:
а) за¤ву на в≥дкритт¤ поточного рахунка встановленого зразка. «а¤ву п≥дписують
кер≥вник та головний бухгалтер в≥докремленого п≥дрозд≥лу. якщо в штат≥ немаЇ
посади головного бухгалтера чи ≥ншоњ службовоњ особи, ¤ка виконуЇ обов'¤зки
головного бухгалтера, то за¤ву п≥дписуЇ лише кер≥вник;
б) коп≥ю св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю юридичноњ особи в орган≥ державноњ
виконавчоњ влади, ≥ншому орган≥, уповноваженому зд≥йснювати державну
реЇстрац≥ю, засв≥дчену нотар≥ально чи органом, ¤кий видав св≥доцтво про
державну реЇстрац≥ю;
в) коп≥ю належним чином оформленого положенн¤ про в≥докремлений п≥дрозд≥л, засв≥дчену
нотар≥ально чи органом, що створив в≥докремлений п≥дрозд≥л.
”станова банку, в ¤к≥й в≥дкриваЇтьс¤ поточний рахунок в≥докремленому
п≥дрозд≥лу, ставить в≥дм≥тку про в≥дкритт¤ такого рахунка на тому прим≥рнику
положенн¤ про в≥докремлений п≥дрозд≥л, на ¤кому стоњть ориг≥нал в≥дм≥тки про
вз¤тт¤ п≥дрозд≥лу
на обл≥к у податковому орган≥, п≥сл¤ чого цей прим≥рник повертаЇтьс¤ власников≥
рахунка;
г) картку з в≥дбитком печатки та зразками п≥дпис≥в службових ос≥б п≥дрозд≥лу,
¤ким зг≥дно з чинним законодавством та в≥дпов≥дними документами п≥дприЇмства
надано право розпор¤дженн¤ рахунком та п≥дпису розрахункових документ≥в. «разки
п≥дпис≥в та повноваженн¤ службових ос≥б засв≥дчуютьс¤ нотар≥ально або
кер≥вником п≥дприЇмства;
д) клопотанн¤ п≥дприЇмства або в≥дпов≥дного органу приватизац≥њ (щодо
структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ у процес≥ приватизац≥њ) до банку, в
¤кому в≥дкриваЇтьс¤ поточний рахунок в≥докремленому п≥дрозд≥лу, про в≥дкритт¤
рахунка ≥з зазначенн¤м м≥сцезнаходженн¤ п≥дприЇмства, його ≥дентиф≥кац≥йного
номера, номера основного поточного рахунка та банку, в ¤кому в≥н в≥дкритий, а
також податкового органу, в ¤кому п≥дприЇмство перебуваЇ на обл≥ку;
е) дов≥дку про реЇстрац≥ю в органах ѕенс≥йного фонду ”крањни;
Ї) коп≥њ документ≥в про вз¤тт¤ на податковий обл≥к юридичноњ особи, ¤ка
створила в≥докремлений п≥дрозд≥л, та в≥докремленого п≥дрозд≥лу (в≥д податкового
органу за м≥сцезнаходженн¤м цього п≥дрозд≥лу), засв≥дчен≥ податковим органом,
нотар≥ально або уповноваженим прац≥вником банку;
ж) коп≥ю документа, що п≥дтверджуЇ реЇстрац≥ю юридичноњ особи ¤к платника
соц≥альних страхових внеск≥в, засв≥дчену нотар≥ально або органом, що його
видав, або уповноваженим прац≥вником банку.
Ќаведений вище перел≥к документ≥в Ї загальним. ƒл¤ окремих вид≥в п≥дприЇмств
законодавством передбачено поданн¤ додаткових документ≥в (наприклад, дл¤
орендного - нотар≥ально засв≥дченоњ коп≥њ договору оренди); ≥нш≥ п≥дприЇмства
зв≥льнен≥ в≥д поданн¤ певних документ≥в (так, статут не подаЇтьс¤ повним та
командитним товариствами, фермерським господарством, бюджетними установами та
орган≥зац≥¤ми).
–ахунки юридичним особам - нерезидентам в≥дкриваютьс¤ у пор¤дку, передбаченому
розд≥лом 4 ≤нструкц≥њ.
–ахунок типу "ѕ" в≥дкриваЇтьс¤ уповноваженим банком пост≥йним
представництвам ≥ноземних компан≥й, ф≥рм, м≥жнародних орган≥зац≥й, створеним у
будь-¤к≥й орган≥зац≥йн≥й форм≥ без статусу юридичноњ особи, через ¤к≥ повн≥стю
або частково зд≥йснюЇтьс¤ п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть нерезидента на територ≥њ
”крањни.
ƒл¤ в≥дкритт¤ рахунка типу "ѕ" пост≥йному представництву до
уповноваженого банку подаютьс¤ так≥ документи:
- клопотанн¤ юридичноњ особи-нерезидента про в≥дкритт¤ пост≥йному представнику
рахунка типу "ѕ";
- за¤ва про в≥дкритт¤ рахунка;
- коп≥¤ св≥доцтва про реЇстрац≥ю пост≥йного представництва в уповноваженому
орган≥ державноњ влади ”крањни, засв≥дчена нотар≥ально або органом, що його
видав;
- коп≥¤ легал≥зованоњ дов≥реност≥ на зд≥йсненн¤ представницьких функц≥й т≥Їю чи
≥ншою особою в ”крањн≥, засв≥дчена нотар≥ально;
- коп≥¤ легал≥зованого вит¤гу з торговельного, банк≥вського чи судового реЇстру
або реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ м≥сцевого органу влади ≥ноземноњ держави про
реЇстрац≥ю юридичноњ особи-нерезидента, ¤к≥й належить пост≥йне представництво,
засв≥дчена нотар≥ально;
- коп≥¤ дозволу центрального банку в≥дпов≥дноњ крањни на в≥дкритт¤ рахунку типу
"≤√ пост≥йному представництву юридичноњ особи-нерезидента на територ≥њ
”крањни, засв≥дчена нотар≥ально, ¤кщо на¤вн≥сть цього дозволу передбачена
договорами, ¤к≥ укладен≥ на р≥вн≥ ур¤д≥в та/або центральних банк≥в ”крањни та
≥ноземноњ крањни, юридичною особою ¤кою Ї цей нерезидент, та набрали чинност≥ у
встановленому пор¤дку;
- картка ≥з зразками п≥дпис≥в ≥ в≥дбитком печатки, засв≥дчена нотар≥ально.
–ахунок типу "ѕ" використовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до правил, встановлених
дл¤ поточних рахунк≥в резидент≥в ”крањни (у тому числ≥ дл¤ нарахуванн¤ та
зарахуванн¤ на рахунок в≥дсотк≥в за залишком кошт≥в на цьому рахунка, ¤кщо таке
нарахуванн¤ передбачено договором м≥ж банком та власником рахунка), кр≥м
випадк≥в куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни.
Ќа¤вн≥ кошти з рахунка типу "ѕ" можуть бути використан≥ пост≥йним
представництвом юридичноњ особи - нерезидента дл¤ куп≥вл≥ на м≥жбанк≥вському
валютному ринку ”крањни ≥ноземноњ валюти з метою њњ перерахуванн¤ т≥льки на:
а) рахунок юридичноњ особи - нерезидента, ≥нтереси ¤коњ представл¤Ї на
територ≥њ ”крањни це представництво, на суму кошт≥в:
- отриманих внасл≥док зд≥йсненн¤ в ”крањн≥ операц≥й куп≥в-л≥-продажу товар≥в
(роб≥т, послуг);
- нарахованих та зарахованих в≥дсотк≥в за розм≥щеними депозитами та за залишком
кошт≥в на цьому рахунку;
- залишку на рахунку (п≥сл¤ сплати обов'¤зкових податк≥в та платеж≥в) у раз≥
припиненн¤ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни, що п≥дтверджуЇтьс¤ в≥дпов≥дними
документами;
б) власний рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ в уповноваженому банку ”крањни дл¤
використанн¤ на:
- оплату прац≥ прац≥вник≥в-нерезидент≥в;
- виплату кошт≥в на в≥др¤дженн¤ за кордон;
- представницьк≥ витрати за кордоном в≥дпов≥дно до чинного законодавств≥
”крањни.
«д≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й в ”крањн≥, ≥нших операц≥й, що заборонен≥ чинним
законодавством ”крањни з цього виду рахунк≥в, не дозвол¤Їтьс¤.
–озм≥щенн¤ кошт≥в на депозитних рахунках в установах банк≥в ”крањни
зд≥йснюЇтьс¤ з рахунка типа "ѕ" з наступним поверненн¤м кошт≥в та
нарахованих в≥дсотк≥в на зазначений рахунок.
” раз≥ зд≥йсненн¤ перереЇстрац≥њ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
викликаноњ зм≥нами назви, орган≥зац≥йно-правовоњ форми, форми власност≥,
власник рахунка зобов'¤заний подати до установи банку за¤ву, нову коп≥ю
св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю ≥ зм≥ни до установчих документ≥в, засв≥дчен≥
у встановленому пор¤дку.
ѕоточн≥ рахунки закриваютьс¤ в установах банку:
а) на п≥дстав≥ за¤ви власника рахунка;
б) на п≥дстав≥ р≥шенн¤ органу, на ¤кий законом покладено функц≥њ щодо
л≥кв≥дац≥њ або реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства;
в) на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного р≥шенн¤ суду або арб≥тражного суду про л≥кв≥дац≥ю
п≥дприЇмства чи визнанн¤ його банкрутом;
г) на ≥нших п≥дставах, передбачених чинним законодавством ”крањни.
«аконодавством ”крањни встановлено спец≥альний пор¤док в≥дкритт¤ рахунк≥в в
≥ноземн≥й валют≥.
¬≥дпов≥дно до п. 6. 1.1 ≤нструкц≥њ банк≥вськ≥ рахунки в ≥ноземн≥й валют≥
под≥л¤ютьс¤ на поточн≥ та депозитн≥ (вкладн≥).
ѕоточний рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дкриваЇтьс¤ п≥дприЇмству дл¤ проведенн¤
розрахунк≥в у межах чинного законодавства ”крањни у безгот≥вков≥й та гот≥вков≥й
≥ноземн≥й валют≥ при зд≥йсненн≥ поточних операц≥й, визначених чинним
законодавством ”крањни.
ѕоточними торговельними операц≥¤ми в ≥ноземн≥й валют≥ Ї так≥ розрахунки:
- м≥ж юридичними особами - резидентами та юридичними особами - нерезидентами
при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ за торговельними операц≥¤ми;
- м≥ж юридичними особами - резидентами на територ≥њ ”крањни, за умови на¤вност≥
≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни;
- м≥ж юридичними особами - нерезидентами та юридичними особами - резидентами
через юридичних ос≥б - резидент≥в-посередник≥в в≥дпов≥дно до договор≥в
(контракт≥в, угод), ¤к≥ укладено в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни;
- ≥нш≥ розрахунки, що зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни;
- операц≥њ на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни;
- оплата товар≥в (роб≥т, послуг) з використанн¤м чек≥в та пластикових карток.
ѕоточними неторговельними операц≥¤ми Ї так≥ розрахунки:
- виплата гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти та плат≥жними документами в ≥ноземн≥й
валют≥ на витрати, пов'¤зан≥ з в≥др¤дженн¤ми;
- зд≥йсненн¤ обм≥нних операц≥й з ≥ноземною валютою та плат≥жними документами в
≥ноземн≥й валют≥;
- виплата гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти за чеками та плас-тиковими картками
ф≥зичним особам (резидентам та нерезидентам);
- куп≥вл¤ плат≥жних документ≥в в ≥ноземн≥й валют≥ ф≥зичними особами
(резидентами та нерезидентами);
- виплата авторських гонорар≥в ≥ платеж≥ за користуванн¤ авторськими правами;
- перерахуванн¤ кошт≥в на проведенн¤ м≥жнародних виставок, конгрес≥в,
симпоз≥ум≥в, конференц≥й та ≥нших м≥жнародних зустр≥чей;
- оплата прац≥ нерезидент≥в, ¤к≥ зг≥дно з укладеними трудовими угодами
(контрактами) працюють в ”крањн≥;
- перерахуванн¤ кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ за навчанн¤, л≥куванн¤, патентуванн¤,
сплату митних платеж≥в, членських внеск≥в;
- платеж≥ з в≥дшкодуванн¤ витрат судових, арб≥тражних, нотар≥альних,
правоохоронних орган≥в;
- виплата гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти за переказами з-за кордону (пенс≥њ,
ал≥менти, оплата прац≥, спадщина, допомога родич≥в тощо);
- переказ за меж≥ ”крањни кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ (пенс≥њ, ал≥менти, оплата
прац≥, спадщина, допомога родичам тощо);
- ≥нш≥ виплати та перекази в ≥ноземн≥й валют≥, що не суперечать чинному
законодавству ”крањни.
ƒл¤ в≥дкритт¤ поточного рахунка в ≥ноземн≥й валют≥ п≥дприЇмство-резидент подаЇ
уповноваженому банку т≥ сам≥ документи, що ≥ дл¤ в≥дкритт¤ поточного рахунка в
нац≥ональн≥й валют≥.
¬≥дкритт¤ поточного рахунка в ≥ноземн≥й валют≥ в≥докремленому п≥дрозд≥лу
юридичноњ особи - резиденту зд≥йснюЇтьс¤ уповноваженим банком на п≥дстав≥
нотар≥ально засв≥дчених коп≥й документ≥в, необх≥дних дл¤ в≥дкритт¤
в≥докремленому п≥дрозд≥лу поточного рахунка в нац≥ональн≥й валют≥.
І 4. ѕор¤док та форми розрахунк≥в у господарському оборот≥
«а загальним правилом на територ≥њ ”крањни вс≥ юридичн≥ особи ус≥х форм
власност≥, а також ф≥зичн≥ особи - громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи
без громад¤нства, ¤к≥ Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зд≥йснюють м≥ж
собою розрахунки у безгот≥вков≥й та гот≥вков≥й формах через установи банк≥в
в≥дпов≥дно до правил зд≥йсненн¤ розрахункових та касових операц≥й, встановлених
нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни.
—л≥д, однак, мати на уваз≥, що сфера застосуванн¤ гот≥вкового об≥гу досить
обмежена ≥ визначаЇтьс¤ спец≥альними нормами.
ѕереважна б≥льш≥сть розрахунк≥в м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ проводитьс¤ у
безгот≥вков≥й форм≥ на п≥дстав≥ розрахункових документ≥в на паперових нос≥¤х чи
в електронному вигл¤д≥.
« метою вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ банками розрахунково-касового обслуговуванн¤
народного господарства ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни постановою в≥д 30
червн¤ 1995 р. є 166 затвердило ѕор¤док орган≥зац≥њ розрахунково-касового
обслуговуванн¤ комерц≥йними банками кл≥Їнт≥в ≥ взаЇмов≥дносин з цього питанн¤
м≥ж установами Ќац≥онального банку ”крањни та комерц≥йними банками.
¬≥дпов≥дно до цього акта комерц≥йний банк укладаЇ догов≥р з кл≥Їнтом на
розрахунково-касове обслуговуванн¤, ¤ке включаЇ комплекс взаЇмних плат≥жних
зобов'¤зань банку ≥ кл≥Їнта щодо користуванн¤ коштами ≥ банк≥вськими послугами,
а саме:
користуванн¤ банком тимчасово в≥льними коштами кл≥Їнта;
зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й;
касове обслуговуванн¤;
транспортне обслуговуванн¤ перевезень гот≥вки.
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно
до ≤нструкц≥њ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥,
затвердженоњ ѕостановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 29 березн¤
2001 р. (дал≥- ≤нструкц≥¤) та ≥нших нормативних акт≥в.
ѕри зд≥йсненн≥ розрахунк≥в можуть застосовуватись акредитивна, ≥нкасова,
вексельна форма розрахунк≥в, а також форми розрахунк≥в за розрахунковими чеками
та з використанн¤м розрахункових документ≥в на паперових нос≥¤х та в
електронному вигл¤д≥.
≤нструкц≥¤ встановлюЇ правила використанн¤ при зд≥йсненн≥ розрахункових
операц≥й плат≥жних ≥нструмент≥в у форм≥: мемор≥ального ордера; плат≥жного
дорученн¤; плат≥жноњ вимоги-дорученн¤; плат≥жноњ вимоги; розрахункового чека;
акредитива.
¬икористанн¤ банк≥вських плат≥жних карток та вексел≥в ¤к плат≥жних ≥нструмент≥в
регулюЇтьс¤ чинним законодавством, зокрема законами ”крањни "ѕро плат≥жн≥
системи та переказ грошей в ”крањн≥", "ѕро об≥г вексел≥в в ”крањн≥",
а також окремими нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку. ‘акт списанн¤
кошт≥в з рахунку платника документально оформл¤Їтьс¤ мемор≥альним ордером за
встановленою формою дл¤: частковоњ оплати розрахункових документ≥в;
документального п≥дтвердженн¤ операц≥й з перерахуванн¤ з банк≥вських рахунк≥в
на користь кл≥Їнт≥в-одержувач≥в (ф≥зичних та юридичних ос≥б) унесених у касу
банку кошт≥в. ” мемор≥альних ордерах, ¤к≥ банк складаЇ дл¤ оформленн¤ операц≥й
з перерахуванн¤ на рахунки одержувач≥в кошт≥в, що внесен≥ юридичними або
ф≥зичними особами в касу банку гот≥вкою зг≥дно з вимогами ≤нструкц≥њ з
орган≥зац≥њ ем≥с≥йно-касовоњ роботи в установах банк≥в ”крањни, що затверджена
постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 7 липн¤ 1994 р. є 129, у
рекв≥зит≥ "ѕризначенн¤ платежу" зазначаютьс¤ або номер ≥ дата
договору з одержувачем за його на¤вност≥, або найменуванн¤ юридичноњ особи
(пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ ф≥зичноњ особи), ¤ка внесла гот≥вку до каси
банку;
перерахуванн¤ кошт≥в, зарахованих на рахунок " редитов≥ суми до
з'¤суванн¤";
перерахуванн¤ банком кошт≥в дл¤ вжитт¤ заход≥в щодо виконанн¤ р≥шенн¤ (ухвали)
суду, санкц≥онованоњ прокурором постанови сл≥дчого, постанови державного
виконавц¤ про арешт кошт≥в на рахунку;
виконанн¤ банком плат≥жних доручень платника в дов≥льн≥й форм≥;
перерахуванн¤ банком кошт≥в при закритт≥ акредитива. ƒата складанн¤
мемор≥ального ордера маЇ в≥дпов≥дати дат≥ списанн¤ кошт≥в з рахунка платника.
¬икористанн¤ в розрахунках мемор≥альних ордер≥в зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м
вищенаведених вимог.
ѕлат≥жне дорученн¤ приймаЇтьс¤ банком платника до виконанн¤ прот¤гом дес¤ти
календарних дн≥в з дати його виписки. ƒень оформленн¤ плат≥жного дорученн¤ не
враховуЇтьс¤.
Ѕанк приймаЇ до виконанн¤ плат≥жне дорученн¤ в≥д платника за умови, ¤кщо сума
цього плат≥жного дорученн¤ не перевищуЇ суму, що Ї на його рахунку. ѕлат≥жн≥
дорученн¤ платника у раз≥ в≥дсутност≥/недостатност≥ кошт≥в на його рахунку банк
приймаЇ лише тод≥, ¤кщо пор¤док прийманн¤ та виконанн¤ таких плат≥жних доручень
передбачено договором м≥ж банком та платником.
ѕлат≥жн≥ дорученн¤ застосовуютьс¤ в розрахунках за товарними ≥ нетоварними
платежами:
за фактично в≥двантажену/продану продукц≥ю (виконан≥ роботи, надан≥ послуги
тощо);
у пор¤дку попередньоњ оплати - ¤кщо такий пор¤док розрахунк≥в установлено
законодавством та/або обумовлено в договор≥;
дл¤ завершенн¤ розрахунк≥в за актами зв≥рки взаЇмноњ заборгованост≥
п≥дприЇмств, ¤к≥ складен≥ не п≥зн≥ше строку, встановленого чинним
законодавством;
дл¤ перерахуванн¤ п≥дприЇмствами сум, ¤к≥ належать ф≥зичним особам (зароб≥тна
плата, пенс≥њ тощо), на њх рахунки, що в≥дкрит≥ в банках;
дл¤ сплати податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) до бюджет≥в та/або
ц≥льових фонд≥в;
в ≥нших випадках в≥дпов≥дно до укладених договор≥в та/або чинного
законодавства.
” договор≥ про розрахунково-касове обслуговуванн¤ банк ≥ платник можуть
передбачати можлив≥сть поданн¤ платником плат≥жного дорученн¤ в дов≥льн≥й
форм≥, ¤ка передбачаЇтьс¤ цим договором. ÷ей догов≥р маЇ визначати також
правила заповненн¤ платником таких доручень та умови њх прийманн¤ та виконанн¤
банком.
ѕлат≥жне дорученн¤ в дов≥льн≥й форм≥ обов'¤зково маЇ м≥стити вс≥ рекв≥зити
плат≥жного дорученн¤, передбачен≥ встановленою формою, та вказ≥вки платника
щодо пор¤дку виконанн¤ банком цього плат≥жного дорученн¤.
ѕлат≥жн≥ дорученн¤ в дов≥льн≥й форм≥ застосовуютьс¤ при розрахунках у раз≥:
пер≥одичного перерахуванн¤ платником ф≥ксованих сум одним ≥ тим самим
одержувачам кошт≥в;
наданн¤ платником повноважень банку списати з≥ свого рахунку визначену суму в
раз≥ настанн¤ умов, визначених договором;
перерахуванн¤ п≥дприЇмством зароб≥тноњ плати, пенс≥њ тощо на особист≥ рахунки
одержувач≥в;
≥нших випадк≥в в≥дпов≥дно до чинного законодавства та/або укладених договор≥в.
ѕлат≥жне дорученн¤ в дов≥льн≥й форм≥ складаЇтьс¤ не менше н≥ж у двох
прим≥рниках, перший прим≥рник залишаЇтьс¤ в банку платника, другий - з
в≥дм≥ткою банку про дату надходженн¤ та засв≥дчений п≥дписом в≥дпов≥дального
виконавц¤ ≥ в≥дбитком штампа банку - повертаЇтьс¤ платников≥.
ѕлат≥жн≥ вимоги-дорученн¤ (вимога-дорученн¤) можуть застосовуватис¤ в
розрахунках ус≥ма учасниками безгот≥вкових розрахунк≥в.
¬ерхн¤ частина вимоги-дорученн¤ оформл¤Їтьс¤ одержувачем кошт≥в за встановленою
формою зг≥дно з вимогами до заповненн¤ рекв≥зит≥в розрахункових документ≥в,
викладеними в додатку 8 до ≤нструкц≥њ, ≥ передаЇтьс¤ безпосередньо платнику не
менше н≥ж у двох прим≥рниках.
ƒоставку вимог-доручень до платника може зд≥йснювати банк одержувача через банк
платника на догов≥рних умовах.
” раз≥ згоди оплатити вимогу-дорученн¤ платник заповнюЇ њњ нижню частину зг≥дно
з вимогами додатка 8 до ≤нструкц≥њ (в≥д руки чи з застосуванн¤м техн≥чних
засоб≥в - незалежно в≥д того, ¤к заповнено верхню частину цього розрахункового
документа) ≥ подаЇ до банку, що його обслуговуЇ.
—ума, ¤ку платник погоджуЇтьс¤ сплатити одержувачу та зазначаЇ в нижн≥й частин≥
вимоги-дорученн¤, не може перевищувати суму, ¤ку вимагаЇ до сплати одержувач ≥
¤ка зазначена у верхн≥й частин≥ вимоги-дорученн¤.
Ѕанк платника приймаЇ вимогу-дорученн¤ в≥д платника прот¤гом 20 календарних
дн≥в з дати оформленн¤ њњ одержувачем.
ѕлат≥жна вимога-дорученн¤ повертаЇтьс¤ без виконанн¤, ¤кщо сума, зазначена
платником, перевищуЇ суму, що Ї на рахунку платника.
ѕричини несплати платником вимоги-дорученн¤ з'¤совуютьс¤ безпосередньо м≥ж
платником та одержувачем кошт≥в.
ѕор¤док виконанн¤ плат≥жних вимог на примусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в з
платник≥в, рахунки ¤ким в≥дкрит≥ в органах державного казначейства,
визначаЇтьс¤ ≥ регулюЇтьс¤ нормативно-правовими актами ƒержавного казначейства
”крањни.
” раз≥ надходженн¤ до банку плат≥жних вимог на примусове списанн¤ (ст¤гненн¤)
кошт≥в з цих рахунк≥в вони передаютьс¤ дл¤ виконанн¤ в≥дпов≥дному органу
державного казначейства, ¤кщо це передбачено договором м≥ж банком та цим органом
державного казначейства, в ≥ншому випадку повертаютьс¤ без виконанн¤ в пор¤дку,
передбаченому ≤нструкц≥Їю.
ѕримусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в з рахунк≥в платник≥в дозвол¤Їтьс¤ лише у
випадках, установлених законами ”крањни, а саме: на п≥дстав≥ виконавчих
документ≥в, установлених законами ”крањни, р≥шень податкових орган≥в та
визнаних претенз≥й.
–озпор¤дженн¤ про примусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в ст¤гувач оформл¤Ї на
бланку плат≥жноњ вимоги за встановленою формою зг≥дно з вимогами до заповненн¤
рекв≥зит≥в розрахункових документ≥в не менше н≥ж у трьох прим≥рниках.
Ѕанки виконують плат≥жн≥ вимоги на примусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в з ус≥х
рахунк≥в п≥дприЇмств (у тому числ≥ поточних, депозитних, в≥дкритих за рахунок
цього п≥дприЇмства дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за акредитивами) та плат≥жн≥
вимоги на примусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в з вкладних (поточних ≥
депозитних) рахунк≥в ф≥зичних ос≥б.
—т¤гувач несе в≥дпов≥дальн≥сть за обгрунтован≥сть примусового списанн¤
(ст¤гненн¤) кошт≥в ≥ правильн≥сть даних, що внесен≥ в плат≥жну вимогу на
примусове списанн¤ (ст¤гненн¤) кошт≥в.
–озрахунков≥ чеки використовуютьс¤ у безгот≥вкових розрахунках п≥дприЇмств та
ф≥зичних ос≥б з метою скороченн¤ розрахунк≥в гот≥вкою за отриман≥ товари
(виконан≥ роботи та надан≥ послуги).
–озрахунков≥ чеки використовуютьс¤ т≥льки дл¤ безгот≥вкових перерахувань з
рахунка чекодавц¤ на рахунок одержувача кошт≥в ≥ не п≥дл¤гають сплат≥ гот≥вкою.
–озрахунков≥ чеки виготовл¤ютьс¤ на замовленн¤ комерц≥йного банку
Ѕанкнотно-монетним двором Ќац≥онального банку чи ≥ншим спец≥ал≥зованим
п≥дприЇмством на спец≥альному папер≥ з дотриманн¤м ус≥х обов'¤зкових вимог,
передбачених ц≥Їю ≤нструкц≥Їю, за зразком, затвердженим Ќац≥ональним банком.
–озрахунков≥ чеки брошуруютьс¤ у чеков≥ книжки по 10,20,25 аркуш≥в.
–озрахунков≥ чеки та чеков≥ книжки Ї бланками суворого обл≥ку.
ƒл¤ гарантованоњ оплати розрахункових чек≥в чекодавець бронюЇ кошти на окремому
анал≥тичному рахунку "–озрахунки чеками" в≥дпов≥дних балансових
рахунк≥в у банку-ем≥тент≥.
—трок д≥њ чековоњ книжки - один р≥к з дати й видач≥. ƒень оформленн¤ чековоњ
книжки або розрахункового чека не враховуЇтьс¤. –озрахунков≥ чеки, виписан≥
п≥сл¤ зазначеного строку, вважаютьс¤ нед≥йсними ≥ до оплати не приймаютьс¤.
”мови та пор¤док проведенн¤ розрахунк≥в за акредитивами передбачаютьс¤ в
договор≥ м≥ж бенеф≥ц≥аром ≥ за¤вником акредитива (дал≥ - догов≥р) ≥ не повинн≥
суперечити чинному законодавству, у тому числ≥ нормативно-правовим актам
Ќац≥онального банку.
якщо це передбачено в текст≥ договору, то розрахунки за акредитивами
регулюютьс¤ ”н≥ф≥кованими правилами та звича¤ми дл¤ документарних акредитив≥в в
редакц≥њ 1995 р. (публ≥кац≥¤ ћ≥жнародноњ торговоњ палати є 500 у частин≥, що не
суперечить чинному законодавству, у тому числ≥ нормативно-правовим актам
Ќац≥онального банку.
јкредитив за своЇю суттю Ї договором, що в≥докремлений в≥д договору
куп≥вл≥-продажу або ≥ншого контракту, на ¤кому в≥н може базуватис¤, нав≥ть ¤кщо
в аркедитив≥ Ї посиланн¤ на них. «а операц≥¤ми з акредитивами вс≥ зац≥кавлен≥
сторони мають справу т≥льки з документами, а не з товарами, послугами або
≥ншими видами виконанн¤ зобов'¤зань, з ¤кими можуть бути пов'¤зан≥ ц≥
документи.
Ѕанк-ем≥тент може в≥дкривати так≥ види акредитив≥в: ѕокритий - акредитив, дл¤
зд≥йсненн¤ платеж≥в за ¤ким завчасно бронюютьс¤ кошти платника в повн≥й сум≥ на
окремому рахунку в банку-ем≥тент≥ або у виконуючому банку. ошти за¤вника
акредитива бронюютьс¤ на анал≥тичному рахунку "–озрахунки за
акредитивами" в≥дпов≥дних балансових рахунк≥в.
Ќепокритий - акредитив, оплата за ¤ким, у раз≥ тимчасовоњ в≥дсутност≥ кошт≥в на
рахунку платника, гарантуЇтьс¤ банком-ем≥тентом за рахунок банк≥вського
кредиту.
јкредитив може бути в≥дкличним або безв≥дкличним. ÷е зазначаЇтьс¤ на кожному
акредитив≥. ” раз≥ в≥дсутност≥ такоњ позначки акредитив вважаЇтьс¤
безв≥дкличним.
¬≥дкличний акредитив може бути зм≥нений або анульований банком-ем≥тентом у
будь-¤кий час без попереднього пов≥домленн¤ бенеф≥ц≥ара (наприклад, у раз≥
недодержанн¤ умов, передбачених договором, достроковоњ в≥дмови банком-ем≥тентом
в≥д гарантуванн¤ платеж≥в за акредитивом).
”с≥ розпор¤дженн¤ про зм≥ни умов в≥дкличного акредитива або його анулюванн¤
за¤вник може надати бенеф≥ц≥ару т≥льки через банк-ем≥тент, ¤кий пов≥домл¤Ї
виконуючий банк, а останн≥й - фенеф≥ц≥ара.
¬иконуючий банк не маЇ права приймати розпор¤дженн¤ безпосередньо в≥д за¤вника
акредитива (за вин¤тком, ¤кщо банк-ем≥тент Ї виконуючим банком).
якщо виконуючий банк не Ї банком-ем≥тентом, то зм≥на умов в≥дкличного
акредитива або його анулюванн¤ в≥дбуваютьс¤ т≥льки п≥сл¤ отриманн¤ в≥д
виконуючого банку в≥дпов≥дного пов≥домленн¤, ¤ким п≥дтверджуЇтьс¤ те, що до
часу зм≥ни умов або анулюванн¤ акредитива документи за акредитивом не були
подан≥.
ƒокументи за акредитивом, що в≥дпов≥дають умовам акредитива та подан≥ бенеф≥ц≥аром
≥ прийн¤т≥ виконуючим банком до
отриманн¤ останн≥м пов≥домленн¤ про зм≥ну умов або анулюванн¤ акредитива,
п≥дл¤гають оплат≥.
” раз≥ зд≥йсненн¤ платежу виконуючим банком до отриманн¤ пов≥домленн¤ про зм≥ну
або анулюванн¤ акредитива проти документ≥в, ¤к≥ за зовн≥шн≥ми ознаками
в≥дпов≥дають умовам акредитива, банк-ем≥тент зобов'¤заний надати в≥дшкодуванн¤
виконуючому банку, ¤кий уповноважений на зд≥йсненн¤ платежу.
Ѕезв≥дкличний акредитив - це акредитив, ¤кий може бути анульований або умови
¤кого можуть бути зм≥нен≥ т≥льки за згодою на це бенеф≥ц≥ара, на користь ¤кого
в≥н був в≥дкритий, ≥ банку-ем≥тента.
Ѕезв≥дкличний акредитив - це тверде зобов'¤занн¤ банку-ем≥тента сплатити кошти
в пор¤дку та в строки, визначен≥ умовами акредитива, ¤кщо документи, що
передбачен≥ ним, подано до банку, зазначеному в акредитив≥, або банку-ем≥тенту
та дотримано строки та умови акредитива.
ƒл¤ в≥дкритт¤ акредитива кл≥Їнт подаЇ до банку-ем≥тента за¤ву на акредитив за
встановленою формою не менше н≥ж у трьох прим≥рниках, заповнену зг≥дно з
вимогами додатка 8 до ≤нструкц≥њ, та в раз≥ в≥дкритт¤ покритого акредитива -
в≥дпов≥дн≥ плат≥жн≥ дорученн¤.
«а¤ва м≥стить умови акредитива, ¤к≥ складаютьс¤ так, щоб, з одного боку, вони
давали змогу банкам без ускладнень њх проконтролювати, з ≥ншого - забезпечували
б ≥нтереси стор≥н, ¤к≥ використовують акредитив.
јкредитив маЇ м≥стити лише т≥ умови, ¤к≥ банк може перев≥рити документально.
Ѕанк-ем≥тент, прийн¤вши за¤ву, визначаЇ спос≥б виконанн¤ акредитива, ав≥зуючий
та виконуючий банки ≥ зд≥йснюЇ в≥дпов≥дн≥ бухгалтерськ≥ записи.
Ѕанк-ем≥тент ≥нформуЇ виконуючий (ав≥зуючий) банк про в≥дкритт¤ акредитива
шл¤хом надсиланн¤ йому електронною поштою (електронне пов≥домленн¤) або ≥ншими
засобами зв'¤зку, що передбачен≥ договорами м≥ж банками, за¤ви або
пов≥домленн¤.
ѕро в≥дкритт¤ та умови акредитива виконуючий (ав≥зуючий) банк пов≥домл¤Ї
бенеф≥ц≥ара (ав≥зуЇ акредитив) прот¤гом 10 робочих дн≥в з дн¤ отриманн¤
пов≥домленн¤ в≥д банку-ем≥тента (ав≥зуючого банку).
ѕ≥сл¤ в≥двантаженн¤ продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) бенеф≥ц≥ар
подаЇ виконуючому банку потр≥бн≥ документи, що передбачен≥ умовами акредитива,
разом з реЇстром документ≥в за акредитивом.
¬иплати бенеф≥ц≥ару за акредитивом, кошти за ¤кими заброньовано у виконуючому
банку, зд≥йснюютьс¤ з анал≥тичного рахунка "–озрахунки за акредитивами.
—писанн¤ кошт≥в з анал≥тичного рахунка "–озрахунки за акредитивами"
виконуючий банк зд≥йснюЇ на п≥дстав≥ першого прим≥рника реЇстру документ≥в за
акредитивом, що наданий разом з ≥ншими документами, що в≥дпов≥дають умовам
акредитива.
¬ексель - це ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобов'¤занн¤
векселедавц¤ сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику
вексел¤ (векселедержателю).
ƒл¤ запровадженн¤ комерц≥йного кредиту (передбаченого п. 5 ст. 24 «акону
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"), пол≥пшенн¤ розрахункових в≥дносин м≥ж
суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни "ѕро
застосуванн¤ вексел≥в в господарському оборот≥ ”крањни" в≥д 17 червн¤ 1992
р. введено вексельний об≥г з використанн¤м простого ≥ переказного вексел≥в
в≥дпов≥дно до ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 р.
„инне законодавство ”крањни про об≥г вексел≥в складаЇтьс¤ ≥з ∆еневськоњ
конвенц≥њ 1930 p., ¤кою запроваджено ”н≥ф≥кований закон про переказн≥ вексел≥
та прост≥ вексел≥ (дал≥ - ”н≥ф≥кований закон), з урахуванн¤м застережень,
обумовлених додатком II до ц≥Їњ онвенц≥њ, та ≥з ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 р.
про врегулюванн¤ де¤ких кол≥з≥й закон≥в про переказн≥ вексел≥ та прост≥
вексел≥, ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 р. про гербовий зб≥р стосовно переказних
вексел≥в ≥ простих вексел≥в, закон≥в ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову
б≥ржу", "ѕро приЇднанн¤ ”крањни до ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 року,
¤кою запроваджено ”н≥ф≥кований закон про переказн≥ вексел≥ та прост≥ вексел≥",
"ѕро приЇднанн¤ ”крањни до ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 року про врегулюванн¤
де¤ких кол≥з≥й закон≥в про переказн≥ вексел≥ та прост≥ вексел≥", "ѕро
приЇднанн¤ ”крањни до ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 року про гербовий зб≥р стосовно
переказних вексел≥в ≥ простих вексел≥в", "ѕро об≥г вексел≥в в
”крањн≥" та ≥нших прийн¤тих зг≥дно з ними акт≥в законодавства ”крањни.
«аконодавством ”крањни передбачено, зокрема, використанн¤ вексел≥в:
дл¤ покритт¤ взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро випуск та об≥г вексел≥в дл¤
покритт¤ взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
”крањни" в≥д 14 вересн¤ 1994 р.;
в рахунок ф≥нансуванн¤ витрат державного бюджету в≥дпов≥дно до постанови
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро затвердженн¤ пор¤дку застосуванн¤ вексел≥в
ƒержавного казначейства" в≥д 27 червн¤ 1996 р. є 689;
п≥д час ввезенн¤ в ”крањну майна ¤к внеску ≥ноземного ≥нвестора до статутного
фонду п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, а також за договорами
(контрактами) про сп≥льну ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до постанови
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро затвердженн¤ ѕор¤дку видач≥, обл≥ку ≥
погашенн¤ вексел≥в, виданих на час ввезенн¤ в ”крањну майна ¤к внеску
≥ноземного ≥нвестора до статутного фонду п≥дприЇмства з ≥ноземними
≥нвестиц≥¤ми, а також за договорами (контрактами) про сп≥льну ≥нвестиц≥йну
д≥¤льн≥сть та сплату вв≥зного мита у раз≥ в≥дчуженн¤ цього майна" в≥д 7
серпн¤ 1996 p.;
дл¤ сплати вв≥зного мита, податк≥в та збор≥в украњнським виконавцем при
ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни давальницькоњ сировини, а також дл¤ сплати
вив≥зного (експортного) мита, податк≥в та збор≥в украњнським замовником при
вивезенн≥ давальницькоњ сировини за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до
«акону ”крањни "ѕро операц≥њ з давальницькою сировиною у
зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах" в≥д 15 вересн¤ 1995 p.;
дл¤ оформленн¤ простими вексел¤ми бюджетноњ заборгованост≥ з ф≥нансуванн¤
видатк≥в, пов'¤заних з оплатою природного газу, що споживаЇтьс¤ бюджетними
орган≥зац≥¤ми та установами в≥дпов≥дно до наказу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в та
ƒержавноњ акц≥онерноњ холдинговоњ компан≥њ "”кргаз" в≥д 21 серпн¤
1996 р.
«обов'¤зуватис¤ та набувати права за переказними ≥ простими вексел¤ми на
територ≥њ ”крањни можуть юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи.
ќргани виконавчоњ влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також установи та
орган≥зац≥њ, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ за рахунок державного бюджету, бюджету јвтономноњ
–еспубл≥ки рим чи м≥сцевих" бюджет≥в, зобов'¤зуютьс¤ та набувають права
за переказними ≥ простими вексел¤ми лише у випадках ≥ в пор¤дку, визначених
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
¬икористанн¤ вексел≥в Ќац≥ональним банком ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
законодавства ”крањни про об≥г вексел≥в.
¬идавати переказн≥ ≥ прост≥ вексел≥ можна лише дл¤ оформленн¤ грошового боргу
за фактично поставлен≥ товари, виконан≥ роботи, надан≥ послуги.
¬ексел≥ (переказн≥ ≥ прост≥) складаютьс¤ у документарн≥й форм≥ на бланках з
в≥дпов≥дним ступенем захисту в≥д п≥дробленн¤, форма та пор¤док виготовленн¤
¤ких затверджуютьс¤ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку за
погодженн¤м з Ќац≥ональним банком ”крањни з урахуванн¤м норм ”н≥ф≥кованого
закону, ≥ не можуть бути переведен≥ у бездо-кументарну форму (знерухомлен≥).
¬ексель, ¤кий видаЇтьс¤ на територ≥њ ”крањни ≥ м≥сце платежу за ¤ким також
знаходитьс¤ на територ≥њ ”крањни, складаЇтьс¤ державною мовою. Ќайменуванн¤
трасанта або векселедавц¤, ≥нших зобов'¤заних за векселем ос≥б заповнюЇтьс¤
т≥Їю мовою, ¤кою визначено оф≥ц≥йне найменуванн¤ в њх установчих документах.
¬ексель п≥дписуЇтьс¤:
в≥д ≥мен≥ юридичних ос≥б - власноручно кер≥вником та головним бухгалтером (¤кщо
така посада передбачена штатним розписом юридичноњ особи) чи уповноваженими
ними особами. ѕ≥дписи скр≥плюютьс¤ печаткою;
в≥д ≥мен≥ ф≥зичних ос≥б - власноручно зазначеною ф≥зичною особою або
уповноваженою нею особою. ѕ≥дпис скр≥плюЇтьс¤ печаткою (у раз≥ њњ на¤вност≥).
ѕлат≥ж за векселем на територ≥њ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки в безгот≥вков≥й
форм≥.
«аборон¤Їтьс¤ використовувати вексел≥ ¤к внесок до статутного фонду
господарського товариства.
¬ексель, опротестований нотар≥усом (виконавчий напис нотар≥уса) у встановленому
законом пор¤дку Ї виконавчим документом.
–озр≥зн¤ють два види вексел≥в: простий ≥ переказний (ст. 21 «акону "ѕро
ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу").
ѕростий вексель - це складений за суворо визначеною формою документ, за ¤ким
боржник (векселедавець) приймаЇ на себе абстрактне, н≥чим не обумовлене
зобов'¤занн¤ в зазначений строк чи на вимогу зд≥йснити плат≥ж кредитору
(векселедержателю) або тому, кому в≥н накаже. ѕри простому вексел≥ платником Ї
сам векселедавець.
ѕереказний вексель (тратта) - складений за суворо визначеною формою документ, в
¤кому м≥ститьс¤ проста ≥ н≥чим не обумовлена пропозиц≥¤ боржника, векселедавц¤
(трасанта) ≥нш≥й особ≥, платнику (трасату) в зазначений строк зд≥йснити плат≥ж
кредитору, векселедержателю (рем≥тенту) або тому, кому в≥н накаже.
ѕереказний вексель в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д простого тим, що в цьому раз≥
векселедавець сам платежу не зд≥йснюЇ, а переказуЇ цей св≥й обов'¤зок на свого
боржника (платника за векселем). ѕереказний вексель також може переказуватись
одним держателем ≥ншому. ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про переказний ≥ простий
вексель передаточний напис (≥ндосамент) вексел¤ зд≥йснюЇтьс¤ векселедержателем
(≥ндосантом) на зворотному боц≥ вексел¤ або на додатковому аркуш≥ паперу (алонж
до вексел¤).
ƒл¤ зд≥йсненн¤ платежу вексель пред'¤вл¤Їтьс¤ платнику. …ого згода на оплату
вексел¤ (акцепт) оформл¤Їтьс¤ написом на вексел≥.
ѕри неодержанн≥ платежу за векселем банк платника зобов'¤заний подати вексель
дл¤ опротестуванн¤ в≥д ≥мен≥ дов≥рител¤ - банку векселедержател¤.
¬≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ про пор¤док вчиненн¤ нотар≥альних д≥й нотар≥усами
”крањни, затвердженоњ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ 14 червн¤ 1994 p., вексел≥ дл¤ вчиненн¤
протесту про несплату приймаютьс¤ нотар≥усами на наступний день п≥сл¤
зак≥нченн¤ дати платежу за векселем, але не п≥зн≥ше 12-њ години наступного
п≥сл¤ цього строку дн¤.
ќпротестований вексель з написом про протест ≥ актом протесту повертаЇтьс¤ в≥д
нотар≥уса векселедержателю.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. Ќазв≥ть в≥дом≥ вам види банк≥в.
2. як≥ особливост≥ створенн¤ державного банку?
3. ¬ ¤кому пор¤дку зд≥йснюЇтьс¤ державна реЇстрац≥¤ банк≥в?
4. як≥ документи подаютьс¤ дл¤ отриманн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ?
5. Ќазв≥ть види банк≥вських операц≥й.
6. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ кредиту.
7. як≥ форми кредиту можуть використовуватис¤ суб'Їктами господарськоњ
д≥¤льност≥?
8. Ќазв≥ть види банк≥вського кредиту.
9. «а ¤кими принципами зд≥йснюЇтьс¤ банк≥вське кредитуванн¤?
10. Ќазв≥ть основн≥ умови кредитного договору.
11. ” чому пол¤гають особливост≥ отриманн¤ кредиту в ≥ноземн≥й валют≥?
12. як≥ рахунки в установах банку можуть бути в≥дкрит≥ суб'Їктами
господарюванн¤?
13. як≥ документи подаютьс¤ дл¤ в≥дкритт¤ рахунку?
14. ¬ ¤кому пор¤дку в≥дкриваютьс¤ рахунки юридичним особам - нерезидентам?
15. ” ¤ких формах можуть зд≥йснюватис¤ безгот≥вков≥ розрахунки в господарському
оборот≥ ”крањни?
16. ўо таке плат≥жне дорученн¤?
17. ўо таке плат≥жна вимога-дорученн¤?
18. Ќазв≥ть п≥дстави дл¤ зд≥йсненн¤ безакцентного списанн¤ грошових кошт≥в.
19. ” ¤кому пор¤дку зд≥йснюютьс¤ розрахунки акредитивами?
20. ¬ ¤ких випадках використовуютьс¤ дл¤ розрахунк≥в вексел≥?
21. ўо таке простий ≥ переказний вексел≥?
22. яким чином зд≥йснюЇтьс¤ переказуванн¤ вексел¤?
