–озд≥л XIX. ѕравове регулюванн¤ б≥ржовоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥
І 1. ѕон¤тт¤ та юридичн≥ ознаки б≥рж≥
“ерм≥ном "б≥ржа" позначаютьс¤: 1) сукупн≥сть ос≥б, що пост≥йно в
певному м≥сц≥ зд≥йснюють торговельн≥ операц≥њ; 2) м≥сце њх з≥бранн¤; 3)
сукупн≥сть угод, ¤к≥ укладаютьс¤ у цьому м≥сц≥.
÷≥ три значенн¤ пон¤тт¤ б≥рж≥ узагальнен≥ в законодавчому його визначенн≥, що
м≥ститьс¤ в «акон≥ ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" в≥д 10 грудн¤ 1991
р.1. ÷ей «акон визначаЇ умови створенн¤ та д≥¤льност≥ товарних б≥рж на
територ≥њ ”крањни.
«г≥дно з ч. 1 ст. 1 «акону ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" товарна б≥ржа
Ї орган≥зац≥Їю, що об'ЇднуЇ юридичних та ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють
виробничу ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть, ≥ маЇ на мет≥ наданн¤ послуг щодо укладанн¤
б≥ржових угод, ви¤вленн¤ товарних ц≥н, попиту ≥ пропозиц≥й товар≥в, вивченн¤,
упор¤дкуванн¤ ≥ полегшенн¤ товарообороту ≥ пов'¤заних з ним торговельних
операц≥й. « цього визначенн¤ можна зробити такий висновок: б≥ржа Ї
господарською орган≥зац≥Їю, ¤ка виконуЇ певн≥, а саме ринков≥ регул¤тивн≥
(орган≥зац≥йн≥ та економ≥чн≥) функц≥њ в економ≥ц≥ завд¤ки ви¤вленню курсу
товарних ц≥н, попиту ≥ пропозиц≥њ. ќсновна њњ мета - спри¤ти зведенню в одному
м≥сц≥ (на б≥рж≥) попиту ≥ пропозиц≥њ на певн≥ товари, обслуговуванн¤ њх
обороту. ÷е характеризуЇ б≥ржу ¤к економ≥чну категор≥ю.
“ак≥ ж функц≥њ виконують ¤рмарки. ѕроте в≥д ¤рмарку б≥ржа в≥др≥зн¤Їтьс¤ тим, що
вона:
Ї пост≥йним (щоденним) м≥сцем взаЇмод≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ, тод≥ ¤к ¤рмарок
лише пер≥одично виконуЇ цю функц≥ю;
маЇ пост≥йний (заф≥ксований) контингент кл≥Їнт≥в ≥ в≥дв≥дувач≥в. ярмарок, за
загальним правилом, в≥дкритий дл¤ вс≥х;
¤рмарок Ї м≥сцем товарообороту: це ринок, де безпосередньо виставл¤ютьс¤ на
продаж товари. “оварооборот, ¤кому покликана спри¤ти б≥ржа, зд≥йснюЇтьс¤ поза
нею; безпосередньо б≥ржа товар≥в не виставл¤Ї, вона оперуЇ загалом ≥нформац≥Їю
про них (про к≥льк≥сть, ¤к≥сть, ц≥ни, угоди куп≥вл≥-продажу).
«алежно в≥д предмета д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють фондов≥ ≥ товарн≥ б≥рж≥.
‘ондова б≥ржа - це б≥ржа, що оперуЇ ц≥нними паперами, тобто грошовими
документами, що засв≥дчують право волод≥нн¤ або в≥дносини позики, визначають
взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка њх випустила, та њх власником ≥ передбачають,
¤к правило, виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також
можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав, що випливають з цих документ≥в,
≥ншим особам (ст. 1 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"
в≥д 18 червн¤ 1991 р..
ќб'Їктами операц≥й фондовоњ б≥рж≥ Ї акц≥њ; обл≥гац≥њ республ≥ки, м≥сцевих позик
≥ п≥дприЇмств; казначейськ≥ зобов'¤занн¤ республ≥ки; ощадн≥ сертиф≥кати;
вексел≥.
ƒо цього перел≥ку додано приватизац≥йн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують право власника
на безоплатне одержанн¤ у процес≥ приватизац≥њ часток майна державних
п≥дприЇмств, державного житлового фонду, земельного фонду (приватизац≥йн≥
майнов≥ сертиф≥кати, житлов≥ чеки та земельн≥ бони).
ѕон¤тт¤ "правове становище" ≥ "д≥¤льн≥сть фондовоњ б≥рж≥"
регулюютьс¤ розд≥лом II "‘ондова б≥ржа" «акону ”крањни "ѕро
ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу". ‘ондова б≥ржа - це орган≥зац≥йно оформлений
пост≥йно д≥ючий ринок, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ ц≥нними паперами.
« точки зору правового становища фондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою п≥дприЇмство у форм≥
акц≥онерного товариства, ¤ке зосереджуЇ в соб≥ попит ≥ пропозиц≥ю ц≥нних
папер≥в, спри¤Ї формуванню њх б≥ржового курсу.
“оварн≥ б≥рж≥ можуть бути класиф≥кован≥ на види залежно
в≥д р¤ду п≥дстав.
“ак, залежно в≥д характеру асортименту товар≥в товарн≥ б≥рж≥ под≥л¤ютьс¤ на
вузькоспец≥ал≥зован≥ (предметом торг≥вл≥ на таких б≥ржах Ї один вид товар≥в);
спец≥ал≥зован≥ (предметом б≥ржовоњ торг≥вл≥ Ї, ¤к правило, однотипн≥ групи
товар≥в); ун≥версальн≥ (предметом торг≥вл≥ Ї широкий асортимент р≥зноман≥тних
товар≥в).
«алежно в≥д характеру б≥ржових угод вид≥л¤ють: б≥рж≥ реального товару, на ¤ких
предметом куп≥вл≥-продажу Ї реальний товар (¤к вироблений, так ≥ нам≥чений дл¤
виготовленн¤); ф'ючерс-н≥, на ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ не реальними товарами,
а контрактами на них; опц≥онн≥, предметом торг≥в на ¤ких Ї т≥льки права на
куп≥влю або продаж реальних товар≥в або контракт≥в на них у наступному пер≥од≥;
комплексн≥, на ¤ких укладаютьс¤ угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсн≥
та опц≥онн≥ угоди. «алежно в≥д ступен¤ в≥дкритост≥ (можливост≥ участ≥ в торгах)
товарн≥ б≥рж≥ под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ (публ≥чн≥), на ¤ких, кр≥м член≥в б≥рж≥ в
б≥ржових операц≥¤х, можуть брати участь ≥ в≥дв≥дувач≥ торг≥в (пост≥йн≥ ≥
разов≥), та закрит≥, на ¤ких право участ≥ в б≥ржових торгах ≥ укладанн¤
б≥ржових угод мають лише члени ц≥Їњ товарноњ б≥рж≥.
І 2. ‘ункц≥њ, права та обов'¤зки б≥рж≥
‘ункц≥њ (основн≥ напр¤ми д≥¤льност≥) б≥рж≥ випливають насамперед з пон¤тт¤ ц≥Їњ
спец≥альноњ господарськоњ орган≥зац≥њ, а саме:
- товарна б≥ржа виконуЇ функц≥ю товаророзпод≥льчого каналу або механ≥зму,
завд¤ки ¤кому товар розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж споживачами за реальною ц≥ною;
- товарна б≥ржа Ї свого роду господарюючим суб'Їктом, ¤кий орган≥зовуЇ ринок.
“ому њњ ще називають орган≥зованим ринком. ¬она створюЇ необх≥дн≥ умови
учасникам б≥ржових торг≥в у њх проведенн≥. Ќа б≥рж≥ зд≥йснюютьс¤ куп≥вл¤-продаж
≥ обм≥н товарноњ маси, що характеризуЇтьс¤ взаЇмозам≥нюван≥стю ≥ не потребуЇ
додаткового узгодженн¤ техн≥чних характеристик. ѕродукц≥¤, що надходить на
б≥ржу, маЇ в≥дпов≥дати стандартам;
- товарна б≥ржа - це м≥сце, де узгоджуютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на певний
б≥ржовий товар;
- товарна б≥ржа Ї регул¤тором ц≥н. ¬насл≥док коливанн¤ б≥ржового попиту ≥
б≥ржовоњ пропозиц≥њ тут не може бути державного регулюванн¤ ц≥н;
- товарна б≥ржа стаб≥л≥зуЇ ц≥ни на б≥ржовий товар. ‘ункц≥¤ стаб≥л≥зац≥њ ц≥н
зд≥йснюЇтьс¤ через механ≥зм б≥ржовоњ спекул¤ц≥њ або гри на п≥двищенн¤ ≥
зниженн¤ ц≥н;
- б≥ржа Ї м≥сцем так званого б≥ржового котируванн¤ ц≥н. Ѕ≥ржове котируванн¤ -
це реЇстрац≥¤ б≥ржовими органами курс≥в ц≥н, що виникають стих≥йно, на окрем≥ б≥ржов≥
товари (ц≥нн≥ папери) з урахуванн¤м укладених б≥ржових угод;
- б≥ржа зд≥йснюЇ збиранн¤ ≥ обробку ринковоњ ≥нформац≥њ, тобто Ї ≥нформац≥йним
центром ринку щодо виробництва б≥ржового товару, динам≥ки попиту на товари, ц≥н
на б≥ржових та ≥нших ринках тощо. Ѕ≥ржа забезпечуЇ ≥нформац≥йне обслуговуванн¤
своњх кл≥Їнт≥в, у тому числ≥ шл¤хом виданн¤ б≥ржового бюле-
тен¤ - пер≥одичного органу, в ¤кому публ≥куютьс¤ курси ц≥н на товари (ц≥нн≥
папери);
- товарна б≥ржа розробл¤Ї товарн≥ стандарти, встановлюЇ сорти товар≥в, реЇструЇ
марки ф≥рм, допущених до б≥ржовоњ торг≥вл≥;
- товарна б≥ржа виконуЇ арб≥тражн≥ функц≥њ, тобто розгл¤даЇ спори м≥ж членами
б≥рж≥, а також м≥ж членами б≥рж≥ та њх контрагентами. –≥шенн¤ арб≥тражноњ
ком≥с≥њ б≥рж≥ Ї обов'¤зковими ≥ мають силу виконавчого документа.
¬≥дпов≥дно до викладених функц≥й товарн≥ б≥рж≥ д≥ють за певними принципами,
користуютьс¤ правами та несуть встановлен≥ законом обов'¤зки.
ѕринципами д≥¤льност≥ б≥рж Ї ≥ р≥вноправн≥сть учасник≥в б≥ржових торг≥в;
застосуванн¤ в≥льних (ринкових) ц≥н; публ≥чне проведенн¤ б≥ржових торг≥в.
“оварна б≥ржа маЇ право:
встановлювати в≥дпов≥дно до чинного законодавства власн≥ правила б≥ржовоњ
торг≥вл≥ та б≥ржового арб≥тражу, ¤к≥ Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х учасник≥в торг≥в;
створювати п≥дрозд≥ли б≥рж≥ та затверджувати положенн¤ про них;
розробл¤ти з урахуванн¤м державних стандарт≥в власн≥ стандарти ≥ типов≥
контракти;
зупин¤ти на де¤кий час б≥ржову торг≥влю, ¤кщо ц≥ни б≥ржових угод прот¤гом дн¤
в≥дхил¤ютьс¤ б≥льше н≥ж на визначений б≥ржовим ком≥тетом (радою б≥рж≥) розм≥р;
встановлювати вступн≥ та пер≥одичн≥ внески дл¤ член≥в б≥рж≥, плату за послуги,
що надаютьс¤ б≥ржею;
встановлювати ≥нш≥ грошов≥ збори;
встановлювати ≥ ст¤гувати в≥дпов≥дно до статуту б≥рж≥ плату за реЇстрац≥ю угод
на б≥рж≥, штрафи та ≥нш≥ санкц≥њ за порушенн¤ статуту б≥рж≥ та б≥ржових правил;
засновувати арб≥тражн≥ ком≥с≥њ дл¤ вир≥шенн¤ спор≥в у торговельних угодах;
укладати м≥жб≥ржов≥ угоди з ≥ншими б≥ржами, мати своњх представник≥в на них, у
тому числ≥ на б≥ржах, розташованих за кордоном ”крањни;
вносити до державних орган≥в пропозиц≥њ з питань, що стосуютьс¤ б≥ржовоњ
д≥¤льност≥;
видавати б≥ржов≥ бюлетен≥, дов≥дники та ≥нш≥ ≥нформац≥йн≥ та рекламн≥ виданн¤;
зд≥йснювати ≥нш≥ функц≥њ, передбачен≥ статутом б≥рж≥.
—татт¤ 4 «акону ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" визначаЇ обов'¤зки ц≥Їњ
орган≥зац≥њ. “оварна б≥ржа, зокрема, забезпечуЇ створенн¤ необх≥дних умов дл¤
б≥ржовоњ торг≥вл≥, регулюванн¤ б≥ржових операц≥й, регулюванн¤ ц≥н на п≥дстав≥
сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на товари, що обертаютьс¤ на б≥рж≥.
Ѕ≥ржа зобов'¤зана надавати орган≥зац≥йн≥ та ≥нш≥ послуги членам ≥ в≥дв≥дувачам
б≥рж≥, збирати, обробл¤ти ≥ поширювати ≥нформац≥ю, пов'¤зану з кон'юнктурою
ринку.
І 3. ¬иди б≥ржових угод
«алежно в≥д м≥сц¤ укладанн¤ закон розр≥зн¤Ї б≥ржов≥ та поза-б≥ржов≥ угоди, що
мають, проте, однакову юридичну природу.
Ѕ≥ржовими угодами Ї д≥њ громад¤н ≥ орган≥зац≥й щодо встановленн¤, зм≥ни або
припиненн¤ цив≥льних прав або обов'¤зк≥в, ¤к≥ вчинен≥ на б≥рж≥ в результат≥
б≥ржових торг≥в. ”кладаютьс¤ ц≥ угоди через посередник≥в - брокерськ≥ контори ≥
брокер≥в, а не самими продавц¤ми ≥ покупц¤ми реального товару. ¬иконуютьс¤
б≥ржов≥ угоди поза б≥ржею (товару ¤к такого на б≥рж≥ немаЇ). Ѕ≥ржова угода маЇ
юридичн≥ ознаки звичайноњ угоди щодо зм≥сту, структури тексту, форми тощо.
Ќа б≥ржов≥ та позаб≥ржов≥ угоди поширюютьс¤ одн≥ й т≥ сам≥ правов≥ норми про
угоди. …детьс¤, по-перше, про норми розд≥лу ≤ глави 3 ÷ив≥льного кодексу
”крањнськоњ –—– (статт≥ 41- 61), по-друге, про в≥дпов≥дн≥ статт≥ розд≥лу II
"ќкрем≥ види зобов'¤зань", що регулюють в≥дносини куп≥вл≥-продажу,
м≥ни, поставки. –азом з тим б≥ржова угода маЇ певн≥ юридичн≥ особливост≥. “ому
види, особливост≥ укладанн¤ б≥ржових угод врегульовано ст. 15 "Ѕ≥ржов≥
операц≥њ" та ст. 17 "ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥" «акону ”крањни
"ѕро товарну б≥ржу". ƒетально б≥ржов≥ угоди регулюютьс¤ ѕравилами
б≥ржовоњ торг≥вл≥, затвердженими б≥ржовими ком≥тетами, а зм≥ст цих угод
визначаЇтьс¤ “иповими контрактами, ¤к≥ також затверджують б≥ржов≥ ком≥тети.
ўоб в≥др≥знити б≥ржов≥ угоди в≥д звичайних, неб≥ржових, законодавець, по-перше,
визначаЇ, що д≥¤льн≥сть щодо њх укладенн¤ називаЇтьс¤ б≥ржовими операц≥¤ми;
по-друге, встановлюЇ особлив≥ умови, ¤ким маЇ в≥дпов≥дати б≥ржова угода.
ѕредметом б≥ржовоњ угоди Ї так званий б≥ржовий товар. «г≥дно з п. "а"
ст. 15 «акону ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" б≥ржова угода може бути
укладена на куп≥влю-продаж, поставку та обм≥н товар≥в, ¤к≥ допущен≥ дл¤ об≥гу
на товарн≥й б≥рж≥. ¬имоги до б≥ржового товару регулюютьс¤ правилами б≥ржовоњ торг≥вл≥
окремих б≥рж.
як правило, б≥рж≥ зд≥йснюють обм≥н (товарооборот) товар≥в, що характеризуютьс¤
¤к≥сною однор≥дн≥стю (реч≥, визначен≥ родовими ознаками, взаЇмозам≥нюваний
товар). ќбов'¤зковою вимогою Ї те, що б≥ржовий товар не повинен потребувати
додаткового узгодженн¤ його характеристик. “овар, ¤кий подаЇтьс¤ б≥р-
ж≥, маЇ в≥дпов≥дати встановленим стандартам. якщо в≥н частково втратив споживч≥
¤кост≥, в≥дпов≥дн≥ дан≥ мають бути в≥дом≥ вс≥м учасникам б≥ржового торгу.
¬≥дм≥нн≥сть м≥ж б≥ржовими ≥ неб≥ржовими угодами пол¤гаЇ також у тому, що
суб'Їктами (учасниками) б≥ржових угод можуть бути лише члени б≥рж≥.
Ѕ≥ржов≥ угоди за р≥зними критер≥¤ми под≥л¤ютьс¤ на види. Ќайб≥льш загальним
критер≥Їм под≥лу Ї час виконанн¤ угоди. «г≥дно з цим критер≥Їм Ї угоди:
з негайним виконанн¤м ("угоди на реальний товар" або "касов≥
угоди"). “ака назва угод зумовлена тим, що придбанн¤ або в≥дчуженн¤ товару
передбачаЇ у цьому раз≥ саме "негайне" виконанн¤ угоди. «а такою
угодою товар маЇ перебувати на одному з зазначених б≥ржею склад≥в ≥
передаватис¤ покупцев≥ негайно. онкретний терм≥н визначаЇтьс¤ ѕравилами
б≥ржовоњ торг≥вл≥;
терм≥нов≥ (угоди на строк). «г≥дно з такими угодами орган≥за-ц≥¤-продавець
передаЇ у певний, визначений сторонами строк у власн≥сть (повне господарське
в≥данн¤) орган≥зац≥њ-покупц¤ товар, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти й
оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ц≥ни), встановлених договором.
ѕо сут≥, це договори поставки б≥ржового товару, строки виконанн¤ ¤ких
визначаютьс¤ наперед, на майбутнЇ. ќск≥льки йдетьс¤ про поставки в майбутньому,
така б≥ржова угода називаЇтьс¤ угодою на строк, або форвардною угодою.
‘орвардний контракт - це стандартний документ, ¤кий засв≥дчуЇ зобов'¤занн¤
особи придбати (продати) ц≥нн≥ папери, товари або кошти у визначений час та на
певних умовах у майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥н такого продажу п≥д час укладенн¤
такого форвардного контракту.
ѕри цьому будь-¤ка сторона форвардного контракту маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д його
виконанн¤ виключно за на¤вност≥ згоди ≥ншоњ сторони контракту або у випадках, визначених
цив≥льним
законодавством.
ѕретенз≥њ щодо невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ форвардного контракту
можуть пред'¤вл¤тис¤ виключно ем≥тентов≥ такого форвардного контракту.
ѕродавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'¤занн¤ за цим
контрактом ≥ншим особам без згоди покупц¤ форвардного контракту.
ѕокупець форвардного контракту маЇ право без погодженн¤ з ≥ншою стороною
контракту в будь-¤кий момент до зак≥нченн¤ строку д≥њ (л≥кв≥дац≥њ) форвардного
контракту продати такий контракт будь-¤к≥й ≥нш≥й особ≥, включаючи продавц¤
такого форвардного контракту.
—трок зазначаЇтьс¤ у договор≥ (б≥ржовому контракт≥). Ќайб≥льша тривал≥сть цього
строку також регулюЇтьс¤ б≥ржею в ѕравилах б≥ржовоњ торг≥вл≥. ƒо угод на строк
належать також б≥ржов≥ угоди з товаром, ¤кий перебуваЇ в дороз≥, а також з
товаром з наступним надходженн¤м. ’арактерною особлив≥стю угоди на строк Ї те,
що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на б≥рж≥ аж до моменту
остаточноњ поставки товару.
« огл¤ду на юридичний спос≥б забезпеченн¤ виконанн¤ вир≥зн¤ютьс¤ б≥ржов≥ угоди
≥з заставою. ќсоблив≥стю цього виду угод Ї те, що кр≥м основних предмет≥в угод
до њх зм≥сту входить ≥ зм≥ст ≥ншого договору - договору застави. ¬≥н пол¤гаЇ в
тому, що в момент укладанн¤ основного договору один контрагент виплачуЇ ≥ншому
суму, визначену договором ¤к застава. ќтже, щодо ц≥Їњ угоди, кр≥м основного,
д≥Ї також догов≥р застави.
«алежно в≥д особи заставодавц¤ цей вид б≥ржовоњ угоди маЇ два п≥двиди:
угода ≥з заставою на куп≥влю (заставодавцем Ї покупець) ≥ угода ≥з заставою на
продаж (заставодавцем Ї продавець).
” раз≥ невиконанн¤ боржником забезпеченого заставою зобов'¤занн¤ задоволенн¤
майнових вимог кредитора проводитьс¤ за рахунок заставленоњ суми. ” раз≥ спору
це в≥дбуваЇтьс¤ за р≥шенн¤м б≥ржового арб≥тражу.
ќдним з вид≥в б≥ржових угод на строк Ї ф'ючерсн≥ угоди, предметом ¤ких Ї
стандартн≥ б≥ржов≥ контракти на стандартизований товар з визначеним наперед
строком виконанн¤, але за ц≥ною, встановленою на день укладанн¤ контракту.
‘'ючерсний контракт визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро оподаткуванн¤
прибутку п≥дприЇмств" ¤к стандартний документ, ¤кий засв≥дчуЇ зобов'¤занн¤
придбати (продати) ц≥нн≥ папери, товари або кошти у визначений час та на певних
умовах у майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥н на момент виконанн¤ зобов'¤зань сторонами
контракту.
ѕри цьому будь-¤ка сторона ф'ючерсного контракту маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д його
виконанн¤ виключно за на¤вност≥ згоди ≥ншоњ сторони контракту або у випадках,
визначених цив≥льним законодавством.
ѕокупець ф'ючерсного контракту маЇ право продати такий контракт прот¤гом строку
його д≥њ ≥ншим особам без погодженн¤ умов такого продажу з продавцем контракту.
ќсобливост≥ ф'ючерсноњ угоди пол¤гають у тому, що:
предметом ф'ючерсноњ угоди Ї куп≥вл¤-продаж б≥ржового контракту на певний
товар, а не реального товару;
предмет контракту ≥ сам контракт мають бути стандартними (в тому числ≥ щодо
к≥лькост≥ та ¤кост≥ товару, способу встанов-
ленн¤ ц≥ни тощо), оск≥льки це необх≥дно дл¤ п≥дтримки б≥ржового об≥гу
ф'ючерс≥в;
б≥ржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладаЇтьс¤ за умови, що в≥н маЇ вказане
б≥ржею стандартне м≥сце поставки, але може в≥льно продаватись ≥ купуватись на
б≥рж≥ прот¤гом усього строку своЇњ д≥њ (до визначеного б≥ржею
"л≥кв≥дац≥йного строку");
особлив≥стю прав продавц¤ ф'ючерса Ї можлив≥сть зворотного його викупу за
б≥ржовим курсом (ц≥ною ф'ючерсного ринку) у будь-¤кий момент до зак≥нченн¤
л≥кв≥дац≥йного строку. « свого боку, покупець маЇ право в≥льного продажу
ф'ючерса за таким же курсом ≥ до того ж строку.
“аким чином, ф'ючерс, маючи стандартне м≥сце поставки, Ї предметом б≥ржовоњ
куп≥вл≥-продажу прот¤гом терм≥ну його д≥њ. ќб≥г ф'ючерс≥в забезпечують б≥ржов≥
спекул¤нти ф ючерсами. як учасники б≥ржових торг≥в, вони привласнюють р≥зницю
м≥ж ц≥ною кожного ф'ючерса (ц≥ною ф'ючерсного ринку) ≥ реальною ц≥ною на товар
на момент виконанн¤ ф'ючерса.
омерц≥йна ≥де¤ ф'ючерса пол¤гаЇ у страхуванн≥ ¤к продавц¤, так ≥ покупц¤ в≥д
неспри¤тливого коливанн¤ ц≥н на даний товар.
ѕродавець реального товару маЇ змогу залежно в≥д курсу ц≥н реального ≥
ф'ючерсного ринк≥в викупити контракт ≥ продати товар за ц≥ною, б≥льш виг≥дною,
н≥ж ц≥на контракту.
ѕокупець, ¤кщо в≥н не за≥нтересований у ц≥н≥ контракту на день його виконанн¤,
може продати його на б≥рж≥.
уп≥вл¤-продаж ф'ючерс≥в з метою страхуванн¤ в≥д неспри¤тливого коливанн¤ ц≥н
на б≥ржовий товар прот¤гом строку њх д≥њ називаЇтьс¤ хеджуванн¤м.
Ќаступним видом б≥ржових угод Ї опц≥он, тобто стандартний документ, ¤кий
засв≥дчуЇ право придбати (продати) ц≥нн≥ папери (товари, кошти) на визначених
умовах у майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥ни на час укладенн¤ такого опц≥она або на
час такого придбанн¤ за р≥шенн¤м стор≥н контракту.
ѕерший продавець опц≥она (ем≥тент) несе безумовне та безв≥дкличне зобов'¤занн¤
щодо продажу ц≥нних папер≥в (товар≥в, кошт≥в) на умовах укладеного опц≥онного
контракту.
Ѕудь-¤кий покупець опц≥она маЇ право в≥дмовитис¤ у будь-¤кий момент в≥д
придбанн¤ таких ц≥нних папер≥в (товар≥в, кошт≥в).
ѕретенз≥њ стосовно неналежного виконанн¤ або невиконанн¤ зобов'¤зань опц≥онного
контракту можуть пред'¤вл¤тис¤ виключно ем≥тенту опц≥она.
ќпц≥он може бути проданий без обмежень ≥ншим особам прот¤гом строку його д≥њ.
І 4. ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥
ѕравовий режим ≥ функц≥њ ѕравил б≥ржовоњ торг≥вл≥ регулюЇ ст. 17 «акону ”крањни
"ѕро товарну б≥ржу". ÷¤ статт¤ визначаЇ обов'¤зковий зм≥ст ѕравил,
коло питань д≥¤льност≥ б≥рж≥, на ¤к≥ вони поширюютьс¤, основн≥ заборони, що
мають д≥¤ти на товарн≥й б≥рж≥. ѕравила регулюють:
пор¤док зд≥йсненн¤ б≥ржових операц≥й;
пор¤док веденн¤ б≥ржовоњ торг≥вл≥;
процедуру б≥ржового арб≥тражу з цих питань.
ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥ визначають:
строк та м≥сце проведенн¤ б≥ржових операц≥й;
склад учасник≥в б≥ржових торг≥в ≥ сукупн≥сть вимог, що ставл¤тьс¤ до них;
пор¤док зд≥йсненн¤ та реЇстрац≥њ б≥ржових операц≥й;
пор¤док наданн¤ та розм≥р плати за користуванн¤ послугами б≥рж≥;
в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в та прац≥вник≥в б≥рж≥ за невиконанн¤ або неналежне
виконанн¤ правил б≥ржовоњ торг≥вл≥;
≥нш≥ положенн¤, встановлен≥ органами управл≥нн¤ б≥рж≥.
ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥ затверджуютьс¤ загальними зборами член≥в б≥рж≥ або
уповноваженим ними органом.
«акон ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" передбачаЇ, що на кожн≥й товарн≥й
б≥рж≥ мають д≥¤ти загальн≥ заборони, а саме:
заборон¤ютьс¤ куп≥вл¤ ≥ продаж товар≥в та контракт≥в з метою впливу на динам≥ку
ц≥н (тобто навмисне скуповуванн¤ њх) ¤к одн≥Їю особою безпосередньо, так ≥
через п≥дставних ос≥б;
заборон¤ютьс¤ будь-¤к≥ погоджен≥ д≥њ учасник≥в б≥ржовоњ торг≥вл≥ з метою зм≥ни
чи ф≥ксац≥њ поточних б≥ржових ц≥н;
заборон¤Їтьс¤ поширенн¤ неправдивих в≥домостей, що можуть призвести до штучноњ
зм≥ни кон'юнктури.
Ќе п≥дл¤гаЇ розголошенню зм≥ст б≥ржовоњ угоди, за вин¤тком назви товару,
к≥лькост≥, ц≥ни, м≥сц¤ ≥ строку виконанн¤. ÷ю ≥нформац≥ю може бути надано
т≥льки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки,
внутр≥шн≥х справ, арб≥тражному суду та аудиторським орган≥зац≥¤м у випадках,
передбачених законодавством ”крањни.
ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥ регулюють процедуру проведенн¤ б≥ржових торг≥в, ¤ка
маЇ приблизно такий вигл¤д.
1. ёридична особа, ¤ка бажаЇ купити або продати б≥ржовий товар, подаЇ брокеру
за¤вку за встановленою формою з повною ≥нформац≥Їю щодо предмета угоди в строк,
встановлений ѕравилами (¤к правило, не п≥зн≥ше н≥ж за три доби до проведенн¤
торг≥в). «а¤вки реЇструютьс¤ ≥ ввод¤тьс¤ до банку даних (≥нформа-
ц≥йноњ системи) б≥рж≥, де вони знаход¤тьс¤ прот¤гом певноњ к≥лькост≥ торг≥в,
встановленоњ ѕравилами.
–азом з тим, на¤вн≥ товари, що вимагають негайноњ реал≥зац≥њ (прот¤гом одного
б≥ржового дн¤), виставл¤ютьс¤ на б≥рж≥ шл¤хом безпосереднього поданн¤ за¤вки
б≥ржовому брокеру у встановлений час. якщо так≥ товари не продано прот¤гом дн¤,
њх або зн≥мають з торг≥в, або за згодою брокера-продавц¤ ввод¤ть до банку
даних,
2. ” визначений час (за день до початку торг≥в) брокери мають одержати
≥нформац≥йн≥ листи, в ¤ких зазначаютьс¤ перел≥к виставлених на торги товар≥в на
цей б≥ржовий день, њх к≥льк≥сть, ц≥на.
ѕеред початком торг≥в проводитьс¤ реЇстрац≥¤ брокер≥в, що прибули на торги.
ѕ≥сл¤ цього вони допускаютьс¤ у торговельний зал б≥рж≥.
3. “орги розпочинаютьс¤ за встановленим сигналом. ѕ≥сл¤ цього виставлен≥ на
торги товари оголошуютьс¤ на ≥нформац≥йному табло (на де¤ких б≥ржах голосом). ”
момент оголошенн¤ брокер-продавець ≥ брокер-покупець голосом ≥ спец≥альними
профес≥йними жестами домовл¤ютьс¤ щодо укладенн¤ майбутньоњ угоди.
«ак≥нчуютьс¤ б≥ржов≥ торги зг≥дно з≥ встановленим сигналом, п≥сл¤ чого укладати
б≥ржов≥ угоди не можна.
Ѕ≥ржова угода вважаЇтьс¤ укладеною з моменту њњ реЇстрац≥њ на б≥рж≥. ќформленн¤
≥ реЇстрац≥ю б≥ржових угод ус≥х вид≥в зд≥йснюЇ реЇстрац≥йне бюро (палата) б≥рж≥
у встановлений ѕравилами час. «ареЇстрован≥ на б≥рж≥ угоди не п≥дл¤гають
нотар≥альному засв≥дченню.
«а порушенн¤ ѕравил б≥ржовоњ торг≥вл≥ встановлюютьс¤ (у самих же ѕравилах)
санкц≥њ, ¤к≥ застосовуютьс¤ б≥ржею. як правило, це штрафи у визначених
розм≥рах, хоч може застосовуватис¤ ≥ така санкц≥¤, ¤к позбавленн¤ брокера права
прот¤гом певного часу брати участь у торгах. –≥шенн¤ про застосуванн¤ санкц≥й
за порушенн¤ ѕравил б≥ржовоњ торг≥вл≥ приймаЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ б≥ржового ком≥тету
його в≥дпов≥дальним представником (наприклад, генеральним директором б≥рж≥) у
форм≥ розпор¤дженн¤.
–егулюючи особливост≥ розгл¤ду спор≥в за б≥ржовими угодами, правила б≥ржового
арб≥тражу визначають склад б≥ржового арб≥тражу, процедуру розгл¤ду та вир≥шенн¤
спор≥в, оголошенн¤ р≥шенн¤, його виконанн¤ та перегл¤д.
І 5. ѕравовий статус фондовоњ б≥рж≥
‘ондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою орган≥зац≥йно оформлений, пост≥йно д≥ючий ринок, на
¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ ц≥нними паперами, що можуть в≥льно продаватис¤ ≥
купуватис¤. —аме фондова б≥ржа зосереджуЇ попит ≥ пропозиц≥ю ц≥нних папер≥в,
спри¤Ї формуванню њх б≥ржового курсу та виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ, пов'¤зан≥ з-
об≥гом ц≥нних папер≥в.
ѕравову основу д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥ становить «акон ”крањни "ѕро
ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" в≥д 18 червн¤ 1991 p., ≥нш≥ акти
законодавства ”крањни, статут та правила фондовоњ б≥рж≥.
‘ондова б≥ржа створюЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства (закритого або
в≥дкритого) не менш ¤к 20 засновниками - торговц¤ми ц≥нними паперами (банками,
акц≥онерними товариствами, статутний фонд ¤ких сформовано за рахунок виключно
≥менних акц≥й, та ≥ншими товариствами, дл¤ ¤ких операц≥њ з ц≥нними паперами Ї
виключним видом њхньоњ д≥¤льност≥). «асновники повинн≥ мати дозв≥л на зд≥йсненн¤
комерц≥йноњ ≥ ком≥с≥йноњ д≥¤льност≥ з ц≥нними паперами. „астка статутного
фонду, що належить одному акц≥онеру - торговцю ц≥нними паперами, не може
перевищувати 5 в≥дсотк≥в.
–еЇструютьс¤ фондов≥ б≥рж≥ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про реЇстрац≥ю фондових б≥рж
та торговельно-≥нформац≥йних систем ≥ регулюванн¤ њх д≥¤льност≥, затвердженого
наказом ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку в≥д 15 с≥чн¤ 1997
р.
ѕерел≥к документ≥в, що подаютьс¤ на реЇстрац≥ю до ƒержавноњ ком≥с≥њ, вм≥щено в
п. 28 зазначеного ѕоложенн¤. –≥шенн¤ про видачу —в≥доцтва про реЇстрац≥ю
фондовоњ б≥рж≥ (або про в≥дмов≥ у видач≥ - за на¤вност≥ п≥дстав) приймаЇтьс¤ не
п≥зн≥ше 30 календарних дн≥в з дн¤ одержанн¤ передбачених ѕоложенн¤м документ≥в.
‘ондова б≥ржа набуваЇ прав юридичноњ особи з моменту њњ реЇстрац≥њ. ѕ≥дставою
зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ фондовою б≥ржею Ї —в≥доцтво про реЇстрац≥ю фондовоњ
б≥рж≥, ¤ке видаЇтьс¤ терм≥ном на 2 роки ≥ д≥Ї на вс≥й територ≥њ ”крањни.
ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ —в≥доцтва зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤
його одержанн¤.
—татут та правила фондовоњ б≥рж≥ затверджуютьс¤ њњ вищим органом - зборами
акц≥онер≥в.
” статут≥ фондовоњ б≥рж≥ визначаютьс¤:
1) њњ найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤;
2) найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤ засновник≥в;
3) розм≥р статутного фонду;
4) умови ≥ пор¤док прийн¤тт¤ в члени ≥ виключенн¤ з член≥в фондовоњ б≥рж≥;
5) права та обов'¤зки член≥в фондовоњ б≥рж≥;
6) орган≥зац≥йна структура;
7) компетенц≥¤ ≥ пор¤док створенн¤ кер≥вних орган≥в;
8) пор¤док ≥ умови в≥дв≥дуванн¤ фондовоњ б≥рж≥;
9) пор¤док ≥ умови застосуванн¤ санкц≥й, встановлених фондовою б≥ржею;
10) пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥.
” статут≥ можуть передбачатис¤ ≥нш≥ положенн¤, що стосуютьс¤ створенн¤ ≥
д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥.
ѕравила фондовоњ б≥рж≥ Ї локальним нормативним актом, що регламентуЇ њњ
д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з торг≥влею ц≥нними паперами. ” зв'¤зку з цим правила
повинн≥ передбачати:
1) види угод, що укладаютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥;
2) пор¤док торг≥вл≥ на фондов≥й б≥рж≥;
3) умови допуску ц≥нних папер≥в на фондову б≥ржу;
4) умови ≥ пор¤док передплати на ц≥нн≥ папери, що котируютьс¤ на фондов≥й
б≥рж≥;
5) пор¤док формуванн¤ ц≥н б≥ржового курсу та њх публ≥кац≥њ;
6) обов'¤зки член≥в б≥рж≥ щодо веденн¤ обл≥ку та ≥нформац≥њ, внутр≥шн≥й
розпор¤док роботи ком≥с≥й фондовоњ б≥рж≥, пор¤док њх д≥¤льност≥;
7) систему ≥нформац≥йного забезпеченн¤ фондовоњ б≥рж≥;
8) види послуг, що надаютьс¤ фондовою б≥ржею, ≥ розм≥р плати за них;
9) правила веденн¤ розрахунк≥в на фондов≥й б≥рж≥;
10) ≥нш≥ положенн¤, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥.
«аконодавство передбачаЇ особлив≥ умови припиненн¤ д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥,
њњ д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ у тому раз≥, коли число член≥в б≥рж≥ стаЇ меншим за
10. якщо у фондов≥й б≥рж≥ залишилос¤ 10 член≥в, њњ д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ у
раз≥ неприйн¤тт¤ нових член≥в прот¤гом шести м≥с¤ц≥в.
ќск≥льки фондова б≥ржа Ї акц≥онерним товариством, њњ д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤
в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про господарськ≥ товариства.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ товарноњ б≥рж≥.
2. ўо таке фондова б≥ржа?
3. як класиф≥куютьс¤ товарн≥ б≥рж≥?
4. Ќазв≥ть основн≥ функц≥њ товарноњ б≥рж≥.
5. як≥ права маЇ товарна б≥ржа?
6. яким умовам повинна в≥дпов≥дати б≥ржова угода?
7. Ќазв≥ть види б≥ржових угод залежно в≥д часу виконанн¤.
8. ўо таке ф'ючерсн≥ угоди ≥ в чому пол¤гають њх особливост≥?
9. як≥ основн≥ питанн¤ д≥¤льност≥ товарних б≥рж регулюютьс¤ ѕравилами б≥ржовоњ
торг≥вл≥?
10. Ќазв≥ть загальн≥ заборони, ¤к≥ д≥ють на б≥рж≥.
11. ƒайте загальну характеристику процедури проведенн¤ торг≥в на товарн≥й
б≥рж≥.
12. ќхарактеризуйте правовий статус фондовоњ б≥рж≥.
