–озд≥л
II. √осподарськ≥ правов≥дносини та господарське право
І 1. ѕредмет регулюванн¤ господарського права
√осподарське право, ¤к ≥ будь-¤ку ≥ншу юридичну дисципл≥ну, можна визначити
насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупн≥стю сусп≥льних в≥дносин, що
регулюютьс¤ нормами господарського права. « ц≥Їњ точки зору господарське право
- система норм, ¤к≥ регулюють господарськ≥ в≥дносини, тобто в≥дносини, в ¤к≥
вступають орган≥зац≥њ, п≥дприЇмц≥ у процес≥ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥.
√осподарськ≥ в≥дносини у сфер≥ економ≥ки ”крањни становл¤ть предмет
господарського права.
«м≥ст предмета господарського права визначаЇтьс¤ двома основними пон¤тт¤ми:
"народне господарство" ≥ "господарська д≥¤льн≥сть".
«азначен≥ пон¤тт¤ визначаютьс¤ у чинному законодавств≥ ”крањни. “ак, зг≥дно ≥з
«аконом "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни" в≥д 3 серпн¤ 1990 р.
до народного господарства ”крањни належать ус≥ розташован≥ на њњ територ≥њ
п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ¬ сукупност≥ вони утворюють
народногосподарський комплекс ”крањни (ст. 1). ÷е основне коло суб'Їкт≥в, ¤к≥
зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть. ≤сторично склалос¤ так, що абсолютна
б≥льш≥сть цих суб'Їкт≥в Ї державними орган≥зац≥¤ми. ” зв'¤зку з цим держава ¤к
власник цих п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й зд≥йснюЇ в широких межах
державне регулюванн¤ економ≥ки. ¬≥дносини, що виникають при цьому, регулюютьс¤
р≥зними галуз¤ми права: господарським, адм≥н≥стративним, ф≥нансовим та ≥н.
ѕон¤тт¤ "господарська д≥¤льн≥сть" сл≥д визначати також виход¤чи з
позиц≥њ законодавц¤, тобто на п≥дстав≥ ст. 1 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" та статей 1, 20-22 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥". √осподарська д≥¤льн≥сть ¤к предмет господарського права - це
виготовленн¤ та реал≥зац≥¤ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг дл¤
одержанн¤ прибутку. «д≥йснюють њњ господарююч≥ суб'Їкти - власники або волод≥льц≥
основних фонд≥в ≥ оборотних кошт≥в. ѕ≥дприЇмства - суб'Їкти господарського
права можуть зд≥йснювати вс≥ види господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не заборонен≥
законодавством ”крањни ≥ не суперечать њхн≥м статутам (ст. 1 «акону ”крањни
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").
√осподарську д≥¤льн≥сть розгл¤дають ¤к сусп≥льне корисну д≥¤льн≥сть член≥в
сусп≥льства, њхн≥х сп≥лок (об'Їднань) щодо виготовленн¤ продукц≥њ, наданн¤
послуг, виконанн¤ роб≥т. —усп≥льно корисна господарська д≥¤льн≥сть:
по-перше, пол¤гаЇ у виробництв≥ продукц≥њ, виконанн≥ роб≥т наданн≥ послуг не
дл¤ власних потреб виробника, а дл¤ задоволенн¤ потреб ≥нших ос≥б;
по-друге, виконуЇтьс¤ на профес≥йних засадах;
по-третЇ, результати такоњ д≥¤льност≥ мають реал≥зовуватис¤ за плату, тобто
функц≥онувати ¤к товар;
по-четверте, поЇднуЇ ¤к приватн≥ ≥нтереси виробника, так ≥ публ≥чн≥ ≥нтереси
(держави, сусп≥льства, значних верств населенн¤ тощо).
Ќаведен≥ ознаки дають змогу визначити господарську д≥¤льн≥сть ¤к таку сусп≥льне
корисну д≥¤льн≥сть член≥в сусп≥льства та њх об'Їднань щодо виробництва
продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг дл¤ њх реал≥зац≥њ за плату (¤к
товару), що грунтуЇтьс¤ на поЇднанн≥ приватних ≥ публ≥чних ≥нтерес≥в ≥
зд≥йснюЇтьс¤ профес≥йно.
«алежно в≥д мети, способу орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥
вид≥л¤ють два њњ види - п≥дприЇмницьку (комерц≥йну) ≥ неп≥дприЇмницьку
(некомерц≥йну).
Ќеп≥дприЇмницька господарська д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ певних
сусп≥льних потреб незалежно в≥д прибутковост≥ такоњ д≥¤льност≥: отриманн¤
прибутку в≥д такоњ д≥¤льност≥ в≥д≥граЇ другор¤дну роль (такою Ї д≥¤льн≥сть
частини казенних, експериментальних та ≥нших планово-збиткових п≥дприЇмств, ¤к≥
ф≥нансуютьс¤ за рахунок державних дотац≥й).
ѕ≥дприЇмницька господарська д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ суб'Їктом господарюванн¤ ¤к
безпосередн¤ самост≥йна, систематична, на власний ризик д≥¤льн≥сть з
виробництва продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг з метою отриманн¤
прибутку, ¤ку зд≥йснюють ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ ¤к суб'Їкти
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у пор¤дку, встановленому законодавством.
√осподарське право ”крањни розвиваЇтьс¤ ¤к система норм, ¤к≥ регулюють три
сектори економ≥ки. ƒом≥нуючим Ї державний сектор, до ¤кого належать р≥зн≥
господарююч≥ суб'Їкти, заснован≥ на державн≥й власност≥ (близький до нього
сектор, заснований на комунальн≥й власност≥). ƒругий сектор становл¤ть
п≥дприЇмства, заснован≥ на колективн≥й власност≥ (зах≥дн≥ економ≥чн≥ теор≥њ
вважають його приватним, але в≥н у наш≥й крањн≥ наст≥льки одер-жавлений, що вважати
його приватним немаЇ достатн≥х п≥дстав). ÷е - колективн≥ п≥дприЇмства,
виробнич≥ кооперативи, господарськ≥ товариства. “рет≥м, найб≥льш ц≥кавим
сектором, що швидко розвиваЇтьс¤, Ї приватний сектор. « розвитком процесу
приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств питома вага цього сектора зростатиме.
—л≥д враховувати також ≥ те, що господарське право регулюЇ в≥дносини щодо
державного регулюванн¤ економ≥ки, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ у певних правових формах ≥
за допомогою певних метод≥в. ќб'Їктивними чинниками, що зумовлюють необх≥дн≥сть
державного регулюванн¤ господарського житт¤, Ї:
o виконанн¤ державою соц≥альних функц≥й - забезпеченн¤ умов дл¤ нормальноњ
життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, в тому числ≥ у сфер≥ економ≥ки. “аким чином
держава виконуЇ функц≥ю орган≥зац≥њ господарського житт¤ сусп≥льства;
o на¤вн≥сть у держави на прав≥ власност≥ ще досить значного масиву майна
(передус≥м засоб≥в виробництва), що зумовлюЇ управл≥нн¤ державним сектором
економ≥ки з боку держави-власника.
як нос≥й пол≥тичноњ влади ≥ ¤к власник значноњ частини засоб≥в виробництва
держава зд≥йснюЇ державне регулюванн¤ економ≥ки в таких основних формах:
- державне прогнозуванн¤ та розробленн¤ програм економ≥чного ≥ соц≥ального
розвитку ”крањни. «г≥дно з≥ ст. 1 «акону ”крањни "ѕро державне
прогнозуванн¤ та розробленн¤ програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку
”крањни" в≥д 23 березн¤ 2000 р.2 державне прогнозуванн¤ економ≥чного ≥
соц≥ального розвитку - це науково обгрунтоване передбаченн¤ напр¤м≥в розвитку
крањни, окремих галузей економ≥ки або окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних
одиниць, можливого стану економ≥ки та соц≥альноњ
сфери в майбутньому, а також альтернативних шл¤х≥в ≥ строк≥в дос¤гненн¤
параметр≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. ѕрогноз економ≥чного ≥
соц≥ального розвитку Ї засобом обгрунтуванн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ стратег≥њ та
прийн¤тт¤ конкретних р≥шень органами законодавчоњ та виконавчоњ влади, органами
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ щодо регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в.
ѕрограма економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни - це документ, в ¤кому
визначаютьс¤ ц≥л≥ та пр≥оритети економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, засоби та
шл¤хи њх дос¤гненн¤, формуЇтьс¤ взаЇмоузгоджена ≥ комплексна система заход≥в
орган≥в законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤,
спр¤мованих на ефективне розв'¤занн¤ проблем економ≥чного ≥ соц≥ального
розвитку, а також характеризуютьс¤ оч≥куван≥ зм≥ни у стан≥ економ≥ки та
соц≥альноњ сфери.
—истема прогнозних ≥ програмних документ≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку
складаЇтьс¤ з:
прогноз≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на се-редньо- та
короткостроковий пер≥оди;
ƒержавноњ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на
короткостроковий пер≥од;
прогноз≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку јвтономноњ –еспубл≥ки рим,
областей, район≥в та м≥ст на середньостроко-вий пер≥од;
програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку јвтономноњ –еспубл≥ки рим,
областей, район≥в та м≥ст на короткостроковий пер≥од;
прогноз≥в розвитку окремих галузей економ≥ки на середньо-строковий пер≥од;
програм розвитку окремих галузей економ≥ки (ст. 5 «акону ”крањни "ѕро
державне прогнозуванн¤ та розробленн¤ програм економ≥чного ≥ соц≥ального
розвитку ”крањни");
- управл≥нн¤ ¤к правова фбрма державного регулюванн¤ еко-ном≥ки означаЇ
прийн¤тт¤ компетентним органом юридичне значущих р≥шень дл¤ суб'Їкт≥в
господарюванн¤ з оперативних питань господарського житт¤ (державна реЇстрац≥¤
суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥,
встановленн¤ л≥м≥т≥в використанн¤ природних ресурс≥в, квотуванн¤
зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й тощо);
- контроль ¤к правова форма державного регулюванн¤ економ≥ки - це сукупн≥сть
орган≥зац≥йно-техн≥чних ≥ правових заход≥в, спр¤мованих на визначенн¤
компетентними органами ступен¤ в≥дпов≥дност≥ фактичних напр¤м≥в ≥ результат≥в
д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарського житт¤ встановленим державою правилам,
нормам ≥ нормативам, а також ви¤вленн¤ порушень у д≥¤льност≥ цих суб'Їкт≥в,
вжитт¤ заход≥в щодо њх усуненн¤, у тому числ≥ застосуванн¤
господарсько-правових санкц≥й.
“ак, в≥дпов≥дно до ст. 32 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"
контроль за окремими сторонами д≥¤льност≥ п≥дприЇмства зд≥йснюють: державна
податкова ≥нспекц≥¤ (за додержанн¤м податкового законодавства, правильн≥стю
обчисленн¤, повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати до бюджет≥в, державних ц≥льових
фонд≥в податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), а також неподаткових доход≥в,
установлених законодавством); державна контрольно-рев≥з≥йна служба (за
витрачанн¤м кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, њх збереженн¤м, станом ≥
достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в м≥н≥стерствах, в≥домствах,
державних ком≥тетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на
п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х, ¤к≥ отримують кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та
державних валютних фонд≥в, розробленн¤ пропозиц≥й щодо усуненн¤ ви¤влених
недол≥к≥в ≥ порушень та запоб≥ганн¤ њм у подальшому); державн≥ органи, на ¤к≥
покладено нагл¤д за безпекою виробництва та прац≥, протипожежною та еколог≥чною
безпекою, ≥нш≥ органи в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни;
- нормативне регулюванн¤ ¤к правова форма державного регулюванн¤ економ≥ки
означаЇ встановленн¤ компетентними державними органами правил зд≥йсненн¤
господарськоњ д≥¤льност≥. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом визначенн¤ правового статусу
суб'Їкт≥в господарюванн¤, правового режиму њхнього майна; правових засад ≥
гарант≥й п≥дприЇмництва; правил конкуренц≥њ та норм ан-тимонопольного
регулюванн¤; пор¤дку укладанн¤ та виконанн¤ господарських договор≥в, заход≥в
майновоњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ у зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥;
засад зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та митноњ справи тощо.
ѕравов≥ форми державного регулюванн¤ економ≥ки реал≥зуютьс¤ за допомогою певних
способ≥в впливу на повед≥нку суб'Їкт≥в господарюванн¤. “ак≥ передбачен≥
законодавством способи впливу держави на повед≥нку суб'Їкт≥в господарського
житт¤ з
метою отриманн¤ необх≥дного сусп≥льству результату можна назвати методами
державного регулюванн¤.
“радиц≥йно в науц≥ господарського права вид≥л¤ють дв≥ групи метод≥в впливу
держави на економ≥ку, на повед≥нку суб'Їкт≥в господарюванн¤ - адм≥н≥стративн≥
та економ≥чн≥. ¬иход¤чи з цього, адм≥н≥стративн≥ методи - це так≥ способи
впливу держави, за ¤ких необх≥дний сусп≥льству результат дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом
пр¤мого наказу (обов'¤зкового припису) компетентного органу, що п≥дл¤гаЇ
виконанню суб'Їктом господарюванн¤ незалежно в≥д того, чи виг≥дно це виконанн¤
йому економ≥чно, чи н≥.
≈коном≥чн≥ методи - це так≥ способи впливу держави на економ≥ку, на суб'Їкт≥в
господарюванн¤, за ¤ких необх≥дний сусп≥льству результат дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом
стимулюванн¤' сусп≥льного виробництва, через економ≥чний ≥нтерес виконавц≥в (¤к
за допомогою матер≥ального заохоченн¤, так ≥ за допомогою майновоњ
в≥дпов≥дальност≥ за результати господарськоњ д≥¤льност≥).
јдм≥н≥стративн≥ та економ≥чн≥ методи застосовуютьс¤ у межах чинного
господарського законодавства залежно в≥д конкретних економ≥чних, пол≥тичних та
≥нших умов, а також виход¤чи з мети ≥ завдань, що сто¤ть перед державою ≥
сусп≥льством на певному ≥сторичному пром≥жку часу.
« часом елемент державного регулюванн¤ зменшуватиметьс¤, норми господарського
права ”крањни будуть "комерц≥ал≥зуватис¤". ¬оно перетворюватиметьс¤
на комерц≥йне право, ¤ке д≥¤тиме паралельно з цив≥льним.
” крањнах ринковоњ економ≥ки правов≥ системи традиц≥йно включають комерц≥йне
(не господарське, ¤к у нас) право. ÷е системи норм права, що регулюють
комерц≥йну д≥¤льн≥сть у широкому розум≥нн≥, тобто виробництво ≥ куп≥влю-продаж
товар≥в, роб≥т, послуг (а не в розум≥нн≥ "правил торг≥вл≥"). ” таких
крањнах, ¤к Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, —получен≥ Ўтати јмерики, комерц≥йне право
кодиф≥ковано у форм≥ комерц≥йних кодекс≥в (в япон≥њ - господарського кодексу),
¤к≥ д≥ють паралельно з цив≥льними кодексами.
І 2. √осподарськ≥ правов≥дносини, њх ознаки та види
” сфер≥ економ≥ки виникають ≥ функц≥онують р≥зноман≥тн≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з
господарською д≥¤льн≥стю. «окрема, держава зд≥йснюЇ функц≥њ загального
управл≥нн¤ економ≥кою, « ц≥Їю метою у центр≥ й на м≥сц¤х д≥ють органи державноњ
виконавчоњ влади - м≥н≥стерства, державн≥ ком≥тети, ≥нш≥ центральн≥ органи.
ќтже, у народному господарств≥ складаютьс¤ управл≥нськ≥ в≥дносини м≥ж цими
органами та п≥дприЇмствами. ÷≥ в≥дносини регулюютьс¤ адм≥н≥стративним правом,
тобто Ї адм≥н≥стративними правов≥дносинами.
” народному господарств≥ застосовуЇтьс¤ наймана прац¤ прац≥вник≥в. ¬≥дносини
щодо орган≥зац≥њ њњ застосуванн¤, оплати прац≥, часу прац≥ ≥ в≥дпочинку,
гарант≥й та компенсац≥й тощо регулюЇ трудове право.
√осподарююч≥ суб'Їкти у процес≥ господарюванн¤ волод≥ють ≥ користуютьс¤
природними ресурсами. ¬≥дносини щодо природокористуванн¤ регулюютьс¤
природоресурсовими галуз¤ми права (земельне, водне, г≥рниче, л≥сове, еколог≥чне
тощо).
√осподарююч≥ суб'Їкти формують з прибутку ≥ використовують власн≥ ф≥нансов≥
ресурси, Ї платниками податк≥в тощо. ќтже, вони Ї суб'Їктами ф≥нансових
правов≥дносин.
ћ≥ж п≥дприЇмствами, п≥дприЇмц¤ми та громад¤нами виникають майнов≥ в≥дносини
щодо задоволенн¤ особистих потреб громад¤н у товарах, роботах ≥ послугах. ÷≥
в≥дносини регулюЇ цив≥льне право.
¬изнавати вс≥ зазначен≥ в≥дносини господарськими, ¤к це ≥нод≥ робитьс¤ в
л≥тератур≥, означало б, що спец≥альноњ категор≥њ господарських в≥дносин взагал≥
не ≥снуЇ. ќб'Їктивно необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ вони за
своЇю економ≥чною природою не Ї господарськими. ÷≥ в≥дносини лише створюють
орган≥зац≥йн≥, матер≥альн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ передумови функц≥онуванн¤
господарських в≥дносин.
√осподарсько-правова концепц≥¤ визначаЇ господарськ≥ в≥дносини у власному
(спец≥альному) розум≥нн≥, а саме: господарськими Ї в≥дносини м≥ж господарюючими
суб'Їктами (п≥дприЇмствами, п≥дприЇмц¤ми) та органами управл≥нн¤, ¤к≥
утворюютьс¤ у процес≥ орган≥зац≥њ ≥ безпосереднього зд≥йсненн¤ господарськоњ
д≥¤льност≥. √осподарськ≥ в≥дносини, ¤к предмет регулюванн¤, складаютьс¤ лише з
двох елемент≥в - орган≥зац≥йного (орган≥зац≥¤ виробництва, об≥гу) ≥ майнового.
—укупн≥сть господарських в≥дносин у такому вузькому розум≥нн≥ Ї предметом
господарського права. «а предметом у такому розум≥нн≥ господарське право
вир≥зн¤Їтьс¤ з ≥нших галузей права, норми ¤ких д≥ють у народному господарств≥.
√осподарськ≥ в≥дносини мають певн≥ ознаки. Ќасамперед це обмежене, пор≥вн¤но з
цив≥льним правом, коло суб'Їкт≥в. “акими суб'Їктами Ї:
господарськ≥ орган≥зац≥њ, створен≥ дл¤ безпосередньоњ господарськоњ д≥¤льност≥
≥ зареЇстрован≥ ¤к юридичн≥ особи;
державн≥ ≥ недержавн≥ органи, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ економ≥кою
(м≥н≥стерства, держком≥тети, господарськ≥ об'Їднанн¤, управл≥нн¤ тощо);
структурн≥ п≥дрозд≥ли господарських орган≥зац≥й, над≥лен≥ компетенц≥Їю щодо
зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥;
ф≥зичн≥ особи, оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ у статус≥ п≥дприЇмц≥в;
державн≥ ≥ громадськ≥ установи та орган≥зац≥њ, що Ї споживачами продукц≥њ
(товар≥в), роб≥т та послуг.
ќсобливим суб'Їктом господарських в≥дносин Ї держава, в≥д ≥мен≥ ¤коњ д≥ють њњ
органи.
ƒругою характерною ознакою господарських в≥дносин Ї поЇднанн¤ в них
орган≥зац≥йних ≥ майнових елемент≥в. “аке поЇднанн¤ зумовлено тим, що одн≥Їю з
правових п≥дстав виникненн¤ та функц≥онуванн¤ господарських правов≥дносин м≥ж
господарюючими суб'Їктами та њх контрагентами Ї "акти плануванн¤"
(ст. 152 ÷ив≥льного кодексу ”крањнськоњ –—–), зокрема, державн≥ замовленн¤.
ѕравовою п≥дставою виникненн¤ господарських правов≥дносин Ї р≥шенн¤ њхн≥х
суб'Їкт≥в укласти в≥дпов≥дний догов≥р (п. 1 ст. 21, п. 2 ст. 22 «акону ”крањни
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ÷≥ р≥шенн¤ грунтуютьс¤ на планах
п≥дприЇмств (плани економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, б≥знес-плани).
“рет¤ ознака господарських в≥дносин - њх матер≥альний зм≥ст, тобто сусп≥льне
виробництво ≥ реал≥зац≥¤ (оборот) господарюючими суб'Їктами продукц≥њ
(виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг).
«а наведеними ознаками господарських в≥дносин можна розмежувати предмети
регулюванн¤ цив≥льного ≥ господарського права. ќтже, норми цив≥льного права
ун≥версальн≥ ≥ поширюютьс¤ на ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б незалежно в≥д
д≥¤льност≥, ¤кою вони займаютьс¤. Ќорми господарського права спец≥альн≥ в тому
розум≥нн≥, що д≥ють лише стосовно юридичних ос≥б, њх структурних п≥дрозд≥л≥в,
окремих п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ зд≥йснюють сусп≥льну господарську д≥¤льн≥сть ≥
споживають њњ результати. “обто предмет господарського права вужчий за предмет
цив≥льного права. ÷ив≥льне право складаЇтьс¤ з норм одн≥Їњ галуз≥, ¤к≥ на
засадах юридичноњ р≥вност≥ суб'Їкт≥в регулюють майнов≥ ≥ особист≥ не-майнов≥
в≥дносини; господарське право в≥дпов≥дно до законодавства Ї комплексною
галуззю. ¬оно грунтуЇтьс¤ на загальних нормах цив≥льного права про
правоздатн≥сть юридичних ос≥б, зобов'¤занн¤х та нормах про окрем≥ види
господарських договор≥в. ” господарському прав≥ об'Їднуютьс¤ також т≥ норми
адм≥н≥стративного, ф≥нансового й ≥нших галузей права, ¤к≥ регулюють
господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств та ≥нших господарюючих суб'Їкт≥в.
—укупн≥сть господарських в≥дносин, ¤к≥ складаютьс¤ м≥ж господарюючими
суб'Їктами, њхн≥ми контрагентами, органами управл≥нн¤ у процес≥ орган≥зац≥њ ≥
зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ,
виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, становить предмет господарського права.
¬иход¤чи з цього господарське право можна визначити ¤к систему правових норм,
що регулюють господарськ≥ в≥дносини у процес≥ орган≥зац≥њ та безпосереднього
зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
√осподарськ≥ правов≥дносини можуть бути класиф≥кован≥ за р≥зними ознаками.
“ак, за характером правов≥дносин розр≥зн¤ють:
- в≥дносини щодо безпосереднього зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥
(виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг);
- в≥дносини щодо управл≥нн¤ (у тому числ≥ орган≥зац≥њ) господарською д≥¤льн≥стю
(державна реЇстрац≥¤, л≥цензуванн¤, патентуванн¤, квотуванн¤ та ≥нш≥ форми
державного регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥).
«а взаЇмним становищем стор≥н правов≥дносини под≥л¤ютьс¤ на-
- горизонтальн≥, учасники ¤ких р≥вноправн≥;
- вертикальн≥, в ¤ких одним з учасник≥в виступаЇ орган управл≥нн¤, у тому числ≥
власник майна чи уповноважений ним орган.
«а сферою д≥њ правов≥дносини под≥л¤ютьс¤ на:
- внутр≥шньогосподарськ≥, що виникають всередин≥ господарськоњ орган≥зац≥њ м≥ж
њњ структурними п≥дрозд≥лами;
- м≥жгосподарськ≥ (зовн≥шньогосподарськ≥), що виникають м≥ж юридичне
самост≥йними суб'Їктами господарюванн¤.
«а галуз¤ми народного господарства ≥ сферами управл≥нн¤, в ¤ких вони виникають
≥ функц≥онують, вид≥л¤ють так≥ правов≥дносини:
- у галуз≥ промисловост≥;
- у галуз≥ с≥льського господарства;
- у галуз≥ транспорту;
- у галуз≥ кап≥тального буд≥вництва;
- у сфер≥ приватизац≥њ;
- у сфер≥ антимонопольного регулюванн¤;
- у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ тощо.
І 3. ћетоди господарського права
ћетоди господарського права - це сукупн≥сть способ≥в регулюючого впливу норм
господарського права на повед≥нку суб'Їкт≥в господарських правов≥дносин.
онцептуально методи господарського права будуютьс¤ на двох принципах:
загальнодозв≥льному ("дозволено все, що не заборонено законом"), за
¤ким д≥ють п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмц≥, та зобов'¤зуючому ("суб'Їкти
господарського права зобов'¤зан≥ ≥ мають вчин¤ти те, що на них покладено
законом"). ÷ей принцип в основному стосуЇтьс¤ орган≥в державного
управл≥нн¤ економ≥кою. як зазначаЇтьс¤ у ст. 19 онституц≥њ ”крањни, органи
державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зобов'¤зан≥ д≥¤ти лише на
п≥дстав≥, в межах повноважень та у спос≥б, що передбачен≥ онституц≥Їю та
законами ”крањни.
√осподарськ≥ в≥дносини Ї комплексними в≥дносинами. ¬они поЇднують у соб≥
орган≥зац≥йн≥ ≥ майнов≥ (варт≥сн≥) елементи. “ому у господарському прав≥ ¤к
комплексн≥й галуз≥ права загалом д≥ють три (а не один, ¤к у некомплексних
галуз¤х) основн≥ методи правового регулюванн¤.
ѕередус≥м це метод автономних р≥шень суб'Їкт≥в господарських в≥дносин. ¬≥н
грунтуЇтьс¤ на тому, що п≥дприЇмства, п≥дприЇмц≥ мають право з власноњ
≥н≥ц≥ативи приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, ¤к≥ не суперечать законодавству ”крањни
(ст. 27 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", статт≥ 3, 5
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво"). ÷е означаЇ, що суб'Їкти
господарських в≥дносин самост≥йно: а) планують свою господарську д≥¤льн≥сть; б)
в межах законодавства в≥льно обирають предмети господарських договор≥в ≥
визначають зобов'¤занн¤ в них, вс≥ необх≥дн≥ умови господарських взаЇмов≥дносин
(статт≥ 20, 21 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ст. 5
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво").
≤снуЇ ще метод владних припис≥в (вимог закон≥в ≥ вказ≥вок компетентних орган≥в,
обов'¤зкових дл¤ суб'Їкт≥в господарських в≥дносин). «г≥дно з ним д≥¤льн≥сть
(повед≥нка) суб'Їкт≥в п≥дпор¤дковуЇтьс¤ обов'¤зковим модел¤м правов≥дносин,
визначеним законодавством. ÷е, зокрема, обов'¤зков≥сть додержанн¤ заборон
закону щодо зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ (л≥ценз≥њ, квоти, спец≥альн≥
режими тощо), обов'¤зок визначених у законодавств≥ п≥дприЇмств укладати з
державою державн≥ контракти та ≥н.
” господарському прав≥ д≥Ї також метод рекомендац≥й. ƒержава регулюЇ повед≥нку
суб'Їкт≥в господарських в≥дносин шл¤хом рекомендованих моделей в≥дпов≥дних правов≥дносин.
Ќаприклад, зразков≥ форми договор≥в щодо окремих вид≥в в≥дносин, методичн≥
рекомендац≥њ стосовно окремих вид≥в д≥¤льност≥ у сфеpi господарюванн¤ - це
приклади застосуванн¤ державою зазначеного методу.
«алежно в≥д конкретних господарських ситуац≥й, ≥нтересу держави стосовно тих
або ≥нших господарських в≥дносин та ≥нших чинник≥в, що регулюють господарське
житт¤, можуть використовуватис¤ будь-¤к≥ ≥з зазначених метод≥в, виход¤чи з
того, ¤кий з них буде найефективн≥шим.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. „им визначаЇтьс¤ зм≥ст предмета господарського права?
2. ўо таке господарська д≥¤льн≥сть? як≥ њњ види ви знаЇте?
3. як≥ сектори економ≥ки регулюЇ господарське право?
4. як≥ види правов≥дносин складаютьс¤ у процес≥ господарюванн¤?
5. ўо таке господарськ≥ в≥дносини?
6. Ќазв≥ть характерн≥ ознаки господарських в≥дносин.
7. ƒайте визначенн¤ предмета господарського права.
8. ўо таке метод автономних р≥шень?
9. –озкрийте зм≥ст методу владних припис≥в.
10. ўо ¤вл¤Ї собою метод рекомендац≥й?
