–озд≥л XX. ѕравове регулюванн¤ страховоњ д≥¤льност≥
І 1. ѕон¤тт¤ страховоњ д≥¤льност≥. «аконодавство про страхову д≥¤льн≥сть
¬ умовах функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки, основу ¤коњ становить господарська
(п≥дприЇмницька) д≥¤льн≥сть з використанн¤м р≥зних форм власност≥, та механ≥зму
державного регулюванн¤ в≥дносин у сфер≥ економ≥ки потреба суб'Їкт≥в
господарськоњ д≥¤льност≥ у захист≥ своњх майнових прав та охоронюваних законом
≥нтерес≥в в≥д р≥зноман≥тних ризик≥в зростаЇ.
≤нтерес у створенн≥ адекватного розвиненим економ≥чним в≥дносинам ринку
страхових послуг про¤вл¤ють не т≥льки суб'Їкти господарюванн¤, а й держава, ¤ка
за≥нтересована у страховому захист≥ державного майна. ÷≥ питанн¤ вир≥шуютьс¤
шл¤хом впровадженн¤ в ”крањн≥ перев≥рених св≥товою практикою форм ≥ вид≥в
страхуванн¤.
—трахуванн¤ - одна з галузей економ≥ки ”крањни, в ¤к≥й останн≥ми роками
спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ основних показник≥в. «а п≥дсумками 1999 р. загальний
розм≥р статутного фонду ус≥х страховик≥в зр≥с на 177 млн. гривень, або б≥льш ¤к
у 2 рази, ≥ на 1 с≥чн¤ 2000 р. становив 327,9 млн. гривень. —трахов≥ резерви
зросли на 20 в≥дсотк≥в ≥ дос¤гли 537 млн. гривень. Ѕалансовий прибуток,
страховик≥в дос¤г 234 млн. гривень (у 1998 р. - 179 млн. гривень). «агальна
сума страхових внеск≥в, одержаних украњнськими страховиками прот¤гом 1999 p.,
дор≥внювала 1,16 млрд. гривень, що на 48 в≥дсотк≥в б≥льше, н≥ж у 1998 р. як ≥ в
попередн≥ роки, спостер≥гаЇтьс¤ перевищенн¤ в 2 рази темп≥в надходженн¤
страхових прем≥й над темпами ≥нфл¤ц≥њ.
–азом з тим на розвиток страхового ринку в ”крањн≥ негативний влив справл¤ють:
- в≥дсутн≥сть економ≥чноњ стаб≥льност≥, сталого зростанн¤ виробництва,
неплатоспроможн≥сть населенн¤ та деф≥цит ф≥нансових ресурс≥в;
- значна взаЇмна заборгован≥сть, накопиченн¤ неплатеж≥в ≥ збитков≥сть б≥льшост≥
п≥дприЇмств;
- неповна ≥ фрагментарна законодавча база, в≥дсутн≥сть державних преференц≥й на
страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, про¤ви монопол≥зму;
- високий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ (понад 10 в≥дсотк≥в), внасл≥док чого зд≥йсненн¤
довгострокових (накопичувальних) вид≥в страхуванн¤ у нац≥ональн≥й валют≥
неможливе;
- слабкий розвиток фондового ринку, що не даЇ змоги використовувати ц≥нн≥
папери ¤к категор≥ю актив≥в дл¤ захищеного розм≥щенн¤ страхових резерв≥в;
- в≥дсутн≥сть вторинного ринку страхових послуг, механ≥зм≥в ефективноњ
взаЇмод≥њ банк≥вського та страхового сектора економ≥ки, низький р≥вень розвитку
допом≥жноњ ≥нфраструктури страхового ринку;
- неналежний р≥вень ≥нформац≥њ про стан ≥ можливост≥ страхового ринку, дов≥ри
населенн¤ до страхуванн¤.
—ерйозну загрозу нормальному функц≥онуванню страхового ринку ”крањни також
становить тенденц≥¤ до монопол≥зац≥њ страхового ринку в ≥нтересах окремих м≥н≥стерств,
ф≥нансово-промислових груп або м≥сцевих адм≥н≥страц≥й.
ѕрограмою розвитку страхового ринку ”крањни на 2001- 2004 роки передбачено, що
страховий ринок маЇ розвиватис¤ на принципах:
o верховенства права - правове регулюванн¤ страховоњ д≥¤льност≥;
o системност≥ - узгодженн¤ заход≥в щодо реформуванн¤ страхового ринку ≥з
заходами ≥ планами ≥нших галузей економ≥ки, обгрунтуванн¤ можливост≥
запровадженн¤ обов'¤зкових вид≥в страхуванн¤, що повинно в≥дпов≥дати майновому
стану громад¤н ≥ проводитис¤ паралельно ≥з заходами, спр¤мованими на п≥двищенн¤
доход≥в громад¤н;
o конкурентност≥ - держава гарантуЇ вс≥м страхувальникам ≥ страховикам
(в≥тчизн¤ним та ≥ноземним) в≥льний виб≥р вид≥в страхуванн¤ та р≥вн≥ можливост≥
у провадженн≥ д≥¤льност≥, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку страхуванн¤ з
метою забезпеченн¤ реал≥зац≥њ права Ќа ефективний страховий захист та в≥льний
виб≥р страховика;
o стаб≥льност≥ - забезпеченн¤ сталого, над≥йного ≥ привабливого ринку страхових
послуг шл¤хом створенн¤ державою зрозум≥лих та ефективних механ≥зм≥в ≥ правил
його функц≥онуванн¤;
o обмеженн¤ присутност≥ держави на страховому ринку - держава поступово
в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д про¤в≥в монопол≥зму на страховому ринку, не втручаЇтьс¤ у
д≥¤льн≥сть страховик≥в, кр≥м питань оподаткуванн¤, формуванн¤ статутних
кап≥тал≥в, встановленн¤ правил формуванн¤, розм≥щенн¤ та обл≥ку страхових
резерв≥в, контролю за платоспроможн≥стю страховик≥в;
o мотивац≥њ д≥¤льност≥ страховик≥в ≥ страхувальник≥в - держава створюЇ умови,
за ¤ких ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи за≥нтересован≥ у страхових послугах, а
страхов≥ компан≥њ - в наданн≥ цих послуг,
o дов≥ри - внутр≥шн¤ руш≥йна сила розвитку страхового ринку, основана на
моральн≥й та матер≥альн≥й в≥дпов≥дальност≥ страховика перед страхувальником, на
над≥йному правовому захист≥ страхувальника.
¬с≥ ц≥ принципи реал≥зуютьс¤ при зд≥йсненн≥ страховоњ д≥¤льност≥.
—трахова д≥¤льн≥сть - це врегульована нормами права господарська д≥¤льн≥сть
страхових орган≥зац≥й з наданн¤ страхових послуг за рахунок сформованих
страхових фонд≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ, ¤к правило, з метою
отриманн¤ прибутку.
«≥ зм≥сту законодавства про страхуванн¤ можна зробити висновок, що страхова
д≥¤льн≥сть охоплюЇ так≥ види господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к: страхуванн¤,
перестраховуванн¤ ≥ ф≥нансову д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з формуванн¤м, розм≥щенн¤м
страхових резерв≥в та њх управл≥нн¤м.
¬≥дносини щодо зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥ регулюютьс¤ р¤дом
нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ залежно в≥д сфери њх д≥њ под≥л¤ютьс¤ на загальне
законодавство про п≥дприЇмництво (в частин≥, що стосуЇтьс¤ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ на страховому ринку) ≥ спец≥альне законодавство про страхову
д≥¤льн≥сть ¤к окремий вид п≥дприЇмництва.
—еред" загальних нормативно-правових акт≥в, що застосовуютьс¤ дл¤
регулюванн¤ страховоњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, передус≥м сл≥д назвати закони
”крањни "ѕро власн≥сть", "ѕро п≥дприЇмництво", "ѕро
господарськ≥ товариства", "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в
господарськоњ д≥¤льност≥" тощо.
—истему спец≥ального законодавства про страхову д≥¤льн≥сть очолюЇ «акон ”крањни
"ѕро страхуванн¤" в≥д 7 березн¤ 1996 р., ўо регулюЇ в≥дносини у сфер≥
страхуванн¤ ≥ спр¤мований на утворенн¤ ринку страхових послуг, посиленн¤
страхового захисту майнових ≥нтерес≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та
громад¤н.
—еред акт≥в спец≥ального законодавства можна вид≥лити р¤д постанов аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни: "ѕро пор¤док та умови обов'¤зкового ав≥ац≥йного
страхуванн¤" в≥д 13 липн¤ 1998 р. є 1083, "ѕро впровадженн¤ механ≥зму
страхуванн¤ експортних та кредитних ризик≥в" в≥д 17 серпн¤ 1998 p. є 1280,
"ѕро впор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ страхових брокер≥в" в≥д 29 кв≥тн¤ 1999
р. є 747 та ≥нш≥.
—л≥д зазначити, що в≥дпов≥дно до наказу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в тимчасово, до
затвердженн¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни нормативно-правових акт≥в з питань
страховоњ д≥¤льност≥ ≥ набутт¤ ними чинност≥, застосовуютьс¤ нормативно-правов≥
акти ом≥тету у справах нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю, ¤кий було л≥кв≥довано
зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро зм≥ни у структур≥ центральних
орган≥в виконавчоњ влади" в≥д 15 грудн¤ 1999 р. є 1573.
¬ажливе м≥сце у систем≥ законодавства про страхову д≥¤льн≥сть належить ѕравилам
страхуванн¤, що розробл¤ютьс¤ страховиком дл¤ кожного виду страхуванн¤ окремо ≥
п≥дл¤гають затвердженню ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни при видач≥ л≥ценз≥њ на
право зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного виду страхуванн¤.
¬≥дпов≥дно до ст. 16 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤" ѕравила
страхуванн¤ повинн≥ м≥стити:
перел≥к об'Їкт≥в страхуванн¤;
пор¤док визначенн¤ страхових сум;
страхов≥ ризики;
виключенн¤ ≥з страхових випадк≥в ≥ обмеженн¤ страхуванн¤;
терм≥н та м≥сце д≥њ договору страхуванн¤;
пор¤док укладенн¤ договору страхуванн¤;
права та обов'¤зки стор≥н;
д≥њ страхувальника при настанн≥ страхового випадку;
перел≥к документ≥в, що п≥дтверджують настанн¤ страхового випадку та розм≥р
збитк≥в;
пор¤док ≥ умови виплат страхових сум;
терм≥н прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про виплату або в≥дмову у виплат≥ страхових сум та
страхового в≥дшкодуванн¤;
умови припиненн¤ договору страхуванн¤;
пор¤док вир≥шенн¤ спор≥в;
страхов≥ тарифи;
особлив≥ умови.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни маЇ право в≥дмовити у видач≥ л≥ценз≥њ, ¤кщо
подан≥ правила страхуванн¤ суперечать чинному законодавству та не в≥дпов≥дають
вимогам ц≥Їњ статт≥.
” раз≥ коли до правил страхуванн¤ внос¤тьс¤ зм≥ни, страховик повинен подати ц≥
зм≥ни до ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни дл¤ погодженн¤.
І 2. ѕравове становище учасник≥в страховоњ д≥¤льност≥
√оловними учасниками, ¤к≥ зд≥йснюють страхову д≥¤льн≥сть, Ї страховики -
юридичн≥ особи, ¤к≥ створен≥ у форм≥ акц≥онерних, повних, командитних товариств
або товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю зг≥дно з «аконом ”крањни "ѕро
господарськ≥ товариства" з урахуванн¤м особливостей, передбачених «аконом
”крањни "ѕро страхуванн¤", а також ¤к≥ одержали у встановленому
пор¤дку л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥. ”часник≥в страховика маЇ
бути не менше трьох. —трахова д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ виключно
страховиками - резидентами ”крањни.
¬ де¤ких випадках, встановлених законодавством ”крањни, страховиками визнаютьс¤
державн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ створен≥ ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до «акону ”крањни
"ѕро страхуванн¤".
«агальна частка ≥ноземних юридичних ос≥б та ≥ноземних громад¤н у статутному
фонд≥ страховика не може перевищувати 49 в≥дсотк≥в, кр≥м випадку, передбаченого
ст. 43 «акону, тобто у раз≥ залученн¤ до числа учасник≥в страховика ≥ноземних
страховик≥в, за умови проведенн¤ ними вс≥х розрахунк≥в за зобов'¤занн¤ми та
боргами страховика, терм≥н сплати ¤ких уже настав. ѕри цьому частка ≥ноземних
учасник≥в у статутному фонд≥ може бути встановлена на р≥вн≥ не б≥льше 50
в≥дсотк≥в загального розм≥ру статутного фонду, кр≥м страховик≥в, ¤к≥ отримали
л≥ценз≥ю на право страхуванн¤ житт¤, дл¤ ¤ких частка ≥ноземних учасник≥в не
може перевищувати 49 в≥дсотк≥в загального розм≥ру статутного фонду.
«агальний розм≥р внеск≥в страховика до статутних фонд≥в ≥нших страховик≥в
”крањни не може перевищувати 20 в≥дсотк≥в його власного статутного фонду, в
тому числ≥ розм≥р внеску до статутного фонду окремого страховика не може
перевищувати 5 в≥дсотк≥в.
„астка грошових внеск≥в у сплаченому статутному фонд≥ страховика маЇ бути не
менше 60 в≥дсотк≥в. ƒопускаЇтьс¤ сплата грошовоњ частини внеск≥в до статутного
фонду страховика ц≥нними паперами, що випускаютьс¤ державою за њх ном≥нальною
варт≥стю у пор¤дку, визначеному ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, але не б≥льше
25 в≥дсотк≥в загального розм≥ру статутного фонду.
«аконом встановлено певн≥ особливост≥ формуванн¤ статутного фонду страховоњ
компан≥њ. «аборон¤Їтьс¤ використовувати дл¤ формуванн¤ статутного фонду кошти
страхових резерв≥в, а також кошти, одержан≥ в кредит та п≥д заставу, ≥ вносити
нематер≥альн≥ активи.
¬≥дпов≥дно до ст. 9 «акону ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в
господарськоњ д≥¤льност≥" та ст. 2 «акону ”крањни "ѕро
страхуванн¤" страхова д≥¤льн≥сть п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню.
«а встановленою на сьогодн≥ процедурою ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни видаЇ
страховикам л≥ценз≥ю на проведенн¤ конкретних вид≥в страхуванн¤ ≥
перестраховуванн¤, передбачених ст. 4 «акону ”крањни "ѕро
страхуванн¤".
—траховики, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю на страхуванн¤ житт¤, не мають права
займатис¤ ≥ншими видами страхуванн¤.
ƒл¤ одержанн¤ л≥ценз≥њ страховик подаЇ до ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни за¤ву,
до ¤коњ додаютьс¤:
- коп≥њ установчих документ≥в та коп≥¤ св≥доцтва про реЇстрац≥ю;
- дов≥дки банк≥в або висновки аудиторських ф≥рм (аудитор≥в), що п≥дтверджують
розм≥р сплаченого статутного фонду;
- дов≥дка про ф≥нансовий стан засновник≥в страховика, п≥дтверджена аудитором
(аудиторською ф≥рмою), ¤кщо страховик створений у форм≥ повного чи командитного
товариства або товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю;
- правила (умови) страхуванн¤;
- економ≥чне обгрунтуванн¤ запланованоњ страховоњ (перестрахувальноњ)
д≥¤льност≥;
- ≥нформац≥¤ про учасник≥в страховика, голову виконавчого органу та його
заступник≥в, коп≥¤ диплома кер≥вника про вищу осв≥ту, ≥нформац≥¤ про на¤вн≥сть
в≥дпов≥дних сертиф≥кат≥в у випадках, передбачених ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в
”крањни.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни зобов'¤зане розгл¤нути за¤ву страховика про
видачу йому л≥ценз≥њ у терм≥н, що не перевищуЇ 30 дн≥в з часу одержанн¤ вс≥х
передбачених документ≥в.
¬≥дпов≥дно до ст. 39 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤" п≥дставою дл¤
в≥дмови у видач≥ юридичн≥й особ≥ л≥ценз≥њ на проведенн¤ страховоњ д≥¤льност≥
може бути нев≥дпов≥дн≥сть документ≥в, що додаютьс¤ до за¤ви, вимогам чинного
законодавства ”крањни.
ѕро в≥дмову у видач≥ л≥ценз≥њ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни пов≥домл¤Ї юридичну
особу в письмов≥й форм≥ ≥з зазначенн¤м причини в≥дмови.
—пори про в≥дмову у видач≥ або в≥дкликанн≥ л≥ценз≥њ розгл¤даЇ суд або
арб≥тражний суд.
—трахова орган≥зац≥¤ (страховик) ¤к господарське товариство може створювати
своњ ф≥л≥њ ≥ представництва, проте зд≥йснювати страхову д≥¤льн≥сть мають право
лише ф≥л≥њ.
‘≥л≥¤ страховика - це в≥докремлений п≥дрозд≥л страховика, ¤кий не Ї юридичною
особою, може мати власну назву, ¤ка повинна використовуватис¤ зг≥дно з
ѕоложенн¤м про ф≥л≥ю, маЇ в≥докремлений баланс та зд≥йснюЇ страхову д≥¤льн≥сть
за видами, на ¤к≥ страховик одержав л≥ценз≥њ, ≥ право на проведенн¤, ¤ких було
надано ф≥л≥њ загальними зборами учасник≥в страховика в повному обс¤з≥ або з
обмеженн¤ми.
ѕредставництво страховика - це в≥докремлений п≥дрозд≥л страховика, ¤кий не Ї
юридичною особою, д≥Ї в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про представництво, не маЇ права
займатис¤ страховою, а також будь-¤кою п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.
ѕредставництво виконуЇ функц≥њ ≥ задач≥ спри¤нн¤ орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненню
статутноњ д≥¤льност≥ страховика, виступаЇ в≥д ≥мен≥ страховика та ф≥нансуЇтьс¤
останн≥м.
ќск≥льки страхов≥ орган≥зац≥њ (компан≥њ) створюютьс¤ ¤к господарськ≥
товариства, њх л≥кв≥дац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому чинним
законодавством ”крањни.
ѕри л≥кв≥дац≥њ страховика в раз≥ коли учасники страховика прийн¤ли таке р≥шенн¤
≥ страховик не маЇ зобов'¤зань перед страхувальниками, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в
”крањни приймаЇ р≥шенн¤ про виключенн¤ страховика з Їдиного державного реЇстру
страховик≥в (перестраховик≥в).
¬иключенн¤ страховика з державного реЇстру суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
м≥сцевими органами влади у зв'¤зку з його л≥кв≥дац≥Їю або реорган≥зац≥Їю
зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до Їдиного державного
реЇстру страховик≥в (перестраховик≥в).
–еорган≥зац≥¤ страховика (злитт¤, приЇднанн¤, под≥л, вид≥ленн¤, перетворенн¤)
проводитьс¤ у пор¤дку, визначеному чинним законодавством, з урахуванн¤м
особливостей ≥з забезпеченн¤ правонаступництва щодо укладанн¤ договор≥в
страхуванн¤, встановлених ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.
” тих випадках, коли реорган≥зац≥¤ страховика проводитьс¤ за р≥шенн¤м
ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, така реорган≥зац≥¤ передбачаЇ:
- реорган≥зац≥ю у страхового посередника в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в, що
регулюють д≥¤льн≥сть страхових посередник≥в;
- об'Їднанн¤ к≥лькох страховик≥в ≥з визначенн¤м пор¤дку передач≥ страхових
зобов'¤зань за умови згоди на це власник≥в страховик≥в;
- залученн¤ до числа учасник≥в страховика ≥ноземних страховик≥в за умови
проведенн¤ ними вс≥х розрахунк≥в за зобов'¤занн¤ми та боргами страховика,
терм≥н сплати ¤ких уже настав. ѕри цьому частка ≥ноземних учасник≥в у
статутному фонд≥ може бути встановлена на р≥вн≥ не б≥льше 50 в≥дсотк≥в
загального розм≥ру статутного фонду, кр≥м страховик≥в, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю на
право страхуванн¤ житт¤, дл¤ ¤ких частка ≥ноземних учасник≥в не може
перевищувати 49 в≥дсотк≥в загального розм≥ру статутного фонду.
ƒ≥¤льн≥сть на ринку страхових послуг зд≥йснюють також страхов≥ посередники -
страхов≥ агенти, ¤к≥ провад¤ть свою д≥¤льн≥сть зг≥дно з ѕоложенн¤м про пор¤док
провадженн¤ д≥¤льност≥ страховими посередниками, затвердженим постановою
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 18 грудн¤ 1996 р. є 1523.
јгентська д≥¤льн≥сть - це д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
уповноважених д≥¤ти в≥д ≥мен≥ та на п≥дстав≥ дорученн¤ одного або б≥льше
страховик≥в, щодо рекламуванн¤, консультуванн¤, пропонуванн¤ страхувальникам
страхових послуг та проведенн¤ роботи, пов'¤заноњ з укладенн¤м та виконанн¤м
договор≥в страхуванн¤ (п≥дготовка ≥ укладенн¤ договор≥в страхуванн¤, виконанн¤
роб≥т з обслуговуванн¤ договор≥в), у тому числ≥ оформленн¤ вс≥х необх≥дних
документ≥в дл¤ своЇчасноњ виплати страхових сум або страхового в≥дшкодуванн¤, а
також зд≥йсненн¤ цих виплат.
Ќеналежний контроль страховика за д≥¤льн≥стю його страхових агент≥в
квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к порушенн¤ страхового законодавства.
Ќа страховому ринку ”крањни функц≥онують ≥ ≥нш≥ учасники, ¤к≥ мають певний
вплив на страхову д≥¤льн≥сть.
“ак, в≥дпов≥дно до ст. 12 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤" страховики
можуть утворювати сп≥лки, асоц≥ац≥њ та ≥нш≥ об'Їднанн¤ дл¤ координац≥њ своЇњ
д≥¤льност≥, захисту ≥нтерес≥в своњх член≥в та зд≥йсненн¤ сп≥льних програм, ¤кщо
њх утворенн¤ не суперечить законодавству ”крањни. ÷≥ об'Їднанн¤ не можуть
займатис¤ страховою д≥¤льн≥стю, а тому не можуть б≥ти визнан≥ њњ суб'Їктами.
ќб'Їднанн¤ страховик≥в д≥ють на п≥дстав≥ статут≥в ≥ набувають прав юридичноњ
особи п≥сл¤ њх державноњ реЇстрац≥њ. ќрган, що реЇструЇ об'Їднанн¤ страховик≥в,
у 10-денний терм≥н з дн¤ реЇстрац≥њ пов≥домл¤Ї про це ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в
”крањни.
—траховики, ¤ким дозволено займатис¤ страхуванн¤м в≥дпов≥дальност≥ власник≥в
транспортних засоб≥в за шкоду, запод≥¤ну
трет≥м особам, та за умовами, передбаченими м≥жнародними договорами ”крањни
щодо зазначеного виду страхуванн¤, зобов'¤зан≥ утворити ћоторне (транспортне)
страхове бюро, ¤ке Ї юридичною особою, що утримуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в страховик≥в.
—траховики, ¤ким дозволено займатис¤ страхуванн¤м ав≥ац≥йних ризик≥в, та
страховики, ¤ким дозволено займатис¤ страхуванн¤м морських ризик≥в, зобов'¤зан≥
утворити јв≥ац≥йне страхове бюро та ћорське страхове бюро, ¤к≥ Ї юридичними
особами, що утримуютьс¤ за рахунок кошт≥в страховик≥в.
—траховики, ¤к≥ мають дозв≥л на страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ оператор≥в ¤дерних
установок за шкоду, що може бути запод≥¤на внасл≥док ¤дерного ≥нциденту,
зобов'¤зан≥ утворити ¤дерний страховий пул, ¤кий Ї юридичною особою, що
утримуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в страховик≥в.
І 3. ƒержавний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю
ƒержавний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ з метою додержанн¤ вимог
законодавства ”крањни про страхуванн¤, ефективного розвитку страхових послуг, запоб≥ганн¤
неплатоспроможност≥ страховик≥в та захисту ≥нтерес≥в страхувальник≥в.
ƒержавний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю на територ≥њ ”крањни зд≥йснюють
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни та його органи на м≥сц¤х, що д≥ють в≥дпов≥дно до
положенн¤, затвердженого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ќсновними функц≥¤ми ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни Ї:
1) веденн¤ Їдиного державного реЇстру страховик≥в (перестраховик≥в);
2) видача л≥ценз≥й на проведенн¤ страховоњ д≥¤льност≥;
3) контроль за платоспроможн≥стю страховик≥в щодо виконанн¤ њх страхових
зобов'¤зань перед страхувальниками;
4) встановленн¤ правил формуванн¤, розм≥щенн¤ та обл≥ку страхових резерв≥в;
5) розробка нормативних ≥ методичних документ≥в з питань страховоњ д≥¤льност≥,
що в≥днесена законом до компетенц≥њ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни;
6) узагальненн¤ практики страховоњ д≥¤льност≥, розробка ≥ поданн¤ у
встановленому пор¤дку пропозиц≥й щодо розвитку ≥ вдосконаленн¤ законодавства
”крањни про страхову д≥¤льн≥сть;
7) участь у зд≥йсненн≥ заход≥в щодо п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в дл¤
страховоњ д≥¤льност≥.
«д≥йснюючи державний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в
”крањни маЇ право:
1) у межах своЇњ компетенц≥њ одержувати в≥д страховик≥в встановлену зв≥тн≥сть
про страхову д≥¤льн≥сть та ≥нформац≥ю про њх ф≥нансовий стан, а також
≥нформац≥ю в≥д п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, у тому числ≥ банк≥в та
громад¤н, необх≥дну дл¤ виконанн¤ покладених на нього функц≥й;
2) проводити перев≥рку щодо правильност≥ застосуванн¤ страховиками
законодавства ”крањни про страхову д≥¤льн≥сть ≥ достов≥рност≥ њх зв≥тност≥ за
показниками, що характеризують виконанн¤ договор≥в страхуванн¤, не част≥ше
одного разу на р≥к, призначати проведенн¤ за рахунок страховика додатковоњ
обов'¤зковоњ аудиторськоњ перев≥рки з визначенн¤м аудитора;
3) при ви¤вленн≥ порушень страховиками вимог законодавства ”крањни про страхову
д≥¤льн≥сть давати њм приписи про њх усуненн¤, а у раз≥ невиконанн¤ припис≥в
зупин¤ти або обмежувати д≥ю л≥ценз≥й цих страховик≥в до усуненн¤ ви¤влених
порушень чи приймати р≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ л≥ценз≥й та виключенн¤ з
державного реЇстру страховик≥в (перестраховик≥в). —пори про в≥дкликанн¤
л≥ценз≥њ розгл¤даЇ суд або арб≥тражний суд. ѕоновленн¤ д≥њ л≥ценз≥њ п≥сл¤ њњ
в≥дкликанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому статт¤ми 38 ≥ 39 «акону
”крањни "ѕро страхуванн¤";
4) звертатис¤ до арб≥тражного суду з позовом про скасуванн¤ державноњ
реЇстрац≥њ страховика ¤к суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у випадках,
передбачених ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво".
як одну з форм державного регулюванн¤ страховоњ д≥¤льност≥ можна розгл¤дати
примусову санац≥ю страховика, ¤ку ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни маЇ право
провести у випадках:
- невиконанн¤ страховиком зобов'¤зань перед страхувальниками прот¤гом б≥льше
трьох м≥с¤ц≥в;
- недос¤гненн¤ страховиком визначеного законодавством ”крањни розм≥ру
статутного фонду;
- ≥нших випадках, визначених чинним законодавством ”крањни.
ѕримусова санац≥¤ передбачаЇ:
- проведенн¤ комплексноњ перев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥
страховика, у тому числ≥ обов'¤зковоњ аудиторськоњ перев≥рки;
- встановленн¤ заборони на в≥льне користуванн¤ майном страховика та прийн¤тт¤
страхових зобов'¤зань без дозволу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни;
- встановленн¤ обов'¤зкового дл¤ виконанн¤ граф≥ка зд≥йсненн¤ розрахунк≥в ≥з
страхувальниками;
- прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю або реорган≥зац≥ю страховика.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. Ќа ¤ких принципах розвиваЇтьс¤ страховий ринок ”крањни?
2. ўо таке страхова д≥¤льн≥сть?
3. Ќазв≥ть основн≥ нормативно-правов≥ акти, що регулюють страхову д≥¤льн≥сть.
4. як≥ положенн¤ повинн≥ м≥стити ѕравила страхуванн¤?
5. ќхарактеризуйте правове становище страхових орган≥зац≥й.
6. ¬ ¤кому пор¤дку зд≥йснюЇтьс¤ л≥цензуванн¤ страховоњ д≥¤льност≥?
7. Ќазв≥ть в≥дом≥ вам види об'Їднань страховик≥в.
8. Ќазв≥ть основн≥ функц≥њ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни щодо зд≥йсненн¤
державного нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю.
9. якими правами над≥лено ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в при зд≥йсненн≥ державного
нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю?
