–озд≥л XXI. ѕравове регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥
І 1. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть та њњ регулюванн¤
«аконом ”крањни "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни" в≥д « серпн¤
1990 р. встановлено, що ”крањна самост≥йно зд≥йснюЇ кер≥вництво
зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, бере безпосередню участь у м≥жнародному под≥л≥
прац≥ та розвиваЇ економ≥чне сп≥вроб≥тництво з ≥ншими державами на основ≥
принцип≥в за≥нтересованост≥, р≥вноправност≥ ≥ взаЇмноњ вигоди. ѕ≥дприЇмства ≥
орган≥зац≥њ мають право вступати у пр¤м≥ господарськ≥ зв'¤зки та
сп≥вроб≥тничати з п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми ≥нших держав, створювати з
ними сп≥льн≥ п≥дприЇмства, асоц≥ац≥њ, концерни, консорц≥уми, союзи, ≥нш≥
об'Їднанн¤ (ст. 12 «акону).
«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, ¤к зазначаЇтьс¤ у ст. 25 «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", Ї частиною зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ ”крањни ≥ регулюЇтьс¤ законами ”крањни. „≥льне м≥сце серед цих
закон≥в пос≥даЇ «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д
16 кв≥тн¤ 1991 р., ¤кий визначаЇ зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ¤к д≥¤льн≥сть
суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ
д≥¤льност≥, побудовану на взаЇмов≥дносинах м≥ж ними, що маЇ м≥сце ¤к на
територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами.
«азначений «акон закр≥плюЇ принципи, ¤кими керуютьс¤ украњнськ≥ та ≥ноземн≥
суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥:
а) принцип суверен≥тету народу ”крањни у зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥;
б) принцип свободи зовн≥шньоеконом≥чного п≥дприЇмництва;
в) принцип юридичноњ р≥вност≥ ≥ недискрим≥нац≥њ;
г) принцип верховенства закону;
д) принцип захисту ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
е) принцип екв≥валентност≥ обм≥ну, неприпустимост≥ демп≥нгу при ввезенн≥ та
вивезенн≥ товар≥в.
оло суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ досить широке. ƒо
нього вход¤ть:
- ф≥зичн≥ особи - громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни та особи без
громад¤нства, ¤к≥ мають цив≥льну правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть зг≥дно з
законами ”крањни ≥ пост≥йно проживають на њњ територ≥њ;
- юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ ¤к так≥ в ”крањн≥ ≥ ¤к≥ мають пост≥йне
м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ ”крањни, в тому числ≥ юридичн≥ особи, майно
та/або кап≥тал ¤ких Ї повн≥стю у власност≥ ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ
д≥¤льност≥;
- об'Їднанн¤ ф≥зичних, юридичних, ф≥зичних та юридичних ос≥б, ¤к≥ не Ї
юридичними особами зг≥дно з законами ”крањни, але мають пост≥йне
м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ ”крањни ≥ ¤ким цив≥льно-правовими законами
”крањни не заборонено зд≥йснювати господарську д≥¤льн≥сть;
- структурн≥ одиниц≥ ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не Ї
юридичними особами зг≥дно з законами ”крањни (ф≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤ тощо), але
мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ на територ≥њ ”крањни;
- сп≥льн≥ п≥дприЇмства за участю суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та
≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, зареЇстрован≥ ¤к так≥ в ”крањн≥ ≥
¤к≥ мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ на њњ територ≥њ;
- ≥нш≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, передбачен≥ законами ”крањни.
ѕри цьому вс≥ зазначен≥ суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ мають р≥вне
право зд≥йснювати будь-¤к≥ пр¤мо не заборонен≥ законами ”крањни њњ види
незалежно в≥д форми власност≥ та ≥нших ознак.
‘≥зичн≥ особи мають право зд≥йснювати зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть з моменту
набутт¤ ними цив≥льноњ д≥Їздатност≥ зг≥дно ≥з законами ”крањни. ‘≥зичн≥ особи,
¤к≥ мають пост≥йне м≥сце проживанн¤ на територ≥њ ”крањни, мають зазначене
право, ¤кщо вони зареЇстрован≥ ¤к п≥дприЇмц≥ зг≥дно з «аконом ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво", а ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤
на територ≥њ ”крањни, мають право зд≥йснювати зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть,
¤кщо вони Ї суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ за законом держави, в ¤к≥й вони
мають пост≥йне м≥сце проживанн¤ або громад¤нами ¤коњ вони Ї.
ёридичн≥ особи мають право зд≥йснювати зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть
в≥дпов≥дно до њхн≥х статутних документ≥в з моменту набутт¤ ними статусу
юридичноњ особи.
¬с≥ суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни мають право в≥дкривати
своњ представництва на територ≥њ ≥нших держав зг≥дно ≥з законами цих держав.
≤ноземн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюють зовн≥шньоеконом≥чну
д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, мають право на в≥дкритт¤ своњх представництв
на територ≥њ ”крањни. –еЇстрац≥¤ цих представництв зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку,
встановленому ст. 5 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну
д≥¤льн≥сть".
—уб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ можуть зд≥йснювати будь-¤к≥ њњ види,
не заборонен≥ пр¤мо ≥ у виключн≥й форм≥ законами ”крањни. ƒо вид≥в
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, зокрема, належать:
- експорт та ≥мпорт товар≥в, кап≥тал≥в та робочоњ сили;
- наданн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни послуг ≥ноземним
суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ навпаки. —еред цих послуг - виробнич≥,
транспортно-експедиц≥йн≥, страхов≥, консультац≥йн≥, маркетингов≥, експортн≥,
посередницьк≥, брокерськ≥, агентськ≥, консигнац≥йн≥, управл≥нськ≥, обл≥ков≥,
аудиторськ≥, юридичн≥, туристичн≥ та ≥н.;
- наукова, науково-техн≥чна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та ≥нш≥
види кооперац≥њ з ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥;
- навчанн¤ та п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в на комерц≥йн≥й основ≥;
- м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ та операц≥њ з ц≥нними паперами;
- кредитн≥ та розрахунков≥ операц≥њ, створенн¤ банк≥вських, кредитних та
страхових установ ¤к за межами ”крањни, так ≥ на њњ територ≥њ;
- сп≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, у тому числ≥ створенн¤ сп≥льних
п≥дприЇмств;
- п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з наданн¤м л≥ценз≥й, патент≥в, ноу-хау,
торговельних марок та ≥нших нематер≥альних об'Їкт≥в власност≥;
- орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ у галуз≥ проведенн¤ виставок, аукц≥он≥в,
торг≥в, конференц≥й, симпоз≥ум≥в тощо; орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ оптовоњ,
консигнац≥йноњ та роздр≥бноњ торг≥вл≥ на територ≥њ ”крањни;
- товарообм≥нн≥ (бартерн≥) операц≥њ;
- орендн≥, у тому числ≥ л≥зингов≥, операц≥њ;
- операц≥њ з придбанн¤, продажу та обм≥ну валют на валютних аукц≥онах, валютних
б≥ржах та на м≥жбанк≥вському валютному ринку;
- ≥нш≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
ЅезпосереднЇ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмствами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
регулюЇтьс¤ державою в особ≥ њњ орган≥в, недержавних орган≥в управл≥нн¤
економ≥кою (товарних, фондових, валютних б≥рж, торговельних палат, асоц≥ац≥й,
сп≥лок та ≥нших орган≥зац≥й координац≥йного типу), самих суб'Їкт≥в
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних координац≥йних угод, що
укладаютьс¤ м≥ж ними. –егулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤
дл¤ забезпеченн¤ збалансованост≥ економ≥ки та р≥вноваги внутр≥шнього ринку
”крањни, стимулюванн¤ прогресивних структурних зм≥н в економ≥ц≥ та створенн¤
найспри¤тлив≥ших умов дл¤ залученн¤ економ≥ки нашоњ держави до системи св≥тового
под≥лу прац≥ та наближенн¤ њњ до ринкових структур розвинених крањн св≥ту.
ƒержавне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюють ¬ерховна –ада
”крањни, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, Ќац≥ональний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство
зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥, ƒержавна митна служба ”крањни
в≥дпов≥дно до њхньоњ компетенц≥њ, визначеноњ ст. 9 «акону ”крањни "ѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", а також органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤,
компетенц≥¤ ¤ких у галуз≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ визначена ст. 10
зазначеного «акону та ст. 35 «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве
самовр¤дуванн¤" в≥д 21 травн¤ 1997 р.
ќдн≥Їю з форм державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ Ї
встановленн¤ режиму зд≥йсненн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни. “акий режим
встановлений ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему валютного
регулюванн¤ ≥ валютного контролю" в≥д 19 лютого 1993 р. є 15-93, ¤ким
водночас визначено загальн≥ принципи валютного регулюванн¤, повноваженн¤
державних орган≥в ≥ функц≥њ банк≥в та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ ”крањни
в регулюванн≥ валютних операц≥й, права та обов'¤зки суб'Їкт≥в валютних
в≥дносин, пор¤док зд≥йсненн¤ валютного контролю, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤
валютного законодавства.
Ќаступною формою Ї митне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ке
зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну
д≥¤льн≥сть", ћитним кодексом ”крањни,
прийн¤тим ¬ерховною –адою ”крањни 12 грудн¤ 1991 р. ≥ ƒекретом аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф ”крањни" в≥д 11 с≥чн¤ 1993
p. є 4-93.
Ћ≥цензуванн¤ та квотуванн¤ експорту та ≥мпорту ¤к форми державного регулюванн¤
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ запроваджуютьс¤ ”крањною самост≥йно у випадках,
передбачених ст. 16 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть".
¬≥дпов≥дно до зазначеноњ статт≥ в ”крањн≥ запроваджуютьс¤ так≥ види експортних
(≥мпортних) л≥ценз≥й:
o генеральна л≥ценз≥¤ - в≥дкритий дозв≥л на експортн≥ (≥мпортн≥) операц≥њ з
певним товаром (товарами) та/або з певною крањною (групою крањн) прот¤гом
пер≥оду д≥њ режиму л≥цензуванн¤ цього товару (товар≥в);
o разова (≥ндив≥дуальна) л≥ценз≥¤ - разовий дозв≥л, що маЇ ≥менний характер ≥
видаЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ кожноњ окремоњ операц≥њ конкретним суб'Їктом
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на пер≥од, не менший н≥ж необх≥дний дл¤
зд≥йсненн¤ експортноњ (≥мпортноњ) операц≥њ;
o в≥дкрита (≥ндив≥дуальна) л≥ценз≥¤ - дозв≥л на експорт (≥мпорт) товару
прот¤гом певного пер≥оду (але не менше одного м≥с¤ц¤) з визначенн¤м його
загального обс¤гу.
р≥м того, можуть встановлюватис¤ ще так≥ л≥ценз≥њ, ¤к: антидемп≥нгова
(≥ндив≥дуальна), компенсац≥йна (≥ндив≥дуальна) та спец≥альна (≥ндив≥дуальна).
ƒл¤ кожного виду товару встановлюЇтьс¤ лише один вид л≥ценз≥й.
Ћ≥ценз≥њ на експорт (≥мпорт) товар≥в видаютьс¤ ћ≥н≥стерством зовн≥шн≥х
економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ на п≥дстав≥ за¤в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥.
вотуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ режиму видач≥ ≥ндив≥дуальних
л≥ценз≥й, причому загальний обс¤г експорту (≥мпорту) за цими л≥ценз≥¤ми не
повинен перевищувати обс¤гу встановленоњ квоти. ¬ ”крањн≥ запроваджуютьс¤ так≥
види експортних (≥мпортних) квот (контингент≥в):
- глобальн≥ квоти (контингенти) - квоти, що встановлюютьс¤ дл¤ товару (товар≥в)
без зазначенн¤ конкретних крањн (груп крањн), в ¤к≥ товар (товари)
експортуЇтьс¤ або з ¤ких в≥н (вони) ≥мпортуЇтьс¤;
- групов≥ квоти (контингенти) - квоти, що встановлюютьс¤ дл¤ товару ≥з
зазначенн¤м групи крањн, у ¤к≥ товар експортуЇтьс¤ або з ¤ких в≥н ≥мпортуЇтьс¤;
- ≥ндив≥дуальн≥ квоти (контингенти) - квоти, що встановлюютьс¤ дл¤ товару ≥з
зазначенн¤м конкретноњ крањни, у ¤ку товар може експортуватись або з ¤коњ в≥н
може ≥мпортуватись.
р≥м того, запроваджено антидемп≥нгов≥, компенсац≥йн≥ та спец≥альн≥ квоти.
ƒл¤ кожного виду товару встановлюЇтьс¤ лише один вид квоти.
¬≥дпов≥дно до чинного законодавства можуть застосовуватис¤ й ≥нш≥ форми
державного регулюванн¤ зовн≥шньоеквном≥чноњ д≥¤льност≥: використанн¤
спец≥альних ≥мпортних процедур, запровадженн¤ спец≥альних економ≥чних зон та
≥нших спец≥альних правових режим≥в, застосуванн¤ спец≥альних санкц≥й за
порушенн¤ законодавства про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть тощо.
І 2. ѕравовий режим ≥ноземних ≥нвестиц≥й
«агальн≥ правов≥, економ≥чн≥ та соц≥альн≥ умови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ на
територ≥њ ”крањни визначен≥ «аконом ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну
д≥¤льн≥сть" в≥д 18 вересн¤ 1991 р.. ÷ей «акон спр¤мований на забезпеченн¤
р≥вного захисту прав, ≥нтерес≥в ≥ майна суб'Їкт≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥
незалежно в≥д форм власност≥, а також на ефективне ≥нвестуванн¤ народного господарства
”крањни, розвиток м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва та ≥нтеграц≥њ. ¬≥н
визначаЇ ≥нвестиц≥њ ¤к вс≥ види майнових та ≥нтелектуальних ц≥нностей, що
вкладаютьс¤ в об'Їкти п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, в результат≥
¤коњ створюЇтьс¤ прибуток (доход) або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект.
¬≥дпов≥дно до зазначеного «акону ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю Ї сукупн≥сть
практичних д≥й громад¤н, юридичних ос≥б ≥ держави щодо реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й.
≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤, зокрема, ≥ на основ≥ ≥ноземного
≥нвестуванн¤ ≥ноземними громад¤нами, юридичними особами, державами та сп≥льного
≥нвестуванн¤ украњнськими й ≥ноземними громад¤нами, юридичними особами та
державами.
ќсобливост≥ режиму ≥ноземних ≥нвестиц≥й на територ≥њ ”крањни визначаютьс¤ «аконом
”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д 19 березн¤ 1996 р.,
д≥¤ ¤кого поширюЇтьс¤ виключно на ≥ноземних ≥нвестор≥в ≥ п≥дприЇмства з
≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.
¬≥дпов≥дно до цього «акону ≥ноземн≥ ≥нвестори мають право зд≥йснювати
≥нвестиц≥њ на територ≥њ ”крањни у вигл¤д≥:
≥ноземноњ валюти, що визнаЇтьс¤ конвертованою Ќац≥ональним банком ”крањни;
валюти ”крањни - при ре≥нвестиц≥¤х в об'Їкт первинного ≥нвестуванн¤ чи в
будь-¤к≥ ≥нш≥ об'Їкти ≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни за умови
сплати податку на прибуток (доходи);
будь-¤кого рухомого ≥ нерухомого майна та пов'¤заних з ним майнових прав;
акц≥й, обл≥гац≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в, а також корпоративних прав (прав
власност≥ на частку (пай) у статутному фонд≥ юридичноњ особи, створеного
в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни або законодавства ≥нших крањн), виражених у
конвертован≥й валют≥;
грошових вимог та права на вимоги виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань, ¤к≥
гарантован≥ першокласними банками ≥ мають варт≥сть у конвертован≥й валют≥,
п≥дтверджену зг≥дно ≥з законами (процедурами) крањни-≥нвестора або м≥жнародними
торговельними звича¤ми;
будь-¤ких прав ≥нтелектуальноњ власност≥, варт≥сть ¤ких у конвертован≥й валют≥
п≥дтверджена зг≥дно ≥з законами (процедурами) крањни-≥нвестора або м≥жнародними
торговельними звича¤ми, а також п≥дтверджена експертною оц≥нкою в ”крањн≥,
включаючи легал≥зован≥ на територ≥њ ”крањни авторськ≥ права, права на винаходи,
корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки, знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг, ноу-хау тощо;
прав на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, включаючи права на користуванн¤
надрами та використанн¤ природних ресурс≥в, наданих в≥дпов≥дно до законодавства
або договор≥в, варт≥сть ¤ких у конвертован≥й валют≥ п≥дтверджена зг≥дно з
законами (процедурами) крањни-≥нвестора або м≥жнародними торговельними
звича¤ми;
≥нших ц≥нностей в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ на територ≥њ ”крањни можуть зд≥йснюватись у р≥зних формах.
—еред цих форм, зокрема, так≥:
часткова участь у п≥дприЇмствах, що створюютьс¤ сп≥льно з украњнськими
юридичними та ф≥зичними особами, або придбанн¤ частки д≥ючих п≥дприЇмств;
створенн¤ п≥дприЇмств, що повн≥стю належать ≥ноземним ≥нвесторам, ф≥л≥й та
≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в ≥ноземних юридичних ос≥б або придбанн¤ у
власн≥сть д≥ючих п≥дприЇмств повн≥стю;
придбанн¤ незабороненого законами ”крањни нерухомого чи рухомого майна,
включаючи будинки, квартири, прим≥щенн¤, обладнанн¤, транспортн≥ засоби та ≥нш≥
об'Їкти власност≥, шл¤хом
пр¤мого одержанн¤ майна та майнових комплекс≥в або у вигл¤д≥ акц≥й, обл≥гац≥й
та ≥нших ц≥нних папер≥в;
придбанн¤ самост≥йно або за участю украњнських юридичних чи ф≥зичних ос≥б прав
на користуванн¤ землею та використанн¤ природних ресурс≥в на територ≥њ ”крањни;
придбанн¤ ≥нших майнових прав;
в ≥нших формах, ¤к≥ не заборонен≥ законами ”крањни, в тому числ≥ без створенн¤
юридичноњ особи на п≥дстав≥ договор≥в ≥з суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥
”крањни.
«агалом щодо ≥ноземних ≥нвестиц≥й та форм њх зд≥йсненн¤ на територ≥њ ”крањни
встановлюЇтьс¤ нац≥ональний режим ≥нвестиц≥йноњ та ≥ншоњ господарськоњ
д≥¤льност≥. ¬ин¤тки передбачаютьс¤ чинним законодавством та м≥жнародними
договорами ”крањни.
ƒл¤ окремих суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зд≥йснюють ≥нвестиц≥йн≥
проекти ≥з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й, що реал≥зуютьс¤ в≥дпов≥дно до
державних програм розвитку пр≥оритетних галузей економ≥ки, соц≥альноњ сфери ≥
територ≥й, може встановлюватис¤ п≥льговий режим ≥нвестиц≥йноњ та ≥ншоњ
господарськоњ д≥¤льност≥.
«аконами ”крањни можуть визначатис¤ територ≥њ, на ¤ких д≥¤льн≥сть ≥ноземних
≥нвестор≥в та п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми обмежуЇтьс¤ або
заборон¤Їтьс¤, виход¤чи з вимог забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки.
Ѕажаючи залучити в ”крањну ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, держава встановила певн≥
державн≥ гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й, у тому числ≥:
- гарант≥њ в≥д зм≥ни законодавства;
- гарант≥њ щодо примусових вилучень, а також незаконних д≥й державних орган≥в
та њхн≥х службових ос≥б;
- компенсац≥ю ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ноземним ≥нвесторам, завданих њм
внасл≥док д≥й або безд≥¤льност≥ державних орган≥в ”крањни чи њхн≥х службових
ос≥б;
- гарант≥њ у раз≥ припиненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥;
- гарант≥њ переказу прибутк≥в, доход≥в та ≥нших кошт≥в, одержаних внасл≥док
зд≥йсненн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
ƒержавна реЇстрац≥¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й проводитьс¤ в≥дпов≥дно до розд≥лу III
«акону ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" та ѕоложенн¤ про
пор¤док державноњ реЇстрац≥њ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, затвердженого постановою
аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 серпн¤ 1996 р. є 928. “аку реЇстрац≥ю
провод¤ть –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥, ињвська та
—евастопольська м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥сл¤ фактичного зд≥йсненн¤
≥нвестиц≥й. ƒл¤ цього ≥ноземн≥ ≥нвестори подають документи, зазначен≥ у п. «
вказаного ѕоложенн¤.
ќрган державноњ реЇстрац≥њ ф≥ксуЇ дату надходженн¤ документ≥в у журнал≥ обл≥ку
державноњ реЇстрац≥њ внесених ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ѕрот¤гом трьох робочих дн≥в
починаючи з ц≥Їњ дати розгл¤даЇ подан≥ документи ≥ приймаЇ р≥шенн¤ про
реЇстрац≥ю ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ або про в≥дмову в н≥й.
¬≥дмова в державн≥й реЇстрац≥њ ≥ноземних ≥нвестиц≥й можлива лише у раз≥ коли
зд≥йсненн¤ ц≥Їњ ≥нвестиц≥њ суперечить законодавству ”крањни або подан≥
документи не в≥дпов≥дають вимогам зазначеного ран≥ше ѕоложенн¤. ¬≥дмова з мотив≥в
недоц≥льност≥ зд≥йсненн¤ ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ не допускаЇтьс¤.
¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ маЇ бути оформлена письмово ≥з зазначенн¤м
мотив≥в ≥ може бути оскаржена у судовому пор¤дку.
—пециф≥ка регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у спец≥альних (в≥льних) економ≥чних
зонах встановлюЇтьс¤ законодавством ”крањни про спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥
зони.
І 3. ѕравовий режим в≥льних економ≥чних зон
—пец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони (¬≈«) розгл¤даютьс¤ ¤к один з важливих
≥нструмент≥в, за допомогою ¤кого дос¤гаЇтьс¤ в≥дкрит≥сть економ≥ки нашоњ
держави зовн≥шньому св≥тов≥ ≥ стимулюЇтьс¤ м≥жнародне економ≥чне
сп≥вроб≥тництво на основ≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
¬≥льна економ≥чна зона - це частина територ≥њ ”крањни, на ¤к≥й встановлюЇтьс¤
спец≥альний правовий режим економ≥чноњ д≥¤льност≥ та особливий пор¤док
застосуванн¤ чинного законодавства ”крањни. ƒл¤ ¬≈« характерним Ї те, що на ѕ
територ≥њ запроваджуютьс¤ п≥льгов≥ митн≥, валютно-ф≥нансов≥, податков≥ та ≥нш≥
умови економ≥чноњ д≥¤льност≥ нац≥ональних ≥ ≥ноземних юридичних та ф≥зичних
ос≥б.
ѕравовий режим ¬≈« в ”крањн≥ визначаЇтьс¤, в першу чергу, «аконом ”крањни
"ѕро загальн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних)
економ≥чних зон" в≥д 13 жовтн¤ 1992 р.. ÷ей «акон визначаЇ пор¤док створенн¤
та л≥кв≥дац≥њ ≥ механ≥зм функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон
на територ≥њ ”крањни, загальн≥ правов≥ й економ≥чн≥ основи њх статусу, а також
загальн≥ правила регулюванн¤ в≥дносин суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ цих зон
з м≥сцевими радами народних депутат≥в, органами державноњ виконавчоњ влади та
≥н.
¬ажливе значенн¤ дл¤ актив≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, нарощуванн¤
експорту товар≥в ≥ послуг та прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку
рег≥он≥в шл¤хом створенн¤ ¬≈« маЇ постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро онцепц≥ю створенн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон в
”крањн≥" в≥д 14 березн¤ 1994 р. є 167≥, ¤кою зазначену онцепц≥ю було
схвалено.
«г≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро загальн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤
спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон" в ”крањн≥ залежно в≥д господарськоњ
спр¤мованост≥ та економ≥ко-пра-вових умов д≥¤льност≥ можуть створюватис¤ так≥
¬≈«:
o зовн≥шньоторговельн≥ зони - частина територ≥њ держави, де товари ≥ноземного
походженн¤ можуть збер≥гатис¤, купуватис¤ та продаватис¤ без сплати мита ≥
митних збор≥в або з њх в≥дстроченн¤м. ‘ормами орган≥зац≥њ таких зон можуть бути
в≥льн≥ порти (порто-франко), в≥льн≥ митн≥ зони (зони франко) та митн≥ склади;
o комплексн≥ виробнич≥ зони - частина територ≥њ держави, на ¤к≥й
запроваджуЇтьс¤ спец≥альний (п≥льговий податковий, валютно-ф≥нансовий, митний
тощо) режим економ≥чноњ д≥¤льност≥ з метою стимулюванн¤ п≥дприЇмства, залученн¤
≥нвестиц≥й у пр≥оритетн≥ галуз≥ господарства, розширенн¤ зовн≥шньоеконом≥чних
зв'¤зк≥в, запозиченн¤ нових технолог≥й, забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤. ¬они
можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвиваЇтьс¤ насамперед
експортне виробництво, ор≥Їнтоване на переробку власноњ сировини та переважно
складальницьк≥ операц≥њ, та ≥мпортоор≥Їнтованих зон, головна функц≥¤ ¤ких -
розвиток ≥мпортозам≥нних виробництв;
o науково-техн≥чн≥ зони - це ¬≈«, спец≥альний правовий режим ¤ких ор≥Їнтований
на розвиток наукового ≥ виробничого потенц≥алу. ¬они можуть ≥снувати у форм≥
рег≥ональних ≥нновац≥йних центр≥в - технопол≥с≥в, район≥в ≥нтенсивного
наукового розвитку, високотехнолог≥чних промислових комплекс≥в,
науково-виробничих парк≥в (технолог≥чних, досл≥дницьких, промислових,
агропарк≥в), а також локальних ≥нновац≥йних центр≥в та опорних ≥нновац≥йних
пункт≥в;
o туристично-рекреац≥йн≥ зони - це ¬≈«, ¤к≥ створюютьс¤ у рег≥онах, що мають
багатий природний, рекреац≥йний та ≥сторико-культурний потенц≥ал, з метою
ефективного його використанн¤ ≥ збереженн¤, а також актив≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ (у тому числ≥ ≥з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестор≥в) у сфер≥
рекреац≥йно-туристичного б≥знесу;
o банк≥всько-страхов≥ (офшорн≥) зони - це зони, в ¤ких запроваджуЇтьс¤ особливо
спри¤тливий режим зд≥йсненн¤ банк≥вських та страхових операц≥й в ≥ноземн≥й
валют≥ дл¤ обслуговуванн¤ нерезидент≥в. ќфшорний статус надаЇтьс¤ банк≥вським
та страховим установам, ¤к≥ були створен≥ за участю лише нерезидент≥в ≥
обслуговують лише ту њхню п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ за межами
”крањни;
o зони прикордонноњ торг≥вл≥ - частина територ≥њ держави на кордонах ≥з
сус≥дн≥ми крањнами, де д≥Ї спрощений пор¤док перетину кордону ≥ торг≥вл≥.
р≥м зазначених, в ”крањн≥ можуть створюватис¤ ¬≈« ≥нших тип≥в, а також
комплексн≥ спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони, ¤к≥ поЇднують у соб≥ риси та
елементи зон р≥зних тип≥в.
¬≈« можуть бути класиф≥кован≥ й за ≥ншими критер≥¤ми. “ак, за ознакою
в≥дкритост≥ розр≥зн¤ють ¬≈« ≥нтеграц≥йн≥ (д≥¤льн≥сть ¤ких спр¤мована на т≥сну
взаЇмод≥ю з позазональною економ≥кою крањни) та анклавн≥ (ор≥Їнтован≥ на
зв'¤зки ≥з зовн≥шн≥м ринком). «алежно в≥д м≥сцезнаходженн¤ ¬≈« под≥л¤ютьс¤ на
зовн≥шн≥ (розм≥щен≥ на кордон≥ з ≥ншими державами) та внутр≥шн≥ (розм≥щен≥ у
внутр≥шн≥х районах крањни).
—татус ≥ територ≥њ ¬≈«, а також строк, на ¤кий вона створюЇтьс¤, визначаЇ
¬ерховна –ада ”крањни шл¤хом прийн¤тт¤ окремого закону дл¤ кожноњ спец≥альноњ
(в≥льноњ) економ≥чноњ зони. ¬≈« створюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни з
≥н≥ц≥ативи ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або м≥сцевих рад та
м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й. ѕор¤док њх створенн¤, перел≥к та зм≥ст
необх≥дних дл¤ створенн¤ документ≥в визначаютьс¤ статт¤ми 5-7 «акону ”крањни
"ѕро загальн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних)
економ≥чних зон".
”правл≥нн¤ ¬≈« маЇ певну специф≥ку, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що структура, функц≥њ
та повноваженн¤ орган≥в управл≥нн¤ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони
визначаютьс¤ залежно в≥д њњ типу, розм≥р≥в, к≥лькост≥ прац≥вник≥в та/або
мешканц≥в на њњ територ≥њ. ѕроте незалежно в≥д типу ¬≈« њх органами управл≥нн¤
Ї м≥сцев≥ ради та м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ у межах своњх повноважень
(њхн≥ функц≥њ та повноваженн¤ щодо управл≥нн¤ ¬≈« визначен≥ ст. 10 «акону
”крањни "ѕро загальн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних
(в≥льних) економ≥чних зон"); орган господарського розвитку ≥ управл≥нн¤
¬≈«, що створюЇтьс¤
за участю суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥ноземних суб'Їкт≥в такоњ
д≥¤льност≥ (функц≥њ цього органу, визначен≥ ст. 11 зазначеного «акону, можуть
бути покладен≥ на одного ≥з суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ ¬≈«).
Ќа вс≥ об'Їкти та суб'Їкти економ≥чноњ д≥¤льност≥ ¬≈« поширюЇтьс¤ система
державних гарант≥й захисту ≥нвестиц≥й, передбачена законодавством ”крањни про
≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть та ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
ќск≥льки ¬≈« Ї тимчасовим утворенн¤м, вона вважаЇтьс¤ л≥кв≥дованою з моменту
зак≥нченн¤ строку, на ¤кий њњ було створено, ¤кщо цей терм≥н не буде продовжено
¬ерховною –адою ”крањни. «а поданн¤м ѕрезидента ”крањни або аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни ¬≈« може бути л≥кв≥дована достроково. ” будь-¤кому раз≥ ¬≈« вважаЇтьс¤
л≥кв≥дованою з моменту прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного закону про њњ л≥кв≥дац≥ю. ƒержава
в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни гарантуЇ збереженн¤ у повному обс¤з≥ вс≥х
майнових ≥ немайнових прав суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ спец≥альноњ
(в≥льноњ) економ≥чноњ зони при њњ л≥кв≥дац≥њ.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
2. Ќазв≥ть основн≥ принципи зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
3. Ќазв≥ть суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
4. як≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ви знаЇте?
5. ¬ ¤ких формах зд≥йснюЇтьс¤ державне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥?
6. як≥ види л≥ценз≥й ви знаЇте?
7. Ќазв≥ть види експортних (≥мпортних) квот, що запроваджуютьс¤ в ”крањн≥.
8. ўо таке ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть?
9. ¬ ¤кому вигл¤д≥ можуть зд≥йснюватис¤ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥?
10. Ќазв≥ть основн≥ форми зд≥йсненн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥.
11. як≥ державн≥ гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й встановлен≥ в законодавств≥
”крањни?
12. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони.
13. Ќазв≥ть основн≥ типи ¬≈« залежно в≥д господарськоњ спр¤мованост≥ та
економ≥ко-правових умов д≥¤льност≥.
14. як зд≥йснюЇтьс¤ управл≥нн¤ ¬≈«?
15. як можуть л≥кв≥довуватис¤ ¬≈«?
